Фальшиві друзі перекладача

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Фірма» — німецькою означає «підприємство, фірма», іспанською — «підпис»

Фальшиві друзі перекладача, хибні друзі перекладача (калька з фр. faux amis), або міжмовні омоніми — це пари слів або фраз із різних мов або діалектів, які мають однаковий вигляд або однакове звучання, але означають різні речі.

Хибні друзі часто ускладнюють вивчення мови, і викликають помилки в перекладі. Щоб запобігти таким помилкам, складають списки «хибних друзів».

Наприклад:

Причини виникнення[ред. | ред. код]

Зсув семантики в процесі розвитку споріднених мов[ред. | ред. код]

Перший варіант: слово з мови-предка набуває різних значень у процесі окремого розвитку мов-нащадків, значних розбіжностей у семантиці. Наприклад, англ. gift означає «дар», а нім. Gift — «отрута», англ. gifted — «обдарований», а нім. giftig — «отруйний». Обидва слова походять від прагерм. *giftiz — «давання», «щось дане».

У процесі історичного розвитку мови може спостерігатися розширення, або навпаки звуження семантики слова. Іноді зберігається лише його денотативне значення, а конотаційне змінюється: так, в українській і російській мові слово жид колись було нейтральним, тепер вживається як дисфемізм[1], а пол. Żyd зберегло свою конотаційність, означаючи просто «єврей», «юдей». Слово «негр» (від ісп. negro — «чорний») у багатьох мовах вважається нейтральним, але є образливим в англійській, зокрема, в США (нормативними вважаються слова Afro-American — «афроамериканець» або black — «чорний»).

У східнослов'янських мовах слова, похідні від праслов. *vonь, означають «поганий запах», «сморід», «смердіти» (укр. воняти[2], рос. вонять, вонь, вонючий), а в західнослов'янських (пол. woń, чеськ. vůně, словац. vôňa) вони є нейтральними, означаючи просто «запах» (у чеській voňavka означає «парфуми»). Це сталося внаслідок того, що в праслов'янській мові *vonjati означало «пахнути», а *vonь — «запах». Надалі значення його зсунулося у східнослов'янських діалектах, а в західнослов'янських залишилося первісним. У церковнослов'янській мові існують похідні від *vonь, які теж відбивають первісне нейтральне значення слова: благовоніє («пахощі»), благовонный («духмяний», «запашний») і зловоніє («сморід», пор. укр. зловонний[3], яке за походженням є церковнослов'янізмом). І навпаки, слово «запах» є нейтральним у східнослов'янських мовах, а в деяких західнослов'янських (чеськ. і словац. zápach) означає «неприємний запах».

У близькоспоріднених мовах слова спільного походження можуть набувати не просто різних, але й навіть протилежних значень. Наприклад, чеське і словацьке čerstvý означає не «черствий», а «свіжий»; пол. zapomnieć означає «забути», а рос. запомнить — «запам'ятати»; основне значення укр. запам'ятати — «утримати в пам'яті» (лише зрідка — «призабути»[4]), а російське запамятовать вживається виключно в значенні «призабути». Українське вродливий і польське urodliwy означають «гарний», «красний», а російське уродливый — навпаки, «потворний», «бридкий». Подібні протилежні значення слів у споріднених мовах можна розглядати як наслідок енантіосемії, а також як її окремий випадок.

Див. також: Енантіосемія

Зміна семантики запозичення[ред. | ред. код]

При запозиченні слова з іншої мови може відбутися зміна його значення, і воно стане неточним відповідником слова-джерела. Нерідко нове значення походить від одного зі значень слова у мові-джерелі:

  • Тюркське балык («риба») вживається в українській та російській мовах у значенні «просолена і пров'ялена спинка великої красної риби», «балик».
  • Англійське old-timer («старик», «ветеран») запозичене в багато мов зі значенням «класичний автомобіль»
  • Від англійського dry dock («сухий док», «портова споруда для ремонту суден, а іноді і їх будування») в українській походить слово док, хоча в самій англійській dock означає «пристань».
Див. також: Васей-ейґо

Паралельне запозичення[ред. | ред. код]

Випадковий збіг[ред. | ред. код]

Останній випадок — випадкові збіги звучання слів. Частіше за все це трапляється у неспоріднених (чи віддалено споріднених) мовах: фін. pivo («долоня», «жменя») — чеськ. pivo («пиво»), угор. lány («дівчина») — укр. лань, яп. , «яма» («гора») — пол. jama («яма»), фр. côte («берег») — англ. cot («дитяче ліжечко») — пол. kot («кіт»), італ. cravatta, фр. cravate («краватка») — рос. кроватка («ліжечко»), лат. rana («жаба») — укр. рана.

У близькоспоріднених мовах співзвучність може бути чисто випадковою: наприклад, англ. mist («туман») і нім. Mist («гній») походять від різних прагерманських слів (англійське — від *mihstaz, німецьке — від *mihstuz), значення яких були різними. Інші приклади: рос. майка і болг. майка («мати»), укр. булка і болг. булка («наречена»), пол. mecz («матч») і укр. меч, пол. piłka («м'яч») і укр. пилка.

У близькоспоріднених мовах випадкові збіги стаються іноді внаслідок позиційних фонетичних змін. Так, укр. кішка стало фонетично ідентичним (за винятком наголосу) рос. кишка («кишка»), а українське кіт — російському кит («кит») внаслідок фонетичних процесів у давньоруській мові: голосний [о] в словах кошька і котъ після занепаду редукованих [ъ] або [ь] перетворився на [і].

Типи[ред. | ред. код]

Перший тип[ред. | ред. код]

Другий тип[ред. | ред. код]

Міжмовна омонімія у граматиці та графіці[ред. | ред. код]

Граматика[ред. | ред. код]

Румунський постфікс -ul — визначений артикль чоловічого роду однини (рум. omul — «людина в певному стані»). Та сама морфема в угорській — один із суфіксів для утворення прислівників (угор. magyar — «угорський», magyarul — «по-угорському»).

Службове слово la в західно-романських мовах (окрім португальської) — визначений артикль жіночого роду однини. У балкано-романських же мовах la — прийменник зі значенням напрямку («куди?»). Тому італ. la casa означає «будинок у певному стані», а рум. la casa — «у будинок», «до будинку». З іншого боку, порт. a — це й прийменник для позначення напрямку, і визначений артикль жіночого роду однини, у той час як в інших західно-романських мовах — тільки прийменник.

