Фальшиві друзі перекладача

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Фірма» — німецькою означає «підприємство, фірма», іспанською — «підпис»

Фальшиві друзі перекладача, хибні друзі перекладача (калька з фр. faux amis), або міжмовні омоніми — це пари слів або фраз із різних мов або діалектів, які мають однаковий вигляд або однакове звучання, але означають різні речі.

Хибні друзі часто ускладнюють вивчення мови, і викликають помилки в перекладі. Щоб запобігти таким помилкам, складають списки «хибних друзів».

Наприклад:

Причини виникнення[ред. | ред. код]

Зсув семантики в процесі розвитку споріднених мов[ред. | ред. код]

Перший варіант: слово з мови-предка набуває різних значень у процесі окремого розвитку мов-нащадків, значних розбіжностей у семантиці. Наприклад, англ. gift означає «дар», а нім. Gift — «отрута», англ. gifted — «обдарований, талановитий», а нім. giftig — «отруйний». Обидва слова походять від прагерм. *giftiz — «давання», «щось дане».

У процесі історичного розвитку мови може спостерігатися розширення, або навпаки звуження семантики слова. Іноді зберігається лише його денотативне значення, а конотаційне змінюється: так, в українській і російській мові слово жид колись було нейтральним, тепер вживається як дисфемізм[1], а пол. Żyd зберегло свою конотаційність, означаючи просто «єврей», «іудей», «юдей». Слово «негр» (від ісп. negro — «чорний») у багатьох мовах вважається нейтральним, але є образливим в англійській, зокрема, в США (нормативними вважаються слова Afro-American — «афроамериканець» або black — «чорний»).

У східнослов'янських мовах слова, похідні від праслов. *vonь, означають «поганий запах», «сморід», «смердіти» (укр. воняти[2], рос. вонять, вонь, вонючий), а в західнослов'янських (пол. woń, чеськ. vůně, словац. vôňa) вони є нейтральними, означаючи просто «запах» (у чеській voňavka означає «парфуми»). Це сталося внаслідок того, що в праслов'янській мові *vonjati означало «пахнути», а *vonь — «запах». Надалі значення його зсунулося у східнослов'янських діалектах, а в західнослов'янських залишилося первісним. У церковнослов'янській мові існують похідні від *vonь, які теж відбивають первісне нейтральне значення слова: благовоніє («пахощі»), благовонный («духмяний», «запашний») і зловоніє («сморід», пор. укр. зловонний[3], яке за походженням є церковнослов'янізмом). І навпаки, слово «запах» є нейтральним у східнослов'янських мовах, а в деяких західнослов'янських (чеськ. і словац. zápach) означає «неприємний запах».

У близькоспоріднених мовах слова спільного походження можуть набувати не просто різних, але й навіть протилежних значень. Наприклад, чеське і словацьке čerstvý означає не «черствий», а «свіжий»; пол. zapomnieć означає «забути», а рос. запомнить — «запам'ятати»; основне значення укр. запам'ятати — «утримати в пам'яті» (лише зрідка — «призабути»[4]), а російське запамятовать вживається виключно в значенні «призабути». Українське вродливий і польське urodliwy означають «гарний», «красний», а російське уродливый — навпаки, «потворний», «бридкий». Подібні протилежні значення слів у споріднених мовах можна розглядати як наслідок енантіосемії, а також як її окремий випадок.

Див. також: Енантіосемія

Зміна семантики запозичення[ред. | ред. код]

При запозиченні слова з іншої мови може відбутися зміна його значення, і воно стане неточним відповідником слова-джерела. Нерідко нове значення походить від одного зі значень слова у мові-джерелі:

  • Тюркське балык («риба») вживається в українській та російській мовах у значенні «просолена і пров'ялена спинка великої красної риби», «балик».
  • Англійське old-timer («старик», «ветеран») запозичене в багато мов зі значенням «класичний автомобіль».
  • Від англійського dry dock («сухий док», «портова споруда для ремонту суден, а іноді і їх будування») в українській походить слово док, хоча в самій англійській dock означає «пристань».

Випадковий збіг[ред. | ред. код]

Останній випадок — випадкові збіги звучання слів. Частіше за все це трапляється у неспоріднених (чи віддалено споріднених) мовах: фін. pivo («долоня», «жменя») — чеськ. pivo («пиво»), угор. lány («дівчина») — укр. лань[5], яп. , «яма» («гора») — пол. jama («яма»), фр. côte («берег») — англ. cot («дитяче ліжечко») — пол. kot («кіт»), італ. cravatta, фр. cravate («краватка») — рос. кроватка («ліжечко»), лат. rana («жаба») — укр. рана.

У близькоспоріднених мовах співзвучність може бути чисто випадковою: наприклад, англ. mist («туман») і нім. Mist («гній») походять від різних прагерманських слів (англійське — від *mihstaz, німецьке — від *mihstuz), значення яких були різними. Інші приклади: рос. майка (одяг) і болг. майка («мати»), укр. булка і болг. булка («наречена»), пол. mecz («матч») і укр. меч, пол. piłka («м'яч») і укр. пилка.

У близькоспоріднених мовах випадкові збіги стаються іноді внаслідок позиційних фонетичних змін. Так, укр. кішка стало фонетично ідентичним (за винятком наголосу) рос. кишка («кишка»), а українське кіт — російському кит («кит») внаслідок фонетичних процесів у давньоруській мові: голосний [о] в словах кошька і котъ після занепаду редукованих [ъ] або [ь] перетворився на [і].

Міжмовна омонімія у граматиці та графіці[ред. | ред. код]

Граматика[ред. | ред. код]

Румунський постфікс -ul — визначений артикль чоловічого роду однини (рум. omul — «людина в певному стані»). Та сама морфема в угорській — один із суфіксів для утворення прислівників (угор. magyar — «угорський», magyarul — «по-угорському»).

Службове слово la в західно-романських мовах (окрім португальської) — визначений артикль жіночого роду однини. У балкано-романських же мовах la — прийменник зі значенням напрямку («куди?»). Тому італ. la casa означає «будинок у певному стані», а рум. la casa — «у будинок», «до будинку». З іншого боку, порт. a — це й прийменник для позначення напрямку, і визначений артикль жіночого роду однини, у той час як в інших західно-романських мовах — тільки прийменник.

Графіка[ред. | ред. код]

Фальшиві друзі перекладача також трапляються у системах письма різних мов, які використовують схожі абетки. Вони можуть спричинити викривлення у вимові і відтворенні (транскрибуванні) власних імен та варваризмів. Так, у писемностях на основі латинської абетки деякі літери і буквосполучення читаються по-різному:

  • c — у більшості мов читається як [k], «к» (за винятком сполучень ce, ci, cy), у латинських абетках слов'янських мов — завжди як [t͡s] («ц»), у турецькій — [d͡ʒ] («дж»);
  • ce — в анлійській, французькій, іспанській — «се», у німецькій — «це», в італійській — «че», в абетці латинської мови (класичне читання) — «ке», в абетці латинської мови (середньовічне і сучасне читання) — «це»;
  • ci, cy — в анлійській, французькій, іспанській — «сі» («си»), у німецькій — «ці» («ци»), в італійській — «чі» («чи»), в абетці латинської мови (класичне читання) — «кі», в абетці латинської мови (середньовічне і сучасне читання) — «ці» («ци»);
  • ch — в англійській і іспанській — [t͡ʃ] («ч»), іноді [k] («к»), у німецькій, польській, чеській, словацькій і абетках для кельтських мов, як правило — [x] («х»), у французькій, португальській і бретонській — [ʃ] («ш»), в італійській, каталонській, румунській — [k] («к»);
  • ë — в албанській абетці — [ə], у більшості інших діере́зис означає те, що літера читається окремо, а не входить до дифтонга;
  • ge — у більшості абеток «ґе», в англійській та італійській — «дже», у французькій та португальській «же»;
  • gi, gy — у більшості абеток «ґі», в англійській та італійській — «джі» («джи»), у французькій та португальській «жі» («жи»), в угорській gy читається близько до «дь»;
  • j — в англійській — [d͡ʒ] («дж»), у французькій і португальській — [ʒ] («ж»), у німецькій, італійській, абетках для слов'янських мов — [j] («й»), в іспанській — [x] («х»);
  • s — у більшості мов — «с», але в угорській абетці — «ш», у німецькій перед голосними — [z] («з»), а перед приголосним — [ʃ] («ш»);
  • sci — в англійській і французькій — «сі» (в англійській часто «сай»), в італійській — «ші»;
  • sz — у польській — «ш», в угорській — «с»;
  • x — у більшості абеток — «кс» (в англійській на початку слів [z]), в іспанській — [x] («х»);
  • v — у більшості абеток — [v], у німецькій — [f] («ф»);
  • w — в англійській і деяких інших абетках передає [w] («ў»), у більшості абеток — [v];
  • z — в англійській, французькій, польській — «з», в італійській і німецькій — «ц»

Окрім того, можливо помилкове читання літер з діакритиками (зокрема, коли діакритики не підтримуються деякими текстовими редакторами). Так, č («ч») може бути прийнята за c («к»), š («ш») — за s («с»)[ком. 1].

