Населення Східного Тимору

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Населення Східного Тимору M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність1,231 млн осіб
Густота79,7 особи/км²
Коефіцієнт міграції3,86 ‰
Природний рух
Природний приріст▲2,42 %
Народжуваність34,16 ‰
Фертильність5,01 дітей на 1 жінку
Смертність6,1 ‰
Смертність немовлят37,54 ‰
Вікова структура
 • до 14 років41,82 %
 • 15–64 років54,45 %
 • старіші за 65 років3,73 %
Середня тривалість життя67,72 року
 • чоловіків66,17 року
 • жінок69,37 року
Статева структура
загалом1,01 чол./жін.
при народженні1,07 чол./жін.
до 15 років1,06 чол./жін.
15–64 років0,93 чол./жін.
після 65 років0,91 чол./жін.
Етнічні групи
Націятиморці
Мови
Офіційнатетум, португальська
Також у побутііндонезійська, англійська

Населення Східного Тимору. Чисельність населення країни 2015 року становила 1,231 млн осіб (159-те місце у світі)[1]. Чисельність тиморців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 34,16 ‰ (28-ме місце у світі), смертність — 6,1 ‰ (162-ге місце у світі), природний приріст — 2,42 % (30-те місце у світі) .

Природний рух

[ред. | ред. код]

Відтворення

[ред. | ред. код]
Природний приріст населення за період 2004—2010 років по регіонах держави

Народжуваність у Східному Тиморі, станом на 2015 рік, дорівнює 34,16 ‰ (28-ме місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 5,01 дитини на одну жінку (15-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 22,3 % (станом на 2010 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 22,1 року, медіанний вік для жінок — 25—29 років (оцінка на 2010 рік)[1].

Смертність у Східному Тиморі 2015 року становила 6,1 ‰ (162-ге місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 2,42 % (30-те місце у світі)[1].

Вікова структура

[ред. | ред. код]
Віково-статева піраміда населення Східного Тимору, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Східного Тимору становить 18,8 року (205-те місце у світі): для чоловіків — 18,2, для жінок — 19,4 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 67,72 року (165-те місце у світі), для чоловіків — 66,17 року, для жінок — 69,37 року[1].

Вікова структура населення Східного Тимору, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 41,82 % (264 636 чоловіків, 250 184 жінки);
  • молодь віком 15—24 роки — 20,02 % (124 937 чоловіків, 121 508 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 29,59 % (175 569 чоловіків, 188 726 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 4,84 % (30 584 чоловіки, 29 010 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 3,73 % (21 948 чоловіків, 24 014 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність

[ред. | ред. код]

Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 25,0 року, жінки — 20,6 року, загалом — 22,8 року (дані за 2012 рік)[2].

Розселення

[ред. | ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 79,7 особи/км² (137-ме місце у світі)[1].

Урбанізація

[ред. | ред. код]
Докладніше: Міста Східного Тимору

Східний Тимор середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 32,8 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 3,75 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Ділі (столиця) — 228,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].


 
№ Назва Район Населення
Ділі
Ділі
Маліана
Маліана 		1 Ділі Ділі 150 000 Суаї
Суаї
Ликіса
Ликіса
2 Маліана Бобонару 22 000
3 Суаї Кова-Ліма 21 539
4 Ликіса Ликіса 19 000
5 Айлеу Айлеу 17 356
6 Лоспалос Лаутен 17 186
7 Маубара Ликіса 16 300
8 Баукау Баукау 16 000
9 Венілале Баукау 16 000
10 Айнару Айнару 12 000

Міграції

[ред. | ред. код]

Річний рівень еміграції 2015 року становив 3,86 ‰ (189-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Східний Тимор є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3].

Расово-етнічний склад

[ред. | ред. код]
Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
австронезійці
  
 %
малайо-полінезійці
  
 %
папуаси
  
 %
китайці
  
 %
Докладніше: Народи Східного Тимору

Головні етноси країни: австронезійці (малайо-полінезійці), папуаси, невелика кількість китайців.

