Очікує на перевірку

Дмитрук Артем Геннадійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитрук Артем Геннадійович
Народився28 червня 1993(1993-06-28)[1] (31 рік)
Козятин, Вінницька область, Україна
Країна Україна
Діяльністьполітик, бізнесмен, паверліфтер
Alma materНаціональний університет «Одеська юридична академія»
Посаданародний депутат України
ПартіяСлуга народу
Нагороди
майстер спорту України міжнародного класу
Україна Народний депутат України
IX скликання
Слуга народу 29 серпня 2019 — 16 листопада 2021
Безфракціний 16 листопада 2021 — 22 травня 2022
Відновлення України 22 травня 2022 —

Картка на сайті Верховної Ради України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дмитрук.

Артем Геннадійович Дмитрук (28 червня 1993(1993-06-28), Козятин, Вінницька область) — проросійський[2][3][4][5][6] політик з України. З 2019 року — народний депутат України IX скл[7]. Майстер спорту з пауерліфтингу. Іподиякон і прибічник УПЦ МП[8][9][10][11][12], антивакцинатор[13]. Фігурант центру бази «Миротворець»[14].

Життєпис

Закінчив Одеську юридичну академію (спеціальність «Правознавство»)[15].

Керівник спортивного клубу, майстер спорту з пауерліфтингу. Срібний призер Кубка світу з Кроссліфтінгу 2018 року. Призер Чемпіонату світу з пауерліфтингу. Багаторазовий чемпіон і призер турнірів з самбо, рукопашного бою та панкратіону. Призер міжнародного турніру з боксу пам'яті Суворова. Чемпіон України з Кроссфіт. Найбільш фізично підготовлена людина 2017 на кубку України з Кроссфіт. Багаторазовий призер турнірів «Богатирські Ігри». Професійний атлет[16].

10 липня 2024 року, став іподияконом — найстаршим церковнослужителем — УПЦ МП[8][17][11].

Політична діяльність

Був членом ГО «Ілля Муромець», співзасновник ГО «Я одесит — мені не все одно»[15].

2019 року обраний народним депутатом від партії «Слуга народу» (в.о. № 133, Київський район Одеси)[18], на час виборів був засновником «спортивних клубів» і безпартійним. Жив у Одесі[19].

Член Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності[20]. Член партії «Слуга народу»[21]. У листопаді 2021 був виключений із фракції.[22] 22 травня 2022 року вступив у депутатську групу «Відновлення України»[23][24].

Керівник групи з міжпарламентських зв'язків з Вірменією[25], також бере участь у групах зв'язків Верховної Ради з низкою інших держав: Іраком[26], Болгарією[27], Кубою[28], Пакистаном[29], Великою Британією[30], Румунією[31].

Діяльність під час пандемії Covid-19

Артем Дмитрук під час коронавірусної хвороби піддавав критиці урядові заходи та саму вакцинацію, в тому числі під час відвідування ефірів проросійських телеканалів[32][33][34].

Проросійська активність

У 2020 році Дмитрук з Олексієм Леоновим, прийшли з квітами до Будинку профспілок в Одесі, щоб пом'янути проросійських сепаратистів, що загинули під час протистояння 2 травня 2014 року[35]. 2 травня 2021 року Дмитрук взяв участь у фільмі проросійського пропагандиста Шарія про події 2 травня 2014 року в Одесі[35][36]. Впродовж 2021 року депутат відвідував підсанкційні канали Медведчука і давав інтерв'ю проросійському виданню Шарій.net[3].

Після повномасштабного вторгнення

В Офісі генпрокурора зазначили, що Дмитрука підозрюють за кількома епізодами. Один з них стосується ситуації в Києві, коли нардеп «під час суперечки з військовим завдав останньому декілька ударів, зокрема, в область голови».

У жовтня 2023 року Дмитрук разом з іншим нардепом Олександром Куницьким зчинили бійку у Києві з військовим (про цей випадок стало відомо у повідомленні про підозру у серпні 2024 року).

