Беленюк Жан Венсанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жан Беленюк
Загальна інформація
Національністьукраїнець[1]
Громадянство Україна
Місце проживанняКиїв
Народження24 січня 1991(1991-01-24) (33 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Зріст175 см
Вага86 кг
Alma materНаціональний університет фізичного виховання і спорту України і МАУП
БатькоВенсан Ндагіджимана (1964—2001)[2]
Спорт
КраїнаУкраїна Україна
Вид спортуборотьба
Дисциплінагреко-римська боротьба
Спортивне звання
Заслужений майстер спорту України
Заслужений майстер спорту України
Клуб«Спарта» (Київ),
«Ліхтенфельс» (Ліхтенфельс)
Нац. збірнаУкраїна Україна
ТренериВіталій Киселиця — з 2000
Олексій Добровольський — з 2000
Нагороди
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Медаль Медаль «За працю і звитягу»
Медаль Медаль «За працю і звитягу»
Заслужений працівник фізичної культури і спорту України
Заслужений працівник фізичної культури і спорту України
Спортивні медалі
Представник Україна Україна
Греко-римська боротьба
Змагання 1-е 2-е 3-є
Олімпійські ігри 1 1 1
Європейські ігри 1 1 0
Чемпіонат світу 2 1 2
Чемпіонат Європи 3 0 3
Універсіада 0 0 1
Загалом 7 3 7
Олімпійські ігри
Золото Токіо 2020 до 87 кг
Срібло Ріо-де-Жанейро 2016 до 85 кг
Бронза Париж 2024 до 87 кг
Чемпіонати світу
Золото Лас-Вегас 2015 до 85 кг
Золото Нур-Султан 2019 до 87 кг
Срібло Будапешт 2018 до 87 кг
Бронза Ташкент 2014 до 85 кг
Бронза Белград 2023 до 87 кг
Чемпіонати Європи
Золото Вантаа 2014 до 85 кг
Золото Рига 2016 до 85 кг
Золото Бухарест 2019 до 87 кг
Бронза Белград 2012 до 85 кг
Бронза Варшава 2021 до 87 кг
Бронза Бухарест 2024 до 87 кг
Європейські ігри
Золото Мінськ 2019 до 87 кг
Срібло Баку 2015 до 85 кг
Універсіада
Бронза Казань 2013 до 85 кг
Чемпіонати світу серед юніорів
Бронза Будапешт 2010 до 84 кг
Срібло Бухарест 2011 до 84 кг
Чемпіонати Європи серед юніорів
Золото Зренянин 2011 до 84 кг
Чемпіонати Європи серед кадетів
Срібло Варшава 2007 до 76 кг
Бронза Даугавпілс 2008 до 76 кг
CMNS: Беленюк Жан Венсанович у Вікісховищі
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

Жан Венса́нович Беленю́к (нар. 24 січня 1991(19910124), Київ) — український спортсмен і політик [3][4][5]. Борець греко-римського стилю. Багаторазовий чемпіон світу і Європи, призер цих змагань, чемпіон Олімпійських ігор у Токіо (2020),[6] срібний (2016) та бронзовий призер Олімпійських ігор (2024)[7], перший в історії України борець, що виграв три медалі на Олімпійських іграх[8], чемпіон і срібний призер Європейських ігор (2019, 2015), бронзовий призер Універсіади (2013). Заслужений майстер спорту України[9]. Заслужений працівник фізичної культури і спорту України (2024)[10]. Народний депутат IX скликання, перший афроукраїнець (темношкірий) — депутат ВРУ.[11]

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 24 січня 1991 року в Києві, на Подолі[12]. Мати — українка, батько — Венсан Ндагіджимана, громадянин Руанди (з народу Хуту), навчався в Національному авіаційному інституті, змушений був залишити Україну, коли в Руанді почалася громадянська війна, і загинув там[13]. У дитинстві Жан займався футболом, баскетболом, карате, українськими народними танцями. Закінчив київську школу № 271. Боротьбою почав займатися з 2000 року, куди його намовив записатися друг, який вже там займатися почав. У дитинстві колір його шкіри часто був приводом для глузувань, але він не реагував на образи, не опускався до рівня кривдників. Вважає, що це лише загартувало його, навчило володіти собою[12]. Батька хлопцеві замінив перший заставник — Віталій Киселиця. Потім до тренувань долучився Олексій Добровольський. Після перемоги Жана на чемпіонаті Європи обидва наставники отримали звання найкращих тренерів України квітня 2014 року. Із 2014 року Жан виступав за клуб «Ліхтенфельс» (Ліхтенфельс, Німеччина).

