Перейти до вмісту

Грановський Олександр Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Олександр Михайлович Грановський
Народився25 грудня 1979(1979-12-25) (46 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materГімназія № 86 «Консул», Східноукраїнська філія Міжнародного Соломонового університету (2001) і Тернопільський державний економічний університет (2016) Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоВерховна Рада України VIII скликання Редагувати інформацію у Вікіданих
Посаданародний депутат України Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяБлок Петра Порошенка
Сайтhranovskyi.foundation
Україна Народний депутат України
8-го скликання
фракція «Блок Петра Порошенка»[1] 27 листопада 2014 — 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Олекса́ндр Миха́йлович Грано́вський (нар. 25 грудня 1979, Київ) — український олігарх[2], політик. Народний депутат України VIII скликання від партії «Блок Петра Порошенка»[1].

За часів президентства Петра Порошенка його називали «куратором президента в судах та прокуратурі»[3][4].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 25 грудня 1979 року в Києві[5]. Навчався в столичній школі № 86[6].

Має дві вищі освіти[6]: у 2001 році закінчив Міжнародний Соломонів університет за спеціальністю економіста[5], у 2016 році — Тернопільський національний економічний університет та здобув кваліфікацію бакалавра права[5]. У 2018 році у Тернопільському національному економічному університеті отримав освітній ступінь магістра права[7][8].

Бізнес

[ред. | ред. код]

З 2001 по 2007 рік працював комерційним директором мережі торгово-розважальних центрів «Караван»[9]. З 2007 по 2009 рік — партнер американо-українського комерційного архітектурного бюро «Laguarda Low Design and Development», з 2009 по 2014 рік — голова ради директорів «Assofit Holdings Limited».

З 2010 по 2014 рік Олександр Грановський був головою наглядової ради холдингової компанії «Assofit Holdings Limited», яка володіє одним з найбільших київських торгово-розважальних центрів (ТРЦ) «Sky Mall»[10].

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

З 25 травня до 30 листопада 2014 року — депутат Київської міської ради. Обраний від партії «Удар» за партійним списком[11]. Член комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

На парламентських виборах 26 жовтня 2014 року обраний до Верховної Ради України за № 58 в списку Блоку Петра Порошенка. На день виборів член партії Блок Петра Порошенка[12][13][1]. В парламенті обраний головою підкомітету з питань цивільного, господарського та адміністративного судочинства Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, член комітету ВР з питань правової політики і правосуддя[14][первинне джерело].

1 листопада 2018 року потрапив до списку українських фізичних осіб, проти яких російський уряд ввів економічні санкції[15][16].

29 травня 2019 року Грановський вийшов з партії «Блок Петра Порошенка»[17].

Після приходу до влади команди «Слуги народу» на Грановського було відкрито велику кількість проваджень[18].

Критика

[ред. | ред. код]

Низка українських ЗМІ, журналістів називали Грановського «куратором президента в судах та прокуратурі» під час президентства Петра Порошенка[19][20][21]. Журналісти фільмували його зустрічі з суддями та прокурорами[19][значущість факту?]. Знімальна група програми «Схеми» зафіксувала, як Грановський зустрічається з головою Окружного адмінсуду Києва Павлом Вовком, ключового суду першої інстанції, в якому вирішуються спори, де однією зі сторін є органи влади[22]. Також Грановський декілька разів приїжджав на зустріч до директора НАБУ Артема Ситника, щоб поговорити про «антикорупційний суд»[4].

Згідно з матеріалом «Української правди» на основі свідчень Миколи Чауса і колишнього заступника глави Офісу президента Андрія Смирнова в серпні-вересні 2021 року, Грановський брав участь у вивезенні судді до Молдови 2016 року[23][24]. За версією журналістів «Слідство.Інфо», Грановський був причетним до незаконного виїзду Чауса за кордон[25].

