Населення Гамбії
Населення Гамбії | |
---|---|
Чисельність | 1,967 млн осіб |
Густота | 196,7 особи/км² |
Коефіцієнт міграції | 2,12 ‰ |
Природний рух | |
Природний приріст | ▲2,16 % |
Народжуваність | 30,86 ‰ |
Фертильність | 3,73 дітей на 1 жінку |
Смертність | 7,15 ‰ |
Смертність немовлят | 63,9 ‰ |
Вікова структура | |
• до 14 років | 38,31 % |
• 15–64 років | 58,33 % |
• старіші за 65 років | 3,36 % |
Середня тривалість життя | 64,6 року |
• чоловіків | 62,27 року |
• жінок | 67 року |
Статева структура | |
загалом | 0,98 чол./жін. |
при народженні | 1,03 чол./жін. |
до 15 років | 1,01 чол./жін. |
15–64 років | 0,95 чол./жін. |
після 65 років | 0,88 чол./жін. |
Етнічні групи | |
Нація | гамбійці |
Мови | |
Офіційна | англійська |
Населення Гамбії. Чисельність населення країни 2015 року становила 1,967 млн осіб (149-те місце у світі)[1]. Чисельність гамбійців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 30,86 ‰ (39-те місце у світі), смертність — 7,15 ‰ (125-те місце у світі), природний приріст — 2,16 % (43-тє місце у світі) .
Народжуваність в Гамбії, станом на 2015 рік, дорівнює 30,86 ‰ (39-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 3,73 дитини на одну жінку (42-ге місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 9 % (станом на 2013 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 20,9 року, медіанний вік для жінок — 25—29 років (оцінка на 2013 рік)[1].
Смертність в Гамбії 2015 року становила 7,15 ‰ (125-те місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 2,16 % (43-тє місце у світі)[1].
Середній вік населення Гамбії становить 20,7 року (186-те місце у світі): для чоловіків — 20,4, для жінок — 21 рік[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 64,6 року (177-ме місце у світі), для чоловіків — 62,27 року, для жінок — 67 року[1].
Вікова структура населення Гамбії, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:
- діти віком до 14 років — 38,31 % (378 449 чоловіків, 375 417 жінок);
- молодь віком 15—24 роки — 20,81 % (202 218 чоловіків, 207 194 жінки);
- дорослі віком 25—54 роки — 33,45 % (322 250 чоловіків, 335 860 жінок);
- особи передпохилого віку (55—64 роки) — 4,08 % (38 717 чоловіків, 41 531 жінка);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 3,36 % (30 886 чоловіків, 35 186 жінок)[1].
Густота населення країни 2015 року становила 196,7 особи/км² (74-те місце у світі)[1].
Гамбія високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 59,6 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 4,33 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста держави: Банжул (столиця) — 504,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].
№ | Назва | Провінція | Населення | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Серекунда Брикама |
1 | Серекунда | Банжул | 335 733 | Бакау Банжул | ||||
2 | Брикама | Західний Берег | 77 700 | ||||||
3 | Бакау | Банжул | 43 098 | ||||||
4 | Банжул | Банжул | 34 589 | ||||||
5 | Фарафенні | Північний Берег | 29 867 | ||||||
6 | Ламін | Північний Берег | 24 797 | ||||||
7 | Сукута | Західний Берег | 15 131 | ||||||
8 | Бассе-Санта-Су | Верхня Річка | 14 380 | ||||||
9 | Ганжур | Західний Берег | 14 088 | ||||||
10 | Сома | Нижня Річка | 9 869 |
Річний рівень еміграції 2015 року становив 2,12 ‰ (170-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Станом на 2015 рік, у країні постійно перебуває 7,5 тис. біженців з Сенегалу[1].
Гамбія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[2].
Головні етноси країни: мандінка — 33,8 %, фульбе — 22,1 %, волоф — 12,2 %, діола — 10,9 %, сонінке — 7 %, серер — 3,2 %, манджак — 2,1 %, бамбара (бамана) — 1 %, креоли — 0,8 %, інші — 0,9 %, іноземці — 5,2 % населення (оціночні дані за 2013 рік)[1].
