Обговорення Вікіпедії:Проєкт:Хімія

Портал

Обговорення порталу

Проєкт

Обговорення проєкту

Учасники проєкту

Запитання з хімії

↓	Будь ласка, додавайте нові теми знизу. Додати…

Нижче Ви можете звернутися до учасників проекту «Хімія» для вирішення якогось запитання, що пов'язане із проектом. Однак, тут не дають консультацій з хімії, що не стосуються роботи над Вікіпедією.

5 статей про одну й ту ж саму сіль

Всі зацікавлені учасники проекту хімія можуть висловитися з приводу існування 5 різних статей про сіль хлорид натрію. Посилання на обговорення можете знайти в статті кухонна сіль. Також вітається співпраця з розширення статті хлорид натрію, бо хоча статей 5 - всі вони не такі вже й великі, а про хлорид натрію була взагалі на один абзац. З повагою, --Pavlo Chemist 15:14, 6 листопада 2010 (UTC)

Тиждень покращення якості статей Української Вікіпедії

Вітаю учасників проекту! Пропоную вам приєднатися до Тижня покращення якості статей Української Вікіпедії, що триватиме з 21 лютого до 7 березня 2011 року, і протягом цього тижня покращити статті вашого проекту, що цього потребують! Alecs 16:08, 16 лютого 2011 (UTC)

Чи маємо ми називати систему іменем Менделеєва?

Шановні учасники проекту, висловіться, будь ласка, на сторінці Обговорення шаблона:Періодична система елементів. --Pavlo Chemist 13:45, 8 березня 2011 (UTC)

Періодична система елементів‎

Друзі! Катастрофа! Така важлива і фундаментальна стаття як Періодична система елементів‎ в жахливому стані!!! Рятуймо ситуацію на благо проекту. Дмитро Іванович не може наразі нами гордитись! --Щиро Ваш, Duvnuj 08:24, 26 травня 2011 (UTC)

Окиснення / Окислення

В нас існує дві статті окиснення та окислення. Оскільки є думка, що це різні поняття, то див. Обговорення:Окислення, чи потрібно нам залишати ці дві статті чи будемо з якоїсь робити перенаправлення. --Pavlo Chemist 09:20, 3 липня 2011 (UTC)

Pizda

Я взагалі не знаю, чи всі речовини значимі. Зараз стаття дуже маленька, можливо треба вилучити --AS 17:27, 11 жовтня 2011 (UTC)

Ні, не всі. Приблизно ті самі загальні критерії, як для всього іншого, має бути належний відгук в АД. А тут лише пару десятків російськомовних форумів [1] та одна стаття із лише одним цитуванням. --yakudza 17:36, 11 жовтня 2011 (UTC)

Хімічний елемент і проста речовина

Не знаю чому, але якось найбільше впадає мені в око абсолютна відсутність такого поділу. Думаю, що варто було б зайнятись розділенням таких статей, як Водень - проста речовина, і Гідроген - хімічний елемент, Карбон-Вуглець (правда тут складніше), Оксиген-Кисень, Сірка-Сульфур, Силіцій-Кремній і т.д. Formiate 19:26, 19 грудня 2011 (UTC)

Такого поділу нема у жодній Вікіпедії, це вітчизняна термінологічна новинка. Та й взагалі, провести чітку межу між елементом та речовиною не завжди просто. Якщо раніше було питання хто відкрив кисень, то зараз спробуйте дати відповідь, що ж вони відкрили кисень чи оксиген? --yakudza 22:39, 29 грудня 2011 (UTC)

Ну так між киснем і Оксигеном різниця є принаймні в будові (там два атоми, а там один), а от між залізом і Ферумом справді виділити непросто.--Анатолій (обг.) 22:43, 29 грудня 2011 (UTC)

Шановні колеги! У хімічній галузі діє міжнародна Номенклатура ІЮПАК. Сучасна Україна теж її дотримується. Звичайно, є там і Хімічний елемент, і проста речовина. Тому дивно чути про якісь "вітчизняні термінологічні новинки". Ситуація тут інша - раніше СРСР був дещо осторонь світової спільноти. Тому і в хімії, і, скажімо, у петрографії була своє національна термінологія. Зараз у тій же петрографії ми практично перейшли на стандарти ISO . Але це мало кому помітно - галузь дуже вузька. Що ж стосується хімії - тут перехід на міжнародну номенклатуру йде важко - попри залучення її навіть у нові підручники. Тому - не лякайте "простих людей" пане Якудзо - і терміни ці не новотвір (а міжнародна норма за ІЮПАК), і провести чітку межу між елементом та речовиною практично завжди можна, і на питання хто відкрив кисень дати відповідь теж просто - відкрили кисень (тобто О₂), а не оксиген (тобто атом О). Все просто і "по-полицях".--Білецький В.С. 10:57, 30 грудня 2011 (UTC)

Так можна рухатись у цьому напрямку? Чи це буде надто радикально? --Formiate (обговорення) 13:09, 17 березня 2012 (UTC)

Не раджу. По-перше, ніяких рекомендацій ІЮПАК з приводу національних термінологій не існує. Нажаль, пан Білецький посилається на поширений, але безпідставний міф. По-друге, паспорт на використання новітньої української хімічної термінології стік ще 2009-го року, а про новий нічого не відомо. По-третє, раджу просто в рамках кожної статті чітко ввести окремі визначення та описи для елементу та відповідної простої речовини, оскільки різночитаннє було і є, і люди ве одно будуть шукати як за одними, так і за другими назвами. --Lodovico (обговорення) 13:38, 17 березня 2012 (UTC)

Тема, нажаль, не закрита. Саме з цією думкою шановного пана Lodovico маю не погодитися. 1) Учень, який на уроці хімії в середній школі не розрізняє хімічний елемент (Оксиген) та просту речовину (кисень), — тут перенаправлення саме таке, — отримує незадовільну оцінку. Це емпіричний факт, подобається він кому чи ні. Тут питання, для кого ж тоді пишеться вікі. 2) Навіть IUPAC Gold Book не дотримується чіткої термінологічної системи. Пошукайте "oxygen", знайдете, що кисень (O₂) там іменований і як "oxygen" 1 2 3, і систематично як "dioxygen"; здебільшого присутнє уточнення «атомний» або «молекулярний», а там, де його нема, зазвичай мається на увазі навіть не елемент, а атом, — для Гідрогена це написано прямо. 3) Звернімо увагу на тексти хімічних олімпіад школярів (місток між середньою школою та наукою), які на IV етапі укладають вчені зі ступенями з хімії, а не педагогіки чи то мовознавства; ці люди мають чи ні стосунок до вищої освіти, але точно мають стосунок до сучасної хімічної науки. Так, вибірка нерепрезентативна, рік від року деталі змінюються (приміром, стосовно номенклатури — велика літера на початку назви хімічного елемента), то наведіть як аргумент ще якесь сучасне колегіальне джерело. Отже, 8 клас. 2 тур. задача 6 питання 1 (питання 2 — до номенклатури) прямо протирічить усталеній тут практиці. --Olion17 (обговорення) 23:41, 24 жовтня 2014 (UTC)

Бензол → Бензен

Прошу зацікавлених висловитись тут про перейменування ароматичних вуглеводнів із бензол, толуол, стирол, нітробензол на бензен, толуен, стирен, нітробензен відповідно. Дякую.--Zlir'a 10:02, 29 грудня 2011 (UTC)

Звісно за нову офіційну номенклатуру. Я сама цього не помітила, але якщо б помітила, то точно б теж розпочала таку тему! -- Formiate 22:05, 29 грудня 2011 (UTC)

Напишіть про це, будь ласка, за посиланням: Вікіпедія:Перейменування статей/Бензол → Бензен. Дякую.--Zlir'a 15:47, 30 грудня 2011 (UTC)

Металічний зв'язок

Вже аноніми пробують доповнити статтю. Допишіть щось) --AS 10:10, 14 січня 2012 (UTC)

Дописав статю про хлорид барію --Хімік 19:28, 28 січня 2012 (UTC)

Краще б не чіпав - помилок тьма.--Білецький В.С. 09:09, 4 лютого 2012 (UTC)

Що таке «органічна сполука» і що таке «органічна речовина» у версії укрвікі?

Дивимося Органічні речовини.

Дивимося інтервіку - en:Organic matter.

Organic matter (or organic material, Natural Organic Matter, or NOM) is matter that has come from a once-living organism; is capable of decay, or the product of decay; or is composed of organic compounds. The definition of organic matter varies upon the subject for which it is being used.

Дивимося Matter.

Matter is a general term for the substance of which all physical objects consist.

Це ні що інше, ніж Матерія (фізика).

Отже, en:Organic matter - це органічна МАТЕРІЯ. (Хоча, дійсно, це слово має переклад і у вигляді «речовина», але за змістом, за суттю, дуже «напрашивается» (рос.) саме «матерія» чомусь. Ну, і в англійській статті у визначенні стоїть посилання саме на matter - тобто, на матерія (фізика).)

А тепер саме цікаве питання - а що ж таке все ж таки органічна речовина, і чим вона відрізняється від органічної сполуки???

Особливо би я, ділетант, хтів би отримати відповідь від тих колег, хто претендує у укрвікі на вхождення до Ради Фахівців.

Дякую. Serg7255 08:38, 4 лютого 2012 (UTC)

В Обговорення:Органічні речовини я ставив таке питання. Пан Білецький В.С. спробував мені пояснити. В принципі зрозуміло, хоча добре було б посилання на АД. --Олег 09:13, 4 лютого 2012 (UTC)

В принципі АД - будь-який підручник з хімії. Або довідник, або енциклопедія. Можна дивитися тут: * Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк:"Вебер", 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0--Білецький В.С. 09:17, 4 лютого 2012 (UTC)

По-перше, англ. matter та укр. матерія не є тотожніми за значенням та сферами вжитку, тому простою комбінацією означень, взятих з різних мов, тут не обійдешся.

По-друге, "матерія" належить до одного з базових абстрактних понять фізики, тому (як це часто буває) не може бути однозначно визначеним. (Для прикладу, дайте однозначне визначення часу в фізиці, чи точки в геометрії).

По-третє, поняття матерії в хімії та фізиці (особливо сучасній) є різними (див. пункт 1). В хімії воно використовується в тому ж значенні, що і у фізиці 200 років тому: як сутність, що має певний набір фізичних властивостей, - і є синонімом речовини. Під фізичними властиовстями розуміють класичні властивості - температуру топлення і кипіння, густину, коеф. заломлення, тощо (а не квантові, як спін та заряд і т.п.).

Четверте, органічна матерія - це не науковий термін з точки зору хімії. На відміну від органічної сполуки чи органічної речовини. Визначення органічної матерії співпадає з даним вище англійською мовою - т.б. є в певному сенсі синонімом "органічних решток", залишків життєдіяльності взагалі.

П'яте, речовина - це тіло з набором фізичних властивостей. Сполука - це спосіб її опису через кількісний поелементний та структурний склад.

Десь так. Lodovico

Ну, не знаю, ось, наприклад, у рувікі цілком нормально існує просто перенаправлення з ru:органические соединения на ru:органические вещества. ([2]) То навіщо нам це розділення? Ви підтримуєте це тверждення одного колеги -

Органічні речовини - це речовини до складу яких входять одна або декілька Органічних сполук. Таким чином, поняття Органічні сполуки вужче ніж Органічні речовини. Органічні речовини = Органічні сполуки тільки у тому випадку, коли органічна речовина представлена однією органічною сполукою. Вислід: повинні існувати дві статті: Органічні сполуки та Органічні речовини.

чи не підтримуєте? Якщо це дійсно так, як написано, то тоді питань ніяких немає і треба сказати росіянам, щоб своє перенаправлення видалили і написали другу окрему статтю - «органические соединения». Serg7255 20:45, 4 лютого 2012 (UTC)

В нас і англійців написано все більш-менш коректно. Між поняттями «органічна сполука» і «органічна речовина» існує певна різниця і вони не є повними синонімами. Зрештою і вживаються вони по-різному у різних галузях знань. Геологи і біологи, які мають справу природними субстанціями вживають термін "речовина", а хіміки, які оперують ідеальними субстанціями - "сполука". Власне, нічого кримінально в тому, що росіяни об'єднали ці дві статті нема але в статті Органічні речовини, на мою думку, потрібно дати певні тонкощі вживання цього терміну в залежності від галузі знань. Це питання вже трохи обговорювалось у Обговорення категорії:Органічні речовини. --yakudza 21:32, 4 лютого 2012 (UTC)

Моїм основним аргументом за органічні речовини був приклад з фулереном. Однак пан yakudza навів посилання на БСЭ, за яким і фулурен можна віднести до сполук. Однак, у всіх підручниках з хімії, які я бачив, було інше визначення, за яким фулерен не міг бути віднесений до сполук, тому нічого однозначного тоді і не вирішилося. Я ось глянув, що IUPAC називає фулерени - органічними сполуками. Власне кажучи, я тепер теж за залишення однієї категорії органічні сполуки. Зі статтями дійсно не все так просто і, можливо, варто залишити розділення на дві статті. --Pavlo Chemist 01:15, 5 лютого 2012 (UTC)

В хімії "органічна речовина" використовується виключно як синонім "органічної сполуки". Щодо інших галузей науки нічого сказати не можу. Якщо вони мають різні значення, то це треба проілюструвати безпосередньо в статті. Якщо хтось візьметься (або точно не візьметься) це робити, то прошу сказати. Щоб не робити зайвої роботи чи не чекати, поки хтось інший це зробить за нас. Lodovico

А ось, власне, і відповідь. Українське "речовина" може бути перекладене і як matter, і як substance. В першому випадку воно використовується більш широко, як матеріал (у випдаку органічної Р. - біологічного походження). У другому - це синонім "сполуки". В англ. вікі все написано, починаючи з Пруста. Lodovico

Неорганічна сполука та Неорганічна речовина

А тут як розуміти?

Одноатомній газ (Ne), одноатомний метал (Na, наприклад) - це ж не сполука? Тоді неорганічна речовина, так? І що ми маємо у визначенні? - «Неорганічні речовини - 1. Речовини не рослинного і нетваринного походження. 2. Речовини, до складу яких входить одна або декілька неорганічних сполук.» Друге відпадає. Залишається перше. Отже - газ неон є неорганічною речовиною тому, що він не рослинного і не тваринного походження??? Щось тут мені не подобається, колеги. :) Serg7255 11:53, 4 лютого 2012 (UTC)

А яка рослина чи тварина продукує неон в атмосферу чи тверді сполуки, пане? --Alex-engraver 13:02, 4 лютого 2012 (UTC)

Сполука та речовина не є взаємовиключними поняттями. (Сполуки входять до множини речовин). Неон та натрій є простими речовинами. І де ви взяли визначення про "не ослинне і нетваринне походження"? Воно явно не хімічне. Lodovico

У статті Неорганічна речовина я його взяв. Serg7255 20:39, 4 лютого 2012 (UTC)

Термін індивідуальна хімічна речовина вам у допомогу --Base^{обговореннявнесок} 21:51, 4 лютого 2012 (UTC)

А, до мене нарешті дійшла суть проблеми. (Ви б одразу написали, що є дві статті, які між собою не узгоджені). Одразу скажу, що визначення зі статті Неорганічна речовина мені вкрай не подобається, але сказати точно, чи є воно кошерним, я не можу. Завтра спитаю книжників та знавців Закону. Lodovico

Неон та натрій не сполуки - це речовини, а точніше прості речовини. Прості речовини не бувають ні неорганічними, ні органічними, а бувають металами та неметалами.

Поділ такий:

• суміші
• індивідуальні хімічні речовини
  • прості речовини
    • метали
    • неметали
  • складні речовини(сполуки)
    • неорганічні (мінеральні) речовини
    • органічні речовини

--Base^{обговореннявнесок} 22:37, 4 лютого 2012 (UTC)

На мою думку, в нас абсолютно неправильні визначення органічних і неоргаінчних речовин. Проблема в тому, що, як правильно зауважив Lodovico, «речовина» може мати два значення. «Хімічне» визначення:

• Хімічна речовина (те, що англійською Chemical substance) — це вид матерії, що має сталі фізичні і хімічні властивості за даних умов, і не може бути розділена на складові частини без розриву хімічних зв'язків. Тут ми маємо поділ: прості речовини — ті котрі складаються з атомів одного елементу, складні речовини або сполуки — з двох і більше. Далі сполуки можна поділити ще на органічні і неорганічні, з цими визначеннями наче все гаразд, хоча останнє можна було б сформулювати чіткіше.

А ось визначення органічної і неорганічної речовини в нас явно виходить з якогось інакшого визначення речовини взагалі, а саме «фізичного»:

• Речовина — вид матерії, яка характеризується масою та складається з елементарних частинок (електронів, протонів, нейтронів, мезонів тощо) (між іншим тут, здається, доречніше було б поставити інтервікі на Matter). Ну і можна цю речовину поділити на органічну і неорганічну в залежності від походження, синонімами буде органічний не неорганічний матеріал, наприклад, шмат м'яса — це органічний матеріал, а цемент — неорганічний. Але, на мою думку, в такому разі цю фізичну речовину взагалі не можна вживати у множині і писати «органічні речовини» і «неорганічні речовини», ми ж не говоримо в «цьому процесі задіяно кілька енергій» або щось таке, тут аналогічно. І визначення Неорганічна речовина взагалі ні в які ворота не лізе: по першому пункті: а якщо речовини грибного походження? або бактерійного, або архейного? а по другому: кисень то в нас вже не неорганічна речовина, бо ж він не сполука зовсім.

А взагалі, на мою, думку розділення статей на речовини і сполуки не потрібне, перенаправити і пояснити різницю у вступі.--Zlir'a 13:42, 5 лютого 2012 (UTC)

А чим те визначення, що Ви привели не підходить для хімії? А на Matter недоречно бо матерія це ще і поле. --Base^{обговореннявнесок} 14:37, 5 лютого 2012 (UTC)

Друге визначення маєте на увазі? Ну тим наприклад, що горнятко чаю має масу і складається із елементарних частинок, але жодний хімік не назве горнятко чаю хімічною речовиною. А «matter» перекладається українською і як матерія і як речовина, якщо ми почитаємо визначення з англійської статті «Matter is a general term for the substance of which all physical objects consist. Typically, matter includes atoms and other particles which have mass. A common way of defining matter is anything that has mass and volume.», то побачимо, що йдеться про речовину, ніби поля маси не мають.--Zlir'a 14:56, 5 лютого 2012 (UTC)

Так схоже що Matter != Матерія (судячи з речення "The vacuum is free of matter, but not free of field." en:Field (physics) яке явно розділяє ці терміни. Наша ж матерія це і поле, і речовина) . Але що тоді прив'язати до статті Матерія (в нас це стаб, а в росіян нормальна стаття, а в нас з росіянами термінологія практично не відрізняється)? --Base^{обговореннявнесок} 16:58, 5 лютого 2012 (UTC)

Ні, у нас (принаймні за підручниками 80-х) матерія поділяється на речовину та поле, тобто англ. Matter не тотожнє нашому "матерія". Lodovico

Хімічні сполуки без категорій по елементах

Шановні хіміки. В ході порівняльного аналізу з каталонцями я помітив, що не всі хімічні сполуки категоризовано за елементами, тобто не всі включені у гілку Категорія:Хімічні сполуки за елементами. Наскільки я розумію, в ідеалі мали б бути включені всі. З іншого боку, схоже, далеко не всі статті категорії "Хімічні сполуки" дійсно є хімічними сполуками. Список невключених (станом на 21.02.2012) статей навожу нижче --А1 09:26, 21 лютого 2012 (UTC):

1. (S)-CPW399
2. 09Г2С
3. 10 років незалежності України (золота монета)
4. 20 років незалежності України (золота монета)
5. 4-AHCP
6. ACET
7. ACPA
8. AMPA
9. ATPA
10. ATPO
11. Cl-НІВО
12. CPW399
13. Kaiser Aluminum & Chemical Corp.
14. SYM2081
15. UBP310
16. Абієтинова кислота
17. Абіссінське золото
18. Абсцизова кислота
19. Августдор
20. Авіаль
21. Автоматна сталь
22. Аденозинтрифосфат
23. Адипінова кислота
24. Азот
25. Азотна станція
26. Азотне пожежогасіння
27. Азулен
28. Акім (родовище)
29. Акрилова кислота
30. Активоване вугілля
31. Актиній
32. Актиноїди
33. Аланін
34. Алмаз
35. Алні
36. Алніко
37. Алнісі
38. Альєнде (алмаз)
39. Альмаден (родовище ртуті)
40. Алюмель
41. Алюмінієва бронза
42. Алюмінієва промисловість
43. Алюмінієва промисловість Китаю
44. Алюмінієві руди
45. Алюмінієві сплави
46. Алюміній
47. Алюмінотермія
48. Алюмінум Компані оф Амеріка
49. Амальгама
50. Америцій
51. Амінокислоти
52. Ангідрид
53. Анждор
54. Анілін
55. Анрідор
56. Антимонати
57. Антимоніди
58. Антимоніди (мінерали)
59. Антифрикційні сплави
60. Антрацен
61. Аргінін
62. Аргон
63. Ароматизатор
64. Ароматичні вуглеводні
65. Ароматичні сполуки
66. Арсен
67. Арсенові руди
68. Аспарагін
69. Аспарагінова кислота
70. Аспра
71. Астат
72. Атом водню
73. Ауреус
74. Ацетилсаліцилова кислота
75. Ашанті (родовище)
76. Бабіти
77. Багата залізна руда
78. Байбак (золота монета)
79. Бакирчик
80. Балейське родовище золота
81. Бамське золоторудне родовище
82. Барій
83. Баян-Обо
84. Бджола (золота монета)
85. Бейніт
86. Белянкініт
87. Бензен
88. Бензойна кислота
89. Бензопірен
90. Березовське родовище золота
91. Берилієві руди
92. Берилій
93. Берилійові сплави
94. Берилоборати
95. Берклій
96. Бесемерівська сталь
97. Білий чавун
98. Білі метали
99. Білірубін
100. Біметали
101. Біологічний пігмент
102. Бісмут
103. Бісмутові руди
104. Близнюки (золота монета)
105. Бляха
106. Бобриківське родовище
107. Бодайбінське родовище золота
108. Бор
109. Борати (мінерали)
110. Борати ряду гулситу — пайгеїту
111. Борати ряду людвігіту — вонсеніту
112. Бордозит
113. Бориди
114. Борій
115. Боркут
116. Борна кислота
117. Бороводні
118. Борт (мінералогія)
119. Боспорське царство (золота монета)
120. Бром
121. Бромаргірит
122. Бромистий етидій
123. Бромоводень
124. Бромометан
125. Бронза
126. Бура
127. Бурова сталь
128. Бурштинова кислота
129. Бушвельдський комплекс
130. Важкі метали
131. Валентина Терешкова (алмаз)
132. Валін
133. Ванадати природні
134. Ванадиніт
135. Ванадієві руди
136. Ванадій
137. Ванілін
138. Ванураніліт
139. Ваньшаньська група родовищ ртуті
140. Велика Дайка
141. Великий Могол (діамант)
142. Відпочинок пілігримів
143. Вілардиїн
144. Вітамін C
145. Вітватерсранд
146. Водень
147. Водолій (золота монета)
148. Вольфрам
149. Вольфрамати (мінерали)
150. Вольфраміт
151. Вольфрамові руди
152. Вуглеволокно
153. Вуглецевий цикл
154. Вуглецеві нанотрубки
155. Вуглець
156. Вуглець у природі
157. Гадоліній
158. Газ
159. Галантамін
160. Галій
161. Галогени
162. Гамма-аміномасляна кислота
163. Гарді (монета)
164. Гасій
165. Гафній
166. Гелій
167. Гематитові руди
168. Гематоксилін
169. Геохімія ізотопів
170. Германій
171. Гесит
172. Гібереліни
173. Гідратація
174. Гідрати
175. Гідрати вуглецевих газів
176. Гідрати природних газів
177. Гідрид титану
178. Гідриди
179. Гідроксибутірова кислота
180. Гідроксид
181. Гідроксипролін
182. Гінея
183. Гіперпірон
184. Гіпоксія
185. Гістаменон
186. Гістидин
187. Гліцин
188. Глутамін
189. Глутамінова кислота
190. Глюконова кислота
191. Гольмій
192. Графен
193. Графіт
194. Група періодичної системи
195. Гуанахуатит
196. Ґуанахуато (рудний район)
197. Гульден
198. Гумінові кислоти
199. Гюбнерит
200. Дамаська сталь
201. Дармштадтій
202. Де Бірс (алмаз)
203. Дейтерій
204. Деревне вугілля
205. Джонкер (алмаз)
206. Динітробензол
207. Диспрозій
208. Діамант
209. Діва (золота монета)
210. Дідим
211. Докозагексаєнова кислота
212. Домоєва кислота
213. Дорогоцінні метали
214. Дублон
215. Дубній
216. Дукат (монета)
217. Дюралюміній
218. Евтектоїд
219. Ейнштейній
220. Ексцельсіор (алмаз)
221. Екю (монета)
222. Електронна конфігурація
223. Електрохімічний ряд напруг
224. Електрум
225. Елементи-органогени
226. Елінвар
227. Енеїда (золота монета)
228. Ербій
229. Європій
230. Жирні кислоти
231. Залізистий кварцит
232. Залізні руди
233. Залізо
234. Замінні амінокислоти
235. Запорізький алюмінієвий комбінат
236. Зварне залізо
237. Зелений дрезденський (діамант)
238. Зірка Сьєрра-Леоне (алмаз)
239. Зірка тисячоліття (алмаз)
240. Знамениті алмази
241. Золота монета
242. Золотий жук (економіка)
243. Золотий запас румунського королівства
244. Золотий запас України
245. Золотий стандарт
246. Золоті ворота (золота монета)
247. Золото
248. Золотодевізний стандарт
249. Золотозлитковий стандарт
250. Золотомонетний стандарт
251. Золотоносна зона озера Вікторія
252. Золотоносні руди
253. Іботенова кислота
254. Ідрія
255. Ізолейцин
256. Ізотопи
257. Інвар
258. Індій
259. Інертні гази
260. Іноборати
261. Інструментальна сталь
262. Іридій
263. Історія алмазів
264. Історія відкриття і освоєння українських ртутних руд
265. Ітербій
266. Ітрій
267. Їжак (золота монета)
268. Їксуніт
269. Йод
270. Кадмій
271. Кадмоселіт
272. Каєксит
273. Каїнова кислота
274. Калаверит
275. Калгурлі (родовище)
276. Калина червона (золота монета)
277. Калиновський Михайло Іванович
278. Калій
279. Калійні добрива
280. Каліфорній
281. Кальцій
282. Камасит
283. Капронова кислота
284. Карат (вміст золота)
285. Карбін
286. Карбонадо
287. Карбонатна кислота
288. Карбонові кислоти
289. Карбюризатор
290. Каротин
291. Каротиноїди
292. Каустик
293. Квантовий ефект Гола в графені
294. Кераргірит
295. Києво-Печерська Лавра (золота монета)
296. Київський псалтир (золота монета)
297. Кисень
298. Кислота
299. Кислота Льюїса
300. Кінуренова кислота
301. Клинцівське золоторудне родовище
302. Клондайк
303. Клондайкська золота лихоманка
304. Кобальт
305. Ковар
306. Козеріг (золота монета)
307. Колір золота
308. Кольорові метали
309. Комплексні сполуки
310. Комсток-Лоуд
311. Константан
312. Конструкційна сталь
313. Конфіскація золота в населення США (1933)
314. Копель
315. Коперницій
316. Корімайо
317. Корозія
318. Кохінур (алмаз)
319. Кракенове море
320. Креатин
321. Креатинфосфорна кислота
322. Кремниста бронза
323. Кренерит
324. Криптон
325. Кристалогідрати
326. Кріпл-Крік
327. Крокоїт
328. Крюґерранд
329. Ксенон
330. Куллінан (алмаз)
331. Кумол
332. Кумтор
333. Куніаль
334. Куромідо
335. Кюрій
336. Кюстеліт
337. Ландсбергіт
338. Лантан
339. Лантаноїди
340. Лас-Крістінес
341. Ластівчине гніздо (золота монета)
342. Латунь
343. Лев (золота монета)
344. Легована сталь
345. Легуючі елементи
346. Лейцин
347. Лелека (золота монета)
348. Ливарна сталь
349. Лимонна кислота
350. Лігатура (металургія)
351. Лідор
352. Лізин
353. Ліондор
354. Літієві руди
355. Літій
356. Літійорганічні сполуки
357. Ліхір
358. Лонсдейліт
359. Лоуренсій
360. Луги (хімія)
361. Лужні метали
362. Лужноземельні метали
363. Луїдор
364. Лютецій
365. Магнетитові руди
366. Магнієві добрива
367. Магнієві руди
368. Магній
369. Магніко
370. Майське золоторудне родовище
371. Мальдоніт
372. Манган
373. Манганин
374. Мартенівська сталь
375. Мартенсит
376. Мейтнерій
377. Меланіни
378. Мельдрумова кислота
379. Мельхіор
380. Менделєвій
381. Метаборати
382. Метали
383. Металоїди
384. Метіонін
385. Микитівське родовище ртуті
386. Миколаївський глиноземний завод
387. Михайлівський Золотоверхий собор (золота монета)
388. Мідисті пісковики і сланці
389. Мідна промисловість
390. Мідні руди
391. Мідно-молібденові руди
392. Мідно-нікелеві руди
393. Мідно-цинкові руди
394. Мідь
395. Мікроалмаз
396. Мікроелементи
397. Мікроелементи нафти
398. Мінерал Дюррфельда
399. Мішметал
400. Молекула водню
401. Молібдати (мінерали)
402. Молібден
403. Молібденова промисловість
404. Молібденові руди
405. Молочна кислота
406. Монтбреїт
407. Мончеїт
408. Мужіївське золоторудне родовище
409. Мурашина кислота
410. Мурунтау (родовище золота)
411. Мутаген
412. Надія (алмаз)
413. Напівметали
414. Натрій
415. Науманніт
416. Нафталін
417. Нафтенові кислоти
418. Нашатирний спирт
419. Нев’янськіт
420. Незамінні амінокислоти
421. Нейзильбер
422. Неметали
423. Неметалічні включення
424. Неодим
425. Неон
426. Нептуній
427. Нержавіюча сталь
428. Нестандартні амінокислоти
429. Нестор-літописець (золота монета)
430. Ніацин
431. Нігліїт
432. Нікелеві сплави
433. Нікель
434. Нікель-залізо
435. Нікотин
436. Нікотинамід
437. Ніобієві руди
438. Ніобій
439. Нітробензен
440. Ніхром
441. Нобелій
442. Норденшельдин
443. Ноубліт
444. Овен (золота монета)
445. Окисник
446. Оксид ренію (VII)
447. Олово
448. Олововмісні борати
449. Олов'яна промисловість
450. Олов'яні руди
451. Ом (монета)
452. Оппенгеймер (алмаз)
453. Оранта 125 (золота монета)
454. Оранта 250 (золота монета)
455. Оранта 50 (золота монета)
456. Оранта 500 (золота монета)
457. Органічні кислоти
458. Оріхалк
459. Орлов (діамант)
460. Ортоборати
461. Осборніт
462. Осмистий іридій
463. Осмій
464. Осмій самородний
465. Основа (хімія)
466. Острів стабільності
467. Острозька Біблія (золота монета)
468. Оцтова кислота
469. Павійондор
470. Паладій
471. Пангамова кислота
472. Пангейські рудники
473. Пантотенова кислота
474. Паризький лівр
475. Парізідор
476. Паскоїт
477. Паскуа-Лама-Веладеро
478. Пегматит
479. Пектораль (золота монета)
480. Пентаборати
481. Перехідні метали
482. Пержанське родовище берилію
483. Період періодичної системи
484. Періодична система елементів
485. Перйодат Деса-Мартіна
486. Перліт (металургія)
487. Пермалой
488. Перренати
489. Петцит
490. Південна зірка (діамант)
491. Північне золото
492. Пігмент
493. Підгрупа азоту
494. Підгрупа хрому
495. Піноїт
496. Пірен
497. Пірол
498. Пірофосфат
499. Платина
500. Платина (мінерал)
501. Платина самородна
502. Платиноїди
503. Плутоній
504. Покровське золоторудне родовище
505. Поліамінокарбонові кислоти
506. Поліборати
507. Поліксен
508. Полоній
509. Поргера
510. Порпецит
511. Порфірини
512. Празеодим
513. Президент Варгас (алмаз)
514. Преображенськіт
515. Прецизійні сплави
516. Проба золота
517. Пролін
518. Прометій
519. Протактиній
520. Протій
521. Прустит
522. Пршибрам (гірничорудний район)
523. Радій
524. Радіоактивні елементи
525. Радіоактивні ряди
526. Радон
527. Рак (золота монета)
528. Регент (діамант)
529. Резерфордій
530. Ренієва кислота
531. Реній
532. Рентгеній
533. Ресурси і запаси алюмінію
534. Ресурси і запаси берилію
535. Ресурси і запаси вольфраму
536. Ресурси і запаси золота
537. Ресурси і запаси літію
538. Ресурси і запаси міді
539. Ресурси і запаси молібдену
540. Ресурси і запаси ніобію
541. Ресурси і запаси олова
542. Ресурси і запаси стибію
543. Ресурси і запаси танталу
544. Ресурси і запаси титану
545. Ресурси і запаси урану
546. Риби (золота монета)
547. Рівняння Дірака (графен)
548. Рідкісні елементи
549. Рідкісні метали
550. Рідкісноземельні елементи
551. Різдво Христове (золота монета)
552. Родина заліза
553. Родовища графіту
554. Розицькіт
555. Розсіяні елементи
556. Ртутні руди
557. Ртуть
558. Рубідій
559. Руди йонні
560. Рудні елементи
561. Рутеній
562. Сажа
563. Саламандра (золота монета)
564. Салют (монета)
565. Самарій
566. Самарськіт
567. Самородне залізо
568. Самородне золото
569. Самородне олово
570. Самородний арсен
571. Самородний бісмут
572. Самородний паладій
573. Самородні елементи
574. Самородні метали
575. Самородок
576. Сарилах
577. Сауляк
578. Свинець
579. Свинець аномальний
580. Свинець звичайний
581. Свинець первісний
582. Свинець первозданний
583. Свинець радіогенний
584. Свинець рудний
585. Свинець самородний
586. Свинцеві руди
587. Свинцево-цинкова промисловість
588. Сейс-Лагос
589. Селен
590. Селен самородний
591. Сергіївське золоторудне родовище
592. Серин
593. Серро-Касале
594. Сечова кислота
595. Сидеритові руди
596. Силікатні залізні руди
597. Силікомарганець
598. Силікохром
599. Силікоцирконій
600. Силумін
601. Сіборгій
602. Сібуіті
603. Сікуаньшань
604. Сірка
605. Сірка у вугіллі
606. Сірковуглець
607. Сірчані руди
608. Скандій
609. Скіфське золото (золота монета)
610. Скіфське золото. Богиня Апі (золота монета)
611. Скіфське золото. Кабан (золота монета)
612. Скіфське золото. Олень (золота монета)
613. Скорпіон (золота монета)
614. Скурієс
615. Соверен
616. Солі (хімія)
617. Солідус (монета)
618. Сорбінова кислота
619. Сорбіт (металургія)
620. Список золотих монет України
621. Список хімічних елементів
622. Сплав Вуда
623. Сплави
624. Срібло
625. Срібна гора
626. Срібний стандарт
627. Сталінградський (алмаз)
628. Сталь
629. Сталь Гадфільда
630. Стеаринова кислота
631. Стеліт
632. Стибій
633. Стирен
634. Сторічний (алмаз)
635. Стрілець (золота монета)
636. Стронцій
637. Структурні ізомери
638. Сульфід барію
639. Суперкислоти
640. Сусальне золото
641. Сякудо
642. Тайлор-Бартон
643. Талій
644. Тантал (хімічний елемент)
645. Тарас Шевченко (золота монета)
646. Таурин
647. Таурін
648. Тверді сплави
649. ТВОА
650. Телець (золота монета)
651. Телур
652. Телурони
653. Тербій
654. Терези (золота монета)
655. Технецій
656. Типлеїт
657. Тирозин
658. Титан (хімічний елемент)
659. Титан Сполучених Штатів Америки
660. Титанові руди
661. Тіоангідрид
662. Тіфані (алмаз)
663. Токсичні метали
664. Толуен
665. Томпак
666. Торій
667. Трансуранові елементи
668. Треміссіс
669. Треонін
670. Триптофан
671. Тритій
672. Троостит
673. Тугоплавкі рідкісні метали
674. Тулій
675. Тумбага
676. Турський лівр
677. Туш (фарба)
678. Український балет (золота монета)
679. Унунгексій
680. Унунквадій
681. Унуноктій
682. Унунпентій
683. Унунсептій
684. Унунтрій
685. Уран (хімічний елемент)
686. Уран-235
687. Уран-238
688. Успенський собор Києво-Печерської лаври (золота монета)
689. Файнштейн
690. Фенантрен
691. Фенілаланін
692. Фенілоцтова кислота
693. Фермій
694. Феробор
695. Ферованадій
696. Феровольфрам
697. Феромагнетики
698. Феромарганець
699. Фероніобій
700. Феросиліцій
701. Феросплав
702. Феросплавне виробництво
703. Феротитан
704. Ферохром
705. Фероцен
706. Фероцерій
707. Флорентієць (діамант)
708. Флорин
709. Флотація мідних сульфідних руд
710. Флуориди
711. Фосфіди
712. Фосфор
713. Францій
714. Фталева кислота
715. Фталевий ангідрид
716. Фтор
717. Фулерени
718. Фулерити
719. Фумарова кислота
720. Халькогени
721. Халькогеніди
722. Хелат
723. Хелати
724. Херсонес Таврійський (золота монета)
725. Хімічна сполука
726. Хімічний елемент
727. Хімічний знак
728. Хлор
729. Хлоридна кислота
730. Хлорофіл
731. Хрещення Русі (золота монета)
732. Хризен
733. Хром
734. Хромель
735. Царська вода
736. Цезій
737. Церій
738. Цехін
739. Циклотронна маса
740. Цинк
741. Цирконій
742. Цистеїн
743. Цитрулін
744. Чавун
745. Чаоїт
746. Черепаха (золота монета)
747. Чорні метали
748. Шах (алмаз)
749. Швидкорізальна сталь
750. Шеєліт
751. Шездор
752. Щавелева кислота
753. Ювелірні сплави
754. Юріївське золоторудне родовище
755. Яблучна кислота
756. Явище Померанчука
757. Янакоча

