Логвинський Георгій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Логвинський Георгій Володимирович
Народився 3 серпня 1978(1978-08-03) (44 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Діяльність політик
Alma mater Національна академія внутрішніх справ
Членство Верховна Рада України VIII скликання
Посада народний депутат України VIII скликання, Заступник голови Комітету ВРУ з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, Віце-Президент ПАРЄ (2017—2018), Віце-Президент Європейської народної партії в Раді Європи (2015-2019), Віце-Президент Комітету з юридичних питань та прав людини ПАРЄ (2017-2019), Заступник голови Комітету, голова підкомітету з міжнародно-правових питань та внутрішньо переміщених осіб Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (2014-2019), Голова групи з міжпарламентських зв'язків з Державою Ізраїль Верховної Ради України VIII скликання
Партія Народний фронт
Сайт Георгій Логвинський у соціальній мережі «Фейсбук»]

Гео́ргій Володи́мирович Логви́нський (нар. 3 серпня 1978(19780803)) — народний депутат України VIII скликання, Віце-Президент Парламентської асамблеї Ради Європи (2017—2018), Віце-Президент Європейської народної партії в Раді Європи (2015-2019), Голова групи з міжпарламентських зв'язків з Державою Ізраїль Верховної Ради України VIII скликання, Заслужений юрист України, адвокат, правозахисник. Має дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла. Доктор філософії (кандидат юридичних наук).

Біографія[ред. | ред. код]

3 січня 2017 року Георгій Логвинський був обраний[1] Віце-Президентом Парламентської асамблеї Ради Європи (2017-2018)[2]. Це найвища займана посада на міжнародній парламентській арені за всю історію України.

В січні 2017 року Георгій Володимирович обраний[3] Головою Підкомітету з проблем злочинності та боротьби із тероризмом ПАРЄ[4], який для 47 країн Ради Європи відіграє вирішальну роль у питаннях запобігання, припинення та мінімізації наслідків терористичної діяльності. Найвищою оцінкою діяльності Логвинського на цій посаді, є повторне обрання його, 23 січня 2018 року на посаду голови Підкомітету з проблем злочинності та боротьби з тероризмом ПАРЄ.

22 січня 2018 року був обраний представником Комітету з юридичних питань та прав людини Парламентської асамблеї Ради Європи в ГРЕКО (англ. Group of States Against Corruption, GRECO).

З 2015 року був Віце-Президентом Європейської народної партії в Раді Європи, найчисельнішої політичної групи в ПАРЄ. У січні 2018 року Логвинський втретє був обраний віце-президентом Європейської народної партії в Раді Європи та працював на цій посаді до кінця каденції[5].

В січні 2019 року Логвинського Г. В. було обрано Віце-Президентом Комітету з юридичних питань та прав людини Парламентської асамблеї Ради Європи.

У грудні 2017 року був призначений доповідачем Парламентської асамблеї Ради Європи з підготовки доповіді на тему: «Принципи та гарантії адвокатської діяльності». Ця доповідь покликана підняти найактуальніші питання адвокатської діяльності в державах — членах Ради Європи і виробити конкретні рекомендації для посилення гарантій діяльності адвокатів і захисту прав громадян.

У 2014 році Георгія Логвинського обрано[6] народним депутатом України (№ 37 у виборчому списку[7] політичної партії «Народний Фронт») за квотою Меджлісу кримськотатарського народу. У Верховній Раді України він займав посаду Заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, голови підкомітету з міжнародно-правових питань та внутрішньо переміщених осіб (2014-2019).

Георгій Володимирович є адвокатом та правозахисником. Як адвокат та як член Київської обласної колегії адвокатів здійснював представництво[8] інтересів в гучних кримінальних та цивільних справах. Захищав[9], зокрема, осіб, щодо яких існувало клопотання про екстрадицію в Росію внаслідок політично мотивованого кримінального переслідування.

