Третьякова Галина Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Галина Третьякова
Третьякова Галина Миколаївна
НДУ 9 Третьякова Галина Миколаївна.jpg
Народилася 21 січня 1963(1963-01-21) (59 років)
Новокубанка, Шортандинський район, Акмолинська область, Цілинний крайd, Казахська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність росіянка
Діяльність народний депутат України 9-го скликання
Alma mater Харківський авіаційний інститут
Міжнародний інститут ринкових відносин і підприємництва
Інститут міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка
Членство Верховна Рада України IX скликання
Посада народний депутат України
Партія безпартійна
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Третьякова.

Третьякова Галина Миколаївна (нар. 21 січня 1963, Новокубанці Цілиноградської області Казахської РСР) — українська політична діячка та фінансистка. Народна депутатка України IX скл., голова Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, членкиня фракції «Слуга народу».

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Третьякова Галина, директор Української федерація убезпечення (29 листопада 2018)

Життєпис[ред. | ред. код]

Галина Третьякова народилась у селі Новокубанці Казахської РСР. Після закінчення школи закінчила Харківський авіаційний інститут (інженер-механік авіаційних двигунів).

Згодом навчалась у Київському університеті ринкових відносин за фахом «фінанси» (здобула освітньо-кваліфікаційний рівень магістра) та Інституті міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка. Має науковий ступінь кандидата економічних наук[1].

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

Трудову діяльність почала інженеркою-технологом у військовій частині. З 1999 року працювала головою правління УАСК «АСКА — життя». З 1991 до 1999 була директоркою зі страхової справи, першою заступницею генерального директора у тій же компанії[1].

У 2009—2010 роках була членкинею Комісії — директоркою департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг.

У 2015—2019 роках входила до Громадських рад при Міністерстві соціальної політики України та Міністерстві охорони здоров'я України, з 2016 до 2019 — при Нацкомфінпослуг та Комітеті ВРУ з питань податкової та митної політики[2].

З 2017 року — експертка групи «Реформа фінансового сектору та пенсійної системи» у «Реанімаційному пакеті реформ». Була членкинею правління Пенсійного фонду України та головою Громадської ради при ПФУ.

2017 заснувала та очолила громадську організацію «Інститут громадянських свобод»[3].

Політика[ред. | ред. код]

Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року, № 54 у списку.[4] Безпартійна.[5] 29 серпня 2019 року отримала повноваження народного депутата IX скликання[6].

Була кандидаткою від «Слуги народу» на посаду голови комітету з питань соцполітики у Верховній Раді України IX скликання[7], обрана Головою цього комітету. На початку жовтня 2021 року керівники парламентських фракцій (всі за винятком «Слуги народу») спільно висунули вимогу зняти Галину Третьякову з цієї посади[8][9].

Член делегації для участі у Тристоронній контактній групі, представник у робочій підгрупі з гуманітарних питань[10].

Третьякова є однією з розробниць проєкту пенсійної реформи та відстоює ідею підвищення віку для виходу на пенсію[11] та запровадження накопичувальної пенсійної системи — виключно на індивідуальні рахунки фізичних осіб[12].

У лютому 2020 року заявила про можливість ліквідації Пенсійного фонду і передачу його функцій Мінфіну або Держказначейству, або перетворення ПФУ разом із фондами соціального страхування та безробіття на Національне страхове агентство.[13]

Контроверсійності[ред. | ред. код]

12 грудня 2019 року, під час обговорення законопроєкту «Про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО», вела переписку з чоловіком про «секс на новому матраці»[14].

2 січня 2020 року в інтерв'ю ЗМІ заявила, що «пенсіонери на окупованих Росією територіях мають право на дві пенсії»[15].

13 квітня 2020 року за ініціативою депутатів, серед яких була Третьякова, ВРУ прийняла закон №553 "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", яким понад мільйона інвалідів втратили можливість отримувати виплати на загальний, побутовий та медичний догляд, з них у 227 тис. інвалідів першої групи. Виплати було поновлено у грудні 2020 року без будь-якої компенсації за використання бюджетних коштів не за призначенням.

