Усов Костянтин Глібович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Усов Костянтин Глібович
Ім'я при народженніКостянтин Глібович Усов
Народився9 липня 1988(1988-07-09) (36 років)
Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьжурналіст, політик
Alma materКНУ ім Т. Шевченка
Знання мовросійська і українська
ЧленствоВерховна Рада України VIII скликання
Посадазаступник голови Київської міської державної адміністрації
ПартіяЄвропейська Солідарність
Народний депутат України Україна
8-го скликання
Блок Петра Порошенка 27 листопада 2014 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Костянтин Глібович Усов (9 липня 1988(1988-07-09), Кривий Ріг, Дніпропетровська область) — український політик, народний депутат Верховної ради України VIII скл., депутат Київської міськради.[1] З 11 лютого 2021 року заступник голови Київської міської адміністрації[2] з питань здійснення самоврядних повноважень. До повномасштабного вторгнення РФ 2022 року координував діяльність Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП), Департаменту реєстрації КМДА та Департаменту транспорту КМДА.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 9 липня 1988 року у Кривому Розі в родині інженерів, у віці 13 років отримав чорний пояс із карате[3].

У 2005 році закінчив Центрально-Міську гімназію зі срібною медаллю (Кривий Ріг), 2007 року став кореспондентом «Комерсант-Україна». 2009 році отримав диплом журналіста КНУ ім. Шевченка.

У 2012 році завершив навчання за програмою IVLP Державного департаменту США Fight Against Corruption[4].

У 2013 році отримав диплом юриста КНУ ім. Шевченка.

У тому ж році стає головою Наглядової ради телекомпанії «Перший міський телеканал. Одеса»[5].

У квітні 2014 року став радником  голови Одеської ОДА.

З листопада 2014 по серпень 2019 року — народний депутат України VIII скликання, заступник голови Комітету ВРУ з питань інформатизації та зв'язку.

З 2015 року — секретар Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації.

З 2016 року — заступник члена постійної делегації Парламентської Асамблеї Ради Європи[6]. Член комітету рівності та недискримінації ПАРЄ[7].

З 2018 року — член комітету Парламентської Асамблеї Ради Європи з питань обрання суддів Європейського суду з прав людини.

З вересня 2019 року по лютий 2021 року працював директором з розвитку бізнесу та правових питань в Адвокатському об'єднанні «EVERLEGAL»[8].

З лютого 2021 року — заступник голови Київської міської державної адміністрації з питань здійснення самоврядних повноважень.

Одружений, має двох синів[7].

Освіта

[ред. | ред. код]

Журналістика

[ред. | ред. код]

У 2006 році стажувався в українській редакції BBC World Service у Лондоні. Працював у «Телекритиці», на «Новому каналі», СТБ, «Фокусі» та «Дзеркалі тижня». 

З 2007 року працював у газеті «Коммерсантъ Украина».

З 2009 року працював журналістом-розслідувачем на телеканалі ТВі.

Найвідоміші розслідування: «Лук'янівка. Тюрма № 1»[9], «Спецрозслідування. Політичні репресії»[10], «Орендувати натовп»[11], «Друзі президента»[12], «Банда Дікаєва»[13].

Політика

[ред. | ред. код]

У 2014 році став депутатам Верховної Ради від Кривого Рогу по 33 мажоритарному виборчому округу в м. Кривий Ріг і водночас наймолодшим мажоритарником парламенту восьмого скликання[14]. У Верховній Раді працював на посадах заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв'язку та секретаря Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації.

Був заступником члена Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи. У січні 2018 Костянтин Усов увійшов до складу комітету з юридичних питань та прав людини ПАРЄ, який займається формуванням складу Європейського суду. Загалом до комітету обирають 40 фахівців-юристів з-поміж майже тисячі делегатів ПАРЄ.

З 25 грудня 2018 року знаходиться під санкціями РФ[15].

2020 — обраний депутатом Київської міськради IX скликання[16].

9 лютого 2021 року мер Києва Віталій Кличко призначив Усова заступником голови КМДА[2].

Законотворча діяльність

[ред. | ред. код]

1 квітня 2016 року зареєстрував проєкт закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення вимог природоохоронного законодавства, згідно з яким штрафи за несанкціоновані викиди промислових підприємств збільшаться до 400 разів[17].

Співавтор Закону «Про освіту», що передбачає початкову, середню та вищу освіту в Україні державною мовою[18].

Розслідування

[ред. | ред. код]

Хабарництво

[ред. | ред. код]

Під час війни у липні 2022 року виїхав з України до США на навчання у Гарварді. В цей час правоохоронці розслідували діяльність Усова, пов'язану із вимаганнями хабарів у маршрутників Києва[19]. За час перебування за кордоном, Усов продовжив займати посаду заступника Кличка у КМДА, хоча за понад рік він жодного разу не з'явився на робочому місці. Він повідомив, що профільний підрозділ Міноборони України підписав спеціальний дозвіл на перетин ним українського кордону[20].

У червні 2024 року ДБР оголосило Усову про підозру[21].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • 2012 — спецприз у конкурсі «Честь професії»[22].
  • 2012 — премія ім. Кривенка «За поступ у журналістиці»[23].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Стало відомо, хто проходить до Київради: список. Слово і Діло (укр.). Процитовано 17 грудня 2020.
  2. а б https://kyivcity.gov.ua/npa/pro_priznachennya_usova_kg/ftxlemjhxh_mg__50/
  3. Константин УСОВ зарегистрирован мажоритарщиком
  4. Усов Костянтин Глібович
  5. УСОВ Костянтин Глібович
  6. Через відсутність нардепа-радикала не вдалося заблокувати все російське лобі в ПАРЄ, — Усов
  7. а б Досье: Усов Константин Игоревич
  8. Усов Костянтин Глібович
  9. Фильм «Лук'янівка. Тюрма № 1»
  10. Борис Бахтєєв. «Політичні репресії» на ТВі: про мед і дьоготь
  11. Сюжет «Орендувати натовп» («Знак оклику!»)
  12. «Друзям президента можна все»
  13. «Одеса. Чеченці. Крах МВС»
  14. Звідки у Верховній Раді беруться молоді депутати?
  15. Что известно о людях, которые попали в новый список санкций РФ
  16. Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС "Місцеві вибори 2020". www.cvk.gov.ua. Процитовано 17 грудня 2020.
  17. ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ від 01.04.2016 р. N 4367
  18. «Російські школи, ви йдете в минуле»: якою мовою навчатимуться діти в Україні?
  19. Константин Парфенов (30 травня 2023). Заступник Кличка під час війни виїхав на навчання до США й досі не повернувся. 368.media (укр.). Процитовано 13 листопада 2023.
  20. Анастасія Фещенко (11 серпня 2023). Зник у Гарварді? Що відомо про заступника Кличка, який не повернувся з відпустки. Главком (укр.). Процитовано 13 листопада 2023.
  21. https://dbr.gov.ua/news/dbr-povidomilo-pro-pidozru-posadovcyu-kdma-yakij-pid-chas-vijni-organizuvav-shemu-poboriv-zi-stolichnih-avtopereviznikiv
  22. «Честь професії»-2012: у трьох номінаціях переміг журналіст «1+1», а Костянтин Усов отримав спеціальний приз
  23. Костянтин Усов здобув премію імені Олександра Кривенка

Посилання

[ред. | ред. код]

Соціальні мережі

[ред. | ред. код]