Ахеменіди
| Історія Ірану |
|---|
 Держава Ахеменідів 500 року до н. е. |
|
|
|
|
|
|
За темою |
Хронологія  Категорія •  Портал • Інші країни |
Ахемені́ди (давньоперс. Haxâmanišiyâ — Гахаманішія) — династія давньоперських царів та низки похідних династій часів Еллінізму, яка веде свій родовід від Ахемена. Серед Ахеменідів найзначнішими були Кир II Великий і Дарій І Великий. Династія Ахеменідів припинилася в 330 до н. е. внаслідок завойовницьких походів Александра Македонського.
Сучасний стан досліджень
Щодо історичності Ахемена висловлено контроверсійні думки — наразі немає жодних тогочасних згадок цього антропоніму, тому власне місце Ахемена-Гахаманіша у широкому діапазоні — від міфічного пращура до батька Чішпіша.
У вавілонському маніфесті Кир Великий називає себе «… син Кнбужи, царя великого, царя Аншана, онука Кураша, царя великого, царя Аншана, нащадок Шішпіша, царя великого, царя Аншана, з довічного царського роду…», тобто Ахемен-Гахаманіш Курушем не згадується саме тому, що останній, скоріше за все, не був царем великим, царем Аншану, і, вельми вірогідно, його ім'я могло зберігтися як патронім першого перського царя Аншану Чішпіша та з часом стало назвою династії. Але все це наразі залишається на рівні гіпотез та припущень.
Серед епіграфічних пам'яток з руїн Персеполісу відомі два написи Кира Великого — CMa (давньоперс. adam kuruš xšâyathiya haxâmanišiya), CMb (давньоперс. Kûruš xšâyathiya vazraka Haxâmanišiya),[1] в яких він вже називає себе Гахаманішія — Ахеменід. І хоча щодо датування цих написів висловлено певні застереження,[2] у близькому за часом написі Дарія Великого ми також бачимо назву династії — Haxâmanišiya. Цікаво те, що в цьому написі Дарій пояснює своє право на владу та описує молодшу гілку Ахеменідів, яка теж, на його думку, мала право на владу:
Кураш Аншанський, Чішпішин (син)
Dârayavauš xšâyathiya manâ pitâ Vištâspa Vištâspahyâ pitâ Aršâma Aršâmahyâ pitâ Ariyâramna Ariyâramnahyâ pitâ Cišpiš Cišpâiš pitâ Haxâmaniš thâtiy Dârayavauš xšâthiya avahyarâdiy vayam Haxâmanišiyâ thahyâmahy hacâ paruviyata âmâtâ amahy hacâ paruviyata hyâ amâxam taumâ xšâyathiyâ…
«Дарій цар (каже): мій батько — Віштаспа, Виштаспин батько — Аршама, Аршамин батько — Аріарамна, Аріарамни батько — Чішпіш, Чішпішин батько — Гахаманіш. Дарій цар (каже): Тому ми звемося Гахаманішія. Споконвічно ми шляхетні. Споконвічно рід наш хшатрійський (царський)…»[3]
Грунтуючись на написах Дараявагауша певний час превалювала думка, що дві гілки Ахеменідів правили у двох сусідніх царствах — Аншані та Парсуа (Парсумаш). Наразі превалює інше бачення тогочасних подій —
«Аншан та Парсуа були альтернативними назвами однієї країни. Починаючи принаймні з середини VII ст. до н. е. Аншан було лише давньою, архаїчною, урочистою назвою, освяченою багатовіковою традицією, яка ще зберігалась у царській титулатурі, та дійсним визначенням цієї країни за назвою її нових володарів стало Парсуа.»[2]
Підтвердженням цьому є наразі відомі згадки Кира, сина Чішпіша, який на власних печатках називає себе Кир Аншанський (= Кир, цар Аншану), а у тогочасних ассирійських офіційних документах його називають Кураш, цар Парсуа (Парсума).[4] Тобто не відомо жодних підстав для тверджень, що за нащадків Чішпіша Перське царство було поділено на два окремих, і, скоріше за все, ця теза мала виключно офіційний пропагандистський характер.
Отже, починаючи з Дараявагуша Ахеменід (давньоперс. Haxāmanišiya) стало частиною офіційної титулатури перських Царів Царів, про що свідчать відомі монументальні написи і Хшаяраші, і Артахшачі.[5]
В подальшому від Ахеменідів вели свій родовід низка малоазійських династій, та навіть пізні Аршакіди.
Генеалогічне дерево
| Гахаманіш | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Чішпіш[6] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Куруш | Аріарамна[7] | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Арруку | Камбуджия | Мандана Каянід[8][9] | Арсама | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Касандана | 1. Куруш[10] | Родогуна | Віштаспа | Фарнак[11] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 2. Камбуджия | 3. Бардія | Хутаута | 4. Дараявагауш | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Амастрі | 5. Хшаярша | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Джамаспа | Алогуна Вавілонянка | 6. Артахшача | Космартідена Вавілонянка | Амтія Вавілонянка | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 7. Хшаярша(?)[12] | 8. Согдіан(?)[12] | 9 (7). Дараявагауш (Вагуш) | Партушіятіш | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Статіра | 10 (8). Артахшача (Аршак) | Уштана | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Хутаута | 11 (9). Артахшача (Вагуш) | неназвана донька | Аршама | Сісігамбіс | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 12 (10). Артахшача (Аршак) | 13 (11). Дараявагауш (Арташ'ята) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- ↑ (англ.) Livius.org, Pasargadae, Palace P.
- ↑ а б (рос.) Дандамаев М. А. Политическая история Ахеменидской державы. «Наука», 1985.
- ↑ (англ.) Livius org. Behistun T 01
- ↑ (англ.) Mark B. Garrison. The Seal of «Kuras the Anzanite, Son of Sespes» (Teispes), PFS 93*: Susa — Ansan — Persepolis. Winona Lake, Indiana Eisenbrauns. 2011
- ↑ (рос.) Ю. Кухарчик. Древнеперсидские надписи Дария I и Ксеркса из Персеполя (текст, комментарии, перевод). Scriptorium: гісторыя старажытнага свету і сярэдніх вякоў. Гістарычныя крыніцы. 2010.
- ↑ підкреслено імена царів Аншану
- ↑ курсивом виділено представників «молодших» гілок династії
- ↑ Коліром рамки виділено імена дружин/матерів Гахаманідів
- ↑ Мандана — одна з двох дочок останнього Мідійського Каяніда Іштувегу, що надавало її сину Кіру право законно претендувати на титул царя царів.
- ↑ понумеровано та виділено грубим імена тих представників династії, хто носив титул Цар Царів
- ↑ фундатор династії Фарнакідів — сатрапів Малої Фрігії.
- ↑ а б Гіпотетично. Відомий лише з доволі сумнівних повідомлень Ктесія
Додатково
- Імперія Ахеменідів
- Ахеменіди // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Ахеменіди // Релігійна політика стародавніх і середньовічних держав: Навч. посібник / Омельчук В. В., Ліснича В. М. — Київ : Персонал, 2011. — С. 561.