Подоляк Ірина Ігорівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ірина Подоляк
Ім'я при народженніІрина Ігорівна Подоляк
Народилася2 травня 1967(1967-05-02) (57 років)
Золочів, Львівська область, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоУкраїна
Національністьукраїнка
Діяльністьполітична діячка
Alma materЛьвівський національний університет імені Івана Франка
ЧленствоВерховна Рада України VIII скликання
Роки активності1984 — тепер. час
Посаданародний депутат України
ПартіяСамопоміч[1]
Україна Народний депутат України
8-го скликання
Об'єднання «Самопоміч» 27 листопада 2014 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Іри́на І́горівна Подоля́к (нар. 2 травня 1967, Золочів, Львівська область) — українська політична діячка, колишня заступниця міністра культури, молоді та спорту.[2] народний депутат України 8-го скликання, член фракції Самопоміч.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Освіта

[ред. | ред. код]

У 19851990 навчалася на філологічному факультеті Львівського університету ім. І. Франка за спеціальністю «українська мова та література». Отримала диплом з відзнакою. У 19901993 рр. навчалася в аспірантурі цього ж університету. У 19982002 рр. здобула кваліфікацію юристки на правничому факультеті Львівського національного університету.[3]

Досвід роботи

[ред. | ред. код]

Від 1984 року працювала вихователькою дитячого ясел-садка № 4 у Золочеві. Після закінчення аспірантури у Львові працювала у творчому об'єднанні «Центр Європи».

З 1994 року до 1998 року очолювала інформаційний відділ Львівського міськвиконкому.

У 19982002 роках працювала менеджеркою «Незалежного культурологічного часопису „Ї“» та координаторкою проєктів USAID у Львові.[4]

З 2002 по вересень 2012 р. очолювала відділ закордонної співпраці управління інформаційної політики та зовнішніх відносин Львівської міської ради.

У вересні 2012 Подоляк призначено начальницею управління культури департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради. Бувши на цій посаді, Подоляк відзначилася наміром «перейти на російську мову в публічному просторі», що викликало критичний резонанс.[5][6]

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

27 листопада 2014 року обрана народним депутатом України за виборчим округом № 116. У Верховній раді VIII скликання входила до фракції «Самопомочі». Від 4 грудня 2014 була першою заступницею голови Комітету ВРУ з питань культури і духовності.[джерело?]

З 27 листопада 2014 року — народний депутат України, обрана за виборчим округом № 116 (Львівська область). У Верховній раді VIII скликання входила до фракції «Самопомочі». 4 грудня 2014 Подоляк призначено першою заступницею голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності. Подоляк була ініціаторкою законопроєкту «Про внесення змін до деяких Законів України щодо запровадження контрактної форми роботи в галузі культури та конкурсної процедури призначення керівника державного чи комунального закладу культури» (№ 2669-д),[7] що був негативно сприйнятий мистецькою громадськістю,[8][9][10][11][12] але проголосований 240-ма депутатами.[13] Авторка проєкту постанови про звільнення Кириленка з посади Віце-прем'єр-міністра України — Міністра культури України.[14]

26 лютого 2014 ініціаторка акції «Львов говорит по-русски».[15][16][17]

2019 року балотувалась до Верховної ради 9-скликання за виборчим округом № 116, але програла Миколі Княжицькому, набравши лише 5,06% голосів.[18] 2 жовтня 2019 її було призначено на посаду заступниці міністра культури молоді і спорту.[19]

4 лютого 2020 керівники Національних творчих Спілок України опублікували звернення до президента з проханням не допустити призначення Подоляк міністром культури. Зазначалося, що вона стала ініціатором скасування державної підтримки Національних творчих Спілок України, Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка.[20]

6 березня 2020 подала у відставку з посади заступниці міністра культури, молоді та спорту.[21][22]

Родина

[ред. | ред. код]

Народилась у родині службовців, українка.[3]

Донька — Подоляк Меланія-Марія Орестівна (1995 р. н.), навчалася у Львівському національному університеті ім. Івана Франка.[23]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://itd.rada.gov.ua/mps/info/page/18127
  2. Уряд запустив пілот по цифровізації доручень на митні огляди та прийняв низку інших важливих рішень Кабінет Міністрів України (2 жовтня 2019)
  3. а б Автобіографія Подоляк Ірина Ігорівна (PDF) (ua) . Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 30 серпня 2022.
  4. Подоляк Ірина Ігорівна — вся правда Біографія, Балотування, Фракції, Декларація. www.chesno.org. Процитовано 10 червня 2019.
  5. «Я серьёзно подумываю, не перейти ли на русский язык» — львів'янка
  6. Керівник управління культури ЛМР переходить на російську, бо проти дій «Свободи» у ВРУ. Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 29 січня 2016.
  7. Картка Законопроєкту № 2669-д на сайті Верховної Ради
  8. «Свого не цурайтесь…», чи Чого хоче пані Подоляк? Лист театральних діячів на сайті Гордона
  9. Відкритий лист Мистецької комісії Громадської ради при Міністерстві культури
  10. Театр, ложі. Сцена № 2669-Д // Дзеркало тижня
  11. Резолюція Круглого столу «Тенденції розвитку трудового законодавства в галузі культури і мистецтва»
  12. Повідомлення федерації профспілок діячів культури
  13. Поіменне голосування про проєкт Закону про внесення змін до деяких Законів України щодо запровадження контрактної форми роботи в галузі культури та конкурсної процедури призначення керівника державного чи комунального закладу культури (№ 2669-Д) — у другому читанні та в цілому
  14. Проєкт Постанови про звільнення Кириленка В. А. з посади Віце-прем'єр-міністра України — Міністра культури України
  15. Юрій Михальчишин. «Львов говоріт по русскі». П'ять років тому у Львові стартувала мегапатріотична акція. glavcom.ua.
  16. Павло Гриценко та Ірина Фаріон: як нам нав’язують язик "імперії". youtube.com. Ірина Фаріон. 17.03.2017.
  17. Как Львов говорил на русском «Жизнь»
  18. Фаріон і Подоляк поступилися на виборах Княжицькому. ukrinform.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2019. Процитовано 23 лютого 2020.
  19. Уряд призначив заступників Міністра культури, молоді та спорту [Архівовано 2019-10-04 у Wayback Machine.], mip.gov.ua (Перевірено 23 лютого 2020)
  20. Керівники Національних творчих Спілок України звертаються до Президента не допустити призначення І. Подоляк на посаду Міністра культури України. litgazeta.com.ua. Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 5 березня 2020.
  21. Заступник міністра культури подала у відставку. РБК-Украина (рос.). Процитовано 7 березня 2020.
  22. Заступниця міністра культури, молоді та спорту Подоляк подала у відставку. nv.ua. Процитовано 6 березня 2020.
  23. https://korupciya.com/podolyak-irina-igorivna/

Посилання

[ред. | ред. код]