Українська діаспора

[ред. | ред. код]
Докладніше: Українці Східного Тимору

Мови

[ред. | ред. код]
Мови Східного Тимору (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
тетум
  
 %
португальська
  
 %
індонезійська
  
 %
англійська
  
 %
інші
  
 %
Докладніше: Мови Східного Тимору

Офіційні мови[4]: тетум, португальська. Інші поширені мови: індонезійська, англійська, 16 місцевих мов (галолі, мамбаї, кемак та інші).

Релігії

[ред. | ред. код]
Релігії в Східному Тиморі (2008 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
католики
  
 96.9%
протестанти
  
 2.2%
мусульмани
  
 0.3%
інші
  
 0.6%
Докладніше: Релігія в Східному Тиморі

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 96,9 %, протестантизм — 2,2 %, іслам — 0,3 %, інші — 0,6 % (2005)[1].

Освіта

[ред. | ред. код]
Докладніше: Освіта в Східному Тиморі

Рівень письменності 2015 року становив 67,5 % дорослого населення (віком від 15 років): 71,5 % — серед чоловіків, 63,4 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 7,7 % ВВП країни, станом на 2014 рік (7-ме місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 13 років, для хлопців — до 14 років, для дівчат — до 13 років (станом на 2010 рік).

Середня і професійна

[ред. | ред. код]

Вища

[ред. | ред. код]

Охорона здоров'я

[ред. | ред. код]
Докладніше: Охорона здоров'я в Східному Тиморі

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,07 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками у стаціонарах — 5,9 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 1,5 % ВВП країни (156-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 37,54 ‰ (55-те місце у світі); хлопчиків — 40,5 ‰, дівчаток — 34,39 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 215 випадків на 100 тис. народжень (41-ше місце у світі)[1].

Східний Тимор входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

[ред. | ред. код]

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, гарячка денге, малярія (станом на 2016 рік)[1].

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 1,8 % (178-ме місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 37,7 % (оцінка на 2013 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія

[ред. | ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 95,2 % населення в містах і 60,5 % в сільській місцевості; загалом 71,9 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 69 %, в сільській місцевості — 26,8 %, загалом по країні — 40,6 % (станом на 2015 рік)[1].

Соціально-економічне становище

[ред. | ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 92,3 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 81,5 %; частка осіб похилого віку — 10,7 %, або 9,3 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я та пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2011 року перебувало 37 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 4 %, верхній дециль — 27 % (станом на 2007 рік)[1].

Станом на 2012 рік, у країні 744,0 тис. осіб не має доступу до електромереж; 42 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 78 %, у сільській місцевості — 27 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 165 тис. унікальних інтернет-користувачів (205-те місце у світі), що становило 13,4 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2013 року становили 259,8 тис. осіб (167-ме місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 64 %; промисловість і будівництво — 10 %; сфера послуг — 26 % (2010)[1]. 10,51 тис. дітей у віці від 5 до 14 років (4 % загальної кількості) 2002 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2012 року дорівнювало 11 % працездатного населення, 2011 року — 18,4 % (124-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 14,8 %, серед юнаків — 10,4 %, серед дівчат — 22,7 % (79-те місце у світі)[1].

Кримінал

[ред. | ред. код]
Докладніше: Злочинність у Східному Тиморі

Наркотики

[ред. | ред. код]
Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Ситуація з наркотрафіку всередині країни і її місце в міжнародному розподілі невідома[1].

Торгівля людьми

[ред. | ред. код]
Докладніше: Торгівля людьми в Східному Тиморі

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Східного Тимору докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не повною мірою, країна перебуває у списку другого рівня[5][6].

  • Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
    Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
  • Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
    Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,07 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 0,93 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,91 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

[ред. | ред. код]

Демографічні дослідження у країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф Timor-Leste : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ↑ ' Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 30 July. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. ↑ International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  4. ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  5. ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  6. ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.

Література

[ред. | ред. код]

Українською

[ред. | ред. код]

Російською

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Східного Тимору
Релігії
Народи
Мови
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Населення_Східного_Тимору&oldid=43091991