Вадатурський Андрій Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вадатурський Андрій Олексійович
Народився 11 квітня 1973(1973-04-11) (49 років)
Трикратне, Вознесенський район, Миколаївська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність підприємець
Відомий завдяки підприємець, громадський діяч, політик
Alma mater

Український державний морський технічний університет

Лондонська школа економіки і політики
Посада голова Наглядової ради ТОВ СП «НІБУЛОН»
Партія безпартійний
Батько Вадатурський Олексій Опанасович
Мати Вадатурська Раїса Михайлівна
Нагороди
Заслужений працівник сільського господарства України

Андрій Олексійович Вадатурський (нар. 11 квітня 1973(19730411), с. Трикратне, Вознесенський район, Миколаївська область)[1] — український підприємець, громадський діяч і політик, народний депутат України VIII скликання, голова Наглядової ради ТОВ СП «Нібулон»

Освіта[ред. | ред. код]

Кар'єра в бізнесі[ред. | ред. код]

У 1997—2000 — менеджер комерційного відділу компанії «Нібулон» (суміщав роботу з навчанням у британській школі).

У 2001—2003 — начальник торгового відділу компанії «Нібулон».

У 2003 — заступник генерального директора з торгівлі компанії «Нібулон».

У 2014—2019 — народний депутат України VIII скликання.

З 2019 — голова Наглядової ради компанії «Нібулон»[1].

Політична діяльність[ред. | ред. код]

25 вересня 2014 року на установчому з'їзді партійної організації перед позачерговими парламентськими виборами очолив Миколаївську територіальну організацію партії «Блок Петра Порошенка». Очолював партійний список на виборах 2014 року до Миколаївської обласної ради.

На парламентських виборах 2014 здобув перемогу у виборчому округу № 130 Миколаївська область з результатом 26 539 голосів виборців, що становило 43,75 %[3].

У червні 2016 року вийшов із політичної партії «Блок Петра Порошенка» за власним бажанням[4].

У Верховній Раді України VIII скликання — член депутатської фракції партії «Блок Петра Порошенка», член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин[5].

Відвідуваність пленарних засідань Андрієм Вадатурським становила 82 %, присутність на засіданнях комітету — 86 %, присутність під час голосувань на пленарних засіданнях — 94 %[6].

Андрій Вадатурський посів 1 місце серед народних депутатів VIII скликання в рейтингу аналітичного порталу «Слово і діло», виконавши всі 45 наданих публічно обіцянок виборцям[7].

За 4 з половиною роки каденції опрацював 4 426 звернень громадян, провів 344 зустрічі з виборцями на мажоритарному окрузі № 130, залучив на реалізацію соціально-економічних проектів понад 200 млн грн.

Законотворча діяльність[ред. | ред. код]

За час каденції як народний депутат подав 54 запити, долучився до розробки та зареєстрував 120 законопроєктів, 17 із яких стали чинними актами[8].

Ініціював створення Дорожнього фонду, запровадження автоматичного вагового контролю на дорогах і контролю якості дорожніх робіт, виступав за відродження внутрішніх водних шляхів України, розвиток українського судноплавства та суднобудування.

Був ініціатором законодавчих спрощень щодо оптової торгівлі крафтового вина (виготовленого з власного виноматеріалу), спрямованих на розвиток українського крафтового виноробства.

Фінансування мистецьких проєктів[ред. | ред. код]

2016 року вперше організував художній пленер на Кінбурнській косі, в якому взяли участь провідні українські художники. Картини були представлені громадськості на художній виставці «Кінбурн — любов моя» 25 листопада 2016 року в Миколаївському обласному художньому музеї імені В. В. Верещагіна[9].

Продовженням проєкту став художній пленер 2017 року, під час якого художники з Миколаєва, Києва та Запоріжжя творили свої роботи на чотирьох промислових підприємствах області: Південноукраїнській АЕС, Морському торговельному порту, Миколаївському глиноземному заводі та Миколаївському суднобудівному заводі). Вже в грудні 2017 року 15 картин із пленеру були представлені на виставці «Миколаїв Арт-Пром», присвяченій популяризації Миколаєва як сучасного промислового міста[10].

