Третьякова Галина Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Галина Третьякова
Третьякова Галина Миколаївна
Народилася 21 січня 1963(1963-01-21) (58 років)
с. Новокубанці Цілиноградської (нині — Акмолинської) області Казахська РСР
Громадянство Україна Україна
Діяльність народний депутат України 9-го скликання
Alma mater Харківський авіаційний інститут
Міжнародний інститут ринкових відносин і підприємництва
Інститут міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка
Членство Верховна Рада України IX скликання
Посада Народний депутат України
Партія безпартійна
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019 —
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Третьякова.

Третьякова Галина Миколаївна (нар. 21 січня 1963, Новокубанці Цілиноградської (нині — Акмолинської) області Казахської РСР) — українська політична діячка та фінансистка. Народний депутат України IX скликання, голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, член фракції «Слуга народу».

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Третьякова Галина, директор Української федерація убезпечення (29 листопада 2018)

Життєпис[ред. | ред. код]

Галина Третьякова народилась у селі Новокубанці Казахської РСР. Після закінчення школи закінчила Харківський авіаційний інститут (інженер-механік авіаційних двигунів).

Згодом навчалась у Київському університеті ринкових відносин за фахом «фінанси» (здобула освітньо-кваліфікаційний рівень магістра) та Інституті міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка. Має науковий ступінь кандидата економічних наук[1].

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

Трудову діяльність почала інженеркою-технологом у військовій частині. З 1999 року працювала головою правління УАСК «АСКА — життя». З 1991 до 1999 була директоркою зі страхової справи, першою заступницею генерального директора у тій же компанії[1].

У 2009—2010 роках була членкинею Комісії — директоркою департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг.

У 2015—2019 роках входила до Громадських рад при Міністерстві соціальної політики України та Міністерстві охорони здоров'я України, з 2016 до 2019 — при Нацкомфінпослуг та Комітеті ВРУ з питань податкової та митної політики[2].

З 2017 року — експертка групи «Реформа фінансового сектору та пенсійної системи» у «Реанімаційному пакеті реформ». Була членкинею правління Пенсійного Фонду України та головою Громадської ради при ПФУ.

2017 заснувала та очолила громадську організацію «Інститут громадянських свобод»[3].

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року, № 54 у списку.[4] Безпартійна.[5] 29 серпня 2019 року отримала повноваження народного депутата IX скликання[6].

Була кандидаткою від «Слуги народу» на посаду голови комітету з питань соцполітики у Верховній Раді України IX скликання[7], обрана Головою цього комітету. На початку жовтня 2021 року керівники парламентських фракцій (всі за винятком «Слуги народу») спільно висунули вимогу зняти Галину Третьякову з цієї посади[8][9].

Член делегації для участі у Тристоронній контактній групі, представник у робочій підгрупі з гуманітарних питань[10].

Третьякова є однією з розробниць проєкту пенсійної реформи та відстоює ідею підвищення віку для виходу на пенсію[11] та запровадження накопичувальної пенсійної системи — виключно на індивідуальні рахунки фізичних осіб[12].

У лютому 2020 року заявила про можливість ліквідації Пенсійного фонду і передачу його функцій Мінфіну або Держказначейству, або перетворення ПФУ разом із фондами соціального страхування та безробіття на Національне страхове агентство.[13]

Інциденти та критика[ред. | ред. код]

12 грудня 2019 року, під час обговорення законопроєкту «Про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО», вела переписку з чоловіком про «секс на новому матраці»[14].

2 січня 2020 року в інтерв'ю ЗМІ заявила, що «пенсіонери на окупованих Росією територіях мають право на дві пенсії»[15].

У червні 2020-го Третьякова заявила, що в сім'ях, які потребують матеріальної допомоги, народжуються діти «дуже низької якості», які в майбутньому теж «сідають на державні кошти». Вона також навела приклади країн, де пропонують стерилізувати безробітних жінок[16]. Після скандалу відмовилася йти з посади голови комітету[17][18].

