Фальшиві друзі перекладача

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
«Фірма» — німецькою означає «підприємство, фірма», іспанською — «підпис»

Фальшиві друзі перекладача, хибні друзі перекладача (калька з фр. faux amis), або міжмовні омоніми — це пари слів або фраз із різних мов або діалектів, які мають однаковий вигляд або однакове звучання, але означають різні речі.

Хибні друзі часто ускладнюють вивчення мови, і спричинюють помилки у перекладі. Щоб запобігти таким помилкам складають списки хибних друзів.

Наприклад:

Причини виникнення[ред.ред. код]

Зсув семантики в процесі розвитку споріднених мов[ред.ред. код]

Перший варіант: слово з мови-предка набуває різних значень у процесі окремого розвитку мов-нащадків, значних розбіжностей у семантиці. Наприклад, англ. gift означає «дар», а нім. Gift — «отрута», англ. gifted — «обдарований», а нім. giftig — «отруйний». Обидва слова походять від прагерм. *giftiz — «давання», «щось дане».

У процесі історичного розвитку мови може спостерігатися розширення, або навпаки звуження семантики слова. Іноді зберігається лише його денотативне значення, а конотаційне змінюється: так, в українській і російській мові слово жид колись було нейтральним, тепер вживається як дисфемізм[1], а пол. Żyd зберегло свою конотаційність, означаючи просто «єврей», «юдей». Слово «негр» (від ісп. negro — «чорний») у багатьох мовах вважається нейтральним, але є образливим в англійській, зокрема, в США (нормативними вважаються слова Afro-American — «афроамериканець» або black — «чорний»).

У східнослов'янських мовах слова, похідні від праслов. *vonь, означають «поганий запах», «сморід», «смердіти» (укр. воняти[2], рос. вонять, вонь, вонючий), а в західнослов'янських (пол. woń, чеськ. vůně, словац. vôňa) вони є нейтральними, означаючи просто «запах» (у чеській voňavka означає «парфуми»). Це сталося внаслідок того, що в праслов'янській мові *vonjati означало «пахнути», а *vonь — «запах». Надалі значення його зсунулося у східнослов'янських діалектах, а в західнослов'янських залишилося первісним. У церковнослов'янській мові існують похідні від *vonь, які теж відбивають первісне нейтральне значення слова: благовоніє («пахощі»), благовонный («духмяний», «запашний») і зловоніє («сморід», пор. укр. зловонний[3], яке за походженням є церковнослов'янізмом). І навпаки, слово «запах» є нейтральним у східнослов'янських мовах, а в деяких західнослов'янських (чеськ. , словац. zápach) означає «неприємний запах».

У близькоспоріднених мовах слова спільного походження можуть набувати не просто різних, але й навіть протилежних значень. Наприклад, чеське і словацьке čerstvý означає не «черствий», а «свіжий»; пол. zapomnieć означає «забути», а рос. запомнить — «запам'ятувати»; основне значення укр. запам'ятати — «утримати в пам'яті» (лише зрідка — «призабути»[4]), а російське запамятовать вживається виключно в значенні «призабути». Українське вродливий і польське urodliwy означають «гарний», «красний», а російське уродливый — навпаки, «потворний», «бридкий». Подібні протилежні значення слів у споріднених мовах можна розглядати як наслідок енантіосемії, а також як її окремий випадок.

Див. також: Енантіосемія

Зміна семантики запозичення[ред.ред. код]

При запозиченні слова з іншої мови може відбутися зміна його значення, і воно стане неточним відповідником слова-джерела. Нерідко нове значення походить від одного зі значень слова у мові-джерелі:

  • Тюркське балык («риба») вживається в українській та російській мовах у значенні «просолена і пров'ялена спинка великої красної риби», «балик».
  • Англійське old-timer («старик», «ветеран») запозичене в багато мов зі значенням «класичний автомобіль»
  • Від англійського dry dock («сухий док», «портова споруда для ремонту суден, а іноді і їх будування») в українській походить слово док, хоча в самій англійській dock означає «пристань».
Див. також: Васей-ейґо

Паралельне запозичення[ред.ред. код]

Випадковий збіг[ред.ред. код]

Останній випадок — випадкові збіги звучання слів. Частіше за все це трапляється у неспоріднених (чи віддалено споріднених) мовах: фін. pivo («долоня», «жменя») — чеськ. pivo («пиво»), угор. lány («дівчина») — укр. лань, яп. , «яма» («гора») — пол. jama («яма»), фр. côte («берег») — англ. cot («дитяче ліжечко») — пол. kot («кіт»), італ. cravatta, фр. cravate («краватка») — рос. кроватка («ліжечко»), лат. rana («жаба») — укр. рана.

