Географія Ямайки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ямайка (острів))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Географія Ямайки Picto infobox map.png
Географічне положення Ямайки
Географічне положення Ямайки
Географічне положення
Континент Північна Америка
Регіон Вест-Індія
Координати 18°15′ пн. ш. 77°30′ зх. д. / 18.250° пн. ш. 77.500° зх. д. / 18.250; -77.500
Територія
Площа 10,99 тис. км² (168-ме)
 • суходіл 98,5 %
 • води 1,5 %
Морське узбережжя 1022 км
Державний кордон 0 км
Рельєф
Тип гористий
Найвища точка гора Блу-Маунтін-Пік (2256 м)
Найнижча точка Карибське море (0 м)
Клімат
Тип тропічний
Внутрішні води
Найдовша річка [[_]] ( км)
Найбільше озеро [[_]] ( км²)
Інше
Природні ресурси боксити, гіпс, вапняки
Стихійні лиха тропічні циклони
Екологічні проблеми знеліснення, забруднення вод, руйнування коралових рифів

Ямайка — північноамериканська країна, що знаходиться в групі Великих Антильських островів Карибського регіону . Загальна площа країни 10 991 км² (168-ме місце у світі), з яких на суходіл припадає 10 831 км², а на поверхню внутрішніх вод — 160 км²[1]. Площа країни трохи менша ніж площа Закарпатської області України.

Назва[ред. | ред. код]

Офіційна назва — Ямайка (англ. Jamaica — Джамайка)[2]. Назва країни походить від однойменної назви острова Ямайка. Місцеві жителі острова індіанці таїно називали його Хаймака (Хамайко), що перекладається як Земля джерел, або Земля дерева і води[3]. Острів був відкритий експедицією Христофора Колумба 1494 року, який назвав його на честь тогочасних іспанських монархів Фердинанда II й Ізабелли I, але оскільки відкриття острова відбулося в день, коли відзначалася пам'ять Святого Якова, острів стали називати також Сантьяго[3]. Проте вже 1601 року до вжитку повернулась місцева індіанська назва[3].

Історія дослідження території[ред. | ред. код]

Географічне положення[ред. | ред. код]

Ямайка — північноамериканська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону. Острів лежить за 140 км на південь від найбільшого острова Карибського регіону, Куби; на захід від острова Гаїті; на схід від британської заморської території Острови Кайман. Ямайка з усіх сторін омивається водами Карибського моря Атлантичного океану[4]. Загальна довжина морського узбережжя 1022 км[1].

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км) від прямих ліній визначених архіпелажних вод. Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33)[5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[6][1].

Крайні пункти[ред. | ред. код]

Час[ред. | ред. код]

Докладніше: Час у Ямайці

Час у Ямайці: UTC-5 (-7 годин різниці часу з Києвом)[7].

Геологія[ред. | ред. код]

Докладніше: Геологія Ямайки

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Надра Ямайки багаті на ряд корисних копалин: боксити, гіпс, вапняк[8].

Сейсмічність[ред. | ред. код]

Вулканізм[ред. | ред. код]

Див. також: Вулкани Ямайки

Рельєф[ред. | ред. код]

Докладніше: Рельєф Ямайки

Середні висоти — 18 м; найнижча точка — рівень вод Карибського моря (0 м); найвища точка — гора Блу-Маунтін-Пік (2256 м). Більшу частину острова займає вапнякове плато висотою до 986 м (гора Денем) з характерними рисами карстового ландшафту (воронки, пілья тощо). В його західній частині знаходиться знаменита карстова улоговина Кокпіт-Кантрі площею близько 1300 км², що являє собою комплекс пагорбів висотою 120—150 м, розділених вузькими долинами. Для цього району характерні карстові лійки і підземні водотоки. Місцями невеликі річки прорізують у вапняках мальовничі ущелини. В багатьох місцях плато обривається до океану скелями висотою до 300 м. На сході плато піднімається в два гірських хребти — Блу-Маунтінс (Блакитні гори) висотою до 2256 м та Гранд-Рідж. Уздовж південного та західного узбережжя поширені вузькі (до 8 км) алювіальні низовини[9].