В абетках на основі кирилиці розбіжності не так значні, але вони теж трапляються:

  • г — в українській абетці передає дзвінкий гортанний фрикативний звук [ɦ], у білоруській передає дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний [ɣ], в інших кириличних абетках — дзвінкий м'якопіднебінний проривний [ɡ] («ґ»);
  • е — в українській передає звуки [ɛ] (і його алофон [e]), у болгарській — [ɛ], у сербській вуковиці — [e], у російській, білоруській та деяких кириличних абетках для неслов'янських мов — [jе], «є» (у деяких запозиченнях читається як [e]);
  • и — в українській абетці передає звук [ɪ], в інших кириличних абетках — звук [і];
  • щ — в українській означає африкат [ʃt͡ʃ] («шч»), у російській — [ɕː] (довгий дуже м'який «ш»), у болгарській — [ʃt] (сполучення «шт»);
  • ъ — у сучасній російській абетці вживається як знак роздільної вимови (відповідає українському апострофу), у болгарській — передає [ɤ] (точніше [ɤ̞]);
  • Літера џ сербської вуковиці графічно схожа на «ц», але передає африкат [d͡ʒ] («дж»);
  • Літеру ы, яка у білоруській та російській абетках передає звук «ɨ» (дещо схожий на український [и]), можна сплутати з українським буквосполученням ьї (ь+ї), наприклад, у словах «бальї», «у Болоньї»

Незнайомі з кириличним шрифтом можуть прийняти кириличні В, Н, Р, С, Х за схожі латинські B, H, P, C, X; окрім того, можливо змішання великої грецької Η з кириличною Н чи латинською H, малої грецької ν з латинською v тощо.

Див. також: Омогліф

Приклади[ред. | ред. код]

Російсько-українські[ред. | ред. код]

  • арбу́з — не «гарбуз» (ты́ква), а «кавун»
  • бескоры́стный — не «безкорисний» (бесполе́зный), а «безкорисливий», «некорисливий»
  • брыла́стый — не «бриластий» (глы́бистый, глы́бчатый), а «варґатий», «губастий»
  • буя́нить — не «буяніти» (бу́йно расти́), а «бешкетувати»
  • ва́га — не «вага» (вес, тя́жесть), а «вагівниця для великих вантажів», а також «стельвага»
  • валёк — «барок у кінському запрягу», «держак весла», «рубель», «праник», значення «вальок», «грудка глини із соломою» має тільки в південних діалектах
  • век — «вік» тільки в значенні «століття», «доба», «тривалість життя». Ніколи «вік» у значенні «кількість прожитих років, місяців» (во́зраст)
  • ве́реск — не «вереск» (визг), а «верес»
  • весе́лье — не «весілля» (сва́дьба), а «веселощі»
  • вило́к — не «вилка», «виделка», а «голівка капусти», «качан»
  • волна́ — «хвиля», як застаріле — «вовна» (зазвичай шерсть, руно́)
  • вре́дный — частіше «шкідливий» «вадливий», рідко — «вредний», «вередливий»
  • годи́на — не «година» (час), а «час», «період» *Лиха́я годи́на — «лиха година»
  • горе́лка — не «горілка» (во́дка, про українську зазвичай — гори́лка), а «пальник». *Горе́лки — гра «горюдуб», «гори-пень»
  • го́род — «город» лише в значенні «місто». Ніколи — у значенні «овочевий сад» (огоро́д)
  • го́рстка — не «горстка» (пучо́к), а «жменька»
  • груз — не «груз» (ще́бень), а «вантаж»
  • девяси́л — не «дев'ятисил» (колю́чник), а «оман»
  • дере́вня — не «деревня» (лес, ва́льный лес), а «невелике село», «присілок»
  • деря́ба — не «деряба» (со́йка), а «дрізд-омелюх»
  • диви́ться — не «дивитися» (смотре́ть, гляде́ть), а «дивуватися»
  • дово́льный — не «довільний» (произво́льный, доста́точный), а «задоволений», «вдоволений»
  • дурно́й — «негарний», «поганий», рідко — «дурний»
  • ело́зить — не «ялозити» (мусо́лить), а «вовтузитися, соватися», «повзати в різні боки»
  • жа́ба — не «жаба» (лягу́шка), а «ропуха»
  • жбан — «кінва, великий кухоль», тільки в деяких діалектах «джбан» (зазвичай кри́нка, кры́нка)
  • забо́р — не «забора» (перека́т, забо́ра), а «огорожа, паркан», в іншому значенні «забір, забирання»
  • заго́н — «загін» тільки в значенні «загорожа», «загінка», «обора». Ніколи «загін» в значенні «група» (отря́д)
  • зано́за — «скабка», значення «заноза» має тільки в південних діалектах
  • запа́мятовать — не «запам'ятати» (запо́мнить), а «призабути»
  • запла́та — не «заплата» (пла́та, отпла́та, возме́здие), а «латка на одязі»
  • злоде́й — не «злодій» (вор), а «лиходій»
  • икра́ — не тільки «ікра», але й «литка»
  • кали́тка — не «калитка» (мошо́нка), а «хвіртка». Але калита́ — «калита», «капшук».
  • кача́лка — не «качалка» (ска́лка), а «гойдалка», «нафтова качалка», як розмовне — «спортзал для силової гімнастики». *Кре́сло-кача́лка — «крісло-гойдалка»
  • ка́чка — не «качка» (у́тка), а «хитавиця».
  • кло́чья — не «клоччя» (па́кля), а «клапті», «шмаття»
  • кожа́н — не «кажан» взагалі (лету́чая мышь), а «пергач»
  • конево́д — не «коновод» (конокра́д), а «коняр»
  • коросте́ль — не «хоростіль» (водяно́й пастушо́к), а «деркач»
  • коры́сть — не «користь» (по́льза), а «корисливість», «жадібність», як застаріле — «вигода», «користь», «прибуток»
  • костёр — не тільки «костер», але й «багаття», а також «стоколос»
  • коча́н — «качан» у сенсі «голівка капусти». Ніколи — «серцевина капусти» (кочеры́жка, кочеры́га), або «суцвіття кукурудзи» (поча́ток)
  • кра́сный — «червоний», у народно-поетичному мовленні — «красний», «гарний» (зазвичай краси́вый)
  • кру́пный — «крупний» лише в значеннях «крупний пісок», «крупна сіль», а також «великий», «дорідний» (кру́пные я́блоки). Ніколи — «крупний» у значенні «круп'яний» (крупяно́й), «крупкий» (крупи́тчатый)
  • крыльцо́ — не «крильце» (кры́лышко), а «ґанок»
  • куль — не «куль» (пучо́к, сноп), а «лантух», «великий мішок»
  • кульба́ба — не «кульбаба» (одува́нчик), а «любочки»
  • ла́ять — не «лаяти» (руга́ть), а «гавкати», «брехати»
  • леса́ — не тільки «ліси», але й «риштування»
  • ле́ска — «ліска» тільки в значенні «волосінь». Ніколи «ліска» в значенні «пліт», «плетена загорожа» (плете́нь)
  • лист — «лист» лише в сенсі «аркуш», «листок рослини». Ніколи — у сенсі «послання» (письмо́)
  • лоша́к — не «лошак» (лонша́к, лошня́к), а «ослюк, гібрид жеребця й ослиці»
  • луг — «луг» лише в сенсі «лука». Ніколи — «луг» у значенні «розпарений попіл» (щёлок), чи «луг» у значенні «хімічна речовина» (щёлочь)
  • лук — не тільки «лук», але й «цибуля»
  • луна́ — не «луна» (э́хо), а «Місяць»
  • малева́ть — не «малювати» (писа́ть карти́ны, рисова́ть), а «незграбно, грубо малювати». У сучасній російській мові вживається лише як пейоратив
  • ма́сло — не тільки «масло» (сли́вочное масло), але й «олія» (расти́тельное масло), а також «мастило» (маши́нное масло, сма́зочное масло)
  • ме́сто — не «місто» (го́род), а «місце». Але мещани́н — «міщанин» (це слово запозичене з польської)
  • минда́лина — не тільки «мигдалина мозку» і «геологічна мигдалина», але й «мигдалик»
  • нагиба́ть — не «нагибати»[6] (найти́), а «нагинати»
  • на́глый — не «наглий» (скоропости́жный, неотло́жный, сро́чный), а «нахабний, зухвалий»
  • напрасный — не «напрасний» (несправедливый; в іншому значенні — внезапный), а «марний, даремний». Але напраслина — «несправедливе звинувачення, наклеп»
  • неде́ля — не «неділя» (воскресе́нье), а «тиждень». Але понеде́льник — «понеділок»
  • не́жить — не «нежить» (на́сморк), а «нечиста сила», «живі мерці» (у північних діалектах), «немертві» (у сучасному фентезі)
  • обсужда́ть — не «обсуджувати» (осужда́ть), а «обговорювати»
  • ожо́г — «опік», як застаріле — «о́жог» (також ожиг, ожег)
  • опа́ска — «опаска» лише в значенні «побоювання». Ніколи — «опаска» в сенсі «обв'язка», «обклейка» (обвя́зка)
  • опе́шить — не «опішити» (спе́шить), а «сторопіти», «остовпіти»
  • о́пыт — не «опит» (опро́с), а «дослід» (також экспериме́нт), «досвід»
  • ора́ть — «репетувати», «волати», у північних діалектах — «орати» (у літературній мові — паха́ть)
  • оса́да — не «осада» (поселе́ние, эта́ж), а «облога»
  • остри́ца — не тільки «гостриця», але й «гострик»
  • о́тповедь — не «відповідь» (отве́т), а «різка, рішуча відповідь», «відсіч»
  • очути́ться — не «очутитися», «очутіти» (очну́ться), а «опинитися»
  • па́сха — «Великдень», «сирна паска», як застаріле — «звичайна паска» (зазвичай кули́ч)
  • па́шня — не «пашня» (хлеб, зерновы́е), а «рілля»
  • пе́ньковый — не «пенькови́й» (пенёчный, пнёвый), а «прядив'яний», «зроблений з прядива»
  • песо́чник — не птах «пісочник» (зуёк), і не рослина «пісочник» (звездча́тка), а птах «побережник», а також риба «пісочник»
  • пита́ть — не «питати» (спра́шивать), а «живити». Пита́ние — не «питання» (вопро́с), а «харчування», «живлення»
  • плохо́й — «поганий», «негодящий», у діалектах — «плохий», «немічний» (у літературній мові — не́мощный, дря́хлый)
  • пове́трие — не «повітря» (во́здух), а «пошесть», «епідемія»
  • пол — не «піл» (пола́ти), а «підлога», а також «стать»
  • поло́вник — не «половник» у значенні «жабрій звичайний» (пику́льник обыкнове́нный), і не «половник» у значенні «стодола, засік для полови» (мяки́нник), а «ополоник»
  • получа́ться — не «получатися» (сочета́ться, соединя́ться), а «виходити», «вдаватися»
  • пото́чный — не «поточний» (теку́щий), а «потоковий»
  • поча́ток — «качан кукурудзи», рідко — «початок» (зазвичай нача́ло)
  • привива́ть — не «прививати» (прису́чивать), а «прищеплювати», «щепити»
  • при́шва — не «пришва», а «передній навій», «дошка для набивання бортів човнів»[ком. 2]
  • про́вод — не «провід» (руково́дство), а «дрот»
  • про́звище — не «прізвище» (фами́лия), а «прізвисько»
  • пруд — не «пруд» (пото́к, тече́ние), а «ставок»
  • пря́тать — не «прятати, прибирати» (убира́ть), а «ховати»
  • пыта́ть — «допитувати на тортурах», як застаріле — «питати» (зазвичай спра́шивать, расспра́шивать)
  • ро́дина — не «родина» (семья́), і не «рідина» (жи́дкость), а «Батьківщина»
  • россия́нин — «росіянин» тільки в сенсі «громадянин Росії», «мешканець Росії»; до середини XIX ст. — «росіянин» і в етнічному сенсі, а також «українець» (малороссія́нинъ) і «білорус». У сучасній мові не вживається у значенні «етнічний росіянин» (русский).
  • ру́сский — «російський» (тільки щодо російського етносу), «росіянин» (тільки щодо російського етносу), «руський» у сенсі «житель Стародавньої Русі». Ніколи — у значенні «український», «староукраїнський» (у літературі до XX ст. і сучасних великодержавних публікаціях «русскими» йменуються всі східні слов'яни як етногрупи одного народу).
  • рыба́лка — не «рибалка» (рыба́к), а «риболовля»
  • свари́ть — не «сварити» (руга́ть), а «зварити»
  • сва́ха — «сваха» тільки в значенні «жінка, яка займається сватанням, влаштуванням шлюбів». Ніколи — у значенні «мати або родичка одного з подружжя щодо батьків або родичів другого» (сва́тья)
  • свет — «світло», також «світ» (звичайніше мир)
  • сказ — не «сказ» (бе́шенство), а «оповідь» (наприклад, «Ура́льские ска́зы»)
  • ска́лка — не «скалка» (ще́пка, лучи́на), а «качалка для тіста»
  • скупа́ть — не «скупати» (искупа́ть), а «скуповувати»
  • сло́вник — не «словник» (слова́рь), а «реєстр слів» (наприклад, словник словаря́, словник энциклопе́дии)
  • случа́ться — не «злучатися» (соединя́ться), а «ставатися», «траплятися», «коїтися»
  • сму́тный — не «смутний» (гру́стный, уны́лый), а «неясний, нечіткий, розпливчастий»
  • спра́шивать — не «спрошувати» (приглаша́ть, запра́шивать), а «питати», «запитувати»
  • стано́к — не тільки «станок», але й «верстат»
  • сце́пливать — не «зціплювати» (сжима́ть, сти́скивать), а «зчіплювати»
  • сыр — «сир» тільки в значенні «твердий сир». У сучасній мові не вживається в сенсі «свіжий сир» (тво́ро́г). Давнє його значення пам'ятає слово сы́рники («коржики із свіжого сиру», «сирники»)
  • ток — не тільки «тік», але й «електричний струм». Ніколи — «ток», «течія» (тече́ние, пото́к)
  • трави́ть — не «травити їжу» (перева́ривать), а «травити» у сенсі «вищавлювати», «цькувати», «труїти»
  • трус — не «трус» (трясе́ние, о́быск), а «боягуз»
  • ты́ква — не тільки «тиква» (буты́лочная тыква, тыква-горля́нка), але й «гарбуз»
  • уро́дливый — не «вродливий» (краси́вый), а «потворний», «бридкий»
  • усме́шка — не «усмішка» (улы́бка), а «посмішка», «глузлива усмішка»
  • у́часть — не «участь» (уча́стие), а «доля», «талан»
  • хлопчатая бумага — не «бавовняний папір», а «вата» (заст.). Відповідно хлопчатобумажный — не «бавовняно-паперовий», а просто «бавовняний»
  • ча́йка — не «чайка» у літературному вживанні цього слова (чи́бис), а «мартин»
  • час — «година», рідше — «час» (зазвичай вре́мя)
  • челове́к — не «чоловік» (мужчи́на), і не «чоловік жінки» (муж), а «людина»
  • че́люсти — не «челюсті» (у́стье пе́чи), а «щелепи»
  • черепа́шка  — «маленька черепаха», «черепашеня». Ніколи — «черепашка» в значенні «мушля» (ра́ковина)
  • чи́нный — не «чинний» (де́йствующий), а «поважний»
  • чу́ю — «чую» лише в значенні «відчуваю», також «сприймаю нюхом». Ніколи — «чую» у значенні «сприймаю слухом» (слы́шу)
  • шинкова́ть — не «шинкувати» (шинка́рствовать), а «шаткувати»
  • щёголь — не «щиголь» у сенсі «птах» (щего́л) і не «щиголь» у сенсі «удар пальцями» (щелчо́к), а «чепурун, жевжик, франт»
  • ще́пка — не «щіпка» (щепо́тка), а «тріска», «скалка»
  • ю́бка — не «юпка» (же́нский кафта́н), а «спідниця»