У близькоспоріднених мовах співзвучність може бути чисто випадковою: наприклад, англ. mist («туман») і нім. Mist («гній») походять від різних прагерманських слів (англійське — від *mihstaz, німецьке — від *mihstuz), значення яких були різними. Інші приклади: рос. майка і болг. майка («мати»), укр. булка і болг. булка («наречена»), пол. mecz («матч») і укр. меч, пол. piłka («м'яч») і укр. пилка.

У близькоспоріднених мовах випадкові збіги стаються іноді внаслідок позиційних фонетичних змін. Так, укр. кішка стало фонетично ідентичним (за винятком наголосу) рос. кишка («кишка»), а українське кіт — російському кит («кит») внаслідок фонетичних процесів у давньоруській мові: голосний [о] в словах кошъка і котъ після падіння редукованих [ъ] або [ь] перетворився на [і].

Типи[ред.ред. код]

Перший тип[ред.ред. код]

Другий тип[ред.ред. код]

Міжмовна омонімія у граматиці та графіці[ред.ред. код]

Граматика[ред.ред. код]

Графіка[ред.ред. код]

Фальшиві друзі перекладача також трапляються у системах письма різних мов, які використовують схожі абетки. Вони можуть спричинити викривлення у вимові і відтворенні (транскрибуванні) власних імен та варваризмів. Так, у писемностях на основі латинської абетки деякі літери і буквосполучення читаються по-різному:

  • c — у більшості мов читається як [k], «к» (за винятком сполучень ce, ci, cy), у латинських абетках слов'янських мов — завжди як [t͡s] («ц»), у турецькій — [d͡ʒ] («дж»);
  • ce — в анлійській, французькій, іспанській — «се», у німецькій — «це», в італійській — «че», в абетці латинської мови (класичне читання) — «ке», в абетці латинської мови (середньовічне і сучасне читання) — «це»;
  • ci, cy — в анлійській, французькій, іспанській — «сі» («си»), у німецькій — «ці» («ци»), в італійській — «чі» («чи»), в абетці латинської мови (класичне читання) — «кі», в абетці латинської мови (середньовічне і сучасне читання) — «ці» («ци»);
  • ch — в англійській і іспанській — [t͡ʃ] («ч»), іноді [k] («к»), у німецькій, польській і абетках для кельтських мов, як правило — [x] («х»), у французькій, португальській і бретонській — [ʃ] («ш»), в італійській, каталонській, румунській — [k] («к»);
  • ë — в албанській абетці — [ə], у більшості інших трема означає те, що літера читається окремо, а не входить до дифтонга;
  • ge — у більшості абеток «ґе», в англійській та італійській — «дже», у французькій та португальській «же»;
  • gi, gy — у більшості абеток «ґі», в англійській та італійській — «джі» («джи»), у французькій та португальській «жі» («жи»)
  • j — в англійській — [d͡ʒ] («дж»), у французькій і португальській — [ʒ] («ж»), у німецькій, італійській, абетках для слов'янських мов — [j] («й»), в іспанській — [x] («х»);
  • s — у більшості мов — «с», але в угорській абетці — «ш», у німецькій перед голосними — [z] («з»);
  • sci — в англійській і французькій — «сі» (в англійській часто «сай»), в італійській — «ші»;
  • sz — у польській — «ш», в угорській — «с»;
  • x — у більшості абеток — «кс», в іспанській — [x] («х»);
  • v — у більшості абеток — [v], у німецькій — [f] («ф»);
  • w — в англійській і деяких інших абетках передає [w] («ў»), у більшості абеток — [v];
  • z — в англійській, французькій, польській — «з», в італійській і німецькій — «ц»

Окрім того, можливо помилкове читання літер з діакритиками (зокрема, коли діакритики не підтримуються на письмі). Так, č («ч») може бути пряйнята за «к», š («ш») — за «с».

В абетках на основі кирилиці розбіжності не так значні, але вони теж трапляються:

  • г — в українській абетці передає дзвінкий гортанний фрикативний звук [ɦ], у білоруській передає дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний [ɣ], в інших кириличних абетках — дзвінкий м'якопіднебінний проривний [ɡ] («ґ»);
  • е — в українській передає звуки [ɛ] (і його алофон [e]), у болгарській — [ɛ], у сербській вуковиці — [e], у російській, білоруській та деяких кириличних абетках для неслов'янських мов — [jе], «є» (у деяких запозиченнях читається як [e]);
  • и — в українській абетці передає звук [ɪ], в інших кириличних абетках — звук [і];
  • щ — в українській означає африкат [ʃt͡ʃ] («шч»), у російській — [ɕː] (довгий дуже м'який «ш»), у болгарській — [ʃt] (сполучення «шт»);
  • ъ — у сучасній російській абетці вживається як знак роздільної вимови (відповідає українському апострофу), у болгарській — передає редукований голосний [ɤ] (точніше [ɤ̞]);
  • Літера џ сербської вуковиці графічно схожа на «ц», але передає африкат [d͡ʒ] («дж»);
  • Літеру ы, яка у білоруській та російській абетках передає звук «ɨ» (дещо схожий на український «и»), можна сплутати з українським буквосполученням ьї (ь+ї), наприклад, у словах «бальї», «у Болоньї»

