Світлична Юлія Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Юлія Світлична)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юлія Олександрівна Світлична
 
Народження: 6 червня 1984(1984-06-06) (40 років)
Харків, Харківська область, УРСР, СРСР
Країна: Україна Україна
Освіта: Харківський державний університет харчування та торгівлі
Ступінь: доктор юридичних наук[d]
Партія: БПП «Солідарність»
(2015—2016)
Блок Світличної «Разом!»
(з 2020)
Діти: син
Нагороди: Орден Святогробського братства

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Висловлювання у Вікіцитатах

Україна Народний депутат України
IX скл.
13 квітня 2020 —

Картка на сайті Верховної Ради України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Світлична.

Ю́лія Олекса́ндрівна Світли́чна (нар. 6 червня 1984(19840606), Харків[1]) — колишня голова Харківської обласної державної адміністрації, позафракційний[2] народний депутат IX скликання, депутат Харківської обласної ради VII скликання[3], віце-президент Палати регіонів Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи[4], доктор юридичних наук, кандидат наук з державного управління,[5][6][7] виконавчий директор ГО «Єдність та розвиток»[8].

Біографія

[ред. | ред. код]

Початок кар'єри

[ред. | ред. код]

У 2001—2005 роках навчалася у Харківському державному університеті харчування та торгівлі за фахом «міжнародна економіка». Здобула диплом з відзнакою та спеціальність економіст-міжнародник.

У 2005 році займала посаду начальника відділу в навчально-науково-виробничому центрі «Охорона праці», що спеціалізується на забезпеченні підприємств матеріалами з галузі охорони праці (від бланків та інструкцій до спецодягу). У 2006 році була заступником генерального директора ТОВ «Гамма», яке займається оптовою та роздрібною торгівлею електронними компонентами[9].

У 2006—2007 роках була головним спеціалістом відділу інвестиційної політики Головного управління економіки Харківської обласної державної адміністрації. З 2007 по 2008 рік займала посаду начальника відділу цінової політики Головного управління економіки ХОДА. З 2008 по 2009 рік — начальник відділу розвитку підприємництва та ринкових відносин Головного управління економіки ХОДА.

У 2007[10]–2012[10] роках навчалася у Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, де здобула магістерський диплом з відзнакою з державного управління у 2009 році[джерело?] та закінчила аспірантуру за фахом «механізми державного управління» у 2012 році.

З 2012 по 2014 рік була заступником директора ТОВ «Дорніт». Основний вид діяльності компанії — готельно-ресторанний бізнес і надання послуг мобільного харчування[10].

Повернення на держслужбу

[ред. | ред. код]

У 2014 році повернулася до державної служби та з квітня по листопад обіймала посаду директора Департаменту з підвищення конкурентоспроможності регіону ХОДА. З кінця 2014 року — заступник голови Харківської обласної державної адміністрації (зберегла посаду при зміні очільника області з Ігоря Балути на Ігоря Райніна[11][12]), з 25 квітня 2016 року — перший заступник.

29 серпня 2016 року за поданням Кабінету Міністрів України була призначена виконувачем обов'язків голови ХОДА[13]. 4 жовтня 2016 року перемогла в конкурсі на посаду постійного голови ОДА.[14] Кабінет Міністрів України одностайно підтримав кандидатуру Юлії Світличної[15], і 15 жовтня вона була призначена Президентом головою Харківської обласної державної адміністрації[16]. Таким чином Світлична стала наймолодшим головою ОДА в українській історії та першою жінкою на цій посаді на Харківщині (проте не в Україні загалом)[6].

Обласний депутат

[ред. | ред. код]

Юлія Світлична брала участь у чергових місцевих виборах 2015 року та пройшла відразу в три ради: Харківську обласну, міську та районну, — але обрала депутатський мандат облради. 12 листопада того ж року була обрана керівником фракції БПП «Солідарність» у Харківській обласній раді[17].

Як депутат обласної ради входила до складу української делегації в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи на 2016—2020 роки[18]. У рамках 31-ї сесії цього Конгресу була обрана віце-президентом Палати регіонів та є членом Бюро Конгресу, відповідального за координацію палат та комітетів і організацію сесій[4][19]. 6 листопада 2018 року переобрана віце-президентом Палати регіонів, посаду Світлична обійматиме до 2021 року.[20]

Після призначення на посаду голови обласної державної адміністрації, відповідно до вимог закону Про державну службу, що набув чинності 1 травня 2016 року, Юлія Світлична вийшла з партії «Блок Петра Порошенка „Солідарність“» і перестала очолювати фракцію. Проте вона залишилась обласним депутатом[21], оскільки на поточне скликання заборона сумісництва не поширюється[6].