Графіка[ред. | ред. код]

Фальшиві друзі перекладача також трапляються у системах письма різних мов, які використовують схожі абетки. Вони можуть спричинити викривлення у вимові і відтворенні (транскрибуванні) власних імен та варваризмів. Так, у писемностях на основі латинської абетки деякі літери і буквосполучення читаються по-різному:

  • c — у більшості мов читається як [k], «к» (за винятком сполучень ce, ci, cy), у латинських абетках слов'янських мов — завжди як [t͡s] («ц»), у турецькій — [d͡ʒ] («дж»);
  • ce — в анлійській, французькій, іспанській — «се», у німецькій — «це», в італійській — «че», в абетці латинської мови (класичне читання) — «ке», в абетці латинської мови (середньовічне і сучасне читання) — «це»;
  • ci, cy — в анлійській, французькій, іспанській — «сі» («си»), у німецькій — «ці» («ци»), в італійській — «чі» («чи»), в абетці латинської мови (класичне читання) — «кі», в абетці латинської мови (середньовічне і сучасне читання) — «ці» («ци»);
  • ch — в англійській і іспанській — [t͡ʃ] («ч»), іноді [k] («к»), у німецькій, польській і абетках для кельтських мов, як правило — [x] («х»), у французькій, португальській і бретонській — [ʃ] («ш»), в італійській, каталонській, румунській — [k] («к»);
  • ë — в албанській абетці — [ə], у більшості інших трема означає те, що літера читається окремо, а не входить до дифтонга;
  • ge — у більшості абеток «ґе», в англійській та італійській — «дже», у французькій та португальській «же»;
  • gi, gy — у більшості абеток «ґі», в англійській та італійській — «джі» («джи»), у французькій та португальській «жі» («жи»), в угорській gy читається близько до «дь»;
  • j — в англійській — [d͡ʒ] («дж»), у французькій і португальській — [ʒ] («ж»), у німецькій, італійській, абетках для слов'янських мов — [j] («й»), в іспанській — [x] («х»);
  • s — у більшості мов — «с», але в угорській абетці — «ш», у німецькій перед голосними — [z] («з»);
  • sci — в англійській і французькій — «сі» (в англійській часто «сай»), в італійській — «ші»;
  • sz — у польській — «ш», в угорській — «с»;
  • x — у більшості абеток — «кс» (в англійській на початку слів [z]), в іспанській — [x] («х»);
  • v — у більшості абеток — [v], у німецькій — [f] («ф»);
  • w — в англійській і деяких інших абетках передає [w] («ў»), у більшості абеток — [v];
  • z — в англійській, французькій, польській — «з», в італійській і німецькій — «ц»

Окрім того, можливо помилкове читання літер з діакритиками (зокрема, коли діакритики не підтримуються деякими текстовими редакторами). Так, č («ч») може бути прийнята за c («к»), š («ш») — за s («с»)[ком. 1].

В абетках на основі кирилиці розбіжності не так значні, але вони теж трапляються:

  • г — в українській абетці передає дзвінкий гортанний фрикативний звук [ɦ], у білоруській передає дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний [ɣ], в інших кириличних абетках — дзвінкий м'якопіднебінний проривний [ɡ] («ґ»);
  • е — в українській передає звуки [ɛ] (і його алофон [e]), у болгарській — [ɛ], у сербській вуковиці — [e], у російській, білоруській та деяких кириличних абетках для неслов'янських мов — [jе], «є» (у деяких запозиченнях читається як [e]);
  • и — в українській абетці передає звук [ɪ], в інших кириличних абетках — звук [і];
  • щ — в українській означає африкат [ʃt͡ʃ] («шч»), у російській — [ɕː] (довгий дуже м'який «ш»), у болгарській — [ʃt] (сполучення «шт»);
  • ъ — у сучасній російській абетці вживається як знак роздільної вимови (відповідає українському апострофу), у болгарській — передає [ɤ] (точніше [ɤ̞]);
  • Літера џ сербської вуковиці графічно схожа на «ц», але передає африкат [d͡ʒ] («дж»);
  • Літеру ы, яка у білоруській та російській абетках передає звук «ɨ» (дещо схожий на український [и]), можна сплутати з українським буквосполученням ьї (ь+ї), наприклад, у словах «бальї», «у Болоньї»

Незнайомі з кириличним шрифтом можуть прийняти кириличні В, Н, Р, С, Х за схожі латинські B, H, P, C, X; окрім того, можливо змішання великої грецької Η з кириличною Н чи латинською H, малої грецької ν з латинською v тощо.

Приклади[ред. | ред. код]

Російсько-українські[ред. | ред. код]

