Географія Кот-д'Івуару

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Географія Кот-д'Івуару
Географічне положення Кот-д'Івуару
Географічне положення Кот-д'Івуару
Географічне положення
КонтинентАфрика
РегіонЗахідна Африка
Координати8°00′ пн. ш. 5°00′ зх. д. / 8.000° пн. ш. 5.000° зх. д. / 8.000; -5.000
Територія
Площа322 463 км² (69-те)
 • суходіл98,62 %
 • води1,38 %
Морське узбережжя515 км
Державний кордон3458 км
Рельєф
Типрівнинний
Найвища точкагора Німба (1752 м)
Найнижча точкаГвінейська затока (0 м)
Клімат
Типсубекваторіальний,
екваторіальний
Внутрішні води
Найдовша річкаКомое ( км)
Найбільше озероКоссу (178 км²)
Інше
Природні ресурсивуглеводні, вуглеводні, алмази, руди кольорових металів, залізні руди, боксити, золото, силікатні піски, глина, кокосова пальма, кава,олійна пальма, гідроенергія
Стихійні лихаповіді
Екологічні проблемизнеліснення, забруднення вод

Кот-д'Івуар — західноафриканська країна, що лежить на північному березі Гвінейської затоки . Загальна площа країни 322 463 км² (69-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 318 003 км², а на поверхню внутрішніх вод — 4 460 км²[1]. Площа країни вдвічі менша за площу території України.

Назва

[ред. | ред. код]

Офіційна назва — Республіка Кот-д'Івуар, Кот-д'Івуар (фр. Republique de Côte d'Ivoire, Côte d'Ivoire)[2]. Назва країни у перекладі з французької означає Берег Слонової Кістки. Названа так у зв'язку з інтенсивною торгівлею в даному регіоні у XV-XVII століттях слоновою кісткою[3]. Аналогічним чином інші ділянки африканського берега були названі як «Зерновий берег», «Золотий берег» і «Невільничий берег».

Історія дослідження території

[ред. | ред. код]

Географічне положення

[ред. | ред. код]
Карта Кот-д'Івуару від ООН (англ.)
Файл:Cote d'Ivoire – U.S. area comparison.jpg
Порівняння розмірів території Кот-д'Івуару та США

Кот-д'Івуар — західноафриканська країна, що межує з п'ятьма іншими країнами: на півночі — з Малі (спільний кордон — 599 км) і Буркіна-Фасо (545 км), на сході — з Ганою (720 км), на заході — з Гвінеєю (816 км) і Ліберією (778 км). Загальна довжина державного кордону — 3458 км[1]. Кот-д'Івуар на півдні омивається водами Гвінейської затоки Атлантичного океану[4]. Загальна довжина морського узбережжя 515 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[6][1].

Крайні пункти

[ред. | ред. код]
Докладніше: Час у Кот-д'Івуарі

Час у Кот-д'Івуарі: UTC0 (-2 години різниці часу з Києвом)[7].

Геологія

[ред. | ред. код]

Корисні копалини

[ред. | ред. код]

Надра Кот-д'Івуару багаті на ряд корисних копалин: нафту, природний газ, алмази, марганець, залізну руду, кобальт, боксити, мідь, золото, нікель, тантал, сілікатні піски, каолін[8].

Сейсмічність

[ред. | ред. код]

Вулканізм

[ред. | ред. код]

Рельєф

[ред. | ред. код]

Середні висоти — 25(0 м; найнижча точка — рівень вод Гвінейської затоки (0 м); найвища точка — гора Німба (1752 м). Рельєф країни досить плоский, профіль поверхні характеризується рівнинами і плато. Але на заході країни є висоти понад 1000 метрів над рівнем моря. Тут, прямо на кордоні з Гвінеєю найвища вершина обох держав — гора Німба. Південна частина Кот-д'Івуара — низовина, що підвищується на півночі, переходячи у нагір'я висотою 400—1800 м. Більш високі плато із зубчастими форми із твердих порід. Рівні, що лежать нижче є більш м'які форми і, як правило, зроблені з пухкої матеріалу. Домінуючим елементом на рівнинах і плато є залізисті кірки вивітрювання, які видно на поверхні у вигляді іржі кольору пластин, але часто покритих піском, гравієм, іншим тонкодисперсним матеріалом.

