Міщенко Сергій Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Григорович Міщенко
Сергій Григорович Міщенко
Голова Комітету Верховної Ради України з питань питань правової політики
26 грудня 2007 — 12 грудня 2012
Попередник Григорій Ілляшов
Наступник Валерій Писаренко
Народився 13 серпня 1971(1971-08-13) (49 років)
Бориспіль, Київська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Політична партія безпартійний
Дружина Тетяна Валентинівна
Діти дочки Дар'я та Ольга та син Макар
Сергій Григорович Міщенко на сайті Верховної Ради
Україна Народний депутат України
5-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ) 25 травня 2006 15 червня 2007
6-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ) 23 листопада 2007 12 грудня 2012
7-го скликання
безпартійний 12 грудня 2012 27 листопада 2014
8-го скликання
безпартійний 27 листопада 2014 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Сергі́й Григо́рович Мі́щенко (нар. 13 серпня 1971, Бориспіль, Київська область) — український політик та юрист. Народний депутат України.

Освіта[ред. | ред. код]

З 1987 до 1990 року навчався в Чернігівському юридичному технікумі, а з 1990 до 1995 року в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за спеціальністю «Правознавство».

Має науковий ступінь кандидата юридичних наук із спеціальності кримінальне право та кримінологія (кримінально-виконавче право).

Кар'єра[ред. | ред. код]

Був членом партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина».

Особисте життя[ред. | ред. код]

Українець.

Батько Міщенко Григорій Кіндратович (1940) і мати — Міщенко Марія Михайлівна (1940) — пенсіонери.

Дружина Міщенко Тетяна Валентинівна (1974) — юрист.

Сергій Григорович та Тетяна Валентинівна виховують двох доньок: Дар'ю (2001) та Ольгу (2004) та сина.

Парламентська діяльність[ред. | ред. код]

Народний депутат України 5-го скликання з 25 травня 2006 до 15 червня 2007 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 57 в списку. На час виборів: тимчасово не працював, член партії ВО «Батьківщина». Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з травня 2006). Заступник голови Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (з липня 2006). 15 червня 2007 достроково припинив свої повноваження під час масового складення мандатів депутатами-опозиціонерами з метою проведення позачергових виборів до Верховної Ради України.

Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 до 12 грудня 2012 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 57 в списку. На час виборів: тимчасово не працював, член партії ВО «Батьківщина». Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (листопад 2007 — липень 2012). Вийшов з фракції, оскільки його включили в непрохідну частину списку на чергових парламентських виборах[1]. Голова Комітету з питань правової політики (з грудня 2007).

Народний депутат України 7-го скликання з 12 грудня 2012 від виборчого округу № 98 Київської області, самовисування. «За» 34,33%, 14 суперників. На час виборів: народний депутат України, безпартійний. Голова підкомітету з питань організації та діяльності нотаріату Комітету з питань правової політики (з грудня 2012).У 2013 році був обраний головою партії «Справедливість».

Народний депутат 8 скликання[2]. Обраний у 2014 році за округом № 98 (Київська область) як безпартійний самовисуванець[2]. Член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя. У 2016 році був членом фракції БПП «Солідарність». До того та після того — позафракційний. Є співзасновником БО «Благодійний фонд Сергія Міщенка»[2]. Прогульник пленарних засідань у Верховній Раді 8 скликання. Фігурант трьох антикорупційних розслідувань[2].

Нагороди та державні ранги[ред. | ред. код]

З листопада 2001 р. має класний чин державний радник юстиції 3 класу.

Заслужений юрист України (з серпня 2011). Від нагороди відмовився на знак протесту проти дій влади Віктора Януковича.[3].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]