Навесні того ж року Андрій Вадатурський ініціював та організував Миколаївський мистецький пленер «Золотий Буг», результатом якого стала виставка «Найкраще місто у світі». В роботах дев'яти талановитих художників з різних куточків України відображено чарівну красу та велич міста корабелів, його особливу атмосферу.[11]

Восени 2018 року в Миколаєві відкрилась виставка «Золотий Буг 2018», присвячена Дню міста. На ній були представлені понад 90 картин, створених дванадцятьма українськими художниками під час мистецького пленеру, який відбувався у травні. Мета проєкту — популяризація Миколаєва як сучасного промислового українського міста, що розвивається в різних галузях.[12]

Навесні 2018 року Андрій Вадатурський долучився до організації Миколаївського напівмарафону «Твій час перемоги», в якому особисто взяв участь.[13]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Володіє українською, російською та англійською мовами.

Родина[ред. | ред. код]

Батько Вадатурський Олексій Опанасович (1947—2022) — генеральний директор ТОВ СП «Нібулон», Герой України.

Мати Вадатурська Раїса Михайлівна (1949—2022).

Одружений, має трьох дітей.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

У 2008 році удостоєний звання «Городянин року» в номінації «Підприємництво».

У 2009 році став членом Міжнародної асоціації діючих мукомолів (IAOM). Асоціація вже понад 100 років об'єднує великі компанії понад 70 країн світу.

У 2009 році удостоєний звання «Заслужений працівник сільського господарства України» згідно з указом президента України Віктора Ющенка[14].

У 2012 році журнал «Фокус» зачислив бізнесмена до списку 20 найуспішніших аграріїв України, де він разом із батьком-компаньйоном Олексієм Вадатурськиим посів дванадцяте місце (земельний банк — 80 000 га)[15].

У 2021 році до відзначення 30-ї річниці незалежності України Міністерство аграрної політики та продовольства опублікувало список 53 видатних аграріїв України, куди ввійшов і Андрій Вадатурський [16].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Вадатурський Андрій Олексійович | СтопКор. Інформаційний портал «СтопКор» (укр.). 27 серпня 2020. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022. 
  2. Вадатурський Андрій Олексійович — Біографія, Балотування, Фракції, Політична Агітація | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022. 
  3. ЦВК[недоступне посилання з червня 2019]
  4. Вадатурський залишив партію «БПП». Слово і Діло (укр.). Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 13 грудня 2021. 
  5. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 13 грудня 2021. 
  6. Вадатурський Андрій Олексійович. Рада - все про Верховну раду України (uk-ua). Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 13 грудня 2021. 
  7. Андрій Вадатурський: досьє, обіцянки, рейтинг » Слово і Діло. Слово і Діло (укр.). Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 13 грудня 2021. 
  8. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 13 грудня 2021. 
  9. «Кінбурн – любов моя!». vereschagin.com.ua. Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 13 грудня 2021. 
  10. МИКОЛАЇВ АРТ ПРОМ. МіТЄЦ (англ.). 12 лютого 2019. Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 13 грудня 2021. 
  11. Відкриття виставки «Найкраще місто у світі». Чорноморський національний університет імені Петра Могили (рос.). 30 листопада 2017. Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 13 грудня 2021. 
  12. У Миколаєві відкрилась виставка робіт українських художників “Золотий Буг-2018”, присвячена Дню міста - Новини - Миколаївська міська радa. Миколаївська міська рада (ua). Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 13 грудня 2021. 
  13. Нардеп Вадатурский с годами становится спортивнее, а мэр Сенкевич чувствует, что начнет толстеть. niklife.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 13 грудня 2021. 
  14. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №927/2009. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 4 січня 2019. Процитовано 13 грудня 2021. 
  15. 20 самых успешных аграриев Украины. Рейтинг Фокуса. «Фокус». 15.06.2012. Архів оригіналу за 22.09.2012. Процитовано 14.09.2019. 
  16. В Мінагро назвали 53 видатних аграрія незалежної України: перелік. LANDLORD. 27 серпня 2021. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]