Мазурашу Георгій Георгійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Георгій Мазурашу
Народився17 квітня 1971(1971-04-17)[1] (53 роки)
Круп'янське, Герцаївський район, Чернівецька область, Українська РСР, СРСР
Країна Україна
Діяльністьполітик, лідер спільноти, спортивний журналіст
Alma materЧНУ імені Юрія Федьковича
ЧленствоНаціональна спілка журналістів України (2013)
Посаданародний депутат України
У шлюбі зОльга Мазурашу
ДітиЮрій, Василь та Степан
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

Георгій Георгійович Мазурашу (нар. 17 квітня 1971, с. Круп'янське, Глибоцький район, Чернівецька область, УРСР) — громадський діяч, спортивний журналіст, Народний депутат України[2] IX скликання від провладної партії Слуга народу, є противником обслуговування українською мовою.[3][4][5]

Життєпис

[ред. | ред. код]

Георгій Мазурашу народився 17 квітня 1971 року в селі Круп'янському, Чернівецької області.[6] Навчався у Великобудській загальноосвітній школі. У шкільні та студентські роки активно займався спортом, ініціював футбольну секцію, організовував матчі шкільної футбольної команди. Перемагав на районній та обласній спартакіаді серед школярів.[7]

У 1990 році закінчив Чернівецький механіко-технологічний технікум.[8]

У 1995 р. закінчив історичний факультет Чернівецького національного університету. У 2009 р. здобув ступінь магістра цього ж ВНЗ за спеціальністю «Державна служба».[9]

Спортивна кар'єра

[ред. | ред. код]

У 1985 році почав займатися легкою атлетикою.[10] У 8 класі перемагав на обласних змаганнях серед школярів на дистанції 400 м з результатом 52,9 сек.

У 1987 році посів 1 місце на 800 м на Спартакіаді України серед технікумів легкої промисловості та виграв 800 м на юнацькій першості України на призи заслуженого майстра спорту Євгена Аржанова. У 1988 році виграв двоборство 800 м + 1500 м на юнацькій першості України в приміщенні. Виступав у складі юнацької збірної України на юнацькому Чемпіонаті СРСР в приміщенні 1988 р. в Кишиневі.[6]

У 1992 році переміг у молодіжній першості України з легкої атлетики в приміщенні, бронзовий призер І Чемпіонату України в приміщенні.

Призер першості республіканської ради ФСТ «Колос» серед юнаків, юніорів, дорослих, юніорської і молодіжної першостей України, срібний і бронзовий призер Чемпіонату України серед ВНЗ (1500 м, 800 м, Кривий Ріг). Кандидат у майстри спорту.[7]

Робоча кар‘єра

[ред. | ред. код]

Трудову діяльність розпочав після 5 класу (влітку підробляв у місцевому радгоспі). Після закінчення технікуму та університету працював у кримінальній міліції у справах неповнолітніх, викладав у будівельному технікумі, у 1995-96 рр. працював спортивним оглядачем у «Новій буковинській газеті» (видавав додаток «Спорт-інфо»). У 1996 р. працював у контрольно-ревізійному відділі Чернівецької обласної державної адміністрації

З 1996 по 2005 р. працював редактором відділу спорту газети «Молодий буковинець». Паралельно співпрацював з виданнями «Спортивна газета», «Український футбол», «День» та місцевими телеканалами.[11] До 2005 року видавав спортивно-розважальне видання «Супер!».[12]

Член Спілки журналістів України.[13] (був виключений зі Спілки журналістів України за несплату членських внесків та неактивну участь в її роботі, до 2013 року)[14] У 2004 році став лауреатом конкурсу серед журналістів «Україна олімпійська», у 2009 році переміг у фотоконкурсі Національного Олімпійського комітету України.[15]

З квітня 2005 р. до вересня 2008 р. працював начальником відділу з питань фізичної культури і спорту Чернівецької обласної державної адміністрації. На цю посаду був рекомендований таємним голосуванням на зборах кращих спортсменів і тренерів області.