Навчався в Міжрегіональній академії управління персоналом за спеціальністю «управління бізнесом»[12].

Навесні 2016 року приєднався до патріотичного флешмобу #яЛюблюСвоюКраїну, опублікувавши відеозвернення, в якому розповів, за що любить Україну.[14]

Спочатку жив з мамою в однокімнатній готельці площею 36 м² в Києві на Виноградарі. Після перемоги на чемпіонаті Європи Жан написав у своєму блозі, що медаль він присвячує меру Києва Віталію Кличку. Таким чином він хотів нагадати про себе міській владі. У травні 2018 року отримав ордер на квартиру за перемогу на Чемпіонаті світу-2015[15].

2018 року знявся у кліпі ЯрмаКа «Гни свою лінію», у головній ролі[16].

Закінчив Національний університет фізичного виховання і спорту України (магістр психології спорту) і Міжрегіональну академію управління персоналом за спеціальністю управління бізнесом.

Працював спортсменом-інструктором у ЦСКА ЗСУ. Лейтенант ЗСУ.

Участь у змаганнях

[ред. | ред. код]

Виступи на юнацьких і молодіжних змаганнях

[ред. | ред. код]

На чемпіонатах світу серед юніорів був другим 2010 року та третім — 2011. Чемпіон Європи серед юніорів 2011 року. Срібний призер (2007) і бронзовий (2008) на чемпіонатах Європи серед кадетів.

Виступи на Олімпіадах

[ред. | ред. код]
Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Боротьба на літніх Олімпійських іграх 2016 Україна Україна греко-римська боротьба, до 85 кг Срібло
Боротьба на літніх Олімпійських іграх 2020 Україна Україна греко-римська боротьба, до 87 кг  Золото
Боротьба на літніх Олімпійських іграх 2024 Україна Україна греко-римська боротьба, до 87 кг Бронза

У фіналі літніх Олімпійських ігор 2016 року в Ріо-де-Жанейро Беленюк зустрівся з грузином Давитом Чакветадзе, що представляв на цих змаганнях збірну Росії. Український борець добре підготувався до цього поєдинку і після першого раунду вів у рахунку 2-0. Однак потім програв з рахунком 2-9. За словами російського тренера Левана Кезевадзе, Беленюк не витримав темп, що запропонував російський борець[17]. За версією міністра молоді та спорту України Ігоря Жданова перемогу в Беленюка вкрав грузинський рефері Темо Казарашвілі, який мешкав у російському місті Твер[18][19]. Він кілька разів карав українця штрафними балами та постійно ставив його у партер, завдяки чому його земляк Чакветадзе набирав очки[20].

За три тижні до літніх Олімпійських ігор 2020 року в Токіо Беленюк травмувався, участь спортсмена на Олімпіаді була під загрозою[21]. Український борець знов вийшов до фіналу, де його суперником став угорський борець Віктор Лерінц. До того поєдинку суперники зустрічалися 10 разів і всі сутички вигравав Жан (останній раз перед тим — у фіналі чемпіонату світу 2019 року). Перемогу знов святкував український спортсмен, здобувши золоту олімпійську нагороду, яка стала першою для України на тих іграх[22].

Виступи на чемпіонатах світу

[ред. | ред. код]
Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Чемпіонат світу з боротьби 2014 Україна Україна греко-римська боротьба, до 85 кг Бронза
Чемпіонат світу з боротьби 2015 Україна Україна греко-римська боротьба, до 85 кг  Золото
Чемпіонат світу з боротьби 2018 Україна Україна греко-римська боротьба, до 87 кг Срібло
Чемпіонат світу з боротьби 2019 Україна Україна греко-римська боротьба, до 87 кг  Золото
Чемпіонат світу з боротьби 2023 Україна Україна греко-римська боротьба, до 87 кг Бронза

Жан Беленюк вважає, що його засудили у півфіналі чемпіонату світу 2014 року, де йому протистояв азербайджанець Саман Тахмасебі. За словами українця, Азербайджан — один з лідерів серед країн, до яких судді більш прихильні, зважаючи на якусь матеріальну допомогу[23]. Головний тренер України з греко-римської боротьби Артур Дзигасов теж вважав, що арбітр відверто засудив Жана, а потім судді відмовлялися розглядати протест[24].