У лютому 2024 року Дмитрук вніс заставу за Павла Музичука, ієродиякона УПЦ МП та фігуранта реєстру зрадників, затриманого СБУ за підозрою у виправдовуванні збройної агресії РФ проти України[37][38]. У квітні журналісти Bihus.Info з'ясували, що Дмитрук співпрацював з підозрюваним у державній зраді проти України Сергієм Чертиліним, зокрема у «захисті» УПЦ МП через протидію прийняттю законопроєкту 8371, який має на меті заборону пов'язаних із РПЦ організацій[35].

У травні 2024 року Дмитрук опублікував відео на підтримку РПЦвУ, висловившись проти демонтажу незаконно встановленої каплиці-МАФ біля фундаменту Десятинного храму[39].

Після російського ракетного обстрілу 8 липня Дмитрук закликав до миру з росіянами[40]. 10 липня стало відомо, що Дмитрук став іподияконом РПЦвУ[17][11] 19 липня Дмитрук звернувся до уповноваженого з прав людини Лубінця із скаргою на «незаконне тримання» у СІЗО керівника Святогірської лаври митрополита РПЦвУ Арсенія, якого звинувачують у розголошені розташування блокпостів Сил оборони України[41].

17 серпня Дмитрук критикував ЗСУ і наступ на Курську область, заявляючи про «мародерство» і «знущання з цивільних», та порівняв українських військових з німецькими фашистами[42].

Втеча з України

24 серпня 2024 року Дмитрук незаконно втік із України та був помічений у поліції міста Штефан-Воде (Молдова)[43][44][45]. 25 серпня йому було заочно повідомлено підозру за напад на правоохоронця та військового і спробу викрасти зброю днем раніше. В Одесі Дмитрук зі спільниками напав на правоохоронця й намагався викрасти його зброю. Під час іншого інциденту він побив поліцейського, завдавши йому ушкоджень середньої тяжкості[46][47][48].

26 серпня у ДБР підтвердили, що депутат від Слуги народу Дмитрук незаконно перетнув кордон Одещини, на пропускнопу пункті Павлівка та потрапив до Молдови[49][50]. 29 серпня працівники ДБР оголосили Дмитрука в міжнародний розшук[51].

2 вересня Дмитрука помітили в Лондоні[52][53][54]. ДБР повідомило про підозри трьом учасникам незаконного переправлення осіб через державний кордон за ч. 2 ст. 332 ККУ[55]. Двом заочно, одного фігуранта затримано[56][57]. 9 вересня Офіс генпрокурор звернувся до низки країн із запитом про затримання і арешт Дмитрука. За погодженням з Офісом генпрокурора до обліків генерального секретаріату Інтерполу було внесено клопотання про публікацію Червоного оповіщення щодо Дмитрука[58][59].

24 вересня Дмитрука було затримано поліцією у Лондоні, розглядалося питання його екстрадиції до України[60][61][62][63]. 7 жовтня 2024 року Дмитрук, незважаючи на розшук, брав онлайн-участь у засіданні правоохоронного комітету Верховної ради, на ньому також були представники Нацполіції[64].

Погляди

  • Вважає, що ПЦУ «насильницько захопила» сотні храмів в УПЦ МП, назвавши УПЦ МП — «нашою церквою»[65], неодноразово виступав за збереження московського патріархату в Україні, лобіював інтереси УПЦ МП[66].
  • Виправдовує порушення законів України щодо застосування державної мови в Україні юридичними особами, їхнім «незнанням української мови»[67].
  • Дмитрук відомий антивакцинаторськими поглядами. У 2021 році Дмитрук увійшов до списку нардепів, які демонстративно відмовились вакцинуватись від коронавірусу[13][68].

Скандали

Зовнішні відеофайли
Депутат від «Слуги народу» не зміг назвати імені нового прем'єра, Радіо Свобода Україна, опубліковано 30 серпня 2019 року.
Сутички у ВР: Тимошенко зайняла місце спікера. Штовханина між депутатами., Телеканал ZIK, опубліковано 6 лютого 2020 року.

29 серпня 2019 року в ВРУ пройшло голосування щодо обрання керівників парламенту, затвердження прем'єр-міністра та уряду України. Через кілька годин Дмитрук в інтерв'ю Радіо Свобода Україна не зміг назвати навіть прізвища прем'єр-міністра, за якого проголосував, хоча стверджував, що «спілкувався з ним у Трускавці»[69][36].

