Тернопіль

Тернопіль
Герб Тернополя
Файл:Mg 4731 3 2 1.jpg Тернопільський став. На задньому плані Надставна церква і мікрорайон «Дружба»
Основні дані
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Код КОАТУУ:	6110100000
Засноване	1540
Магдебурзьке право	1548
Статус міста	з 1540 року
Населення	▲ 217 598 (1 квітня 2010)
Площа	59 км²
Густота населення	3 741 осіб/км²
Поштові індекси	46000-499
Телефонний код	+380-352
Координати	49°33′12″ пн. ш. 25°35′41″ сх. д.
Висота над рівнем моря	середня - 320 м, найнижча - 298 м, найвища - 374 м
Водойма	Серет
Назва мешканців	тернополяни, тернополянин, тернополянка
Міста-побратими	Слівен, Пенза, Радом, Тарнув, Хожув
День міста	28 серпня
Відстань
Найближча залізнична станція	Тернопіль, Тернопіль-Товарний
До Києва
- фізична	367 км
- залізницею	486 км
- автошляхами	418 км
Міська влада
Рада	Тернопільська міська рада
Адреса	46000, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 5, 52-20-21
Міський голова	Заставний Роман Йосипович
Тернопіль у Вікісховищі Карта Тернопіль

Відстані до інших обласних центрів (автошляхами)
Місто	Відстань
Вінниця	239
Дніпро	818
Донецьк	1068
Житомир	325
Запоріжжя	884
Івано-Франківськ	137
Київ	465
Кропивницький	564
Луганськ	1219
Луцьк	164
Львів	127
Миколаїв	713
Одеса	676
Полтава	819
Рівне	158
Сімферополь	1048
Суми	810
Ужгород	353
Харків	963
Херсон	780
Хмельницький	117
Черкаси	587
Чернівці	176
Чернігів	622

Терно́піль — місто у західній частині України, політико-адміністративний, економіко-діловий та культурний центр Тернопільської області. Розташоване на річці Серет. У Тернополі перетинаються важливі автомобільні та залізничні шляхи. Єдине місто обласного значення Тернопільської області.

До 1944 року місто мало назву Тарнополь.

Засноване у 1540 році Яном Тарновським. До 1569 року належало до Теребовлянського староства (пізніше повіту) Руського воєводства. У 1569—1772 роках у складі Теребовлянського повіту Подільського воєводства; у 1772—1810, 1815—1867 — центр Тарнопільського округу у складі Королівства Галичини та Лодомерії, 1810—1815 — Тернопільського краю Російської імперії, з 1867 до 1939 — адміністративний центр Тернопільського повіту у складі різних держав: Австро-Угорщини, ЗУНР, ГСРС, Другої Речі Посполитої. З 1920 — адміністративний центр воєводства, від 1939 — області. Наприкінці 1918-го до 2 січня 1919 року Тернопіль був столицею ЗУНР, а з 8 липня по 21 вересня 1920 року маріонеткового більшовицького державного утворення — Галицької СРР. У період нацистської окупації (1 серпня 1941 — липень 1944) місто підпорядковувалося дистрикту «Галичина».

Покровителем міста вважають святу Теклю. До Другої світової війни вівтар з її зображенням знаходився у Домініканському костелі — нині церкви Непорочного зачаття Матері Божої.

Населення — 217 706 осіб (2008). Тернопіль займає площу 5852 га, 231 вулицю, 5 майданів, понад 1020 будинків.

Походження назви

Існують різноманітні версії походження назви міста.

Згідно з першою, місцевість, де було засноване місто, називалася Тарнополлям. Ця назва походить від польського слова taru «тер(е)н». В українській транскрипції з'являється варіант Тернополля — «Тернове поле», з якого і виводять сучасну назву міста. Тернополлям місцевість називали за те, що вона довгий час була поросла терном.

Існує інше тлумачення, за яким назву міста виводять від прізвища магнатів Тарнавських і грецького скороченого закінчення -поль від поліс «місто». До 1944 року місто називалося Тарнопіль.

Географія

Розташування міста

У фізико-географічному відношенні місто знаходиться на Тернопільському плато, Подільської височини Східно-Європейської рівнини. Належить до помірного поясу зони широколистих лісів.

У історико-географічному відношенні місто знаходиться у Галичині. Етнографічні межі Волині та Поділля знаходяться за 25-30 кілометрів від міста.

У давнину місто знаходилося на вигідних торговельних шляхах, за рахунок чого швидко збільшувалося. Зараз це важливий транспортний вузол України.

Рельєф

Переважно рівнина. На місцях, де текла річка Рудка, утворилась долина. Незначне підвищення утворилось на території поблизу вулиці Тарнавського.

У Тернопільському районі горбиста місцевість, завдяки горам Медоборам. Рельєф району проявляється і у Тернополі.

Висота пагорбів у районі Кутківців — 349—356 м.

Найвища точка — 374 м — «Східний» масив, проспект Степана Бандери, біля магазину «Орбіта». Найнижча точка — 298 м — береги річки Серет, що біля Об'їзної дороги, неподалік спортивного комплексу «Політехнік». Середня висота міста над рівнем моря — 320 м.

Клімат

Клімат Тернополя є помірно-континентальний, з теплим вологим літом і м'якою зимою. Середня температура повітря коливається від — 5 °C в січні до +19 °C в липні. Середньорічна кількість опадів становить 520—600 мм. Найвища температура у Тернополі спостерігалась 18 липня 2007 року — до +38 °C. Найнижча температура спостерігалась у Тернополі до −34°С

Місяць	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру	Рік
Середня температура °C (°F)	−4.44 (24)	−3.89 (25)	1.11 (34)	7.22 (45)	13.33 (56)	16.11 (61)	17.22 (63)	17.22 (63)	13.33 (56)	7.78 (46)	1.67 (35)	−2.22 (28)	7.22 (45)
Джерело: Weatherbase

Водойми

Файл:Панорама Тернопільського Ставу.JPG

Тернопільський став. На другому плані мікрорайон «Дружба»

Найбільшою водоймою та окрасою міста є Тернопільський став, розташований на річці Серет. Раніше під самим Тернополем протікала річка Рудка (майже повністю висохла впродовж другої половини ХІХ століття). Вона текла зокрема по лінії сучасних вулиць Соломії Крушельницької та Галицькій, а починалася неподалік сучасного Підволочиського шосе.