Англо-українські[ред. | ред. код]

  • academic — не «академік» (academician), а «викладач»
  • actual — не «актуальний» (relevant), а «справжній, дійсний», «реальний»
  • adept — не «адепт» як прихильник чого-небудь (fan, worshiper), а «знавець, експерт», «умілець»
  • ammunition — не «амуніція» (munition, equipment), а «боєприпаси»
  • artist — не «артист» (performing artist, performer, artiste), а «митець, художник», «маляр»
  • aspirant — не «аспірант» (postgraduate), а «претендент, кандидат»
  • balloon — не «балон» (tank, gas cylinder), а «повітряна куля»
  • barrel — не «барило» (cask), а «бочка», або «барель», або «дуло, ствол»
  • behemoth — зазвичай не тварина «бегемот» (hippopotamus, hippo), а «чудовисько», «гігант» (як характеристика чогось)
  • bra — не «бра» (sconce), а «ліфчик», «бюстгальтер»
  • bucket — не «букет» (bouquet), а «відро»
  • cabin — не «кабіна» (cockpit), а «каюта», «хижка, халупа, лігво, барліг», «салон»
  • cabinet — не «кабінет» у значенні приміщення (office), а «невелика шафа, комод»; але «кабінет» у значенні «колегія керівників»
  • caucasian — передусім не «кавказець», а «білий», «європеєць»
  • chaise longue — не «шезлонг» (deckchair), а «кушетка», «отоманка»
  • champion — не лише «чемпіон» як переможець, а також «поборник», «воїн, захисник»
  • character — не «характер» (nature, pattern, spirit, temper), а «персонаж» або «знак письма», а також «тип»
  • club — не лише «клуб», а також «довбня», «палиця»
  • cottage — не «котедж» (house), а «невеликий сільський будинок» (a small house, especially in the country or in a village[7])
  • cursive — не «курсив» (italics), а «скоропис», «письмо від руки», «рукопис»
  • cymbals — не «цимбали» (cymbalum, про українські — tsymbaly), а «музичні тарілки»
  • czapka — не «шапка» (cap, hat), а «шкіряний військовий шолом» (a leather military helmet of Polish origin[8])
  • data — не «дата» (date), а «дані», «відомості»
  • doze — не «доза» (dose), а «дрімота, дрімання»
  • focus — «фокус» як зосередження чогось або «центр», але не в значенні «трюк» (trick)
  • hymn — переважно «гімн» як хвалебний музичний твір, рідше як твір урочистий (також anthem)
  • insult — не «інсульт» (stroke), а «образа», «удар»
  • intelligent — не «інтелігент» (intellectual), а «розумний»
  • invalid — передусім не «інвалід» (disabled person), а «недійсний», «непідхожий»
  • lunatic — не «лунатик» (sleepwalker, somnambula), а «божевільний»
  • magazine — не «магазин» (shop), а «журнал» в значенні періодичного видання, але не «журнал» як хронологія записів (journal)
  • mammoth — не лише «мамонт», а й «велетенський»
  • maradeur — не лише «мародер», а й «хуліган»
  • marsh — не «марш» (march), а «болото», «драговина»
  • master — не лише «майстер», а й «знавець», «володар», «магістр», а також «хазяїн, господар», «капітан торговельного судна», «учитель», «пан, панич»[9]
  • match — не лише «матч», а й «сірник» або «пара» (до чого-небудь)
  • mayor — не «майор» (major), а «мер, міський голова»
  • militia — не «міліція» (police), а «ополчення», «ополченці, резервісти»
  • morale — не «мораль» (morality), а «моральний стан»; «бойовий дух»
  • nationality — не «національність» у сенсі «етнічна належність» (ethnicity, ethnic origin), а «громадянство», «підданство» (також citizenship)
  • novel — не «новела» (short story), а «роман»
  • occupation — не лише «окупація», а й «заняття», «професія»
  • pathetic — не «патетичний», «пафосний» (grand, sublime), а «жалюгідний»
  • prince — не лише «принц», а й «князь»
  • prospect — не «проспект» як вулиця (avenue), а «перспектива»
  • puzzle — не «пазл» (jigsaw puzzle), а «головоломка» взагалі
  • quarter — не «квартира» (flat, apartment), а «чверть»
  • receipt — не «рецепт» (кулінарний — recipe, медичний — prescription), а «квитанція»
  • repetition — не «репетиція» (rehearsal), а «повторення»
  • revision — «ревізія» як перевидання, поправка, але не як перевірка (inspection)
  • rocket — «ракета» як літальний апарат, але не як зброя (missile)
  • scenery — не «сценарій» (plot), а «пейзаж», «краєвид»
  • scholar — не «школяр» (student, pupil), а «вчений»
  • servant — не «сервант» (cupboard), а «слуга»
  • silicon — не матеріал «силікон» (silicone), а хімічний елемент «кремній»
  • specie — не «спеція» (spice), а «вид» як різновид чого-небудь
  • stool — не «стіл» (table), і не «стілець» (chair), а «табурет»
  • sympathy — не «симпатія» (affection), а «співчуття»
  • talon — не «талон», а «кіготь», «пазур»
  • tank — зазвичай не «танк» (panzer), а «бак», «цистерна»
  • troops — не «трупи» (cadavers, corpses), а «війська»
  • tunic — не лише «туніка», а й «мундир»
  • turkey — не «Туреччина» чи «турка», а «індик»
  • urn — «урна» як посудина, але не урна для голосування (ballot box) або сміттєва урна (dustbin, trashcan, garbage can)
  • velvet — не «вельвет» (velveteen, corduroy), а «оксамит»
  • wagon — не «вагон» (railcar, coach, carriage), а «кибитка»