Незнайомі з кириличним шрифтом можуть прийняти кириличні В, Н, Р, С, Х за схожі латинські B H P C X; окрім, того можливо, змішення великої грецької Η з кириличною Н або латинською H, малої грецької ν з латинською v тощо.

Приклади[ред.ред. код]

Російсько-українські[ред.ред. код]

  • Арбуз — не «гарбуз» (тыква), а «кавун»
  • Веселье — не «весілля» (свадьба), а «веселощі»
  • Вилок — не «вилка», «виделка», а «голівка капусти», «качан»
  • Волна — «хвиля», як застаріле — «вовна» (зазвичай шерсть, руно)
  • Вредный — частіше «шкідливий» «вадливий», рідко — «вредний», «вередливий»
  • Глупый — не «глупий», «глухий» (глухой, тугоухий), а «дурний», «нерозумний»
  • Година — не «година» (час), а «час», «період» *Лихая година — «лиха година»
  • Горелка — не «горілка» (водка, про українську зазвичай — горилка), а «пальник». *Горелки — гра «горидуб», «гори-пень»
  • Город — «город» лише в значенні «місто». Ніколи — у значенні «овочевий сад» (огород)
  • Дивиться — не «дивитися» (смотреть, глядеть), а «дивуватися»
  • Дурной — «негарний», «поганий», рідко — «дурний»
  • Дык — не «дик», «дикий кабан», а простомовна частка, що має значення «так», «же», «адже»
  • Жаба — не «жаба» (лягушка), а «ропуха»
  • Загон — не «загін» (отряд), а «загінка», «обора»
  • Запамятовать — не «запам'ятати» (запомнить), а «призабути»
  • Злодей — не «злодій» (вор), а «лиходій»
  • Качалка — не «качалка» (скалка), а «гойдалка», «нафтова качалка», як розмовне — «спортзал для силової гімнастики». *Кресло-качалка — «крісло-гойдалка»
  • Кочан — «качан» у сенсі «голівка капусти». Ніколи — «серцевина капусти» (кочерыжка, кочерыга), або «суцвіття кукурудзи» (початок)
  • Кожан — не «кажан» взагалі (летучая мышь), а «пергач»
  • Красный — «червоний», у народно-поетичному мовленні — «красний», «гарний» (зазвичай красивый)
  • Крупный — «крупний» лише в значеннях «крупний пісок», «крупна сіль», а також «великий», «дорідний» (крупные яблоки). Ніколи — «крупний» у значенні «крупяний» (крупяной), «крупкий» (крупитчатый)
  • Лаять — не «лаяти» (ругать), а «гавкати», «брехати»
  • Лист — «лист» лише в сенсі «аркуш», «листок рослини». Ніколи — у сенсі «послання» (письмо)
  • Лук — не тільки «лук», але й «цибуля»
  • Луг — «луг» лише в сенсі «лука». Ніколи — «луг» у значенні «розпарений попіл» (щелок), або «хімічна речовина» (щелочь)
  • Луна — не «луна» (эхо), а «Місяць»
  • Малевать — не «малювати» (писать картины, рисовать), а «незграбно, грубо малювати». У сучасній російській мові вживається лише як пейоратив
  • Масло — не тільки «масло» (сливочное масло), але й «олія» (растительное масло), а також «мастило» (машинное масло, смазочное масло)
  • Место — не «місто» (город), а «місце». Але мещанин — «міщанин» (це слово запозичене з польської)
  • Неделя — не «неділя» (воскресенье), а «тиждень». Але понедельник — «понеділок»
  • Опаска — «опаска» лише в значенні «побоювання». Ніколи — «опаска» в сенсі «обв'язка», «обклейка» (обвязка)
  • Опыт — не «опит» (опрос), а «дослід» (також эксперимент), «досвід»
  • Орать — «репетувати», «волати», у північних діалектах — «орати» (у літературній мові — пахать)
