Населення Словаччини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 04:38, 14 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Населення Словаччини M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 5,445 млн осіб
Густота 112,8 особи/км²
Коефіцієнт міграції 0,04 ‰
Природний рух
Природний приріст 0,02 %
Народжуваність 9,91 ‰
Фертильність 1,39 дітей на 1 жінку
Смертність 9,74 ‰
Смертність немовлят 5,27 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 15,14 %
 • 15–64 років 70,51 %
 • старіші за 65 років 14,35 %
Середня тривалість життя 76,88 року
 • чоловіків 73,3 року
 • жінок 80,71 року
Статева структура
загалом 0,94 чол./жін.
при народженні 1,07 чол./жін.
до 15 років 1,05 чол./жін.
15–64 років 0,9 чол./жін.
після 65 років 0,62 чол./жін.
Етнічні групи
Нація словаки
Найбільший етнос словаки
Нацменшини угорці, цигани, українці
Мови
Офіційна словацька
Також у побуті угорська, циганська, українська

Населення Словаччини. Чисельність населення країни 2015 року становила 5,445 млн осіб (118-те місце у світі)[1]. Чисельність словаків стабілізувалась і незначно збільшується, народжуваність 2015 року становила 9,91 ‰ (195-те місце у світі), смертність — 9,74 ‰ (49-те місце у світі), природний приріст — 0,02 % (191-ше місце у світі) .

Природний рух

Відтворення

Народжуваність у Словаччині, станом на 2015 рік, дорівнює 9,91 ‰ (195-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,39 дитини на одну жінку (212-те місце у світі)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 27,8 року (оцінка на 2010 рік)[1].

Смертність у Словаччині 2015 року становила 9,74 ‰ (49-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,02 % (191-ше місце у світі)[1].

Вікова структура

Віково-статева піраміда населення Словаччини, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Словаччини становить 40,1 року (51-ше місце у світі): для чоловіків — 38,4, для жінок — 41,9 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 76,88 року (77-ме місце у світі), для чоловіків — 73,3 року, для жінок — 80,71 року[1].

Вікова структура населення Словаччини, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 15,14 % (422 297 чоловіків, 402 154 жінки);
  • молодь віком 15—24 роки — 11,78 % (330 116 чоловіків, 311 144 жінки);
  • дорослі віком 25—54 роки — 45,17 % (1 241 594 чоловіка, 1 217 885 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 13,56 % (349 304 чоловіка, 388 904 жінки);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 14,35 % (299 097 чоловіків, 482 531 жінки)[1].

Шлюбність — розлучуваність

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 4,7; коефіцієнт розлучуваності — 2,2; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 47 (дані за 2010 рік)[2]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 30,8 року, жінки — 28,1 року, загалом — 29,5 року (дані за 2014 рік)[3].

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 112,8 особи/км² (98-ме місце у світі)[1]. Населення країни розподілене досить рівномірно, з трохи більшою густотою на заході, поряд з чеським кордоном і навколо столиці.

Урбанізація

Докладніше: Міста Словаччини

Словаччина високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 53,6 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зменшення частки міського населення — 0,31 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Братислава (столиця) — 401,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].


Міграції

Річний рівень імміграції 2015 року становив 0,04 ‰ (76-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці

У країні мешкає 1,5 тис. осіб без громадянства[1].

Словаччина є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[4].

Расово-етнічний склад

Етнічний склад (2010 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
словаки
  
80.7%
угорці
  
8.5%
цигани
  
2%
інші
  
8.8%
Докладніше: Народи Словаччини

Головні етноси країни: словаки — 80,7 %, угорці — 8,5 %, цигани — 2 %, інші — 8,8 % населення (оціночні дані за 2011 рік)[1].

Національний склад населення Словаччини згідно з переписом 2011 року[5]
Етнос Чисельність %
словаки 4 352 775 80,7
угорці 458 467 8,5
цигани (роми) 105 738 2,0
русини 33 482 0,6
чехи 30 367 0,6
українці 7 430 0,1
німці 4 690 0,1
поляки 3 084 0,1
росіяни 1 997 0,0
болгари 1 051 0,0
хорвати 1 022 0,0
серби 698 0,0
євреї 631 0,0
інші 9 852 0,2
не встановлено 382 493 7,0
Разом 5 397 036 100

Угорці

Розселення угорців у Словаччині за переписом 2001 року

Угорці є найбільшою національною меншиною Словаччини. Вони проживають компактно на півдні країни, та становлять більшість населення у двох районах. Чисельність угорців у Словаччині історично змінювалась так:

  • 1980 — 559 490 осіб (11,2 %);
  • 1991 — 567 296 осіб (10,8 %);
  • 2001 — 520 528 осіб (9,7 %);
  • 2011 — 458 467 осіб (8,5—9,2 %)[6].

