UA: Українське радіо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з УР1 (Перший канал))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
UA: Українське радіо
Логотип
Країна Україна Україна
Територія Україна
СупутникAmos 3
Моваукраїнська (внутрішнє мовлення), англійська, німецька, румунська (закордонне мовлення)
Вперше в ефірі16 листопада 1924
Форматсуспільне радіо
КерівникиДмитро Хоркін, генеральний продюсер Українського радіо
АдресаУкраїна, 01001, Київ, вулиця Хрещатик, 26
Телефон: +38 (044) 239-63-33
ОнлайнСлухати
Веб-сторінкаukr.radio

UA: Українське радіо — перший канал радіо суспільного мовника НСТУ, за форматом — інформаційна розмовна радіостанція. Також назву «Українське радіо» носить дирекція Національної суспільної телерадіокомпанії — структурний підрозділ компанії, що об'єднує чотири канали мовлення (окрім Першого каналу це UA: Радіо Промінь, UA: Радіо Культура та Всесвітня служба радіомовлення України), служби студійних комплексів Будинку радіо та Будинку звукозапису Українського радіо, а також радіоансамблі[1].

Штаб-квартирою Українського радіо є телерадіоцентр на вул. Хрещатик, 26 у м. Києві — Будинок Українського радіо.

Українське радіо мовить на FM-хвилях, середніх хвилях, на супутнику, а також в кабельних телемережах та мережі проводового радіомовлення по всій території України. Чотири рази на день в ефір Першого каналу включаються обласні редакції Українського радіо з 40-хвилинними відрізками місцевого мовлення. Також слухати канали Українського радіо можна у мобільному додатку suspilne.radio для Android та iOS[2].

З 1924 по 2017 рік Українське радіо було державним радіомовником. З 2017 року входить до складу суспільного мовника — Національної суспільної телерадіокомпанії України.

Українське радіо відоме щорічною акцією, яка об'єднує українців по всьому світу навколо української мови — Всеукраїнським радіодиктантом національної єдності, що відбувається з 2000 року.

Історія[ред. | ред. код]

Докладніше: Історія виникнення радіо

Радіомовлення в Україні почалося в 1924 році[3]. 16 листопада 1924 о 19:00 в Харкові — тодішній столиці УРСР — вийшла в ефір перша вітчизняна радіопередача. З гучномовців пролунало: «Алло, алло, алло! Говорить Харків, говорить Харків, говорить Харків!»[4]. На честь початку мовлення Українського радіо 1994 року 16 листопада в Україні проголошено Днем працівників радіо, телебачення та зв'язку

Перша радіомережа в Україні з'явилася в 1928 році[3]. Програми українською мовою були спочатку обмежені щодо часу і за змістом — понад 70 % складали політосвіта та агітація. Це були «радіогазети», а також доповіді, бесіди, останні новини, повідомлення зі з'їздів та нарад. Лише згодом програми радіостанцій в УРСР доповнили музичні, літературно-драматичні, програми для дітей і молоді.

Десять років Українське радіо мовило з Харкова. До Києва переїхало у 1934 році, коли сюди перемістили столицю Українскої РСР — перебрався разом з усіма владними органами і Всеукраїнський комітет радіофікації і радіомовлення при Раднаркомі УРСР. Перші будівлі радіокомітету та радіотеатру не збереглися — їх разом з багатьма іншими спорудами на центральній вулиці столиці — Хрещатику — та її околицях підірвали радянські війська 1941 року під час відступу.

У роки Другої світової війни Українське радіо жодного разу не припиняло свою роботу. Спершу довелося повернутися до Харкова, потім — до Сталінграда, згодом до Саратова, звідки велися регулярні передачі українською мовою.

Будівництво київського телерадіоцентру на Хрещатику, 26 (нині — Будинок Українського радіо) розпочалося 1949 року. Це був перший телерадіоцентр, повністю оснащений вітчизняним обладнанням. 6 листопада 1951-го з тамтешньої студії вийшла перша передача, трансляція якої стала можливою завдяки високій залізній телевежі, збудованій поряд з будинком. Демонтували телевежу лише в середині 1970-х. А в 1990-х телебачення переїхало на Сирець, тож на Хрещатику залишилося тільки радіо.

Такі радіоведучі як Петро Бойко, Андрій Євенко, Ігор Мурашко, Микола Погрібний, Олена Коваленко, Іван Рябоштан, Ольга Копотун, Світлана Горлова, Тамара Стратієнко своїм мистецтвом захоплювали мільйони співвітчизників, популяризували серед слухачів якісну українську мову.