  • Отповедь — не «відповідь» (ответ), а «різка, рішуча відповідь», «відсіч»
  • Пасха — «Великдень», «сирна паска», як застаріле — «звичайна паска» (зазвичай кулич)
  • Пашня — не «пашня» (хлеб, зерновые), а «рілля»
  • Песочник — не птах «пісочник» (зуёк), і не рослина «пісочник» (звездчатка), а птах «побережник», а також риба «пісочник»
  • Питать — не «питати» (спрашивать), а «живити». Питание — не «питання» (вопрос), а «харчування», «живлення»
  • Пол — не «піл» (полати), а «підлога», а також «стать»
  • Плохой — «поганий», «негодящий», у діалектах — «плохий», «немічний» (у літературній мові — немощный, дряхлый)
  • Половник — не «половник» («жабрій», «стодола»), а «ополоник»
  • Получаться — не «получатися» (сочетаться, соединяться), а «виходити», «вдаватися»
  • Початок — «качан кукурудзи», рідко — «початок» (зазвичай начало)
  • Прозвище — не «прізвище» (фамилия), а «прізвисько»
  • Пытать — «допитувати на тортурах», як застаріле — «питати» (зазвичай спрашивать, расспрашивать)
  • Родина — не «родина» (семья), і не «рідина» (жидкость), а «Батьківщина»
  • Россиянин — «росіянин» тільки в сенсі «громадянин Росії», «мешканець Росії»; до середини XIX ст. — «росіянин» і в етнічному сенсі, а також «українець» (малороссіянинъ) і «білорус». У сучасній мові не вживається у значенні «етнічний росіянин» (русский).
  • Русский — «російський» (тільки щодо російського етносу), «росіянин» (тільки щодо російського етносу), «руський» у сенсі «житель Стародавньої Русі». Ніколи — у значенні «український», «староукраїнський» (у літературі до XX ст. і сучасних великодержавних публікаціях «русскими» йменуються всі східні слов'яни як етногрупи одного народу).
  • Свет — «світло», також «світ» (звичайніше мир)
  • Сказ — не «сказ» (бешенство), а «оповідь» (наприклад, «Уральские сказы»)
  • Скалка — не «скалка» (щепка, лучина), а «качалка для тіста»
  • Сло́вник — не «словник» (словарь), а «реєстр слів» (наприклад, словник словаря, словник энциклопедии)
  • Случаться — не «злучатися» (соединяться), а «ставатися», «траплятися», «коїтися»
  • Сыр — «сир» тільки в значенні «приготований, витриманий сир». У сучасній мові не вживається в сенсі «свіжий сир» (творог). Давнє його значення пам'ятає слово сырники («коржики із свіжого сиру», «сирники»)
  • Ток — не тільки «тік», але й «електричний струм». Ніколи — «ток», «течія» (течение, поток)
  • Травить — не «травити їжу» (переваривать), а «травити» у сенсі «вищавлювати», «цькувати», «труїти»
  • Тыква — не тільки «тиква» (бутылочная тыква, тыква-горлянка), але й «гарбуз»
  • Уродливый — не «вродливий» (красивый), а «потворний», «бридкий»
  • Усмешка — не «усмішка» (улыбка), а «посмішка», «глузлива усмішка»
  • Час — «година», рідше — «час» (зазвичай время)
  • Человек — не «чоловік» (мужчина), і не «чоловік жінки» (муж), а «людина»
  • Челюсти — не «челюсті» (устье), а «щелепи»
  • Чую — «чую» лише в значенні «відчуваю», також «сприймаю нюхом». Ніколи — «чую» у значенні «сприймаю слухом» (слышу)
  • Юбка — не «юпка» (женский кафтан), а «спідниця»