Французько-українські[ред. | ред. код]

  • abat — не «абат» (abbé), а «потрух», «забій худоби», як застаріле — «злива»
  • apparat — не «апарат» (appareil), а «парадність». *habit d'apparat — «парадне вбрання»
  • appareil — не «апарель» (rampe, passerelle), а «апарат», «прилад», «пристрій». *appareil-photo — «фотоапарат»
  • arc — не тільки «арка» (arche), але й «лук», «дуга»
  • as — не тільки «ас», але й «туз»
  • ballon — «м'яч», «повітряна кулька» (ballon de baudruche), «повітряна куля», «аеростат» (aérostat), «колба». Ніколи — «газовий балон» (bouteille à gaz)
  • bande — не тільки «банда» (gang), але й «загін» (troupe, compagnie); а також «стрічка» (cordon), «штаба», «бинда», «смуга»
  • banderole — не «бандероль» (colis), а «розтяжка», «транспарант», «вимпел»
  • banc — не «банк» (banque), і не «банка» (pot, bocal, bidon), а «лавка», також «банка», «обміліна» (banc de sable)
  • bassin — «таз», «миска», «річковий басейн», «геологічний басейн», рідко — «плавальний басейн» (зазвичай piscine)
  • bassine — не «басейн» (piscine), а «таз», «миска», «макітра»
  • bokal — не «бокал» (coupe), а «слоїк», «скляна посудина»
  • bras — не «брас» (brasse) і не «бра» (applique murale), а «рука» (від плеча до п'ястка)
  • bulbe — не «бульба» (tubercule), а «цибулина»
  • caban — не «кабан» (sanglier), а «плащ з каптуром», «штормівка»
  • cabane — не «кабан» (sanglier), а «буда», «хижа», «барліг»
  • cadet — не тільки «кадет», але й «молодший»
  • canon — не тільки «канон», але й «гармата», «ствол»
  • ciboulette — не «цибуля» взагалі (ognion), а «цибуля-трибулька»
  • chaise longue — не «шезлонг» (chaise transat, transat), а «кушетка», «отоманка»
  • champignon — не «шампіньйон», «печериця» (champignon de Paris, champignon de couche), а «гриб» взагалі
  • chandail — не «сандаля» (sandale), і не «шандал» (bougeoir, chandelier), а «светр»
  • chanson — не «шансон», а «пісня»
  • char — не «шар» (couche), а «віз»
  • charette — не «карета» (carosse), а «візок»
  • chiffon — не «шифон» (mousseline), а «ганчірка»
  • corps — не тільки «корпус», але й «тіло»
  • couche — не «куш» (pincée, lot), а «шар», «постільна білизна», «підгузок»
  • couchette — не «кушетка» (chaise longue), а «суднова койка» (також banette)
  • échelon — не тільки «ешелон», але й «щабель», «ланка», «рівень», «ранг»
  • effectif — не «ефективний» (efficace), а «особовий склад»; «продуктивний», «дійсний», «наявний»
  • fougère — не «фужер» (flûte), а «папороть»
  • gerbe — не «герб» (armoiries, armes, blason), а «сніп»
  • gourmand — не «гурман» (gourmet), а «ласун»
  • hôtel — не тільки «готель», але й «великий приватний будинок», «особняк». *hôtel de ville — «ратуша»
  • journal — не «журнал» (revue, magazine), а «газета», також «щоденник», «судновий журнал» (journal de bord)
  • laine — не «льон» (lin), а «вовна»
  • lieu — не «льє» (lieue), а «місце»
  • lieutenant — не тільки «лейтенант», «поручик», але й «помічник», «заступник»
  • lilas — не «лілія» (lis), а «бузок»
  • limon — не тільки «лимон» (зазвичай citron), але й «мул», «суглинок», «твань»
  • lin — не «лин» (tanche), а «льон»
  • liste — не «лист» (lettre), а «список»
  • loup — не «лупа» (loupe), а «вовк»
  • loutre — не «лотр» (gredin, canaille, coquin, brigand, méchant), а «видра»
  • maçon — не тільки «масон» (зазвичай francmaçon), але й «муляр», а також «каменяр»
  • maison — не «масон» (maçon), а «будинок»
  • moule — не «мул» у сенсі «меск» (mule), і не «мул» у сенсі «грязь», «твань» (limon), а «мідія», а також «формочка для випікання»
  • ordinateur — не «ординатор» (clinicien, praticien, médecin traitant), а «комп'ютер»
  • parasol — «парасолька від сонця», «пляжна парасоля», ніколи — «дощова парасолька» (parapluie)
  • partisan — не тільки «партизан», але й «прихильник», «прибічник», «поборник»
  • pas — не «пас» у сенсі «пояс» (ceinture), не «пас» як технічний термін (courroie), не «пас» у спортивних іграх (pass, passe), а «крок», «хода»; також вживається як складова заперечного звороту: il ne sait pas parler ukrainien correctement — «він не вміє як слід говорити українською»
  • perron — не «перон» (quai), а «ґанок», «зовнішні сходи будинку»
  • pigeon — не «піжон» (dandy), а «голуб»
  • porte-feuille — «портфель цінних паперів», «гаманець для паперових грошей», «портфоліо». Ніколи — «шкільний портфель» (cartable, sacoche)
  • porte-monnaie — «гаманець для монет», «калитка», «капшук», ніколи — «портмоне», «гаманець для паперових грошей» (porte-feuille)
  • roulette — не «рулет» (roulade), а «рулетка» (у сенсі гри), а також «коліщатко». Ніколи — «рулетка», «мірна стрічка» (mètre ruban, ruban à mesurer)
  • rousse — не «російський» або «руський» (russe), а «руда», «рудоволоса» (жіночий рід від roux), а також «поліція» (жарг.), «ментура»
  • royal — не «рояль» (piano à queue), а «королівський», у деяких контекстах — «царський»
  • sale — не «сальний» (sébacé, de suif, suiffeux, graisseux, gras), а «брудний». *sale blague — «сальний жарт» (неточна калька, правильніше — «брудний жарт»)
  • serpe — не «серп» (faucille), а «садовий ніж»
  • tambour — «барабан», «барабанщик», «циліндр»; значення «тамбур», «прихожа», «передпокій» має тільки в Квебеку (в інших франкомовних землях vestibule, antichambre)
  • tas — не «таз», «тазик» (bassin, bassine) і не «таз» (pelvis), а «купа», «стос»
  • tasse — не «таз», «тазик» (bassin, bassine) і не «таз» (pelvis), а «чашка»
  • terrain — не «терен» у сенсі «місцевість» (territoire, espace, zone) і не «терен» (prunellier), а «поле», «майданчик», «ділянка»
  • tour — не «дикий бик», «тур» (aurochs, auroch), а «тур», «знак», «раунд», «тура», а також «вежа», «башта», «трюк» (tour de force, tour de magie)
  • velours — не «велюр» (velours de soie, velours de laine, velours de chanvre; feutre taupé — як сорт фетру), а «оксамит»
  • ventouse — не тільки «вантуз», але й «медична банка», «присосок», «витяжка з вигрібної ями»
  • vitrage — не «вітраж» (vitrail), а «віконне скло», «шибки»

Польсько-українські[ред. | ред. код]