Схема міста

Схема Тернополя  

Кутківці

Аляска

Сонячний масив

Дружба

Канада

Східний масив

Новий
світ

Циганська
гора

Пронятин

Оболоня

Промисловий мікрорайон

Тернопільський
став

Центр

Гідропарк
«Топільче»

Парк «Загребелля»

Парк
Національного
Відродження

Старий
Парк

село Біла

село Петриків

село Великі Гаї

село Гаї-Шевченківські

село
Гаї-Гречинські

Об'єкти, позначені на плані:

Історія

Уперше Тернопіль згадується 15 квітня 1540 р., коли польський король Сигізмунд I видав краківському каштелянові, великому коронному гетьману Янові Амору Тарновському грамоту на заснування міста та володіння землею навколо нього. Тоді розпочалося будівництво замку, який у перебудованому вигляді зберігся до наших днів.

Парафіяльний костел в Тернополі перед початком І Світової Війни. Зараз на його місці є ЦУМ (Універмаг)

Поселення на території Тернополя були і до заснування міста. На його околицях, зокрема, виявлено сліди стоянок первісних людей, тому припускають, що територія міста була заселена вже в Х тис. до н. е.

Період Речі Посполитої

У 1548 р. місто отримало Магдебурзьке право, згідно з яким Тернополю надавались певні привілеї, а саме: його жителі на 15 років звільнялися від податків, на 20 років — від сплати мита, а також одержали право влаштовувати три ярмарки на рік та щотижневі торги. У XVI—XVII ст. місто не раз зазнавало руйнівних нападів ординців. Через Тернопіль проходив визвольний шлях козаків Богдана Хмельницького у боротьбі проти польської шляхти: 1648 р., 1651 р. і 1655 р.

Австрійський період

У 1772 р., після першого поділу Польщі, Тернопіль перейшов під владу Австрії. Невеликий період, 1810—1815 рр, місто належало до Російської імперії і було центром окремої адміністративної одиниці — Тернопільського краю. В 1820 р. відкрилась у Тернополі гімназія. В 1844 р. місто звільнилося від свого приватного власника і стало вільним королівським містом. Під час «весни народів» 1848 р. була створена у Тернополі Руська рада як філія Головної Руської Ради у Львові. В 1870 р. у Тернопіль прийшла залізниця. У вересні 1875 р. заснована тернопільська «Просвіта». У 1898 р. почала діяти українська гімназія.

1914—1920 роки

Від серпня 1914 р. до липня 1917 р. місто було зайняте російськими військами і було центром Тернопільської губернії воєнного генерал-губернаторства. 3 листопада 1918 р. у Тернополі утвердилась українська влада. Міським комісаром став гімназійний професор С. Сидоряк. Делегатами парламенту ЗУНР були обрані: від міста — П. Карманський, від повіту — А. Кунько. Від 23 листопада до 31 грудня 1918 р. у Тернополі перебував уряд ЗУНР на чолі з К. Левицьким (від середини грудня виконував обов'язки голови уряду С. Голубович).

16-31 травня у Тернополі перебувала Директорія, уряд і вище армійське командування УНР на чолі з С. Петлюрою. В липні 1919 р. місто перейшло під владу Польщі і було в складі цієї держави до вересня 1939 р., за винятком серпня-вересня 1920 р., коли Тернопіль був столицею маріонеткової більшовицької держави — Галицької соціалістичної радянської республіки, влада в якій належала Галревкому на чолі з В. Затонським. Отож, Тернопіль — єдине місто в Україні, в якому перебували уряди трьох держав у період національно-визвольних змагань.

Друга Річ Посполита

У 1921 р. Тернопіль став центром новоствореного однойменного воєводства Польщі, що охоплювало 17 повітів.

Радянський період

17 вересня 1939 р. місто зайняли війська Червоної армії. 4 грудня цього ж року Тернопіль став центром області у складі Української Радянської Соціалістичної Республіки.

Тернопільского доктора — Л. Карачку згадують у Кресовій книзі справедливих на стор. 152.

Період Незалежної України

Нині Тернопіль — центр Тернопільської області у складі України.

Демографія

Населення міста (на 1 грудня 2007) — 217, 5 тис. осіб, із них:

• українців — 91,2 %,
• росіян — 7,1 %,
• поляків — 0,5 %,
• білорусів — 0,3 %,
• євреїв — 0,3 %,
• інших національностей — 0,5 %.

Динаміка кількості жителів:

• 1857 — 17 210 (перепис);
• 1890 — 27 405 (перепис);
• 1939 — 37 500 (перепис);
• 1959 — 52 245 (перепис);
• 1970 — 84 663 (перепис);
• 1979 — 143 625 (перепис);
• 1989 — 204 845 (перепис);
• 1998 — 235 100 (оцінка);
• 2001 — 227 755 (перепис);
• 2009 — 215 861 (оцінка на 1 травня 2009).

Релігія

Більшість тернополян — греко-католики. Другою за чисельністю в місті є православна громада, яка адміністративно розділена між кількома церквами: УПЦ КП, УПЦ (МП) та УАПЦ. Частина тернополян є римо-католиками. Також в місті діють общини християн, що належать до різних протестантських течій. Існує громада язичників-рідновірів (належить до Об'єднання рідновірів України).

• 
  Катедральний собор УГКЦ у центрі Тернополя
• 
  Церква св. Петра УКГЦ у мікрорайоні №12 «Аляска»
• 
  Церква Матері Божої Неустанної Помочі УГКЦ на «Східному» масиві
• 
  Стара синагога у Тернополі (руїни). Нині на місці храму - художня майстерня (вул.Паращука 2)
• 
  Церква св. Василія Великого УГКЦ, що на масиві «Новий світ»
• 
  Костел Божого милосердя і Божої Матері Неустанної Помочі РКЦ, «Східний» масив
• 
  Церква св. Віри, Надії, Любові та Софії УПЦ МП, що на «Східному» масиві
• 
  Воздвиженська церква (Надставна церква), УАПЦ

Єврейське населення

Євреї оселилися в Тернополі при заснування міста і незабаром вже складали більшість його населення. У XVI і XVII століттях налічувалося 300 єврейських сімей в місті. Єврейській общині було доручено підтримувати оборону міста і виділено команду для оборони позицій під керуванням єврейського «гетьмана». Велика синагога в Тернополі була побудована в готичному стилі між 1622 та 1628 роками та була схожа на форт з можливістю вести вогонь в усіх напрямках. Тернопіль був серед знищених Богданом Хмельницьким під час свого маршу від Золочева через Галичину, більшість єврейського населення було також вбито. На 1665 рік єврейська община та Тернопіль була в поганому становищі, але вже у XVIII ст. його єврейська община перевищила всі попередні показники, становлячи переважну більшість від населення і місто стало швидко відроджуватись.

