Веніславський Федір Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Веніславський Федір Володимирович
Народився 16 травня 1969(1969-05-16) (55 років)
смт Олика, Ківерцівський район, Волинська область
Країна  Україна
Діяльність політик
Alma mater Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Науковий ступінь кандидат юридичних наук
Науковий керівник Тодика Юрій Миколайович
Посада народний депутат України і Інститут Представників Президента України[1]
Партія безпартійний
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Веніславський.

Федір Володимирович Веніславський[3] (нар. 16 травня 1969(19690516), смт Олика, Ківерцівський район, Волинська область) — викладач кафедри конституційного права України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Кандидат юридичних наук, доцент. Фахівець у галузі державотворення та прав людини. Очолював Харківську громадську Люстраційну палату.

Представник Президента України Володимира Зеленського у Конституційному Суді України (з 3 червня 2019 р.)[4].

Життєпис

Народився у сім'ї селянина[5].

Освіта

З 1976 по 1986 рр. навчався в Олицькій середній школі, яку закінчив зі срібною медаллю. У 1989 р. поступив на навчання до Харківського юридичного інституту, у 1994 р. закінчив з відзнакою Українську державну юридичну академію та поступив на навчання до аспірантури Української державної юридичної академії на кафедру конституційного права України.

Професійна та наукова діяльність

Трудову діяльність розпочав у 1986 р. робітником будівельної бригади колгоспу ім. Леніна (смт Олика).

З 1987 по 1989 рр. проходив військову службу в радянській армії, звільнився в званні сержанта.

У 1997 р. закінчив аспірантуру і був направлений на роботу асистентом кафедри конституційного права України Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.

У 2000 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Тема дисертації «Конституційні основи взаємовідносин законодавчої та виконавчої влади в Україні».

У 2003 р. призначений на посаду доцента кафедри конституційного права України.

Є автором та співавтором більше 100 наукових, науково-методичних, науково-публіцистичних робіт з проблем організації та функціонування органів державної влади в Україні, забезпечення прав та свобод людини і громадянина.

Брав участь в законопроектній роботі; готував висновки за справами, що знаходяться у провадженні Конституційного Суду України.

У 2001 р. за контрактом з Міністерством юстиції України проводив дослідження правової системи України на замовлення Світового банку.

У 2004 р. за спільним замовленням Міністерства юстиції Канади і Міністерства юстиції України досліджував причини корупції в Україні в рамках проекту сприяння доброчесності в державному секторі.

У 2014 р. проводив дослідження якості судових рішень за результатами розгляду виборчих спорів судами України.

Брав участь у робочій групі з доопрацювання проекту Закону України «Про очищення влади».

Від імені правозахисних організацій неодноразово відстоював права людини в судах, надавав безкоштовні юридичні консультації соціально незахищеним верствам населення.

Політична діяльність

2014 р. — на виборах до Верховної Ради — кандидат в народні депутати від одномандатного мажоритарного округу № 23 (Волинська область). Самовисуванець. Безпартійний.[6]

У червні 2019 року виступав як представник Президента України в Конституційному суді в судовому процесі щодо конституційності Указу президента з приводу дострокового припинення повноважень Верховної Ради[7][8][9][10][11][12] Член Комісії з питань правової реформи з 7 серпня 2019[13].

На позачергових парламентських виборах 2019 року був обраний народним депутатом від партії «Слуга народу» будучи № 88 у списку.[14][15] Безпартійний.[16] Член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки[17].

Сім'я

Одружений, має двох синів.

Примітки

  1. ↑ https://www.president.gov.ua/documents/8122023-49161
  2. ↑ СПИСОК народних депутатів України, обраних на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року // «Голос України». — № 148 (7154). — 2019. — 7 серпня. — С. 4—9. [Архівовано з першоджерела 7 серпня 2019.]
  3. ↑ ЦВК у своїх документах, а також у повідомленні про підсумки виборів[2] уживає написання Веніславский (без м'якого знака)
  4. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 351/2019 Про призначення Ф.Веніславського Представником Президента України у Конституційному Суді України
  5. ↑ Наш земляк відомий правознавець Федір Веніславський балотується кандидатом у народні депутати України по 23 округу, НоваДоба (20.10.2014)
  6. ↑ Відомості про кандидата в народні депутати України[недоступне посилання з вересня 2019] Центральна виборча комісія
  7. ↑ Конституційному Суду так і не надали доказів існування коаліції — представник Зеленського у КСУ
  8. ↑ Позачергові парламентські вибори відбудуться 21 липня, виборчий процес триває — Веніславський про рішення КС щодо указу Зеленського
  9. ↑ Як Зеленський у суді захищав розпуск Ради
  10. ↑ https://zik.ua/news/2019/06/11/u_koalitsii_mozhut_buty_tilky_fraktsii__venislavskyy_1591361
  11. ↑ Рішення КС щодо указу про розпуск Ради має бути не пізніше 29 червня, але ми очікуємо його швидше, — Веніславський
  12. ↑ Харківський вчений став представником президента у Конституційному Суді
  13. ↑ Указ Президента України від 7 серпня 2019 року № 584/2019 «Питання Комісії з питань правової реформи»
  14. ↑ У першій десятці партії Зеленського люди зі штабу, борець і гендиректор 1+1 Українська правда (9 червня 2019)
  15. ↑ Партія «Слуга народу» обновила список кандидатів РБК-Україна (13.06.2019)
  16. ↑ Центральна виборча комісія
  17. ↑ Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ Новинарня (29.08.2019)

Посилання

Декларація

Тематичні сайти
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Веніславський_Федір_Володимирович&oldid=33134210