6 лютого 2020 року Дмитрук в приміщенні Верховної Ради України вчинив бійку з Сергієм Власенком, депутатом ВРУ від «Батьківщини»[70].

Був відсутній на засіданнях, що передували вторгненню росії в Україну (15 та 22 лютого)[35].

У 2022 році Дмитрук влаштував бійку на засіданні земельної комісії Одеської міської ради. За допомогою групи підтримки він пройшов до зали на другому поверсі, де почав зривати засідання: бігати по столах і ламати меблі[71][72].

За даними Bihus.info, у 2023 році придбав авто вартістю не менше $35 тис.[73].[значущість факту?]

5 жовтня 2023 року було оприлюднене відео, де чоловік зі слідами побиття стверджує, що близько 10 ранку на нього скоїли напад депутати Дмитрук та Куницький, за його словами, перед цим його звинувачували у шахрайстві та вимагали гроші, а потім повалили його на землю. Пізніше, був оприлюднений запис з камер відеоспостереження, де нібито фігурували ці депутати. На відео видно як 2 людини підходять до іншої, штовхають та притискають до стіни. Сам Дмитрук, у коментарі каналу Live сказав, що цей хлопець провокував його та Куницького з ножем, проте видання Українська правда зауважило, що судячи із запису, бійку спровокували депутати[74]. Нацполіція Києва повідомила, що справою буде займатись Генеральна прокуратура[75].

26 жовтня 2023 року Дмитрук заступився за таксиста, який зневажливо відгукувався про українську мову в Києві[76].

У червні 2024 року Дмитрук публічно став на захист нардепа Миколи Тищенка після того, як він із охороною побили та затримали військового підрозділу Kraken у Дніпрі[77].