У червні 2020-го Третьякова заявила, що в сім'ях, які потребують матеріальної допомоги, народжуються діти «дуже низької якості», які в майбутньому теж «сідають на державні кошти». Вона також навела приклади країн, де пропонують стерилізувати безробітних жінок[16]. Після скандалу відмовилася йти з посади голови комітету[17][18].

8 жовтня 2021 Третьякова у фракційному чаті «Слуги народу» прокоментувала смерть народного депутата Антона Полякова фразою «одним ворогом менше», після чого частина депутатів у залі почали кричати «ганьба»[19]. У Раді засудили такі висловлювання, сама Третьякова заявила, що це «свобода слова»[20]. Давид Арахамія вибачився за ці висловлювання Третьякової[21]. Фракція «Слуга народу» та інші депутатські групи і фракції запропонували відсторонити Третьякову від пленарних засідань на п'ять днів[22], а опозиційні фракції ще й запропонували усунути депутатку від посади голови парламентського комітету.

5-24 травня 2022 — співініціаторка скандального законопроєкту №7351 який надавав право командирам ЗСУ убивати військовослужбовців за невиконання наказів без доведених належним чином обставин. Законопроєкт оцінений ЗМІ як спроба відновити смертну кару в Україні.[23][24][25][26][27]

Авторами закону також виступили депутати «Слуги народу» Безугла, Мазурашу та Федієнко. Повна картка законопроєкту стала недоступна після відкликання, а авторський колектив "змінився" 24 травня без пояснення причин. За інформацією видання «Лівий Берег», співініціаторами були інші депутати Слуги народу: Аліксійчук, Бакумов, Гривко, Войцехівський.[28][26] Законопроєктом пропонувалось прибрати рядок «не призводячи до смерті військовослужбовця» із cт.22 «Статут внутрішньої служби ЗСУ». Законопроєкт пройшов профільну раду, зазнав значної критики у соцмережах та ЗМІ та був без пояснень відкликаний 24 травня без пояснень причин. У законопроєкту змінився авторський колектив, а партія відмовилась його коментувати.[28][29]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Третьякова Галина Миколаївна — Біографія, Балотування, Фракції, Декларації | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021. 
  2. ↑ Список кандидатів у депутати від партії «Cлуга Народу». Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 6 серпня 2019. 
  3. ↑ Третьякова Галина Миколаївна на сайті youcontrol.com.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 6 серпня 2019. 
  4. ↑ На з'їзді «Слуги народу» представили сотню членів партії [Архівовано 16 червня 2019 у Wayback Machine.] Радіо Свобода (9 червня 2019)
  5. ↑ Центральна виборча комісія. Архів оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 6 серпня 2019. 
  6. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021. 
  7. ↑ Хто зі «слуг народу» обійме керівні посади у фракції та комітетах парламенту: список. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 6 серпня 2019. 
  8. ↑ Голови фракцій вимагають зняти Третьякову з посади голови комітету за коментар про Полякова (видео). LB.ua. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021. 
  9. ↑ Депутати ініціюють зняття Третьякової з посади голови комітету. ukranews_com (ua). 8 жовтня 2021. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021. 
  10. ↑ Указ Президента України від 5 травня 2020 року № 167/2020 «Про делегацію України для участі у Тристоронній контактній групі»
  11. ↑ Галина Третьякова: Підвищення пенсійного віку неминуче. Економічна правда. 6 лютого 2020. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 8 червня 2021. 
  12. ↑ Хто кому слуга: досьє на першу сотню Зеленського до Ради. Архів оригіналу за 23 липня 2019. Процитовано 6 серпня 2019. 
  13. ↑ Ми думаємо про ліквідацію Пенсійного фонду й передачу його функцій Мінфіну або Держказначейству — Третьякова. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 27 червня 2020. 
  14. ↑ Нардеп "Слуги народу" осоромилася з інтимною перепискою: на новому матраці. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 11 січня 2020. 
  15. ↑ Пенсіонери на окупованих територіях мають право на дві пенсії - Третьякова. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 11 січня 2020. 
  16. ↑ Разумков не отримував звернень щодо відкликання Третьякової з посади голови комітету ВР. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021. 
  17. ↑ Нардепка Третьякова прокоментувала свої слова про "дітей низької якості". LB.ua. Архів оригіналу за 29 вересня 2021. Процитовано 29 вересня 2021. 
  18. ↑ Скандал із заявою про дітей «низької якості»: Третьякова розповіла, в якому випадку готова піти у відставку. nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 29 вересня 2021. 
  19. ↑ Депутатці «Слуги народу» Третьяковій у залі ВР кричать «Ганьба!». www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021. 
  20. ↑ "Мінус один ворог". Депутатка Третьякова спричинила скандал заявою про смерть депутата Полякова. bbc.com. 8.10.2021. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 8 жовтня 2021. 
  21. ↑ Арахамія вибачився за висловлювання Третьякової щодо смерті Полякова. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021. 
  22. ↑ Депутатку Третьякову хочуть відсторонити від засідань Ради через її слова про Полякова. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021. 
  23. ↑ Віолетта Орлова (24.05.2022). Командирам можуть дозволити вбивати військових у бойовій обстановці за невиконання наказів. unian.ua. 
  24. ↑ Три депутати зі "Слуги народу" запропонували дозволити офіцерам розстрілювати солдатів без суду, а потім відкликали законопроект. delo.ua. 
  25. ↑ Депутатка запропонувала смертну кару для українських військовослужбовців: законопроєкт. radiotrek.rv.ua. 
  26. ↑ а б Скандальний законопроект про розстріл дезертирів відкликали з Ради. unian.ua. 
  27. ↑ Проект Закону про внесення зміни до статті 22-1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо забезпечення можливості припинення кримінальних правопорушень в умовах особливого періоду. rada.gov.ua. 
  28. ↑ а б Анна Стешенко, Ірина Гамалій (24 травня 2022). ​З Верховної Ради відкликали законопроєкт про розстріл дезертирів. lb.ua. Архів оригіналу за 25.05.2022. 
  29. ↑ Скандальний законопроєкт "Слуг" про розстріл дезертирів відкликали з ВР після хвилі обурення в мережі. 5.ua. 

