Грановський Олександр Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Михайлович Грановський
Грановський Олександр Михайлович, Народний депутат України.jpg
Народився 25 грудня 1979(1979-12-25) (39 років)
Київ, Україна, УРСР
Громадянство Україна Україна
Діяльність народний депутат
Alma mater Східноукраїнська філія Міжнародного Соломонова університету і Тернопільський національний економічний університет
Посада Народний депутат України
Партія Блок Петра Порошенка
Україна Народний депутат України
8-го скликання
фракція «Блок Петра Порошенка»[1] 27 листопада 2014

Грановський Олександр Михайлович на сайті Верховної Ради України

Олекса́ндр Миха́йлович Грано́вський (нар. 25 грудня 1979 в Києві) — український політик і бізнесмен, народний депутат України VIII скликання від партії «Блок Петра Порошенка»[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 25 грудня 1979 року в Києві.

Освіта[ред. | ред. код]

  • 2018 рік — в Тернопільському національному економічному університеті за спеціальністю «Право» отримав освітній ступінь магістра права[2][3].

Бізнес[ред. | ред. код]

З 2001 по 2007 рік працював комерційним директором мережі торгово-розважальних центрів «Караван»[4].

З 2007 по 2009 рік — партнер американо-українского комерційного архітектурного бюро «Laguarda Low Design and Development».

З 2009 по 2014 рік — голова ради директорів «Assofit Holdings Limited».

З 2010 по 2014 рік Олександр Грановський був головою наглядової ради холдингової компанії «Assofit Holdings Limited», яка володіє одним з найбільших київських торгово-розважальних центрів (ТРЦ) «Sky Mall»[5].

Політична діяльність[ред. | ред. код]

З 25 травня до 30 листопада 2014 року — депутат Київської міської ради. Був обраний від партії «Удар» під № 23[6]. Член комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку. Входив до складу тимчасової контрольної комісії Київради з питань перевірки комунальних підприємств територіальної громади міста Києва та інших суб'єктів господарювання, в статутних капіталах яких є частка майна територіальної громади міста Києва[7].

На парламентських виборах 26 жовтня 2014 року обраний до Верховної Ради України за № 58 в списку Блоку Петра Порошенка[8][9][1]. На день виборів член партії Блок Петра Порошенка. В парламенті обраний головою підкомітету з питань цивільного, господарського та адміністративного судочинства Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, член комітету ВР з питань правової політики і правосуддя[10].

Як депутат Верховної Ради Олександр Грановський вніс низку законопроектів для удосконалення діяльності прокуратури[11][12][13], судочинства[14][15], реєстрації прав на майно[16], реєстрації юридичних та фізичних осіб — підприємців та громадських формувань[17], про Конституційний Суд України[18][19], про Вищу раду правосуддя[20].

1 листопада 2018 року потрапив до списку українських фізичних осіб, проти яких російський уряд ввів економічні санкції[21][22].

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Олександр Грановський звертався до Президента України Петра Порошенко та в комісію про помилування з проханням про помилування довічно засудженої Любові Кушинськой[23][24]. Кушинська була першою жінкою в Україні, котру приговорили до довічного терміну. Вона стала і першою жінкою, яку помилував голова держави[25].

Народний депутат Олександр Грановський допомагає притулку для бездомних тварин «Сіріус»[26], сам утримує п'ять собак і переконує Ігоря Кононенко взяти додому тварину з притулку[27].

В серпні 2018 року Грановський закликав мера Києва Віталія Кличка звільнити головного ветеринара столиці Михайла Заславського, а також негайно втрутитися в ситуацію, яка склалася довкола притулку для безпритульних тварин «Сіріус»[28].

Рейтинги[ред. | ред. код]

За підсумками 2017 року увійшов до рейтингу «100 найвпливовіших українців» по версії журналу «Фокус»[29], у лютому 2018 — до рейтингу «ТОП-20 найвпливовіших юристів України» по версії видання «Деловая столица» (12 місце в рейтингу)[30], а в серпні 2018 — до рейтингу «100 найвпливовіших людей України» журналу «Новое время страны» (68 місце)[31].