Після другого поділу Польщі, Тернопіль потрапив під австрійське панування і Джозеф Перл зміг продовжити свої зусилля по поліпшенню умов життя євреїв, яку він почав в рамках Російської імперії. У 1813 він створив єврейську школу — «бейт хінух» («בית חינוך»), а також велося вивчання івриту та різних наук. Спори між традиційним хасидизмом та модернізовим «маскілім», привели через чотири роки до перемоги останнього, після чого інститут отримав офіційне визнання і був поміщений під комунальне управління. У місті, також, заснували велику єврейську друкарню. У 1905 році єврейська громада становила половину — 14000, від загальної чисельності населення — 30415. Євреї займалися, головним чином, активним імпортом та експортом в Російську імперію (через прикордонне місто Підволочиськ), торгівлею з містами Польші та інших країн, були: ткачами, гончарами, гравярами, чоботарями; займалися банківською справою і власними домашніми господарствами.

Освіта

Загальноосвітні школи:

Школа № 2 міста Тернополя

Школа № 4 міста Тернополя

Школа № 5 міста Тернополя

• ЗОШ № 2
• Спеціалізована ЗОШ № 3 з поглибленим вивченням іноземних мов
• ЗОШ № 4
• Спеціалізована ЗОШ № 5 з поглибленим вивченням іноземних мов
• ЗОШ № 6 ім. Н. Яремчука
• ЗОШ № 7
• ЗОШ № 8
• ЗОШ № 9
• ЗОШ № 10
• ЗОШ № 11
• ЗОШ № 12
• ЗОШ № 13
• ЗОШ № 14 ім. Б.Лепкого
• ЗОШ № 15
• ЗОШ № 16
• Спеціалізована ЗОШ № 17 з поглибленим вивченням іноземних мов
• Спеціалізована ЗОШ № 18 з поглибленим вивченням іноземних мов
• ЗОШ № 19
• ЗОШ № 20
• ЗОШ № 21
• ЗОШ № 22
• ЗОШ № 23
• ЗОШ № 24
• ЗОШ № 25
• ЗОШ № 26
• ЗОШ № 27
• ЗОШ № 28
• Спеціалізована ЗОШ № 29 з поглибленим вивченням іноземних мов
• ЗОШ № 30

Інші загальноосвітні навчальні заклади

• Українська гімназія ім. І. Я. Франка (колишня ЗОШ № 1)
• Класична гімназія
• Галицький коледж
• Спеціалізована початкова школа з поглибленим вивченням іноземних мов
• Спеціальна ЗОШ І-ІІ ступеня
• Вечірня середня школа
• Педагогічний ліцей
• Технічний ліцей
• Школа допризовної підготовки
• Приватний вищий навчальний заклад «Медичний Коледж»

Вищі навчальні заклади

Файл:Головний корпус Тернопільської Політехніки.jpg

Головний корпус Тернопільської Політехніки

• Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка (ТНПУ)
• Тернопільський національний економічний університет (ТНЕУ)
• Тернопільський національний технічний університет ім. І. Пулюя (ТНТУ)
• Тернопільський інститут Міжрегіональної Академії управління персоналом (ТІ МАУП)
• Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського (ТДМУ)
• Тернопільський експериментальний інститут педагогічної освіти (ТЕІПО)
• ВНПЗ Європейський Університет Тернопільська філія — підрозділ у Тернополі створений у травні 2001. Форми навчання: денна, заочна, дистанційна, післядипломна освіта. Готує фахів­ців за спеціальностями: економіка підприємства, ін­формаційні управляючі системи та технології, ме­неджмент організацій (туризм, охорона здоров'я, виробнича сфера, торгівля і послуги, автотранспорт). Директор — О. Заїка.
• Тернопільський інститут економіки і підприємництва (ТІЕП)
• Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій (ТІСІТ)
• Тернопільський комерційний інститут (ТКІ)

Позашкільні навчальні заклади

• Центр дитячої творчості
• Станція юних техніків
• Дитяча хорова школа «Зоринка»
• Дитяча музична школа № 1
• Дитяча музична школа № 2
• Дитячо-юнацька спортивна школа № 1
• Дитячо-юнацька спортивна школа № 2
• Дитячо-юнацька спортивна школа № 3
• Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву
• Дитячо-юнацька спортивна школа з футболу
• Гірськолижна дитяча спортивна школа
• Тернопільська експериментальна школа мистецтв
• Школа народних ремесел

Бібліотеки

У Тернополі діють:

• бібліотеки з універсальними книжковими фондами Міністерства культури і мистецтв України:
  • Обласна універсальна наукова бібліотека
  • Обласна бібліотека для молоді
  • Обласна бібліотека для дітей

Бурси

Першу бурсу у Тернополі засновано 1872. 15 липня 1899 Галицьке намісництво зареєструвало статут товариства «Руська бурса у Тернополі» (від 1908 — «Українська бурса ім. А. Качали»); воно постало з ініціативи Володимира Лучаківського, який був першим його головою. Від лютого 1926 у приміщенні бурси діяла жіноча гімназія «Рідної школи», котра згодом змінила статус і від 1937 користувалася будинком уже неподільно, а бурса перейшла в інше приміщення на вул. Костюшка (нині Камінна).

У вересні 1876 зареєстровано статут товариства «Бурса для синів сільських учителів»; 1894 ця «учительська бурса» перейшла в новозбудоване приміщення на вулиці Стрілецькій (нині Івана Франка).

1 жовтня 1899 почала діяти бурса («інтернат») для учнів учительської семінарії на розі вул. Лелевеля (нині Січових Стрільців) і Шевченка (нині Пирогова); власником будинку було Товариство опіки над інтернатом.

1902 створена «Селянська бурса», якою опікувалося «Руське товариство педагогічне».

1905 відкрито бурсу «Товариства польської бурси ім. М. Мацішевського» для учнів польських гімназій та вищої реальної школи.

1911 вступила в дію польська бурса «Товариства школи людової» на вулиці о. С. Качали. Крім того, в Тернополі діяли Бурса ім. А. Шептицького та єврейська, 1918—1919 — також при Жіночому інституті імені княгині Ярославни. Утримувалися бурси за громадські кошти і доброчинні пожертви.

Культура

Окрасою Тернополя є театральний майдан і бульвар Шевченка. Тут 29 квітня 1990 р. вперше в нашій державі було піднято і освячено український національний прапор. Ще раніше тут провела віче Крайова Рада Народного Руху, створена першою в Україні 24 березня 1989 р. На майдані проходять велелюдні зібрання, мітинги, які проводять демократичні партії та громадські організації, відбувається урочини випускників шкіл. Сюди люди приносять квіти до пам'ятника Т. Г. Шевченка, встановленого у сквері біля майдану.

