Ковальов Олександр Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Іванович Ковальов
Народився 7 жовтня 1967(1967-10-07) (54 роки)
м. Макіївка, Донецька область
Громадянство Україна Україна
Діяльність громадський діяч
політик
Посада Народний депутат України
Партія безпартійний
Україна Народний депутат України
9-го скликання
безпартійний 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Олександр Іванович Ковальов (нар. 7 жовтня 1967, Макіївка, Донецька область, УРСР) — український політик[1]. Народний депутат України 9-го скликання[2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Освіта вища[3].

2006 — кандидат у народні депутати від «партії екологічного порятунку ЕКО+25 %», № 56 у списку, голова правління ТОВ "Корпорація «Донвугілля», безпартійний[4].

Ковальов керівником ГО ветеранів війни в Афганістані «Ніхто крім нас»[5][6].

2019 року — кандидат у народні депутати на парламентських виборах (в.о. № 51, Микитівський, Центрально-Міський райони Горлівки, частина Бахмутського району)[7]. Самовисуванець, пенсіонер, безпартійний. Живе в Києві[3].

Член Комітету ВеРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки[8]. Співголова групи з міжпарламентських зв'язків з ОАЕ[9]. Член депутатської групи «Довіра».

Критика[ред. | ред. код]

Перший «кнопкодав» ВРУ IX скл.[10][11][12]. Він погрожував журналісту Руху «Чесно» інформації про його неособисте голосування[11].

2014 року, після перемоги Революції гідності, займався вивезенням «беркутівців» з бази у Києві. Ймовірно знаходився біля Донецької ОДА під час захоплення її терористами угруповання «ДНР».[13][14]

За даними «Чесно», займався підкупом виборців[15], зокрема Ковальов зі своєю ГО «Ніхто крім нас» організували гру в футбол, батути і видачу продуктових наборів для мешканців Бахмута[15] та забезпечив п'ятиповерхівку прифронтового міста Донецької області помповою станцією водопостачання[15]. Він також дарував дітям свого округу спортінвентар[15].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Досьє на депутатів нової Ради. Олександр Ковальов НВ (25 липня 2019)
  2. Відомості про підрахунок голосів виборців в одномандатному виборчому окрузі № 51 [Архівовано 17 Серпня 2019 у Wayback Machine.] cvk.gov.ua
  3. а б Відомості про кандидата в народні депутати України [Архівовано 17 Серпня 2019 у Wayback Machine.] cvk.gov.ua
  4. Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку Політичної партії "Партія екологічного порятунку «ЕКО+25 %». Архів оригіналу за 17 Серпня 2019. Процитовано 17 Серпня 2019. 
  5. В окрузі № 51 перемагає самовисуванець Ковальов, у Надії Савченко 1,24 % голосів - оброблено 50 % протоколів [Архівовано 17 Серпня 2019 у Wayback Machine.] Інтерфакс-Україна (22.07.2019)
  6. Керівник «Ніхто крім нас» визнав, що допоміг вивезти «беркутівців» [Архівовано 17 Серпня 2019 у Wayback Machine.] Українська правда (28 липня 2016)
  7. Одномандатний виборчий округ № 51 [Архівовано 17 Серпня 2019 у Wayback Machine.] cvk.gov.ua
  8. Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ [Архівовано 30 Серпня 2019 у Wayback Machine.] Новинарня (29.08.2019)
  9. Марія Мамаєва (1 листопада 2019). У Раді створили групи міжпарламентських зв’язків з шістьма країнами. УНН. Архів оригіналу за 4 Листопада 2019. Процитовано 20 листопада 2019. 
  10. Рух ЧЕСНО зафіксував перше кнопкодавство у ВРУ 9-го скликання. Порушник – мажоритарник-рекордсмен. Чесно. 10 вересня 2019. Архів оригіналу за 21 Вересня 2019. Процитовано 21 Вересня 2019. 
  11. а б Журналістам ЧЕСНО погрожував нардеп-кнопкодав. Чесно. 10 вересня 2019. Архів оригіналу за 21 Вересня 2019. Процитовано 21 Вересня 2019. 
  12. ЧЕСНО. knopkodavy.chesno.org. Архів оригіналу за 6 Грудня 2021. Процитовано 6 грудня 2021. 
  13. Только 220 избирателей провели в Раду человека, который помог бежать “беркутовцам”. Украинская правда (рос.). Архів оригіналу за 6 Грудня 2021. Процитовано 6 грудня 2021. 
  14. Досьє на депутатів нової Ради. Олександр Ковальов. nv.ua (укр.). Процитовано 6 грудня 2021. 
  15. а б в г Рух ЧЕСНО зафіксував перше кнопкодавство у ВРУ 9-го скликання. Порушник – мажоритарник-рекордсмен. www.chesno.org (укр.). Архів оригіналу за 21 Вересня 2019. Процитовано 6 грудня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]