З 2005 року працював на посаді консультанта[10] народного депутата України Мустафи Джемільова і на посаді радника Конгресу національних громад України та Меджлісу кримськотатарського народу з міжнародно-правових питань. Також співпрацював з Українською Гельсінською спілкою з прав людини, Харківською правозахисною групою, Інститутом релігійних свобод.

Як бізнесмен розпочав діяльність[8] з 1996 року, заснувавши компанію, що займалася консалтингом та співпрацювала, зокрема, з «Дженерал Електрик», «Єврошоп-Швейцарія» та іншими міжнародними компаніями. Пізніше заснував міжнародний консорціум за участю підприємств в Польщі, Сполученому Королівстві і Німеччині із надання консалтингових послуг іноземним інвесторам та українським підприємствам із питань зовнішньоекономічної діяльності, зокрема з питань толінгових переробок. Консорціум працював, в тому числі, з державними програмами Польщі та Німеччини: Warszawska Giełda Towarowa (Варшавська товарна біржа)[11], Agencja Rynku Rolnego (Агентство сільськогосподарського ринку)[12] тощо.

Закінчив Академію МВС України за спеціальністю «юрист»[8]. В ад'юнктурі Академії МВС працював над науковим дослідженням за напрямом «Кримінально-правова охорона зовнішньоекономічної діяльності в Україні».

У 2021 році захистив дисертацію на тему: "Кримінально-правова характеристика посягання на захисника чи представника особи" за спеціальністю кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право та здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук (доктор філософії).

Після початку війни в Україні, Георгій Логвинський разом з Посольством Ізраїлю в Україні, за підтримки Національної поліції України та Державної прикордонної служби України, запровадив проект допомоги в евакуації з місць бойових дій, з населених пунктів під обстрілами та блокадою, з усієї території України. З перших днів війни, в рамках проекту було врятовано більше 16 000 громадян. Особливим досягненням проекту стало створення інноваційних медичних автобусів - "медбусів", що дало можливість вивезти тяжкопоранених, хворих, літніх людей та врятувати їм життя під час евакуації з найгарячиших точок України [13].

Активно займається волонтерською діяльністю, бере участь у міжнародних програмах гуманітарної допомоги Україні, започаткував та розвиває безліч благодійних проектів з допомоги ЗСУ та цивільному населенню України.

Розмовляє українською, англійською, російською, польською, німецькою мовами та на івриті.

Парламентська діяльність[ред. | ред. код]

У 2014 році обраний народним депутатом України (Верховна Рада України VIII скликання). Займав посаду Заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, голови підкомітету з міжнародно-правових питань та внутрішньо переміщених осіб (2014-2019).

Георгій Логвинський є одним з розробників[8] Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Логвинський Г. В. є співавтором численних звернень[14] Верховної Ради України до міжнародних організацій, парламентських асамблей, іноземних урядів, світових лідерів про порушення прав і свобод людини у Автономній Республіці Крим, засудження порушень прав і свобод кримськотатарського народу.

У 2015 році Логвинського Г. В. обрано Головою Міжфракційного депутатського об'єднання «Адвокація України»[15] Верховної Ради України. Як Голова МФО він зміг об'єднати народних депутатів України, адвокатів, правозахисників та створити майданчик для діалогу щодо захисту прав адвокатів, забезпечення принципу верховенства права, дотримання законодавства щодо недопустимості незаконного втручання в адвокатську діяльність.

29 березня 2018 року Георгія Логвинського було обрано переможцем Премії «Кращий GR-спеціаліст року» у номінації: «Найкращий Міжнародний Кейс»[16].

У 2021 році за вагомі заслуги у сфері GR Георгія Логвинського було нагороджено почесною відзнакою IV Всеукраїнської GR-премії 2021 за версією Української Асоціації професіоналів у сфері Government Relations і лобістів[17].

