Географія Саудівської Аравії

Географія Саудівської Аравії
Географічне положення Саудівської Аравії
Географічне положення
Континент	Азія
Регіон	Західна Азія
Координати	25°00′ пн. ш. 45°00′ сх. д.
Територія
Площа	2 149 690 км² (13-те)
• суходіл	100 %
• води	0 %
Морське узбережжя	2640 км
Державний кордон	4272 км
Рельєф
Тип	височинний, гористий на заході
Найвища точка	гора Джебель-Савда (3133 м)
Найнижча точка	Перська затока (0 м)
Клімат
Тип	тропічний
Внутрішні води
Найдовша річка	Ваді-ель-Асі (600 км² км)
Найбільше озеро	озеро Аль-Ахса (1000 км² км²)
Інше
Природні ресурси	вуглеводні, залізні руди, золото, руди кольорових металів
Стихійні лиха	пилові і піщані бурі
Екологічні проблеми	спустелювання, дефіцит прісної води, нафтові плями

Саудівська Аравія — західноазійська країна, що знаходиться на заході континенту в центрі Аравійського півострова . Загальна площа країни 2 149 690 км² (13-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 2 149 690 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км². Площа країни у 3,5 рази більша за площу України.

Назва

Офіційна назва — Королівство Саудівська Аравія, Саудівська Аравія (араб. المملكة العربية السعودية‎ — Ель-Мамляка ель-Арабія ес-Саудія). Назва країни походить від назви королівської родини Саудів, яка заснувала це королівство 1932 року і править у ньому. Династія бере свою назву від свого предка, Сауда, чиє ім'я перекладається з арабської як група небесних светил. Топонім Аравія, має семіто-хамітське походження. У семітських мовах корінь слова має безліч значень, у тому числі захід, пустеля, змішатися, купець, крук і зрозумілий. У Давньому Єгипті ця область була відомою під назвою Ар-Рабі.

Географічне положення

Порівняння розмірів території Саудівської Аравії та США

Саудівська Аравія — західноазійська країна, що межує з сімома іншими країнами: на півночі — з Йорданією (спільний кордон — 731 км), Іраком (811 км) і Кувейтом (221 км), на сході — з Оманом (658 км), Катаром (87 км) і ОАЕ (457 км), на півдні — з Єменом (1307 км). Загальна довжина державного кордону — 4272 км. Саудівська Аравія на сході омивається водами Перської затоки, на заході — Червоного моря Індійського океану. Загальна довжина морського узбережжя 2640 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 18 морських миль (33,3 км). Протяжність континентального шельфу не визначена.

Час

Час у Саудівській Аравії: UTC+3 (+1 година різниці часу з Києвом).

Геологія

• 
  Тектоніка Арабської плити
• 
  Вулканічний масив Харрат-ель-Бірк з космосу

Корисні копалини

Надра Саудівської Аравії багаті на ряд корисних копалин: нафту, природний газ, залізну руду, золото, мідь.

Рельєф

Середні висоти — 665 м; найнижча точка — рівень вод Перської затоки (0 м); найвища точка — гора Джебель-Савда (3133 м). Більша частина поверхні країни — пустельне плато, на заході — гори висотою до 3353 м. Саудівська Аравія займає майже 80 % території Аравійського півострова. На південному заході країни, на узбережжі Червоного моря, біля кордону з Єменом, розташована географічна область Асір. У горах Асіра рельєф змінюється від гірських вершин висотою близько 3000 м. до великих долин. Колись ця область півострова сполучалася з Африкою, тому тут збереглися деякі види африканських рослин і тварин.

• 
  Рельєф Саудівської Аравії
• 
  Гіпсометрична карта Саудівської Аравії
• 
  Супутниковий знімок поверхні країни
• 
  Карта країни (англ.)
• 
  Гора Джебель-ель-Савда

Клімат

Територія Саудівської Аравії лежить у тропічному кліматичному поясі. Увесь рік панують тропічні повітряні маси. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури. Переважають східні пасатні вітри. У теплий сезон з морів можуть надходити шторми, що викликають короткочасні зливи .

