Андрієвський Дмитро Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрієвський Дмитро Йосипович
Dmytro Yosypovych Andriyevskyi.jpg
Народився 6 січня 1967(1967-01-06) (52 роки)
Ольга (Приморський Край)
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» і Національна академія державного управління при Президентові України (НАДУ)
Науковий ступінь Кандидат наук з державного управління
Посада Народний депутат України[1] і Народний депутат України
Партія безпартійний
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Сторінка в Інтернеті andrievsky.kiev.ua
Україна Народний депутат України
7-го скликання
безпартійний (ВО «Батьківщина») 12 грудня 2012 27 листопада 2014
Україна Народний депутат України
8-го скликання
Блок Петра Порошенка 27 листопада 2014

Андрієвський Дмитро Йосипович на сайті Верховної Ради України

Андріє́вський Дмитро́ Йо́сипович (нар. 6 січня 1967(19670106), с. Ольга, Приморський край, СРСР) — український політичний діяч і бізнесмен.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 6 січня 1967 року в селі Ольга Приморського краю (СРСР) в сім'ї військового.

Освіта[ред. | ред. код]

У 1984 році закінчив середню школу у м. Ржев Калінінської області. У цьому ж році вступив на перший курс Політехнічного інституту м. Калініна.

З 1985 по 1987 роки проходив службу в армії. Учасник бойових дій в Афганістані.

У 1987 році вступив на другий курс Київського політехнічного інституту на факультет гірничої електромеханіки, який закінчив з відзнакою в 1992 році, отримавши диплом інженера з енергопостачання.

У 2005 році закінчив Національну академію державного управління при Президентові України за фахом «управління містом». Кандидат наук з державного управління з 2011 року.


Професійна діяльність[ред. | ред. код]

Після закінчення інституту працював інженером-технологом на Київському заводі реле та автоматики, директором по маркетингу малого приватного підприємства «ОНІКС», очолював представництво «Franklin Group Ltd».

З 2001 по 2004 роки займав посаду віце-президента, а з 2004 по 2007 роки — Президента ТОВ "Концерн «Київпідземшляхбуд».

З 2008 року обраний на посаду Голови ради директорів ТОВ «Інтеко-Холдінг».

Політична діяльність[ред. | ред. код]

З 2002 по 2006 рік — депутат Київради IV скликання від 81 виборчого округу (Солом'янський район Києва), де був членом фракції «Наша Україна», членом постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.[2]

Під час Президентської виборчої компанії 2004 року — довірена особа кандидата на посаду Президента України Віктора Ющенка по територіальному округу № 222 (Солом'янський район Києва).[3]

У 2006 році обраний депутатом Київради V скликання, член фракції Блоку «Наша Україна» у Київській міській раді, член постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

У 20062007 рр. — керівник виконавчого комітету Київської міської організації політичної партії Народний Союз «Наша Україна».

У п'ятому скликанні очолював фракцію «Наша Україна», але вийшов з партії, коли фракція стала брати участь в земельних аферах команди Черновецького.[4]

До 2008 року — член Ради політичної партії Народний Союз «Наша Україна», член ради Київської міської та Солом'янської районної в місті Києві організації партії. У 2008 році вийшов з політичної партії НСНУ.

З травня 2008 року — депутат Київради VI скликання, член депутатської фракції Блоку Віталія Кличка[5], з вересня 2010 року — позафракційний.

2 серпня 2008 року обирається головою Української селянської демократичної партії.[6]

Дмитро Андрієвський з виборцями

На виборах до Верховної Ради 2012 року кандидат у народні депутати в окрузі № 222 (Солом'янський район міста Києва) від Об'єднаної опозиції «Батьківщина»[7]. Переміг, отримавши 33,87 % (34 006 голосів виборців). Заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики, член Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації[8].

18 вересня 2012 року було скоєно напад на його помічника Максима Шкуро, який Дмитро Андрієвський пов'язав зі своєю політичною діяльністю[9][10].

На дострокових виборах до Верховної Ради 2014 був обраний депутатом від «Блоку Петра Порошенка» по 222-му одномандатному виборчому округу м Київ (Солом'янський район). Переміг, отримавши 57,29 % (48011 голосів виборців). У Верховній Раді VIII скликання є членом фракції «Блок Петра Порошенка» і обраний Першим заступником голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.[11][12]

Дмитро Андрієвський у Верховній Раді України

25 грудня 2018 року включений до списку санкцій Росії.[13]

Майно по декларації[ред. | ред. код]

Згідно офіційної декларації Дмитру Андрієвському належить: [14]

  • 86 картин Рєпіна, Бакста, Айвазовського та інших відомих художників. Вартість картин в декларації не вказана;
  • 7 швейцарських годинників. Вартість годинника не вказана, але найдешевші годинник цих брендів коштують 900 000 гривень;
  • 14 земельних ділянок загальною площею 317 172 квадратних метрів або 32 гектара. Для порівняння площу Ватикану - 44 гектара.
  • 3 будинки загальною площею 714 квадратних метрів.
  • Інша нерухомість (офіси, квартири, гаражі) площею 1 010 квадратних метрів.
  • Автомобілі Bentley Continental, Lexus LX 570, Mercedes-benz GLS500 4matic. Автомобілі були придбані під час депутатства Дмитра Андрієвського.
  • Акції ПАТ "Акціонерне товариство "Київводоканал", ПАТ "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт", ПАТ "Український професійний банк"
  • Кіпрський офшор Restima Construction Limited


Законотворча діяльність[ред. | ред. код]

Прийнято такі важливі закони, ініціатором або співініціатором яких був Дмитро Андрієвський (всього 16)[15].