Міжнародна діяльність[ред. | ред. код]

Георгій Логвинський у 2017—2018 займав найвищу посаду на міжнародній парламентській арені за всю історію України — посаду Віце-Президента Парламентської асамблеї Ради Європи.

В січні 2017 року обраний Головою Підкомітету з проблем злочинності та боротьби із тероризмом ПАРЄ[2]. В подальшому, повторно був обраний Головою вказаного Підкомітету.

З січня 2019 року Логвинського Г. В. і до кінця каденції, займав посаду Віце-Президента Комітету з юридичних питань та прав людини Парламентської асамблеї Ради Європи.

Результатами його активної діяльності стали ключові резолюції, поправки та пропозиції[18] ПАРЄ, якими введено та продовжено санкції проти Росії, засуджено анексію АР Крим та окупацію Донбасу, в тому числі результатами яких стало звільнення політичних в'язнів.

Логвинський Г. В. був головою Групи міжпарламентських зв'язків Верховної Ради України з Державою Ізраїль з 2014 по 2019 роки[19]. Саме ця країна є ключовим партнером України в наданні економічного, медичного і військового досвіду, гуманітарній підтримції.

Під головуванням Георгія Володимировича, Група міжпарламентських зв'язків відігравала ключову роль у зміцненні україно-ізраїльських відносин та посиленні співпраці. Зокрема, розширено договірно-правову базу, реалізовано проекти з обміну досвідом у медичній сфері, надано лікування та реабілітацію бійцям АТО та членам сімей загиблих бійців АТО.

Логвинський Г. В. активно розвивав та продовжує працювати над розвитком міжнародних зв'язків України та захистом прав та інтересів національних меншин. Був відзначений особистою нагородою Міністерства внутрішніх справ Грузії за вагомий внесок у зміцнення українсько-грузинських відносин та в розвиток прав меншин в Україні.

В грудні 2021 року під час Israel innovation summit Георгія Логвинського було відзначено нагородою “ТОР -30 засновників ізраїльсько-українських змін” за вагомий особистий внесок в розвиток співпраці та партнерства між Україною та Державою Ізраїль.

Правозахисна та адвокатська діяльність[ред. | ред. код]

Логвинський Г. В. розпочав правозахисну та юридичну діяльність у 1996 році. Він є адвокатом, членом Київської обласної колегії адвокатів. Очолює Піклувальну раду Конгресу національних громад України.

Многократний переможець конкурсу «Адвокат Року» за професійні здобутки та активний захист прав адвокатської спільноти від Асоціації адвокатів України.

Георгію Логвинському присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України» відповідно до Указу Президента України від 2016 року № 533/2016[20].

У 2014 році, від самого початку окупації українських територій, він об'єднав провідних правозахисників та юристів, створивши Експертну раду при Міністерстві юстиції України. У її склад увійшли представники відомих в України юридичних фірм: «Baker & McKenzie», «Integrites», «Василь Кісіль і Партнери», «Астерс», «Astapow Lawyers», «Sayenko Kharenko» та інші.

Експертна рада відіграє вирішальну роль у захисті порушених внаслідок окупації прав України та громадян, наданні безкоштовної юридичної допомоги постраждалим, захисті майна та бізнесу.

Одноголосним рішенням членів Експертної ради Георгій Володимирович був обраний її Головою та призначений радником Міністра юстиції України.

Під головуванням Логвинського Г. В. зібрані матеріали для відкриття понад 1000 кримінальних проваджень, затримання  крупних морських суден, оголошення повідомлень про підозру у державній зраді сотням кримських прокурорів, чиновників, у тому числі суддям.

Георгій Володимирович очолює групу юристів, що здійснюють захист і надають правову допомогу політичним в'язням, координує діяльність адвокатів і правозахисників на окупованих територіях.

Номінаційним комітетом Ради адвокатів Київської області[21] нагороджений Почесною відзнакою «За професіоналізм, майстерність та мудрість».