  • арбу́з — не «гарбуз» (ты́ква), а «кавун»
  • бескоры́стный — не «безкорисний» (бесполе́зный), а «безкорисливий», «некорисливий»
  • брыла́стый — не «бриластий» (глы́бистый, глы́бчатый), а «варґатий», «губастий»
  • буя́нить — не «буяніти» (бу́йно расти́), а «бешкетувати»
  • ва́га — не «вага» (вес, тя́жесть), а «вагівниця для великих вантажів», а також «стельвага»
  • валёк — «барок у кінському запрягу», «веретено весла», «рубель», «праник», значення «вальок», «грудка глини із соломою» має тільки в південних діалектах
  • век — «вік» тільки в значенні «століття», «доба», «тривалість життя». Ніколи «вік» у значенні «кількість прожитих років, місяців» (во́зраст)
  • ве́реск — не «вереск» (визг), а «верес»
  • весе́лье — не «весілля» (сва́дьба), а «веселощі»
  • вило́к — не «вилка», «виделка», а «голівка капусти», «качан»
  • волна́ — «хвиля», як застаріле — «вовна» (зазвичай шерсть, руно́)
  • вре́дный — частіше «шкідливий» «вадливий», рідко — «вредний», «вередливий»
  • годи́на — не «година» (час), а «час», «період» *Лиха́я годи́на — «лиха година»
  • горе́лка — не «горілка» (во́дка, про українську зазвичай — гори́лка), а «пальник». *Горе́лки — гра «горюдуб», «гори-пень»
  • го́род — «город» лише в значенні «місто». Ніколи — у значенні «овочевий сад» (огоро́д)
  • го́рстка — не «горстка» (пучо́к), а «жменька»
  • груз — не «груз» (ще́бень), а «вантаж»
  • девяси́л — не «дев'ятисил» (колю́чник), а «оман»
  • дере́вня — не «деревня» (лес, ва́льный лес), а «невелике село», «присілок»
  • деря́ба — не «деряба» (со́йка), а «дрізд-омелюх»
  • диви́ться — не «дивитися» (смотре́ть, гляде́ть), а «дивуватися»
  • дово́льный — не «довільний» (произво́льный, доста́точный), а «задоволений», «вдоволений»
  • дурно́й — «негарний», «поганий», рідко — «дурний»
  • ело́зить — не «ялозити» (мусо́лить), а «вовтузитися, соватися», «повзати в різні боки»
  • жа́ба — не «жаба» (лягу́шка), а «ропуха»
  • жбан — «кінва, великий кухоль», тільки в деяких діалектах «джбан» (зазвичай кри́нка, кры́нка)
  • забо́р — не «забора» (перека́т, забо́ра), а «огорожа, паркан», в іншому значенні «забір, забирання»
  • заго́н — «загін» тільки в значенні «загорожа», «загінка», «обора». Ніколи «загін» в значенні «група» (отря́д)
  • зано́за — «скабка», значення «заноза» має тільки в південних діалектах
  • запа́мятовать — не «запам'ятати» (запо́мнить), а «призабути»
  • запла́та — не «заплата» (пла́та, отпла́та, возме́здие), а «латка на одязі»
  • злоде́й — не «злодій» (вор), а «лиходій»
  • икра́ — не тільки «ікра», але й «литка»
  • кали́тка — не «калитка» (мошо́нка), а «хвіртка». Але калита́ — «калита», «капшук».
  • кача́лка — не «качалка» (ска́лка), а «гойдалка», «нафтова качалка», як розмовне — «спортзал для силової гімнастики». *Кре́сло-кача́лка — «крісло-гойдалка»
  • кло́чья — не «клоччя» (па́кля), а «клапті», «шмаття»
  • кожа́н — не «кажан» взагалі (лету́чая мышь), а «пергач»
  • конево́д — не «коновод» (конокра́д), а «коняр»
  • коросте́ль — не «хоростіль» (водяно́й пастушо́к), а «деркач»
  • коры́сть — не «користь» (по́льза), а «корисливість», «жадібність», як застаріле — «вигода», «користь», «прибуток»
  • костёр — не тільки «костер», але й «багаття», а також «стоколос»
  • коча́н — «качан» у сенсі «голівка капусти». Ніколи — «серцевина капусти» (кочеры́жка, кочеры́га), або «суцвіття кукурудзи» (поча́ток)
  • кра́сный — «червоний», у народно-поетичному мовленні — «красний», «гарний» (зазвичай краси́вый)
  • кру́пный — «крупний» лише в значеннях «крупний пісок», «крупна сіль», а також «великий», «дорідний» (кру́пные я́блоки). Ніколи — «крупний» у значенні «круп'яний» (крупяно́й), «крупкий» (крупи́тчатый)
  • крыльцо́ — не «крильце» (кры́лышко), а «ґанок»
  • куль — не «куль» (пучо́к, сноп), а «лантух», «великий мішок»
  • кульба́ба — не «кульбаба» (одува́нчик), а «любочки»
  • ла́ять — не «лаяти» (руга́ть), а «гавкати», «брехати»
  • леса́ — не тільки «ліси», але й «риштування»
  • ле́ска — «ліска» тільки в значенні «волосінь». Ніколи «ліска» в значенні «пліт», «плетена загорожа» (плете́нь)
  • лист — «лист» лише в сенсі «аркуш», «листок рослини». Ніколи — у сенсі «послання» (письмо́)
  • лоша́к — не «лошак» (лонша́к, лошня́к), а «ослюк, гібрид жеребця й ослиці»
  • луг — «луг» лише в сенсі «лука». Ніколи — «луг» у значенні «розпарений попіл» (щёлок), чи «луг» у значенні «хімічна речовина» (щёлочь)
  • лук — не тільки «лук», але й «цибуля»
  • луна́ — не «луна» (э́хо), а «Місяць»
  • малева́ть — не «малювати» (писа́ть карти́ны, рисова́ть), а «незграбно, грубо малювати». У сучасній російській мові вживається лише як пейоратив
  • ма́сло — не тільки «масло» (сли́вочное масло), але й «олія» (расти́тельное масло), а також «мастило» (маши́нное масло, сма́зочное масло)
  • ме́сто — не «місто» (го́род), а «місце». Але мещани́н — «міщанин» (це слово запозичене з польської)
  • минда́лина — не тільки «мигдалина мозку» і «геологічна мигдалина», але й «мигдалик»
  • нагиба́ть — не «нагибати»[5] (найти́), а «нагинати»
  • на́глый — не «наглий» (скоропости́жный, неотло́жный, сро́чный), а «нахабний, зухвалий»
  • неде́ля — не «неділя» (воскресе́нье), а «тиждень». Але понеде́льник — «понеділок»
  • не́жить — не «нежить» (на́сморк), а «нечиста сила», «живі мерці» (у північних діалектах), «немертві» (у сучасному фентезі)
  • обсужда́ть — не «обсуджувати» (осужда́ть), а «обговорювати»
  • ожо́г — «опік», як застаріле — «о́жог» (також ожиг, ожег)
  • опа́ска — «опаска» лише в значенні «побоювання». Ніколи — «опаска» в сенсі «обв'язка», «обклейка» (обвя́зка)
  • опе́шить — не «опішити» (спе́шить), а «сторопіти», «остовпіти»
  • о́пыт — не «опит» (опро́с), а «дослід» (також экспериме́нт), «досвід»
  • ора́ть — «репетувати», «волати», у північних діалектах — «орати» (у літературній мові — паха́ть)
  • оса́да — не «осада» (поселе́ние, эта́ж), а «облога»
  • остри́ца — не тільки «гостриця», але й «гострик»
  • о́тповедь — не «відповідь» (отве́т), а «різка, рішуча відповідь», «відсіч»
  • очути́ться — не «очутитися», «очутіти» (очну́ться), а «опинитися»
  • па́сха — «Великдень», «сирна паска», як застаріле — «звичайна паска» (зазвичай кули́ч)
  • па́шня — не «пашня» (хлеб, зерновы́е), а «рілля»
  • пе́ньковый — не «пенькови́й» (пенёчный, пнёвый), а «прядив'яний», «зроблений з прядива»
  • песо́чник — не птах «пісочник» (зуёк), і не рослина «пісочник» (звездча́тка), а птах «побережник», а також риба «пісочник»
  • пита́ть — не «питати» (спра́шивать), а «живити». Пита́ние — не «питання» (вопро́с), а «харчування», «живлення»
  • плохо́й — «поганий», «негодящий», у діалектах — «плохий», «немічний» (у літературній мові — не́мощный, дря́хлый)
  • пове́трие — не «повітря» (во́здух), а «пошесть», «епідемія»
  • пол — не «піл» (пола́ти), а «підлога», а також «стать»
  • поло́вник — не «половник» у значенні «жабрій звичайний» (пику́льник обыкнове́нный), і не «половник» у значенні «стодола, засік для полови» (мяки́нник), а «ополоник»
  • получа́ться — не «получатися» (сочета́ться, соединя́ться), а «виходити», «вдаватися»
  • пото́чный — не «поточний» (теку́щий), а «потоковий»
  • поча́ток — «качан кукурудзи», рідко — «початок» (зазвичай нача́ло)
  • привива́ть — не «прививати» (прису́чивать), а «прищеплювати», «щепити»
  • про́звище — не «прізвище» (фами́лия), а «прізвисько»
  • пруд — не «пруд» (пото́к, тече́ние), а «ставок»
  • пря́тать — не «прятати, прибирати» (убира́ть), а «ховати»
  • пыта́ть — «допитувати на тортурах», як застаріле — «питати» (зазвичай спра́шивать, расспра́шивать)
  • ро́дина — не «родина» (семья́), і не «рідина» (жи́дкость), а «Батьківщина»
  • россия́нин — «росіянин» тільки в сенсі «громадянин Росії», «мешканець Росії»; до середини XIX ст. — «росіянин» і в етнічному сенсі, а також «українець» (малороссія́нинъ) і «білорус». У сучасній мові не вживається у значенні «етнічний росіянин» (русский).
  • ру́сский — «російський» (тільки щодо російського етносу), «росіянин» (тільки щодо російського етносу), «руський» у сенсі «житель Стародавньої Русі». Ніколи — у значенні «український», «староукраїнський» (у літературі до XX ст. і сучасних великодержавних публікаціях «русскими» йменуються всі східні слов'яни як етногрупи одного народу).
  • рыба́лка — не «рибалка» (рыба́к), а «риболовля»
  • свари́ть — не «сварити» (руга́ть), а «зварити»
  • сва́ха — «сваха» тільки в значенні «жінка, яка займається сватанням, влаштуванням шлюбів». Ніколи — у значенні «мати або родичка одного з подружжя щодо батьків або родичів другого» (сва́тья)
  • свет — «світло», також «світ» (звичайніше мир)
  • сказ — не «сказ» (бе́шенство), а «оповідь» (наприклад, «Ура́льские ска́зы»)
  • ска́лка — не «скалка» (ще́пка, лучи́на), а «качалка для тіста»
  • скупа́ть — не «скупати» (искупа́ть), а «скуповувати»
  • сло́вник — не «словник» (слова́рь), а «реєстр слів» (наприклад, словник словаря́, словник энциклопе́дии)
  • случа́ться — не «злучатися» (соединя́ться), а «ставатися», «траплятися», «коїтися»
  • сму́тный — не «смутний» (гру́стный, уны́лый), а «неясний, нечіткий, розпливчастий»
  • спра́шивать — не «спрошувати» (приглаша́ть, запра́шивать), а «питати», «запитувати»
  • стано́к — не тільки «станок», але й «верстат»
  • сце́пливать — не «зціплювати» (сжима́ть, сти́скивать), а «зчіплювати»
  • сыр — «сир» тільки в значенні «твердий сир». У сучасній мові не вживається в сенсі «свіжий сир» (тво́ро́г). Давнє його значення пам'ятає слово сы́рники («коржики із свіжого сиру», «сирники»)
  • ток — не тільки «тік», але й «електричний струм». Ніколи — «ток», «течія» (тече́ние, пото́к)
  • трави́ть — не «травити їжу» (перева́ривать), а «травити» у сенсі «вищавлювати», «цькувати», «труїти»
  • трус — не «трус» (трясе́ние, о́быск), а «боягуз»
  • ты́ква — не тільки «тиква» (буты́лочная тыква, тыква-горля́нка), але й «гарбуз»
  • уро́дливый — не «вродливий» (краси́вый), а «потворний», «бридкий»
  • усме́шка — не «усмішка» (улы́бка), а «посмішка», «глузлива усмішка»
  • у́часть — не «участь» (уча́стие), а «доля», «талан»
  • ча́йка — не «чайка» у літературному вживанні цього слова (чи́бис), а «мартин»
  • час — «година», рідше — «час» (зазвичай вре́мя)
  • челове́к — не «чоловік» (мужчи́на), і не «чоловік жінки» (муж), а «людина»
  • че́люсти — не «челюсті» (у́стье пе́чи), а «щелепи»
  • черепа́шка  — «маленька черепаха», «черепашеня». Ніколи — «черепашка» в значенні «мушля» (ра́ковина)
  • чи́нный — не «чинний» (де́йствующий), а «поважний»
  • чу́ю — «чую» лише в значенні «відчуваю», також «сприймаю нюхом». Ніколи — «чую» у значенні «сприймаю слухом» (слы́шу)
  • шинкова́ть — не «шинкувати» (шинка́рствовать), а «шаткувати»
  • щёголь — не «щиголь» у сенсі «птах» (щего́л) і не «щиголь» у сенсі «удар пальцями» (щелчо́к), а «чепурун, жевжик, франт»
  • ще́пка — не «щіпка» (щепо́тка), а «тріска», «скалка»
  • ю́бка — не «юпка» (же́нский кафта́н), а «спідниця»