Примітки

Артем Дмитрук
у соціальних мережах
Артем Дмитрук на сайті Facebook
Артем Дмитрук на сайті Telegram
  1. ↑ https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp407pt001f01=919pf7201=21095.html
  2. ↑ Депутат Дмитрук звинуватив покійного Ройтбурда в педофілії. Посилається на відео з «хлопчиками в трусиках» і Шарія. hromadske.ua (укр.). 18 листопада 2021. Архів оригіналу за 31 липня 2024. Процитовано 31 липня 2024.
  3. ↑ а б Розумна чи маніпулятивна політика? Риторика та ККД депутатів нового міжфракційного об’єднання. voxukraine.org (укр.). Архів оригіналу за 31 липня 2024. Процитовано 31 липня 2024.
  4. ↑ Нардеп від “Слуги народу” Дмитрук взяв участь у пропагандистському фільмі Шарія про 2 травня в Одесі. novynarnia.com (укр.). 3 травня 2021. Процитовано 31 липня 2024.
  5. ↑ Gazeta.ua (10 травня 2020). На проросійській акції Шарія бачили нардепа від "Слуги народу". Gazeta.ua (укр.). Процитовано 31 липня 2024.
  6. ↑ Агентура московської "церкви": чому нардепи не забороняють її в Україні - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Архів оригіналу за 31 липня 2024. Процитовано 31 липня 2024.
  7. ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців в одномандатному виборчому окрузі № 133 [Архівовано 10 серпня 2019 у Wayback Machine.] cvk.gov.ua
  8. ↑ а б Нардеп Артем Дмитрук став іподияконом УПЦ МП. Архів оригіналу за 31 липня 2024. Процитовано 31 липня 2024.
  9. ↑ Дмитрук Артем Геннадійович — Біографія, Балотування, Фракції, Політична Агітація | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Архів оригіналу за 1 серпня 2024. Процитовано 31 липня 2024.
  10. ↑ Bihus.Info: Нардеп Дмитрук співпрацює з підозрюваним у держзраді священником УПЦ МП. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 31 липня 2024. Процитовано 31 липня 2024.
  11. ↑ а б в Нардеп Дмитрук прийняв сан іподиякона в Московській церкві. НТА (укр.). 11 липня 2024. Процитовано 31 липня 2024.
  12. ↑ Нардеп прийшов на поклон до предстоятеля Московської церкви в Україні. Фотодоказ. ГЛАВКОМ (укр.). 12 жовтня 2023. Архів оригіналу за 2 вересня 2024. Процитовано 31 липня 2024.
  13. ↑ а б Арахамія назвав «антивакцинаторів» у Раді [Архівовано 15 листопада 2021 у Wayback Machine.], УП, 4 листопада 2021
  14. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 серпня 2024. Процитовано 27 серпня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. ↑ а б Кандидати у депутати від партії «Слуга Народу» в мажоритарних округах [Архівовано 15 листопада 2019 у Wayback Machine.] sluga-narodu.com
  16. ↑ ​Дмитрук Артем Геннадійович. LB.ua. 21 серпня 2024. Архів оригіналу за 22 серпня 2024. Процитовано 22 серпня 2024.
  17. ↑ а б Нардеп Дмитрук став іподияконом Московської церкви. ГЛАВКОМ (укр.). 10 липня 2024. Процитовано 31 липня 2024.
  18. ↑ «Слуга народу» представила мажоритарників у 23 областях і Києві [Архівовано 10 вересня 2019 у Wayback Machine.] Українська правда (21 червня 2019)
  19. ↑ Відомості про кандидата в народні депутати України [Архівовано 10 серпня 2019 у Wayback Machine.] cvk.gov.ua
  20. ↑ Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.] Новинарня (29.08.2019)
  21. ↑ Далі буде. У Києві пройшов з'їзд Слуги народу, на якому обрали нового голову партії - хроніка. НВ. 10 листопада 2019. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 25 листопада 2019.
  22. ↑ “Слуги” вирішили вигнати нардепа з фракції. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 6 жовтня 2023.
  23. ↑ Дмитрук Артем Геннадійович — Біографія, Балотування, Фракції, Політична Агітація | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2023. Процитовано 7 жовтня 2023.
  24. ↑ Собенко, Надія (22 травня 2022). У Раді створили депутатську групу "Відновлення України". Суспільне Новини (укр.). Архів оригіналу за 20 квітня 2023. Процитовано 10 липня 2023.
  25. ↑ Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Республікою Вірменія. rada.gov.ua. Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
  26. ↑ Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Республікою Ірак. rada.gov.ua. Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