  • angielski — не «ангельський» (anieli, anielski), а «англійський»
  • arbuz — не «гарбуз» (dynia), а «кавун»
  • bajka — не тільки «байка», але й «казка» (baśń, bajka magiczna)
  • baretka — не «маленький бар», а «орденська планка»
  • bęben — не «бубон» (bębenek baskijski, tamburyn, tamburyno), а «барабан»
  • bidło — не «бидло» (bydło), а «ляда ткацького верстата»
  • błąd — не «блуд» (cudzołóstwo), а «помилка»
  • bohater — не «богатир» (mocarz), а «герой»
  • broń — не «бронь», «броня» у сенсі «панцир» (pancerz) і не «бронь» у сенсі «резервація» (rezerwacja), а «зброя»
  • bufet — «буфет» у значенні «їдальня», «закусочна», а також «прилавок» (також kontuar, lada, stragan). Ніколи — «буфет» у значенні «шафа» (kredens)
  • celnik — не «цільник»[10] (plaster), а «митник»
  • celny — не «цільний», «суцільний» (jednoczęściowy), а «влучний»[ком. 3] чи «митний»
  • celować — не «цілувати» (całować), а «цілитися, візувати»
  • chwila — не «хвиля» (fala), а «мить», «момент» іноді «хвилина» (зазвичай minuta)
  • ciąża — не «тяжа» (ciężar, obciążenie, brzemię), а «вагітність, тяж»
  • cieśnina — не «тіснина» (wąwóz), а «протока»
  • córka — не «цурка» (klocek), а «дочка», «донька»
  • chwast — не «хвіст» (ogon), а «бур'ян», а також «китиця»
  • chwost — не «хвіст» (ogon), а «китиця»
  • czaszka — не «чашка» (filiżanka), а «череп»
  • człowiek — не «чоловік» (mężczyzna), а «людина»
  • ćwiek — не тільки «цвях» (великий теслярський або маленький шевський), але й «шпилька», «шип на одязі»
  • dynia — не «диня» (melon), а «гарбуз»
  • dywan — не «диван» (sofa, kanapa), а «килим»
  • garbus — не «гарбуз» (dynia), а «горб» (garb)
  • giez — не «ґедзь» (bąk, ślepak), а «овід»
  • gniot — не «гніт» (ucisk, prasa, jarzmo) і не «ґніт» (knot, lont), а «невдача, непотріб, пшик»
  • gomółka — не «гомілка» (goleń), а «грудка» або «головка сиру»
  • graty — не «ґрати» (krata, ruszt), а «пиломатеріали», «мотлох»
  • gromada — не «громада» (społeczność, gmina), а «зграя», «скупчення»
  • grzbiet — «гребінь», «спина», «дорсальна сторона», «корінець книжки», «гірський хребет». Ніколи — «спинний хребет» (kręgosłup)
  • gwiazda — не «гвіздок» (gwóźdź), а «зірка», «зоря», «звізда»
  • hutnictwo — не «гутництво» (szklarstwo), а «металургія»
  • jętka — не «ятка» (stragan), а «бантина»
  • język — не тільки «язик», але й «мова»
  • kazać — не «казати» (mówić), а «наказувати»
  • kit — не «кіт» (kot), і не «кит» (wieloryb), а «замазка»
  • kolejka — не тільки «колія», але й «черга»
  • kolejny — не «колійний» (kolejowy), а «наступний», «послідовний»
  • koleśnica — не «колісниця» (rydwan), а «колісний передок плуга, колішня»[ком. 4]
  • kończyna — не «кончина» (śmierć), а «кінцівка»
  • kraina — не «країна» (kraj), а «область»
  • kraj — «країна», «край» у сенсі «земля», рідко «край» у сенсі «кінець» (skraj, kraniec, koniec, krawędź)
  • krowa — не «кров» (krew), а «корова»
  • krzesło — не «крісло» (fotel), а «стілець»
  • król — не «кроль» (crawl), а «король», у деяких контекстах — «цар», рідко — «кріль» (зазвичай królik)
  • kwas — не тільки «квас» (kwas chlebowy), але й «кислота»
  • laska — не «ласка» (łaska), а «прут», «лозина», «ліска»
  • leczyć — не «лічити» (liczyć, kalkulować, rachować), а «лікувати»
  • liczba — не «лічба» (liczenie), а «число»
  • los — не «лось» (łoś) і не «лес» (less), а «доля», «талан», «жереб»
  • łyżwy — не «лижі» (narty), а «ковзани»
  • marka — «товарна марка», «марка автомобіля», «якість продукту», як застаріле — «поштова марка» (зазвичай znaczek pocztowy)
  • marzenie — не тільки «марення», але й «мрія»
  • matka — «мати» (іменник), «бджолина матка», «настоятелька», «самиця», ніколи — «жіноча матка» (macica), або «маточка» (słupek)
  • mecz — не «меч» (miecz), а «матч»
  • mieć — не «меч» (miecz), а «мати» (дієслово)
  • miłość — «кохання», «любощі», рідко «милість» (зазвичай miłosierdzie, łaska, litość)
  • motłoch — не «мотлох» (rupiecie, chłam, graty), а «юрба»
  • naczynie — не тільки «начиння», але й «посуд» взагалі, «посудини», «судини». Ніколи — в значенні «знаряддя, інструмент» (narzędzie)
  • nietoperz — не конкретно «нетопир» (karlik), а «кажан» узагалі
  • niewidomy — не «невідомий» (nieznany, niewiadomy), і не «невидимий» (niewidzialny), а «невидющий»
  • obóz — не «обоз» (konwój), а «табір»
  • oddział — не тільки «відділ» (зазвичай dział, wydział, przedział), але й «загін», «формування» (oddział wojskowy)
  • ogniwo — не «огниво», «кресало», а «кільце ланцюга», «ланка»[ком. 5]
  • ogon — не «вогонь»[ком. 6] (ogień), і не «огон», а «хвіст»
  • ogród — не тільки «горо́д» (ogród warzywny), але й «сад»
  • ołów — не «олово» (cyna), а «свинець»
  • oś — не «ось» (oto, ot), а «вісь»
  • owad — не «овід» (giez), а «комаха» взагалі
  • owoc — не «овоч» (warzywa), а «плід», «фрукт»
  • pamiętnik — не «пам'ятник» (pomnik), а «щоденник»
  • państwo — не тільки «панство», але й «держава», ще й «родина» (państwo Kowalskich — «родина Ковальських»)
  • papieros — не тільки «папіроса», але й «сигарета»
  • parobek — не «парубок» (chłopak), а «батрак, наймит»
  • patrzeć — не «патрати» (patroszyć), а «дивитися»
  • pieniądz — не тільки «пенязь», але й «гроші»
  • pierogi — не «пироги» (ciasta), а «вареники»
  • piłka — не тільки «пилка», але й «м'яч»; piłkarz — не «пиляр» (piłarz), а «футболіст» (piłkarz nożny), «гандболіст» (piłkarz ręczny) або «волейболіст» (piłkarz siatkowy)
  • pisarz — передусім «письменник», рідко «писар», «писець» (urzędnik)
  • płazy — не «плазуни» (gady), а «земноводні»
  • płeć — не «плече» (ramię), а «стать»
  • plecy — не «плечі» (ramiona), а «спина»
  • płyta — не тільки «плита», але й «пластинка, платівка» *płyta gramofonowa — «грамплатівка»
  • podatny — не «податний» (podatkowy), а «піддатливий»
  • pogrzeb — не «погріб» (piwnica, loch), а «поховання, похорон»
  • pojazd — не «поїзд» (pociąg), а «транспортний засіб» взагалі
  • półka — не «пілка», а «полиця»[ком. 7]
  • potoczny — не «поточний» (bieżący), а «звичайний, щоденний, повсякденний»
  • poturbować — не «потурбувати» (pofatygować, przeszkodzić), а «побити, відлупцювати»
  • powieść — не тільки «повість», але й «роман»
  • praska — не «праска» (żelazko), а «маленький прес»
  • przypadek — не «припадок» (napad, atak, paroksyzm), а «відмінок», а також «випадок»[ком. 8]
  • przyszły — не тільки «прийшлий», але й «майбутній»
  • puszka — не «пушка» (armata), а «металева банка», «бляшанка», «коробка»[ком. 9]
  • rosół — не «розсіл» (roztwór soli, marynata), а «бульйон»
  • rydwan — не тільки «ридван», але й «колісниця»
  • składka — не «складка» (fałd), а «внесок»
  • sklep — не «склеп» у сенсі «гробниця» (krypta, grobowiec), і не «склеп» у сенсі «льох» (piwnica, suterena), а «магазин», «крамниця»
  • słynny — не «слинний» (ślinowy), а «відомий», «знаменитий»
  • spółkować — не «спілкуватися» (komunikować, obcować), а «мати статеві зносини, злягатися»
  • sprawdzić — не «справдити» (realizować), а «перевірити, переконатися»
  • stos — не тільки «стіс» (також plik), але й «багаття»
  • strata — не «страта» (egzekucja, stracenie), а «збиток, втрата, витрата»
  • stracić — не тільки «стратити» (зазвичай pokarać śmiercią), але й «втратити»
  • strop — не тільки «строп», але й «стеля»
  • strzelba — не «стрільба» (strzelanie), а «рушниця»
  • stryczek — не «стрічка» (wstążka), а «зашморг»
  • świt — не «світ» (świat), а «світанок»
  • szary — не «шари» (warstwy, sloje), а «сірий»
  • szczegół — не «щиголь» (szczygieł), а «деталь, подробиця»
  • szczęka — не «щока» (policzek), а «щелепа»
  • szczyt — «вершина гори», «пік» (godziny szczytu — «години пік»), «щипець», як застаріле — «щит» (зазвичай tarcza)
  • sztuka — не тільки «штука», але й «мистецтво», а також «п'єса»
  • szyna — не «колісна шина» (opona), і не «комп'ютерна шина» (magistrala), а «залізнична рейка», «медична шина», «шинопровід» (szyna prądowa)
  • śruba — не «шуруп» (wkręt), а «болт», «гребний гвинт»
  • tabor — «циганський табір», «технічний парк», «вагенбург», «військовий обоз», ніколи — «табір» (obóz)
  • talerz — не «талер» (talar), а «тарілка»
  • tańszy — не «тонший» (cieńszy), а «дешевший»
  • trzon — не «трон» (tron), а «основа, корінь, ядро, основна частина»
  • trzonek — не «маленький трон», а «держак, руків'я»
  • udział — не тільки «уділ», але й «участь», «доля» (також los) *brać udział — «брати участь»
  • urok — не «урок» (lekcja), а «чарівливість», «чари». uroczy — «чарівливий»
  • wąż — не «вуж» (zaskroniec), а «змія»
  • włoski — не «волоський» (wołoski), а «італійський». Відповідно Włoch — не «волох» (Wołoch), а «італієць»
  • wniosek — не «внесок» (składka, wkład), а «висновок, умовивід»
  • wróbel — не «рубель», а «горобець»
  • wyspa — не «віспа» (ospa), а «острів»
  • zasób — не «засіб» (środek), а «ресурс»
  • zawód — не «завод» (fabryka), а «професія», «фах» *zawody — «змагання»
  • zbrodnia — не «збрід» (motłoch), а «злочин»
  • zbroja — не «зброя» (broń), а «обладунок»
  • zbyt — не «збиток» (strata, szkoda, ubytek), а «збут», а також «надто»
  • że — «що» (як сполучник), іноді «же» (iż, bo, ponieważ, więc)
  • zły — не тільки «злий», але й «поганий» *zła ocena — «погана оцінка»
  • znaczek — не тільки «значок», але й «поштова марка» (znaczek pocztowy)
  • żołądek — не «жолудь» (żołądź), а «шлунок»
  • związek — не тільки «зв'язок», але й «союз», «спілка» *Związek Radziecki — «Радянський Союз»
  • zwierzę — «тварина» (як представник царства тварин); «тварина» (як істота, що не є людиною), рідко «звір'я»
  • żyletka — не «жилетка» (kamizelka), а «лезо безпечної бритви»