Щодо реформування жкг:[ред. | ред. код]

- Про житлово-комунальні послуги (нова редакція), який передбачає вдосконалення гарантування прав споживачів житлово-комунальних послуг[16];

- Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання;[17]

- Про енергетичну ефективність будівель;[18]

- Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони звернення стягнення та накладення арешту на кошти суб'єктів господарювання у сферах тепло-, водопостачання та водовідведення, отриманих від міжнародних фінансових організацій на реалізацію інвестиційних проектів (заходів) в Україні.[19]

Щодо вдосконалення відносин у сфері будівництва:[ред. | ред. код]

- Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо містобудівної діяльності (Закон 1817), який спростив дозвільні процедури для невеликих проектів і запровадив більш жорсткий контроль при будівництві  багатоповерхових багатоквартирних будинків;[20]

-  Про внесення змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо продовження терміну прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт, який спростив прийняття в експлуатацію індивідуальних будинків побудованих без дозволу до 2015 року;[21]

- Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо інвестиційної привабливості будівництва об'єктів відновлювальної енергетики)[22]

Забезпечення прав мешканців гуртожитків[ред. | ред. код]

- Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків;[23]

- про внесення змін до пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків";[23]

Щодо соціального захисту за ініціативою виборців:[ред. | ред. код]

- Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо уточнення правових норм, що врегульовують питання визначення категорій осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню);[24]

- Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту осіб, які доглядають за хворими дітьми.[25]

З найбільш важливих прийнятих у першому читанні законопроекти:[ред. | ред. код]

- Про внесення змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо вдосконалення процедури розроблення містобудівної документації;[26]

- Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері містобудування, який передбачає визначення порядку присвоєння адрес, вдосконалення ліцензійної діяльності, запровадження системи "Прозора ДАБІ", вдосконалення законодавства в частині термомодернізації будівель.[27]

Народні депутати Дмитро Андрієвський і Віталій Ярема в наметі на Євромайдані

Участь у скасуванні статті про незаконне збагачення держслужбовців[ред. | ред. код]

Був одним з 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального кодексу України про незаконне збагачення, що зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом[28].

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

У 2013-2014 роках був активним учасником Революції гідності. Спільно з колегами депутатами організували роботу депутатської приймальні в наметі на Майдані Незалежності.[29]

З 2014 року з самого початку проведення антитерористичної операції на сході України, Дмитро Андрієвський особисто відвідував підрозділи на передовій і надавав військовослужбовцям необхідну допомогу.[30] В тому числі, спеціалізовані автомобілі. [31]

Дмитро Андрієвський в АТО

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

Нагороджений Орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (27 травня 2005)[32], подякою Президента України, почесною грамотою Кабінету Міністрів України, нагрудним знаком «Знак пошани»[33], грамотою та подяками Київського міського голови.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  2. Андрієвський Дмитро Йосипович. Чесно. Архів оригіналу за 2019-02-28. Процитовано 2019-02-27. 
  3. Довірена особа кандидата. www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 2019-02-27. Процитовано 2019-02-27. 
  4. Заступнику Черновецького виділили майже 8 га землі?. Українська правда - Київ. Процитовано 2019-02-27. 
  5. Три партії створили блок Віталія Кличка. www.unian.ua (uk). Процитовано 2019-02-27. 
  6. Депутат Блоку Кличка очолив УСДП. www.unian.ua (uk). Процитовано 2019-02-27. 
  7. Ан. Архів оригіналу за 19 серпень 2012. Процитовано 27 серпень 2012. 
  8. Андрієвський Дмитро Йосипович на сайті Верховної Ради України
  9. На помічника кандидата «Батьківщини» напали з ножем. Українська правда. 18.09.2012.
  10. Міліція порушила справу через напад на помічника опозиційного депутата. Українська правда. 19.09.2012.
  11. Звіт щодо активності народного депутата України Андрієвського Дмитра Йосиповича у виборчому окрузі № 222 за період з 1 по 31 травня. Рада - все про Верховну раду України (uk-ua). Процитовано 2019-02-27. 
  12. Політична мапа одномандатного виборчого округу № 222 (м. Київ). Рада - все про Верховну раду України (uk-ua). Процитовано 2019-02-27. 
  13. О внесении изменений в постановление Правительства Российской Федерации от 1 ноября 2018 г. № 130 (ru). 25/12/18. Процитовано 27/02/19. 
  14. Сайт офіційних декларацій чиновників
  15. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2019-02-27. 
  16. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2019-02-27. 
  17. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2019-02-27. 
  18. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2019-02-27. 
  19. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2019-02-27. 
  20. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2019-02-27. 
  21. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2019-02-27. 
  22. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2019-02-27. 
  23. а б Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2019-02-27. 
  24. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2019-02-27. 
  25. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2019-02-27. 
  26. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2019-02-27. 
  27. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2019-02-27. 
  28. Кто требовал отменить статью за незаконное обогащение: список. ЛІГА.net. Процитовано 04.03.2019. 
  29. Дмитро Андрієвський - народний депутат України - На Майдані Незалежності цілодобово працює громадська приймальня Дмитра Андрієвського. www.andrievsky.kiev.ua. Процитовано 2019-02-27. 
  30. Про цю дивну подію я писав вранці. blogs.korrespondent.net (ru). Процитовано 2019-02-27. 
  31. Доброчинну справу Геннадія Зубка по допомозі 95-й бригаді підтримують народні депутати. Житомир.info. 16.09.2014. Архів оригіналу за 28.02.2019. Процитовано 27.02.2019. 
  32. Указ Президента України № 855/2005 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій міста Києва». Архів оригіналу за 5 грудень 2014. Процитовано 21 липень 2013. 
  33. Выдающиеся выпускники кфедры АУЭК. auek.kpi.ua. Процитовано 2019-02-27.