Округи з найвищою концентрацією угорського населення:

Українська діаспора

Чисельність українців у Словаччині історично змінювалася так:

  • 1991 — 13 281 особа (0,3 %);
  • 2001 — 10 814 особи (0,2 %);
  • 2011 — 7 430 осіб (0,1 %).

Русини

Влада Словаччини розглядає етнічну групу русин окремо від представників української нації. Чисельність русинів у Словаччині історично змінювалась так:

  • 1991 — 17 197 осіб (0,3 %);
  • 2001 — 24 201 особа (0,4 %);
  • 2011 — 33 482 особи (0,6—0,7 %)[6].

Мови

Мови Словаччини (2011 рік)[1]
Мова: Відсоток:
словацька
  
78.6%
угорська
  
9.4%
циганська
  
2.3%
українська
  
1.1%
інші
  
8.8%
Докладніше: Мови Словаччини

Офіційна мова[7]: словацька — розмовляє 78,6 % населення країни. Інші поширені мови: угорська — 9,4 %, циганська — 2,3 %, русинська (діалект української) — 1 %, інші мови — 8,8 % (дані на 2011 рік). Словаччина, як член Ради Європи, 2 лютого 2001 року підписала і ратифікувала 5 вересня 2001 року Європейську хартію регіональних мов (вступила в дію 1 січня 2002 року). Регіональними мовами визнані: польська, русинська, циганська, болгарська, чеська, німецька, хорватська, угорська, українська[8].

Склад населення за рідною мовою згідно з переписом населення 2011 року[5]:

Релігії

Релігії в Словаччині (2009 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
католики
  
62%
протестанти
  
8.2%
греко-католики
  
3.8%
агностики
  
12.5%
атеїсти
  
13.4%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 62 %, протестантизм — 8,2 %, греко-католики — 3,8 %, не визначились — 12,5 %, не сповідують жодної — 13,4 % (станом на 2011 рік)[1][5].

Склад населення за приналежністю до релігії згідно з переписом населення 2011 року[5]:

Освіта

Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 4,1 % ВВП країни, станом на 2013 рік (103-тє місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 15 років, для хлопців — до 14 років, для дівчат — до 16 років (станом на 2014 рік).

Середня і професійна

Вища

Охорона здоров'я

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 3,32 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 6 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 8,1 % ВВП країни (62-ге місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 5,27 ‰ (175-те місце у світі); хлопчиків — 5,91 ‰, дівчаток — 4,58 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 6 випадків на 100 тис. народжень (172-ге місце у світі)[1].

Словаччина входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

Кількість хворих на СНІД невідома, це 0,02 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (129-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 100 осіб (116-те місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 27,4 % (54-те місце у світі)[1]

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 100 % в сільській місцевості; загалом 100 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 99,4 %, в сільській місцевості — 98,2 %, загалом по країні — 98,8 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2010 рік, дорівнює 0,69 км³ на рік, або 126,7 тонни на одного мешканця на рік: з яких 47 % припадає на побутові, 51 % — на промислові, 3 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне положення

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 40,8 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 21,3 %; частка осіб похилого віку — 19,5 %, або 5,1 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2014 року перебувало 12,6 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 4,4 %, верхній дециль — 26 % (станом на 2013 рік)[1].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 4,629 млн унікальних інтернет-користувачів (72-ге місце у світі), що становило 85 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 2,745 млн осіб (109-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 4,2 %; промисловість і будівництво — 22,6 %; сфера послуг — 73,2 % (2015)[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 10,6 % працездатного населення, 2014 року — 12,3 % (121-ше місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 29,7 %, серед юнаків — 29,5 %, серед дівчат — 30,1 % (21-ше місце у світі)[1].

Кримінал

Наркотики

Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Перевалочний пункт для південно-східноазійського героїну, що прямує до Західної Європи; значний виробник синтетичних наркотиків на регіональні ринки; країна-споживач екстазі[1].

Торгівля людьми

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Словаччини докладає усіх можливих зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство відповідає усім вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), держава знаходиться у списку першого рівня[9][10].

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,07 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,9 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,62 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,94 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

Переписи

Див. також

Примітки

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау Slovakia : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Marriage and divorce statistics : [англ.] // Eurostat, European Commission. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — статистика шлюбів і розлучень в Європі.
  3. ' Marriage indicators : [англ.] // Eurostat, European Commission. — .
  4. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  5. а б в г (словац.) Štrukturálny cenzus. Štatistický úrad Slovenskej republiky. — Національний склад населення Словаччини згідно з переписом населення Словаччини на 21 травня 2011 року.
  6. а б Серед населення, що вказало національну приналежність
  7. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  8. European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. : [англ.] // Council of Europe. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-підписанти Європейської хартії регіональних мов.
  9. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  10. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.

Література

Українською

Російською

Посилання