Чи не змінилися часом правила IUPAC?

Панове, на сайті IUPAC нема посилань на рекомендації про назви елементів за латиною (Купрум, Ферум і т.п.). Посилання на старі книжки не працює. У версії 2005-го року (найновішій) в англійському написанні вживається назва "copper" [3], а "cuprum" згадується виключно в історичному контексті. Питання: А ДЕ ПОСИЛАННЯ НА IUPAC В УКРАЇНСЬКИХ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТАХ? --Lodovico (обговорення) 17:28, 1 березня 2012 (UTC)

Хімічний правопис

Просто плакати хочеться, коли ходжу по статтях. Те, що найбільше кидається в очі. Як правильно писати:

• хлорид натрію, хлорид Натрію, Натрію хлорид чи натрій хлорид? NaCl взяла просто для прикладу. Тут треба визначитись остаточно з тим чи пишеться назва хімічного елементу з великої букви чи ні.
• етилбромід, етил бромід чи бромоетан, брометан? Ластухіну, який посилається на ІЮПАК, всю назву орагнічної сполуки пише одним словом.
• Літій Алюміній гідрид, Літій альмогідрид, алюмогідрид Літію? Ще й та ж сама велика буква.

Більше зараз не згадаю, але таких питань виникає досить багато. Може створити окрему сторінку із рекомендаціями щодо хімічних назв і термінів? Але там напевне придеться кожне речення через обговорення проводити. Якщо така сторінка вже є, буду дуже вдячна за посилання. --Formiate (обговорення) 13:31, 17 березня 2012 (UTC)

А чиї рекомендації ви хочете? МОНМоСу? Чи особисто вікіпедистів? (Ну, а "Літій Алюміній гідрид" - це явна помилкова калька з англійської.) --Lodovico (обговорення) 13:40, 17 березня 2012 (UTC)

Думаю, що краще брати якісь офіційні рекомендації, а якщо їх нема, то вже спільними зусиллями вирішувати. Просто буде не подобається такий безпорядок. --Formiate (обговорення) 13:54, 17 березня 2012 (UTC)

Офіційні рекомендації різні в різних установах, та ще й міняються кожні років 5. Вам яких? --Lodovico (обговорення) 13:52, 17 березня 2012 (UTC)

А в різних установах, це в яких? --Formiate (обговорення) 13:55, 17 березня 2012 (UTC)

В МОНМоСі (різні у різні роки), в НАН України, в різних університетах (зокрема таких, що мають право на термінологічні розробки). --Lodovico (обговорення) 13:58, 17 березня 2012 (UTC)

Я все ж вважаю, що безпорядок в офіційній номенклатурі не повинен бути причиною безпорядку у Вікі. Якщо так багато різних документів, то тоді опираючись на ці документи на скільки можливо скласти список своїх рекомендацій. А коли в офіційній номенклатурі проглянеться якась єдність і стабільність, тоді можна буде порівняти і змінити те, що не збігатиметься. --Formiate (обговорення) 14:45, 17 березня 2012 (UTC)

На мою думку зараз склалася ситуація, коли паралельно існує принаймні дві системи: традиційна та новітня. Першою користується переважна більшість фахівців, нею написана більшість літератури. Другою викладається хімія останні років 5-6, тому на неї орієнтовані школярі та молоді студенти. Тому (облишивши без обговорення логічні та моральні оцінки вчинків, що призвели до цієї ситуації) я б радив викладати матеріал з використанням обох (дублюючи час від часу терміни). Ситуація не краща, але робити вигляд, нібито "ця думка правильна, а інші нехай ідуть на...", як на мене хибна. --Lodovico (обговорення) 15:09, 17 березня 2012 (UTC)

Вважаю, що це оптимальний варіант. Попередня спроба змінити голосуванням назви елементів на сучасні закінчилась нічим. --yakudza 18:02, 17 березня 2012 (UTC)

Інші думки не повинні нікуди іти, звичайно напр. HCl це і соляна к-та і хлоридна к-та і Гідроген хлорид і гідрогену хлорид і т.п. — це зрозуміло… Але потрібно визначитись які саме назви повинні бути пріоритетними, для власне назв статей, на які вже буде редіректитись весь інший масив термінів для даної сполуки. Мені особисто однаково що буде прийнято за стандарт у Вікіпедії (принаймі зараз), але стандарт однозначно має бути. Думаю треба створити список можливих назв для усіх класів сполук (або для більшості) і провести аргументоване голосування. Можливо, при відсутності консенсусу слід буде сформувати офіційне звернення до установ, які відповідають за українську термінологію --Base^{обговореннявнесок} 17:09, 17 березня 2012 (UTC)

Це я і мала на увазі, має бути якийсь стандарт. Як мають називатись статті (наприклад, є Гідроксид натрію і є Хлорид натрію)? Мені теж абсолютно все одно як називати нову статтю про хімічну речовину (Борогідрид Натрію), але коли збираюсь її писати досить багато йде часу, щоб вирішити як її назвати! Перевіряю статтю Спирти: там "етил бромід", там "метилхлорид", а стаття у Вікі називається Хлорметан. Просто навіть при вичитці не знаєш що на що виправляти. --Formiate (обговорення) 18:24, 17 березня 2012 (UTC)

Я вам і намагаюся пояснити, що авторитетних офіційних установ нема. Ті що існюють, повністю дискредитували себе. Згадайте їх в присутності фахівців - і почуєте несамовите реготання. Спробами звернутись будь-куди до офіційних установ за порадами ви затягнете УкрВікі в гидке болото розпилу бабла, що йде під приводом розробки і перерозробки термінології. А вибравши одну зі сторін на власний розсуд ви обов'язково посваритесь з іншою. Тому, замість переписувати назви в статтях, краще б зробили редиректи на вже існючі.

А з Хлорметаном ситуація ще гірша. Він, як і багато інших продуктів промислового виробництва, названий за регламентом бозна яких років (за номенклатурою ще 19-го століття). Оскільки саме ці назви фігурують в прайс-лістах та інших переліках товарів, не варто навіть пробувати їх переіменовувати. --Lodovico (обговорення) 09:08, 18 березня 2012 (UTC)

На статті можна зробити редіректи, а в назві писати все, що тільки можна. Переписувати назви я точно не буду. (Хоча я все ж за якийсь стандарт.) Але ж у новій статті ну не можу я писати раз так (етил бромід), а інший раз по-іншому (хлорметан). Для мене найгостріше стоїть питання саме назв органічних та неорганічних сполук, бо вони використовуються ен разів у кожній хімічній статті. Український правопис теж змінюють хто як і коли хоче, але все ж Вікі має свої рекомендації щодо написання статей українською мовою.

Якщо нема на що опиратись, написати собі свої рекомендації. Не думаю, що тут так багато хіміків, щоб дуже воювали. А статті писати було б набагато легше. --Formiate (обговорення) 10:33, 18 березня 2012 (UTC)

Моя особиста думка така: назви неорганічних сполук в першу чергу давати за старим (до 91-го) правописом - хлорид натрію, сульфат барію, а в дужках зазначати новий (Натрій Хлорид, Барій Сульфат). Створити редірект з кожної альтернативної назви (якщо ще є й традиційна - "Кухонна сіль" чи та "Берлінська лазурь"). Вважайте це моїм голосом. Щодо органічних сполук проконсультуюсь в органіків та напишу. --Lodovico (обговорення) 12:36, 18 березня 2012 (UTC)

Дякую.--Formiate (обговорення) 14:09, 18 березня 2012 (UTC)

Розпитав органіків. Вони радять притримуватись номенклатури ІЮПАК (звіряти з англійськими назвами, а не з нашою номенклатурою). Тобто назви виводити від алкану, а не від радикалу. Наприклад, давати так: 1) Хлорметан (хлорометан, хлористий метил, метилхлорид) чи 2) Пропан-2-ол (ізопропиловий спирт, ізопропанол, 2-пропанол). --Lodovico (обговорення) 18:29, 20 березня 2012 (UTC)

Пані та панове, аби не виникло непорозумінь при написанні статей, прошу підтвердити/спростувати прочитане мною:

• неорг. сполуки іменувати в стилі "Аніон Катіон(у)"
• в якості назв елементів брати радянські варіанти (оксид марганцю, хлорид сірки)
• орг. сполуки перекладати з англійської

Питаннячко:як щодо пробілу після катіону і перед валентністю - Реній(ІІ) чи Реній (ІІ)? --Олег.Н (обговорення) 20:13, 8 квітня 2012 (UTC)

(1) Так. (2) Так. (3) Брати за основу назву насиченого вуглеводня (а не радикалу). Наприклад 2-хлоропропан, а не 2-хлорпропіл. В разі сумнівів так, звірятися з англійською назвою. Перед валентністю за правилами журналів пробіл не ставиться. Так що Реній(ІІ). --Lodovico (обговорення) 21:27, 8 квітня 2012 (UTC)

Зіткнувся з двома випадками:

- стаття про димер N₂O₄ називається «Азотний тетраоксид» (NO₄ ???). Це прийнятно? Що каже з цього приводу ІЮПАК (та Ваша совість)?