Англо-українські[ред. | ред. код]

  • academic — не «академік» (academician), а «викладач у виші»
  • actual — не «актуальний» (relevant), а «справжній», «дійсний»
  • adept — не «адепт» як прихильник чого-небудь, а «знавець», «умілець»
  • ammunition — не «амуніція» (munition, equipment), а «боєприпаси»
  • artist — не «артист» (performing artist, performer, artiste), а «художник», «маляр»
  • aspirant — не «аспірант» (postgraduate), а «претендент» або «честолюбець»
  • balloon — не «балон» (tank, gas cylinder), а «повітряна куля»
  • barrel — не «барило» (cask), а «бочка»
  • behemoth — зазвичай не тварина «бегемот» (hippopotamus, hippo), а «чудовисько», «гігант» (як характеристика чогось)
  • bra — не «бра» (sconce), а «ліфчик» або «бюстгальтер»
  • bucket — не «букет» (bouquet), а «відро»
  • cabin — не «кабіна» (cockpit), а «каюта», «хижка»
  • cabinet — не «кабінет» у значенні приміщення (office), а «шафа»; але «кабінет» у значенні «колегія керівників»
  • caucasian — передусім не «кавказець», а «білий», «європеєць»
  • champion — не лише «чемпіон» як переможець, а також «поборник», «воїн»
  • character — не «характер» (nature, pattern, spirit, temper), а «персонаж» або «знак письма»
  • cottage — не «котедж» (house), а «невеликий сільський будинок»
  • cursive — не «курсив» (italics), а «скоропис», «письмо від руки»
  • cymbals — не «цимбали» (cymbalum, про українські — tsymbaly), а «музичні тарілки»
  • czapka — не «шапка» (cap, hat), а «конфедератка»
  • data — не «дата» (date), а «дані», «відомості»
  • doze — не «доза» (dose), а «дрімота»
  • focus — «фокус» як зосередження чогось, але не в значенні «трюк» (trick)
  • hymn — переважно «гімн» як хвалебний музичний твір, рідше як твір урочистий (також anthem)
  • insult — не «інсульт» (stroke), а «образа», «удар»
  • intelligent — не «інтелігент» (intellectual), а «розумний»
  • invalid — передусім не «інвалід» (disabled person), а «недійсний», «непідходящий»
  • lunatic — не «лунатик» (sleepwalker, somnambula), а «божевільний»
  • magazine — не «магазин», а «журнал» в значенні періодичного видання, але не «журнал» як хронологія записів (journal)
  • mammoth — не лише «мамонт», а й «велетенський»
  • maradeur — не лише «мародер», а й «хуліган»
  • marsh — не «марш» (march), а «болото», «драговина»
  • master — не лише «майстер», а й «знавець», «володар», «магістр»
  • match — не лише «матч», а й «сірник» або «пара» (до чого-небудь)
  • mayor — не «майор» (major), а «мер»
  • militia — не «міліція» (police), а «ополченці», «резервісти»
  • morale — не «мораль» (morality), а «бойовий дух»
  • nationality — не «національність» у сенсі «етнічна належність» (ethnicity, ethnic origin), а «громадянство», «підданство» (також citizenship)
  • novel — не «новела» (short story), а «роман»
  • occupation — не лише «окупація», а й «заняття», «професія»
  • pathetic — не «патетичний», «пафосний» (grand, sublime), а «жалюгідний»
  • prince — не лише «принц», а й «князь»
  • prospect — не «проспект» як вулиця (avenue), а «перспектива»
  • puzzle — не «пазл» (jigsaw puzzle), а «головоломка» взагалі
  • quarter — не «квартира» (flat, apartment), а «чверть»
  • receipt — не «рецепт» (кулінарний — recipe, медичний — prescription), а «квитанція»
  • repetition — не «репетиція» (rehearsal), а «повторення»
  • revision — «ревізія» як перевидання, поправка, але не як перевірка
  • rocket — «ракета» як літальний апарат, але не як зброя (missile)
  • scenery — не «сценарій» (plot), а «пейзаж», «краєвид»
  • scholar — не «школяр» (student, pupil), а «вчений»
  • servant — не «сервант» (cupboard), а «слуга»
  • silicon — не матеріал «силікон» (silicone), а хімічний елемент «кремній»
  • specie — не «спеція» (spice), а «вид» як різновид чого-небудь
  • stool — не «стіл» (table), і не «стілець» (chair), а «табурет»
  • sympathy — не «симпатія» (affection), а «співчуття»
  • talon — не «талон», а «кіготь», «пазур»
  • tank — зазвичай не «танк» (panzer), а «бак», «цистерна»
  • troops — не «трупи» (cadavers, corpses), а «війська»
  • tunic — не лише «туніка», а й «мундир»
  • turkey — не «Туреччина» чи «турка», а «індик»
  • urn — «урна» як посудина, але не урна для голосування (ballot box) або сміттєва урна (dustbin, trashcan, garbage can)
  • velvet — не «вельвет» (velveteen, corduroy), а «оксамит»
  • wagon — не «вагон» (railcar, coach, carriage), а «кибитка»