• Сонячна радіація (англ.)
  Сонячна радіація (англ.)
• 
  Кліматична карта Західної Азії (за Кеппеном)

Саудівська Аравія є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 2,4 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 16,2 тис. км² зрошуваних земель.

Річки

Тимчасові потоки (ваді) країни належать басейнам Червоного моря і Перської затоки Індійського океану. У внутрішній частині країни (Руб-ель-Халі) — безстічні області.

Рослинність

Земельні ресурси Саудівської Аравії (оцінка 2011 року):

• придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 80,7 %,
  • орні землі — 1,5 %,
  • багаторічні насадження — 0,1 %,
  • землі, що постійно використовуються під пасовища — 79,1 %;
• землі, зайняті лісами і чагарниками — 0,5 %;
• інше — 18,8 %.

Тваринний світ

Зоогеографічно територія країни належить до Сахаро-Аравійської провінції Середземноморської підобласті Голарктичної області, лише південь червономорського узбережжя до Східноафриканської підобласті Ефіопської області.

Охорона природи

• 
  Карта природоохоронних територій країни

Саудівська Аравія є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:

• Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
• Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
• Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
• Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
• Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
• Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
• Конвенції з міжнародного морського права,
• Лондонської конвенції про запобігання забрудненню моря скиданням відходів,
• Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
• Міжнародної конвенції запобігання забрудненню з суден (MARPOL).

Стихійні лиха та екологічні проблеми

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха:

• часті пилові і піщані бурі;
• помірний вулканізм в історичну епоху.

Серед екологічних проблем варто відзначити:

• спустелювання;
• дефіцит природних джерел питної води, виснаження ресурсів підземних вод, покривається опрісненням морської води;
• нафтові плями в Перській затоці й Червоному морі.

Фізико-географічне районування

У фізико-географічному відношенні територію Саудівської Аравії можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також

• Західна Азія
• Аравія

Література

Українською

• Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
• Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
• Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
• Барановська О. В. Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — ISBN 978-617-527-106-3.
• Саудівська Аравія // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
• Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
• Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
• Фізична географія материків та океанів : підруч. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 т / за ред. П. Г. Шищенка. — К. : Видавництво Київського нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2009. — Т. 1. : Азія. — 643 с. — ISBN 978-966-439-257-7.
• Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.

Англійською

• (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.
• (англ.) Andrew Thompson. Origins of Arabia. — 2000. — ISBN 1-900988-04-6.

Російською

• (рос.) Авакян А. Б., Салтанкин В. П., Шарапов В. А. Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
• (рос.) Алисов Б. П., Берлин И. А., Михель В. М. Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. Е. С. Рубинштейна. — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
• (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
• (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01122-7.
• (рос.) Бабаев А. Г., Зонн И. С., Дроздов Н. Н., Фрейкин З. Г. Пустыни. — М.  : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
• (рос.) Букштынов А. Д., Грошев Б. И., Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
• (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
• (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
• (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
• (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — ISBN 5-85270-057-6.
• (рос.) Исаченко А. Г., Шляпников А. А. Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00177-9.
• (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., Лукьянова С. А., Никифоров Л. Г. Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00449-2.
• (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
• (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01129-6.
• (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
• (рос.) Саудовская Аравия // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — ISBN 5-17-016407-6.
• (рос.) Пфеффер П. Азия. — М. : Прогресс, 1982. — 316 с. — (Континенты, на которых мы живем)
• (рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — ISBN 5-353-02443-5.
• (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
• (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання

• Вікісховище : Атлас Саудівської Аравії.
• Карти Саудівської Аравії : [англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
• Saudi Arabia : [англ.] : [арх. 30 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 April. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
• Добірка публікацій про Саудівську Аравію : [рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
• European Digital Archive on the Soil Maps of the world : [англ.] // European Soil data centre (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Саудівської Аравії.
• ' Saudi Arabia The Geology : [англ.] : [арх. 30 березня 2019 року] // thefreelibrary.com. — Free Online Library. — Дата звернення: 30 березня 2019 року.