Джерела[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Третьякова Галина Миколаївна
Перегляд цього шаблону
  Довідкові видання
Нормативний контроль
Аграрної та земельної політики Микола Сольський
Олександр Гайду
Антикорупційної політики Анастасія Радіна
Бюджету Юрій Арістов
Гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко
Микита Потураєв
Екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко
Економічного розвитку Дмитро Наталуха
Енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус
Здоров'я нації, медичної допомоги
та медичного страхування 		Михайло Радуцький
Зовнішньої політики та
міжпарламентського співробітництва 		Богдан Яременко
Олександр Мережко
Інтеграції України з Європейським Союзом Іванна Климпуш-Цинцадзе
Молоді і спорту Андрій Кожем'якін
Національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич
Організації державної влади, місцевого
самоврядування, регіонального
розвитку та містобудування 		Андрій Клочко
Освіти, науки та інновацій Сергій Бабак
Прав людини, деокупації та реінтеграції
тимчасово окупованих територій,
нацменшин і міжнаціональних відносин 		Дмитро Лубінець
Правової політики Ірина Венедіктова
Андрій Костін
Денис Маслов
Правоохоронної діяльності Денис Монастирський
Сергій Іонушас
Регламенту, депутатської етики та
організації роботи Верховної Ради України 		Сергій Кальченко
Свободи слова Нестор Шуфрич
Соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова
Транспорту та інфраструктури Юрій Кісєль
Фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев
Цифрової трансформації Михайло Крячко
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Третьякова_Галина_Миколаївна&oldid=37462493