У 2009 році ініціював проведення першого в Україні конкурсу краси серед спортсменок Міс спорт Україна.[16]

До 2018 року входив до виконкому Чернівецького обласного відділення Національного олімпійського комітету України.[8]

У травні 2011 р. був призначений директором Чернівецького обласного центру фізичного здоров'я населення «Спорт для всіх».[6][17]

Політика

[ред. | ред. код]

У 2015 році — кандидат у депутати Чернівецької обласної ради від партії Самопоміч.[18]

2019 — обраний народним депутатом України IX скликання від партії «Слуга Народу» у Чернівецькій області по одномандатному виборчому округу 203 (частина Чернівців, Герцаївський, Глибоцький, Новоселицький район, частина Сторожинецького району).[19][20]

Член Комітету ВРУ з питань молоді і спорту[21], голова підкомітету з питань фізичної культури та масового спорту[22].

У липні 2020 року зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт «про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за пропаганду гомосексуальності та трансгендерності».[23][24][25][26] Цей законопроєкт був розцінений спільнотою ЛГБТ як дискримінаційний[27].

У грудні 2020 року голосував проти призначення Сергія Шкарлета очільником МОН[28][29].

У грудні 2020 року підтримав ініціативу проросійського нардепа Бужанського, який запропонував скасувати штрафи за відмову працівників у сфері обслуговування обслуговувати клієнта українською мовою в Україні/[30][31][32]

У лютому 2021 року Мазурашу був серед ініціаторів законопроєкту № 4638 «Про внесення змін до статті 57 Закону України „Про забезпечення функціонування української мови, як державної“», який пропонувалося вилучити зі статті 57 закону пункти, які стосуються накладання штрафів за порушення закону про мову.[33]

2022 року виступив проти вступу України в НАТО[34].

У березні 2023 року Мазурашу ініціював збір підписів депутатів, щоб скасувати базову норму закону про мову, яка гарантує кожному громадянину надання послуг українською мовою в Україні.[35]

Мазурашу — лідер серед народних депутатів за кількістю зареєстрованих законопроєктів, переважна більшість з яких навіть не виноситься на голосування. Зокрема пропонував саджати у тюрму на 7 років за фейкові профілі у соцмережах, штрафувати за пропаганду гомосексуалізму у соцмережах та продавати спиртні напої та тютюн виключно в спеціалізованих магазинах[36].[37]

Контроверсійності

[ред. | ред. код]

У травні 2022 став співавтором скандального законопроєкту № 7351[38], що мав надавати право вбивати командирами (начальниками) військовослужбовців за невиконання наказів у бойовій обстановці без будь-яких доведених обставин. Законопроєктом пропонувалось прибрати слова «при цьому не заподіюючи смерті військовослужбовцю» зі ст. 221 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, де йдеться про право командирів у бойовій обстановці застосувати зброю, якщо в інший спосіб неможливо припинити кримінальне правопорушення. Цей законопроєкт оцінено в ЗМІ як спробу відновити смертну кару в Україні.[39][40][41][42][43]

Авторами проєкту виступили депутати Слуги народу Безугла та Федієнко. Повний опис законопроєкту став недоступним після відкликання, а авторський колектив змінився 24 травня без пояснення причин. Після зміни опису, співініціаторами виступили інші депутати Слуги народу: Аліксійчук, Бакумов, Гривко, Третьякова та Войцехівський[44][42]. Законопроєкт пройшов профільну раду, зазнавши значної критики, та був відкликаний 24 травня, без пояснень причин.[44][45]