За часів Радянського Союзу мовленням на каналах УР займався Державний комітет по телебаченню і радіомовленню УРСР. Напочатку 1990-х років комітет був перетворений на Державну телерадіомовну компанію України. У 1995 році з Державної телерадіомовної компанії України була виділена Національна радіокомпанія України. Після ухвалення Закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» Національна радіокомпанія України увійшла до складу Національної суспільної телерадіокомпанії України (зареєстрована як юридична особа у січні 2017 року)[5].

Нині Українське радіо — це чотири радіоканали суспільного мовлення, які виходять в ефір 24 години на добу 7 днів на тиждень. Програми виходять на хвилях Першого каналу (Українське радіо), Радіо «Промінь», Радіо «Культура» та Всесвітньої служби радіомовлення.

З червня 2017 року Українське радіо очолює Хоркін Дмитро Миколайович[6].

Трансформація в суспільне радіомовлення[ред. | ред. код]

Дмитро Хоркін, перший Генеральний продюсер Українського радіо після утворення Суспільного мовлення

Реформа програмного наповнення[ред. | ред. код]

Після утворення Національної суспільної телерадіокомпанії України першим генеральним продюсером радіо НСТУ в червні 2017 став Дмитро Хоркін[6]. За мету він поставив позбутися «колгоспності» в ефірі та зорієнтувати мовлення на слухачів, котрі приймають рішення: про свою родину, свій бізнес чи свою країну[7].

Перший сезон Українського радіо у форматі суспільного мовлення розпочався у вересні 2017 року[8]. Під керівництвом Дмитра Хоркіна було повністю перезавантажено сітку мовлення трьох загальнонаціональних каналів радіо. Протягом першого медіасезону на UA: Українське радіо з'явилося 37 нових програм, на UA: Радіо Промінь — 16, на UA: Радіо Культура — 21 програма[9], крім того запущено дві цілодобові онлайн-радіостанції: «UA: Казки» для дитячої аудиторії[10] та «UA: Класична музика» для дорослої аудиторії[11].

За 9 місяців першого радіосезону тижневе охоплення аудиторії Першого каналу Українського радіо зросло на 67%[12] (дані національного дослідження аудиторії радіо, що проводиться на замовлення міжгалузевого індустріального об'єднання «Радіокомітет» дослідницькою компанією Кantar TNS в Україні). У 2018 році Перший канал Українського радіо увійшов у ТОП-5 загальнонаціональних радіостанцій за рейтингом слухання новин за даними дослідження Internews, за рік до того в аналогічному дослідженні радіостанція не входила навіть у ТОП-10[13].

З 2017 року також відновив свою роботу як концертний майданчик Будинок звукозапису Українського радіо.

У 2018 році запущено мобільний додаток suspilne.radio для Android та iOS[14].

У 2019 році Всеукраїнський радіодиктант національної єдності — найпомітніша акція Українського радіо, яка з 2000 року щорічно об'єднує українців по всьому світу навколо української мови — відзначився рекордом: у день його проведення запит «радіодиктант» став найпопулярнішим Google-запитом серед української інтернет-аудиторії[15].

Розбудова FM-покриття[ред. | ред. код]

На момент ухвалення закону про Суспільне телебачення і радіомовлення у 2014 році Національна радіокомпанія України практично не мала FM-частот для каналів Українського радіо, сигнал яких поширювався у відносно непопулярному нижньому УКХ-діапазоні, середніх хвилях, а також у проводовій мережі, яка стрімко скорочувалася[16][17].

Наприкінці 2014 року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення передала в користування Національній радіокомпанії FM-частоти обласних державних ТРК, більша частина яких покривала невеликі райцентри, таким чином заклавши основу загальнонаціональної FM-мережі Першого каналу Українського радіо, в ефір якого включалися регіональні мовники — 4 години на добу[18].

У період із 2014 по 2019 роки Національна рада з питань телебачення і радіомовлення видала на конкурсі трьом каналам Українського радіо 193 нові FM-частоти, таким чином розбудувавши їх мережі по всій країні. Станом на жовтень 2019 року, найбільшою мережею, якій немає аналогів у країні, є Перший канал Українського радіо — 192 населених пункти у 24 областях. Мережа Радіо «Промінь» охоплює 64 населених пункти у 24 областях України, серед них 19 – обласні центри. Мережа Радіо «Культура» охоплює 49 населених пунктів у 23 областях України, серед яких 13 – обласні центри[19].

Активи Українського радіо[ред. | ред. код]

Канали мовлення[ред. | ред. код]

Студійні комплекси[ред. | ред. код]

  • Будинок радіо — апаратно-студійний комплекс, розташований у місті Києві по вул. Хрещатик, 26. Звідси у прямий ефір виходять 4 канали Українського радіо.
  • Будинок звукозапису Українського радіо (БЗЗ) — концертно-студійний комплекс, розташований у місті Києві по вул. Первомайського, 5 В. Велика концертна студія БЗЗ дозволяє записувати великі оркестрові та хорові колективи і є однією з найбільших подібних студій в Європі. Також Будинок звукозапису слугує репетиційним та концертним майданчиком для творчих колективів Українського радіо.