Французько-українські[ред. | ред. код]

  • abat — не «абат» (abbé), а «потрух», «забій худоби», як застаріле — «злива»
  • apparat — не «апарат» (appareil), а «парадність». *habit d'apparat — «парадне вбрання»
  • appareil — не «апарель» (rampe, passerelle), а «апарат», «прилад», «пристрій». *appareil-photo — «фотоапарат»
  • arc — не тільки «арка» (arche), але й «лук», «дуга»
  • as — не тільки «ас», але й «туз»
  • ballon — «м'яч», «повітряна кулька» (ballon de baudruche), «повітряна куля», «аеростат» (aérostat), «колба». Ніколи — «газовий балон» (bouteille à gaz)
  • bande — не тільки «банда» (gang), але й «загін» (troupe, compagnie); а також «стрічка» (cordon), «штаба», «бинда», «смуга»
  • banderole — не «бандероль» (colis), а «розтяжка», «транспарант», «вимпел»
  • banc — не «банк» (banque), і не «банка» (pot, bocal, bidon), а «лавка», також «банка», «обміліна» (banc de sable)
  • bassin — «таз», «миска», «річковий басейн», «геологічний басейн», рідко — «плавальний басейн» (зазвичай piscine)
  • bassine — не «басейн» (piscine), а «таз», «миска», «макітра»
  • bokal — не «бокал» (coupe), а «слоїк», «скляна посудина»
  • bras — не «брас» (brasse) і не «бра» (applique murale), а «рука» (від плеча до п'ястка)
  • bulbe — не «бульба» (tubercule), а «цибулина»
  • caban — не «кабан» (sanglier), а «плащ з каптуром», «штормівка»
  • cabane — не «кабан» (sanglier), а «буда», «хижа», «барліг»
  • cadet — не тільки «кадет», але й «молодший»
  • canon — не тільки «канон», але й «гармата», «ствол»
  • ciboulette — не «цибуля» взагалі (ognion), а «цибуля-трибулька»
  • champignon — не «шампіньйон», «печериця» (champignon de Paris, champignon de couche), а «гриб» взагалі
  • chandail — не «сандаля» (sandale), і не «шандал» (bougeoir, chandelier), а «светр»
  • chanson — не «шансон», а «пісня»
  • char — не «шар» (couche), а «віз»
  • charette — не «карета» (carosse), а «візок»
  • chiffon — не «шифон» (mousseline), а «ганчірка»
  • corps — не тільки «корпус», але й «тіло»
  • couche — не «куш» (pincée, lot), а «шар», «постільна білизна», «підгузок»
  • échelon — не тільки «ешелон», але й «щабель», «ланка», «рівень», «ранг»
  • effectif — не «ефективний» (efficace), а «особовий склад»; «продуктивний», «дійсний», «наявний»
  • fougère — не «фужер» (flûte), а «папороть»
  • gourmand — не «гурман» (gourmet), а «ласун»
  • hôtel — не тільки «готель», але й «великий приватний будинок», «особняк». *hôtel de ville — «ратуша»
  • journal — не «журнал» (revue, magazine), а «газета», також «щоденник», «судновий журнал» (journal de bord)
  • laine — не «льон» (lin), а «вовна»
  • lieu — не «льє» (lieue), а «місце»
  • lieutenant — не тільки «лейтенант», «поручик», але й «помічник», «заступник»
  • lilas — не «лілія» (lis), а «бузок»
  • limon — не тільки «лимон» (зазвичай citron), але й «мул», «суглинок», «твань»
  • lin — не «лин» (tanche), а «льон»
  • liste — не «лист» (lettre), а «список»
  • loup — не «лупа» (loupe), а «вовк»
  • loutre — не «лотр» (gredin, canaille, coquin, brigand, méchant), а «видра»
  • maçon — не тільки «масон» (зазвичай francmaçon), але й «муляр», а також «каменяр»
  • maison — не «масон» (maçon), а «будинок»
  • moule — не «мул» у сенсі «меск» (mule), і не «мул» у сенсі «грязь», «твань» (limon), а «мідія», а також «формочка для випікання»
  • ordinateur — не «ординатор» (clinicien, praticien, médecin traitant), а «комп'ютер»
  • parasol — «парасолька від сонця», «пляжна парасоля», ніколи — «дощова парасолька» (parapluie)
  • partisan — не тільки «партизан», але й «прихильник», «прибічник», «поборник»
  • pas — не «пас» у сенсі «пояс» (ceinture), не «пас» як технічний термін (courroie), не «пас» у спортивних іграх (pass, passe), а «крок», «хода»; також вживається як складова заперечного звороту: il ne sait pas parler ukrainien correctement — «він не вміє як слід говорити українською»
  • perron — не «перон» (quai), а «ґанок», «зовнішні сходи будинку»
  • pigeon — не «піжон» (dandy), а «голуб»
  • porte-feuille — «портфель цінних паперів», «гаманець для паперових грошей», «портфоліо». Ніколи — «шкільний портфель» (cartable, sacoche)
  • porte-monnaie — «гаманець для монет», «калитка», «капшук», ніколи — «портмоне», «гаманець для паперових грошей» (porte-feuille)
  • roulette — не «рулет» (roulade), а «рулетка» (у сенсі гри), а також «коліщатко». Ніколи — «рулетка», «мірна стрічка» (mètre ruban, ruban à mesurer)
  • rousse — не «російський» або «руський» (russe), а «руда», «рудоволоса» (жіночий рід від roux), а також «поліція» (жарг.), «ментура»
  • royal — не «рояль» (piano à queue), а «королівський», у деяких контекстах — «царський»
  • sale — не «сальний» (sébacé, de suif, suiffeux, graisseux, gras), а «брудний». *sale blague — «сальний жарт» (неточна калька, правильніше — «брудний жарт»)
  • serpe — не «серп» (faucille), а «садовий ніж»
  • tambour — «барабан», «барабанщик», «циліндр»; значення «тамбур», «прихожа», «передпокій» має тільки в Квебеку (в інших франкомовних землях vestibule, antichambre)
  • tas — не «таз», «тазик» (bassin, bassine) і не «таз» (pelvis), а «купа», «стос»
  • tasse — не «таз», «тазик» (bassin, bassine) і не «таз» (pelvis), а «чашка»
  • terrain — не «терен» у сенсі «місцевість» (territoire, espace, zone) і не «терен» (prunellier), а «поле», «майданчик», «ділянка»
  • tour — не «дикий бик», «тур» (aurochs, auroch), а «тур», «знак», «раунд», «тура», а також «вежа», «башта», «трюк» (tour de force, tour de magie)
  • velours — не «велюр» (velours de soie, velours de laine, velours de chanvre; feutre taupé — як сорт фетру), а «оксамит»
  • ventouse — не тільки «вантуз», але й «медична банка», «присосок», «витяжка з вигрібної ями»