Виступи на чемпіонатах Європи

[ред. | ред. код]
Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Чемпіонат Європи з боротьби 2012 Україна Україна греко-римська боротьба, до 84 кг Бронза
Чемпіонат Європи з боротьби 2013 Україна Україна греко-римська боротьба, до 84 кг 8
Чемпіонат Європи з боротьби 2014 Україна Україна греко-римська боротьба, до 85 кг  Золото
Чемпіонат Європи з боротьби 2016 Україна Україна греко-римська боротьба, до 85 кг  Золото
Чемпіонат Європи з боротьби 2019 Україна Україна греко-римська боротьба, до 87 кг  Золото
Чемпіонат Європи з боротьби 2021 Україна Україна греко-римська боротьба, до 87 кг Бронза
Чемпіонат Європи з боротьби 2024 Україна Україна греко-римська боротьба, до 87 кг Бронза

На чемпіонаті Європи 2014 року у Вантаа у півфіналі Жан Беленюк переміг олімпійського чемпіона 2004 року росіянина Олексія Мішина. Причому першу половину сутички програвав з розривом у два бали, але на початку другого періоду застосував результативний напад і поклав суперника на лопатки. У фіналі українець зустрівся з господарем турніру — фіном Рамі Хієтаніємі, якого обіграв із різницею в один бал, попри розсічення і залите кров'ю обличчя.

Виступи на Європейських іграх

[ред. | ред. код]
Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Європейські ігри 2015 Україна Україна греко-римська боротьба, до 85 кг Срібло
Європейські ігри 2019 Україна Україна греко-римська боротьба, до 87 кг  Золото

Виступи на "інших" змаганнях

[ред. | ред. код]
Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Кубок Вантаа з боротьби 2011 Україна Україна греко-римська боротьба, до 84 кг 5
Золотий Гран-прі з боротьби 2012 (Сомбатгей) Україна Україна греко-римська боротьба, до 84 кг 15
Кубок Азовмаша 2012 Україна Україна греко-римська боротьба, до 84 кг Бронза
Вогні Москви 2012 Україна Україна греко-римська боротьба, до 84 кг Бронза
Меморіал Олега Караваєва 2012 Україна Україна греко-римська боротьба, до 84 кг 5
Золотий Гран-прі з боротьби 2013 (Сомбатгей) Україна Україна греко-римська боротьба, до 84 кг 10
Літня Універсіада 2013 Україна Україна греко-римська боротьба, до 84 кг Бронза
Кубок Президента Казахстану з боротьби 2013 Україна Україна греко-римська боротьба, до 84 кг  Золото
Турнір Дана Колова — Николи Петрова 2014 Україна Україна греко-римська боротьба, до 85 кг  Золото
Гран-прі Німеччини з боротьби 2014 Україна Україна греко-римська боротьба, до 85 кг Бронза
Кубок Тахті 2015 Україна Україна греко-римська боротьба, до 85 кг  Золото
Всесвітні ігри військовослужбовців 2015 Україна Україна греко-римська боротьба, до 85 кг  Золото
Золотий Гран-прі з боротьби 2015 Україна Україна греко-римська боротьба, до 85 кг Срібло
Київський Міжнародний турнір з боротьби 2016 Україна Україна греко-римська боротьба, до 85 кг  Золото
Trophee Milone 2016 Україна Україна греко-римська боротьба, до 85 кг  Золото
Золотий Гран-прі з боротьби 2016 Україна Україна греко-римська боротьба, до 85 кг 5
Київський Міжнародний турнір з боротьби 2017 Україна Україна греко-римська боротьба, до 85 кг Бронза
Чемпіонат світу з боротьби серед військовослужбовців 2017 Україна Україна греко-римська боротьба, до 85 кг  Золото
Меморіал Болата Турлуханова 2017 Україна Україна греко-римська боротьба, до 85 кг  Золото
Клубний чемпіонат світу з боротьби 2017 Україна Україна команда Срібло
Київський Міжнародний турнір з боротьби 2018 Україна Україна греко-римська боротьба, до 87 кг  Золото
Турнір Вехбі Емре і Гаміта Каплана 2018 Україна Україна греко-римська боротьба, до 87 кг  Золото
Меморіал Олега Караваєва 2018 Україна Україна греко-римська боротьба, до 87 кг 8
Гран-прі Загреба 2021 Україна Україна греко-римська боротьба, до 87 кг  Золото
Гран-прі Франції Анрі Деглана 2023 Україна Україна греко-римська боротьба, до 87 кг  Золото

