Населення Тувалу
Населення Тувалу  | |
|---|---|
 Ріст чисельності населення країни | |
| Чисельність | 10,8 тис. осіб |
| Густота | 330,5 особи/км² |
| Коефіцієнт міграції | 6,81 ‰ |
| Природний рух | |
| Природний приріст | ▲0,82 % |
| Народжуваність | 23,74 ‰ |
| Фертильність | 3 дітей на 1 жінку |
| Смертність | 8,74 ‰ |
| Смертність немовлят | 30,8 ‰ |
| Вікова структура | |
| • до 14 років | 29,4 % |
| • 15–64 років | 65,03 % |
| • старіші за 65 років | 5,57 % |
| Середня тривалість життя | 66,16 року |
| • чоловіків | 64,01 року |
| • жінок | 68,41 року |
| Статева структура | |
| загалом | 0,97 чол./жін. |
| при народженні | 1,05 чол./жін. |
| до 15 років | 1,05 чол./жін. |
| 15–64 років | 0,75 чол./жін. |
| після 65 років | 0,69 чол./жін. |
| Етнічні групи | |
| Нація | тувалуанці |
| Найбільший етнос | тувалуанці |
| Мови | |
| Офіційна | тувалуанська, англійська |
| Також у побуті | самоанська, кірибаті |
Населення Тувалу. Чисельність населення країни 2015 року становила 10,8 тис. осіб (223-тє місце у світі)[1]. Чисельність остров'ян стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 23,74 ‰ (62-ге місце у світі), смертність — 8,74 ‰ (71-ше місце у світі), природний приріст — 0,82 % (135-те місце у світі) 
.
Народжуваність у Тувалу, станом на 2015 рік, дорівнює 23,74 ‰ (62-ге місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 3 дитини на одну жінку (54-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 30,5 % (станом на 2007 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 23,5 року, медіанний вік для жінок — 25—29 років (оцінка на 2007 рік)[1].
Смертність у Тувалу 2015 року становила 8,74 ‰ (71-ше місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,82 % (135-те місце у світі)[1].
Середній вік населення Тувалу становить 25,5 року (152-ге місце у світі): для чоловіків — 24,4, для жінок — 26,8 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 66,16 року (173-тє місце у світі), для чоловіків — 64,01 року, для жінок — 68,41 року[1].
Вікова структура населення Тувалу, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:
- діти віком до 14 років — 29,4 % (1639 чоловіків, 1557 жінок);
- молодь віком 15—24 роки — 20,27 % (1157 чоловіків, 1046 жінок);
- дорослі віком 25—54 роки — 36,35 % (1946 чоловіків, 2005 жінок);
- особи передпохилого віку (55—64 роки) — 8,41 % (373 чоловіки, 541 жінка);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 5,57 % (247 чоловіків, 358 жінок)[1].
Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 27,2 року, жінки — 22,1 року, загалом — 24,7 року (дані за 2007 рік)[2].
Густота населення країни 2015 року становила 330,5 особи/км² (27-те місце у світі)[1].
Тувалу високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 59,7 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,9 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головне і єдине місто держави: Фунафуті (столиця) — 6,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].
| № | Назва | Регіон | Населення | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Фунафуті |
1 | Фунафуті | Фунафуті | 4 492 |  Теава | ||||
| 2 | Сававе | Нукуфетау | 586 | ||||||
| 3 | Мотуфоуа | Ваїтупу | 506 | ||||||
| 4 | Теава | Ніутао | 439 | ||||||
| 5 | Танраке | Нуї | 408 | ||||||
| 6 | Тумасеу | Ваїтупу | 287 | ||||||
| 7 | Токелау | Нануманга | 281 | ||||||
| 8 | Тога | Нануманга | 258 | ||||||
| 9 | Асау | Ваїтупу | 250 | ||||||
| 10 | Куліа | Ніутао | 224 | ||||||
Річний рівень еміграції 2015 року становив 6,81 ‰ (204-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Головні етноси країни: полінезійці — 96 %, мікронезійці — 4 % населення[1].
-
Тувалуанка в народному вбранні -
Тувалуанка -
Тувалуанці -
Діти Тувалу -
Традиційний одяг воїнів Тувалу
.jpg)
Офіційні мови[3]: тувалуанська, англійська. Інші поширені мови: самоанська, кірибаті (острів Нуї).
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: протестантизм — 98,4 % (конгрегації — 97 %, адвентизм — 1,4 %), бахаїзм — 1 %, інші — 0,6 % (станом на 2015 рік)[1].
Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Дані про державні витрати на освіту у відношенні до ВВП країни, станом на 2015 рік, відсутні.
Забезпеченість лікарями в країні на рівні 1,09 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2009 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 16,5 % ВВП країни (4-те місце у світі)[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 30,8 ‰ (66-те місце у світі); хлопчиків — 33,46 ‰, дівчаток — 28,01 ‰[1].
Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 39,6 % частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 1,6 % (оцінка на 2007 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 98,3 % населення в містах і 97 % у сільській місцевості; загалом 97,7 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): у містах — 86,3 %, в сільській місцевості — 80,2 %, загалом по країні — 83,3 % (станом на 2015 рік)[1]. Дані про розподіл доходів домогосподарств в країні відсутні[1].
Станом на 2012 рік, в країні 6,1 тис. осіб не має доступу до електромереж; 45 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 57 %, у сільській місцевості — 32 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій середній. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 5 тис. унікальних інтернет-користувачів (206-те місце у світі), що становило 42,7 % загальної кількості населення країни[1].
За межею бідності 2010 року перебувало 26,3 % населення країни[1].
Загальні трудові ресурси 2004 року становили 3,7 тис. осіб (223-тє місце у світі)[1]. Економічно активне населення островів займається експлуатацією природних ресурсів моря, працює на видобуванні фосфатів, моряками на суднах[1]. Дані про рівень безробіття серед працездатного населення країни, станом на 2015 рік,
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Тувалу докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не повною мірою, країна перебуває у списку другого рівня[4][5].
-
Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.) -
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15—24 років — 1,11 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25—54 років — 0,97 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55—64 років — 0,69 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці за 64 роки — 0,69 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 0,97 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ.
| Переписи населення Тувалу | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1979 | 7349 | — |
| 1985 | 8229 | +12.0% |
| 1991 | 9043 | +9.9% |
| 2002 | 9359 | +3.5% |
| 2012 | 10 640 | +13.7% |
| Джерело: Офіційні дані переписів[6]. | ||
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал Tuvalu : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- ↑ ' Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 18 August. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У цьому випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
- ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
- ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
- ↑ (англ.) Population of communities in Tuvalu. Thomas Brinkhoff. 11 квітня 2012 року. Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 20 березня 2016 року.
- Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
- Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
- Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
- Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
- Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
- Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
- Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
- Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
- Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
- Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.
- (рос.) Тувалу // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
- (рос.) Тувалу // Страны и народы. Австралия и Океания. Антарктида / Редкол. П. И. Пучков (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль». — 301 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
- (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
- (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
- (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
- (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Тувалу |
- World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
- Global Health Observatory. Tuvalu : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Тувалу.
- Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
- At a glance: Tuvalu. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і становище дітей Тувалу.
- Tuvalu. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Тувалу.
- Tuvalu. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Тувалу від Міжнародної організації праці.
- United Nations Development Programme. Pacific Office : [англ.] // UNDP Pacific Office in Fiji. — Програма розвитку ООН на Фіджі та інших тихоокеанських острівних країнах.
- United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
- World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.
| ||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||