Очолювала депутатську групу «Єдність і розвиток Харківщини», до якої належали 3/4 депутатів обласної ради[22].

Після головування в ОДА

[ред. | ред. код]

Попри те, що Кабмін спершу ухвалив проєкт рішення про перепризначення Світличної головою Харківської облдержадміністрації[23], згодом Уряд погодив на цю посаду Олексія Кучера[24]. 5 листопада 2019 року Президент своїм указом звільнив Юлію Світличну із займаної посади.

Спершу Юлія Світлична претендувала на посаду заступника секретаря РНБО, про що свідчить подана нею декларація[25], однак згодом вона повідомила про намір узяти участь у проміжних виборах у парламент в окрузі № 179[26]. Невдовзі після цього довірена особа Юлії Світличної Анатолій Попов звернувся до Державного бюро розслідувань з приводу незаконного стеження за кандидаткою[27].

На цих виборах, котрі відбулися 15 березня, самовисуваниця Юлія Світлична набрала 77,54 % голосів (30 194 голоси)[28], що є рекордним відсотком для виборів у Верховну Раду України[29]. 13 квітня 2020 року Світлична склала присягу народного депутата України[30].

Блок Світличної «Разом!»

23 квітня 2020 року була зареєстрована політична партія «Блок Світличної „Разом!“» (створена на базі партії «Єдина сила»). Керівником партії є колишня заступниця міністра екології Вікторія Шаповал[31]. Свою нову партію Юлія Світлична описує як об'єднання регіональних лідерів громадської думки[32].

Брала участь у місцевих виборах 2020 року. Була обрана депутатом Харківської обласної ради, однак поступилася місцем наступному за списком кандидату від Блоку Світличної «Разом!»[33].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Незаміжня, 5 червня 2021 року народила сина[34]. Володіє англійською та польською[35][36] мовами. Захоплюється тенісом[35][37]. З 2015 року бере участь у щорічному харківському марафоні, який проходить напередодні Дня міста та Дня Незалежності[37]. Володіє автомобілем і двома квартирами в Харкові[38], а також є співвласником квартири у Вовчанську[39].

Була фігурантом скандалу зі зломом сепаратистами електронної пошти колишнього голови ХОДА Ігоря Райніна, в результаті якого в мережу Інтернет потрапило нібито їхнє листування[9]. Злом Райнін заперечив, а оприлюднені матеріали назвав фальшивими[40].

Професійна діяльність

[ред. | ред. код]

На посаді заступника займалася міжнародними зв'язками, а саме популяризацією регіону та залученням інвестицій. Відома активним лобіюванням інтересів Харківщини в Америці[12]. За словами Марі Йованович, посла США в Україні, Юлія Світлична має добру репутацію в Сполучених Штатах[41].

Саме Світлична відповідальна за створення представництва області в Вашингтоні та за впровадження в області «електронного уряду»[11][12]. Також під її кураторством був створений Харківський університетський консорціум та з її депутатської ініціативи розпочато будівництво школи в Пісочині. Завдяки зусиллям Світличної відновлено програму «Шкільний автобус» та проведення в Харкові міжнародних футбольних матчів[37][36].

Є членом виконавчого комітету Харківської обласного відділення Національного олімпійського комітету України і доцентом кафедри міжнародної економіки Харківського держуніверситету харчування та торгівлі[39].

У 2015 році Юлія Світлична посіла друге місце в рейтингу найвпливовіших жінок Харківської області, який був складений Центром політичного консалтингу[9][42]. А наприкінці наступного року посіла п'яте місце в загальноукраїнському рейтингу політиків-жінок від часопису «Деловая столица»[36]. Також вона з 2016 року посідала перше місце в Рейтингу діяльності голів ОДА від Комітету виборців України[43]. Окрім значного росту показників виробництва в області, експерти відзначили роботу ОДА з допомоги учасникам АТО та налагодження головою ефективної комунікації з обласною радою[44].

У 2016 році з нагоди Дня захисника України, що відзначається 14 жовтня, громадський рух «Східний корпус» висловив подяку Юлії Світличній за всебічну підтримку патріотичного руху на Слобожанщині[45].