Виступи на змаганнях "молодших вікових груп"

[ред. | ред. код]
Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Чемпіонат Європи з боротьби серед юніорів 2010 Україна Україна греко-римська боротьба, до 84 кг 9
Чемпіонат світу з боротьби серед юніорів 2010 Україна Україна греко-римська боротьба, до 84 кг Бронза
Чемпіонат Європи з боротьби серед юніорів 2011 Україна Україна греко-римська боротьба, до 84 кг  Золото
Чемпіонат світу з боротьби серед юніорів 2011 Україна Україна греко-римська боротьба, до 84 кг Срібло
Чемпіонат Європи з боротьби серед кадетів 2007 Україна Україна греко-римська боротьба, до 76 кг Срібло
Чемпіонат Європи з боротьби серед кадетів 2008 Україна Україна греко-римська боротьба, до 76 кг Бронза

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

На позачергових парламентських виборах в Україні 2019 року обраний народним депутатом України 9-го скликання за партійним списком (№ 10 у списку) від партії «Слуга народу»[25]. Перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань молоді і спорту у Верховній Раді України IX скликання (з 29 серпня 2019 року)[26]. Безпартійний[27].

31 жовтня 2022 року він вирішив запропонувати свою кандидатуру на пост голови Національного олімпійського комітету на виборах, які мали відбутися 17 листопада 2022 року[28].

Державні нагороди

[ред. | ред. код]
Жан Беленюк отримує від Володимира Зеленського орден «За заслуги» I ст.
  • Заслужений працівник фізичної культури і спорту України (23 серпня 2024) — За вагомий особистий внесок у розвиток олімпійського спорту, підготовку спортсменів міжнародного класу, досягнення високих спортивних результатів національною олімпійською збірною командою України на ХХХІІІ літніх Олімпійських іграх[10].
  • Орден «За заслуги» I ст. (16 серпня 2021) —За досягнення високих спортивних результатів на ХХХІІ літніх Олімпійських іграх в місті Токіо (Японія), виявлені самовідданість та волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету України.[29]
  • Орден «За заслуги» II ст. (15 липня 2019) —За досягнення високих спортивних результатів ІІ Європейських іграх у м. Мінську (Республіка Білорусь), виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України.[30]
  • Орден «За заслуги» III ст. (4 жовтня 2016) —За досягнення високих спортивних результатів на Іграх ХХХІ Олімпіади 2016 року в місті Ріо-де-Жанейро (Федеративна Республіка Бразилія), виявлені мужність, самовідданість та волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету України.[31]
  • Медаль «За працю і звитягу» (25 липня 2013) — за досягнення високих спортивних результатів на XXVII Всесвітній літній Універсіаді в Казані, виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України.[32]