Сім'я[ред. | ред. код]

У Олександра Грановського є дві доньки — Нонна і Ася.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Грановський Олександр Михайлович. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 2018-09-26. 
  2. Досье: Грановский, Александр Михайлович
  3. Олександр Грановський: У нас з президентом не такі стосунки, щоб він казав «Саша, зроби»
  4. "Сбарро" отпугнула дороговизна киевской недвижимости (ru). 2007-03-27. Процитовано 2018-10-3. 
  5. Грановский Александр Михайлович (ru). «Левый берег». 2017-04-04. Процитовано 2018-09-26. 
  6. Список партії "Удар" на виборах депутатів Київради (uk). «112 Украина». 2014-05-05. Процитовано 2018-10-03. 
  7. Рішення про створення тимчасової контрольної комісії Київради з питань перевірки комунальних підприємств (uk). ligazakon.ua. 2014-07-31. Процитовано 2018-10-3. 
  8. Ассорти от Порошенко: кто есть кто в списке президентского блока (ru). news.liga.net. 2014-10-23. Процитовано 2018-10-3. 
  9. Выборы в Раду-2014: Полный список кандидатов от партии "Блок Петра Порошенко". ТВі (ru). 2014-09-30. Архів оригіналу за 2014-10-02. 
  10. Комітет з питань правової політики та правосуддя - Комітет Верховної Ради України VIII скликання (uk). Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 2018-10-3. 
  11. Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» (щодо відтермінування набрання чинності)
  12. Проект Закону про внесення змін до законів України (щодо окремих питань забезпечення діяльності органів прокуратури)
  13. Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» (щодо удосконалення та особливостей застосування окремих положень)
  14. Проект Постанови про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження системи автоматизованого арешту коштів у цивільному та господарському судочинстві
  15. Проект Постанови про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів
  16. Проект Закону про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень
  17. Проект Закону про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань
  18. Проект Постанови про проект Закону України про Конституційний Суд України
  19. Проект Постанови про прийняття за основу проекту Закону України про Конституційний Суд України
  20. Проект Постанови про прийняття за основу проекту Закону України про Вищу раду правосуддя
  21. Хто з нардепів потрапив під російські санкції: повний список (uk). ЧЕСНО. 2018-11-01. Процитовано 2018-11-18. 
  22. Росія ввела санкції проти 322 українців і 68 компаній. ПОВНИЙ СПИСОК (uk). Українська правда. 2018-11-01. Процитовано 2018-11-18. 
  23. Валерия Чепурко (1 березня 2018). Президент помиловал известную пожизненно осужденную Любовь Кушинскую (ru). KP.UA. Процитовано 3 жовтня 2018. 
  24. Порошенко помилував першу українку, засуджену до довічного ув'язнення (uk). інтернет-видання "Гордон". 1 березня 2018. Процитовано 3 жовтня 2018. 
  25. Порошенко помиловал первую в Украине женщину, приговоренную к пожизненному заключению (ru). Fakty.ua. 1 березня 2018. Процитовано 3 жовтня 2018. 
  26. Главный ветеринар Киева хочет силой отнять приют для животных «Сириус» (ru). Буквы. 22 червня 2018. Процитовано 3 жовтня 2018. 
  27. Роман Романюк (24 липня 2018). Олександр Грановський: У нас з президентом не такі стосунки, щоб він казав «Саша, зроби» (uk). Українська правда. Процитовано 3 жовтня 2018. 
  28. Грановський закликав Кличка звільнити головного ветеринара Києва Заславського (uk). Сьогодні. 3 серпня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018. 
  29. 100 самых влиятельных украинцев: Магнаты и стратеги (ru). ФОКУС. 2017-12-21. Процитовано 2018-09-26. 
  30. Юрий Вишневский (2018-02-27). ТОП-20 самых влиятельных юристов Украины (ru). Dsnews. Процитовано 2018-09-26. 
  31. Журналісти оприлюднили рейтинг 100 найвпливовіших людей України. УНІАН. 2018-08-30. Процитовано 2018-09-26. 

Посилання[ред. | ред. код]