У квітні 2023 став одним з ініціаторів скандального законопроєкту № 9223[46], що пропонував криміналізувати критику влади в соціальних мережах (поширення «фейків»).[47]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Одружений. Виховує трьох синів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp407pt001f01=919pf7201=20980.html
  2. ↑ «Слуга народу» опублікувала список своїх кандидатів на округах Чернігівщини та Буковини. glavcom.ua (укр.). Главком. Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 12 липня 2019.
  3. ↑ Українофоби у Верховній Раді. Українців хочуть позбавити права на обслуговування рідною мовою (укр.). Главком. 3 квітня 2023. Процитовано 5 квітня 2023.
  4. ↑ Нардеп Мазурашу хоче скасувати обов'язковість обслуговування українською. espreso.tv (укр.). Еспресо. Процитовано 5 квітня 2023.
  5. ↑ Депутат Мазурашу з Буковини збирає у Раді підписи за законпроєкт, яким хоче позбавити українців права на обслуговування рідною мовою | БукІнфо. bukinfo.com.ua (укр.). Процитовано 5 квітня 2023.
  6. ↑ а б в UA: БУКОВИНА (10 липня 2019), Виборчий Округ: Співбесіда. 203 округ(вип. 1), (зараз Суспільне Чернівці), процитовано 12 липня 2019
  7. ↑ а б Георгій Мазурашу. SportBuk.com (укр.). 1 березня 2011. Архів оригіналу за 31 серпня 2017. Процитовано 12 липня 2019.
  8. ↑ а б SpiritIT.NET (22 червня 2019). "Слуга народу" висунула кандидатів по мажоритарних округах у Чернівецькій області. SeeLife | Новини Чернівців (укр.). Процитовано 12 липня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  9. ↑ "Слуга народу" назвала своїх мажоритарників на Буковині. Новини Чернівці: Інформаційний портал «Молодий буковинець». Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 12 липня 2019.
  10. ↑ UA: БУКОВИНА (5 червня 2019), Георгій Мазурашу про перемоги буковинських бігунів, (зараз Суспільне Чернівці), процитовано 12 липня 2019
  11. ↑ Чернівецький Промінь (30 травня 2015), Ластівчине гніздо з Георгієм Мазурашу, процитовано 12 липня 2019
  12. ↑ Телеканал ЧЕРНІВЦІ (25 березня 2016), Пряма відповідь 24 березня 2016 - Г.Мазурашу, С.Гринюк, В.Мглинець, процитовано 12 липня 2019
  13. ↑ Fakty Chernivtsi Факти Чернівці (8 березня 2019), Чому українська мова сьогодні не об‘єднує Україну, а навпаки..., процитовано 12 липня 2019
  14. ↑ В НСЖУ повідомили, що депутат Георгій Мазурашу, не є членом спілки журналістів. Гал-інфо. 04 квітня 2023.
  15. ↑ Визначено переможців ІІ Всеукраїнського конкурсу спортивної фотографії. SVOBODA.FM. Процитовано 12 липня 2019.
  16. ↑ Буковинці підкорили «Шустер live». Новини Чернівці: Інформаційний портал «Молодий буковинець». Процитовано 12 липня 2019.
  17. ↑ Чернівецький Промінь (21 березня 2017), Майдан | Іван Гешко, Георгій Мазурашу, процитовано 12 липня 2019
  18. ↑ В обласну раду «Об’єднання Самопоміч» поведе зірка легкої атлетики України Іван Гешко. У списку – найуспішніший фермер Новоселиччини Олег Мельничук (ФОТО). bukinfo.com.ua (укр.). БукІнфо. 26 вересня 2015. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 19 жовтня 2023.
  19. ↑ Мазурашу Георгій Георгійович — вся правда Біографія, Балотування, Фракції, Декларація. Чесно. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 2 лютня 2021.
  20. ↑ Хто балотується до Верховної Ради від Чернівецької області. ОПОРА - Громадянська мережа - вибори в Україні - вибори в Украине - Election in Ukraine (ua) . Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 12 липня 2019.
  21. ↑ Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ. Новинарня. 29 серпня 2019. Архів оригіналу за 30 серпня 2019.
  22. ↑ Комітет з питань молоді і спорту ухвалив організаційні рішення та створив чотири підкомітети [Архівовано 4 вересня 2019 у Wayback Machine.] Верховна Рада України (4 вересня 2019)
  23. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 22 липня 2020.
  24. ↑ «Слуги народу» vs ЛГБТ: для чого у монобільшості ініціюють «відповідальність за пропаганду гомосексуалізму і трансгендеризму»?. Радіо Свобода. 29 липня 2020. Архів оригіналу за 17 листопада 2020.