На вулиці гетьмана П. Сагайдачного 28 травня 1995 року освячено пам'ятник І. Франку, який природно поєднується із архітектурним ансамблем міста. Це — ще одне підтвердження того, що Тернопіль продовжує свої культурно-мистецькі традиції.

Ще з минулого століття до нинішнього дня тернополяни щороку урочисто відзначають роковини Т. Г. Шевченка. Пам'ятними подіями у житті міста були виступи корифеїв українського театру М. Кропивницького, М. Заньковецької, М. Садовського, композитора М. Лисенка, всесвітньо відомої Соломії Крушельницької. В роки першої світової війни режисер Лесь Курбас організовував славнозвісні «Тернопільські театральні вечори». В різні часи у нашому місті перебували П. Куліш, І. Франко, В.Стефаник, Лесь Мартович, В.Гнатюк, О.Довженко, І.Багряний, П.Тичина, М.Рильський, М.Бажан, А.Малишко, О.Гончар.

Театри

Тернопільський драматичний театр імені Тараса Шевченка, архітектор Дмитро Чорновіл

Театральна життя на Тернопільщині узагалі пов'язане із існуванням у XVIII — на початку XIX століть у палацах та давніх замках поміщиків, графів так званих «маєткових театрів» з обладнаними залами, сценою, наявністю малого оркестру, хору з обдарованих панщизняних селян і освіченого диригента. Такі «маєткові театри» були в Золотому Потоці та Вишнівці. Палац у Вишнівці, де був «маєтковий театр», зберігся до наших днів.

29 березня 1864 почав уперше свою діяльність професійний західноукраїнський театр товариства «Бесіда». Він показав десятки вистав у Львові, Перемишлі, Коломиї, Станіславі, Самборі та Чернівцях і на 15-му місяці свого існування прибув на Тернопільщину. 10 червня 1865 року на вулицях Тернополя були розвішані театральні афіші за підписом режисера О. Бачинського. Вони сповіщали: «Товариство українського народного театру зі Львова поставить в місті Тернополі 20 драматичних творів». Кореспондент львівської газети «Слово» з цього приводу повідомляв, що тернополяни з великою радістю очікують дорогих гостей, небачених ще на галицькім Поділлі професійних артистів. На той час у Тернополі вважали щасливою людиною того, хто бачив у Львові вистави театру. Так безсмертна опера «Наталка Полтавка» І. Котляревського стала першою постановкою професійного театру в Тернополі. Вистава справила сильне враження на глядачів, всі подивляли талановиту і природну гру артистів Т. Бачинської в ролі Наталки та Г. Моленцького в ролі Макогоненка. Зал був переповнений міщанами, інтелігенцією. Були селяни з близьких сіл. В інших ролях виступали: Богданівна — Терпелиха, Вітошинський — Петро, Стефанів — Микола, Бачинський — Возний.

З успіхом пройшли тоді вистави п'єс Квітки-Основ'яненка «Сватання на Гончарівці», «Маруся» (інсценізація повісті), «Щира любов», а також постановка драми Ю. Коженьовського «Верховинці».

Видавнича справа

В Тернополі базуються близько 30 видавництв. Видавнича справа у Тернополі є однією з найрозвинутіших в Україні.

Найбільші видавництва:

• «А-Прінт»,
• «Астон» — діє з 1991. Спеціалізується на виданні навчально-методичної літератури для учнів, студентів та педагогів. Книги відзначені на обласних та всеукраїнських оглядах-виставках і конкурсах,
• «Богдан»,
• «Горлиця»,
• «Джура»,
• «Діана плюс»,
• «Збруч»,
• «Лібра терра»,
• «Лілея»,
• «Мандрівець»,
• «Підручники & Посібники»,
• «Сорока білобока»,
• «Яблуко».

Видають головно підручники, дитячу, краєзнавчу, наукову літературу, перекладні твори, книги місцевих авторів тощо.

1910 у Тернополі вперше в Україні був виданий альманах «Русалка Дністрова», який підготували і надру­кували в Будапешті 1837 діячі «Руської трійці». Окрім того, у 1930-ті в Тернополі виходили альманахи «Сяйво», «Чар-зілля».

1957 випущено «Тернопільський альманах». Журнал «Тернопіль» видав літературні додатки альманахового типу «Тернопільщина літературна» (1991-92); Галицько-Волинське братство — А. «Курінь»; т-во «Меморіал» ім. В. Стуса — А. «Зродились ми великої години» (Ч. 1, 1992).

Тернопільський Пласт

Пластова станиця у Тернополі

Тернопільська Станиця пласту знаходиться на вулиці Федьковича, 11. У станиці близько 300 пластунів і пластунок, 8 юнацьких куренів, 2 новацькі гнізда. Щороку пластуни тернопільської станиці організовують близько ста заходів. Щороку організовуються станичні і курінні табори.

Музеї

Тернопільські музеї:

• Тернопільський краєзнавчий музей;
• Тернопільський обласний художній музей;
• Тернопільський історико-меморіальний музей політичних в'язнів;
• міська картинна галерея;
• Музей Івана Пулюя.

Виставки

Місцями організації пер­ших виставок у Тернополі, що мали громадський резонанс, стали Міський (нині Старий) парк і зал ремісничого товариства «Ґвязда». 26 вересня — 2 жовтня 1884 на території парку відбувалася Крайова бджільничо-городницька виставка, для якої спорудили спеціальний павільйон;

У липні 1887 в Міському парку — друга Крайова етнографічна виставка. Були представлені: знаряддя та обладнання, їжа й напої, одяг і взуття, предмети, пов'язані з народними обрядами та звичаями, вироби народного мистецтва. До організаційного комітету входили В. Федорович (голова), О. Барвінський, В. Боберський, Г. Федорович та ін. На відкриття В. приїхав архікнязь Рудольф Габсбург, який високо оцінив культуру, побут і традиції українців. Тернопільський фотограф А. Сількевич виготовив фотоальбом із 50 світлин; час­тина з них зберігаються в ТОКМ.

29 травня — 4 черв­ня 1905 біля Міського парку на 18 тис. м² відбула­ся с.-г. виставка, яку організувало Господарче товариство, 1906 — промислова виставка у залі товариства «Ґвязда».

Виставки різ­ної тематики організовували українське товариство «Просві­та» й польське «Товариство народної школи». Від 23 червня до 3 липня 1931 в Міському парку та двох гімназійних приміщеннях відбулися воє­водська і регіональна виставки, до них були видрукувані план Тернополя, монографія «Тернопільське воєвод­ство».

