Кодола Олександр Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кодола Олександр Михайлович
Публічна дискусія за участю Олександра Кодоли DSCN6873 03-с.JPG
Олександр Кодола в Чернігові 18 квітня 2016
Народився 17 лютого 1982(1982-02-17) (37 років)
Чернігів
Громадянство Україна
Національність українець
Місце проживання Чернігів
Діяльність політик
Alma mater Чернігівський національний технологічний університет
Посада Народний депутат України
Партія Народний фронт[1]
Україна Народний депутат України
8-го скликання
Народний фронт 27 листопада 2014

Кодола Олександр Михайлович на сайті Верховної Ради України

Олександр Михайлович Кодола (нар. 17 лютого 1982(19820217), м. Чернігів) — український політик, Народний депутат України VIII-го скликання, обраний по одномандатному виборчому округу №209.

Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Заступник Глави Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї ЄС - Східні сусіди (ПА ЄВРОНЕСТ).

Член Виконавчого комітету Національної парламентської групи в Міжпарламентському Союзі.

Заступник члена Української частини Парламентського комітету асоціації.

Керівник групи з міжпарламентських зв'язків з Латвійською Республікою.

Співголова групи з міжпарламентських зв’язків з Республікою Білорусь.

Член групи з міжпарламентських зв’язків з Королівством Норвегія.

Член групи з міжпарламентських зв'язків з Державою Ізраїль.

Член групи з міжпарламентських зв’язків з Японією.

Член групи з міжпарламентських зв'язків з Литовською Республікою.

Член групи з міжпарламентських зв’язків з Китайською Народною Республікою.

Освіта[ред. | ред. код]

Освіта вища: у 2007 році закінчив Чернігівський державний технологічний університет.

У 2017 році здобув науковий ступінь кандидата економічних наук, захистивши дисертацію за спеціальністю «Економіка та управління національним господарством»[джерело?].

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

У 2001 році розпочав працювати помічником друкаря у ТОВ «Зірка», м. Чернігів.

У 2002 році працював учнем налагоджувальника автоматичних ліній та агрегатних верстатів механоскладального корпусу АТ «Чернігівавтодеталь».

З 2002 по 2003 рік працював майстером служби енергетика у ковальському цеху АТ «Чернігівавтодеталь».

З 2003 по 2006 рік обіймав посаду інженера з організації та нормування праці інструментального цеху АТ «Чернігівавтодеталь».

З 2006 по 2007 роки — інженер з організації та нормування праці II категорії відділу праці та заробітної плати ТОВ «Складальний завод — Чернігівавтодеталь».

З 2008 по 2011 роки — заступник головного енергетика ТОВ «Житло-Буд».

У 2012 році — помічник-консультант народного депутата України.

У 2014 році був обраний на посаду першого заступника голови Чернігівської обласної ради.

З 2014 року — народний депутат України.

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

З 2007 по 2009 рік — голова Чернігівської обласної громадської організації ВМГО «Батьківщина молода».

З 2009 по 2018 рік — голова Правління Чернігівської обласної організації «Центр політичних студій та аналітики».

З 2009 по 2010 рік — перший заступник голови Чернігівської обласної партійної організації ВО «Батьківщина».

З 2010 по 2014 рік — голова Чернігівської обласної партійної організації ВО «Батьківщина». Очолював 20-тисячну обласну організацію ВО «Батьківщина». Двічі був обраний головою організації на партійних конференціях. Був наймолодшим керівником обласної партійної організації ВО «Батьківщина» в Україні.

З 2014 року — голова Чернігівської обласної організації Політичної партії «Народний Фронт».

Робота в органах місцевого самоврядування[ред. | ред. код]

У 2006 році обраний депутатом Деснянської районної у м. Чернігові ради V скликання (2006 — 2010 рр.).

У 2010 році обраний депутатом Чернігівської обласної ради VI скликання за списком Чернігівської обласної партійної організації ВО «Батьківщина».