- деякі статті з «нормальними назвами» виконують редирект до тривіальних та застарілих назв (Пероксид водню → Перекис водню). Чому ж не навпаки?! --Олег.Н (обговорення) 11:43, 11 квітня 2012 (UTC)

(1) Не знаю. Може то дуже застаріла традиційна назва. Хоча чую вперше. Якщо не забуду, спитаю у наших мамонтів. (2) А навіщо? Я не бачу сенсу перекидати статті з назви в назву. Не вважаю існування "правильних" назв священою коровою. Люди все одно користуються традиційними. Так і зі статтями - хай вже буде, як є. --Lodovico (обговорення) 18:44, 11 квітня 2012 (UTC)

Уточнив. "Азотний тетраоксид" - це традиційна назва в ракетній технології, комопнент "меланжу". Оскільки стаття явно створювалася ракетчиками, то звідси і назва. --Lodovico (обговорення) 19:49, 11 квітня 2012 (UTC)

Не ІЧ-спектр, а ІЧ спектр

До уваги дописувачів. Частою помилкою (що, нажаль, блукає багатьма друкованими виданнями) є вживання терміну "ІЧ-спектр" та його похідних. Нагадую, що ІЧ є скороченням від "інфрачервоний", і надалі це скорочення підпадає під ті ж правила, що і повне слово. Наприклад, ми маємо казати "інфрачервоний спектр", тому скорочуємо його до "ІЧ спектр" (без дефісу). Відповідно і "ІЧ спектроскопія" (інфрачервона спектроскопія). А коли ми утворюємо від цього звороту означення "інфрачервоно-спектроскопічний", то зв'являється і дефіс, який переноситься і на скорочену форму - "ІЧ-спектроскопічний".

Звісно, те ж саме розповсюджується і на інші спектри (УФ, ЕПР, тощо). Виключенням є "масс-спектроскопія" (хоча, насправді вона спектрометрія), тому що слово утворене калькуванням з англійської і не має аналогу в українській.

Дякую за увагу. --Lodovico (обговорення) 17:42, 18 березня 2012 (UTC)

Трохи пошукав по правилах правопису, знайшов, що через дефіс серед іншого пишуться:

ж) Терміни, до складу яких входить літера алфавіту: П-подібний, Т-подібний;

Думаю, що це саме той випадок. --yakudza 18:18, 18 березня 2012 (UTC)

При чому тут це? Наведене вами правило стосується означення форми. Ну, X-подібний, тому що схожий на літеру Х. ІЧ та УФ - це ж абревіатури, а не вказівка на форму спектроскопії. (Ну, не схожі вони за формою ані на І, ані на Ч, ані на УФ). --Lodovico (обговорення) 18:24, 18 березня 2012 (UTC)

Означення форми стосуються лише приклади, а правило дає більш загальну рекомендацію, під яку, на мою думку, підпадає і цей випадок. Так само й ІТ-фахівець, О-символіка. Зрештою, пошук по джерелам досить переконливо свідчить на користь варіанту з дефісом. [4] [5] До речі, прикметник інфрачервоноспектроскопічний, судячи зі всього, має писатись разом, а не через дефіс. Див. [6] складні прикметники, утворені від сполучення іменника та узгодженого з ним прикметника. --yakudza 22:15, 18 березня 2012 (UTC)

В правилі чітко сказано "літера алфавіту". Не "літери". Тому стосунок цього правила до ІЧ спектроскопії сумнівний. "ІТ-фахівець" - це, по-перше, калька з англійської, по-друге не стосується даного правила, бо слова "інформаційнотехнологічний", яке б могло бути використане як означення, не існує. Крім того, я вже вказував, що помилка, нажаль, дуже поширена, тому просте посилання на кількість страйтків у гуглі не аргумент. Плюс, кількість результатів за пошуком без дефісу майже рівна (94 проти 95). З приводу "інфрачервоноспектроскопічний" згоден. Втім, це не міняє суті. Ми ж не можемо писати "ІЧспектроскопічний" злитно - звідси і з'являється дефіс. --Lodovico (обговорення) 06:49, 19 березня 2012 (UTC)

Тематичний тиждень

Як ви дивитесь на ідею проведення хімічного тематичного тижня? Наприклад, тижня іменних реакцій? А то щось їх ну дуже мало в нас. --Formiate (обговорення) 19:53, 5 квітня 2012 (UTC)

А хто в ньому братиме участь? Як на мене простіше домовитись з охочими зробити цю тему. Книжки з назвами на кшалт "Іменні реакції в хімії" не така вже рідкість. --Lodovico (обговорення) 20:55, 5 квітня 2012 (UTC)

Так, того ж Вацуро-Міщенко доволі легко знайти у вільному доступі [7] --yakudza 21:54, 5 квітня 2012 (UTC)

Ми будемо брати участь). Просто це б оживило трохи портал, можливо привернули б увагу до хімічних статей, завербували б ще кілька хіміків, довели б якусь статтю до доброї... --Formiate (обговорення) 21:18, 5 квітня 2012 (UTC)

• Тематичні тижні анонсуються на першій сторінці та Загальному оголошенні. Це непоганий спосіб залучити нових користувачів до Вікіпедії. --yakudza 21:40, 5 квітня 2012 (UTC)

Гаразд. Нажаль, свою участь найближчий місяць не гарантую. --Lodovico (обговорення) 05:51, 6 квітня 2012 (UTC)

Якщо чесно, то я теж найближчий місяць не можу. Тому пропоную другу половину травня, орієнтовно 21-31 травня. --Formiate (обговорення) 10:17, 6 квітня 2012 (UTC)

На День Хіміка? :) --Lodovico (обговорення) 16:34, 6 квітня 2012 (UTC)

От і знайшли навіть до чого приурочити, так взагалі буде прекрасно! --Formiate (обговорення) 07:22, 8 квітня 2012 (UTC)

• Вирішила, що хай краще буде просто Тиждень хімії та хіміків, бо хіміків тут і так на пальцях порахувати можна, а органіків, які будуть писати про іменні реакції ще менше. Вуаля: Вікіпедія:Проект:Тематичний тиждень/Пропозиції/Тиждень хімії та хіміків. Запрошую долучатись. Сама я буду писати в більшості про все ті ж іменні реакції --Formiate (обговорення) 10:06, 13 квітня 2012 (UTC)

Об'єднання статей Хімія високомолекулярних сполук та Хімія полімерів

Наштовхнувся на ці дві статті. Шапка з пропозицією об'єднання висить вже кілька років — в обговоренні жодного слова. В зв'язку з цим два питання. (1) А чи не варто їх нарешті об'єднати? Я подивися, вони цілком взаємодоповнюючі. В одній - паспорт спеціальності. В іншій - історія та деякі основні характеристики. Зливання відбувається просто механічним поєднанням з деякими косметичним правками. (2) А яка доля статей, запропонованих до об'єднання, взагалі? Їх хтось спеціально відстежує? У мене є підозра, що таких "пар" по УкрВікі повно - і ніхто ними не опікується, бо звернення "про обговорення" спрямоване в порожнечу. Може варто надалі викладати такі пропозиції сюди для обговорення? Чи взагалі створити окремий список? --Lodovico (обговорення) 19:50, 6 квітня 2012 (UTC)

Думаю, що сюди буде нормально кидати всі хімічні питання. Хіміків тут не так і багато, так що можна буде всі питання тут розглядати.

А статті дійсно описують одне і те ж. Голосую за об'єднання. --Formiate (обговорення) 07:25, 8 квітня 2012 (UTC)

От про це я, власне, і кажу: поговорили ми з сами, куме, і на цьому все скінчилося. Статті як висіли окремо, так і висять. І мовчанка. --Lodovico (обговорення) 16:26, 10 квітня 2012 (UTC)

Вікіпедія:Будьте рішучими . Механічно об'єднав дві статті, щось нема настрою приводити до ладу, а варто б... До речі, як краще назвати. На мою думку, в Україні більш поширена назва Хімія високомолекулярних сполук. --yakudza 16:48, 10 квітня 2012 (UTC)

Дякую. Я відредагую. Просто я думав, що для поєднання зі збереженням історії необхідні повноваження адміністратора. А щодо назви - то байдуже. Нехай буде Хімія високомолекулярних сполук. --Lodovico (обговорення) 17:13, 10 квітня 2012 (UTC)

Загалом так але лише для того, щоб зберегти історію обох статей в об'єднанній статті. --yakudza 17:23, 10 квітня 2012 (UTC)

Оксиген Кисень

Ось таку штуку маємо завдяки пану Elchup. Я особисто прихильник того, щоб було дві статті, але дві повноцінні статті… --Base^{обговореннявнесок} 12:07, 9 травня 2012 (UTC)

Дивно. У таких випадках зазвичай наявна лише одна стаття — про речовину. Зі статті «Гідроген» редирект веде на «Водень», така ж ситуація й з Нітрогеном. Особисто я також виступаю за дві статті, але в такому разі аналогічні заходи варто провести й до інших елементів/сполук! --Олег.Н (обговорення) 15:48, 9 травня 2012 (UTC)

І я за дві статті. Навіть сама хотіла розвести, але якось страшно було:-). --Formiate (обговорення) 19:03, 9 травня 2012 (UTC)

• Поки повернув перенаправлення. Думаю, що подібні зміни потрібно робити через обговорення хоча б тут. Я з досить великою недовірою ставлюсь до розділення статей на елементи і прості речовини. Перш за все тому, що таку межу провести в багатьох випадках вкрай складно. Чи варто, наприклад, статтю цирконій розбивати на дві? --yakudza 19:07, 9 травня 2012 (UTC)

Статті про метали можна не розводити, а просто всередині чітко розмежувати характеристики елементів і властивості простих речовин. А от Нітроген і азот, Сульфур і сірка, Гідроген і водень варто (на мою скромну думку). Раніше вважала, що варто і Карбон відділити, але там важко виділити просту речовину (статті на алмаз, графен і т.д. і так є). А тепер думаю, що досить зручно внутрішнє посилання робити на Вуглець, бо Карбон веде на дизамбіг. --Formiate (обговорення) 19:14, 9 травня 2012 (UTC)

Тай й метали можна ну Ферум залізо Купрум мідь… Примнаймі для таких, у яких назви відмінні, згодом можна буде і інші… В статті про метал більше про фіз. характеристики, металургію тощо А в статті про елемент вже більше сполуки, характеристики атома і т. д. --Base^{обговореннявнесок} 17:13, 11 травня 2012 (UTC)

Гліколітичні реакції

Дорогі хіміки! Взялась покращувати статтю про гліколіз, намалювала схеми реакцій. Але я неуважна людина і могла наробити всяких покручів, а власні помилки побачити дуже важко. Тому велике прохання переглянути схеми у статті і подивитись, чи ніде там нічого не погубилось і не пододавалось зайвого. Все ж статтю відвідує більше тисячі людей на місяць і не хотілось би, щоб вони копіювали мої ляпи. Буду дуже вдячна!--Zlir'a (обговорення) 12:52, 11 травня 2012 (UTC)