У 2010 році Адамовський, Грановський, Андрій Малицький і Ігор Філіпенко продали мережі ТНК свою мережу заправок «ВікОйл» за $71 млн., переказані компанії «Оледо», що належала усім чотирьом компаньонам. Протягом кількох днів, користуючись правом одностороннього підпису, Адамовський і Грановський перевели гроші на рахунок своєї компанії Stockman Interhold SA. Малицький і Філіпенко подали до суду Британських Віргінських островів, 2014 року суд вирішив, що Адамовський і Грановський мають повернути колишнім компаньонам 35 млн доларів[26]. У вересні 2025 року Голосіївський суд постановив, що Грановський не мав відношення до судових суперечок між Адамовським, Філіпенком та Малицьким, пов'язаних із мережею «ВікОйл» та компанією «Stockman Interhold S.A.»[27]

Корупційні скандали

[ред. | ред. код]

Міжнародний розшук через корупційну схему на ОПЗ

[ред. | ред. код]

Одне із звинувачень стосувалося участі Грановського в організації корупційних схем навколо Одеського припортового заводу. У жовтні 2022 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) разом зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) оголосили Грановського в розшук[28][29]. За версією слідства, він керував схемою, за якою завод продавав мінеральні добрива за заниженими цінами певній компанії, яка потім перепродавала товар за ринковими цінами. Ця схема діяла впродовж 2015 року і завдала заводу збитків на понад 93 мільйони гривень[30].

У грудні 2022 року Вищий антикорупційний суд України заочно заарештував Олександра Грановського, проте 20 серпня 2024 року ВАКС скасував підозру від НАБУ колишньому народному депутату Грановському, якого звинувачували в організації корупційної схеми на АТ «Одеський припортовий завод», яка завдала збитків на 93,3 млн гривень[31][32].

Будівельні афери

[ред. | ред. код]

У 2008 році Грановський і Адамовський запропонували потенційним орендаторам інвестувати в будівництво ТЦ «Парк Горького» в Києві. З кожного інвестора вони зібрали по декілька десятків тисяч доларів, обіцяючи кожному з них буде по дві точки в «Парку Горького» і по дві точки — в торговому центрі в Севастополі. За рік гроші інвесторів зникли нібито через світову фінансово-економічну кризу. Через деякий час земля під забудову і проєкт торгового центру були продані французькій групі SCC за 80 млн доларів[26].

В червні 2025 року Голосіївський суд Києва зазначив, що Грановський не був фігурантом жодного кримінального провадження, що стосувалося забудови ТЦ «Парк Горького»[33].

Причетність до «Трейд Коммодіті» і державних тендерів

[ред. | ред. код]

