Третьякова Галина Миколаївна
Галина Третьякова | |
---|---|
Третьякова Галина Миколаївна | |
![]() | |
Народилася |
21 січня 1963 (59 років) Новокубанка, Шортандинський район, Акмолинська область, Цілинний крайd, Казахська РСР, СРСР |
Громадянство |
![]() |
Національність | росіянка |
Діяльність | народний депутат України 9-го скликання |
Alma mater |
Харківський авіаційний інститут Міжнародний інститут ринкових відносин і підприємництва Інститут міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка |
Членство | Верховна Рада України IX скликання |
Посада | народний депутат України |
Партія | безпартійна |
|
![]() | |||
---|---|---|---|
9-го скликання | |||
Слуга народу | 29 серпня 2019 | — | |
|
Третьякова Галина Миколаївна (нар. 21 січня 1963, Новокубанці Цілиноградської області Казахської РСР) — українська політична діячка та фінансистка. Народна депутатка України IX скл., голова Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, членкиня фракції «Слуга народу».
![]() | |
---|---|
![]() |
Третьякова Галина, директор Української федерація убезпечення (29 листопада 2018) |
Життєпис[ред. | ред. код]
Галина Третьякова народилась у селі Новокубанці Казахської РСР. Після закінчення школи закінчила Харківський авіаційний інститут (інженер-механік авіаційних двигунів).
Згодом навчалась у Київському університеті ринкових відносин за фахом «фінанси» (здобула освітньо-кваліфікаційний рівень магістра) та Інституті міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка. Має науковий ступінь кандидата економічних наук[1].
Трудова діяльність[ред. | ред. код]
Трудову діяльність почала інженеркою-технологом у військовій частині. З 1999 року працювала головою правління УАСК «АСКА — життя». З 1991 до 1999 була директоркою зі страхової справи, першою заступницею генерального директора у тій же компанії[1].
У 2009—2010 роках була членкинею Комісії — директоркою департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг.
У 2015—2019 роках входила до Громадських рад при Міністерстві соціальної політики України та Міністерстві охорони здоров'я України, з 2016 до 2019 — при Нацкомфінпослуг та Комітеті ВРУ з питань податкової та митної політики[2].
З 2017 року — експертка групи «Реформа фінансового сектору та пенсійної системи» у «Реанімаційному пакеті реформ». Була членкинею правління Пенсійного фонду України та головою Громадської ради при ПФУ.
2017 заснувала та очолила громадську організацію «Інститут громадянських свобод»[3].
Політика[ред. | ред. код]
Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року, № 54 у списку.[4] Безпартійна.[5] 29 серпня 2019 року отримала повноваження народного депутата IX скликання[6].
Була кандидаткою від «Слуги народу» на посаду голови комітету з питань соцполітики у Верховній Раді України IX скликання[7], обрана Головою цього комітету. На початку жовтня 2021 року керівники парламентських фракцій (всі за винятком «Слуги народу») спільно висунули вимогу зняти Галину Третьякову з цієї посади[8][9].
Член делегації для участі у Тристоронній контактній групі, представник у робочій підгрупі з гуманітарних питань[10].
Третьякова є однією з розробниць проєкту пенсійної реформи та відстоює ідею підвищення віку для виходу на пенсію[11] та запровадження накопичувальної пенсійної системи — виключно на індивідуальні рахунки фізичних осіб[12].
У лютому 2020 року заявила про можливість ліквідації Пенсійного фонду і передачу його функцій Мінфіну або Держказначейству, або перетворення ПФУ разом із фондами соціального страхування та безробіття на Національне страхове агентство.[13]
Контроверсійності[ред. | ред. код]
12 грудня 2019 року, під час обговорення законопроєкту «Про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО», вела переписку з чоловіком про «секс на новому матраці»[14].
2 січня 2020 року в інтерв'ю ЗМІ заявила, що «пенсіонери на окупованих Росією територіях мають право на дві пенсії»[15].
13 квітня 2020 року за ініціативою депутатів, серед яких була Третьякова, ВРУ прийняла закон №553 "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", яким понад мільйона інвалідів втратили можливість отримувати виплати на загальний, побутовий та медичний догляд, з них у 227 тис. інвалідів першої групи. Виплати було поновлено у грудні 2020 року без будь-якої компенсації за використання бюджетних коштів не за призначенням.
У червні 2020-го Третьякова заявила, що в сім'ях, які потребують матеріальної допомоги, народжуються діти «дуже низької якості», які в майбутньому теж «сідають на державні кошти». Вона також навела приклади країн, де пропонують стерилізувати безробітних жінок[16]. Після скандалу відмовилася йти з посади голови комітету[17][18].
8 жовтня 2021 Третьякова у фракційному чаті «Слуги народу» прокоментувала смерть народного депутата Антона Полякова фразою «одним ворогом менше», після чого частина депутатів у залі почали кричати «ганьба»[19]. У Раді засудили такі висловлювання, сама Третьякова заявила, що це «свобода слова»[20]. Давид Арахамія вибачився за ці висловлювання Третьякової[21]. Фракція «Слуга народу» та інші депутатські групи і фракції запропонували відсторонити Третьякову від пленарних засідань на п'ять днів[22], а опозиційні фракції ще й запропонували усунути депутатку від посади голови парламентського комітету.