Естер

Пропоную перейменувати статтю Складні ефіри на Естери, або хоча б зробити так, щоб пошук і посилання Естер одразу видавав хімічний естер, а не місто у Франції. Тому що дуже незручно робити вікіпосилання у статтях зі слова естер на складні ефіри. Та й хімічні естери, я думаю, шукають набагато частіше, ніж цікавляться французьким містом (я про це місто взнала тільки тому, що шукала хімічні естери). Як аргумент наведу статистику, хоча вона й може нічого не доказувати: Складні ефіри - 1394 переглядів у травні, Естер - 206 переглядів. --Formiate (обговорення) 21:43, 27 травня 2012 (UTC)

Щодо перейменування я голосую «За», бо сам сьогодні їх шукав :) Однак, там напевно знадобиться якась сторінка розв'язання неоднозначностей, бо ж Естер — це також і жіноче ім'я (хоч і відносно малопоширене). --Олег.Н (обговорення) 21:10, 29 травня 2012 (UTC)

Ну назвати можна Естери - зараз це редирект... --Base^{обговореннявнесок} 21:17, 29 травня 2012 (UTC)

А я б взагалі хотіла зробити статтю Естер в хімічному значення, а вверху дати Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статті Естер (значення). ({{Otheruses|Естер (значення)}}). Так буде легше з хімічних статей посилатись на естери, бо таких внутрішніх посилань буде найбільше. Тобто більше, ніж внутрішніх посилань на місто Естер і на жіноче ім'я Естер. --Formiate (обговорення) 21:36, 29 травня 2012 (UTC)

Ой, а дизамбіг Ви забули створити? --Base^{обговореннявнесок} 18:21, 13 червня 2012 (UTC)

Так Зроблено --Formiate (обговорення) 19:14, 13 червня 2012 (UTC)

Перепрошую, що втрутився і лише після того прочитав це. Мій disambig ефіри відповідає як моєму розумінню, так і змісту статей етери, естери. Але є ще перенаправлення ефір на disambig етер. Отже, як краще: перенаправлення ефіри → етер (компактніше, але неточно, бо, приміром, «світовий ефір/етер» не вживається у множині), чи додати на ефіри й прокоментувати посилання на однину терміну етер, чи залишити disambig етер + disambig ефіри (як зараз, коли, приміром, естер є цільовою сторінкою двох сторінок перенаправлень)? --Olion17 (обговорення) 22:17, 24 жовтня 2014 (UTC)

Хімічний символ чи Хімічний знак

Сабж - що правильніше? --Base^{обговореннявнесок} 21:54, 1 червня 2012 (UTC)

Якось "символ" набагато більше на слуху. --Formiate (обговорення) 21:56, 1 червня 2012 (UTC)

Мені теж. Але стаття у нас про знак, а про символ навіть редиректу нема. --Base^{обговореннявнесок} 22:02, 1 червня 2012 (UTC)

Форматування

Вітаю! Хочу повиправляти речі типу CoCl₂•6H₂O на CoCl₂·6H₂O. Є ще варіант CoCl₂ · 6H₂O. В англомовних наукових хімічних журнал я здебільшого зустрічав, і сам пишу типу CoCl₂·6H₂O. Це логічно, бо ж ми пишимо г·моль⁻¹, а не г•моль⁻¹. Дрібниця, але хочу уніфікувати. • використовується для радикалів, типу СН^•
₃. Англійська, німецька, російська вікіпедії теж не дуже люблять жирну крапку. Запускати бота, чи варто обговорити? --Pavlo Chemist 20:39, 11 червня 2012 (UTC)

Думаю, що обговорювати нема що. Жирна крапка якось навіть естетичніше виглядає. --Formiate (обговорення) 21:28, 11 червня 2012 (UTC)

ІЮПАК 2005 року (Red Book) використовує "худу" крапку: ст. 8, 12 (і стор. 8 - жирну для радикалів, як я і писав) і вона мені естетично більше подобається. І без пробілу. --Pavlo Chemist 21:41, 11 червня 2012 (UTC)

Цукроза???

Сабж. --Base^{обговореннявнесок} 18:19, 13 червня 2012 (UTC)

А що з нею? Якщо Ви про назву, то ми в університеті дійсно вчили саме "цукрози". --Formiate (обговорення) 18:56, 13 червня 2012 (UTC)

Хм, не знаю, за 5 років навчання на кафедрі біохімії не пам'ятаю, щоб хтось хоч раз сказав «цукроза». Єдиний український підручник з біохімії, що в мене зараз є (Губський Ю.І. (2007). Біологічна хімія. Київ-Вінниця: Нова книга. ISBN 978-966-382-017-0. {{cite book}}: Проігноровано невідомий параметр |сторінок= (довідка)) каже сахароза (але я щось від цього підручника загалом не в захваті). На моє здивування, google scholar знаходить досить багато українських статей із словом цукроза (134). Якщо пошукати «сахароза», то знаходиться 11 тис., але на перших сторінках всі російські (навіть якщо клацнути «шукати українською»). Уліф знає обидва слова. Зрештою, я схиляюсь до перейменування у сахарозу, бо звикла, але, видається, що це не так однозначно.--Zlir'a (обговорення) 19:19, 13 червня 2012 (UTC)

Категорії: Хімічні сторінки, що вимагають зображення структури

Несподівано побачив цю категорію в статті Монооксид кремнію. Перепрошую, а як зображати структуру для речовини, про яку прямо в тексті написано, що її структура досі точно не визначена? --Lodovico (обговорення) 10:34, 15 червня 2012 (UTC)

Це службова категорія Категорія:Хімічні сторінки, що вимагають зображення структури, яка навіть не створена і дозволяє користувачам подивитися, де можна структуру вставити. Якщо немає такої, то й не треба. Можна буде список скласти, де треба, а де не треба зображення. --Pavlo Chemist 10:46, 15 червня 2012 (UTC)

А не можна для таких технічних цілей створити інший спосіб позначення? Щоб для вікіпедистів було зрозуміло, а користувачі не думали, що це така халтура? --Lodovico (обговорення) 10:49, 15 червня 2012 (UTC)

Службові категорії, наче, роблять прихованими. Її треба створити і поставити там шаблон {{Прихована категорія}}--Zlir'a (обговорення) 11:01, 15 червня 2012 (UTC)

Добре, дякую, що підказали. --Pavlo Chemist 11:33, 15 червня 2012 (UTC)

Основи Шиффа

Може хтось порадить: часто пишуть шифові основи з маленької букви і однією «ф». Це помилка, чи те «шифові» вже перетворилось із власної назви у загальну? Як найкраще писати: основи Шиффа, Шиффові основи, шифові основи?--Zlir'a (обговорення) 17:26, 20 червня 2012 (UTC)

Та ні, на загальну назву вони ще не перетворилися. Шифові основи (з маленької літери) - це калька з англійської, причому зроблена на слух. У нас використовують перший варіант - основи Шиффа. --Lodovico (обговорення) 19:09, 20 червня 2012 (UTC)

Дякую.--Zlir'a (обговорення) 22:12, 20 червня 2012 (UTC)

Елементи-органогени

Можливо, хтось точно знає, що воно в хімії означає. Див. сторінку обговорення. --Zlir'a (обговорення) 22:07, 20 червня 2013 (UTC)

Іменування сторінки розв'язання неоднозначностей

Маю таку заморочку: я не знаю, як вчинити із дизамбіґом для ряду однотипних сполук, що відрізняються лише валентністю одного елементу. Наприклад, під термін «оксид хрому» підпадає декілька сполук: CrO, CrO₂, CrO₃ і теде, і тепе. По суті, для них треба створювати дизамбіґ... Але як його іменувати? Найбільш упорядкова в цьому плані англовікі називає такі сторінки в однині (на кшталт «Оксид хрому»). Я теж вступаю за таке, але чи не потрібна також сторінка для якоїсь загальної, порівняльної характеристики цього ряду? На англоверсії усе направляють на однину (напр., en:Iron oxides), а в рувікі ще не визначилися: начебто і на однину направляють, але не рідкістю є випадки, де на множину (ru:оксид свинца, ru:оксид железа, ru:оксид марганца).

Далі два варіанти:

• Сторінка у множині не потрібна.

1. Начебто, ніякого клопоту: просто перерахування сполук, однісінький шаблон "дизамбіґ" й інтервікі на англоверсію, але...
2. ... якщо така сторінка вже створена і більш-менш заповнена (наприклад, «Оксиди ванадію»)?

• Сторінка у множині потрібна. Постає питання: які функції повинна виконувати кожна зі сторінок? Тут моє бачення таке:

1. на однину ведуть посилання з шапки статті типу
2. на множину ведуть тільки посилання з тексту, згадки в якості узагальнення та характеристики ряду. --Олег.Н (обговорення) 22:30, 25 листопада 2014 (UTC)

Моє бачення таке. Сторінка у множині потрібна, тільки називатися вона має ближче до номенклатури (Хрому оксиди) - до речі, саме так в Хіменциклопедії. Це дозволить ще на рівні підказки пошуку знаходити всі сполуки хрому (а не всі оксиди, при зворотному порядку слів). Спочатку така сторінка повинна містити інформацію про всі оксиди елемента (які взагалі ввижається доцільним вносити до вікі). В міру написання окремих статей про ці оксиди інформація звідти якщо не викидається, то сильно компактизується із {{main|}}. Коли про всі згадані на цій сторінці оксиди є окремі статті, на ній ставиться шаблон дизамбіґ, але слід залишити хоч 2-3 слова про кожен. В такій схемі сторінки в однині немає взагалі, і пошуку це не заважає. У обох згаданих вікі картина, на мій погляд, дурнувата. Посилання із множини на однину є логічною помилкою (якщо однина, то обговорюємо одну сутність, то ж спробуйте вставити туди картку речовини) — тут в них вочевидь домовленості семантики домінують не лише над хімічними, а й над здоровим глуздом. Російська затиснута в лещати дурної радянської номенклатури, в намаганні знайти скажімо оксиди хрому пошук «Оксиды» дасть дуууже багато цікавої, але навряд чи доречної інформації. --Olion17 (обговорення) 21:56, 26 листопада 2014 (UTC)

В принципі, що «Оксиди хрому», що «Хрому оксиди» одне одному не заважатимуть і, навпаки, доповнюватимуть. Але щоб стаття іменувалася саме «Хрому оксиди»? — хіба ж у Вікіпедії поширений "енциклопедичний" порядок слів? Наприклад, якщо набирати «Шевченка п...» чи, скажімо, «Леніна ...», то вискакує «Шевченка пік» та «Леніна орден», які ведуть на Пік Шевченка та Орден Леніна відповідно. --Олег.Н (обговорення) 04:28, 27 листопада 2014 (UTC)

І ще таке: чи треба на сторінку у множині ставити шаблон «дизамбіґ»? Це ж буде щось на подобу "повноцінної статті", а дизамбіґи, мені здається, — це атрибут задрипаних сторінок із голими перенаправленнями... --Олег.Н (обговорення) 16:46, 27 листопада 2014 (UTC)

• @Олег.Н:Привіт. Бачу ти тут сам до себе звертаєшся фактично. Напиши краще у Вікіпедія:Кнайпа (допомога), там активніше проходить обговорення.--Сергій Липко (обговорення) 14:51, 1 грудня 2014 (UTC)

розділ "Хімічні формули" доповнити

Шановна громада,

Згідно сучасним тенденціям Вікіпедії, варто було б оновити/доопрацювати розділ "Хімічні формули". Після впровадження підтримки SVG-формату файлів векторної графіки, було б доречно нові хімічні структури/схеми реакцій публікувати вже в такому вигляді. Також було б варто оновити інструкцію для створення малюнків (*.svg файлів), так як сучасні програми хімічних редакторів можуть експортувати структури безпосередньо у векторний файл. Доречні програми: BKChem - проста, вільна і безкоштовна; також можна скористуватися пакетом програм від ChemAxon - Marvin Applets, але не всім буде потрібна така кількість надлишкового функціоналу (програма також безкоштовна після реєстрації на сайті розробника). З повагою, Dars 19:19, 4 грудня 2014 (UTC)

Free 'RSC Gold' accounts

Excuse me please for writing in English.

