Ар'єв Володимир Ігорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ар'єв Володимир Ігорович
Народився 31 березня 1975(1975-03-31) (48 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність журналіст, політик
Alma mater ННІ журналістики КНУ ім. Т. Шевченка
Членство Верховна Рада України VIII скликання, Верховна Рада України IX скликання, Верховна Рада України VII скликання і Верховна Рада України VI скликання
Посада народний депутат України[1], народний депутат України[2], народний депутат України, представник Парламентської Асамблеї Ради Європи[3] і народний депутат України
Партія Політична партія «Наша Україна» і Європейська Солідарність[4]
Автограф
Нагороди
Заслужений журналіст України
Сайт ariev.info
Україна Народний депутат України
6-го скликання
НУНС 23 листопада 2007 12 грудня 2012
7-го скликання
Батьківщина 12 грудня 2012 27 листопада 2014
8-го скликання
Блок Петра Порошенка 27 листопада 2014 29 серпня 2019
9-го скликання
Європейська Солідарність 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Володи́мир І́горович А́р'єв (нар. 31 березня 1975(19750331), Київ) — український політик та журналіст. Автор проєкту «Закрита зона». Народний депутат України з 2007 року, Віцепрезидент ПАРЄ (2015 та 2018 роки), голова Комітету ПАРЄ з питань культури, освіти, науки і медіа (2016-17 роки). Почесний член ПАРЄ, нагороджений медаллю ПАРЄ у червні 2022.

Має дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла, указ про присвоєння якого був скасований указом президента Зеленського 680/2019 від 11.09.2019 року. Указ Зеленського 24.11.2022 був остаточно скасований Верховним Судом України у справі 9901/58/20, отже ранг Надзвичайного і Повноважного Посла був відновлений.

Освіта[ред. | ред. код]

Кар'єра[ред. | ред. код]

Володимир Ар'єв на мітингу в 2007 році
  • Лютий 1993 — жовтень 1994 — асистент кореспондента, стрингер української та російської служб, Бі-Бі-Сі (Київ).
  • Жовтень 1994 — січень 1996 — спеціальний кореспондент, ведучий програми «Вікна-новини», ММЦ «Internews».
  • Січень 1996 — травень 1996 — спеціальний кореспондент, ТІА «Вікна».
  • Травень 1996 — листопад 1996 — ведучий блоку новин програми «Доброго ранку Україно!», УТ-1.
  • Листопад 1996 — вересень 2003 — спеціальний кореспондент інформаційно-аналітичної служби, телеканал «Інтер».
  • 2002 — журналіст ТСН, студія «1+1».
  • Вересень 2003 — березень 2004 — незалежний журналіст, автор програми «Не-провінція» (СТБ), позаштатний автор тижневика «Дзеркало тижня».
  • Березень 2004 — грудень 2005 — керівник та автор програми «Закрита зона», «5-й канал». У 2017 програма почала знову виходити на каналі Прямий
  • З 2006 — директор ТОВ "Студія «Зміна».

Політик[ред. | ред. код]

Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 від Блоку «Наша Україна — Народна самооборона», № 10 в списку. На час виборів: директор ТОВ "Студія «Зміна», безпартійний. Член фракції Блоку «Наша Україна — Народна самооборона» (з 23 листопада 2007). Член Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (26 грудня 2007 — 16 січня 2008), голова підкомітету з питань контролю за реформуванням, кадровим та ресурсним забезпеченням органів, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю і корупцією Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (з 16 січня 2008).

  • На виборах до Верховної ради 2012 року, як безпартійний, обраний у народні депутати у окрузі № 218, м. Київ. Суб'єкт висування — "Об'єднання Опозиція «Всеукраїнське об'єднання „Батьківщина“»[5].
  • В 2014 році на виборах Президента України очолював штаб Петра Порошенка у Київській області.
  • На дострокових парламентських виборах 2014 року був висунутий «Блоком Петра Порошенка» та знову обраний в окрузі № 218, м. Київ. Одержав переконливу перемогу із 63,46 % голосів виборців.
  • У січні 2015 року був обраний головою української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи, віце-президент ПАРЄ у 2015. Є членом фракції Європейської народної партії в ПАРЄ.
  • 25 січня 2016 року був обраний президентом Комітету ПАРЄ з питань культури, освіти, науки і медіа на два роки.
  • У січні 2018 повторно обраний віце-президентом ПАРЄ.

У Верховній Раді України IX скликання — член Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації[6].

31 травня 2019 року був обраний у центральну політраду партії «Європейська Солідарність»[7].

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина — Наталія Фіцич, тележурналістка. Дочка — Ярина (нар. 2000), обрана депутаткою Київської міської ради на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  3. http://www.assembly.coe.int/nw/xml/AssemblyList/MP-Details-EN.asp?MemberID=7025
  4. http://itd.rada.gov.ua/mps/info/page/11118
  5. Ар'єв Володимир Ігорович [Архівовано 1 листопада 2012 у Wayback Machine.] Центральна виборча комісія України
  6. Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.] Новинарня (29.08.2019)
  7. Партія Порошенка затвердила нове керівництво. Список. LIGA. 31 травня 2019. Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 20 січня 2020. 
  8. Володимир Ар'єв — лауреат премії імені Олександра Кривенка «За поступ у журналістиці».[недоступне посилання]
  9. Указ Президента України від 18 серпня 2006 року № 694/2006 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій з нагоди Дня незалежності України»

Посилання[ред. | ред. код]