Болгарсько-українські[ред. | ред. код]

  • булка — не «булка» (пшеничен хляб), а «наречена»
  • година — не «година» (час), а «рік»
  • гора — не «гора» (планина), а «ліс»
  • град — не тільки «град» (зазвичай градушка), але й «місто», «город», «град»
  • градина — не «градина» (градово зърно), а «город», «сад»
  • диня — не «диня» (пъпеш), а «кавун»
  • дума — «слово» чи «дума як поетичний твір». Ніколи — в сенсі «думка» (мисъл)
  • извор — не «ізвір»[ком. 10] (дере), а «джерело»
  • искам — не «шукаю», «ськаю»[ком. 11] (търся), а «хочу»[ком. 12]
  • къщ — не «кущ» (храст), а «будинок»
  • лайка — не «лайка» (псувня, ругатня, попържня), а «ромашка»
  • майка — не «майка» (потник), а «мати»
  • планина — не тільки «полонина», але й «гора», «гірська країна»
  • подлога — не «підлога» (под), а «медичне судно»
  • час — не «час» (време), а «година»
  • ягода — не тільки «ягода» взагалі, а частіше «суниці»

Сербсько-українські[ред. | ред. код]

  • брдо/brdo — не тільки «бердо», але й «пагорб»
  • бу̏ква/bȕkva — не «буква», «літера» (слово/slȍvo), а «бук»
  • година/godina — не «година» (сат/sat), а «рік»
  • до'мовина/dòmovina — не «домовина» (лије̑с/lijȇs; ле̑с/lȇs), а «батьківщина»
  • кревет/krevet — не «креветка» (шкампи/škampi), а «ліжко»
  • ле̑с/lȇs — не тільки «лес», але й «труна» (екавська вимова)
  • лије̑с/lijȇs — «труна» (єкавська вимова), як діалектне — «ліс» (зазвичай шума/šuma)
  • о̏лово/ȍlovo — не «олово» (ка'лај/kàlaj), а «свинець»
  • право/pravo — «прямо», «правильно», а також «право» у значенні «юриспруденція», «претензія». Ніколи — у значенні «праворуч» (десно/dȅsno)
  • разбоj/razboj — не «розбій» (разбојништво, пљачкање, харање), а «ткацький верстат», а також «паралельні бруси»
  • реч/rȇč — не «річ» (ствар/stvȃr), а «слово»
  • речник/rečnik — не «речник» (заштитник/zaštitnik, поборник/pobornik, представник/predstavnik), а «словник»
  • се̏дница/sȅdnica — не «сідниця» (задњица/zadnjica), а «засідання», «сесія»
  • синовац/sinovac — не «син» (син/sin), а «племінник, небіж»
  • сло̏во/slȍvo — не «слово» (реч/rȇč), а «літера», «буква», а також «промова»

Хорватсько-українські[ред. | ред. код]

  • izvor — не «ізвір»[ком. 10] (vododerina), а «джерело»
  • lipanj — не «липень» (srpanj), а «червень»
  • listopad — не місяць «листопад» (studeni), а «жовтень»
  • pogon — не «погон» (naramenica, epoleta), а «привод» чи «обладнання»
  • srpanj — не «серпень» (kolovoz), а «липень»
  • travanj — не «травень» (svibanj), а «квітень»

Чесько-українські[ред. | ред. код]

  • baňka — не зменш. до «баня» (báň), і не «банка» (sklenice), а «колба»
  • batoh — не «батіг» у значенні «пуга» (bič), і не «батіг» у значенні «стебло рослини» (výhonek), а «рюкзак»
  • bezcenný — не «безцінний» (moc drahý), а «малоцінний»
  • blesk — не «блиск» (lesk), а «блискавка»
  • buchta — не «бухта» (záliv), а «солодка сайка»
  • bulka — не «булка» (houska), а «пухирець», «ґуля»
  • bydlo — не «бидло» (nevzdělaný), а «буття»
  • čárka — не «чарка» (sklenka, sklenička), а «кома» в значенні «розділовий знак»
  • čerstvý — не «черствий» (zatuchlý, tvrdý, otrlý), а «свіжий» (наприклад, čerstvý chléb — «свіжий хліб»)
  • červenec — не «червень» (červen), а «липень»
  • čichat — не «чхати» (kýchat), а «нюхати»
  • dělo — не «діло» (případ), а «гармата», «артилерійська система»
  • děvka — не «дівка» (dívka), а «дівчина легкої поведінки», «повія»
  • divák — не «дивак» (podivín), а «глядач»
  • dílo — не «діло», а «творіння», «витвір» (наприклад, umělecké dílo — «твір мистецтва»)
  • dobytek — не матем. «добуток» (součin), а «худоба»
  • dóm — не «дім» (dům), а «кафедральний собор», «купол»
  • druh — не «друг» (přítel), а «вид», «різновид» (наприклад, druzi práce — «види роботи»)
  • hodně — не присл. «гідно» (důstojně), а «багато»
  • holka — не «голка» (jehla) і не «холка» (kohoutek), а «дівчина» (також děvče, dívka)
  • horký — не «гіркий» (hořký, trpký), а «спекотний»
  • housle — не «гуслі» (gusli), а «скрипка»
  • chodba — не «ходьба» (chůze), а «коридор»
  • chudoba — не «худоба» (dobytek, skot), а «бідність»
  • chutný — не «хуткий» (brzký, rychlý), а «смачний», «ласий»
  • chytrý — не тільки «хитрий» (частіше — prohnaný), але й «розумний», «кмітливий» (наприклад, chytré dítě — «розумна дитина»)
  • jeviště — не «явище» (jev, zjev), а «арена»
  • jistota — не «істота» (podstata), а «певність», «влучність»
  • kalhoty — не «колготи» (punčocháče, punčochové kalhoty), а «штани»
  • kolej — не тільки «колія», але й «студентський гуртожиток»[20] (також studentská ubytovna)
  • krůta — не прикм. ж. «крута» (příkrá), а «індичка»
  • kůra — не «курка» (slepice), а «кора»
  • květen — не «квітень» (duben), а «травень»
  • lávka — не «лавка» (lavice), а «пішохідний міст»
  • mírný — не «мирний» (mírový) і не «мірний» (dimenzionální, trojrozměrný, rozměrný, rozměrový), а «помірний», «поміркований», «пологий»
  • místo — не «місто» (město), а «місце»
  • nákyp — не «накип» (pěna, povlak), а «запіканка»
  • nevěstka — не «невістка» (snacha, švagrová), а «повія» (також prostitutka, kurva)
  • objednávat — не «об'єднувати» (přidružovat), а «замовляти», «виписувати»
  • objednávat se — не «об'єднуватися» (přidružovat se, sjednocovat se), а «записуватися на прийом»
  • oblek — не «облік» (počítání), а «костюм», рідше «одяг»
  • olovo — не «олово» (cín), а «свинець»
  • omlouvat — не «обмовляти» (nařknout, křivě obvinit), а «вибачити» (наприклад, omlouvám se za zpoždění — «вибачте за запізнення»)
  • oprava — не «оправа» (obruba, obroučka), а «ремонт», «лагодження»
  • osud — не «осуд» (odsouzení), а «доля»
  • otázka — не «обтяжка» (potah), а «питання» (наприклад, složité otázky — «складні питання»)
  • ovoce — не «овочі» (zelenina), а «плоди», «фрукти» (наприклад, čerstvé ovoce — «свіжі фрукти»)
  • pach — не «пах» (tříslon, slabina), а «запах тіла»
  • pádlo — не «падло» (mršina), а «весло» (також veslo)
  • pitomý — не «питомий» (prvotní; у фізичних термінах — měrný), а «дурний», «кепський»
  • plochý — не «плохий», «немічний» (churavý), а «плоский»
  • počítač — не «читач» (čtenář), а «комп'ютер»
  • pohanka — не «поганка» (muchomůrka zelená, muchomůrka hlíznatá), а «гречка», також «язичниця»
  • pohřeb — не «погріб» (sklep), а «похорон»
  • pokuta — не «покута», «каяття» (pokání), а «штраф»
  • polohy — не «пологи» (porod), а мн. до «положення», «позиція»
  • popravit — не «поправити» (opravit), а «стратити»
  • porada — не «порада» (rada), а «нарада»
  • promiň — не «промінь» (paprsek), а наказ. «пробач», «вибач»
  • prší — не «перший» або «перші» (první), а стан. «дощить»
  • přeslice — не «прясельце» (přeslen), а «ручна прядка»
  • přesný — не «прісний» (nekvašený), а «точний»
  • příkrý — не «прикрий» (nepříjemný), а «крутий», «стрімкий»
  • příprava — не «приправа» (pochutina), а «підготування» (наприклад, příprava ke zkouškám — «підготовка до іспитів»)
  • rozčílený — не «розчулений» (dojatý), а «розлючений»
  • rychlý — не «рихлий», «пухкий» (otylý), а «швидкий»
  • rýma — не «рима» (rým), а «нежить»
  • sklep — не «склеп» (hrobka), а «льох»
  • skoro — не «скоро», «швидко» (brzo, rychle), а «майже», «сливе»
  • starost — не «старість» (staroba), а «турбота», «піклування»
  • stroj — не «стрій» у сенсі «одяг» (kostým, kroj, úbor) і не «стрій» у сенсі «шикування, лава» (útvar), а «машина», «верстат»
  • střecha — не «стріха» (došek), а «дах» взагалі
  • sud — не «суд» (soud), а «бочка»
  • sukně — не «сукня» (šaty), а «спідниця»
  • svědomí — не «свідомість» (vědomí), а «сумління»
  • štít — не тільки «щит», але й «вершина» (horský štít)
  • šukat — не «шукати» (hledat), а «метатися», вульг. «кохатися»
  • teplota — не «теплота» (teplo), а «температура», «жар»
  • trup — не «труп» (mrtvola), а «тулуб», «корпус»
  • úkol — не «укол» (injekce), а «завдання»
  • úroda — не «врода» (krása), а «врожай»
  • vtom — не спол. «втім» (ostatně), а присл. «раптом», «враз»
  • zastávka — не «за́ставка» в значенні «щит, який затримує воду», а «зупинка»
  • zápach — не «запах» (vůně), а «сморід»
  • zápas — не «запас» (zásoba, záloha), а «змагання», «матч»
  • zástava — не «застава» (záloha), а «стяг», «знамено»
  • zelí — не «зілля» (lektvar, bylinky), а «капуста»
  • život — не «живіт» (břicho), а «життя»[21]