  27. ↑ Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Республікою Болгарія. rada.gov.ua. Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
  28. ↑ Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Республікою Куба. rada.gov.ua. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
  29. ↑ Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Ісламською Республікою Пакистан. rada.gov.ua. Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
  30. ↑ Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії. rada.gov.ua. Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
  31. ↑ Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Румунією. rada.gov.ua. Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
  32. ↑ Довженко, Марина (2 листопада 2021). Камера бачить, що ти невакцинований. Маніпуляції і фейки про коронавірус в українських медіа 18–24 жовтня 2021 року. ms.detector.media (укр.). Архів оригіналу за 26 липня 2024. Процитовано 26 липня 2024.
  33. ↑ Gazeta.ua (31 січня 2022). "Слуги", Шарій і ведучий каналу Мураєва просувають telegram-канали спецслужб РФ - ЗМІ. Gazeta.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 липня 2024. Процитовано 26 липня 2024.
  34. ↑ Депутата, який негативно відгукнувся про вакцинацію, пропонують виключити із фракції «Слуга народу». Судебно-юридическая газета (рос.). Процитовано 26 липня 2024.
  35. ↑ а б в г Дмитрук Артем Геннадійович — Біографія, Балотування, Фракції, Політична Агітація | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Архів оригіналу за 4 березня 2024. Процитовано 7 травня 2024.
  36. ↑ а б Правоохоронний комітет визначився з кандидатурою з відбору директора Бюро економічної безпеки. www.chesno.org (укр.). Архів оригіналу за 5 серпня 2021. Процитовано 5 серпня 2021.
  37. ↑ Дмитрук Артем Геннадійович — Біографія, Балотування, Фракції, Політична Агітація | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Процитовано 7 травня 2024.
  38. ↑ За монаха Києво-Печерської Лаври, якого затримала СБУ, внесли заставу.
  39. ↑ Знесення пережила одна ікона, а вантажівки гасали Києвом до ранку: як демонтували капличку-МАФ на Десятинній. Інформатор Київ (укр.). 17 травня 2024. Архів оригіналу за 30 травня 2024. Процитовано 30 травня 2024.
  40. ↑ На дитячу лікарню летять російські ракети, а нардеп Дмитрук - закликає до миру з терористами. Архів оригіналу за 9 липня 2024. Процитовано 9 липня 2024.
  41. ↑ ipetruschak (19 липня 2024). Нардеп-іподиякон Дмитрук поскаржився на "незаконне" тримання у СІЗО митрополита УПЦ (МП) Арсенія. Духовний Фронт України (укр.). Архів оригіналу за 31 липня 2024. Процитовано 31 липня 2024.
  42. ↑ Нардеп Дмитрук розкритикував поведінку військових ЗСУ у Курській області: українці обурені. Архів оригіналу за 18 серпня 2024. Процитовано 18 серпня 2024.
  43. ↑ ДБР підтвердило втечу Дмитрука з України і готує підозри "помічникам". РБК-Украина (укр.). Процитовано 9 вересня 2024.
  44. ↑ Нардеп Дмитрук втік з України. // Автор: Віктор Алєксєєв. 25.08.2024, 16:20. Архів оригіналу за 25 серпня 2024. Процитовано 25 серпня 2024.
  45. ↑ Прихильник УПЦ МП нардеп Дмитрук втік з України, — ЗМІ. // Автор: Маргарита Волошина. 25.08.2024, 16:37. Архів оригіналу за 25 серпня 2024. Процитовано 25 серпня 2024.
  46. ↑ Депутату Дмитруку повідомили про підозру за побиття військового і викликали до ДБР (ДОПОВНЕНО). hromadske (укр.). 25 серпня 2024. Архів оригіналу за 25 серпня 2024. Процитовано 26 серпня 2024.
  47. ↑ Нардепу Дмитруку могли допомогти виїхати за кордон службові особи, — Костін. // Автор: Мар'яна Зінченко. 27.08.2024, 13:59. Архів оригіналу за 27 серпня 2024. Процитовано 27 серпня 2024.
  48. ↑ Нардепу Дмитруку оголосили підозру. ЗМІ писали, що він виїхав з України. РБК-Украина (укр.). Процитовано 9 вересня 2024.
  49. ↑ ДБР підтвердило, що нардеп Дмитрук виїхав з України нелегально: мандата його поки не позбавлять. // Автор: Валентина Романенко. 26.08.2024, 12:24. Архів оригіналу за 26 серпня 2024. Процитовано 26 серпня 2024.
  50. ↑ Дмитрук перетнув кордон не через пункт пропуску — ДПСУ. hromadske (укр.). 2 вересня 2024. Процитовано 2 вересня 2024.
  51. ↑ Працівники ДБР оголосили в міжнародний розшук.
