Лінько Дмитро Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лінько Дмитро Володимирович
Народився 14 липня 1987(1987-07-14) (30 років)
м. Кіровоград (нині Кропивницький)
Помер
Країна Україна
Приналежність Україна Україна
Командування «Свята Марiя»
Війни / битви Антитерористична операція на Донбасі
Україна Народний депутат України
8-го скликання
Радикальна партія Олега Ляшка 27 листопада 2014

Лінько Дмитро Володимирович (нар. 14 липня 1987(19870714)) — народний депутат України, командир батальйону «Свята Марiя», на дострокових парламентських виборах 20-й номер в списку Радикальної партія Олега Ляшка.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в м. Кіровоград, де закінчив школу N16 з золотою медаллю.

В 2008 році закінчив Київський національний університет ім. Т.Шевченка.

Громадський активіст, один з організаторів правого маршу УПА 18 жовтня 2008 року. Тоді Дмитра Лінька і ще 8-х активістів було затримано і порушено кримінальні справи за масові заворушення.

В 2010 році після маршу на честь Максима Чайки був затриманий разом з російським політемігрантом Олексієм Макаровим, нібито за напад на офіс одіозного проросійського політика Ігоря Маркова. Після суду, який відпустив активістів, міліція знову спробувала заарештувати Дмитра та Олексія. Ліньку вдалось втікти, а Макарова посадили в тюрму на 1,5 роки. Після цього Дмитро Лінько покинув країну і деякий час переховувався в Індії.

В 2011 році Дмитро Лінько разом зі своїм другом Олексієм Середюком поїхали в Каїр, щоб узяти участь в єгипетській революції проти Хосні Мубарака.

В 2013 році Дмитро Лінько брав активну участь в масових акціях протесту в Стамбулі в червні на площі Таксім, направлені проти прем'єр-міністра Реджепа Ердогана.

Після подій 1-го грудня 2013 року під Адміністрацією Президента, Лінько разом з іншими активістами, які штурумували на бульдозері Банкову, був оголошений в розшук. В період Революції Гідності 2013—2014 рр очолив Сотню Ісуса Христа, бійці якої брали активну участь в подіях на вул. Грушевського в січні 2014 та на вул. Інститутській в лютому.

З початком АТО в Донецькій та Луганській області брав участь в бойових діях з 9 травня 2014 року спочатку у складі батальйону «Азов», де командував 5 ротою, брав участь у звільненні Маріуполя 13 червня. Пізніше у складі батальйону «Шахтарськ» брав участь в боях за Піски, Мар'їнку, Іловайськ.

Після розформування батальйону «Шахтарськ» став командиром новоствореного батальйону «Свята Марія», який було створено на основі підрозділів «Шахтарську» та «Азова».

З 27 листопада 2014 року — народний депутат України, член Комітету Верховної ради України з питань транспорту.

20 квітня 2015 року комбат Дмитро Лінько в супроводі 15 озброєних бійців увірвався в офіс приватного нотаріуса Анни Рибалки в центрі Києва. Вони напали на одного з працівників нотаріальної контори і силою захопили приміщення з архівом, комп'ютерами, меблями. Загарбники відразу ж змінили вивіску нотаріуса на табличку «Приймальня народного депутата». Приїхавши на місце співробітники МВС і охоронної фірми озброєними людьми Лінько не були допущені всередину приміщення. Лінько послався притому на Закон України «Про статус народного депутата України».[1]

Згідно е-декларації, за 2016 рік Лінько за своє депутатство накопичив 270 тисяч гривень, 17 тисяч доларів і 2 тисячі євро.[2]

22 червня 2017 року за підозрою у вимаганні 10 тис. доларів за нерозміщення компрометуючих Дмитра Лінько матеріалів правоохоронці затримали головного редактор інтернет-видання "Країна" Ігоря Гужву.[3]

  1. ​Депутата ВР Линько обвинили в вооруженном рейдерском захвате офиса и нотариального архива. ukranews_com (ru). Процитовано 2017-07-27. 
  2. Novosti, RIA (20170626T1412+0300Z). Дмитрий Линько, кто ты? Тернистый путь от милиционера до революционера. РИА Новости Украина (ru). Процитовано 2017-07-27. 
  3. Гужва не планирует бежать из Украины – Лукаш. Процитовано 2017-07-27.