Словацько-українські[ред. | ред. код]

  • baňa — не «баня» як архітектурний термін (kupola) і не «баня» в значенні «лазня» (kúpeľňa, sauna), а «рудник, копальня»
  • bieda — не «біда» (nešťastie), а «бідність, злиденність»
  • bránka — не «бранка» (zajatkyňa, otrokyňa), а «хвіртка»
  • brechať — не «брехати», а «лаяти, сварити»
  • brva — не «брова» (obočie), а «вія» (застаріле чи книжне, зазвичай riasnica, riasa)
  • dozor — не «дозор» (patrola), а «нагляд»
  • držať — не «дрижати» (triasť sa), а «тримати»
  • dúha — не «дуга» (oblúk), а «веселка»
  • gúľať — не «гуляти» (prechádzať sa, zabávať sa, veseliť sa), а «качати, перекочувати»
  • hľadať — не «глядіти» (pozerať), а «шукати»
  • hodovať — не «годувати» (kŕmiť), а «святкувати, бенкетувати»
  • klas — не «клас» (trieda), а «ко́лос»
  • moriak — не «моряк» (námorník), а «індик»
  • niva — не «нива» (pole), а «заплава»
  • páchnuť — не «пахнути» (voňať), а «смердіти»
  • piroh — не «пиріг» (koláč), а «вареник»
  • počítať — не «почитати», а «лічити, рахувати»
  • raž — не «раж» (nadšenie, zúrivosť), а «жито»
  • spis — не «спис» (kopija), а «документ»
  • záchod — не «захід» як сторона світу (západ), і не «захід» як подія (podujatie, udalosť), як дія (opatrenie), а «вбиральня, туалет»
  • zápas — не «запас» (zásoba), а «боротьба»
  • zástava — не «застава» (záruka, kaucia), а «прапор»
  • zvonár — не «дзвонар» (vyzváňač), а «ливарник дзвонів»
  • žaloba — не «жалоба», а «позов»
  • žiletka — не «жилетка» (vesta), а «лезо для безпечної бритви»

Білорусько-українські[ред. | ред. код]

  • абдыма́ць — не «обдимати» в значенні «обдувати» (абвява́ць, абдзіма́ць), і не «обдиматися» в значенні «ставати опуклим», «розбухати» (пу́чыцца), а «обнімати» (наприклад, «Абдымі́ мяне́»). Так само абды́мкі — «обійми»
  • ама́ль — не «обмаль» (зама́ла, недастаткова), а «майже», «сливе»
  • ану́чка — не тільки «онуча» в значенні «шматок тканини, яким обмотують ноги перед взуванням», але й взагалі, «ганчірка». Ніколи — «онучка» в значенні «онука» (уну́чка)
  • асве́та — не «освіта» (адука́цыя), а «просвіта» (наприклад, «Эпоха асве́тніцтва»)
  • бага́цце — не «багаття» (вогнішча), а «багатство», «достаток»
  • ба́чны — не «обачний» (аба́члівы), а «видимий»
  • вада́ — не «вада» (зага́на), а «вода»
  • ва́дкі — не «вадкий», «вадливий» (зава́дны, моташны), а «рідкий». Так само ва́дкасць — «рідина»
  • ве́ды — не тільки «Веди» як «священні тексти індуїзму», але й «знання» (наприклад, «Абмежава́ныя ве́ды»)
  • ве́ка — не тільки «віко» в значенні «кришка скрині», але й «кришка» взагалі, «покришка»
  • ве́сні — не «навесні» (уве́сну), а «весняний»
  • від — не прийм. «від» (ад), а «вид», «краєвид». Так само відавочны — «очевидний»
  • вопыт — не «опит» (апыта́нне), а «досвід»
  • ву́сны — не тільки «усний», але й «уста», «губи» (наприклад, «Пацалава́ць у ву́сны»)
  • вы́лучыць — не «вилучити» (вы́ключыць), а «виділити»
  • выста́ва — не «вистава» (п'е́са), а «виставка», «експозиція»
  • га́за — не «газ» (газ), а «гас»
  • галасава́ць — не «галасувати» (гамані́ць, крыча́ць), а «голосувати»
  • гарба́та — не прикм. «горбата» (гарба́тая), а «чай» (наприклад, «Ку́бачак гарба́ты»)
  • гарка́вы — не «гаркавий» (карта́вы), а «гіркуватий»
  • груз — не «груз» (друз), а «вантаж»
  • гуз — не «гузно» (зад), і не «гузка» (гу́зка), а «ґуля»
  • гук — не «гук», «гамір» (шум, гоман), а «звук» (наприклад, «Гу́кі му́зыкі»)
  • гуля́ць — не «гуляти» (шпацырава́ць, прагу́львацца), а «грати», «забавлятися». Так само гульня́ — «гра», але «Ігра́ на сцэ́не, скры́пцы, не́рвах»
  • джа́ла — не «бджола» (пчала́), а «жало»
  • дзе́ля — не «для» (для), а «заради»
  • дзіві́цца — не «дивитися» (глядзе́ць), а «дивуватися»
  • дыва́н — не «диван» (кана́па), а «килим»
  • дык — не «дик», «дикий кабан» (дзік), а «то», «так», «адже»
  • жарало — не «джерело» (крыні́ца), а «жерло»
  • замі́ж — не «заміж» (за́муж), а «замість»
  • заса́да — «засада», «засідка». Ніколи — «засада» в значенні «основа», «принцип» (аснова, падму́рак)
  • зварот — не тільки «зворот», але й «звернення». Ніколи — «зворот» у значеннях «зміна напрямку руху», «місце, у якому дорога повертає в інший бік» (паварот, заварот) і «бік, протилежний лицьовому» (адварот)
  • ззяць — не «зяяти» (зе́ўраць), а «сяяти». Так само ззя́нне — «сяєво»
  • золак — не «зола» (попел), а «досвіток», «зоря», «світанок»
  • зрок — не «строк» (тэ́рмін), а «зір».
  • зы́чны — не тільки «зичний», але й «приголосний» (наприклад, «Зы́чныя гу́кі»)
  • кватэ́рка — не «кватирка» (фортка), а зменш. до «квартира»
  • кіт — не «кіт» (кот), а «кит»
  • кі́шка — не «кішка» (котка), а «кишка»
  • колы — не мн. до «кіл» в значенні «груба палиця, загострена з одного кінця; знаряддя для смертної кари» (кол — калы́), і не присл. «коли» (калі́), а «кола», «колеса»
  • кра́ска — не «краска» в значенні «речовина для забарвлювання предметів» (фа́рба), а «польова квітка»
  • крыжы́ — «крижі» тільки в значенні «хрести». Ніколи — «крижі» в значенні «нижня частина спини» (паясні́ца)
  • крыжа́нка — не «крижинка» (ільдзі́нка), а птах «крижень»
  • ку́бак — не тільки «кубок», але й «чашка»
  • лайно — не тільки «лайно», але й «білизна», «одежина»
  • ле́цішча — не «летовище» (аэрапорт, лётнішча), а «дача»
  • лёс — не «ліс» (лес), а «доля»
  • лік — не «ліки» (ле́кі), і не заст. «лик» (аблі́чча), а «число»
  • лі́чба — не «лічба» (лічэ́нне), а «цифра»
  • лу́па — «лупа» тільки в значенні «збільшувальне скло». Ніколи — «лупа» в значенні «хворобливий стан шкіри голови» (пе́рхаць)
  • лу́чны — не «лучний» як прикм. до «лука» (лугавы́), і не «лучний» у значенні «влучний», «цілкий» (тра́пны), а «об'єднавчий», «сполучний»
  • лы́жкі — не «лижі» (лы́жы, і́рты), а «ложки»
  • лю́стра — не тільки «люстра», але й «дзеркало». Так само адлюстрава́нне — «віддзеркалення»
  • любы́ — не «любий», «коханий» (любі́мы, каха́ны), а «будь-який»
  • мае — не тільки «має» в значеннях «володіє чимось», «повинен» (ма́е), але й «мої» (мае́). Ніколи — у значенні «моє» (маё)
  • мала́нка — не «свято Маланка» (Мала́ння, Шчодры ве́чар), а «блискавка»
  • ме́рці — не мн. до «мрець» (мярцвя́к — мерцвякі́), а «мерти», «вмирати»
  • мы́ска — не «миска» (мі́ска), а «рило», «морда»
  • навальні́ца — не жін. р. до «навальник» (нава́льшчык), а «гроза»
  • не́тры — не тільки «нетрі» в значеннях «хащі» та «брудні й тісні житла», але й «надра»
  • не́хта — не «ніхто» (ніхто), а «хтось»
  • не́шта — не «ніщо» (нішто), а «щось»
  • палі́ца — не «палиця» (кій), а «полиця»
  • паточны — не «поточний» (бягу́чы), а «потоковий»
  • плот — не «пліт» у значенні «огорожа» (пляце́нь), і не «пліт» у значенні «плавзасіб плоскої конструкції» (плыт), а «паркан»
  • побач — не наказ. «побач» (уба́ч), а «поруч», «поряд»
  • пол — не «піл» (пала́ці), а «стать»
  • прапанава́ць — не «пропонувати» (прапаноўваць), а «запропонувати»
  • праця́г — не «протяг» (скразня́к), а «продовження»
  • пры́казка — не «приказка» (пры́маўка), а «прислів'я»
  • пры́маўка — не «примовка» (прыгаворка), а «приказка»
  • прыслоўе — не «прислів'я» (пры́казка), а «прислівник»
  • прышчэ́пка — не «прищіпка» (почапка), а «щеплення»
  • радзе́ць — не «радіти» (ра́давацца, це́шыцца), а «рідшати»
  • ракавы́ — не «роковий» (штогадо́вы), а «фатальний»
  • рыба́лка — не «рибалка» (рыба́к), а «риболовля»
  • свае́ — не «своє» (сваё), а «свої»
  • свяці́ць — не тільки «святити» (частіше — асвяча́ць), але й «світити»
  • сказ — не «сказ» (шале́нства), а «речення»
  • ска́лка — не «скалка», «осколок» (аске́пак, асколак), а «кремінець»
  • ску́ра — не «шкура» (шку́ра), а «шкіра»
  • сліма́к — не «слимак» (смоўж), а «равлик»
  • слой — не «слой», «слоїк» (слоік), а «шар»
  • смоўж — не рослина «смовдь» (дзі́кая пятру́шка), і не пташка «смовзик» (попаўзень), а «слимак»
  • смуга́ — не «смуга» (паласа́), а «серпанок», «марево»
  • соты — не тільки числ. «сотий», але й «бджолині стільники»
  • спіс — «список», заст. «спис». Ніколи — «спис» у значенні «холодна зброя» (кап'ё, дзі́да)
  • спор — «спір» лише в значенні «спритність», «успішність». Ніколи — «спір» у значенні «словесне змагання» (спрэ́чка)
  • спрабава́ць — не док. «спробувати» (паспрабава́ць), а недок. «пробувати»
  • ста́лы — не тільки «сталий», але й «дорослий», «зрілий»
  • страха́ — не «страх», а «стріха», «неплоский дах»
  • стрэ́льба — не «стрільба» (страля́нне), а «рушниця»
  • стрэ́мка — не присл. «стрімко» (імклі́ва), а «скабка»
  • сту́жка — не «стужа» (сцю́жа), а «стрічка»
  • сход — лише в значеннях «сход, сходка» і «збори» (наприклад, «Бацькоўскі сход»). Ніколи — «схід» у значенні «схід сонця», «сторона світу» (усход)
  • сце́ны — не «сцени» (сцэ́ны), а «стіни»
  • сыр — «сир» тільки в значенні «твердий сир». Ніколи — «сир» у значенні «домашній сир» (тварог). Але сы́рнікі — «сирники»
  • танне́ць — не «танути» (растава́ць), а «дешевшати»
  • твае́ — не «твоє» (тваё), а «твої»
  • трусы́ — не тільки «труси», але й «зайці»
  • узніка́ць — не «зникати» (зніка́ць), а «виникати»
  • ці — не «ці» (гэ́тыя), а «чи», «або» (наприклад, «Тое ці тое»)
  • цмок — не тільки «уривчастий звук від хлюпання», але й «дракон». Ніколи — заст. «смок», «цмок» у значенні «насос» (помпа)
  • цябе́ — не «цабе» в значенні «праворуч» (напра́ва), і не «цабе» як ірон. «впливова особа» (шы́шка), а займ. «тебе» (наприклад, «Я цябе́ каха́ю»)
  • чалаве́к — не «чоловік» (мужчы́на), і не «чоловік жінки» (муж, сужэ́нец), а «людина»
  • чын — не тільки «чин» у значеннях «черговий розряд», «ранг» та «спосіб», «прийом», але й «вчинок»
  • чысло — «число» тільки в значенні «день місяця», «дата». Ніколи — «число» як «основне поняття математики» (лік) та «кількість» (колькасць)
  • шар — не «шар» (слой, пласт), а «куля»
  • шмат — не «шмат» (кава́лак), а «багато». Так само шматлі́кі — «численний»
  • шчэ́лепы — не «щелепи» (скі́віцы), а «зябра»

