Шинькович Андрій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шинькович Андрій Васильович
Шинькович Андрій Васильович VADIM CHUPRINA © 15 (cropped).JPG
Верховна рада України 2015
Народився 2 березня 1976(1976-03-02) (46 років)
Вінниця
Громадянство Україна Україна
Діяльність Політик
Відомий завдяки Народний депутат України 8-го скликання
Alma mater Міжрегіональна академія управління персоналом
Посада Народний депутат України
Партія Народно-демократична партія
Україна Народний депутат України
8-го скликання
Блок Петра Порошенка «Солідарність» 27 листопада 2014 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Андрій Васильович Шинькович (нар. 2 березня 1976(19760302), Вінниця) — український політик. Народний депутат України 8-го скликання. Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Освіта[ред. | ред. код]

З 2000 по 2005 роки навчався у Міжрегіональній академії управління персоналом за спеціальністю «Економіка та управління персоналом».

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

  • з липень 1994 — травень 1995 року — інструктор Інституту нетрадиційної медицини
  • 1997–2005 роки — голова Вінницької обласної організації Народно-демократичної ліги молоді;
  • з 1998 по 2005 роки — голова Молодіжного парламенту Вінниччини;
  • листопада 1999 року по січень 2001 року — економіст-менеджер ЗАО «Агронафтасервіс»;
  • з травня 2001 року по червень 2004 року — керівник прес-служби Вінницької обласної ради;
  • з червня 2004 року по серпень 2005 року — начальник управління у справах преси та інформації Вінницької облдержадміністрації;
  • з листопада 2005 року по травень 2006 року — помічник-консультант нардепа в Апараті Верховної ради України;
  • з лютого 2007 року по квітень 2008 року — менеджер Корпорації «Укрмостобуд»;
  • з квітня 2008 року по жовтень 2012 року — генеральний директор ТОВ "Редакція газети «Україна і світ сьогодні»;
  • з жовтня 2012 року по листопад 2014 року — заступник голови ТОВ «Епіцентр К»;
  • з листопада 2014 року по теперішній час — народний депутат України.
  • з 2015 року — співголова Хмельницької обласної організації політичної партії «За конкретні справи».

Парламентська діяльність[ред. | ред. код]

З листопада 2014 року — народний депутат України. Обраний за виборчому округу № 189 (Хмельницька область), самовисуванець. Член депутатської фракції Блок Петра Порошенка.

Член групи з міжпарламентських зв'язків з Латвією, Італєю, Азербайджаном, США, Іспанією, ФРН. [1]

30 березня 2017 — керівник депутатської групи з міжпарламентських зв'язків з Македонією.

25 квітня — очолив делегацію для зустрічі в Києві з послом Македонії в Україні Столе Змейкоскі.[2]

За час роботи у ВРУ відвідав 99 % пленарних засідань. За результатами моніторингу Громадського руху «Чесно», 2016 року увійшов до списку парламентарів, які не пропустили жодного пленарного засідання. [3]

За 2,5 роки роботи у парламенті став автором чи співавтором більше 100 законопроєктів, з яких 9 стали чинними актами[джерело?].

Був одним з 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального колексу України про незаконне збагачення, що зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом[4].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Одружений, виховує доньку Камілу та сина Матвія.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 7 травня 2017. Процитовано 9 травня 2017. 
  2. Представники Верховної Ради і Посол Македонії обговорили економічну співпрацю. Парламентська група дружби Україна – Македонія (укр.). Архів оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 9 травня 2017. 
  3. Прогульники і кнопкодави Верховної Ради 2016 року. www.chesno.org. Архів оригіналу за 1 травня 2017. Процитовано 9 травня 2017. 
  4. Кто требовал отменить статью за незаконное обогащение: список. ЛІГА.net. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 03.03.2019. 

Посилання[ред. | ред. код]