Грановський Олександр Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Михайлович Грановський
Грановський Олександр Михайлович, Народний депутат України.jpg
Народився 25 грудня 1979(1979-12-25) (38 років)
Київ, Україна, УРСР
Громадянство Україна Україна
Діяльність народний депутат
Alma mater Східноукраїнська філія Міжнародного Соломонова університету і Тернопільський національний економічний університет
Посада Народний депутат України
Партія Блок Петра Порошенка
Україна Народний депутат України
8-го скликання
фракція «Блок Петра Порошенка»[1] 27 листопада 2014

Грановський Олександр Михайлович на сайті Верховної Ради України

Олекса́ндр Миха́йлович Грано́вський (нар. 25 грудня 1979 в Києві) — український політик і бізнесмен, народний депутат України VIII скликання від партії «Блок Петра Порошенка»[1].

За підсумками 2017 року увійшов до рейтингу «100 найвпливовіших українців» по версії журналу «Фокус»[2], у лютому 2018 — до рейтингу «ТОП-20 найвпливовіших юристів України» по версії видання «Деловая столица» (12 місце в рейтингу)[3], а в серпні 2018 — до рейтингу «100 найвпливовіших людей України» журналу «Новое время страны» (68 місце)[4].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 25 грудня 1979 року в Києві.

Очолював наглядову раду компанії «Assofit Holdings Limited»[5].

Освіта[ред. | ред. код]

  • 2018 рік — в Тернопільському національному економічному університеті за спеціальністю «Право» отримав освітній ступінь магістра права[6][7].

Бізнес[ред. | ред. код]

З 2001 по 2007 рік працював комерційним директором мережі торгово-розважальних центрів «Караван»[8].

З 2007 по 2009 рік — партнер американо-українского комерційного архітектурного бюро «Laguarda Low Design and Development».

З 2009 по 2014 рік — голова ради директорів «Assofit Holdings Limited».

З 2010 по 2014 рік Олександр Грановський був головою наглядової ради холдингової компанії «Assofit Holdings Limited».

В 2006 році естонський бізнесмен Хіллар Тедер розпочав будівництво ТРЦ «Скаймол» в Києві. В 2010 році через труднощі, повязані зі світовою фінансовою кризою, Тедер почав пошук інвестора в проект. В тому ж році бізнесмен Андрій Адамовський через Assofit Holdings Limited інвестував в ТРЦ «Скаймол» 40 млн доларів та натомість отримав 50% плюс 1 акцію торгового центру. Умови угоди передбачали зворотний продаж Адамовським його долі за 50 млн доларів. Але в зазначений термін Адамовський відмовився продавати свою долю з аргументацією про нібито порушеннях Тедером умов угоди. Судові розгляди, які супроводжують спір навколо права власності на акції компанії Assofit Holdings Limited, проходили в британських, кіпрських та українських судах. 9 червня 2011 року Лондонський суд визнав правомірним розірвання Адамовський акціонерної угоди з Тедером і встановив порушення Тедером ряду умов угоди[9]. Також суд зобов'язав Тедера передати акціонерний борг в розмірі близько 100 млн доларів США під загальний контроль Адамовського і Тедера. Дане арбітражне рішення Тедером досі не виконане і залишається дійсним. Тедер намагався його оскаржити, але 13 липня 2012 року йому було остаточно відмовлено в оскарженні цього рішення і 21 лютого 2014 року зазначене рішення було визнано на Кіпрі. Надалі, рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2014 року, що залишено без змін ухвалою ВССУ від 1 березня 2017 року, було встановлено, що зобов'язання щодо передачі акціонерного боргу в розмірі близько 100 млн доларів США під загальний контроль Адамовського і Тедера припинилося у зв'язку з його виконанням внаслідок переоформлення відповідних прав вимог з компанії Filgate Credit Entеrprises Limited, контроль над якою здійснювався Тедером, на Assofit Holdings Limited. В ході розгляду справи суд встановив, що Тедер не здійснював будь-яких дій з передачі зазначених позик під спільний контроль з Адамовським. Крім того, ним здійснювалися дії, що прямо суперечать взятому на себе зобов'язанню. За результатами розгляду справи, суд також встановив відсутність у Хілара права вимагати передачі права вимоги за акціонерним боргом на компанію, яка контролюється ним і Адамовський. 5 травня 2016 року Лондонський міжнародний арбітражний суд ухвалив передати всі акції Assofit Holdings Limited у власність Arricano Real Estate Plc не пізніше 5 червня того ж року. Однак ніякої передачі не було і Адамовський отримав повний контроль над ТРЦ «Скаймол»[10].

Політична діяльність[ред. | ред. код]

З 25 травня до 30 листопада 2014 року — депутат Київської міської ради. Був обраний від партії «Удар» під № 23[11]. Член комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку. Входив до складу тимчасової контрольної комісії Київради з питань перевірки комунальних підприємств територіальної громади міста Києва та інших суб'єктів господарювання, в статутних капіталах яких є частка майна територіальної громади міста Києва[12].

На парламентських виборах 26 жовтня 2014 року обраний до Верховної Ради України за № 58 в списку Блоку Петра Порошенка[13][14][1]. На день виборів член партії Блок Петра Порошенка. В парламенті обраний головою підкомітету з питань цивільного, господарського та адміністративного судочинства Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, член комітету ВР з питань правової політики і правосуддя[15].