Польсько-українські[ред. | ред. код]

  • angielski — не «ангельський» (anieli, anielski), а «англійський»
  • arbuz — не «гарбуз» (dynia), а «кавун»
  • bajka — не тільки «байка», але й «казка» (baśń, bajka magiczna)
  • baretka — не «маленький бар», а «орденська планка»
  • bęben — не «бубон» (bębenek baskijski, tamburyn, tamburyno), а «барабан»
  • bidło — не «бидло» (bydło), а «ляда ткацького верстата»
  • błąd — не «блуд» (cudzołóstwo), а «помилка»
  • bohater — не «богатир» (mocarz), а «герой»
  • broń — не «бронь», «броня» у сенсі «панцир» (pancerz) і не «бронь» у сенсі «резервація» (rezerwacja), а «зброя»
  • bufet — «буфет» у значенні «їдальня», «закусочна», а також «прилавок» (також kontuar, lada, stragan). Ніколи — «буфет» у значенні «шафа» (kredens)
  • celnik — не «цільник»[6] (plaster), а «митник»
  • celny — не «цільний», «суцільний» (jednoczęściowy), а «влучний»[ком. 2] чи «митний»
  • celować — не «цілувати» (całować), а «цілитися, візувати»
  • chwila — не «хвиля» (fala), а «мить», «момент» іноді «хвилина» (зазвичай minuta)
  • ciąża — не «тяжа» (ciężar, obciążenie, brzemię), а «вагітність, тяж»
  • cieśnina — не «тіснина» (wąwóz), а «протока»
  • córka — не «цурка» (klocek), а «дочка», «донька»
  • chwast — не «хвіст» (ogon), а «бур'ян», а також «китиця»
  • chwost — не «хвіст» (ogon), а «китиця»
  • czaszka — не «чашка» (filiżanka), а «череп»
  • człowiek — не «чоловік» (mężczyzna), а «людина»
  • ćwiek — не тільки «цвях» (великий теслярський або маленький шевський), але й «шпилька», «шип на одязі»
  • dynia — не «диня» (melon), а «гарбуз»
  • dywan — не «диван» (sofa, kanapa), а «килим»
  • garbus — не «гарбуз» (dynia), а «горб» (garb)
  • giez — не «ґедзь» (bąk, ślepak), а «овід»
  • gniot — не «гніт» (ucisk, prasa, jarzmo) і не «ґніт» (knot, lont), а «невдача, непотріб, пшик»
  • gomółka — не «гомілка» (goleń), а «грудка» або «головка сиру»
  • graty — не «ґрати» (krata, ruszt), а «пиломатеріали», «мотлох»
  • grzbiet — «гребінь», «спина», «дорсальна сторона», «корінець книжки», «гірський хребет». Ніколи — «спинний хребет» (kręgosłup)
  • gwiazda — не «гвіздок» (gwóźdź), а «зірка», «зоря», «звізда»
  • jętka — не «ятка» (stragan), а «бантина»
  • język — не тільки «язик», але й «мова»
  • kazać — не «казати» (mówić), а «наказувати»
  • kit — не «кіт» (kot), і не «кит» (wieloryb), а «замазка»
  • kolejka — не тільки «колія», але й «черга»
  • kolejny — не «колійний» (kolejowy), а «наступний», «послідовний»
  • koleśnica — не «колісниця» (rydwan), а «колісний передок плуга, колішня»[ком. 3]
  • kończyna — не «кончина» (śmierć), а «кінцівка»
  • kraina — не «країна» (kraj), а «область»
  • kraj — «країна», «край» у сенсі «земля», рідко «край» у сенсі «кінець» (skraj, kraniec, koniec, krawędź)
  • krowa — не «кров» (krew), а «корова»
  • krzesło — не «крісло» (fotel), а «стілець»
  • król — не «кроль» (crawl), а «король», у деяких контекстах — «цар», рідко — «кріль» (зазвичай królik)
  • kwas — не тільки «квас» (kwas chlebowy), але й «кислота»
  • laska — не «ласка» (łaska), а «прут», «лозина», «ліска»
  • leczyć — не «лічити» (liczyć, kalkulować, rachować), а «лікувати»
  • liczba — не «лічба» (liczenie), а «число»
  • los — не «лось» (łoś) і не «лес» (less), а «доля», «талан», «жереб»
  • łyżwy — не «лижі» (narty), а «ковзани»
  • marka — «товарна марка», «марка автомобіля», «якість продукту», як застаріле — «поштова марка» (зазвичай znaczek pocztowy)
  • marzenie — не тільки «марення», але й «мрія»
  • matka — «мати» (іменник), «бджолина матка», «настоятелька», «самиця», ніколи — «жіноча матка» (macica), або «маточка» (słupek)
  • mecz — не «меч» (miecz), а «матч»
  • mieć — не «меч» (miecz), а «мати» (дієслово)
  • miłość — «кохання», «любощі», рідко «милість» (зазвичай miłosierdzie, łaska, litość)
  • motłoch — не «мотлох» (rupiecie, chłam, graty), а «юрба»
  • naczynie — не тільки «начиння», але й «посуд» взагалі, «посудини», «судини». Ніколи — в значенні «знаряддя, інструмент» (narzędzie)
  • nietoperz — не конкретно «нетопир» (karlik), а «кажан» узагалі
  • niewidomy — не «невідомий» (nieznany, niewiadomy), і не «невидимий» (niewidzialny), а «невидющий»
  • obóz — не «обоз» (konwój), а «табір»
  • oddział — не тільки «відділ» (зазвичай dział, wydział, przedział), але й «загін», «формування» (oddział wojskowy)
  • ogniwo — не «огниво», «кресало», а «кільце ланцюга», «ланка»[ком. 4]
  • ogon — не «вогонь»[ком. 5] (ogień), і не «огон», а «хвіст»
  • ogród — не тільки «горо́д» (ogród warzywny), але й «сад»
  • ołów — не «олово» (cyna), а «свинець»
  • oś — не «ось» (oto, ot), а «вісь»
  • owad — не «овід» (giez), а «комаха» взагалі
  • owoc — не «овоч» (warzywa), а «плід», «фрукт»
  • pamiętnik — не «пам'ятник» (pomnik), а «щоденник»
  • państwo — не тільки «панство», але й «держава»
  • parobek — не «парубок» (chłopak), а «батрак, наймит»
  • patrzeć — не «патрати» (patroszyć), а «дивитися»
  • pieniądz — не тільки «пенязь», але й «гроші»
  • pierogi — не «пироги» (ciasta), а «вареники»
  • piłka — не тільки «пилка», але й «м'яч»; piłkarz — не «пиляр» (piłarz), а «футболіст» (piłkarz nożny), «гандболіст» (piłkarz ręczny) або «волейболіст» (piłkarz siatkowy)
  • pisarz — передусім «письменник», рідко «писар», «писець» (urzędnik)
  • płazy — не «плазуни» (gady), а «земноводні»
  • płeć — не «плече» (ramię), а «стать»
  • plecy — не «плечі» (ramiona), а «спина»
  • płyta — не тільки «плита», але й «пластинка, платівка» *płyta gramofonowa — «грамплатівка»
  • podatny — не «податний» (podatkowy), а «піддатливий»
  • pogrzeb — не «погріб» (piwnica, loch), а «поховання, похорон»
  • pojazd — не «поїзд» (pociąg), а «транспортний засіб» взагалі
  • półka — не «пілка», а «полиця»
  • potoczny — не «поточний» (bieżący), а «звичайний, щоденний, повсякденний»
  • poturbować — не «потурбувати» (pofatygować, przeszkodzić), а «побити, відлупцювати»
  • powieść — не тільки «повість», але й «роман»
  • praska — не «праска» (żelazko), а «маленький прес»
  • przypadek — не «припадок» (napad, atak, paroksyzm), а «відмінок», а також «випадок»[ком. 6]
  • przyszły — не тільки «прийшлий», але й «майбутній»
  • puszka — не «пушка» (armata), а «металева банка», «бляшанка», «коробка»[ком. 7]
  • rosół — не «розсіл» (roztwór soli, marynata), а «бульйон»
  • rydwan — не тільки «ридван», але й «колісниця»
  • składka — не «складка» (fałd), а «внесок»
  • sklep — не «склеп» у сенсі «гробниця» (krypta, grobowiec), і не «склеп» у сенсі «льох» (piwnica, suterena), а «магазин», «крамниця»
  • słynny — не «слинний» (ślinowy), а «відомий», «знаменитий»
  • sprawdzić — не «справдити» (realizować), а «перевірити, переконатися»
  • stos — не тільки «стіс» (також plik), але й «багаття»
  • strata — не «страта» (egzekucja, stracenie), а «збиток, втрата, витрата»
  • stracić — не тільки «стратити» (зазвичай pokarać śmiercią), але й «втратити»
  • strzelba — не «стрільба» (strzelanie), а «рушниця»
  • stryczek — не «стрічка» (wstążka), а «зашморг»
  • świt — не «світ» (świat), а «світанок»
  • szary — не «шари» (warstwy, sloje), а «сірий»
  • szczegół — не «щиголь» (szczygieł), а «деталь, подробиця»
  • szczęka — не «щока» (policzek), а «щелепа»
  • szczyt — «вершина гори», «пік» (godziny szczytu — «години пік»), «щипець», як застаріле — «щит» (зазвичай tarcza)
  • sztuka — не тільки «штука», але й «мистецтво», а також «п'єса»
  • szyna — не «колісна шина» (opona), і не «комп'ютерна шина» (magistrala), а «залізнична рейка», «медична шина», «шинопровід» (szyna prądowa)
  • śruba — не «шуруп» (wkręt), а «болт», «гребний гвинт»
  • tabor — «циганський табір», «технічний парк», «вагенбург», «військовий обоз», ніколи — «табір» (obóz)
  • talerz — не «талер» (talar), а «тарілка»
  • tańszy — не «тонший» (cieńszy), а «дешевший»
  • trzon — не «трон» (tron), а «основа, корінь, ядро, основна частина»
  • trzonek — не «маленький трон», а «держак, руків'я»
  • udział — не тільки «уділ», але й «участь», «доля» (також los) *brać udział — «брати участь»
  • urok — не «урок» (lekcja), а «чарівливість», «чари». uroczy — «чарівливий»
  • wąż — не «вуж» (zaskroniec), а «змія»
  • włoski — не «волоський» (wołoski), а «італійський». Відповідно Włoch — не «волох» (Wołoch), а «італієць»
  • wniosek — не «внесок» (składka, wkład), а «висновок, умовивід»
  • wróbel — не «рубель», а «горобець»
  • wyspa — не «віспа» (ospa), а «острів»
  • zasób — не «засіб» (środek), а «ресурс»
  • zawód — не «завод» (fabryka), а «професія», «фах» *zawody — «змагання»
  • zbrodnia — не «збрід» (motłoch), а «злочин»
  • zbroja — не «зброя» (broń), а «обладунок»
  • zbyt — не «збиток» (strata, szkoda, ubytek), а «збут», а також «надто»
  • że — «що» (як сполучник), іноді «же» (iż, bo, ponieważ, więc)
  • zły — не тільки «злий», але й «поганий» *zła ocena — «погана оцінка»
  • znaczek — не тільки «значок», але й «поштова марка» (znaczek pocztowy)
  • żołądek — не «жолудь» (żołądź), а «шлунок»
  • związek — не тільки «зв'язок», але й «союз», «спілка» *Związek Radziecki — «Радянський Союз»
  • zwierzę — «тварина» (як представник царства тварин); «тварина» (як істота, що не є людиною), рідко «звір'я»
  • żyletka — не «жилетка» (kamizelka), а «лезо безпечної бритви»