Англо-українські[ред.ред. код]

  • academic — не «академік» (academician), а «викладач у виші»
  • artist — не «артист» (performing artist, performer, artiste), а «художник», «маляр»
  • ammunition — не «амуніція» (munition, equipment), а «боєприпаси»
  • caucasian — передусім не «кавказець», а «білий», «європеєць»
  • insult — не «інсульт» (stroke), а «образа», «удар»
  • lunatic — не «лунатик» (sleepwalker, somnambula), а «божевільний»
  • nationality — не «національність» у сенсі «етнічна належність» (ethnicity, ethnic origin), а «громадянство», «підданство» (також citizenship)
  • novel — не «новела» (short story), а «роман»
  • master — не лише «майстер», а й «знавець», «володар», «магістр»
  • mammoth — не лише «мамонт», а й «велетенський»
  • maradeur — не лише «мародер», а й «хуліган»
  • morale — не «мораль» (morality), а «бойовий дух»
  • pathetic — не «патетичний», «пафосний» (grand, sublime), а «жалюгідний»
  • prince — не лише «принц», а й «князь»
  • scholar — не «школяр» (student, pupil), а «вчений»
  • stool — не «стіл» (table), і не «стілець» (chair), а «табурет»
  • sympathy — не «симпатія» (affection), а «співчуття»
  • troops — не «трупи» (cadavers, corpses), а «війська»
  • tunic — не лише «туніка», а й «мундир»
  • velvet — не «вельвет» (velveteen, corduroy), а «оксамит»
  • wagon — не «вагон» (railcar, coach, carriage), а «кибитка»