Узбережжя[ред. | ред. код]

Північне узбережжя острова скелясте, прямолінійне, південне — більш розчленоване, обмежене в багатьох місцях кораловими рифами. У центральній частині північного узбережжя — вузька піщана смуга пляжів (Ямайська рив'єра), складеними дрібнозернистим білим піском і захищеними від хвиль кораловими рифами; ці місця особливо привабливі для туристів.

Острови[ред. | ред. код]

Докладніше: Острови Ямайки

Країні належать дрібні острови на південний схід та на південь від основного острова — Педро та Морант.

Клімат[ред. | ред. код]

Докладніше: Клімат Ямайки

Територія Ямайки лежить у тропічному кліматичному поясі[10]. Увесь рік панують тропічні повітряні маси[11]. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується[11]. Переважають східні пасатні вітри, достатнє зволоження (на підвітряних схилах відчувається значний дефіцит вологи)[11]. У теплий сезон з морів та океанів часто надходять тропічні циклони[11]. Пересічні місячні температури 24-28 °C. Опадів на більшій частині острова 1800—2000 мм за рік, на півдні — близько 800 мм, на північних схилах Блакитних гір — до 5000 мм. Дощові сезони — у травні-червні та вересні-жовтні — супроводжуються повенями, найсухіший сезон — січень-квітень. Досить рідко бувають урагани, що спричиняють великі руйнування.

Ямайка є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[12].

Внутрішні води[ред. | ред. код]

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 9,4 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 250 км² зрошуваних земель[1].

Річки[ред. | ред. код]

Докладніше: Річки Ямайки

Річки країни належать басейну Атлантичного океану. На Ямайці нараховується понад 100 річок та струмків, але судноплавна в пониззі тільки річка Блек-Рівер. Баржі і невеликі судна можуть підійматися по ній на відстань 48 км.

Озера[ред. | ред. код]

Докладніше: Озера Ямайки

Ґрунтові води[ред. | ред. код]

Ґрунти[ред. | ред. код]

Докладніше: Ґрунти Ямайки

Ґрунти переважно гірські коричнево-червоні та червоно-бурі.

Рослинність[ред. | ред. код]

Докладніше: Флора Ямайки

У центрі острова та на північно-східних схилах гір збереглись густі сезонно вологі вічнозелені тропічні ліси з цінними породами дерев (сейба, каоба тощо). У західній частині і на рівнинах півдня переважають савани, є також піщані арени, де ростуть лише кактуси та інші ксерофітні рослини. З XV століття, коли острів був повністю покритий лісом за винятком невеликих сільськогосподарських ділянок, рослинність сильно змінилася. Колоністи вирубували дерева для потреб будівництва та очищали рівнини, савани та схили гір під поля. Багато видів були інтродуковані, включаючи цукрову тростину, банани та цитрусові[9].

Земельні ресурси Ямайки (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 41,4 %,
    • орні землі — 11,1 %,
    • багаторічні насадження — 9,2 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 21,1 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 31,1 %;
  • інше — 27,5 %[1].
Див. також: Ліси Ямайки

Тваринний світ[ред. | ред. код]

Докладніше: Фауна Ямайки

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Антильської підобласті Неотропічної області[11]. Тваринний світ бідний: птахи (серед яких багато ендеміків), дрібні гризуни, плазуни та кажани.

Охорона природи[ред. | ред. код]

Ямайка є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Стихійні лиха та екологічні проблеми[ред. | ред. код]

Докладніше: Екологія Ямайки

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: урагани з липня по листопад[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районування[ред. | ред. код]

У фізико-географічному відношенні територію Ямайки можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и Jamaica, Geography. Factbook
  2. Котляков В. М., 2006
  3. а б в Поспелов Е. М., 2005
  4. Атлас світу, 2005
  5. Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  7. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 13 September. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  8. Ямайка // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  9. а б Jamaica — Britannica Online Encyclopedia
  10. Атлас. Географія материків і океанів, 2014
  11. а б в г д ФГАМ, 1964
  12. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  13. Ramsar Sites Information Service : [арх. 8 березня 2019 року] : [англ.] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

  • (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.
  • (англ.) Donovan, Steven K.; Jackson, Trevor A. (1994). Caribbean Geology: An Introduction. University of West Indies. с. 289. ISBN 9764100333. 

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]