Лінько Дмитро Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лінько Дмитро Володимирович
No to capitulation! Kyiv, 2019.10.06 - R16-crop.jpg
Дмитро Лінько на акції
Ні капітуляції!, 6 жовтня 2019 року
Народження 14 липня 1987(1987-07-14) (33 роки)
м. Кіровоград (нині Кропивницький)
Країна Україна
Приналежність Україна Україна
Освіта Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Партія Радикальна партія Олега Ляшка
Командування «Свята Марiя»
Війни / битви Антитерористична операція на Донбасі
Україна Народний депутат України
8-го скликання
Радикальна партія Олега Ляшка 27 листопада 2014 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Лінько Дмитро Володимирович (нар. 14 липня 1987(19870714)) — народний депутат України, перший командир батальйону «Свята Марiя». На дострокових парламентських виборах 2014 року — 20-й номер в списку Радикальної партія Олега Ляшка. З 11 грудня 2020 року заступник голови Кіровоградської обласної ради.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в м. Кіровоград, де закінчив школу N16 з золотою медаллю.

В 2008 році закінчив Київський національний університет ім. Т.Шевченка.

Громадський активіст, один з організаторів правого маршу УПА 18 жовтня 2008 року. Тоді Дмитра Лінька і ще 8-х активістів було затримано і порушено кримінальні справи за масові заворушення.

В 2010 році після маршу на честь Максима Чайки був затриманий разом з російським політемігрантом Олексієм Макаровим, нібито за напад на офіс одіозного проросійського політика Ігоря Маркова. Після суду, який відпустив активістів, міліція знову спробувала заарештувати Дмитра та Олексія. Ліньку вдалось утекти, а Макарова посадили в тюрму на 1,5 роки. Після цього Дмитро Лінько покинув країну і деякий час переховувався в Індії.

В 2011 році Дмитро Лінько разом зі своїм другом Олексієм Середюком поїхали в Каїр, щоб узяти участь в єгипетській революції проти Хосні Мубарака.

В 2013 році Дмитро Лінько брав активну участь в масових акціях протесту в Стамбулі в червні на площі Таксім, направлені проти прем'єр-міністра Реджепа Ердогана.

Після подій 1-го грудня 2013 року під Адміністрацією Президента, Лінько разом з іншими активістами, які штурмували на бульдозері Банкову, був оголошений в розшук. В період Революції Гідності 2013—2014 рр. очолив Сотню Ісуса Христа, бійці якої брали активну участь в подіях на вул. Грушевського в січні 2014 та на вул. Інститутській в лютому.

З початком АТО в Донецькій та Луганській області брав участь в бойових діях з 9 травня 2014 року спочатку у складі батальйону «Азов», де командував 5 ротою, брав участь у звільненні Маріуполя 13 червня. Пізніше у складі батальйону «Шахтарськ» брав участь в боях за Піски, Мар'їнку, Іловайськ.

Після розформування батальйону «Шахтарськ» став командиром новоствореного батальйону «Свята Марія», який було створено на основі підрозділів «Шахтарську» та «Азова».

З 27 листопада 2014 року — народний депутат України, член Комітету Верховної ради України з питань транспорту.

Засновник Молодіжного крила Радикальної партії.

1 листопада 2018 року був включений до санкційного списку українських фізичних осіб, проти яких влада РФ ввела персональні санкції.

2019 отримав другу вищу освіту КНУ ім. Т.Шевченка за спеціальністюправознавство.

На місцевих виборах 2020 очолив список Радикальної партії Олега Ляшка до Кіровоградської обласної ради.

11 грудня 2020 обраний заступником голови Кіровоградської обласної ради.

Посилання[ред. | ред. код]