I am pleased to announce, as Wikimedian in Residence at the en:Royal Society of Chemistry, the donation of 100 "RSC Gold" accounts, for use by Wikipedia editors wishing to use RSC journal content to expand articles on chemistry-related topics. Please visit en:Wikipedia:RSC Gold for details, to check your eligibility, and to request an account. Pigsonthewing (обговорення) 18:52, 9 січня 2015 (UTC)

Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України

Вітаю друзі! Створив статтю про інститут, переважно переклад із російської версії. Перегляньте будь ласка, коли хто має час. Дякую! --Yuriy Kvach (обговорення) 08:37, 6 серпня 2015 (UTC)

Так Зроблено --Олег.Н (обговорення) 18:10, 7 серпня 2015 (UTC)

Дякую!--Yuriy Kvach (обговорення) 18:10, 8 серпня 2015 (UTC)

Глосарій термінів з хімії

Вже досить давно отримано дозвіл на "Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк:"Вебер", 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0". І ось нарешті він є і на вікісховищі File:Opeida Shvaika Glossary of chemistry terms.pdf. Варто зазначити, що раніше цього джерела у мережі не було. Статті з глосарію можна вільно використовувати для доповнення Вікіпедії, на сторінку обговорення необхідно додати код {{PermissionOTRS|2013051610006556}} Звісно, що зважаючи на формат видання - це більшою мірою словник, а не енциклопедія, кожен термін описується досить стисло. Тому далеко не кожну статтю з глосарію варто переносити у Вікіпедію але по-перше - це досить добре джерело для іменування, по-друге - для визначень того чи іншого терміну, і у ряді випадків це можуть бути цілком пристойні енциклопедичні статті, які дають необхідне мінімальне розкриття теми, як от Дерацемізація. З покажчиків в російських та англійських назв, які були в додатках, я спробував зробити вікіпедійні покажчики en:User:Yakudza/sandbox та ru:Участник:Yakudza/глоссарий, вони можуть бути корисними для інтервікі. Зараз статті переважно обробляє Користувач:Білецький В.С., у кого є бажання прошу підключатись. --yakudza 10:16, 20 серпня 2015 (UTC)

Додав на Стабокомбінат. Доречі, для опублікування робіт з ЕІУ — там здається якась умова має бути виконана, не пам'ятаєте її? Посилання на електронну версію статті чи що... — Green Zero обг 00:36, 21 серпня 2015 (UTC)

Так, для ЕІУ потрібно посилання на сайт (хтмл-версію не на пдф). --yakudza 07:15, 21 серпня 2015 (UTC)

А тепер треба волонтерів - виставити основні терміни з Глосарію у Вікіпедію. Хто візьметься за цю справу?--Білецький В.С. (обговорення) 08:43, 21 серпня 2015 (UTC)

Yakudza, посилання треба на конкретну статтю чи просто на енциклопедію? — Green Zero обг 11:27, 21 серпня 2015 (UTC)

З цим словником треба бути обережним, бо він має багато неточностей або якихось дивних нововведень. Але, загалом, від переносу інформації можливо буде більше користі ніж шкоди, бо неточності часто може помітити лише спеціаліст. --Pavlo Chemist (обг.) 21:58, 22 серпня 2015 (UTC)

Запрошення на конкурс наукових фотографій

Європейський конкурс наукових фотографій

Привіт всім. Зараз, 1 — 31 жовтня 2015, проходить українська частина Європейського конкурсу наукових фотографій 2015. Будь ласка, долучайтеся та/або розповсюджуйте інформацію про конкурс — нам дуже не вистачає ілюстрацій в статтях на наукову тематику. --Helixitta (обг.) 08:29, 6 жовтня 2015 (UTC)

Міжнародна сторінка конкурсу Українська сторінка конкурсу Правила та призи Категорії зображень Деталі Контакти

Рифаміцин & Рифаміцинові антибіотики

Could you please check if Рифаміцин and Рифаміцинові антибіотики are redundant? The former does not have any interwiki links, while the latter has many of them (see d:Q388565). --Leyo (обговорення) 21:59, 18 листопада 2015 (UTC)

Множина в статтях з хімічної тематики

Вітаю! і запрошую хіміків-ентузіастів до обговорення цієї теми. Наперед дякую за участь.--Dim Grits 15:31, 18 липня 2016 (UTC)

Категоризація ферментів

Запрошую висловитися всіх охочих щодо категоризації ферментів за шифрами у темі Обговорення Вікіпедії:Проєкт:Молекулярна біологія#Категоризація ферментів.--Brunei (обговорення) 14:33, 4 травня 2018 (UTC)

WikiScience Contest 2019

Вітаю учасників проекту. З'явилася ідея провести восени конкурс статей з різних галузей наук Вікіпедія:WikiScience Contest 2019 для опису тих зображень, що вантажилися впродовж 3 років на конкурсі наукових фотографій. Вже є досвід подібних конкурсів з біології, фізики, вирішили ще додати археологію. Натомість при початковому розбиранні самих зображень виявилося чимало з тематики хімія/матеріалознавство (див. тут Вікіпедія:WikiScience Contest 2019/Фізика). Чи був би хтось з учасників зацікавлений в організації хімічного розділу конкурсу або в участі в журі? --Brunei (обговорення) 10:02, 3 лютого 2019 (UTC)

Номенклатура

Привіт, є хто живий? Тут у статті Гетероалкени наведені два приклади цих сполук, обидва не шгугляться за межами того дивного глосарію. Чи не підкажете, що це може бути насправді?--Brunei (обговорення) 11:03, 29 грудня 2019 (UTC)

Давайте спробуємо покликати на допомогу @KondratiukM: --Олег.Н (обговорення) 18:37, 4 січня 2020 (UTC)

Вітаю! О, мене згадали, аж приємно :) Стаття дійсно дещо бідна, більш за те, я б її взагалі вилучив, тому що "гетероалкени" згідно ІЮПАК є неправильним терміном, бо як тільки в алкенах з'являєтьтся гетероатом - сполука одразу ж перестає називатись алкеном (дивись назви сполук у прикладах на цій сторінці). Не дивно, чому іншими мовами нічого про це не написано. Про метиліденсилан є стоорінка на PubChem, а про метилметиленімін я знайшов таку статтю. У статті написано, що "метиліденіміни" (тобто, метиленіміни, або альдіміни) нестабільні та схильні до полімерізації. Я думаю, що метиленсилан теж нестабільний, бо через велику різницю в розмірах атомів Карбону й Кремнію, скоріш за все, перевага віддається таутомерній формі іліду, яка дуже реактивна. Цілком можливо, що ці дві сполуки є сферою інтересів тільки фізхіміків, що працюють із методами матриксної ізоляції. Сподіваюсь, ви згодні з моїми роздумами :)--KondratiukM (обговорення) 19:57, 4 січня 2020 (UTC)

@KondratiukM: На мою думку, це скоріше дуже рідковживаний термін, хоча й рекомендований ІЮПАК. Очевидно й іміни можна було б зарахувати до гетероалкенів, але ніколи не зустрічав такої класифікації. Я б статтю залишив, вона хоч словникова, але може інколи бути корисною комусь, хто зустріне цей малозрозумілий навіть для хіміків термін. --yakudza 21:49, 4 січня 2020 (UTC)

@Yakudza: Ой, прошу вибачення, я зовсім не помітив, що саме це посилання стоїть у примітках... Але хотів би зазначити, що джерело цієї інформації - IUPAC Recommendations 1995 року; чи є ця інформація сьогодні актуальною, невідомо. Доречі, згадані "фосфалкени", наприклад теж є дивним терміном; більш уживаними на практиці, на мою думку, є терміни "фосфорани" та "іліди фосфонію". Я би додав до статті трохи пояснення та трохи посилань, бо мені здається, що вона якось відірвана від реальності та має чисто словниковий зміст. Але так, ви праві, краще її не вилучати, то я якийсь занадто радикальний.--KondratiukM (обговорення) 22:51, 4 січня 2020 (UTC)

Так, якась дивна назва, я хотів щось дописати, але потім зрозумів, що формально під гетероалкени потрапляють іміни і навіть альдегіди та кетони, хоч їх так ніхто й не називає. Термін, хоч рідко, але зустрічається, але якоїсь закономірності у результатах пошуку побачити не зміг. --yakudza 23:16, 4 січня 2020 (UTC)

@Yakudza:Так, зараз на свіжу голову перевірив, погоджуюсь. Доречі, хотів би відкликати свою заяву про "фосфалкени": якщо перейти за посиланням на англійську Вікіпедію, то там пишуть про сполуки Фосфору(III), а іліди фосфонію - це сполуки фосфору(V). Але за вашим посиланням на Google я побачив таку цікаву статтю, де є трохи теорії про гетероалкени. Чи може таке бути, що термін "гетероалкени" є узагальненням класу сполук, які через наявність гетероатома, подвійно пов'язаного із Карбоном, мають таутомеризм "алкен-діполь"? Тому, наприклад, метиленімін, як пишуть, схильний до полімеризації, а алкенсилани є дуже реактивними сполуками... --KondratiukM (обговорення) 09:59, 5 січня 2020 (UTC)

Цікава публікація, але не знаю чи можна на її основі робити великі узагальнення щодо властивостей, принаймні, щоб розібратись у цій темі треба добряче покопатись у наведених у ній посиланнях, на що часу нема. Але показати приклади класів сполук, які відносять до гетероалкенів було б гарно. --yakudza 16:24, 5 січня 2020 (UTC)

Повністю згоден--KondratiukM (обговорення) 20:48, 5 січня 2020 (UTC)

Реакція Міхаеля

Добрий день! Наштовхнувся на допис про всім відому "реакцію Міхаеля". У зв'язку з цим у мене питання: Чому саме "Міхаеля"? Відкривача цієї реакції звали Артур Майкл (|Arthur Michael), він був американцем, на Заході всі вимовляють його фамілію як "Майкл". Реакція Міхаеля — це назва, що часто зустрічається в російському просторі, але, на мою скромну думку, це є грубою помилкою. Нажаль, я не маю можливості дізнатись, як про цю реакцію говорять українською, бо всі мої знайомі хіміки російськомовні. Але чи правильно казати "Реакція Міхаеля"?