Узбережжя

[ред. | ред. код]

Острови

[ред. | ред. код]

Клімат

[ред. | ред. код]

Південь Кот-д'Івуару лежить у екваторіальному кліматичному поясі, північ — у субекваторіальному[9]. Цілий рік панують екваторіальні повітряні маси[10]. На узбережжі цілий рік спекотно, сезонні коливання температури незначні, значно менші за добові. превалюють слабкі вітри, цілий рік надмірне зволоження, майже щодня по обіді йдуть дощі, часто зливи з грозами[10]. Річна норма атмосферних опадів сягає 4000 мм. На півночі влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Зволоження достатнє, до 880 мм на рік, але влітку може відмічатись посушливий сезон[10].

Кот-д'Івуар є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[11].

Внутрішні води

[ред. | ред. код]

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 81,14 км³[1].

Станом на 2012 рік в країні налічувалось 730 км² зрошуваних земель[1].

Річки

[ред. | ред. код]
Докладніше: Річки Кот-д'Івуару

Річки країни належать басейну Гвінейської затоки Атлантичного океану. Найбільші річки: Комое (1160 км), Сассандра (1200 км), Бандама (1050 км). Інші важливі річки є притоками до них, або вони розташовані на узбережжі, з власними невеликими водозбірними площами: Табу, Неро, Сан-Педро, Боло, Ніуніуру, Бубо, Агнебі й Біа.

Озера

[ред. | ред. код]
Докладніше: Озера Кот-д'Івуару

Найбільші озера: водосховище Коссу, Буйостазі, Аяместазі.

Болота

[ред. | ред. код]

У країні великі площі зайняті водно-болотними угіддями.

Ґрунтові води

[ред. | ред. код]

Ґрунти

[ред. | ред. код]

Рослинність

[ред. | ред. код]
Докладніше: Флора Кот-д'Івуару

Тропічні ліси на півдні, савана на півночі.

Земельні ресурси Кот-д'Івуару (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 64,8 %,
    • орні землі — 9,1 %,
    • багаторічні насадження — 14,2 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 41,5 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 32,7 %;
  • інше — 2,5 %[1].

Тваринний світ

[ред. | ред. код]
Докладніше: Фауна Кот-д'Івуару

Зоогеографічно територія країни належить до Ефіопської області: південна частина, узбережжя Гвінейської затоки — до Західноафриканської, північна частина — до Східноафриканської підобласті[10].

Охорона природи

[ред. | ред. код]

Кот-д'Івуар є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Стихійні лиха та екологічні проблеми

[ред. | ред. код]

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: великі хвилі на узбережжі Гвінейської затоки (калема) та відсутність природних гаваней сильно ускладнюють судноплавство; під час сезону дощів можливі руйнівні повіді[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

  • знеліснення, більшість лісових масивів, колись найбільших в Західній Африці, зведені лісозаготівлями;
  • забруднення вод побутовими, промисловими стоками, сільськогосподарськими хімікатами.

Фізико-географічне районування

[ред. | ред. код]

У фізико-географічному відношенні територію Кот-д'Івуару можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и к Cote d'Ivoire, Geography. Factbook.
  2. Котляков В. М., 2006.
  3. Поспелов Е. М., 2005.
  4. Атлас світу, 2005.
  5. Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  7. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 1 July. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  8. Кот-д'Івуар // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — ISBN 966-7804-78-X.
  9. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  10. а б в г ФГАМ, 1964.
  11. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  12. Ramsar Sites Information Service : [англ.] : [арх. 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література

[ред. | ред. код]

Українською

[ред. | ред. код]

Англійською

[ред. | ред. код]

Російською

[ред. | ред. код]

Французькою

[ред. | ред. код]
  • (фр.) L'Encyclopédie générale de la Côte d'Ivoire: le milieu et l'histoire, Nouvelles éditions africaines. — Abidjan, Paris, 1978. — ISBN 2-7236-0542-6.

Посилання

[ред. | ред. код]