За версією програми «Наші гроші з Денисом Бігусом», Грановський і Адамовський були причетними до ТОВ «Трейд Коммодіті», яке вигравало державні тендери на постачання палива[34]. 10 червня 2025 року Голосіївський суд Києва постановив, що Грановський не був ані підозрюваним, ані обвинуваченим у жодному з кримінальних проваджень, пов’язаних із діяльністю цієї компанії[35].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 3 Грановський Олександр Михайлович. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 18 червня 2016. Процитовано 26 вересня 2018.
  2. ↑ Олексій Півторак, Ігор Фещенко (7 лютого 2020). Скільки олігархи офіційно віддали на вибори та фінансування партій?. chesno.org. Чесно.
  3. ↑ Роман Романюк, Тетяна Олійник (21 серпня 2024). "Наглядачу за судами" часів Порошенка скасували повідомлення про підозру від НАБУ. pravda.com.ua. Українська правда.
  4. 1 2 Грановський декілька разів приїжджав до НАБУ поговорити про антикорсуд – Ситник. pravda.com.ua. Українська правда. 13 липня 2018.
  5. 1 2 3 Грановський Олександр Михайлович. lb.ua. Лівий берег.
  6. 1 2 Олександр Грановський. dsnews.ua. Ділова столиця. 2 грудня 2021.
  7. ↑ Досье: Грановский, Александр Михайлович. Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 12 червня 2022.
  8. ↑ Олександр Грановський: У нас з президентом не такі стосунки, щоб він казав «Саша, зроби». Архів оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 28 липня 2018.
  9. ↑ "Сбарро" отпугнула дороговизна киевской недвижимости (рос.). 27 березня 2007. Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 2018–10–3.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  10. ↑ Грановский Александр Михайлович (рос.). «Лівий берег». 4 квітня 2017. Архів оригіналу за 25 серпня 2018. Процитовано 26 вересня 2018.
  11. ↑ Список партії "Удар" на виборах депутатів Київради (укр.). «112 Україна». 5 травня 2014. Архів оригіналу за 30 червня 2018. Процитовано 3 жовтня 2018.
  12. ↑ Ассорти от Порошенко: кто есть кто в списке президентского блока (рос.). LIGA.net. 23 жовтня 2014. Архів оригіналу за 3 жовтня 2018. Процитовано 2018–10–3.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  13. ↑ Выборы в Раду-2014: Полный список кандидатов от партии "Блок Петра Порошенко". ТВі (рос.). 30 вересня 2014. Архів оригіналу за 2 жовтня 2014. Процитовано 8 грудня 2014.
  14. ↑ Комітет з питань правової політики та правосуддя - Комітет Верховної Ради України VIII скликання (укр.). Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 14 червня 2019. Процитовано 3 жовтня 2018.
  15. ↑ Хто з нардепів потрапив під російські санкції: повний список (укр.). ЧЕСНО. 1 листопада 2018. Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 18 листопада 2018.
  16. ↑ Росія ввела санкції проти 322 українців і 68 компаній. ПОВНИЙ СПИСОК (укр.). Українська правда. 1 листопада 2018. Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 18 листопада 2018.
  17. ↑ Грановський вийшов з партії Порошенка (укр.). LIGA.net. 29 травня 2019. Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 8 липня 2018.
  18. ↑ ВАКС розглянув апеляції у справі Грановського: були присутні доповідач з питань «Транснаціональних репресій» у ПАРЄ та член парламенту Великобританії
  19. 1 2 Михайло Ткач (20 травня 2016). Куратор. Судді, прокурори – з ким «чаює» депутат Грановський (розслідування). radiosvoboda.org. Радіо Свобода.
  20. ↑ Максим Дробак (2 березня 2021). Корупція в Україні: чому досі немає "посадок"? (відео). dw.com. Deutsche Welle.
  21. ↑ Михайло Ткач (25 травня 2018). Елітне життя президентського ад'ютанта (розслідування). radiosvoboda.org. Радіо Свобода.
  22. ↑ «Схеми» зафіксували, як депутат Грановський зустрічається з головою Окружного адмінсуду Києва. radiosvoboda.org. Радіо Свобода. 17 травня 2016.
  23. ↑ Соня Лукашова, Ірина Балачук (21 лютого 2022). Суддю Чауса вивозив депутат Порошенка, до того з ним контактував заступник голови ОПУ Зеленського – офіційні допити. pravda.com.ua. Українська правда.
  24. ↑ Соня Лукашова (21 лютого 2022). «Коли місяць сховався за хмарами, я поплив на берег». Історія викрадення і втечі судді Чауса з перших вуст. pravda.com.ua. Українська правда.
  25. ↑ Втеча судді Чауса: хто йому допомагав незаконно виїхати за кордон. slidstvo.info. Слідство.Інфо. 16 березня 2020.
  26. 1 2 Бизнес по-украински: тайны 58 номера избирательного списка. zn.ua (рос.). Дзеркало тижня. 26 вересня 2014.
  27. ↑ https://www.rbc.ua/rus/news/sud-pidtverdiv-shcho-eks-nardep-buv-storonoyu-1758884784.html
  28. ↑ НАБУ шукає ексдепутата Грановського у справі про корупцію на ОПЗ. Радіо Свобода. 15 листопада 2022. Процитовано 29 грудня 2022.
  29. ↑ Валентина Романенко (15 листопада 2022). НАБУ оголосило в розшук екснардепа Грановського. Українська правда (укр.). Процитовано 26 червня 2023.
  30. ↑ Антикорупційний суд заочно заарештував екснардепа від БПП Грановського. ЛІГА.net.
  31. ↑ ВАКС скасував підозру ексдепутату Грановському, який знаходиться за кордоном. Документ. 22.08.2024, 01:14
  32. ↑ ВАКС скасував повідомлення про підозру екснардепу Грановському. 22.08.2024
  33. ↑ Суд не знайшов ознак шахрайства в діях Олександра Грановського щодо інвесторів ТЦ «Парк Горького»
  34. ↑ Леся Іванова (21 березня 2017). Адамовський визнав причетність до мільярдів паливних тендерів, Грановський – пручається. bihus.info. Bihus.info.
  35. ↑ Суд не виявив зв’язку Грановського з "Трейд Коммодіті" та паливними тендерами

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Грановський_Олександр_Михайлович&oldid=47837102