8 жовтня 2021 Третьякова у фракційному чаті «Слуги народу» прокоментувала смерть народного депутата Антона Полякова фразою «одним ворогом менше», після чого частина депутатів у залі почали кричати «Ганьба»[19]. У Раді засудили такі висловлювання, сама Третьякова заявила, що це «свобода слова»[20]. Давид Арахамія вибачився за ці висловлювання Третьякової[21]. Фракція «Слуга народу» та інші депутатські групи і фракції запропонували відсторонити Третьякову від пленарних засідань на п'ять днів[22], а опозиційні фракції ще й запропонували усунути депутатку під посади голови парламентського комітету.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Третьякова Галина Миколаївна — Біографія, Балотування, Фракції, Декларації | ПолітХаб. www.chesno.org (uk). Процитовано 2021-10-09. 
  2. ↑ Список кандидатів у депутати від партії «Cлуга Народу»
  3. ↑ Третьякова Галина Миколаївна на сайті youcontrol.com.ua
  4. ↑ На з'їзді «Слуги народу» представили сотню членів партії Радіо Свобода (9 червня 2019)
  5. ↑ Центральна виборча комісія
  6. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Процитовано 2021-10-09. 
  7. ↑ Хто зі «слуг народу» обійме керівні посади у фракції та комітетах парламенту: список. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 6 серпня 2019. 
  8. ↑ Голови фракцій вимагають зняти Третьякову з посади голови комітету за коментар про Полякова (видео). LB.ua. Процитовано 2021-10-09. 
  9. ↑ Депутати ініціюють зняття Третьякової з посади голови комітету. ukranews_com (ua). 2021-10-08. Процитовано 2021-10-09. 
  10. ↑ Указ Президента України від 5 травня 2020 року № 167/2020 «Про делегацію України для участі у Тристоронній контактній групі»
  11. ↑ Галина Третьякова: Підвищення пенсійного віку неминуче. Економічна правда. 6 лютого 2020. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 8 червня 2021. 
  12. ↑ Хто кому слуга: досьє на першу сотню Зеленського до Ради
  13. ↑ Ми думаємо про ліквідацію Пенсійного фонду й передачу його функцій Мінфіну або Держказначейству — Третьякова
  14. ↑ Нардеп "Слуги народу" осоромилася з інтимною перепискою: на новому матраці. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-01-11. 
  15. ↑ Пенсіонери на окупованих територіях мають право на дві пенсії - Третьякова. Інтерфакс-Україна (uk). Процитовано 2020-01-11. 
  16. ↑ Разумков не отримував звернень щодо відкликання Третьякової з посади голови комітету ВР. www.ukrinform.ua (uk). Процитовано 2021-10-09. 
  17. ↑ Нардепка Третьякова прокоментувала свої слова про "дітей низької якості". LB.ua. Процитовано 2021-09-29. 
  18. ↑ Скандал із заявою про дітей «низької якості»: Третьякова розповіла, в якому випадку готова піти у відставку. nv.ua (uk). Процитовано 2021-09-29. 
  19. ↑ Депутатці «Слуги народу» Третьяковій у залі ВР кричать «Ганьба!». www.ukrinform.ua (uk). Процитовано 2021-10-09. 
  20. ↑ "Мінус один ворог". Депутатка Третьякова спричинила скандал заявою про смерть депутата Полякова. bbc.com. 8.10.2021. 
  21. ↑ Арахамія вибачився за висловлювання Третьякової щодо смерті Полякова. www.ukrinform.ua (uk). Процитовано 2021-10-09. 
  22. ↑ Депутатку Третьякову хочуть відсторонити від засідань Ради через її слова про Полякова. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2021-10-09. 

Джерела[ред. | ред. код]

Аграрної та земельної політики Микола Сольський
Антикорупційної політики Анастасія Радіна
Бюджету Юрій Арістов
Гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко
Микита Потураєв
Екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко
Економічного розвитку Дмитро Наталуха
Енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус
Здоров'я нації, медичної допомоги
та медичного страхування 		Михайло Радуцький
Зовнішньої політики та
міжпарламентського співробітництва 		Богдан Яременко
Олександр Мережко
Інтеграції України з Європейським Союзом Іванна Климпуш-Цинцадзе
Молоді і спорту Андрій Кожем'якін
Національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич
Організації державної влади, місцевого
самоврядування, регіонального
розвитку та містобудування 		Андрій Клочко
Освіти, науки та інновацій Сергій Бабак
Прав людини, деокупації та реінтеграції
тимчасово окупованих територій,
нацменшин і міжнаціональних відносин 		Дмитро Лубінець
Правової політики Ірина Венедіктова
Андрій Костін
Правоохоронної діяльності Денис Монастирський
Регламенту, депутатської етики та
організації роботи Верховної Ради України 		Сергій Кальченко
Свободи слова Нестор Шуфрич
Соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова
Транспорту та інфраструктури Юрій Кісєль
Фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев
Цифрової трансформації Михайло Крячко
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Третьякова_Галина_Миколаївна&oldid=33755970