У грудні 2017 року Рада адвокатів Київської області нагородила Георгія Логвинського почесним званням «Лицар адвокатури» за внесок в розвиток адвокатської професії в Україні.

Переможець конкурсу «Адвокат Року 2016» в номінації: «За вагомий внесок в розвиток адвокатури України» [22][23].

Переможець конкурсу «Адвокат Року 2018» в номінації: "Кращий юрист-законотворець".

Переможець конкурсу «Адвокат Року 2019» в номінації: «Кращий юрист-захисник прав адвокатів на міжнародному рівні»[24].

Переможець конкурсу «Адвокат Року 2020» в номінації: "За внесок в розвиток міжнародних стандартів антикорупційного судочинства в Україні"[25].

У 2021 році відзначений найвищою нагородою Національної асоціації адвокатів України - Нагрудним знаком НААУ –«Видатний адвокат України».


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Георгий Логвинский избран вице-президентом ПАСЕ. www.eurointegration.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 8 лютого 2019. 
  2. а б PACE Member File. assembly.coe.int. Архів оригіналу за 12 квітня 2017. Процитовано 8 лютого 2019. 
  3. Народного депутата України Григорія Логвинського обрано головою підкомітету з проблем злочинності та боротьби з тероризмом Комітету ПАРЄ. rada.gov.ua (укр.). 26 січня 2017. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 8 лютого 2019. 
  4. PACE - Assembly Members. www.assembly.coe.int. Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 8 лютого 2019. 
  5. Bureau of the EPP/CD Group. Group of the European People's Party at Council of Europe EPP/CD (en-GB). Архів оригіналу за 17 лютого 2018. Процитовано 8 лютого 2019. 
  6. Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 23 листопада 2015. Процитовано 8 лютого 2019. 
  7. "Вибори народних депутатів України 2014". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 8 лютого 2019. 
  8. а б в г Логвинский Георгий. www.2000.ua (рос.). Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 8 лютого 2019. 
  9. Георгий Логвинский. 112.ua (ru-RU). Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 8 лютого 2019. 
  10. Логвинский Георгий Владимирович. Досье №38/389. Кто есть кто. Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 8 лютого 2019. 
  11. WGT S.A.. www.wgt.com.pl (англ.). Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 8 лютого 2019. 
  12. Agricultural Market Agency (англ.). Архів оригіналу за 19 листопада 2010. 
  13. MEDiBUS : Про нас. medibus.com.ua (uk-UA). Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 26 травня 2022. 
  14. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 20 липня 2017. Процитовано 8 лютого 2019. 
  15. Склад міжфракційних депутатських об'єдань. Грудень 2015. Рада - все про Верховну раду України (uk-ua). Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 8 лютого 2019. 
  16. Перша Всеукраїнська Премія "Кращий GR-спеціаліст року". РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 12 квітня 2018. Процитовано 8 лютого 2019. 
  17. Титова, Марина (14 грудня 2021). Найкращі GR-кейси та благодійна лотерея: як пройшла IV Всеукраїнська GR-премія 2021 (фото). StopCor (рос.). Процитовано 23 травня 2022. 
  18. All texts and votes. assembly.coe.int. Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 8 лютого 2019. 
  19. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 8 лютого 2019. 
  20. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №533/2016. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 8 лютого 2019. 
  21. Рада адвокатів Київської області. radako.com.ua. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 8 лютого 2019. 
  22. Відбувся Щорічний всеукраїнський конкурс ААУ «Адвокат року»!. www.uaa.org.ua. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 8 лютого 2019. 
  23. Адвокат года - 2016: названы имена победителей конкурса. zib.com.ua. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 8 лютого 2019. 
  24. «Адвокат Року — 2019»: кращих правників країни обрано (фотозвіт). www.uaa.org.ua. Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 23 травня 2022. 
  25. Оголошені переможці конкурсу «Адвокат року 2020». www.uaa.org.ua. Процитовано 23 травня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]