  52. ↑ Артема Дмитрука помітили у Великій Британії після втечі з України. КИЇВ24 (укр.). 2 вересня 2024. Процитовано 2 вересня 2024.
  53. ↑ Нардеп-утікач Дмитрук об’явився в Лондоні (відео). ГЛАВКОМ (укр.). 2 вересня 2024. Процитовано 2 вересня 2024.
  54. ↑ Дмитрук поїхав жити до Лондона?: нардепа-втікача помітили у столиці Британії (фото, відео). ТСН.ua (укр.). 2 вересня 2024. Архів оригіналу за 2 вересня 2024. Процитовано 2 вересня 2024.
  55. ↑ Офіс генпрокурора порушив справу через ймовірний виїзд Дмитрука з України. РБК-Украина (укр.). Процитовано 9 вересня 2024.
  56. ↑ ДБР встановило, як нардеп Дмитрук виїхав за кордон і повідомило про підозру причетним. Слово і Діло (укр.). 2 вересня 2024. Архів оригіналу за 2 вересня 2024. Процитовано 2 вересня 2024.
  57. ↑ ДБР встановило обставини та осіб, які незаконно переправили нардепа через державний кордон України (ВІДЕО) (укр.). 02/09/2024. Архів оригіналу за 2 вересня 2024. Процитовано 2 вересня 2024.
  58. ↑ Звернення Офісу Генпрокурора від Sep 9 at 18:59
  59. ↑ Нардепа-втікача Дмитрука можуть затримати та арештувати за кордоном: Україна звернулася до низки країн. // Автор: Віра Хмельницька. 09.09.2024, 21:41
  60. ↑ Zelensky demands UK extradites political opponent in Ukraine Orthodox Church row. September 24, 2024
  61. ↑ У Лондоні затримали скандального “слугу” Дмитрука, на нього чекає суд щодо екстрадиції. 24.09.2024, 20:15
  62. ↑ Нардеп Дмитрук повідомив про своє затримання і суд у Лондоні. Він обіцяє «залишатися на звʼязку». 25.09.2024
  63. ↑ Нардепа Дмитрука чекає суд щодо екстрадиції з Лондона, - The Independent. РБК-Украина (укр.). Процитовано 9 жовтня 2024.
  64. ↑ Нардеп-втікач Дмитрук дистанційно голосував на засіданні комітету Верховної Ради. РБК-Украина (укр.). Процитовано 9 жовтня 2024.
  65. ↑ Названо головних нардепів-захисників Московської церкви в Україні. Архів оригіналу за 18 грудня 2023. Процитовано 18 грудня 2023.
  66. ↑ Нардеп прийшов на поклон до предстоятеля Московської церкви в Україні. Фотодоказ. Архів оригіналу за 2 вересня 2024. Процитовано 18 грудня 2023.
  67. ↑ Нардеп Дмитрук заступився за таксиста, який спричинив мовний скандал у Києві. Архів оригіналу за 18 грудня 2023. Процитовано 18 грудня 2023.
  68. ↑ «Слуги» вирішили вигнати нардепа з фракції [Архівовано 15 листопада 2021 у Wayback Machine.], УП, 15 листопада 2021
  69. ↑ «Знаю, що це гарний спеціаліст», — депутат від СН не зміг назвати прізвище прем'єра. ВИДЕО [Архівовано 5 червня 2020 у Wayback Machine.], Цензор. НЕТ, 30 серпня 2019 року
  70. ↑ У Раді побилися нардеп Власенко з «Батьківщини» і «слуга народу» Дмитрук. ВІДЕО [Архівовано 5 червня 2020 у Wayback Machine.], Цензор. НЕТ, 6 лютого 2020 року.
  71. ↑ Нардеп Дмитрук влаштував бійку в Одеській міськраді, постраждали троє охоронців (відео). LB.ua. Архів оригіналу за 3 травня 2023. Процитовано 3 травня 2023.
  72. ↑ Нардеп Дмитрук влаштував бійку в Одеській міськраді і бігав по столах. novynarnia.com (укр.). 25 січня 2022. Архів оригіналу за 18 травня 2024. Процитовано 22 серпня 2024.
  73. ↑ Нардепи та їх родини після вторгнення 24 лютого закупилися автівками на $1,3 млн мінімум. Bihus.Info (укр.). 30 січня 2023. Архів оригіналу за 3 травня 2023. Процитовано 3 травня 2023.
  74. ↑ У центрі Києва сталася бійка за участю нардепів: поліція проводить перевірку. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 5 жовтня 2023. Процитовано 5 жовтня 2023.
  75. ↑ Таміла, Баранівська (5 жовтня 2023). У Києві сталася бійка за участю народних депутатів Дмитрука і Куницького. Суспільне Новини (укр.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2023. Процитовано 6 жовтня 2023.
  76. ↑ Нардеп Дмитрук заступився за таксиста, який спричинив мовний скандал у Києві. ГЛАВКОМ (укр.). 26 жовтня 2023. Архів оригіналу за 2 вересня 2024. Процитовано 7 травня 2024.
  77. ↑ Нардеп Артем Дмитрук став першим, хто публічно підтримав Тищенка після скандалу в Дніпрі. Парламент.UA (укр.). 24 червня 2024. Архів оригіналу за 24 червня 2024. Процитовано 25 червня 2024.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дмитрук_Артем_Геннадійович&oldid=43657604