Велікін Олег Маркович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Велікін Олег Маркович
Народний депутат України
21 квітня 2016 — 29 серпня 2019
Народився 6 травня 1971(1971-05-06) (52 роки)
Київ
Відомий як політик
Громадянство Україна
Alma mater Національний університет харчових технологій[1], Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка[1], Національна академія внутрішніх справ і НАДУ при Президентові України
Політична партія безпартійний
Велікін Олег Маркович на сайті Верховної Ради
Україна Народний депутат України
8-го скликання
Блок Петра Порошенка «Солідарність» 21 квітня 2016 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Велікін Олег Маркович (нар. 6 травня 1971, Київ) — український політик, депутат ВРУ 8-го скликання, генеральний директор, ТОВ «Київторгсервіс».

Кар'єра[ред. | ред. код]

У 2005 році увійшов до складу Центральної ради політичної партії Пора, на виборах до Верховної Ради 2006 балотувався за списком ПОРА-ПРП. Брав участь в інших політичних проєктах. Зокрема, керував Київською обласною організацією політичної партії Українські соціал-демократи.

З 2010 — Депутат Київської облради, Голова Київської обласної організації партії Удар Віталія Кличка.

З 2012 — Голова фракції Київської обласної організації політичної партії УДАР Віталія Кличка в Київській обласній раді VI скликання.

Парламентська діяльність[ред. | ред. код]

З квітня 2016 року — народний депутат України Верховної Ради VIII скликання. У парламент пройшов за списками блоку Петра Порошенка (№ 78) після того, як ряд депутатів від БПП стали членами Уряду.

Був одним з 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального кодексу України про незаконне збагачення, що зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б http://kievvlast.com.ua/base/dose-_velikin_oleg_markovich49005
  2. Кто требовал отменить статью за незаконное обогащение: список. ЛІГА.net. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 04.03.2019.

Посилання[ред. | ред. код]