30 травня 2017 року на засіданні Вченої ради Харківського державного університету харчування та торгівлі голову Харківської обласної державної адміністрації, кандидата наук з державного управління Юлію Олександрівну Світличну одноголосно обрано професором Харківського державного університету харчування та торгівлі[46].

Юлія Світлична посідає перше місце в рейтингу відповідальності серед голів ОДА, складений аналітичним порталом «Слово і діло»[47].

Критика

[ред. | ред. код]

Під час карантину у 2020 році, за даними ЗМІ[яких?], займалась підкупом виборців, зокрема передала до медзакладів області засоби індивідуального захисту та медичне обладнання[48]. Вона регулярно з'являлася у ефірах проросійського телеканалу «Інтер», який контролюють компанії, які належать олігарху Дмитрові Фірташу та члену фракції ОПЗЖ у ВРУ Сергієві Льовочкіну[49].

Сексизм

[ред. | ред. код]

Деякі журналісти, зокрема з «Детектор медіа», вважають Світличну не самостійною політичною фігурою, а «правою рукою» Ігоря Райніна, колишнього голови області й Адміністрації 5-го Президента України, а нині голови Харківського обласного осередку партії ОПЗЖ[50]. Так 30 серпня 2016 року, одразу після призначення Світличної виконувачем обов'язків голови ОДА у онлайн-газеті «Експрес» вийшла стаття під назвою «Райнін залишив замість себе блондинку». Ця риторика була рішуче засуджена Жіночим консорціумом України[51]. Однак деякі українські феміністки вважають, що Світлична є коханкою Райніна, а її політичні успіхи є результатом протекції. Журналіст і громадська діячка Ірина Славінська заявила, що призначення Юлії Світличної керівницею області було образою всьому українському феміністичному рухові, і закликала новопризначену голову подати у відставку[52].

На думку політолога Володимира Фесенка, Юлія Світлична, будучи матір'ю немовляти, не може вести ефективну активну політичну діяльність, зокрема брати участь у виборчій кампанії. Таку заяву засудили як сексизм колишня заступниця голови Офісу президента Юлія Ковалів і урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко[53].