Від 1950-х організовували обласні виставки, на яких представляли здобутки сільського господарства та промисловості Тер­нопільщини. Постійно виставки різноманітної тематики ек­спонують у ТОКМ, ТОХМ, ДАТО, художній га­лереї НСХУ.

Фестивалі

В Тернополі щорічно проходить дитячий фестиваль «Кришталевий жайвір» і рок-фестиваль «Нівроку», всеукраїнський фестиваль «Цвіт вишиванки».

Щорічно проходить Всеукраїнський Релігійний Фестиваль «О, мати Божа, О, Райський Цвіте», у палаці культури «Березіль». У фестивалі беруть участь церковні хори із Києва, Автономної Республіки Крим, Тернополя та з багатьох інших міст України.

У 2008 році міська влада Тернополя запропонувала проект «Тернопіль — місто фестивалів».

Також у Тернополі щорічно проводяться 2 пластові фестивалі: «Орликіада» та «Фест-Кіно»

Фестиваль «Байда»

Всеукраїнський фестиваль козацької пісні в Тернополі. Проводиться з ініціативи та під егідою Великої ради Українського козацтва. Тернопільські обласні фестивалі відбувалися 6-7 жовтня 2001, 12-13 жовтня 2002 та 29-30 серпня 2003 (в останньому брали участь також представники кримськотатарського народу, Росії та Сербії).

Засоби масової інформації

У Тернополі видається більше десятка газет, переважно тижневики. Деякі з них: «Вільне життя», «20 хвилин», «Місто», «Нова Ера», «Нова тернопільська газета», «Номер один», «Свобода», «RIA+». Журнали: «Тернопіль». Із 2007 року в Тернополі видається всеукраїнський журнал «Своя музика». Свого часу в Тернополі також видавався журнал «Перехід IV».

Працюють обласна державна телерадіокомпанія (телеканал «ТТБ», радіо «Лад» (71,03 MHz), обласне проводове радіо), три комерційні телестудії («TV-4», «ІНТБ» і «ТТС») та три комерційні радіостанції («УХ-радіо» (Українська хвиля), «Радіо ТОН» і «Радіо Такт»).

Архітектура

Пам'ятники Тернополя

У Тернополі встановлено 20 пам'ятників та пам'ятних знаків. Більшість розташовані у центральній частині міста: Степанові Бандері, Герою матросу, «Випадкова зустріч», Івану Горбачевському, Данилу Галицькому, Йосипу Сліпому, Ярославу Стецьку, Івану Франку, Андрею Шептицькому і Тарасу Шевченку.

Окрім того, щонайменше 5 пам'ятників не збереглося до нашого часу.

Вулиці Тернополя

• 
  Вулиця Валова - одна з найстаріших вулиць міста
• 
  Новобудови вулиці Білецької
• Вулиця Омеляна Польового
  Вулиця Омеляна Польового
• Фрагмент дворику будинку "TSL" на вулиці Качали
  Фрагмент дворику будинку "TSL" на вулиці Качали
• 
  Вид на вулицю гетьмана Сагайдачного (3 мая) з бульвару Тараса Шевченека
• 
  Вулиця князя Острозького у Тернополі : відрізок навпроти автобусної станції
• 
  Бульвар Тараса Шевченка. Зима
• 
  Справа - міський стадіон

Архітектурні пам'ятки

Тернопільський замок

Фонтан «Каскад» (в народі його також називають «Водоспад» та «Сльози Гронського»)

Під час Другої світової війни місто було серйозно зруйноване. Більше 90 % будинків не збереглося. Проте деякі цінні будівлі вдалось відбудувати.

Пам'ятки архітектури національного значення

• Палац Тернопільського замку 1540-го року
• Костьол монастиря домініканів, келії 1749—1779 рр.
• Воздвиженська церква кінця XVI століття
• Церква Різдва Христового друга половина XVI століття

Пам'ятки архітектури місцевого значення

• Пансіонат сестер Йозефіток із ліцеєм (нині обласна прокуратура),
• Офіцерське казино (нині міська рада),
• Вілла А. Грабовського (нині обласна універсальна бібліотека),
• Залізничний вокзал,
• Міський шпиталь (нині ЗОШ № 5),
• Австро-Угорський банк (нині Національний банк),
• Готель «Подільський» (колишній готель «Україна»),
• Реальна гімназія (нині українська гімназія ім. І. Франка),
• «Міщанське братство» (нині філармонія),
• Товариство народних шкіл (нині адміністративний будинок),
• Друга польська гімназія (нині ЗОШ № 4),
• Міська ощадна каса (нині Ощадбанк),
• Промислова школа (нині супермаркет).

Фонтани у Тернополі

У Тернополі є близько 12 фонтанів, 6 з яких є діючі і несуть важливу архітектурну та розважальну роль. Зазвичай вони діють лише у неділі та свята, починаючи з Великодня, закінчуючи святом Покрови. Відреконструйовані фонтани, такі як «Кульбаба» і «Каскад» працюють щодня. Приблизний час їхньої роботи — з 12:00 до 22:00. Працюють вони тільки у хорошу погоду. За гарне композиційне поєднання вулиць і фонтанів, Тернопіль часом називають «містом фонтанів».

Спорт

Емблема ФК «Нива» Тернопіль

У місті виступає кілька професіональних команд.

Футбольна команда «Нива» грає в першій лізі чемпіонату України.

Волейбольна команда «Галичанка» є срібною призеркою української Суперліги і цьогоріч виступає у єврокубках.

Гандбольна команда «ЕкономУніверситет-Енерго» є твердим середнячком української суперліги.

Баскетбольна команда БК «Тернопіль» у минулому сезоні могла вийти у Суперлігу, проте не склалось, і команда виступає у вищій лізі.

Рекреація

Парки

Дитячий майданчик в парку Шевченка міста Тернополя

Парк Топільче в Тернополі, вигляд зі сторони масиву Дружба

• Гідропарк «Топільче»
• Парк ім Т. Г. Шевченка
• Парк «Загребелля»
• Парк національного відродження
• Парк Вознесіння (Тернопіль)
• Парк Слави
• Тернопільський дендропарк
• Парк Вознесіння

Віднедавна у Тернополі також діє Аквапарк «Лімпопо». Це один з найбільших водних центрів відпочинку Правобережної України, одночасно в ньому може перебувати більше 400 людей.