Творчі колективи[ред. | ред. код]

Частоти мовлення[ред. | ред. код]

Трансляція ведеться за допомогою проводового, супутникового та Інтернет-мовлення, а також на ультракоротких, середніх хвилях та в FM-діапазоні. Програми Українського радіо транслюються на супутнику Amos 3.

FM та УКХ мовлення[ред. | ред. код]

Вінницька область
Волинська область
Дніпропетровська область
Донецька область
Житомирська область
Закарпатська область
Запорізька область
Івано-Франківська область
Київська область
Кіровоградська область
Луганська область
Львівська область
Миколаївська область
Одеська область
Полтавська область
Рівненська область
Сумська область
Тернопільська область
Харківська область
Херсонська область
Хмельницька область
Черкаська область
Чернігівська область
Чернівецька область

Середні хвилі[ред. | ред. код]

  • частота 873 кГц — мовить із м. Часів Яр (Донецька обл) на частини окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Супутникове мовлення[ред. | ред. код]

  • Супутник Amos 3;
  • Частота — 11139,5 МГц;
  • Символьна швидкість — 30000;
  • Поляризація — горизонтальна;
  • FEC — 3/4.

Логотипи[ред. | ред. код]

Роки

застосування

Логотип
(1990—2017)
Ukrainian Radio logo.jpg
(2017 по теперішній час)
Українське радіо лого.png

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Наглядова рада затвердила нову структуру НСТУ: з новими членами правління і без виконавчого директора. ОНОВЛЕНО. stv.detector.media. Процитовано 2019-03-29. 
  2. Суспільне запускає мобільні додатки для Українського радіо - UA:Суспільне. suspilne.media (uk). Процитовано 2019-03-29. 
  3. а б Katchanovski, Ivan; Kohut, Zenon E.; Nebesio, Bohdan Y.; Yurkevich, Myroslav (2013-07-11). Historical Dictionary of Ukraine (en). Scarecrow Press. ISBN 9780810878471. 
  4. Про Українське радіо | Українське радіо. www.nrcu.gov.ua (ua). Процитовано 2017-11-12. 
  5. Зареєстровано юридичну особу ПАТ НСТУ. stv.detector.media. Процитовано 2018-07-17. 
  6. а б Дмитро Хоркін став генеральним продюсером «Українського радіо». stv.detector.media. Процитовано 2017-11-12. 
  7. Телеканали, яким можна довіряти: запізніла на 26 років реформа нарешті зрушила. Українська правда _Життя. Процитовано 2018-02-06. 
  8. «Українське радіо» оприлюднило нову сітку мовлення. stv.detector.media. Процитовано 2017-11-23. 
  9. Дмитро Хоркін: «До перетворення на Суспільне в “Українського радіо” була абсолютно бездарна структура». stv.detector.media. Процитовано 2018-07-02. 
  10. 19 червня – презентація радіохвилі авторських казок «UA:Казки». stv.detector.media. 13 червня 2018. 
  11. Суспільне запустило сайт з класичною музикою - UA:Суспільне. www.suspilne.media (uk). Процитовано 2019-11-10. 
  12. Тижневе охоплення «Українського радіо» зросло на 67% за 9 місяців. stv.detector.media. Процитовано 2018-08-06. 
  13. «Українське радіо» ввійшло у ТОП-5 загальнонаціональних радіостанцій за рейтингом слухання новин – Internews. stv.detector.media. Процитовано 2019-11-10. 
  14. СТВОРЕНО МОБІЛЬНИЙ ДОДАТОК СУСПІЛЬНОГО РАДІО. Офіс Ради Європи в Україні (uk-UA). Процитовано 2019-11-10. 
  15. «Радіодиктант» став найпопулярнішим Google-запитом в Україні 8 листопада. stv.detector.media. Процитовано 2019-11-10. 
  16. С. Остапа, В. Міський, І. Розкладай. (2018). Суспільне мовлення в Україні: історія створення та виклики.. Київ: Детектор медіа. 
  17. Мережа радіоточок може зникнути вже у 2016 році. stv.detector.media. Процитовано 2019-11-10. 
  18. Стас Юрасов. Нові частоти і новий продукт. Національному радіо дають друге життя 19.06.2015
  19. Національна рада забезпечила найбільш динамічний розвиток мереж суспільного радіо. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. 2019-10-11. Процитовано 2019-11-10. 

Посилання[ред. | ред. код]