Французько-українські[ред.ред. код]

  • abat — не «абат» (abbé), а «потрух», «забій худоби», як застаріле — «злива»
  • apparat — не «апарат» (appareil), а «парадність». *habit d'apparat — «парадне вбрання»
  • appareil — не «апарель» (rampe, passerelle), а «апарат», «прилад», «пристрій». *appareil-photo — «фотоапарат»
  • arc — не тільки «арка» (arche), але й «лук», «дуга»
  • as — не тільки «ас», але й «туз»
  • ballon — «м'яч», «повітряна кулька» (ballon de baudruche), «повітряна куля», «аеростат» (aérostat), «колба». Ніколи — «газовий балон» (bouteille à gaz)
  • bande — не тільки «банда» (gang), але й «загін» (troupe, compagnie); а також «стрічка» (cordon), «штаба», «бинда», «смуга»
  • banderole — не «бандероль» (colis), а «розтяжка», «транспарант», «вимпел»
  • banc — не «банк» (banque), і не «банка» (pot, bocal, bidon), а «лавка», також «банка», «обміліна» (banc de sable)
  • bassin — «таз», «миска», «річковий басейн», «геологічний басейн», рідко — «плавальний басейн» (зазвичай piscine)
  • bassine — не «басейн» (piscine), а «таз», «миска», «макітра»
  • bokal — не «бокал» (coupe), а «слоїк», «скляна посудина»
  • bras — не «брас» (brasse), а «рука» (від плеча до п'ястка)
  • bulbe — не «бульба» (tubercule), а «цибулина»
  • caban — не «кабан» (sanglier), а «плащ з каптуром», «штормовка»
  • cabane — не «кабан» (sanglier), а «буда», «хижа», «барліг»
  • cadet — не тільки «кадет», але й «молодший»
  • canon — не тільки «канон», але й «гармата», «ствол»
  • ciboulette — не «цибуля» взагалі (ognion), а «цибуля-трибулька»
  • champignon — не «шампіньйон» (champignon de Paris, champignon de couche), а «гриб» взагалі
  • chandail — не «сандаля» (sandale), і не «шандал» (bougeoir, chandelier), а «светр»
  • chanson — не «шансон», а «пісня»
  • char — не «шар» (couche), а «віз»
  • charette — не «карета» (carosse), а «візок»
  • chiffon — не «шифон» (mousseline), а «ганчірка»
  • corps — не тільки «корпус», але й «тіло»
  • couche — не «куш» (pincée, lot), а «шар», «постільна білизна», «підгузок»
  • échelon — не тільки «ешелон», але й «щабель», «ланка», «рівень», «ранг»
  • effectif — не «ефективний» (efficace), а «особовий склад»; «продуктивний», «дійсний», «наявний»
  • fougère — не «фужер» (flûte), а «папороть»
  • gourmand — не «гурман» (gourmet), а «ласун»
  • hôtel — не тільки «готель», але й «великий приватний будинок», «особняк». *hôtel de ville — «ратуша»
  • journal — не «журнал» (revue, magazine), а «газета», також «щоденник», «судновий журнал» (journal de bord)
  • laine — не «льон» (lin), а «вовна»
  • lieu — не «льє» (lieue), а «місце»
  • lieutenant — не тільки «лейтенант», «поручик», але й «помічник», «заступник»
  • lilas — не «лілія» (lis), а «бузок»
  • limon — не тільки «лимон» (зазвичай citron), але й «мул», «суглинок», «твань»
  • lin — не «лин» (tanche), а «льон»
  • liste — не «лист» (lettre), а «список»
  • loup — не «лупа» (loupe), а «вовк»
  • loutre — не «лотр» (gredin, canaille, coquin, brigand, méchant), а «видра»
  • maçon — не тільки «масон» (зазвичай francmaçon), але й «муляр», а також «каменяр»
  • maison — не «масон» (maçon), а «будинок»
  • moule — не «мул» у сенсі «меск» (mule), і не «мул» у сенсі «грязь», «твань» (limon), а «мідія», а також «формочка для випікання»
  • ordinateur — не «ординатор» (clinicien, praticien, médecin traitant), а «комп'ютер»
  • roulette — не «рулет» (roulade), а «рулетка» (у сенсі гри), а також «коліщатко». Ніколи — «рулетка», «мірна стрічка» (mètre ruban, ruban à mesurer)
  • rousse — не «російський» або «руський» (russe), а «руда», «рудоволоса» (жіночий рід від roux), а також «поліція» (жарг.), «ментура»
  • royal — не «рояль» (piano à queue), а «королівський», у деяких контекстах — «царський»
  • parasol — «парасолька від сонця», «пляжна парасоля», ніколи — «дощова парасолька» (parapluie)
  • partisan — не тільки «партизан», але й «прихильник», «прибічник», «поборник»
  • pas — не «пас» у сенсі «пояс» (ceinture), не «пас» як технічний термін (courroie), не «пас» у спортивних іграх (pass, passe), а «крок», «хода»; також вживається як складова заперечного звороту: il ne sait pas parler ukrainien correctement — «він не вміє як слід говорити українською»
  • pigeon — не «піжон» (dandy), а «голуб»
  • porte-feuille — «портфель цінних паперів», «гаманець для паперових грошей», «портфоліо». Ніколи — «шкільний портфель» (cartable, sacoche)
  • porte-monnaie — «гаманець для монет», «калитка», «капшук», ніколи — «портмоне», «гаманець для паперових грошей» (porte-feuille)
  • sale — не «сальний» (sébacé, de suif, suiffeux, graisseux, gras), а «брудний». *sale blague — «сальний жарт» (неточна калька, правильніше — «брудний жарт»)
  • serpe — не «серп» (faucille), а «садовий ніж»
  • tambour — «барабан», «барабанщик», «циліндр»; значення «тамбур», «прихожа», «передпокій» має тільки в Квебеку (в інших франкомовних землях vestibule, antichambre)
  • tas — не «таз», «тазик» (bassin, bassine) і не «таз» (pelvis), а «купа», «стос»
  • tasse — не «таз», «тазик» (bassin, bassine) і не «таз» (pelvis), а «чашка»
  • terrain — не «терен» у сенсі «місцевість» (territoire, espace, zone) і не «терен» (prunellier), а «поле», «майданчик», «ділянка»
  • tour — не «дикий бик», «тур» (aurochs, auroch), а «тур», «знак», «раунд», «тура», а також «вежа», «башта», «трюк» (tour de force, tour de magie)
  • velours — не «велюр» (velours de soie, velours de laine, velours de chanvre; feutre taupé — як сорт фетру), а «оксамит»
  • ventouse — не тільки «вантуз», але й «медична банка», «присосок», «витяжка з вигрібної ями»