5-24 травня 2022 — співініціаторка скандального законопроєкту №7351 який надавав право командирам ЗСУ убивати військовослужбовців за невиконання наказів без доведених належним чином обставин. Законопроєкт оцінений ЗМІ як спроба відновити смертну кару в Україні.[23][24][25][26][27]
Авторами закону також виступили депутати «Слуги народу» Безугла, Мазурашу та Федієнко. Повна картка законопроєкту стала недоступна після відкликання, а авторський колектив "змінився" 24 травня без пояснення причин. За інформацією видання «Лівий Берег», співініціаторами були інші депутати Слуги народу: Аліксійчук, Бакумов, Гривко, Войцехівський.[28][26] Законопроєктом пропонувалось прибрати рядок «не призводячи до смерті військовослужбовця» із cт.22 «Статут внутрішньої служби ЗСУ». Законопроєкт пройшов профільну раду, зазнав значної критики у соцмережах та ЗМІ та був без пояснень відкликаний 24 травня без пояснень причин. У законопроєкту змінився авторський колектив, а партія відмовилась його коментувати.[28][29]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Третьякова Галина Миколаївна — Біографія, Балотування, Фракції, Декларації | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
- ↑ Список кандидатів у депутати від партії «Cлуга Народу». Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 6 серпня 2019.
- ↑ Третьякова Галина Миколаївна на сайті youcontrol.com.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 6 серпня 2019.
- ↑ На з'їзді «Слуги народу» представили сотню членів партії [Архівовано 16 червня 2019 у Wayback Machine.] Радіо Свобода (9 червня 2019)
- ↑ Центральна виборча комісія. Архів оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 6 серпня 2019.
- ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
- ↑ Хто зі «слуг народу» обійме керівні посади у фракції та комітетах парламенту: список. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 6 серпня 2019.
- ↑ Голови фракцій вимагають зняти Третьякову з посади голови комітету за коментар про Полякова (видео). LB.ua. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
- ↑ Депутати ініціюють зняття Третьякової з посади голови комітету. ukranews_com (ua). 8 жовтня 2021. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
- ↑ Указ Президента України від 5 травня 2020 року № 167/2020 «Про делегацію України для участі у Тристоронній контактній групі»
- ↑ Галина Третьякова: Підвищення пенсійного віку неминуче. Економічна правда. 6 лютого 2020. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 8 червня 2021.
- ↑ Хто кому слуга: досьє на першу сотню Зеленського до Ради. Архів оригіналу за 23 липня 2019. Процитовано 6 серпня 2019.
- ↑ Ми думаємо про ліквідацію Пенсійного фонду й передачу його функцій Мінфіну або Держказначейству — Третьякова. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 27 червня 2020.
- ↑ Нардеп "Слуги народу" осоромилася з інтимною перепискою: на новому матраці. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 11 січня 2020.
- ↑ Пенсіонери на окупованих територіях мають право на дві пенсії - Третьякова. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 11 січня 2020.
- ↑ Разумков не отримував звернень щодо відкликання Третьякової з посади голови комітету ВР. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
- ↑ Нардепка Третьякова прокоментувала свої слова про "дітей низької якості". LB.ua. Архів оригіналу за 29 вересня 2021. Процитовано 29 вересня 2021.
- ↑ Скандал із заявою про дітей «низької якості»: Третьякова розповіла, в якому випадку готова піти у відставку. nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 29 вересня 2021.
- ↑ Депутатці «Слуги народу» Третьяковій у залі ВР кричать «Ганьба!». www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
- ↑ "Мінус один ворог". Депутатка Третьякова спричинила скандал заявою про смерть депутата Полякова. bbc.com. 8.10.2021. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 8 жовтня 2021.
- ↑ Арахамія вибачився за висловлювання Третьякової щодо смерті Полякова. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
- ↑ Депутатку Третьякову хочуть відсторонити від засідань Ради через її слова про Полякова. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
- ↑ Віолетта Орлова (24.05.2022). Командирам можуть дозволити вбивати військових у бойовій обстановці за невиконання наказів. unian.ua.
- ↑ Три депутати зі "Слуги народу" запропонували дозволити офіцерам розстрілювати солдатів без суду, а потім відкликали законопроект. delo.ua.
- ↑ Депутатка запропонувала смертну кару для українських військовослужбовців: законопроєкт. radiotrek.rv.ua.
- ↑ а б Скандальний законопроект про розстріл дезертирів відкликали з Ради. unian.ua.
- ↑ Проект Закону про внесення зміни до статті 22-1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо забезпечення можливості припинення кримінальних правопорушень в умовах особливого періоду. rada.gov.ua.
- ↑ а б Анна Стешенко, Ірина Гамалій (24 травня 2022). З Верховної Ради відкликали законопроєкт про розстріл дезертирів. lb.ua. Архів оригіналу за 25.05.2022.
- ↑ Скандальний законопроєкт "Слуг" про розстріл дезертирів відкликали з ВР після хвилі обурення в мережі. 5.ua.
Джерела[ред. | ред. код]
![]() |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Третьякова Галина Миколаївна |
- Галина Третьякова у соцмережі «Фейсбук»
- Про нас [Архівовано 11 серпня 2019 у Wayback Machine.] Інститут Громадянських Свобод
|
|
- Народились 21 січня
- Народились 1963
- Уродженці Акмолинської області
- Народні депутати України 9-го скликання
- Жінки-політики XXI століття
- Випускники Харківського авіаційного інституту
- Випускники Навчально-наукового інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка
- Українські громадські діячі
- ЗеКоманда
- Українські жінки-політики
- Експерти
- Голови комітетів та фракцій Верховної Ради України