Офіційна мова[3]: англійська. Інші поширені мови: мандінка, фула, волоф та інші африканські мови.
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам — 95,7 %, християнство — 4,2 %, не сповідують жодної — 0,2 % (станом на 2013 рік)[1].
Рівень письменності 2015 року становив 55,5 % дорослого населення (віком від 15 років): 63,9 % — серед чоловіків, 47,6 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 2,8 % ВВП країни, станом на 2013 рік (109-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 9 років, для хлопців — до 9 років, для дівчат — до 9 років (станом на 2010 рік).
Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,11 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2008 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 1,1 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 7,3 % ВВП країни (144-те місце у світі)[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 63,9 ‰ (18-те місце у світі); хлопчиків — 69,33 ‰, дівчаток — 58,3 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 706 випадків на 100 тис. народжень (29-те місце у світі)[1].
Гамбія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, малярія, гарячка денге, шистосомози, менінгококовий менінгіт, сказ (станом на 2016 рік)[1].
2014 року було зареєстровано 20,3 тис. хворих на СНІД (77-ме місце в світі), це 1,82 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (28-ме місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 900 осіб (68-ме місце у світі)[1].
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 9,1 % (138-ме місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 16,4 % (оцінка на 2013 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 94,2 % населення в містах і 84,4 % в сільській місцевості; загалом 90,2 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): у містах — 61,5 %, в сільській місцевості — 55 %, загалом по країні — 58,9 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 0,09 км³ на рік, або 65,77 тонни на одного мешканця на рік: з яких 41 % припадає на побутові, 21 % — на промислові, 39 % — на сільськогосподарські потреби[1].
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 94,2 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 89,7 %; частка осіб похилого віку — 4,5 %, або 22,3 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я та пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2010 року перебувало 48,4 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні виглядає таким чином: нижній дециль — 2 %, верхній дециль — 36,9 % (станом на 2003 рік)[1].
Станом на 2013 рік, у країні 1,2 млн осіб не має доступу до електромереж; 36 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 60 %, у сільській місцевості — 2 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 337 тис. унікальних інтернет-користувачів (147-ме місце у світі), що становило 17,1 % загальної кількості населення країни[1].
Загальні трудові ресурси 2007 року становили 777,1 тис. осіб (149-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення в господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 75 %; промисловість і будівництво — 19 %; сфера послуг — 6 % (1996)[1]. 103,38 тис. дітей у віці від 5 до 14 років (25 % загальної кількості) 2006 року були залучені до дитячої праці[1]. Дані про рівень безробіття серед працездатного населення країни, станом на 2015 рік,
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Гамбії докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але не повною мірою, країна перебуває у списку спостереження другого рівня[4][5].
-
Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
-
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15—24 років — 0,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25—54 років — 0,96 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55—64 років — 0,93 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці за 64 роки — 0,88 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 0,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].
Населення Гамбії | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1963 | 315 486 | — |
1973 | 493 499 | +56.4% |
1983 | 687 817 | +39.4% |
1993 | 1 038 145 | +50.9% |
2003 | 1 360 681 | +31.1% |
2013 | 1 882 450 | +38.3% |
Джерело: Статистичне управління Гамбії[6] |
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
- .
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах The Gambia : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- ↑ International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
- ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
- ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
- ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
- ↑ (англ.) The Gambia 2013 Population and Housing Census Preliminary Results.[недоступне посилання з квітня 2019] — The Gambia Bureau of Statistics, 2014.
- Атлас. 10—11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
- Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
- Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
- Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
- Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
- Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
- Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
- Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
- Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
- Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.
- (рос.) Гамбия // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
- (рос.) Гамбия // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 1. — 672 с.
- (рос.) Гамбия // Страны и народы. Африка. Западная и Центральная Африка / Редкол. : М. Б. Горнунг, Г. Б. Старушенко (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль», 1979. — 301 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
- (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
- (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
- (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
- (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.
- World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
- Global Health Observatory. The Gambia : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Гамбії.
- Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
- At a glance: The Gambia. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і становище дітей в Гамбії.
- The Gambia. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Гамбії від Світового банку (ВБ).
- The Gambia. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Гамбії від Міжнародної організації праці.
- United Nations Development Programme in The Gambia : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
- United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
- World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.