Польсько-українські[ред.ред. код]

  • angielski — не «ангельський» (anieli, anielski), а «англійський»
  • arbuz — не «гарбуз» (dynia), а «кавун»
  • bajka — не тільки «байка», але й «казка» (baśń, bajka magiczna)
  • baretka — не «маленький бар», а «орденська планка»
  • bęben — не «бубон» (bębenek baskijski, tamburyn, tamburyno), а «барабан»
  • broń — не «бронь», «броня» у сенсі «панцир» (pancerz) і не «бронь» у сенсі «резервація» (rezerwacja), а «зброя»
  • bufet — «буфет» у значенні «їдальня», «закусочна», а також «прилавок» (також kontuar, lada, stragan). Ніколи — «буфет» у значенні «шафа» (kredens)
  • celnik — не «цільник»[5] (plaster), а «митник»
  • celny — не «цільний», «суцільний» (jednoczęściowy), а «влучний»[6] чи «митний»
  • chwila — не «хвиля» (fala), а «мить», «момент» іноді «хвилина» (зазвичай minuta)
  • córka — не «цурка» (klocek), а «дочка», «донька»
  • czaszka — не «чашка» (filiżanka), а «череп»
  • człowiek — не «чоловік» (mężczyzna), а «людина»
  • ćwiek — не тільки «цвях» (великий теслярський або маленький шевський), але й «шпилька», «шип на одязі»
  • dynia — не «диня» (melon), а «гарбуз»
  • dywan — не «диван» (sofa, kanapa), а «килим»
  • garbus — не «гарбуз» (dynia), а «горб» (garb)
  • gomółka — не «гомілка» (goleń), а «грудка» або «головка сиру»
  • gwiazda — не «гвіздок» (gwóźdź), а «зірка», «зоря», «звізда»
  • język — не тільки «язик», але й «мова»
  • kazać — не «казати» (mówić), а «наказувати»
  • kit — не «кіт» (kot), і не «кит» (wieloryb), а «замазка»
  • kolejka — не тільки «колія», але й «черга»
  • kolejny — не «колійний» (kolejowy), а «наступний», «послідовний»
  • kończyna — не «кончина» (śmierć), а «кінцівка»
  • krzesło — не «крісло» (fotel), а «стілець»
  • król — не «кроль» (crawl), а «король», у деяких контекстах — «цар», рідко — «кріль» (зазвичай królik)
  • los — не «лось» (łoś) і не «лес» (less), а «доля», «талан», «жереб»
  • łyżwy — не «лижі» (narty), а «ковзани»
  • marka — «товарна марка», «марка автомобіля», «якість продукту», як застаріле — «поштова марка» (зазвичай znaczek pocztowy)
  • marzenie — не тільки «марення», але й «мрія»
  • matka — «мати» (іменник), «бджолина матка», «настоятелька», «самиця», ніколи — «жіноча матка» (macica), або «маточка» (słupek)
  • mecz — не «меч» (miecz), а «матч»
  • mieć — не «меч» (miecz), а «мати» (дієслово)
  • miłość — «кохання», «любощі», рідко «милість» (зазвичай miłosierdzie, łaska, litość)
  • niewidomy — не «невідомий» (nieznany, niewiadomy), і не «невидимий» (niewidzialny), а «невидющий»
  • obóz — не «обоз» (konwój), а «табір»
  • oddział — не тільки «відділ» (зазвичай dział, wydział, przedział), але й «загін», «формування» (oddział wojskowy)
  • ogniwo — не «огниво», «кресало», а «кільце ланцюга», «ланка»[7]
  • ogon — не «огонь»[8] (ogień), і не «огон», а «хвіст»
  • ogród — не тільки «горо́д» (ogród warzywny), але й «сад»
  • ołów — не «олово» (cyna), а «свинець»
  • oś — не «ось» (oto, ot), а «вісь»
  • owoc — не «овоч» (warzywa), а «плід», «фрукт»
  • pamiętnik — не «пам'ятник» (pomnik), а «щоденник»
  • patrzeć — не «патрати» (patroszyć), а «дивитися»
  • piłka — не тільки «пилка», але й «м'яч»; piłkarz — не «пиляр» (piłarz), а «футболіст» (piłkarz nożny), «гандболіст» (piłkarz ręczny) або «волейболіст» (piłkarz siatkowy)
  • pisarz — «письменник», рідко «писар», «писець» (urzędnik)
  • płeć — не «плече» (ramię), а «стать»
  • podatny — не «податний» (podatkowy), а «піддатливий»
  • powieść — не тільки «повість», але й «роман»
  • przyszły — не тільки «прийшлий», але й «майбутній»
  • puszka — не «пушка» (armata), а «металева банка», «бляшанка», «коробка»[9]
  • rosół — не «розсіл» (roztwór soli, marynata), а «бульйон»
  • sklep — не «склеп» у сенсі «гробниця» (krypta, grobowiec), і не «склеп» у сенсі «льох» (piwnica, suterena), а «магазин», «крамниця»
  • słynny — не «слинний» (ślinowy), а «відомий», «знаменитий»
  • świt — не «світ» (świat), а «світанок»
  • szary — не «шари» (warstwy), а «сірий»
  • szczyt — «вершина гори», «пік» (godziny szczytu — «години пік»), «щипець», як застаріле — «щит» (зазвичай tarcza)
  • sztuka — не тільки «штука», але й «мистецтво», а також «п'єса»
  • szyna — не «колісна шина» (opona), і не «комп'ютерна шина» (magistrala), а «залізнична рейка», «медична шина», «шинопровід» (szyna prądowa)
  • tabor — «циганський табір», «технічний парк», «вагенбург», «військовий обоз», ніколи — «табір» (obóz)
  • talerz — не «талер» (talar), а «тарілка»
  • urok — не «урок» (lekcja), а «чарівливість», «чари». uroczy — «чарівливий»
  • włoski — не «волоський» (wołoski), а «італійський». Відповідно Włoch — не «волох» (Wołoch), а «італієць»
  • wróbel — не «рубель», а «горобець»
  • wyspa — не «віспа» (ospa), а «острів»
  • zawód — не «завод» (fabryka), а «професія», «фах» *zawody — «змагання»
  • zbrodnia — не «збрід» (motłoch), а «злочин»
  • zbroja — не «зброя» (broń), а «обладунок»
  • że — «що» (як сполучник), іноді «же» (iż, bo, ponieważ, więc)
  • zły — не тільки «злий», але й «поганий» *zła ocena — «погана оцінка»
  • znaczek — не тільки «значок», але й «поштова марка» (znaczek pocztowy)
  • żołądek — не «жолудь» (żołądź), а «шлунок»
  • zwierzę — «тварина» (як представник царства тварин); «тварина» (як істота, що не є людиною), рідко «звір'я»

Болгарсько-українські[ред.ред. код]