З 2010 по 2014 рік був головою фракції ВО «Батьківщина» в Чернігівській обласній раді.

Участь у Парламентських виборах[ред. | ред. код]

На Парламентських виборах 2014 року був кандидатом у народні депутати України від партії «Народний фронт» (виборчий округ № 209, Чернігівська область).[2] Здобув перемогу, отримавши 26,88 % голосів виборців.[3]

Діяльність під час Євромайдану[ред. | ред. код]

Олександр Кодола був активним учасником Євромайдану. Він є одним з організаторів та керівників Чернігівського Євромайдану. Був одним з організаторів та керівників Чернігівського обласного Штабу національного спротиву.[4] Активний учасник та координатор акцій протесту з листопада 2013 по лютий 2014 року в ході Революції Гідності.

Міжнародна діяльність[ред. | ред. код]

Олександр Кодола розбудовує міжнародні зв’язки з Латвією. Сприяє проведенню спільних українсько-латвійських проектів у сфері децентралізації, сільського господарства, розвитку територій. Запроваджує постійний обмін делегаціями за участі представників місцевого самоврядування та бізнесу. Як Заступник голови Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській Асамблеї ЄС - Східні сусіди (ПА ЄВРОНЕСТ) бере активну участь у роботі Парламентської Асамблеї ЄВРОНЕСТ у Брюсселі. Зокрема, у 2018 році під час засідання ЄВРОНЕСТ підняв питання необхідності звільнення українських бранців, яких незаконно утримує на своїй території Російська Федерація, і понесення кримінальної відповідальності вищого керівництва Росії за військові злочини.

За безпосередньої участі Олександра Кодоли місто Ніжин отримало місто-побратима — латвійське місто Прейлі.[5] Долучився до відкриття Почесного консульства Латвійської Республіки у Чернігові.[6] Організував у Латвії періодичний відпочинок для дітей з Чернігівської області, чиї батьки брали участь в Антитерористичній операції на сході України.[7]

Брав участь у парламентських зустрічах у Державному департаменті, Сенаті та Конгресі США. Зокрема, в 2018 році підняв питання щодо проблем безпеки та оборони, реінтеграції українських територій, допомоги внутрішньо переміщеним особам, боротьби з корупцією. Організував вивчення досвіду процесу децентралізації та обміну делегаціями представників Ніжинщини з латвійськими колегами, реформи місцевого самоврядування Латвії у рамках програми обміну досвідом між країнами за підтримки парламентської групи дружби Україна - Латвія і голови її латвійської частини Айнарса Межуліса.

Автор законів[ред. | ред. код]

  1. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" №1999-VIII.
  2. "Про внесення змін до деяких законів України (щодо волонтерської діяльності)" №246-VIII.
  3. "Про внесення змін до пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" (щодо продовження строку мораторію на відчуження гуртожитків)” №68-VIII.
  4. "Про житлово-комунальні послуги" №2189-VIII.
  5. "Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (щодо доповнення переліку осіб, які мають право на пенсії нарівні з військовослужбовцями строкової служби та членами їх сімей)" №1673-VIII.
  6. "Про внесення змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо продовження терміну прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт" №2363-VIII.
  7. "Про внесення змін до статті 13 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" №1413-VIII.
  8. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності" №1817-VIII.
  9. "Про комерційний облік комунальних послуг" №2119-VIII.
  10. "Про енергетичну ефективність будівель" №2118-VIII.[8]

Відстоювання та захист інтересів громади Чернігівщини[ред. | ред. код]

За особистого втручання Олександра Кодоли в Ніжині в жовтні 2016 року вчасно розпочався опалювальний сезон.[9] Відстоював інтереси мешканців Ічнянського району, які постраждали внаслідок вибухів на військовому арсеналі в ніч на 9 жовтня 2018 року.[10] Пришвидшив виділення Урядом 100 млн. гривень на ліквідацію наслідків руйнувань в Ічнянському районі.[11] [12]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]