Як депутат Верховної Ради Олександр Грановський вніс низку законопроектів для удосконалення діяльності прокуратури[16][17][18], судочинства[19][20], реєстрації прав на майно[21], реєстрації юридичних та фізичних осіб — підприємців та громадських формувань[22], про Конституційний Суд України[23][24], про Вищу раду правосуддя[25].

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Олександр Грановський звертався до Президента України Петра Порошенко та в комісію про помилування з проханням про помилування довічно засудженої Любові Кушинськой[26][27]. Кушинська була першою жінкою в Україні, котру приговорили до довічного терміну. Вона стала і першою жінкою, яку помилував голова держави[28].

Народний депутат Олександр Грановський допомагає притулку для бездомних тварин «Сіріус»[29], сам утримує п'ять собак і переконує Ігоря Кононенко взяти додому тварину з притулку[30].

В серпні 2018 року Грановський закликав мера Києва Віталія Кличка звільнити головного ветеринара столиці Михайла Заславського, а також негайно втрутитися в ситуацію, яка склалася довкола притулку для безпритульних тварин «Сіріус». З Грановським солідарні сотні народних депутатів, котрі підписались під відповідним документом[31].

Олександр Грановський допоміг Качанівській виправній колонії Харкова, поставивши медичні ліжка і встановивши 3D-кінотеатр. Також депутат продовжує роботу над справами деяких довічно засуджених[32].

Сім'я[ред. | ред. код]

У Олександра Грановського є дві доньки — Нонна і Ася.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Грановський Олександр Михайлович. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 2018-09-26. 
  2. 100 самых влиятельных украинцев: Магнаты и стратеги (ru). ФОКУС. 2017-12-21. Процитовано 2018-09-26. 
  3. Юрий Вишневский (2018-02-27). ТОП-20 самых влиятельных юристов Украины (ru). Dsnews. Процитовано 2018-09-26. 
  4. Журналісти оприлюднили рейтинг 100 найвпливовіших людей України. УНІАН. 2018-08-30. Процитовано 2018-09-26. 
  5. Грановский Александр Михайлович (ru). «Левый берег». 2017-04-04. Процитовано 2018-09-26. 
  6. Досье: Грановский, Александр Михайлович
  7. Олександр Грановський: У нас з президентом не такі стосунки, щоб він казав "Саша, зроби"
  8. "Сбарро" отпугнула дороговизна киевской недвижимости (ru). 2007-03-27. Процитовано 2018-10-3. 
  9. Торгівля за центр - Як неуважність до деталей юридичних документів призвела до затяжного конфлікту навколо третього за величиною торговельного центру Києва (uk). Журнал Forbes Україна. 16 січня 2014. Процитовано 3 жовтня 2018. 
  10. Кирилл Сомов (20 червня 2014). ​Кому достанется Skymall? (ru). Портал LB.ua. Процитовано 3 жовтня 2018. 
  11. Список партії "Удар" на виборах депутатів Київради (uk). «112 Украина». 2014-05-05. Процитовано 2018-10-03. 
  12. Рішення про створення тимчасової контрольної комісії Київради з питань перевірки комунальних підприємств (uk). ligazakon.ua. 2014-07-31. Процитовано 2018-10-3. 
  13. Ассорти от Порошенко: кто есть кто в списке президентского блока (ru). news.liga.net. 2014-10-23. Процитовано 2018-10-3. 
  14. Выборы в Раду-2014: Полный список кандидатов от партии "Блок Петра Порошенко". ТВі (ru). 2014-09-30. Архів оригіналу за 2014-10-02. 
  15. Комітет з питань правової політики та правосуддя - Комітет Верховної Ради України VIII скликання (uk). Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 2018-10-3. 
  16. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" (щодо відтермінування набрання чинності)
  17. Проект Закону про внесення змін до законів України (щодо окремих питань забезпечення діяльності органів прокуратури)
  18. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" (щодо удосконалення та особливостей застосування окремих положень)
  19. Проект Постанови про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження системи автоматизованого арешту коштів у цивільному та господарському судочинстві
  20. Проект Постанови про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів
  21. Проект Закону про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень
  22. Проект Закону про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань
  23. Проект Постанови про проект Закону України про Конституційний Суд України
  24. Проект Постанови про прийняття за основу проекту Закону України про Конституційний Суд України
  25. Проект Постанови про прийняття за основу проекту Закону України про Вищу раду правосуддя
  26. Валерия Чепурко (1 березня 2018). Президент помиловал известную пожизненно осужденную Любовь Кушинскую (ru). KP.UA. Процитовано 3 жовтня 2018. 
  27. Порошенко помилував першу українку, засуджену до довічного ув'язнення (uk). інтернет-видання "Гордон". 1 березня 2018. Процитовано 3 жовтня 2018. 
  28. Порошенко помиловал первую в Украине женщину, приговоренную к пожизненному заключению (ru). Fakty.ua. 1 березня 2018. Процитовано 3 жовтня 2018. 
  29. Главный ветеринар Киева хочет силой отнять приют для животных «Сириус» (ru). Буквы. 22 червня 2018. Процитовано 3 жовтня 2018. 
  30. Роман Романюк (24 липня 2018). Олександр Грановський: У нас з президентом не такі стосунки, щоб він казав «Саша, зроби» (uk). Українська правда. Процитовано 3 жовтня 2018. 
  31. Грановський закликав Кличка звільнити головного ветеринара Києва Заславського (uk). Сьогодні. 3 серпня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018. 
  32. 3-D кінотеатр та медичне обладнання: депутат Грановський допоміг Качанівській колонії (uk). УНІАН. 13 серпня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]