Промисловість

У Тернополі до останнього часу працював потужний комбайновий завод, який виробляв бурякозбиральні комбайни та комплекси. Працює великий завод світильників «Ватра», бавовняний комбінат «Текстерно» (провідне підприємство текстильної галузі України) та інші підприємства.

Проте з середини 90-их рр. промисловість почала занепадати, але в останні роки починається відродження промислового потенціалу міста.

Зараз у Тернополі діють багато потужних промислових підприємств, серед них: Хіміко-фармацевтична фабрика, завод залізобетонних виробів, авторемонтний завод, радіозавод «Оріон», підприємство «Техінмаш», СП «Ватра-Шредер» (виробляє світильники), кондитерська («Тера») фабрика, молочний та хлібний заводи, меблеві фабрики («Нова» та ін.), завод штучних шкір «Вінісан» та інші.

За часів СРСР перебудували Тернопільський Єзуїтський Костел у Швейну фабрику. Зараз будівлю швейної фабрики приватизувало підприємство «Ґалія».

Поблизу Тернополя споруджується нове сучасне підприємство компанії Сумітомо Бортнетце АҐ, яке виготовлятиме автомобільні електричні та кабельні мережі.

Інфраструктура

Готелі

Файл:Готель Галичина Тернопіль.jpg

готель «Галичина»

• готельний комплекс «Алігатор» (вул. Гайова, 29)
• готель «Вокзальний» (Привокзальний майдан, 1)
• готель «Галичина» (вул. Чумацька, 1а)
• готель «Джерман автоцентр» (вул. Микулинецька, 116-а)
• готель «Рута» (вул. Медова, 2)
• готель «Тернопіль» (вул. Замкова, 14)
• мотель «У Василя» (проспект Степана Бандери, 29)
• готель «Чайка» (вул. Білецька, 52)
• готель «Юхнович»,
• готелі «Глобус», «Глобус+»,
• готель «Монако»,
• готель «Центральний».

Торгівля

Торговий центр «Орнава» всередині

У місті Тернопіль зареєстровано 102 Акціонерних Товариства (ВАТ −57, ЗАТ — 45).

Продуктові супермаркети:

• «Торговий світ» (8 супермаркетів та кілька дрібних магазинів), «Фуршет» (2), «Сільпо» (4), «Київ» (5), «Універсам», «Берегиня», «Хмельничанка», «Наш край», «Супермаркет».

Торгові центри:

• «Подоляни» (є розважальна частина), «Орнава», «Центральний універмаг», «Західний» (ринкового типу), «Андріївський» (торговий комплекс).

Продуктові гуртовні:

• «Ровекс Cash&Carry», «Пакко».

Будівельні торгові центри:

• «Арс» (супермаркет), «Епіцентр» (гіпермаркет), «Наша оселя» (торговий центр).

Супермаркети побутової техніки:

• «Технополіс» (2), «Ельдорадо», «Фокстрот» (3), «Нова електроніка», «Домотехніка», «Білий лебідь» (1 супермаркет та 1 магазин). Також є невеликі магазини «Орбіта», «Нью-вінд» «МСТ-техніка» та інші.

Розважальні заклади

Розважальні центри:

• «Подоляни» (у ТРЦ «Подоляни») (боулінг, більярд; крім того — льодяна ковзанка «Ескімос», пивний паб «Хмільне щастя»), «Марципан» (боулінг, ресторан, спорт-бар, нічний клуб «Black berry»), «Алігатор» (боулінг, більярд, ресторан, нічний клуб; крім того — аквапарк «Лімпопо»)"Riverpool"(нічний клуб).

Транспорт

В Тернополі наявні автомобільний, електричний (тролейбуси), залізничний, повітряний та водний транспорти.

Тролейбуси

Один із нових тернопільських тролейбусів, вироблених львівським заводом «ЛАЗ»

Перший тернопільський тролейбус вийшов на лінію 25 грудня 1975 року. До 2003 року у місті діяло 15 тролейбусних маршрутів. Станом на серпень 2009 року в Тернополі діє 9 тролейбусних маршрутів (з них 2 — у «години-пік»). Тернопіль обслуговують в середньому 50 тролейбусів. У місті використовуються тролейбуси таких виробників як Škoda, ЮМЗ та ЛАЗ.

Автомобільний транспорт

Файл:Автобусна Тернополя-Вигляд з вулиці Живова.jpg

Вигляд на головний автобусний вокзал Тернополя з вулиці Живова

Нині діючий автовокзал у Тернополі відкрито 1971, він нале­жить до І класу. До послуг пасажирів — кімната матері та дитини, пошта, перукарня, кафе, аптечний і газетний кіоски, квиткові каси, довідкове бюро, телефони-автомати, камери зберігання.

Автовокзал забезпечує автобусне сполучення з райцентрами та іншими населеними пунктами області, з окремими обласними центрами Ук­раїни і Києвом. У Тернополі є також автостанція, яка обслуговує автобусне сполученням приміські населені пункти. Всього в області — 40 автостанцій. Ни­ні з Тернополя курсують автобуси до Варшави, Вроцлава, Жешува (Польща), Праги (Чехія), Бреста (Білорусь), Кишинева (Молдова) та інших міст ряду країн.

Залізничний транспорт

Тернопіль є важливим залізничним вузлом. З Тернополя їздять поїзди у таких основних напрямках: Львів, Хмельницький, Чортків, Ланівці, Рогатин. Тернопільський вокзал був заснований 1870 р. з тим, як було прокладено залізничну лінію Львів-Підволочиськ. З того час споруду неодноразово перебудовували.

Нині в межах Тернополя існує одна пасажирська залізнична станції: головний вокзал Тернополя, що розташований у районі між вулицями Богдана Хмельницького, Вояків дивізії «Галичина», Соломії Крушельницької.

Водний транспорт

По Тернопільському озері в теплий період року курсує теплохід «Герой Танцоров». Судно сполучає центр міста з Дальнім пляжем, але тільки влітку і в теплу погоду. У прохолодніші дні судно робить круїзи без зупинок. Вартість квитка за повне коло (станом на 2010 рік) становить 10 гривень, в один кінець (до дальнього пляжу) — 5 гривень. Вартість квитка для дітей віком до 10 років — 50 % від повної вартості.

Також влітку 2009 року розпочалася реставрація однопалубного теплохода ПТ-50, який востаннє виходив у рейс на початку 1990-х. Міська влада обіцяє спустити судно на воду до Дня міста — 28 серпня 2010 року.

Окрім теплоходів, на озері можна побачити яхту «Світлана». Вона швартується на пристані, що в парку ім. Т. Г. Шевченка, навпроти дитячого майданчика. Її також можна замовити для прогулянки ставом.