Звання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ "Я – українець": Жан Беленюк різко відреагував, коли його назвали росіянином. 24 Канал. Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 30 жовтня 2021.
  2. ↑ https://www.instagram.com/p/BRdjBSmDiPX/?taken-by=zhanbeleniuk
  3. ↑ Жан Беленюк - депутат від "Слуги народу" став чемпіоном світу. bbc.com (укр.). BBC. 16 вересня 2019. Архів оригіналу за 5 серпня 2021. Процитовано 5 серпня 2021.
  4. ↑ Народний депутат здобув першу золоту медаль України на Олімпіаді. uagit.tv (укр.). Громадське інтерактивне телебачення. Архів оригіналу за 5 серпня 2021. Процитовано 5 серпня 2021.
  5. ↑ Valeriy Ruchka (04.08.2021). Темношкірий політик із хорошим почуттям гумору: 5 фактів про Жана Беленюка. Champion.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 5 серпня 2021. Процитовано 5 серпня 2021.
  6. ↑ Жан Беленюк завоював перше олімпійське золото для України. Весь шлях до успіху [Архівовано 4 серпня 2021 у Wayback Machine.], ВВС, 4 серпня 2021
  7. ↑ Андрій Нікітьонок (8 серпня 2024). Жан Беленюк здобув "бронзу" Олімпіади-2024 з боротьби: результат сутички за третє місце. Суспільне Спорт (укр.). Суспільне Мовлення. Процитовано 11 серпня 2024.
  8. ↑ Євген Мороз (11 серпня 2024). Україна показала найкращий результат за 12 років на Олімпійських іграх за кількістю "золота": всі результати. Суспільне Спорт (укр.). Суспільне Мовлення. Процитовано 11 серпня 2024.
  9. ↑ Представнику ЦСК ЗС України Жану Беленюку присвоєно почесне звання Заслужений майстер спорту. Центральний спортивний клуб Збройних Сил України. 08.12.2014. Архів оригіналу за 14.03.2016. Процитовано 14.03.2016.
  10. ↑ а б УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №516/2024 — Про відзначення державними нагородами України спортсменів – учасників літніх Олімпійських ігор та їх тренерів. Офіційне інтернет-представництво Президента України (укр.). 21 серпня 2024. Архів оригіналу за 24 серпня 2024. Процитовано 24 серпня 2024.
  11. ↑ Жан Беленюк представлятиме Україну на Олімпійських іграх, назважаючи на депутатський мандат. ТСН.ua (укр.). 8 вересня 2019. Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 30 жовтня 2021.
  12. ↑ а б в «Золото» Олімпіади — єдина можливість вирішити житлове питання". Gazeta.ua. 15.04.2014. Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 04.08.2021.
  13. ↑ Олімпіада: 10 фактів про Жана Беленюка, який виборов перше «золото» для України. Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 4 серпня 2021.
  14. ↑ Жан Беленюк - Я люблю свою країну.
  15. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 9 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  16. ↑ Беленюк снялся в клипе известного рэпера // iSport.ua. 18.03.2018 [Архівовано 19 березня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  17. ↑ Беленюк хорошо изучил Чакветадзе, но не выдержал темп — тренер россиянина // РИА Новости Украина. 16.08.2016 [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  18. ↑ «Грузинський кілер із Твері»: суддя, який живе в Росії, «засудив» українського олімпійця Беленюка у фіналі. Цензор.нет. 16.08.2016. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 16 серпня 2016.
  19. ↑ "Вкрали «золото»: суддівство «російського грузина» на виступі українця Беленюка викликало хвилю гніву. «Сегодня». 16.08.2016. Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 16 серпня 2016.
  20. ↑ Українця Беленюка засудили у фінальній сутичці Ріо-2016 проти росіянина. Espreso.tv. 16.08.2016. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 16 серпня 2016.
  21. ↑ "Перепрошую за сльози" — Беленюк про перемогу в Токіо (відео). ФОКУС (укр.). 4 серпня 2021. Архів оригіналу за 5 серпня 2021. Процитовано 5 серпня 2021.
  22. ↑ Жан Беленюк приніс Україні першу золоту медаль на Олімпіаді-2020. Урядовий кур'єр. 04.08.2021. Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 04.08.2021.
  23. ↑ Жан Беленюк вважає, що його засудили у півфіналі Чемпіонату світу з греко-римської боротьби // [[ТРК «Київ»]], 16 вересня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 жовтня 2014.
  24. ↑ http://ukrwrestling.com/home/gr/media/news/page-2508/ [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Підсумки чемпіонату світу-2014 на сайті Федерації греко-римської боротьби України
  25. ↑ Позачергові вибори народних депутатів України 21 липня 2019 року. Виборчий список. ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "СЛУГА НАРОДУ". Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
  26. ↑ Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.] Новинарня (29.08.2019)
  27. ↑ Центральна виборча комісія
  28. ↑ Замість скандального Бубки: Жан Беленюк балотується в президенти НОК України. 24 канал. Процитовано 31 жовтня 2022.
  29. ↑ Указ Президента України № 361/2021 від 16 серпня 2021 року "Про відзначення державними нагородами України спортсменів — учасників літніх Олімпійських ігор та їх тренерів". Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2021.
  30. ↑ Указ Президента України № 522/2019 від 15 липня 2019 року "Про відзначення державними нагородами України членів національної збірної команди України на ІІ Європейських іграх". Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 18 липня 2019.
  31. ↑ Указ президента України № 429/2016 від 4 жовтня 2016 року «Про відзначення державними нагородами України спортсменів та тренерів національної збірної команди України на Іграх ХХХІ Олімпіади». Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 6 жовтня 2016.
  32. ↑ Указ Президента України № 392/2013 від 25 липня 2013 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 16 серпня 2016.
  33. ↑ Беленюк здобув для України «бронзу» Олімпійських ігор. 9 серпня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Жан Беленюк
у соціальних мережах
Жан Беленюк на сайті Facebook
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Беленюк Жан Венсанович
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Беленюк_Жан_Венсанович&oldid=43843464