Болгарсько-українські[ред. | ред. код]

  • булка — не «булка» (пшеничен хляб), а «наречена», «невіста» (невеста)
  • гора — не «гора» (планина), а «ліс»
  • град — не тільки «град» (зазвичай градушка), але й «місто», «город», «град»
  • градина — не «градина» (градово зърно), а «город», «сад»
  • диня — не «диня» (пъпеш), а «кавун»
  • иськам — не «шукаю», «ськаю»[ком. 8] (търся), а «хочу»[ком. 9]
  • майка — не «майка» (потник), а «мати»
  • планина — не тільки «полонина», але й «гора», «гірська країна»
  • ягода — не тільки «ягода» взагалі, а частіше «суниці»

Сербсько-українські[ред. | ред. код]

  • брдо/brdo — не тільки «бердо», але й «пагорб»
  • бу̏ква/bȕkva — не «буква», «літера» (слово/slȍvo), а «бук»
  • до'мовина/dòmovina — не «домовина» (лије̑с/lijȇs; ле̑с/lȇs), а «батьківщина»
  • ле̑с/lȇs — не тільки «лес», але й «труна» (екавська вимова)
  • лије̑с/lijȇs — «труна» (єкавська вимова), як діалектне — «ліс» (зазвичай шума/šuma)
  • о̏лово/ȍlovo — не «олово» (ка'лај/kàlaj), а «свинець»
  • право/pravo — «прямо», «правильно», а також «право» у значенні «юриспруденція», «претензія». Ніколи — у значенні «праворуч» (десно/dȅsno)
  • разбоj/razboj — не «розбій» (разбојништво, пљачкање, харање), а «ткацький верстат», а також «паралельні бруси»
  • реч/rȇč — не «річ» (ствар/stvȃr), а «слово»
  • речник/rečnik — не «речник» (заштитник/zaštitnik, поборник/pobornik, представник/predstavnik), а «словник»
  • се̏дница/sȅdnica — не «сідниця» (задњица/zadnjica), а «засідання», «сесія»
  • сло̏во/slȍvo — не «слово» (реч/rȇč), а «літера», «буква», а також «промова»