Катер «Кармелюк» є приватним судном, тому як прогулянковий не використовується. Також на озері є рятувальний глісер на повітряній подушці — МАРС-700, що іноді катає пасажирів на прохання.

Авіатранспорт

Після зведення у дію у травні 1985 року нової злітно-посадочної смуги був введений в експлуатацію Тернопільський аеропорт. Аеропорт перестав повноцінно працювати близько 10 років тому. Кілька років тому двічі на тиждень були рейси до Стамбула (Туреччина). Має статус «міжнародного». Приймає лише чартерні рейси. Із 31 травня 2010 року має поновитися регулярне пасажирське авіасполучення.

Проблеми транспорту

Однією з головних проблем Тернополя залишається невідповідна пропускна здатність доріг (ширина) до інтенсивності руху автомобільного транспорту. Найзавантаженішими вулицями міста залишаються Богдана Хмельницького, Руська, Живова, Збаразька та інші. Цю проблему вдалося частково вирішити із прокладенням нової тролейбусної лінії — по вулиці Вояків дивізії «Галичина», що частково розвантажило тролейбусний рух на вулиці Богдана Хмельницького. Однак у серпні 2009 року через поганий стан дорожнього покриття вулиці Вояків дивізії «Галичина», а також через незручність ходити по надземному пішохідному мосту до зупинки, яка там розташована, тролейбусний маршрут № 8 тимчасово повернули назад на вулицю Богдана Хмельницького. Після того, як вулицю Вояків дивізії «Галичина» приведуть до ладу, там обіцяють організувати односторонній рух — в напрямку від вул. Бродівської до проспекту Степана Бандери. У протилежному напрямку автотранспорт рухатиметься вулицею Богдана Хмельницького, яку також зроблять односторонньою.

Протягом 2009 року в Тернополі на ряді центральних вулицях ввели односторонній рух: Шашкевича (вниз до вул. Живова), Паращука (вгору до вул. Руська), Листопадовій (вгору до майдану Волі), Франка (від вул. Качали до Головпоштампу), частину вул. Чорновола (від Головпоштампу до залізничного вокзалу). Це у значній мірі розвантажило центр міста.

Органи управління

Тернопільська обласна державна адміністрація. Вигляд з Парку імені Тараса Шеченка

• Тернопільська обласна державна адміністрація
• Тернопільська обласна рада
• Тернопільська міська рада

Персоналії

Файл:Kruszelnytska.jpg

Соломія Крушельницька — відома українська співачка, провела дитинство у селі Біла, що на околицях Тернополя

Уродженці

• Лука з Тернополя — перекладач Біблії,
• Теодоріз Т. — співак і хормейстер,
• І. Заруцький — козацький полковник
• Я. Перль — просвітитель і теолог
• М. Пінскер — археолог
• науковці Л.-Л. Дмоховський, С. Дністрянський, К. Айдукевич, К. Міхаловський,
• педагог М. Біленька,
• композитори В. Барвінський, В. Безкоровайний, Б. Сарамаґа,
• письменники С. Горак, Б. Демків, М. Іванців, В. Кухалашвілі, І. Маленький, Юліан Опільський, Я. Цурковський,
• військові діячі С. Спрінґвальд, брати Кольберґи,
• митці Т. Вацик, А. Гловіньський, С. Дністрянська, Й. Костіновіч, Діонізій Шолдра,
• актори Т. Демчук, С. Стадникова,
• громадсько-політичні діячі В. і М. Болюхи, Я. Джоджик, К. Ґутковський, Б. та В. Загайкевичі, Богдан Левків, Ю. Лопатинський, К. Пужак, Я. Стецько, Ю. Тима, М. Чубатий,
• митрополит Е. Базяк,
• громадські діячі в діаспорі О. Бачинська, Н. Білецька,
• філолог С. Здзярський,
• журналіст В. Сушкевич,
• спортсмени О. Бірюков, О. Волинець, В. Пласконіс та ін.
• Бабенков Геннадій Дмитрович
• Василь Барвінський
• Марія Білецька
• Александр Брюкнер
• Станіслав Дністрянський
• Юліан Опільський
• Денис Січинський
• Ярослав Стецько
• Арутюнян Олена Євгенівна

Видатні діячі

• Ян Амор Тарновський
• Володимир Гнатюк
• Володимир Лучаківський
• Іван Гавдида
• Ігор Герета
• Петро Касінчук
• Соломія Крушельницька
• Лесь Курбас
• Богдан Лепкий
• Омелян Польовий
• Іван Горбачевський
• Іван Пулюй
• Йосип Сліпий
• Віктор Ющенко

У січні 1944 у місті перебував Іван Багряний. Тут він написав поему «Гуляй-Поле». Дружина Багряного Галина Тригуб була родом із Тернопільщини.

Відвідували місто

У Тернополі побували:

• Патріархи Єремія Константинопольський І і Мстислав (Скрипник),
• письменник К. Ставровецький (Транквіліон),
• посли і мандрівники У. фон Вердум, Е. Ляссота, Ю. Юст,
• цісар І. Франц-Йосиф І, Карл І,
• кардинал Йосип Сембратович,
• письменники В. Будзиновський, Пантелеймон Куліш, Д. Рід, Олесь Гончар, Богдан Лепкий, Лесь Мартович, Дмитро Павличко, Максим Рильський, Генрик Сенкевич, Василь Стефаник, Павло Тичина, Іван Франко,
• композитор Микола Лисенко,
• співаки Д. Гнатюк, Соломія Крушельницька, М. Менцинський, О. Петрусенко, Б. Руденко, Л. Русланова, А. Солов'яненко,
• диригенти А. Авдієвський, C. Турчак,
• митрополит Андрей Шептицький,
• політики В. Гомулка, І. Дашинський, Д. Донцов, О. Керенський,
• кайзер Вільгельм II,
• в 1916 р. в госпіталі Тернополя лікувався після контузії майбутній чемпіон світу з шахів Олександр Алехін. Тут його відвідували місцеві шахісти і він провів кілька партій з гри «вспіпу». В Тернополі була зіграна знаменита партія «Фельдта»
• військово-політичні і громадські діячі Г. Жуков, Симон Петлюра, Юзеф Пілсудський, М. Плав'юк, С. Тимошенко, Ю. Тютюнник, М. Хрущов, П. Шелест,
• Президенти України Л. Кравчук, Л. Кучма, В. Ющенко.

У Тернополі помер і похований генерал УНР Євген Мєшковський.