  25. ↑ Штраф 136 тисяч: слуги народу хочуть карати за "пропаганду гомосексуалізму". BBC News Україна. 23 липня 2020. Архів оригіналу за 25 липня 2020.
  26. ↑ Павлюк, Олег (22 липня 2020). «Слуги народу» пішли слідами російських колег і захотіли заборонити «пропаганду гомосексуалізму та трансгендеризму». hromadske.ua. Архів оригіналу за 9 січня 2021.
  27. ↑ "Печерна гомофобія": нова ініціатива від представників "Слуги народу". DW. 24 липня 2020. Архів оригіналу за 26 грудня 2020.
  28. ↑ Шкарлет нашкодив нашій сфері, – Мазурашу розповів, чому не підтримав його під час голосування - Новини. 24 Канал. 17 грудня 2020.
  29. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 18 грудня 2020. Процитовано 29 грудня 2020.
  30. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 31 грудня 2020. Процитовано 29 грудня 2020.
  31. ↑ Низка “слуг” на чолі з Бужанським хочуть скасувати штрафи за відмову обслуговувати українською. Українська правда. 21 грудня 2020. Архів оригіналу за 21 грудня 2020.
  32. ↑ Бужанський і ще 27 "слуг" хочуть скасувати штрафи за відмову обслуговувати українською мовою. УНІАН. 21 грудня 2020. Архів оригіналу за 26 грудня 2020.
  33. ↑ «Це відверта провокація». Громадські діячі закликали Раду не розглядати правки «Слуг народу» до закону про мову. detector.media (укр.). детектор медіа. 1 березня 2021. Процитовано 25 квітня 2023.
  34. ↑ «Слуга народу» з Буковини Мазурашу заявив, що він і Зеленський не підтримують вступ України в НАТО. bukinfo.com.ua (укр.). БукІнфо. 27 січня 2022. Процитовано 19 жовтня 2023.
  35. ↑ Українофоби у Верховній Раді. Українців хочуть позбавити права на обслуговування рідною мовою (укр.). Главком. 3 квітня 2023. Процитовано 25 квітня 2023.
  36. ↑ Три роки роботи парламенту, з них пів року в умовах воєнного стану. ОПОРА - Громадянська мережа - вибори в Україні - Election in Ukraine (укр.). Процитовано 24 жовтня 2023.
  37. ↑ «Слуга народу» пропонує давати відстрочку від мобілізації за особистими переконаннями. chas.news (ua) . Процитовано 24 жовтня 2023.
  38. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 24 квітня 2023.
  39. ↑ Віолетта Орлова (24.05.2022). Командирам можуть дозволити вбивати військових у бойовій обстановці за невиконання наказів. unian.ua. УНІАН. Архів оригіналу за 24 травня 2022. Процитовано 25 травня 2022.
  40. ↑ Три депутати зі "Слуги народу" запропонували дозволити офіцерам розстрілювати солдатів без суду, а потім відкликали законопроект. delo.ua. Архів оригіналу за 24 травня 2022. Процитовано 25 травня 2022.
  41. ↑ Депутатка запропонувала смертну кару для українських військовослужбовців: законопроєкт. radiotrek.rv.ua. Архів оригіналу за 24 травня 2022. Процитовано 25 травня 2022.
  42. ↑ а б Скандальний законопроект про розстріл дезертирів відкликали з Ради. unian.ua. УНІАН. Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 25 травня 2022.
  43. ↑ Проект Закону про внесення зміни до статті 22-1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо забезпечення можливості припинення кримінальних правопорушень в умовах особливого періоду. rada.gov.ua. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 25 травня 2022.
  44. ↑ а б Анна Стешенко, Ірина Гамалій (24 травня 2022). ​З Верховної Ради відкликали законопроєкт про розстріл дезертирів. lb.ua. Лівий берег. Архів оригіналу за 25.05.2022.
  45. ↑ Скандальний законопроєкт "Слуг" про розстріл дезертирів відкликали з ВР після хвилі обурення в мережі. 5.ua. 5 канал.
  46. ↑ Картка законопроекту - Законотворчість. itd.rada.gov.ua. Процитовано 23 квітня 2023.
  47. ↑ У ВР хочуть карати за поширення фейків у соцмережах на шкоду нацбезпеці. www.unian.ua (укр.). УНІАН. Процитовано 22 квітня 2023.

Джерела

[ред. | ред. код]
Георгій Мазурашу
у соціальних мережах
Георгій Мазурашу на сайті Facebook
Георгій Мазурашу на сайті YouTube
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мазурашу_Георгій_Георгійович&oldid=43211991