Скоріше за все через те, що перша стаття, в якій описувалась реакція, була опублікована у німецькому журналі. Крім того, у той час німецька мова була мовою науки, тому нічого дивного, що прізвище прочитали за правилами німецької орфографії. В україномовних джерелах зустрічав лише Міхаеля --yakudza 01:32, 26 січня 2020 (UTC)

@Yakudza: Окей, зрозумів. Дуже цікаво виходить, тому що німці зараз вживають тільки "Майкл". Але українська Вікіпедія - вона для нас, а не для німців, тому стаття має називатись так, як говорять у нас. Я все одно хотів її трошки розширити - чи є сенс указати там про ці відмінності у вимові?--KondratiukM (обговорення) 09:24, 26 січня 2020 (UTC)

Назви хімічних елементів

Перенесено з Вікіпедія:Кнайпа (політики)#Назви хімічних елементів

Колеги, хочу звернути вашу увагу, що з 1 жовтня 2019 року в Україні діє стандарт ДСТУ 2439:2018 «ХІМІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ ТА ПРОСТІ РЕЧОВИНИ. Терміни та визначення основних понять, назви й символи», згідно з яким назви хімічних елементів в української термінології повертаються до національних українських традиційних назв хімічних елементів (які здебільшого збігаються з назвами відповідних простих речовин, як рекомендує IUPAC). В новому стандарті також повертається правило написання назв елементів з маленької літери (як і в англійської, французької, іспанської та ін. мовах). Старий стандарт ДСТУ 2439-94 з назвами елементів як Оксиген, Нікол, Аргентум тощо — скасовано. Було б непогано привести назви та зміст наших статей у відповідність зі стандартом і створити перенаправлення з дозволених та застарілих варіантів назв, де потрібно. Див. нижче табличку. --V1adis1av (обговорення) 20:30, 26 березня 2020 (UTC)

Елемент	Назва до реформи 1994 р.	Назва за ДСТУ 2439-94 (1994 р.)	Назва за ДСТУ 2439:2018
H	водень	Гідроген	водень (дозв. гідроґен)
C	вуглець	Карбон	вуглець (дозв. карбон)
O	кисень	Оксиген	кисень (дозв. оксиґен)
N	азот	Нітроген	азот (дозв. нітроґен)
F	фтор	Флуор	фтор (дозв. флюор)
Si	кремній	Силіцій	кремній (дозв. силіцій)
S	сірка	Сульфур	сірка (дозв. сульфур)
Mn	марганець	Манган	манґан
Fe	залізо	Ферум	залізо (дозв. ферум)
Ni	нікель	Нікол	нікель
Cu	мідь	Купрум	мідь (дозв. купрум)
As	миш'як	Арсен	арсен
Ag	срібло	Аргентум	срібло (дозв. арґентум)
Sn	олово	Станум (або Цина)	олово (дозв. станум)
Sb	сурма	Стибій	стибій
Pt	платина	Платинум	платина
Au	золото	Аурум	золото (дозв. аурум)
Hg	ртуть	Меркурій	ртуть (дозв. меркурій та гідрарґірум)
Pb	свинець	Плюмбум	свинець (дозв. плюмбум)
Bi	вісмут	Бісмут	бісмут

--V1adis1av (обговорення) 20:30, 26 березня 2020 (UTC)

Підтримую.--Leon II (обговорення) 21:13, 26 березня 2020 (UTC)

Підтримую. --MMH (обговорення) 17:08, 2 квітня 2020 (UTC)

 За.--Andriy.v (обговорення) 10:16, 5 квітня 2020 (UTC)

Варто ще згадати на сторінці Вікіпедія:Проект:Хімія, як профільний по темі.--Divega (обговорення) 09:56, 5 квітня 2020 (UTC)

 За.--KondratiukM (обговорення) 06:50, 6 квітня 2020 (UTC)

Підтримую. --lxlalexlxl (обговорення) 20:57, 15 квітня 2020 (UTC)

 Коментар

• Поки я там десь міркував собі, що мені більше подобається: кисень чи Оксиген, я якось пропустив масову інтервенцію літери Ґ. Вона була ще навіть у 1994 з його ґідроґенами, але тут же пішли ще далі — манґан, маґній — і без жодних альтернатив! І тепер мені цікаво: а навколохімічну термінологію теж буде змінено? Приміром, на якийсь ДСТУ ISO Маґній і маґнієві сплави... --Олег.Н (обговорення) 20:17, 11 квітня 2020 (UTC)
• І ще одне риторичне питання: а хтось чув за нову номенклатуру? Що там буде? Залізо(III) сульфат? Сульфат заліза(III)? Чи в нас відбулася декомунізація і школярі повернуться до залізо сірчанокисле? --Олег.Н (обговорення) 10:37, 12 квітня 2020 (UTC)
  • За номенклатуру не чув, але мені більш до вподоби «сульфат заліза(III)», якось воно не ріже вуха, в словосполученні є граматичний зв'язок, на відміну від варіанту «залізо(III) сульфат» (в англійському виразі «iron(III) sulfate» такий зв'язок є, iron(III) тут виступає як noun adjunct, ад'єктивований іменник, як «work» у виразі «a work jacket», причому цю сполуку можна назвати і «ferric sulfate», де перше слово є просто прикметником). Ми ж кажемо «оцтова кислота», а не «оцет кислота»? Щодо «ґ», чому б ні? --V1adis1av (обговорення) 23:04, 13 квітня 2020 (UTC)

    Етимологічно назви цих елементів грецькі, а в грецизмах в українській мові зазвичай Г (у гідроґені, наприклад, другий корінь той самий, що в генетиці, яка в нас не ґенетика). Непослідовно виходить — NickK (обг.) 11:46, 14 квітня 2020 (UTC)

    Мені здається, що вирішення цього питання має таку ж логіку, що й вирішення питання про застосування нового правопису. Є новий ДСТУ, де все прописано. Він може комусь не подобатись, він може бути навіть поганим в абсолютному сенсі (якщо для такого висновку будуть наведені вагомі аргументи, звісно), але за цим стандартом будуть писатись нові навчальні програми, підручники й ЗНО. Якщо в українській Вікі будуть писати назви елементів по-іншому, то це буде якось несерйозно. Однак пан Олег.Н дуже влучно зауважив, що тепер має вийти бодай якась вказівка щодо нової номенклатури. Якщо той же Fe₃(SO₄)₂ раніше був солідним інтернаціональним ферум(ІІІ) сульфатом, то залізо(ІІІ) сульфат взагалі не звучить. Тому я би запропонував переходити на назви елементів за новим стандартом (там і зміни не такі великі), а в номенклатурі залишити таку ж логіку, як була, але використовувати міжнародні назви елементів (типу, не водень, а гідроґен, не золото, а аурум) — до того моменту як МОН щось там нарешті опублікує.--KondratiukM (обговорення) 12:15, 14 квітня 2020 (UTC)

    Новий правопис трохи згадує хімічно-біологічного в § 82.2.1.2.4), де, зокрема, плазміноген, фібриноген та магній. Виходить, що новий ДСТУ суперечить новому ж правопису, хоча вони вийшли приблизно одночасно... — NickK (обг.) 14:09, 14 квітня 2020 (UTC)

    Дійсно, дуже дивно... Прошу пробачення, не знав про те, що в новому правописі таке вказано. Мені здається, це суттєво змінює суть справи, бо тоді незрозуміло, звідки вони взяли той "-ґен". Давайте вже проголосуємо за чи проти?--KondratiukM (обговорення) 16:31, 14 квітня 2020 (UTC)

    В давньогрецької γεννάω вимовлялось з [g], а ὕδωρ з [h], тобто і Г, і Ґ в «гідроґені» фонетично і етимологічно можна більш-менш обґрунтувати (це суто академічне питання, бо в ДСТУ вже водень). Але згоден, новий Правопис-2019 рекомендує юзати «ґ» тільки в давно запозичених словах, а в нових запозиченнях g передавати літерою «г» (в Правопису-93 так само, за винятком власних назв, але це не наш випадок). Тобто розробники нового стандарту дійсно порушують Правопис-2019, хоч і посилаються на нього. Чого це їм так сподобалася «ґ»? Не думаю, що на практиці (і в публікаціях) хтось буде вживати «маґній» і «ґерманій» замість «магнію» та «германію». --V1adis1av (обговорення) 17:56, 14 квітня 2020 (UTC)

    @V1adis1av: Не дуже добре володію грецькою (ну, тобто, взагалі не володію), тому буду згоден із Вами а пріорі :) А щодо другої частини Вашої репліки — то є те ж саме, що вже обговорювалось щодо нового правопису: ми його або приймаємо таким, як є, або не приймаємо. Бо є постанова, бо є ДСТУ, а Вікі прямує до звання серйозної енциклопедії. Тому, навіть, якщо я неправий (що може мати місце з високою долею ймовірності), ми маємо нормально проголосувати. Тема, що Ви запропонували, дійсно дуже важлива, тому, раз уже на те пішло, треба вже визначитись. @Олег.Н: Пане Олеже, Ви ж адмін — що скажете, варто запінгувати інших активних користувачів-хіміків і завершити це голосування чи змінити формат голосування на можливість прийняття "нового стандарту з певними модифікаціями", як-от прибрати ту "ґ"...--KondratiukM (обговорення) 19:19, 14 квітня 2020 (UTC)

    (На моє ж щастя я не адмін )
    Мені подобається варіант оцього "нового стандарту з певними модифікаціями"
    Маленький екскурс в історію: колись давно я вже заводив обговорення з номенклатури (але в широкому сенсі цього слова, тому вона лише побіжно стосувалася елементів) і закінчилося все це нічим, бо рішення вдвох не приймають)
    Якщо хтось матиме час і натхнення зробити проект правил, то от навіть і сторінка вже створена --Олег.Н (обговорення) 19:57, 14 квітня 2020 (UTC)

Electron withdrawing/releasing groups

Вітаю! Чи не підкажете, як можна влучно перекласти українською теміни "electron-withdrawing group" та "electron-releasing group"? Я знаю, що у випадку ароматичного електрофільного заміщення перші називають деактивуючими, а другі — активуючими. Але у випадку реакцій нуклеофільного заміщення все якраз навпаки, тому хотілось би використати якісь більш вдалі терміни — а як їх перекласти я не знаю. --KondratiukM (обговорення) 08:35, 7 квітня 2020 (UTC)

electron-withdrawing group — електроноакцепторна група; electron-releasing group — електронодонорна група. --丂ㄖㄥㄖ山卂ㄚ ^ȱѣȓ 10:38, 7 квітня 2020 (UTC)

Дякую!--KondratiukM (обговорення) 14:47, 7 квітня 2020 (UTC)

Нові редагування

Там, де нові редагування, написано, що сторінку Пірокатехол редагував користувач IP, хоча в історії сторінки видно, що окрім мене її ніхто не редагував. Illya Shevchenko1 (обговорення) 10:59, 21 вересня 2020 (UTC)Illya Shevchenko1

Взагалі не зрозуміло, як воно визначає, які сторінки належать до хімії. Я поставив в обговореннях статей про хімію, що зараз пишу, шаблон "Проєкт хімія", але редагування цих статей не позначаються там, і взагалі останнє "нове редагування" - 07.10.2021 Якось дивно, мабуть не оновлюється. Illya Shevchenko1 (обговорення) 13:27, 13 листопада 2021 (UTC)Illya Shevchenko1

Воно оновлюється автоматично ботом, але бот, схоже, загнувся десь недавно: Портал:Хімія/Редагують зараз. Написав ботовласнику: Обговорення_користувача:UkrFace#UkrFaceAuto_вмер. --塩基Base 17:14, 13 листопада 2021 (UTC)

Металевий чи металічний?

Підкажіть, будь ласка, як правильно — металевий чи металічний, коли ми говоримо про якийсь метал у чистому вигляді. У Вікіпедії зараз є, наприклад, і "металевий натрій" і "металічний натрій" — може якось виробити єдину термінологію? Чи це взагалі все калька, і треба ще якось інакше казати?--BogdanShevchenko (обговорення) 22:02, 1 жовтня 2020 (UTC)

Цікаве питання... у словнику пишуть, що обидва слова еквівалентні. Цілком можливо, що так і є, просто лінгвістично джерела походження цих слів різні. У такому випадку, думаю, доцільно просто залишити дописувачам право обирати одне із двох слів (або ж одразу обидва) на свій смак :)--KondratiukM (обговорення) 07:45, 6 жовтня 2020 (UTC)

Щодо еквівалентності, багато де бачу таке: "Металевий — зроблений із металу, металічний — має властивості чи ознаки металу. Металева пластина, але металічний блиск". Але, моя проблема в тому, що я не можу знайти точного визначення цього слова у застосуванні до металів. Тобто, якщо "металічний водень" — то дійсно водень, що має ознаки металу, то "металічний натрій" — це ніби щось інше, бо натрій — завжди має ознаки металу? --BogdanShevchenko (обговорення) 11:21, 6 жовтня 2020 (UTC)

Ну ми же не можемо сказати "металевий натрій" в сенсі "зроблений із металу"... Тим паче, металічний натрій дійсно має ознаки металу, а от натрій(I) — ні. Тоді я бачу більший сенс використовувати "металічний" в дописах про хімічні й фізичні властивості.--KondratiukM (обговорення) 07:09, 11 жовтня 2020 (UTC)