Німецько-українські[ред. | ред. код]

  • Angel — не «ангел» (Engel), а «вудка», «петля, завіса» чи «ручка, держак»
  • Flagge — не «фляга» (Feldflasche, Kanne), а «прапор»
  • Messe — не тільки «меса», але й «ярмарок»
  • Schlange — не «шланг» (Schlauch), а «змія»
  • Sense — не «сенс» (Sinn, Bedeutung), а «коса»
  • Spiel — не «шпиль як архітектурний елемент» (Helm) і не «шпиль» у значенні «кабестан» (Spill), а «гра»
  • Traum — не «травма» (Trauma, Verletzung), а «мрія»
  • zwicken — не «цвікати, дорікати» (vorwerfen), а «щипати», «вкорочувати»

Церковнослов'янсько-українські[ред. | ред. код]

  • блазнити — не «блазнювати», а «спокушати»
  • близна — не «білизна», а «шрам, рубець»
  • братисѧ — не «братися» (имати сѧ, яти сѧ), а «боротися»
  • варити — не тільки «варити», але й «передувати»
  • верзити — не «верзти», а «кидати, метати»
  • вина — не «вина» (виньство, грѣхъ), а «причина»
  • година — не «година», а «невизначений проміжок часу, пора»
  • гомола — не «гомілка» (лысто), а «грудка, шмат»
  • животъ — не «живіт» (чрево), а «життя»
  • забавлѧти — не «забавляти», а «забаряти, загаювати»
  • злоба — не «злоба», а «турбота, клопіт, проблема»
  • избытокъ — не «збиток», а «надлишок, достаток»
  • извѣстно — не «звісно», а «точно»
  • купина́ — не «купина», а «кущ»
  • куща — не «кущ» (купина), а «намет, курінь»
  • лишатисѧ — не «лишатися», а «жити нужденно», «злиднювати»
  • лѣчба — не «лічба» (численїє), а «лікування»
  • лѧрва — не «лярва», а «маска»
  • мандра — не «мандри» (путованїє, странство), а «огорожа»
  • ножница — не «ножиці», а «піхви»
  • оскордъ — не «оскард», а «сокира»
  • пиво — не «пиво» (олъ), а «напій, питво» взагалі
  • пирга — не «пиріг», а «вежа»
  • питомый — не «питомий», а «вгодований»
  • прати — не тільки «прати» (мыти ризы), але й «туптати, давити»
  • простынѧ — не «простиня», а «співстраждання, співчуття»
  • село — не «село» (весь), а «поле»
  • скалъка — не «скалка», а «мушля»
  • смерчїє — не «смерч», а «кедр, смерека»
  • столпъ — не тільки «стовп», але й «вежа, фортеця»
  • страхованїє — не «страхування», а «страх»
  • урокъ — не «урок», а «податок, чинш»
  • чванъ — не «чвань», а «вид посуду» (пор. «дзбан»)
  • чванецъ — не «чванько», а зменшувальна форма від чванъ

Див. також[ред. | ред. код]

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. Наприклад, Кліффорд Сімак
  2. В деяких діалектах (архангельських, псковських, тверських) значення тотожне українському
  3. Втім, подібна семантика засвідчена і в деяких українських діалектах[11]
  4. Втім, подібна семантика засвідчена і в деяких українських діалектах[12]
  5. Втім, подібна семантика засвідчена і в деяких українських діалектах[13]
  6. «Огонь» — розмовний варіант до «вогонь»[14]
  7. Слово «полка» зрідка може вживатися в цьому значенні і в українській мові[15]
  8. В останньому значенні вживається і в деяких українських діалектах[16]
  9. У цьому значенні відоме і в деяких українських діалектах[17]
  10. а б В українських діалектах — «яр»[19]
  11. Слово ськати в українських діалектах означає «шукати»[18]
  12. У сучасній болгарській мові нема інфінітива, словниковою формою дієслова там є теперішній час першої особи однини

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Жиди // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2, С. 528
  2. Воняти // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980. — Том 1, С. 737.
  3. Зловонний // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3, С. 599
  4. Запам'ятовувати // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980. — Том 3, С. 244.
  5. Лань // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Нагибати // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  7. cottage. The Free Dictionary. Архів оригіналу за 13 листопада 2019. Процитовано 23 листопада 2019. 
  8. czapka. The Free Dictionary. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 23 листопада 2019. 
  9. master. The Free Dictionary. Архів оригіналу за 24 листопада 2019. Процитовано 23 листопада 2019. 
  10. «Цільник» — діалектна назва стільника у вулику (Цільник // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.)
  11. Цільний // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  12. Колісниця // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  13. Огниво // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  14. Вогонь // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  15. Полка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  16. Припадок // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  17. Пушка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  18. Ськати // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  19. Звір // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  20. Тут наявна внутрішньомовна омонімія — слово kolej у цьому значенні походить від лат. collegium («колегіум»)
  21. Чешские слова, имеющие аналог в других языках. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 21 жовтня 2016. 

Література[ред. | ред. код]

  • Кочерган М. П. Словник російсько-українських міжмовних омонімів («фальшиві друзі перекладача»). — К.: Академія, 1997. — 400 с.

Посилання[ред. | ред. код]