Також Юлія Світлична потрапила у розкритикований як прояв сексизму рейтинг «Топ-25 найсексуальніших депутаток» від видання «Коментарі»[54].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Макаренко Ганна (4 Листопада 2016). Новий губернатор Харківської області Юлія Світлична: «У моїй команді не буде диванних бійців». «Сегодня».
  2. ↑ Звітуватиму перед людьми, а не партіями: ЦВК офіційно визнала Юлію Світличну переможцем на довиборах у Раду. ZIK. 24 березня 2020. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 13 квітня 2020. [Архівовано 25 березня 2020 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Олег Костюк (30 серпня 2016). Юлія Світлична стала в.о. голови Харківської ОДА. ZAXID.NET.
  4. ↑ а б Глава Харьковской ОГА избрана вице-президентом Палаты регионов Конгресса местных и региональных властей Совета Европы [Голову Харківської ОДА обрано віце-президентом Палати регіонів Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи] (рос.) . Інтерфакс-Україна. 20.10.2016.
  5. ↑ Юлия Светличная рассказала, чем займется на новой должности [Юлія Світлична розповіла, чим займеться на новій посаді]. В городе (рос.) . 31 серпня.
  6. ↑ а б в Олена Павленко (31 серпня 2016). Женщина-загадка. Первые шаги Светличной на посту главы ОГА [Жінка-загадка. Перші кроки Світличної на посаді голови ОДА] (рос.) . Вести.
  7. ↑ Павло Вуєць; Юлія Лимар (2 грудня 2016). Юлія Світлична: Мені щиро хочеться, аби Харків став європейським. «Главком». Процитовано 19 грудня 2016.
  8. ↑ Тараненко, Віталій; Вуєць, Павло (19 лютого 2020). Битва за Харків. Досьє на усіх кандидатів у 179-му окрузі. Главком.
  9. ↑ а б в Олена Нагаєвщук (29 вересня 2016). Потенциальные губернаторы Харьковской области. Досье [Потенційні губернатори Харківської області. Досьє]. Накипело (рос.) .
  10. ↑ а б в ДОСЬЄ: Юлія Світлична. Ділова столиця. 19 вересня 2021.
  11. ↑ а б Ростислав Касьяненко (19 вересня 2016). Юлія Світлична: «Моя основна задача — зберегти у регіоні стабільність та продовжити його соціально-економічний розвиток». Справжня Варта.
  12. ↑ а б в Ростислав Касьяненко (29.08.2016). Who is Юлия Светличная? Десять лет в ХОГА [Хто є Юлія Світлична? Десять років у ХОДА]. Восточный Дозор (рос.) .
  13. ↑ Тетяна Лісна (30.08.2016). Відбулися кадрові зміни у ХОДА після підвищення Ігоря Райніна. Газета «СЛОБІДСЬКИЙ КРАЙ».
  14. ↑ Тетяна Федоркова (4 жовтня 2016). Светличная стала победителем конкурса на должность главы ХОГА [Світлична стала переможцем конкурсу на посаду глави ХОДА]. MediaPort (рос.) .
  15. ↑ Уряд одностайно підтримав рішення про призначення Юлії Світличної на посаду голови ХОДА. Харківська обласна державна адміністрація. 5 жовтня 2016.
  16. ↑ Світлична офіційно очолила Харківську ОДА. РБК-Україна. 15.10.2016.
  17. ↑ Фракцію Партії «БПП „Солідарність“» в Харківській обласній раді очолила Юлія Світлична. Блок Петра Порошенка «Солідарність», Харківська територіальна організація. 12/11/2015. Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 30 серпня 2016. [Архівовано 2016-09-11 у Wayback Machine.]
  18. ↑ Порошенко затвердив склад делегації України в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи на 2016—2020 роки. Інтерфакс-Україна. 30.08.2016.
  19. ↑ Наталя Кобзар (20.10.2016). Светличная выиграла выборы в Страсбурге [Світлична виграла вибори в Страсбурзі]. Status quo (рос.) .
  20. ↑ Юлію Світличну вдруге обрано Віце-президентом Палати регіонів Конгресу регіональних влад Ради Європи. Харківська обласна державна адміністрація. 06 листопада 2018.
  21. ↑ 25.10.2016. Голова Харківської ОДА написала заяву про вихід з партії «Блок Порошенка». Інтерфакс-Україна.
  22. ↑ На Харківщині створено найбільшу депутатську групу, голова – Світлична. УНІАН. 06 грудня 2018.
  23. ↑ Кабмін погодив перепризначення Світличної головою Харківської облдержадміністрації. ГОРДОН. 6 вересня 2019.
  24. ↑ Кабмін погодив призначення Олексія Кучера на посаду голови обладміністрації. UA: Харків. 20 жовтня 2019.
  25. ↑ Юлія Світлична претендує на посаду заступника секретаря РНБО. UA: Харків. 9 жовтня 2019.
  26. ↑ Ексголова Харківської ОДА Світлична вирішила балотуватися в Раду. ГОРДОН. 12 лютого, 2020.
  27. ↑ В'ячеслав Мавричев (24 лютого, 2020). У Світличної заявили про стеження і «чорний піар». suspilne.media.
  28. ↑ Марина Верещака (16 березня 2020). Юлія Світлична перемогла на проміжних виборах у Харківській області. Суспільне мовлення України.
  29. ↑ Світлична перемогла на всіх виборчих дільницях у Харківській області. Depo.ua. 18 березня 2020.
  30. ↑ Світлична склала присягу нардепа. Слово і діло. 13 квітня 2020.
  31. ↑ У реєстрі Мін'юсту з'явилася політична партія «Блок Світличної „Разом!“». Depo.Харків. 21 травня 2020.
  32. ↑ Партія регіональних лідерів може відбутися — Світлична. Інтерфакс-Україна. 18.05.2020.
  33. ↑ Вибори до Харківської облради: ще четверо переможців відмовились від депутатського мандата. Слобідський край. 20.11.2020.
  34. ↑ Нардепка Юлія Світлична вперше стала мамою. ТСН. 6 червня 2021.
  35. ↑ а б В Україні з'явилася жінка-губернатор. Газета по-українськи. 5 жовтня 2016.
  36. ↑ а б в Топ-20 влиятельных женщин-политиков [Топ-20 найвпливовіших жінок-політиків] (рос.) . Деловая столица. 19 грудня 2016.
  37. ↑ а б в Надія Тофан (15 жовтня 2016). Официальное назначение губернатора. Юлия Светличная представлена в должности председателя ХОГА [Офіційне призначення губернатора. Юлія Світлична представлена на посаді голови ХОДА] (рос.) . Медиа группа «Объектив».
  38. ↑ Марія Солодовник (31 серпня 2016). Харьковщину возглавила фигуристая блондинка с красным дипломом [Харківщину очолила статурна білявка з червоним дипломом] (рос.) . Комсомольская правда в Украине.
  39. ↑ а б Светличная задекларировала 2 квартиры, Pegeaut 2014г и недостроенный гараж [Світлична задекларувала 2 квартири, Peugeot 2014 р. і недобудований гараж] (рос.) . Інтерфакс-Україна. 29.10.2016.
  40. ↑ Марина Шевченко (25.08.2015). Райнин опроверг информацию о взломе его электронной почты [Райнін спростував інформацію про злом його електронної пошти]. Status quo (рос.) .
  41. ↑ Наталя Кобзар (23.09.2016). Светличная имеет хорошую репутацию в США — посол Штатов (видео) [Світлична має добру репутацію в США — посол Штатів (відео)]. Status quo (рос.) .
  42. ↑ Женское начало в политике Харьковщины. ТОП-20 [Жіноче начало в політиці Харківщини. ТОП-20]. Обозреватель (рос.) . 18 червня 2015.
  43. ↑ Світлична, Барна і Коровій стали лідерами рейтингу голів ОДА за 2017 рік — Комітет виборців України. Інтерфакс-Україна. 22.01.2018.
  44. ↑ КВУ назвав найкращих і найгірших голів ОДА у 2016 році. Сайт ВГО «Комітет виборців України». 06.02.2017. Архів оригіналу за 23.12.2018. Процитовано 08.09.2019.
  45. ↑ «Східний корпус» поблагодарил Юлию Светличную [«Східний корпус» подякував Юлії Світличній]. Status quo (рос.) . 14.10.2016.
  46. ↑ victory. Губернатор Харківщини Юлія Світлична відвідала урочистості з нагоди випуску бакалаврів та спеціалістів Харківського державного університету харчування та торгівлі - ХДУХТ. www.hduht.edu.ua (ru-ru) . Архів оригіналу за 13 липня 2017. Процитовано 13 липня 2017. [Архівовано 2017-07-13 у Wayback Machine.]
  47. ↑ Ирина Стрельник (29.10.2019). ЮЛИЯ СВЕТЛИЧНАЯ ВОЗГЛАВИЛА РЕЙТИНГ ОТВЕТСТВЕННОСТИ ГУБЕРНАТОРОВ [Юлія Світлична очолила рейтинг відповідальності губернаторів]. Вечерний Харьков (рос.).
  48. ↑ Карантинне гречкосійство політиків на Харківщині. www.chesno.org (укр.). Процитовано 2 грудня 2021.
  49. ↑ БізнесЦензор. Як олігархи розділили телеефір України. БізнесЦензор (укр.). Процитовано 2 грудня 2021.
  50. ↑ Довженко, Отар (21 лютого 2020). Райнінська пташка. Чому Юлія Світлична стала щоденною героїнею новин «Інтера». detector.media (укр.). Процитовано 2 грудня 2021.
  51. ↑ Відкритий лист ВГО «Жіночий консорціум України» щодо публічних проявів сексизму. Жіночий консорціум України. 30 серпня 2016.
  52. ↑ ЛЮБОВНИЦА РАЙНИНА – СВЕТЛИЧНАЯ ДОЛЖНА УЙТИ С ДОЛЖНОСТИ ГУБЕРНАТОРА ХАРЬКОВЩИНЫ, – ОБЩЕСТВЕННЫЙ ДЕЯТЕЛЬ [КОХАННЯ РАЙНІНА – СВІТЛИЧНА ПОВИННА ПІТИ З ПОСАДИ ГУБЕРНАТОРА ХАРКІВЩИНИ, – ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ]. Повінь — зміна системи (рос.). 18.09.2018.
  53. ↑ «Вона ж недавно народила»: політолог удався до сексистських висловлювань. Повага. Сайт кампанії проти сексизму в медіа і політиці. 26 серпня 2021.
  54. ↑ Рейтинг «найсексуальніших депутаток»: у чому сексизм?. «Жінки — це 50% успіху України». 09.09.2021.
  55. ↑ Алексей Грищенко (28.09.2009). Ряд харьковчан отмечены медалями и дипломами в рамках Международного рейтинга «Золотая Фортуна» [Низка харків'ян відзначена медалями та дипломами в рамках Міжнародного рейтингу «Золота Фортуна»]. Status quo (рос.) .
  56. ↑ Світлична отримала найвищу нагороду та благословення Єрусалимської православної церкви (ФОТО). Depo.Харків. 30 травня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Світлична Юлія Олександрівна
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Світлична_Юлія_Олександрівна&oldid=43726078