Хорватсько-українські[ред. | ред. код]

  • lipanj — не «липень» (srpanj), а «червень»
  • listopad — не місяць «листопад» (studeni), а «жовтень»
  • srpanj — не «серпень» (kolovoz), а «липень»
  • travanj — не «травень» (svibanj), а «квітень»

Чесько-українські[ред. | ред. код]

  • bydlo — не «бидло» (nevzdělaný), а «буття»
  • čerstvý — не «черствий» (zatuchlý, tvrdý, otrlý), а «свіжий» *čerstvý chléb — «свіжий хліб»
  • červenec — не «червень» (červen), а «липень»
  • čichat — не «чхати» (kýchnutí), а «нюхати»
  • holka — не «холка» (kohoutek) і не «голка» (jehla), а «дівчина» (також děvče, dívka)
  • housle — не «гуслі» (gusli), а «скрипка»
  • kalhoty — не «колготи» (punčocháče, punčochové kalhoty), а «штани»
  • kolej — не тільки «колія», але й «студентський гуртожиток»[14] (також studentská ubytovna)
  • kůra — не «курка» (slepice), а «кора»
  • květen — не «квітень» (duben), а «травень»
  • mírný — не «мирний» (mírový) і не «мірний» (dimenzionální, trojrozměrný, rozměrný, rozměrový), а «помірний», «поміркований», «пологий»
  • místo — не «місто» (město), а «місце»
  • nevěstka — не «невістка» (snacha, švagrová), а «повія» (також prostitutka, kurva)
  • olovo — не «олово» (cín), а «свинець»
  • oprava — не «оправа», (obruba, obroučka), а «ремонт», «лагодження»
  • ovoce — не «овочі» (zelenina), а «плід», «фрукт»
  • pach — не «пах» (tříslon, slabina), а «запах тіла»
  • pádlo — не «падло» (mršina), а «весло» (також veslo)
  • pitomý — не «питомий» (prvotní; у фізичних термінах — měrný), а «дурний», «кепський»
  • počítač — не «читач» (čtenář), а «комп'ютер»
  • pohanka — не «поганка» (muchomůrka zelená, muchomůrka hlíznatá), а «гречка», також «язичниця»
  • přeslice — не «прясельце» (přeslen), а «ручна прядка»
  • stroj — не «стрій» у сенсі «одяг» (kostým, kroj, úbor) і не «стрій» у сенсі «шикування, лава» (útvar), а «машина», «верстат»
  • sud — не «суд» (soud), а «бочка»
  • štít — не тільки «щит», але й «вершина» (horský štít)
  • střecha — не «стріха» (došek), а «дах» взагалі
  • úroda — не «врода» (krása), а «врожай»
  • zápach — не «запах» (vůně), а «сморід»
  • život — не «живіт» (břicho), а «життя»[15]

Білорусько-українські[ред. | ред. код]

Німецько-українські[ред. | ред. код]

  • Angel — не «ангел» (Engel), а «вудка», «петля, завіса» чи «ручка, держак»
  • Schlange — не «шланг» (Schlauch), а «змія»
  • Traum — не «травма» (Trauma, Verletzung), а «мрія»
  • zwicken — не «цвікати, дорікати» (vorwerfen), а «щипати», «вкорочувати»

Церковнослов'янсько-українські[ред. | ред. код]

  • блазнити — не «блазнювати», а «спокушати»
  • близна — не «білизна», а «шрам, рубець»
  • братисѧ — не «братися» (имати сѧ, яти сѧ), а «боротися»
  • варити — не тільки «варити», але й «передувати»
  • верзити — не «верзти», а «кидати, метати»
  • вина — не «вина» (виньство, грѣхъ), а «причина»
  • година — не «година», а «невизначений проміжок часу, пора»
  • гомола — не «гомілка» (лысто), а «грудка, шмат»
  • животъ — не «живіт» (чрево), а «життя»
  • забавлѧти — не «забавляти», а «забаряти, загаювати»
  • злоба — не «злоба», а «турбота, клопіт, проблема»
  • избытокъ — не «збиток», а «надлишок, достаток»
  • извѣстно — не «звісно», а «точно»
  • купина́ — не «купина», а «кущ»
  • куща — не «кущ» (купина), а «намет, курінь»
  • лишатисѧ — не «лишатися», а «жити нужденно», «злиднювати»
  • лѣчба — не «лічба» (численїє), а «лікування»
  • лѧрва — не «лярва», а «маска»
  • мандра — не «мандри» (путованїє, странство), а «огорожа»
  • ножница — не «ножиці», а «піхви»
  • оскордъ — не «оскард», а «сокира»
  • пиво — не «пиво» (олъ), а «напій, питво» взагалі
  • пирга — не «пиріг», а «вежа»
  • питомый — не «питомий», а «вгодований»
  • прати — не тільки «прати» (мыти ризы), але й «туптати, давити»
  • простынѧ — не «простиня», а «співстраждання, співчуття»
  • село — не «село» (весь), а «поле»
  • скалъка — не «скалка», а «мушля»
  • смерчїє — не «смерч», а «кедр, смерека»
  • столпъ — не тільки «стовп», але й «вежа, фортеця»
  • страхованїє — не «страхування», а «страх»
  • урокъ — не «урок», а «податок, чинш»
  • чванъ — не «чвань», а «вид посуду» (пор. «дзбан»)
  • чванецъ — не «чванько», а зменшувальна форма від чванъ

Див. також[ред. | ред. код]

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. Наприклад, Кліффорд Сімак
  2. Втім, подібна семантика засвідчена і в деяких українських діалектах[7]
  3. Втім, подібна семантика засвідчена і в деяких українських діалектах[8]
  4. Втім, подібна семантика засвідчена і в деяких українських діалектах[9]
  5. «Огонь» — розмовний варіант до «вогонь»[10]
  6. В останньому значенні вживається і в деяких українських діалектах[11]
  7. У цьому значенні відоме і в деяких українських діалектах[12]
  8. Слово ськати в українських діалектах означає «шукати»[13]
  9. У сучасній болгарській мові нема інфінітива, словниковою формою дієслова там є теперішній час першої особи однини

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Жиди // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2, С. 528
  2. Воняти // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980. — Том 1, С. 737.
  3. Зловонний // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3, С. 599
  4. Запам'ятовувати // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980. — Том 3, С. 244.
  5. Нагибати // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  6. «Цільник» — діалектна назва стільника у вулику (Цільник // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.)
  7. Цільний // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  8. Колісниця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  9. Огниво // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  10. Вогонь // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  11. Припадок // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  12. Пушка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  13. Ськати // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  14. Тут наявна внутрішньомовна омонімія — слово kolej у цьому значенні походить від лат. collegium («колегіум»)
  15. Чешские слова, имеющие аналог в других языках

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Кочерган М. П. Словник російсько-українських міжмовних омонімів («фальшиві друзі перекладача»). — К.: Академія, 1997. — 400 с.