  • булка — не «булка» (пшеничен хляб), а «наречена», «невіста» (невеста)
  • гора — не «гора» (планина), а «ліс»
  • град — не тільки «град» (зазвичай градушка), але й «місто», «город», «град»
  • градина — не «градина» (градово зърно), а «город», «сад»
  • диня — не «диня» (пъпеш), а «кавун»
  • иськам — не «шукаю», «ськаю»[10] (търся), а «хочу»[11]
  • майка — не «майка» (потник), а «мати»
  • планина — не тільки «полонина», але й «гора», «гірська країна»
  • ягода — не тільки «ягода» взагалі, а частіше «суниці»

Сербсько-українські[ред.ред. код]

  • бу̏ква/bȕkva — не «буква», «літера» (слово/slȍvo), а «бук»
  • до'мовина/dòmovina — не «домовина» (лије̑с/lijȇs; ле̑с/lȇs), а «батьківщина»
  • ле̑с/lȇs — не тільки «лес», але й «труна» (екавська вимова)
  • лије̑с/lijȇs — «труна» (єкавська вимова), як діалектне — «ліс» (зазвичай шума/šuma)
  • о̏лово/ȍlovo — не «олово» (ка'лај/kàlaj), а «свинець»
  • право/pravo — «прямо», «правильно», а також «право» у значенні «юриспруденція», «претензія». Ніколи — у значенні «праворуч» (десно/dȅsno)
  • реч/rȇč — не «річ» (ствар/stvȃr), а «слово»
  • се̏дница/sȅdnica — не «сідниця» (задњица/zadnjica), а «засідання», «сесія»
  • сло̏во/slȍvo — не «слово» (реч/rȇč), а «літера», «буква», а також «промова»

Чесько-українські[ред.ред. код]

  • bydlo — не «бидло» (nevzdělaný), а «буття»
  • čerstvý — не «черствий» (zatuchlý, tvrdý, otrlý), а «свіжий» *čerstvý chléb — «свіжий хліб»
  • čichat — не «чхати» (kýchnutí), а «нюхати»
  • holka — не «холка» (kohoutek) і не «голка» (jehla), а «дівчина» (також děvče, dívka)
  • kolej — не тільки «колія», але й «студентський гуртожиток»[12] (також studentská ubytovna)
  • kůra — не «курка» (slepice), а «кора»
  • mírný — не «мирний» (mírový) і не «мірний» (dimenzionální, trojrozměrný, rozměrný, rozměrový), а «помірний», «поміркований», «пологий»
  • nevěstka — не «невістка» (snacha, švagrová), а «повія» (також prostitutka, kurva)
  • olovo — не «олово» (cín), а «свинець»
  • oprava — не «оправа», (obruba, obroučka), а «ремонт», «лагодження»
  • ovoce — не «овочі» (zelenina), а «плід», «фрукт»
  • pach — не «пах» (tříslon, slabina), а «запах тіла»
  • pádlo — не «падло» (mršina), а «весло» (також veslo)
  • počítač — не «читач» (čtenář), а «комп'ютер»
  • pohanka — не «поганка» (muchomůrka zelená, muchomůrka hlíznatá), а «гречка», також «язичниця»
  • pitomý — не «питомий» (prvotní; у фізичних термінах — měrný), а «дурний», «кепський»
  • sud — не «суд» (soud), а «бочка»
  • štít — не тільки «щит», але й «вершина» (horský štít)
  • úroda — не «врода» (krása), а «врожай»
  • zápach — не «запах» (vůně), а «сморід»
  • život — не «живіт» (břicho), а «життя»[13]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Кочерган М. П. Словник російсько-українських міжмовних омонімів («фальшиві друзі перекладача»). — К.: Академія, 1997. — 400 с.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 528. Жиди
  2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 737. Воняти
  3. Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 599. Зловонний
  4. Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 244. Запам'ятовувати
  5. «Цільник» — діалектна назва стільника у вулику (Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 236. Цільник)
  6. Втім, подібна семантика засвідчена і в деяких українських діалектах (Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 236. Цільний)
  7. Втім, подібна семантика засвідчена і в деяких українських діалектах (Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 617. Огниво)
  8. «Огонь» — розмовний варіант до «вогонь» (Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 715. Вогонь)
  9. У цьому значенні відоме і в деяких українських діалектах (Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 412. Пушка)
  10. Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 913. Ськати
  11. У сучасній болгарській мові нема інфінітива, словниковою формою дієслова там є теперішній час першої особи однини
  12. Тут наявна внутрішньомовна омонімія — слово kolej у цьому значенні походить від лат. collegium («колегіум»)
  13. Чешские слова, имеющие аналог в других языках
Мови Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.