Андрієвський Дмитро Йосипович
| Дмитро Йосипович Андрієвський | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Народився |
6 січня 1967 (51 рік) Olga[d], Q18406760?, Ольгинський район, Приморський край, РРФСР, СРСР | ||
| Громадянство |
 СРСР →  Україна | ||
| Національність | українець | ||
| Діяльність | політик | ||
| Alma mater |
• Київський політехнічний інститут • Національна академія державного управління при Президентові України | ||
| Науковий ступінь | Кандидат наук з державного управління | ||
| Посада | Народний депутат України[1] і Народний депутат України | ||
| Партія | безпартійний | ||
| Нагороди |
| ||
| Сторінка в Інтернеті | andrievsky.kiev.ua | ||
| |||
| Народний депутат України
| |||
|---|---|---|---|
| 7-го скликання | |||
| безпартійний (ВО «Батьківщина») | 12 грудня 2012 | — | 27 листопада 2014 |
| Народний депутат України
| |||
| 8-го скликання | |||
| Блок Петра Порошенка | 27 листопада 2014 | — | |
|
Андрієвський Дмитро Йосипович на сайті Верховної Ради України | |||
Андріє́вський Дмитро́ Йо́сипович (нар. 6 січня 1967, с. Ольга, Приморський край, Російська РФСР) — український політичний діяч і бізнесмен.
Зміст
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 6 січня 1967 року в селі Ольга Приморського краю (РРФСР) в сім'ї військового.
Освіта, професійна діяльність[ред. | ред. код]
У 1992 році закінчив факультет гірничої електромеханіки та автоматики КПІ, у 2005 році — Національну академію державного управління при Президентові України за фахом « управління містом». Кандидат наук з державного управління з 2011 року.
Після закінчення інституту працював інженером-технологом на Київському заводі реле та автоматики, директором по маркетингу малого приватного підприємства «ОНІКС», очолював представництво «Franklin Group Ltd».
З 2001 по 2004 роки займав посаду віце-президента, а з 2004 по 2007 роки — Президента ТОВ "Концерн «Київпідземшляхбуд».
У 2006–2007 рр. — керівник виконавчого комітету Київської міської організації політичної партії Народний Союз «Наша Україна».
З 2008 року обраний на посаду Голови ради директорів ТОВ «Інтеко-Холдінг».
Громадсько-політична діяльність[ред. | ред. код]
З 2002 по 2006 рік — депутат Київради IV скликання від 81 виборчого округу (Солом'янський район Києва), де був членом фракції «Наша Україна», членом постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.
Під час Президентської виборчої компанії 2004 року — довірена особа кандидата на посаду Президента України Віктора Ющенка по територіальному округу № 222 (Солом'янський район Києва).
У 2006 році обраний депутатом Київради V скликання, член фракції Блоку «Наша Україна» у Київській міській раді, член постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку. У п'ятому скликанні очолював фракцію «Наша Україна», але вийшов з партії, коли фракція стала брати участь в земельних аферах команди Черновецького.
До 2008 року — член Ради політичної партії Народний Союз «Наша Україна», член ради Київської міської та Солом'янської районної в місті Києві організації партії. У 2008 році вийшов з політичної партії НСНУ.
З травня 2008 року — депутат Київради VI скликання, член депутатської фракції Блоку Віталія Кличка, з вересня 2010 року — позафракційний.
2 серпня 2008 року обирається головою Української селянської демократичної партії.
На виборах до Верховної Ради 2012 року кандидат у народні депутати в окрузі № 222 (Солом'янський район міста Києва) від Об'єднаної опозиції «Батьківщина»[2]. Переміг, отримавши 33,87 % голосів виборців. Заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики, член Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації[3].
18 вересня 2012 року було скоєно напад на його помічника Максима Шкуро, який Дмитро Андрієвський пов'язав зі своєю політичною діяльністю[4][5].
Нагороди та звання[ред. | ред. код]
Нагороджений Орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (27 травня 2005)[6], подякою Президента України, почесною грамотою Кабінету Міністрів України, нагрудним знаком «Знак пошани», грамотою та подяками Київського міського голови.
Сім'я[ред. | ред. код]
Був одружений на Андрієвській Ларисі Логинівні (дошлюбне прізвище Маховка). 23.12.2015 Голосіївський районний суд м. Києва прийняв рішення про розірвання шлюбу[7].
Від шлюбу мають доньку Анастасію Андрієвську.
Посилання[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
- ↑ Андрієвський Дмитро Йосипович на сторінці ЦВК
- ↑ Андрієвський Дмитро Йосипович на сайті Верховної Ради України
- ↑ На помічника кандидата «Батьківщини» напали з ножем. Українська правда. 18.09.2012.
- ↑ Міліція порушила справу через напад на помічника опозиційного депутата. Українська правда. 19.09.2012.
- ↑ Указ Президента України № 855/2005 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій міста Києва»
- ↑ Bratkovskij, Klim. Жизнь как она есть: Розлучення. Жизнь как она есть. Процитовано 2016-11-19.
|
Це незавершена стаття про українського політика. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 6 січня
- Народились 1967
- Уродженці Приморського краю
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Нагороджені почесною грамотою КМУ
- Народні депутати України 8-го скликання
- Кандидати наук України з державного управління
- Політики України
- Випускники КПІ
- Депутати Київради
- Народні депутати України 7-го скликання
- Члени «Нашої України»
- Фракція Блоку Петра Порошенка у ВР України 8-го скликання