З Габзбургів на Тернопільщині побували: 1823 — Франц І — звелів спорудити новий будинок г-зії; 1833 — ерцгер­цог (принц) Фердинанд д'Есте Габсбург — подарував колекцію монет і виділив кошти на утримання г-зії; 1851 — цісар Франц Йосиф І; в липні 1887 — кронпринц, спад­коємець престолу Рудольф Габсбург — з нагоди чого тут була організов. етногр. виставка; в серпні 1917 — цісар Карл І — у Тернополі та ін. містах, після відступу з краю рос. військ; 1917-­19 — архікнязь Вільгельм Г.-Лотрінген, котрий в укр. історії відомий як Василь Вишиваний.

Іван Франко в Тернополі

Тут він зупинявся при не­одноразових поїздках у с. Вікно. У червні 1887 року, як кореспондент га­зети «Кур'єр Львовскі» Іван Франко відвідує українську краєву етногра­фічну виставку. Тут він побував також у 1897—1898 pp. з нагоди перед­виборних зборів. Адже в травні 1898 року Іван Франко останній раз вису­нув свою кандидатуру на додаткових виборах до австрійського парламенту на виборчому округу Тернопіль — Збараж — Скалат. У 1902 році пись­менник зустрічався з тернопільськими гімназистами. А в 1911 громадсь­кість Тернополя вітає його на площі біля залізничного вокзалу. Разом із сином Андрієм він приїхав читати свою поему «Мойсей». Хворого і па­ралізованого письменника учні гімназії на руках перенесли через площу до підводи. В приміщенні Міщанського братства (тепер філармонія) І. Я. Франко читав «Мойсея». Неодноразово він зупинявся в готелі «Подільсь­кий» (тепер «Україна»), Навесні 1911 року в цьому готелі письменник вечеряв разом з вчителями міста. 1911 рік був останнім роком перебуван­ня Каменяра в Тернополі.

Бургомістри Тернополя

• 1816—1826 — М. Князьолуцький;
• 1827—1844 — Я. Марцінкевич;
• 1844—1849 — А. Дзямський;
• 1850—1853 — С. Джемалик;
• 1854 — урядування комісара;
• 1855—1868 — Володимир Мандль;
• 1868—1872 — Р. Шмідт;
• 1872—1886 — Л. Козьмінський;
• 1886—1894 — урядування комісара;
• 1894—1896 — Ф. Погорецький;
• 1896—1903 — Володимир Лучаківський;
• 1903—1909 — Людвік Пунчерт;
• 1909—1910 — С. Мандль;
• 1910—1913 — урядування комісара;
• 1913—1915 — Е. Міхаловський;
• 1917—1918 — С. Мандль;
• 1920—1929 — урядування комісара;
• 1930—1934 — В. Ленкевич;
• 1934—1939 — С. Відацький.

У період ЗУНР міську владу в Тернополі очолював комісар Семен Сидоряк.

Мери Тернополя

• Заставний Роман Йосипович (від 2006)
• Левків Богдан Євгенович (2002 — 2006)
• Кучеренко Анатолій Іванович (1998 — 2002)
• Негода В'ячеслав Андронович (1990 — 1998)

Тернопіль у культурі та мистецтві

Література

У творі Івана Франка «Свинська конституція» є частковий опис Тернополя.

У творі сучасного львівського письменника Любка Дереша «Намір», головний герой роману живе деякий час у селі на північних околицях Тернополя. У декількох епізодах є опис самого міста, зокрема мікрорайону «Аляска», Тернопільського ставу та драмтеатру.

Банди Тернополя в останні роки СРСР — основна тема роману Анатолія Дністрового «Пацики».

Живопис

У сучасних тернопільських художників є низка картин, присвячена пам'яткам Тернополя, зокрема, Катедральному собору, вулиці Сагайдачного, Тернопільському замку, Надставній церкві тощо.

Кіно

У Тернополі знімався художній фільм «Іван та кобила» (1992), в окремих епізодах чітко видно Тернопільський став, мікрорайон «Дружба», вулиці Валова, Сагайдачного та Юліана Опільського.

У радянський період зняли ряд документальних фільмів про Тернопіль і Тернопільщину. Це, зокрема, "Сражение за Тарнополь" (1944), "Радянська Тернопільщина" (1978), "Земле моя - Тернопільщина" (1983).

Естрадна музика

Гурт "Брати Гадюкіни" - пісня "Файне місто Тернопіль". Гурт мандрівних дяків "Вертеп" - пісня "Тернопіль".

Міста-побратими

Місто	Країна	Дата угоди
Слівен	Болгарія	???
Пенза	Росія	???
Радом	Польща	???
Тарнув	Польща	???
Хожув	Польща	???

Дивіться також

• Тернопільський став
• Єзуїтський костел у Тернополі
• Герб Тернополя
• Ян Тарновський
• Нива (Тернопіль)
• Підземелля Тернополя
• Фонтани у Тернополі
• Засоби масової інформації у Тернополі

Зовнішні посилання

• Тернопільська міська рада
• Тернопільська обласна державна адміністрація
• Тернопільська обласна рада
• Вірші та пісні, легенди про Тернопіль
• Управління у справах сім'ї, молоді та спорту ТОДА
• Тернополь. Электронная еврейская энциклопедия (рос.)
• Тернопільский форум
• Тернопільский телефонний довідник організацій та квартирних абонентів

Література

• о. П. Білинський «Місто Тернопіль та єго околиця» (1894),
• збірники «Шляхами Золотого Поділля» (1960, 1970, 1983),
• путівники і нариси «Тернопіль» (1962, 1964, 1966, 1975, 1979),
• Б. Остап'юк «Давній Тернопіль» (1984),
• фотоальбоми «Тернопіль» (1986, 1996, 2005),
• фотопутівники І. Дуди і Б. Мельничука «Тернопіль. Що? Де? Як?» (1989), «Земля Тернопільська» (2003),
• дослідження Любомири Бойцун «Тернопіль у плині літ» (2003),
• польськомовні монографії Т. Кунзека (1928, 1932, 1935),
• Ч. Бліхарський «Тернопіль, затриманий в кадрі пам'яті» (1992),
• «Тернопіль у 1809—1945 роках» (1993),
• «Тернополяни на старому батьківському шляху» (1994),
• «Тернопільські збірки» (4 т., 1994—1997).
• Театральна Тернопільщина. Бібліографічний покажчик // Уклад.: П. К. Медведик, В. Я. Миськів, Н. К. Іванко. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2001
• Незалежний культурологічний часопис «Ї» число 63 / 2010 ТЕРНОПІЛЬ TARNOPOL TERNOPOL