Сисоєнко Ірина Володимирівна
Ірина Сисоєнко | |
---|---|
Народилася | 6 березня 1982 (42 роки) Миколаїв, УРСР |
Громадянство | Україна |
Національність | українка |
Місце проживання | Київ |
Діяльність | народний депутат України, заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я |
Alma mater | Східноукраїнська філія Міжнародного Соломонового університету і Національна академія внутрішніх справ |
Членство | Верховна Рада України VIII скликання |
Посада | народний депутат України |
Партія | Самопоміч[1] |
Народний депутат України | |||
---|---|---|---|
8-го скликання | |||
Самопоміч | 27 листопада 2014 | — | 29 серпня 2019 |
|
Іри́на Володи́мирівна Сисо́єнко (*6 березня 1982, Миколаїв) — українська політик та громадська діячка, народний депутат VIII скликання, заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я. Пройшла до ВРУ під № 25 списку партії "Об'єднання "Самопоміч".[2]
Співзасновник та голова «Благодійного фонду захисту прав медичних працівників», ініціатор створення “Координаційного центру допомоги учасникам АТО”.
Член Асоціації адвокатів України, Асоціації юристів України, автор численних статей і публікацій з питань авторського права, інтелектуальної власності, недобросовісної конкуренції, захисту прав, медичного права.
Біографічні відомості
Народилася 6 березня 1982 в м. Миколаїв. У 1999 вступила в «Міжнародний Соломонів університет», який успішно закінчила в 2003 році за спеціальністю «Правознавство». В 2003 році була зарахована в «Інститут інтелектуальної власності», в якому отримала повну вищу освіту із присвоєнням кваліфікації магістр права в сфері інтелектуальної власності (диплом з відзнакою, 2005 рік). Паралельно протягом 2003–04 років навчалась в Національній академії внутрішніх справ України на заочній формі навчання.
Кар'єра
З 2005–2009 працювала головним спеціалістом судового відділу управління захисту прав Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. З 2009 генеральний директор ТОВ "Патентно-юридична агенція «Бренд-Груп» З 2014 співзасновник та генеральний директор Юридичної компанії «Бабич, Сисоєнко і партнери».[3] З 2014 викладач кафедри цивільного права Київського університету права Національної Академії Наук України.
Наукова діяльність
Науковий співробітник Київського університету права Національної академії наук України. Здобувач кафедри цивільного права Київського університету права НАН України. Автор численних статей і публікацій з питань авторського права, інтелектуальної власності, недобросовісної конкуренції, захисту прав[4]. Автор статей з медичного права[5].
Громадсько-політична діяльність
Співзасновник (2013 рік) та голова «Благодійного фонду захисту прав медичних працівників». Член Асоціації адвокатів України, Асоціації юристів України.
В 2014 році була призначена заступником Голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я. Ініціювала створення робочої групи Координаційної Ради з питань реабілітації учасників АТО [6].
В 2015 році виступила ініціатором створення громадської організації “Координаційний центр допомоги учасникам АТО” [7]
Кандидат у народні депутати від партії «Сила і честь» на парламентських виборах 2019 року, № 8 у списку[8].
Різне
В 2010 році здобула атестацію та одержала свідоцтво патентного повіреного України № 347. В 2012 році здобула атестацію та одержала свідоцтво про зайнятість адвокатською практикою.
Неодружена, має сина.
Посилання
- Ірина Сисоєнко Офіційний сайт Верховної Ради України
- Ірина Сисоєнко. Сторінка у Facebook
- Ірина Сисоєнко. Cторінка у Twitter
- Iryna Sysoenko Youtube Channel
- Блог на сайті liga.net
- Блог на сайті LB.ua
Примітки
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_deputat?d_id=18024
- ↑ Біографія
- ↑ Партнер юридичної компанії [Архівовано 14 грудня 2014 у Archive.is]bspartners.com.ua
- ↑ Податки на перемогуepravda.com.ua 13 серпня 2014 року
- ↑ Підсумки другої щорічної конференціїmed-info.net.ua 30 жовтня 2012 року
- ↑ Сысоенко, Ирина (15.07.2015). Реабилитация: начало большого пути. http://blog.liga.net/ (русский) .
- ↑ Презентація Координаційного центру допомоги учасникам АТО (українська) .
- ↑ Центральна виборча комісія
Це незавершена стаття про українську політикиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |