Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (17 липня — 31 липня 2022)

У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні, починаючи з 17 липня 2022 року по 31 липня 2022 року (включно).

Список загиблих з 17 по 31 липня 2022 року

№	Світлина Емблема	Прізвище, ім'я, по-батькові	Про особу	Дата смерті	Обставини смерті
17 липня
7775		Гуламов Абдулкарім Курбаналійович («Кремень») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01987-07-2626 липня 1987, м. Обухів Київська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Учасник АТО/ООС. Раніше проходив військову службу в 73 МЦСпО і Командуванні ССпО. Після початку російського вторгнення в Україну був призваний до ЗС України за мобілізацією.	02022-07-1717 липня 2022	Загинув ввечері в результаті наїзду автомобілю на міну в с. Зарічне Херсонської області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (25 травня 2023, посмертно).
7776		Томаш Себастьян Валєнтек («Маверік»)	01985-11-1818 листопада 1985, Польща. Січовик 49-го стрілецького батальйону «Карпатська Січ». Дитячий фельдшер, ветеран Косова та Афганістану. Боєць змішаних бойових мистецтв. Виграв Другий чемпіонат ММА, організований у місті Гливиці. Спочатку проходив службу в Інтернаціональному легіоні територіальної оборони України, потім приєднався до «Карпатської Січі».	02022-07-1717 липня 2022	Загинув в результаті артилерійського обстрілу під час евакуації загиблого побратима з поля бою в Ізюмському районі у Харківській області.
7777		Маркес Рамос Крістіан Каміло («Колумбія»)	01990-07-1818 липня 1990, Колумбія. Січовик 49-го стрілецького батальйону «Карпатська Січ». 2007 року закінчив коледж INCADE в місті Богота, Колумбія. 2009 року долучився до національної поліції Колумбії. З квітня 2022 року долучився до українських військ у боротьбі з російськими окупантами.	02022-07-1717 липня 2022	Загинув у ближньому бою з російськими окупантами в Ізюмському районі у Харківській області.
7778		Погорільчук Олександр Сергійович Орден «За мужність» ІІ ступеня Орден «За мужність» ІІІ ступеня Нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня	01996-01-1414 січня 1996, с. Голики Шепетівський район Хмельницька область. Старший солдат, старший бойовий медик десантно-штурмового батальйону 80 ОДШБр. Навчався у Варварівській загальноосвітній школі, яку закінчив в 2011 році. 2015 року закінчив Шепетівське медичне училище за спеціальністю «Лікувальна справа» та здобув кваліфікацію фельдшера. З 2015 року працював у виправній колонії м. Ізяслава. У 2019 році вступив на військову службу за контрактом до ЗС України. Учасник АТО/ООС. В 2021 року став срібним призером у конкурсі на найкращого фахівця з тактичної медицини Збройних Сил України-2021. Двічі, у 2021 та 2022 році, був відзначений відзнаками Головнокомандувача Збройних Сил України — нагрудним знаком «За взірцевість у військовій службі» III ступеня. 2021 року був нагороджений відзнакою Командувача об'єднаних сил «За звитягу та вірність». 26 лютого 2022 року його брат Віталій загинув на війні. Після загибелі рідного брата, міг відмовитися від подальшої військової служби, але продовжив боротьбу з російськими окупантами. Залишилися мати, яка втратила на війні двох своїх синів та наречена.	02022-07-1717 липня 2022	Загинув у бою з російськими окупантами в Донецькій області. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно).
7779		Ульяницький Володимир Олександрович	27 років, Миколаївська область. Молодший лейтенант, командир взводу ЗС України (підрозділ — не уточнено). Тренер з плавання. Вихованець СК «Зоря», призер чемпіонатів Миколаївської області з плавання, учасник чемпіонатів України в складі збірної Миколаївської області. Залишилися батьки.	02022-07-1717 липня 2022	Загинув від обстрілу ворожим танком в Донецькій області.
7780		Войтович Анатолій Петрович	11.8.1965, 56 років, с.Олександрівка, Вінницька область. Навчався в місцевій школі. В 1980—1983 навчався у Барському ДПТУ №8. Пішов воювати ще у 2014-му, захищав Україну на Сході. Захищав Україну на Миколаєвському напрямку. Головний сержант. В травні 2022 від ворожого обстрілу загинув його рідний брат Олег Войтович	02022-07-1717 липня 2022	Загинув в Микаолаєві під час ракетного обстрілу. Прощання відбулося 22 липня 2022 в місті Жмеринка.
7881		Киселиця Олександр Іванович («Іванович») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	8 вересня 1984, м. Чернівці. Навчався у початковій школі в Чернівцях, а потім у Костинці. Вступив до будівельного училища. Працював за спеціальністю. На другий день повномасштабної війни Олександр приєднався до ЗСУ, щоб захистити свою сім'ю та рідну країну. Воював у лавах 87 ОАеМБ 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ. Обіймав посаду стрільця-санітара.	02022-07-1717 липня 2022	Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Верхньокам'янське на Донеччині. Похований на Алеї Слави у Чернівцях. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
7882		Шлей Василь Сергійович («Вєтєр») Медаль «За військову службу Україні»	01992-06-044 червня 1992, Хотин Чернівецька область. Капітан, начальник відділення бойової підготовки підрозділу у складі 80 ОДШБр. Після 8 класів місцевої школи вступив до Кам‘янець-Подільського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. У 2013 році закінчив Кам‘янець-Подільський державний аграрно-технічний університет. У квітні 2014 року Василь вирішив стати на захист рідної держави. Після укладення контракту, спочатку був заступником командира роти з морально-психологічного забезпечення, пізніше виконував обов‘язки командира роти. За 8 років служби неодноразово був відзначений нагородами, зокрема, медаллю «За військову службу Україні» (2015) та орденом Богдана Хмельницького III ступеня у 2019 році.	02022-07-1717 липня 2022	Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Верхньокам'янське на Донеччині. Похований на Алеї Слави у Чернівцях. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» II ступеня (посмертно).
7883		Козак Микола Андрійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	52 роки, с. Білий Рукав на Вінниччині. Здобув фах фізика-інформатика у Вінницькому педагогічному інституті. Згодом закінчив Київський торгово-економічний інститут за спеціальністю «Облік та аудит». Працював на різних роботах: у школі — вчителем і заступником директора, у відділенні банку — програмістом, у міській раді — заступником міського голови, також був інженером з охорони праці на Дністровській ГЕС-1. Жив у місті Новодністровськ Чернівецької області. Під час повномасштабної війни чоловік захищав Україну в лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ. Був головним сержантом — командиром 1 гранатометного відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки.	02022-07-1717 липня 2022	Загинув поблизу села Верхньокам'янське Донецької області у результаті ворожого артилерійського обстрілу. Захисник отримав смертельні поранення голови та грудної клітки. Похований на Алеї Слави у Вінниці. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
7884		Шевчук Любомир В'ячеславович («Шева») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01982 1982, м. Чернівці. Солдат, військовослужбовець 87 ОАеМБ 80 ОДШБр. Здобув вищу юридичну освіту у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича. Працював за спеціальністю. Одружився, виховував двох дітей.	02022-07-1717 липня 2022	Загинув під час виконання бойового завдання біля села Верхньокам'янське на Донеччині. Похований 27 жовтня на Алеї Слави Центрального кладовища Чернівців. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
7885		Ярмуратій Анна Миколаївна Орден Данила Галицького	01991 1991, 30 років, с. Жерденівка Вінницька область. Штаб-сержант, військовослужбовець 59 ОМПБр. В Збройних Силах України з 2016 року, учасник АТО.	02022-07-1717 липня 2022	Загинула в результаті ворожого ракетного обстрілу поблизу міста Миколаєва. Похована в рідному селі на Вінничині. Нагороджена орденом «Данила Галицького» (посмертно).
7886		Окульський Володимир Вікторович	01967-08-2121 серпня 1967, с. Демківка Вінницька область. Старший солдат, кухар господарчого відділення взводу забезпечення самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи 59 ОМПБр.	02022-07-1717 липня 2022	Загинув при виконанні військового обов'язку нa Миколaївщині. Похований в селі Демківка Вінницької області.
7887		Федюк Леонід Богданович («Кубік») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01975-11-3030 листопада 1975, 46 років, с. Ганнопіль Хмельницька область. Солдат, радіотелефоніст взводу, оператор квадрокоптера 23 ОСБ. Після школи вступив до технікуму, відслужив в армії, згодом закінчив Український фінансово-економічний інститут. Мешкав з родиною в Києві. Працював у різних сферах, а знайшов себе в IT-технологіях. Керував відділом технічної підтримки великої комп'ютерної компанії. Займався саморозвитком і навчався новому. Мав золоті руки. Любив експериментувати, вигадувати і втілювати свої задуми у життя. Захоплювався історією України. Обожнював свою сім'ю — дружину і двох донечок, а для них він був Всесвітом. У 2018 році пройшов військову перепідготовку. На третій день повномасштабної війни, 26 лютого 2022 року, приєднався до Збройних Сил України, щоб захистити тих, кого він любив найбільше, — свою родину і країну. На початку оборона столиці і області, згодом схід нашої країни. «Молодий, розумний і активний, людина честі і принципів. Таким знали його друзі та запам'ятає Україна. Він був відважним, нікого не боявся і ніколи не ховався.	02022-07-1717 липня 2022	Загинув поблизу села Новомихайлівки (недалеко від Мар'їнки) на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, отримав смертельні поранення під час ворожого мінометного обстрілу. Похований 24.07.2022 р. на Берковецькому кладовищі міста Києва (42 ділянка 8 ряд 27 місце). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
7888		Онищенко Андрій Миколайович («Дусік») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	43 роки, родом з м. Києва. Командир відділення 5-ї стрілецької роти 242 ОБ ТрО 241 ОБр ТрО. Навчався у місцевій школі № 108. Закінчив Школу міліції та працював водієм. Любив футбол, знав кожного гравця світу. Вболівав за футбольну команду «Динамо Київ». Дуже любив відпочинок на природі. Був люблячим батьком і чоловіком, оберігав і піклувався про свою сім'ю. Любив життя, веселий, добрий та розсудливий. До справ завжди підходив з розумом і був професіоналом у своїй справі.	02022-07-1717 липня 2022	В районі села Дементіївка на Харківщині Андрій пішов з групою на допомогу до побратимів. Однак вони самі також потрапили під ворожий обстріл. Отримав важке поранення та був евакуйований з поля бою побратимом. З того дня він перебував у комі та до тями так і не прийшов. Похований на Південному кладовищі в м. Києві. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
7889		Голобородько Сергій Михайлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	48 років, с. Стецівка. Головний сержант, військовослужбовець підрозділу ДПСУ. Після армії пішов працювати пожежником до Звенигородської пожежної частини. Став командиром відділення. 12 березня 2022 року був призваний за мобілізацією.	02022-07-1717 липня 2022	Загинув під час мінометного обстрілу в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
		Ганчук Анатолій Васильович	16.05.1969, с. Немерче Мурованокуриловецького району Вінницької області. З 1.09.1986 - механізатор радгоспу імені “Жданова” с.Немерче. З 24.02.2022 служив в складі 54-ї бригади м.Миколаїв, cержант	02022-07-1717 липня 2022	Загинув внаслідок ракетно-вибухової травми в м.Миколаїв
		Вінніченко Олександр Васильович	14.01.1987, с. Жданівка Хмільницького району Вінницької області. Після закінчення технічної школи міста Хмільник отримав професію водія. 04.03.2022 року призваний Хмільницьким РТЦК та СП, солдат. Водій автомобільного відділення автомобільного взводу підвозу боєприпасів роти забезпечення боєприпасами батальйону матеріального забезпечення військової частини А1619 .	02022-07-1717 липня 2022	Загинув в місті Миколаїв
		Вихованчук Віталій Васильович	23.07.1971, сержант	02022-07-1717 липня 2022
		Ярмуратій Анна Миколаївна Орден Данила Галицького	22.12.1992, с. Жерденівка на Вінниччині. Закінчила жерденівську середню школу, по тому здобула вищу освіту в Уманському університеті. Була призвана на військову службу за контрактом до Збройних Сил України в 2016 році, була учасницею АТО/ООС. Проходила військову службу в 59-й окремій мотопіхотній бригаді імені Якова Гандзюка, штаб-сержант.	02022-07-1717 липня 2022	Загинула 17 липня 2022 року внаслідок ворожих ракетних обстрілів, рятуючи життя побратимів у місті Миколаєві. Похована 19 липня 2022 року в селі Жерденівці
18 липня
7790		Бондаренко Сергій Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01998 1998, 24 роки, с. Черняхів Кагарлицький район Київська область. Мешкав в с. Горохуватці Обухівського району на Київщині. Солдат, військовослужбовець підрозділу 72 ОМБр. Батько помер у в'язниці, а мати померла від алкоголізму. З 2010 року мешкав у дитячому будинку сімейного типу родини Міщенко. Здобув професії тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, автослюсаря. Брав участь в АТО, був демобілізований. Починаючи з 22 листопада 2021 року проходив військову службу за контрактом у складі 72 ОМБр. В складі цього підрозділу після російського вторгнення в Україну бив ворога в Донецькій області. Залишилися сестра.	02022-07-1818 липня 2022	Загинув під час артилерійського обстрілу біля с. Одрадівки поблизу м. Бахмуту Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
7791		Люк Люцишин («Скайуокер»)	01991 1991, 31 рік, США. Бойовий медик інтернаціональної роти Першої окремої бригади спеціального призначення ім. Івана Богуна. Його бабуся емігрувала з України до Сполучених Штатів Америки після Другої світової війни. Працював поліцейським у США.	02022-07-1818 липня 2022	Загинув у бою біля села Григорівки, що на Донеччині. В Люка влучив російський танк і він отримав важкі поранення. Побратими Едвард, Еміль і Браян намагалися його евакуювати, але другий постріл танку вбив їх усіх.
7792		Браян Янг («Рагнар»)	01971 1971, 51 рік, США. Військовослужбовець інтернаціональної роти 1 ОБрСпП. З 1988 року служив в армії США. У військовій місії отримав травму і був відправлений до резерву. 2017 року вирішив об'їхати всю планету на велосипеді, але пандемія коронавірусу стала цьому на заваді. Він осів в Грузії, звідки в березні 2022 року дістався до України.	02022-07-1818 липня 2022	Загинув у бою поблизу села Григорівки на Донеччині. Намагався разом з Емілем і Едвардом евакуювати пораненого Люка, але в них влучив російський танк.
7793		Едвард Селандер Патріньяні	01994 1994, 28 років, Швеція. Військовослужбовець інтернаціональної роти 1 ОБрСпП. Економіст і філософ за цивільною освітою. Проходив службу в Уппсальському авіакрилі Повітряних сил Швеції у званні лейтенанта, але звільнився і за пару місяців до смерті поїхав захищати Україну. Брав участь в обороні м. Лисичанська.	02022-07-1818 липня 2022	Загинув у бою біля села Григорівки на Донеччині. Намагався разом з Емілем і Браяном евакуювати пораненого Люка, але в них влучив російський танк.
7794		Еміль-Антуан Руа-Сіруа («Бобер»)	01991 1991, м. Монреаль, Канада. Парамедик інтернаціональної роти 1 ОБрСпП. Раніше служив в Французькому іноземному легіоні. Вивчав філософію та маркетинг в університеті. Працював у компанії доставки GLS. Приїхав в Україну в перші дні після початку російсько-української війни. Спочатку воював у добровольчих батальйонах, потім перейшов до 1 ОБрСпП. Залишилися мати і сестра.	02022-07-1818 липня 2022	Загинув у бою з окупантами поблизу с. Григорівки на Донеччині. Намагався разом з Едвардом і Браяном евакуювати пораненого Люка, але в них влучив російський танк.
7795		Брожко Вячеслав Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01968 1968. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено).	02022-07-1818 липня 2022 (орієнтовно)	Загинув під час бойових дій проти російських окупантів поблизу м. Покровська Донецької області. Похований у м. Броварах Київської області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
7796		Простак Олександр	01977 1977, смт Ворохта Івано-Франківська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Закінчив Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського. Учасник АТО/ООС. До російського вторгнення в Україну працював учителем фізичного виховання у ворохтянській школі. У березні 2022 року був призваний до ЗС України і воював на Сході України. Залишилася дружина та двоє дітей.	02022-07-1818 липня 2022	Помер в результаті проблем з серцем по дорозі додому на ротацію у Львівській області.
7797		Паращенко Олександр Олександрович	м. Синельникове Дніпропетровська область. Стрілець-санітар парашутно-десантної роти (підрозділ — не уточнено).	02022-07-1818 липня 2022	Загинув у бою з російськими окупантами (місце — не уточнено).
7798		Асадов Андрій Романович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01998-03-1515 березня 1998, с. Старе Місто Тернопільська область. Сержант, бойовий медик підрозділу 80 ОДШБр. Отримав медичну освіту у Галицькому медичному коледжі імені Євгена Гливи. Після закінчення коледжу призвався добровольцем, чотири роки проходив службу бойовим медиком в АТО. 24 лютого 2022 року був призваний на військову службу за мобілізацією. Рятував життя іншим військовослужбовцям на донецькому напрямку.	02022-07-1818 липня 2022	Загинув поблизу населеного пункту Спірне Бахмутського району Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
7799		Зосімова Крістіна Сергіївна	01988-11-1616 листопада 1988, с. Чечелеве Полтавська область. Солдат, другий номер обслуги кулемета ДШК підрозділу 13 ОМПБ 58 ОМПБр. Народилася в родині військових. Займалася легкою атлетикою та вболівала за хокейний клуб «Кременчук». Навчалась в 7-й школі, Харківському університеті, військовій академії. З 2017 року проходила військову службу в одному з десантно-штурмових підрозділів на посаді зв'язківця. Майже 3 роки перебувала у районі проведення Учасник АТО/ООС. Пізніше повернулася до цивільного життя. В 2021 році повернулася до ЗС України. Прихистила дитину загиблого побратима.	02022-07-1818 липня 2022	Загинула в результаті ракетно-артилерійського обстрілу поблизу села Покровського Бахмутського району Донецької області.
7800		Якубенко Олександр Степанович	01967 1967. Капітан, заступник командира стрілецького батальйону з морально-психологічного забезпечення 72 ОМБр. У мирний час був начальником Міжрегіонального управління НАДС у м. Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях.	02022-07-1818 липня 2022	Загинув під час ворожого артилерійського обстрілу у Донецькій області. Похований у Набутівській громаді Черкаського району Черкаської області. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно).
7801		Жеребецький Тарас Петрович («Бармен») Орден «За мужність» ІІ ступеня Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту» Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01987-09-077 вересня 1987, 34 роки, м. Червоноград. Старший сержант, військовослужбовець 80 ОДШБр. Активний учасник Помаранчевої революції та Революції Гідності. Учасник АТО. Перебував на Луганщині, захищав Луганський аеропорт, пройшов Іловайський котел. Був депутатом Львівської районної ради і головою фракції «Європейська солідарність», колишній інженер заводу «Фуджикура». Нагороджений орденом «За мужність» III ступеню (04.04.2022).	02022-07-1818 липня 2022	Загинув поблизу населеного пункту Спірне Бахмутського району Донецької області від вибуху ворожої міни, коли витягав поранених. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно).
7802		Сєростанов Олександр Владиславович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01987-02-2626 лютого 1987, м. Кам'янське Дніпропетровська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). У 2010 році закінчив Національний авіаційний університет. У 2010-2012 роках працював в авіакомпанії «Аеросвіт», упродовж 2012-2022 років — інженером з підтримання льотної придатності в авіаційній групі.	02022-07-1818 липня 2022	Загинув у бойових діях поблизу м. Торецька Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
7803 … 7809			Військовослужбовці ЗС України.	02022-07-1818 липня 2022	(для доповнення за 18 липня 2022 року)
19 липня
7810		Антоненко Сергій Олегович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01988-01-2323 січня 1988, м. Кам'янське Дніпропетровська область. Капітан, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Закінчив Харківську юридичну академію імені Ярослава Мудрого. Був призваний до ЗС України за мобілізацією 24 лютого 2022 року.	02022-07-1919 липня 2022	Загинув в результаті поранень, несумісних з життям, які були отримані під час участі у бойових діях поблизу с. Норцівки Харківської області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
7811		Чебаненко Артем («Паук»)	м. Чернігів. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Уболівальник чернігівської «Десни» і київського «Динамо». Брав участь в обороні м. Чернігова.	02022-07-1919 липня 2022	Помер в результаті захворювання в лікарні (місце — не уточнено).
7812		Рачок Микола («Хлопчик»)	01995-05-3131 травня 1995, м. Вінниця. Військовослужбовець 58 ОМПБр. Закінчив Вінницький технічний ліцей та НаУКМА, магістр теорії, історії літератури та компаративістика. Редактор інтернет-ресурсу infocar.ua. З перших днів російсько-української війни пішов захищати Україну.	02022-07-1919 липня 2022	Загинув під час бойового зіткнення, коли його підрозділ прийняв нерівний бій з досить чисельним загоном вагнерівців. У важкому бою ворога було повністю знищено, а прорив зупинено (місце — не уточнено).
7813		Дяків Олег Юрійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	18 липня 1995, м. Дрогобич Львівська область. Солдат, військовослужбовець 80 ОДШБр. У 2017 році закінчив історичний факультет Дрогобицького ДПУ імені Івана Франка, здобув фах вчителя історії та правознавства. З початком російського вторгнення в Україну повернувся з Чехії до рідного міста з бажанням їхати до м. Маріуполя та захищати країну від окупантів. Приєднався до територіальної оборони ЗС України, пройшов необхідний вишкіл та воював у складі 80 ОДШБр.	02022-07-1919 липня 2022	Загинув під час боїв з російськими окупантами на Бахмутському напрямку в Донецькій області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
7814		Мендруль Владислав Володимирович	01994-05-1212 травня 1994, м. Олександрія, Кіровоградська область. Мешкав у м. Ватутіне на Черкащині. Після строкової служби в Збройних силах України вступив до Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного. У квітні 2015 року був призваний на військову службу та брав активну участь в АТО/ООС. Старший лейтенант, командир взводу батареї артилерійського дивізіону окремої артилерійської бригади.	02022-07-1919 липня 2022	Загинув внаслідок артилерійського обстрілу під час виконання бойового завдання на Миколаївщині. Похований у м. Ватутіне на Черкащині. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
7815		Шептур Іван Володимирович	01991-06-1515 червня 1991. Солдат, навідник-оператор танку підрозділу 4 ОТБр. Після закінчення навчання в школі, здобув професії автослюсара, кранівника, але себе реалізував у будівельній справі. Спочатку працював з батьком, а згодом і сам став будівельником. Опанував самостійно багато будівельних професій, що пригодилися у зведенні власного житла. Двічі брав участь у Революції гідності. Після початку повномасштабного вторгнення пішов добровольцем до ЗСУ. Спершу потрапив на навчання артилерійської підготовки у Львові, Немирові всього на 6 днів, потім відправили до Черкаси, бо там створювалась окрема бригада-танкістів. У Дніпропетровській області пройшов «курс молодого бійця». Брав участь у бойових діях поблизу Ізюму, Гусарівки на Харківщині. Будівельні навики, отримані, знадобились Іванові і на війні, у спорудженні капонірів для танків та бліндажів.	02022-07-1919 липня 2022	Загинув при виконанні бойового завдання в результаті підриву на міні в районі села Гусарівка на Харківщині.
7816		Писаренко Максим Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01989-09-055 вересня 1989. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено).	02022-07-1919 липня 2022	Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
7817		Левченко Валентин Віталійович («Льова») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	18 років, с. Козилівка Чернігівська область. Кулеметник 242-го окремого батальйону ТрО 241-ї окремої бригади ТрО. Після закінчення школи, в 2021 році вступив на навчання до Національного університету біоресурсів і природокористування ННІ лісового і садово-паркового государства (м. Київ). Мав лідерські задатки. Займався гирьовим спортом і стрільбою, любив плавати. На останньому курсі взяв академвідпустку, до "Перемоги". З часом був направлений в зону ведення активних бойових дій. На фронті проявив себе як справжній воїн. Був командиром відділення, у підпорядкуванні перебувало 13 солдатів.	02022-07-1919 липня 2022	Загинув вночі при виконанні бойового завдання в районі с. Дементіївки на Харківщині, де перед цим рашисти знищили українську розвідгрупу. Поки військовослужбовці підрозділу займали позиції, з власної ініціативи пішов на дорозвідку. Лісосмуга, що була неподалік, виявилася зайнята ворогом. Рашисти засіли там у маскувальних костюмах - «кікіморах». Валентин побачив їх, але здійняти автомат не встиг – вони відкрили по ньому перехресний вогонь. Похований на кладовищі в селі Козилівці. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
7818		Кравчук Костянтин Геннадійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	23 квітня 1993, м. Бердичів. Навчався в школі №5. Випускник обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою в м. Острог імені Костянтина Івановича Острозького Рівненської обласної ради 2009 року. У 2014 році отримав звання лейтенанта. Служив в Миколаєві. Мобілізований 7 березня 2022 року.	02022-07-1919 липня 2022	19 липня 2022 року група спеціального призначення під командуванням Костянтина отримала завдання з ведення спеціальної розвідки та у разі виявлення знищення живої сили та техніки противника в районі н.п. Гракове. Близько 14.20 група спеціального призначення в складі якої перебував військовослужбовець проводила корегування вогню артилерії, в наслідок чого було пошкоджено техніку противника. Близько 14.40 почався вогневий контакт з противником. Завдав вогневого ураження, зблизився з противником та застосував ручні гранати, з метою подавлення вогневих засобів противника. Разом з тим, він потрапив під ворожий обстріл з боку противника та від отриманих поранень загинув на полі бою .
7819		Демко Михайло Васильович	18.11.1967	02022-07-1919 липня 2022	Загинув неподалік населеного пункту Любомирівка, що на Миколаївщині
7820		Чаленко Олександр Дмитрович («Бронь»)	27.12.1978	02022-07-1919 липня 2022	Загинув під час бойового завдання у селі Любомирівка, Миколаївської області
20 липня
7825		Таран Юрій Олександрович («Таран»)	23.04.1997, 25 років, Вінницька область. Капітан, командир роти 72 ОМБр. Навчався в Тульчинському державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. Продовжив навчання в НАСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного на факультеті бойового застосування військ та закінчив навчання з відзнакою в 2018 році. Був призначений командиром механізованого взводу у 72 ОМБр. Після закінчення навчання, у складі підрозділу був направлений на виконання завдання до Луганської області, де у лютому 2019 року у 22-річному віці очолив роту. Боронив державну цілісність на Світлодарській дузі, під Попасною, у Золотому, Верхньоторецькому. Після масштабного вторгнення захищав Київщину. Бійці його підрозділу зупинили прорив противника на Броварському напрямку, знищили при цьому три танки та п'ятнадцять одиниць бойових машин піхоти, затрофеїли три БМП. Підрозділ під його командуванням гнав ворога до кордону і на Харківщині звільнив низку населених пунктів. Згодом продовжив виконувати завдання на Донецькому та Луганському напрямках. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (06.07.2022).	02022-07-2020 липня 2022	Загинув у боях з російськими окупантами в м. Торецьку Бахмутського району Донецької області. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» II ступеня (посмертно).
7826		Макаренко Вадим Миколайович	м. Синельникове Дніпропетровська область. Молодший сержант, командир бойової машини — командир відділення парашутно-десантної роти (підрозділ — не уточнено).	02022-07-2020 липня 2022	Загинув під час участі в бойових діях в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії (місце — не уточнено).
7827		Заєць Сергій Васильович	01986 1986, м. Бар Вінницька область. Молодший сержант, командир стрілецького відділення (підрозділ — не уточнено).	02022-07-2020 липня 2022 (орієнтовно)	Загинув у бою з російськими окупантами (місце — не уточнено).
7828		Майборода Віктор Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01964 1964, с. Мартинівка Черкаська область. Молодший сержант, гранатометник механізованої роти механізованого батальйону ЗС України (підрозділ — не уточнено).	02022-07-2020 липня 2022	Загинув у бою з російськими окупантами на території Донецької області. Похований в с. Мартинівка. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
7829		Чабан Олександр Олександрович	01987-08-1717 серпня 1987, 34 роки, м. Краматорськ Донецька область. Старший лейтенант, військовослужбовець 92 ОМБр. Випускник соціологічного факультету, магістр політології, голова Студентського наукового товариства в 2009–2013 роках та лідера студентського самоврядування ХНУ імені В. Н. Каразіна. Займався підприємницькою діяльністю, в подальшому навчався у НАСВ імені Петра Сагайдачного. З 2014 року боронив Україну. З початком російського вторгнення в Україну знову був призваний на військову службу до ЗС України. Залишилася донька.	02022-07-2020 липня 2022	Загинув у боях з російськими окупантами в Харківській області. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно).
7830		Кокін Володимир Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01982-08-2020 серпня 1982, смт Близнюки Лозівський район Харківська область. Солдат, оператор 1-го протитанкового відділення протитанкового взводу 3-го механізованого батальйону 92 ОМБр.	02022-07-2020 липня 2022	З 20 липня 2022 року вважався зниклим безвісти. Тільки 18 вересня стало відомо, що він загинув від поранення, несумісного з життям поблизу населеного пункту Гракового Харківської області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
7831		Вакула Роман Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01978-09-088 вересня 1978, селище Слатине Харківська область. Старший солдат, старший оператор протитанкового відділення протитанкового взводу 3 механізованого батальйону 92 ОМБр. У 2002 році вступив на навчання до Національного університету цивільного захисту України. До війни працював у Харківському СІЗО, де пройшов трудовий шлях до посади інспектора пожежної безпеки. У 2020 році підписав контракт зі ЗС України. Виконував бойові завдання в районі проведення ООС.	02022-07-2020 липня 2022	Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Гракове на Харківщині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Похований у м. Дергачах на Харківщині.
7832		Талків Теодор Олександрович	01995-07-022 липня 1995, мешканець с. Височанське Одеської області. Сержант, військовослужбовець 28 ОМБр.	02022-07-2020 липня 2022	Загинув у бою з окупантами на Херсонщині.
7833		Тимошенко Владислав Васильович	17 вересня 1999 року. Молодший лейтенант. Після закінчення Устянської середньої школи вступив на навчання до Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного. Закінчивши академію у 2020 році, був направлений в зону бойових дій на Сході України.	02022-07-2020 липня 2022	З початком широкомасштабного російського вторгнення на територію України Владислав виконував бойові завдання на посаді командира роти на Південно-Бузькому напрямку. Там і загинув.
7834		Деменко Роман	01996 1996, м. Сарни Рівненська область. Проходив службу у полку «Азов».	02022-07-2020 липня 2022	Загинув біля міста Гуляйполе під час оборони Запорізької області. Похований на цвинтарі на вулиці Ковельській в Сарнах. У місті Сарни на честь Романа перейменовано вулицю.
7835 … 7840			Військовослужбовці ЗС України.	02022-07-2020 липня 2022	(для доповнення за 20 липня 2022 року)
21 липня
7841		Хухлей Олександр («Кєні»)	23 роки, м. Вінниця. Військовослужбовець ССО ЗС України. Випускник Вінницького фахового коледжу економіки та підприємництва та Вінницького навчально-наукового інституту економіки Західноукраїнського національного університету. Гравець команди ветеранів-учасників АТО/ООС з регбі-7 «The Brave Ukraine». У перші тижні з моменту початку російсько-української війни проходив службу на найтяжчих позиціях у складі Громадського формування з охорони громадського порядку «Загін територіальної оборони м. Бориспіль». Згодом після наполегливих тренувань долучився до ССО.	02022-07-2121 липня 2022	Загинув під час виконання бойового завдання на сході України (місце — не уточнено).
7842		Козлов Олександр Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	02001-05-1818 травня 2001, м. Кам'янське Дніпропетровська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 2019 року закінчив навчання в ПТУ № 22. В 2019—2020 роках працював на АТ «ДНІПРО-АЗОТ». В 2020—2021 роках проходив строкову військову службу. 16 березня 2022 року був призваний до ЗС України за мобілізацією.	02022-07-2121 липня 2022	Загинув в боях з російськими окупантами поблизу смт Високопілля в Бериславському районі Херсонської області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
7843		Герман Володимир Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01980 1980, с. Ліпляве Черкаський район Черкаська область. Мешкав і працював в с. Степанці Черкаського району. Старший солдат, головний сержант взводу механізованої роти механізованого батальйону ЗС України (підрозділ — не уточнено).	02022-07-2121 липня 2022	Загинув в боях з російськими окупантами в Донецькій області. Похований в рідному селі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
7844 … 7855			Військовослужбовці ЗС України.	02022-07-2121 липня 2022	(для доповнення за 21 липня 2022 року)
22 липня
7856		Шкабко Олександр Геннадійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01991-08-1717 серпня 1991, м. Кам'янське Дніпропетровська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 2010 року закінчив ПТУ № 22. В 2016—2017 роках проходив строкову військову службу. До ЗС України був призваний за мобілізацією 5 травня 2022 року. Залишилася мати і брат.	02022-07-2222 липня 2022	Загинув в боях з російськими окупантами поблизу населеного пункту Карнаухівки Ізюмського району Харківської області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
7857		Красніков Іван Вікторович	44 роки, м. Лебедин Сумська область. Капітан, командир роти бойової бригади ЗС України (підрозділ — не уточнено). З 24 лютого 2022 року був призваний за мобілізацією на військову службу до ЗС України. Спочатку проходив службу на посаді командира взводу в підрозділі, який обороняв м. Лебедин, потім був призначений на посаду командира роти бойової бригади.	02022-07-2222 липня 2022	Загинув під час мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Новолуганське Бахмутського району Донецької області. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно).
7858		Пеприк Роман Олегович (ієромонах Пимен)	01992-02-1010 лютого 1992, мешканець м. Заліщики Тернопільська область. Старший солдат, снайпер 1-ї категорії відділення снайперів 129 ОРБ. Прийнявши чернечий постриг у ранньому віці, служив Богу в монашому чині. З початком російського вторгнення в Україну, монах Пимен, не лишаючи чернечих обітниць, пішов добровольцем захищати суверенітет України у зоні проведення ООС. Виконував бойові завдання та брав безпосередню участь у боях на передовій. Після звільнення з військової служби монах Пимен став насельником монастиря на честь святителя Нектарія Егінського (с. Ходосівка Київська область). В цій обителі він прийняв сан ієродиякона, а опісля й ієромонаха від рук митрополита Олександра Драбинка. Згодом продовжив служіння в одному з монастирів ПЦУ на Прикарпатті. На початку літа 2020 року ухвалив рішення знову повернутися до військової служби.	02022-07-2222 липня 2022	Загинув під час ракетного обстрілу поблизу м. Апостолового Криворізького району Дніпропетровської області.
7859		Пєнкін Віталій Тимофійович	01985-11-1616 листопада 1985, м. Сорокине Луганська область. Командир відділення, гранатометник механізованого підрозділу посиленої вогневої потужності 60 ОПБр. З юності вболівав за «Шахтар» (Донецьк). 2011 року прийшов на фанатський сектор. Разом з братом-близнюком активно вболівав за донецьку команду та брав участь у навколофутбольному житті у складі фанатського колективу «The Cartel». Після окупації рідної домівки у 2015 році, разом з родиною вимушено оселився у м. Першотравенську на Дніпропетровщині. Проходив службу у воєнізованому гірничо-рятувальному загоні, потім працював прохідником в ШУ «Дніпровське». Після російського вторгнення в Україну відразу пішов захищати Батьківщину.	02022-07-2222 липня 2022	Загинув під час ворожого ракетного обстрілу біля населеного пункту Апостолове Криворізького району Дніпропетровської області.
7860		Сержан Дмитро Іванович	01974-02-1212 лютого 1974. Капітан, військовослужбовець ЗС України (командир 5 роти, 2 батальйону 46 окремої десантно-штурмової бригади). Вищу освіту здобув в Київському національному університеті будівництва і архітектури.	02022-07-2222 липня 2022	Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну в селі Білогірка Бериславського району Херсонської області. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» II ступеня (посмертно).
7861		Дуб Денис («Дуб»)	24 роки, с. Слобода-Шоломківська Житомирської області. Вищу освіту здобув у Житомирському державному університеті імені Івана Франка на факультеті фізичного виховання. Працював тренером з футболу в Овруцькій дитячо-юнацькій спортивній школі. У повномасштабній війні захищав країну в лавах 5-ї окремої штурмової бригади. Був старшим стрільцем 2-го штурмового відділення 3-го штурмового взводу 3-ї штурмової роти 1-го штурмового батальйону.	02022-07-2222 липня 2022	Загинув в ході виконання бойового завдання біля Вуглегірської ТЕС поблизу міста Світлодарськ Донецької області. Залишились батьки та двоє старших братів .
7862 … 7875			Військовослужбовці ЗС України.	02022-07-2222 липня 2022	(для доповнення за 22 липня 2022 року)
23 липня
7876		Якименко Ярослав Петрович	01978 1978, 44 роки, с. Семигори Обухівський район Київська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено).	02022-07-2323 липня 2022 (орієнтовно)	Загинув від ворожого обстрілу на сході України (місце — не уточнено).
7877		Гуляєв Віталій Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01978-05-2626 травня 1978, м. Шостка Сумська область. Полковник, командир 28 ОМБр. Воював на передовій з 2014 року. На посаду командира 28 ОМБр був призначений у вересні 2021 року.	02022-07-2323 липня 2022	Загинув на околиці м. Миколаєва в результаті ракетного обстрілу командного пункту. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно).
7878		Бондарев Віталій Іванович	01981-07-1313 липня 1981. Підполковник, військовослужбовець 28 ОМБр.	02022-07-2323 липня 2022	Загинув на околиці м. Миколаєва в результаті ракетного обстрілу командного пункту. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно).
7879		Дейнеко Олександр Григорович	01970-05-066 травня 1970. Підполковник, військовослужбовець 28 ОМБр.	02022-07-2323 липня 2022	Загинув на околиці м. Миколаєва в результаті ракетного обстрілу командного пункту. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно).
7880		Сергієнко Валентин Іванович	01974-03-2929 березня 1974, Красносільська сільська громада Одеська область. Підполковник, військовослужбовець 28 ОМБр.	02022-07-2323 липня 2022	Загинув на околиці м. Миколаєва в результаті ракетного обстрілу командного пункту. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно).
7881		Вдовін Василь Станіславович	01986-10-088 жовтня 1986, 35 років, м. Прилуки Чернігівська область. Старший солдат, навідник міномету підрозділу 72 ОМБр. Закінчив ЗОШ № 6 в м. Прилуках. Потім вступив та закінчив Національний авіаційний університет. Брав активну участь у Революції гідності (2014). Учасник АТО в складі 72 ОМБр (2014-2015). Після демобілізації, активно вів наукову діяльність. Працював провідним інженером в Інституті молекулярної біології та генетики НАН України. Опубліковано декілька його наукових статей. Також мав уже захищати кандидатську роботу, але не встиг. Після російського вторгнення в Україну, 24.02.2022 був призваний до ЗС України за мобілізацією до складу 72 ОМБр. Брав участь у боях поблизу м. Києва, а саме в Бородянці, Ірпіні. Потім був відряджений на Схід, де і загинув.	02022-07-2323 липня 2022	Загинув в результаті артобстрілу та отримання поранень нижньої частини спини і тазу, які виявилися не сумісними з життям, поблизу с. Новолуганського Бахмутського району Донецької області.
7882		Нагорний Олександр	22 роки, м. Біла Церква. Після школи служив у Національній гвардії України. Після 24 лютого 2022 долучився до лав 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців та вирушив захищати Україну від російських окупантів. Брав участь в обороні рідної Київщини, а згодом поїхав на Донбас.	02022-07-2323 липня 2022	Ворожий снаряд поранив прямо у груди, він загинув миттєво в Донецькій області. Похований в Білій Церкві
7883 … 7890			Військовослужбовці ЗС України.	02022-07-2323 липня 2022	(для доповнення за 23 липня 2022 року)
24 липня
7891		Вороб'єнко Максим Дмитрович («П'ятий») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	02002-10-099 жовтня 2002, м. Київ. Молодший сержант, військовослужбовець 1-го батальйону 72 ОМБр. Проходив військову службу в 30-й ОМБр, згодом перевівся до 72 ОМБр. Навчався в київській школі № 286. Освіту продовжив у коледжі харчових технологій м. Києва. В 2009 році долучився до «Пласту». Належав до новацького рою «Грифони» гнізда ч. 33 «Побратими стрімкої скелі». Був учасником крайових новацьких таборів «Літопис Рідної Землі» (2010, 2011) та Крайового новацького табору «Спорт» (2012). Брав участь в новацькій програмі Ювілейної Міжкрайової Пластової Зустрічі до 100-річчя Пласту у Львові (2012). 2013 року був учасником пластової делегації на Джемборі з нагоди 95-річчя скаутингу в Литві. У квітні 2015 року склав Пластову Присягу, а вже 2018 року здобув ступінь розвідувача. Учасник курінних таборів, а вже у 2018—2019 рр. долучався до співорганізації цих таборів. Відбув МВТ «Золота Булава» (2016), «Легіон» (2017). Учасник мандрівних змагів «Осінній рейд» та «Весняний рейд». В 2021 році уклав контракт зі ЗС України.	02022-07-2424 липня 2022	Загинув у бою з російськими окупантами на сході України (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
7892		Внукова Інна Євгенівна	30 років, капітан ЗСУ (підрозділ — не становлено)	02022-07-2424 липня 2022	Загинла у бою з російськими окупантами на сході України (місце — не уточнено)
7893		Янковський Олексій Сергійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	15 грудня 1993, селище Леніне АР Крим	02022-07-2424 липня 2022	Похований 28 липня 2022 року в с. Млинівці.
7894 … 7900			Військовослужбовці ЗС України.	02022-07-2424 липня 2022	(для доповнення за 24 липня 2022 року)
25 липня
7901		Терещенко Олександр	42 роки, с. Богданівка Броварський район Київська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Сім'я пережила 12 днів окупації с. Богданівки. Дружина з трьома дітьми змогла виїхати з окупованого села до родичів за Київ одним із перших «зелених» коридорів — 19 березня, а чоловік другим коридором — 21 березня. Фактично відразу прибув до Броварського районного ТЦКтаСП і за три дні отримав повістку. Залишилася дружина, з якою прожив 20 років у шлюбі, а також троє дітей: 18-річна та 17-річна доньки і 9-річний син.	02022-07-2525 липня 2022	Загинув від осколкового поранення в голову на Сєвєродонецькому напрямку.
7902		Дроздов Ігор Володимирович («Дрозд»)	40 років, м. Житомир. Лейтенант, командир взводу 46 ОДШБр. Закінчив Державний університет «Житомирська політехніка» та військову кафедру Житомирського військового інституту. Після повномасштабного вторгнення добровільно відбув на фронт.	02022-07-2525 липня 2022	Загинув в бою з російськими окупантами в районі с. Білогірка Херсонської області.
7903		Марчук Валентин («Шаман»)	44 роки, м. Коростишів Житомирська область. Штаб-сержант, військовослужбовець 46 ОДШБр. Прибув до військкомату у перший день повномасштабної війни.	02022-07-2525 липня 2022	Загинув в бою з російськими окупантами в районі с. Білогірка Херсонської області.
7904		Мельничук Анатолій Іванович	31 січня 1976, м. Коломия. Командир взводу 46-ї ОДШБр. Мандрівник, автор туристичного блогу "Заплічник". Закінчив історичний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Учасник багатьох виборчих кампаній, з’їздів Народного руху України та численних рухівських семінарів, Чернівецького політклубу. Жив у Львові, а до того деякий час також проживав у Івано-Франківську. Залишилося троє дітей.	02022-07-2525 липня 2022	Загинув в селі Білогірка Великоолександрівського району Херсонської області.
7905		Махно Ігор Анатолійович	1976, Смоліне	02022-07-2525 липня 2022 (раніше)	Загинув під час виконання бойових завдань. Похований 25 липня.
7906		Репетя Євген Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	11.07.1987, м. Харків. До 2013 р. проживав в м. Дніпро, після чого переїхав в м. Київ, де жив та працював в сфері виробництва м'яких та корпусних меблів до початку повномасштабного вторгнення рф в Україну. До лав ЗСУ долучився добровільно з 25.03.2022 р. Служив сапером в 46 оаембр ДШВ, 1 батальйон, інженерно-саперний взвод. Виконував бойові завдання під час звільнення Херсонської області в липні 2022 року. Без чоловіка та батька залишилася дружина та 5-річна донька.	02022-07-2525 липня 2022	Загинув в н.п. Білогірка, Великоолександрівського району Херсонської області, 25.07.2022 р., під час проведення наступальних дій. Зі слів сослуживців, був тяжко поранений уламками снаряду в живіт. Однак сам собі надав першу домедичну допомогу і був евакуйований до найближчого госпіталя, по дорозі до якого, на жаль, помер. Нагороджений Орденом за мужність III ступеню (посмертно) - Указ Президента України #310/2023 від 30.05.2023 р. Похований 05.08.2022 р. на Міському кладовищі у м. Києві (Берковецьке) на 42 ділянці, 7 ряд.
7907		Живаго Андрій Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» Нагрудний знак «Знак пошани» (Міністерство оборони України) Нагрудний знак «Учасник АТО»	5 травня 1976, м. Конотоп. Сержант, головний сержант розвідувального взводу 2 аеромобільного батальйону 46 ОАеМБр ДШВ ЗСУ. Після закінчення 8 класів Конотопської середньої школи #3 навчався у Конотопському будівельному технікумі транспортного будівництва, згодом закінчив Київський університет права НАУ та Приватний вищий навчальний заклад Інститут землевпорядкування та інформаційних технологій при Національному авіаційному університеті. Працював майстром, прорабом, інженером-геодезістом на різних будівельних об'єктах у м. Києві. Останнє місце роботи ТОВ "РБТ - ГРУП". Із початком повномасштабного вторгнення добровільно став на захист України. 24.02.2022 був призваний до ЗС України Солом'янським РТЦК та СП у м. Києві. У ЗСУ - із 14.06.1995 по 17.10.1996, з 06.03.1997 по 03.08.1998, з 10.02.2015 по 08.04.2016, та з 24.02.2022 р. Брав участь в АТО. Виконував бойові завдання на найгарячиших напрямках по звільненню Київської та Херсонської областей. Без сина залишилась одинока мати.	02022-07-2525 липня 2022	Загинув 25 липня 2022 року під час ведення бойових дій в районі н.п. Білогірка Херсонської області в результаті штурмових дій противника. Указом Президента України # 310/2023 від 30.05.2023 нагороджений орденом "За мужність" lll ступеня (посмертно), Міністром оборони України нагороджений Нагрудним знаком "Знак пошани". ГО "Спілка бійців та волонтерів АТО "Сила України" нагороджений орденом "Честь і слава", командиром в/ч пп В-2749 нагороджений медаллю "Ветерану 5 БТГр "Кремінь". Нагороджений відзнакою від Президента України "За участь в антитерористичній операції". Має відзнаку від НГШ ЗСУ "Учасник АТО". Похований 2 серпня 2022 на Берковецькому кладовищі у м. Києві, 42 ділянка, ряд 9, місце 28.
7908		Кравець Сергій («Крава»)	29 років, селище Нова Рафалівка Рівненської області. Навчався місцевій школі-інтернаті. Здобув освіту столяра в Маневицькому вищому професійному училищі. Працював водієм, будівельником, неодноразово їздив за кордон на заробітки. Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік воював за Україну у лавах Десантно-штурмових військ ЗСУ. Був бійцем 46-ї окремої аеромобільної бригади.	02022-07-2525 липня 2022	Загинув біля села Білогірка на Херсонщині. Під час виконання бойового завдання боєць потрапив під ворожий артилерійський обстріл та отримав смертельне поранення голови. Залишилися мама, брат, сестра, дружина та дві доньки. Похований в рідному селищі
7909 … 7924			Військовослужбовці ЗС України.	02022-07-2525 липня 2022	(для доповнення за 25 липня 2022 року)
26 липня
7925		Кукурба Олександр Васильович	01994-09-1818 вересня 1994, с. Верхній Вербіж Коломийський район Івано-Франківська область. Майор, начальник розвідки штабу, льотчик-штурмовик 299 БрТА. Герой України.	02022-07-2626 липня 2022	Загинув під час бойового вильоту о 7:25 ранку у Дніпропетровській області. Олександр намагався катапультуватися, але парашут не відкрився через малу висоту. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» I ступеня (посмертно).
7926		Савоченко Олександр	01986 1986, с. Поліське Коропський район Чернігівська область. Офіцер, військовослужбовець 72 ОМБр.	02022-07-2626 липня 2022	Загинув у бою з окупантами поблизу м. Бахмута в Донецькій області.
7927		Захарчук Віктор Васильович	01981-01-022 січня 1981, м. Вараш Рівненська область. Молодший сержант, стрілець-санітар підрозділу 14 ОМБр. Закінчив Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості. Працював на Рівненській АЕС. З перших днів війни відбув добровольцем на фронт.	02022-07-2626 липня 2022	Загинув під час обстрілу в районі с. Берестове Донецької області.
7928		Гаценко Олексій Сергійович	01981 1981, м. Бурштин Івано-Франківська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). До війни працював тренером з футболу Рогатинської ДЮСШ.	02022-07-2626 липня 2022	Загинув під час виконання бойового завдання (місце — не уточнено)
7929		Басик Андрій («Каспер»)	27 років, с. Антонівка Рівненська область. Солдат, гранатометник 1 аеромобільного батальйону 46 ОДШБр. До ЗС України був призваний за мобілізацією 17 березня 2022 року.	02022-07-2626 липня 2022	Загинув в бою з російськими окупаетами в районі села Білогірка Херсонської області.
7930		Макуха Дмитро	8 листопада 1977 (44 роки), м. Кам'янське. Закінчив ПТУ №26 в 1996 році. Проходив строкову військову службу у 1996-1997 роках. Спочатку був асфальто-бетонщиком, потім асфальтувальником. Клали асфальт на заводі, біля заводу, бетонували у цехах, займались будівельними роботами. У 2010 познайомився з дружиною Ларисою коли разом працювали на заводі АТ "ДНІПРОАЗОТ" в одному цеху. У 2014 році був мобілізований у зону ООС. Повернувся через півтора року. У 2022 знову пішов на війну. Спочатку був у теробороні у Кам’янському, потім окопи на Дніпропетровщині копав. Служив у 108-мій окремій бригаді територіальної оборони.	02022-07-2626 липня 2022	Загинув біля села Нескучне Донецької області. З ним загинуло ще 11 захисників. Причиною смерті стала вибухова травма лівого стегна, осколкове поранення, несумісне з життям. Його встигли довезти до лікарні, але він стік кров’ю. Похорон відбувся 31 липня на Алеї Героїв Соцміста.
7931		Гутнік Вадим Святославович	с. Дяківці. Капітан, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Випускник гімназії ім. Стельмаха у селі Дяківці.	02022-07-2626 липня 2022	Загинув в боях з російськими окупантами потрапивши у вогневу засідку поблизу села Андріївка Херсонської області. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно).
7932 … 7940			Військовослужбовці ЗС України.	02022-07-2626 липня 2022	(для доповнення за 26 липня 2022 року)
27 липня
7941		Іванов Олексій Петрович	01990-12-044 грудня 1990, Луганська область. Мешканець м. Переяслава. Командир відділення роти 137-го окремого батальйону територіальної оборони 114 ОБрТрО. Від початку російського вторгнення в Україну пішов обороняти рідну країну.	02022-07-2727 липня 2022	Загинув від влучання міни в окоп поблизу м. Соледару, що на Донеччині, прикриваючи відхід свого пірозділу.
7942		Міщенко Володимир Миколайович	01961 1961 (61 рік), с. Лецьки Київська область. Сержант, командир стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти 137-го окремого батальйону територіальної оборони 114 ОБрТрО. 1978 року закінчив школу № 2 у м. Переяславі, де й мешкав. Займався велоспортом. Був учасником бойових дій на сході України у 2014-2015 роках. Залишилися дружина, донька та мати. Від початку російського вторгнення в Україну пішов обороняти рідну країну.	02022-07-2727 липня 2022	Загинув від влучання міни в окоп поблизу м. Соледару, що на Донеччині, прикриваючи відхід свого пірозділу.
7943		Коваленко Олександр	34 роки. Правоохоронець зведеного загону ГУНП в Дніпропетровській області Національної поліції України. Оперуповноважений відділу організації розкриття злочинів проти власності управління карного розшуку ГУНП в Дніпропетровській області. В правоохоронних органах - з 2011 року. Залишилися дружина та двоє дітей.	02022-07-2727 липня 2022	Загинув в результаті ворожого обстрілу під час виконання службового завдання у Донецькій області.
7944		Андрійченко Петро	42 роки. Правоохоронець зведеного загону ГУНП в Дніпропетровській області Національної поліції України. Помічник чергового чергової частини відділення поліції № 11 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області. Мав 20-річний стаж роботи в органах внутрішніх справ. У лютому 2002 року став курсантом Криворізького училища професійної підготовки працівників міліції, потім був призначений на посаду до підрозділу забезпечення Царичанського районного відділу міліції. Залишилися дружина та 17-річний син.	02022-07-2727 липня 2022	Загинув в результаті ворожого обстрілу під час виконання службового завдання у Донецькій області.
7945		Кущевський Сергій	30 років, Петриківський район Дніпропетровська область. Правоохоронець зведеного загону ГУНП в Дніпропетровській області Національної поліції України. Поліцейський з логістики, обліку та збереження речових доказів і озброєння логістики відділення поліції № 10 Дніпровського районного управління поліції. Службу в Національній поліції України розпочав у квітні 2018 року. Залишилися дружина, донька та син.	02022-07-2727 липня 2022	Загинув в результаті ворожого обстрілу під час виконання службового завдання у Донецькій області.
7946		Седченко Андрій Юрійович Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»	01977-06-2626 червня 1977. Майор поліції, інспектор режимно-секретного сектору Камёянського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області. Проживав у місті Артемівську (нині — Бахмут). Проходив строкову службу в армії в 80 УЦ РВСП. 2005 року працював на посаді оперативного чергового у міліції. Згідно Указу Президента України № 53/2016 від 17 лютого 2016 року був нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції». Залишилися дружина та син.	02022-07-2727 липня 2022	Загинув в боях з російськими окупантами в Бахмуті, що в Донецькій області.
7947		Бевзюк Андрій Іванович («Брабус»)	01988-12-1818 грудня 1988, м. Київ. Військовослубовець 48-го окремого стрілецького батальйону 72 ОМБр. Після початку російського вторгнення в Україну пішов боронити Україну разом з батьком і братом. Залишилася дружина та двоє дітей.	02022-07-2727 липня 2022	Загинув під час бойових дій у Донецькій області.
7948		Матюха Олег Михайлович	09.12.1963 р.н., місто Київ.Старший сержант. Командир бойової машини, командир відділення механізованої роти, мех.взводу 66. Закінчив Політехнічний університет з відзнакою. Працював в Ощадбанку. В ЗСУ пішов добровільно. Воював в найгарячіших точках поблизу Мар'янки. Без батька залишилась 8-річна донька.	02022-07-2727 липня 2022	Загинув під час виконання бойового завдання поблизу Мар'янки. Похований 8 серпня 2022 року на Берковецькому кладовищі у м. Києві. 42 ділянка, 5 ряд.
7949		Кравченко Леонід («Амстел») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	45 років, с. Квітневе Житомирської області. Закінчив Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого. Був сільським головою Квітневої сільської ради. Під час повномасштабної війни чоловік воював за Україну в лавах 46-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ. Обіймав посаду навідника.	02022-07-2727 липня 2022	Загинув поблизу села Білогірка на Херсонщині. При виконанні бойового завдання він отримав смертельні поранення внаслідок артилерійського обстрілу. Залишились мама, дружина, син, донька, двоє братів .
7950 … 7965			Військовослужбовці ЗС України.	02022-07-2727 липня 2022	(для доповнення за 27 липня 2022 року)
28 липня
7966		Бабіч Гліб Валерійович («Лєнтяй»)	01969-03-022 березня 1969, м. Миколаїв. Військовослужбовець 10 ОГШБр. Учасник АТО/ООС (2014—2019).	02022-07-2828 липня 2022	Загинув внаслідок підриву на протитанковій міні розвідувального комплексу «Локі» неподалік від м. Ізюму на Харківщині.
7967			Білорусь. Військовослужбовець батальйону «Волат» білоруського полку ім. К. Калиновського.	02022-07-2828 липня 2022	Загинув від кульового поранення під час звільнення українського села (місце — не уточнено).
7968		Насонов Олексій Олександрович	26 років. Сержант поліції Поліції охорони Харківської області. До складу поліції охорони Харківщини вступив у 2015 році.	02022-07-2828 липня 2022	Загинув в результаті обстрілу ТЕЦ у Харківській області.
7969		Сусленніков Володимир	м. Чернігів. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено).	02022-07-2828 липня 2022	Загинув у бою з російськими окупантами (місце — не уточнено).
7970		Одноволик Олексій Сергійович	01983-03-1919 березня 1983, смт Стеблів Черкаська область. Мешканець смт Глеваха Київської області. Лейтенант, командир розвідувального взводу 1-го батальйону 46 ОДШБр. На війні - з 2014 року. Отримав поранення, був демобілізований. Після російського вторгнення в Україну повернувся до ЗС України. Залишилися дружина та двоє дітей.	до 02022-07-2828 липня 2022	Загинув під час виконання бойового завдання (місце — не уточнено). Під час церемонії прощання було оголошено про нагородження Олексія відзнакою "За відвагу" (посмертно). Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно).
7971		Шамаров Максим Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01997-06-1818 червня 1997, м. Львів. Капітан, військовослужбовець 24 ОМБр. Закінчив школу № 50 м. Львова. У 2011 вступив до львівського ліцею Героїв Крут. Закінчив ХНУПС імені Івана Кожедуба. Нагороджений орденом "За Мужність" III ступеня.	02022-07-2828 липня 2022	Загинув під час виконання бойового завдання (місце — не уточнено).
7972		Байщак Роман	01997-04-044 квітня 1997, м. Львів. Капітан, військовослужбовець 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Закінчив школу № 54 м. Львова. У 2011 році вступив до львівського ліцею Героїв Крут. Випускник НАСВ імені гетьмана Петра Сагайдчаного. Нагороджений нагрудним знаком Командував об'єднаних сил Збройних Сил України "За службу та звитягу" III ступеня.	02022-07-2828 липня 2022	Загинув під час виконання бойового завдання (місце — не уточнено).
7973		Дєдов Олексій Васильович	01987-08-2626 серпня 1987, 34 роки, м. Нойштреліц Німеччина. Старший солдат, стрілець-зенітник зенітно-ракетного взводу 72 ОМБр. Народився в родині військовослужбовця. Навчався у міській школі № 4 в м. Пирятина Полтавської області, потім – у Пирятинському ліцеї. Вищу освіту здобув у НАУ за фахом "авіаінженер". Мешкав та працював у м. Пирятині. До ЗС України був призваний 24 лютого 2022 року. Залишилися мати, дружина та два брати, які теж захищають Україну в ЗС України.	02022-07-2828 липня 2022	Згідно повідомлення Полтавського обласного ТЦКтаСП та Пирятинської міської ради, загинув в боях, обороняючи Україну від російської навали поблизу смт Зайцеве Донецької області. Похований в м. Пирятині.
7974		Перехрест Едуард Олександрович	01998-10-1212 жовтня 1998, мешканець Степанківської громади Черкаська область. Солдат, навідник мотопіхотної роти 72 ОМБр.	02022-07-2828 липня 2022	Загинув під час запеклого бою з російськими окупантами на Донеччині. Похований на батьківщині.
7975		Кушнарьов Дмитро Сергійович	22 роки, м. Сєвєродонецьк Луганська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). На військовій службі в ЗС України - з 2020 року.	02022-07-2828 липня 2022	Загинув в результаті ворожого обстрілу на Харківщині.
7976		Краснощоко Дмитро Іванович	21 рік, с. Пересадівка Вітовський район Миколаївська область. Військовослужбовець 40 ОАБр. Закінчив Миколаївський технікум залізничного транспорту, в подальшому - навчався у Дніпровському національному університеті залізничного транспорту. Невід'ємною частиною життя військовослужбовця були карате і футбол.	02022-07-2828 липня 2022	Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Шестакового Харківської області.
7977		Чорноконь Євген Миколайович Медаль «За військову службу Україні»	28 років, с. Слобідка Кам'янець-Подільський район Хмельницька область. Майор, командир батальйонно-тактичної групи 36 ОБрМП. Закінчив Слобідську ЗОШ І-ІІ ступенів, ОКНЗ "Буковинський ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою" (м. Новодністровськ), Військовий інститут танкових військ НТУ «ХПІ». Учасник АТО/ООС. Боронив державу з 2014 року. Залишились батьки.	02022-07-2828 липня 2022	Загинув в результаті багаточисельних кульових поранень на території місця тимчасової дислокації підрозділу в м. Миколаєві. Похований в с. Слобідці на Хмельниччині.
7978		Шитий Валерій Іванович	50 років, м. Київ. Останні 20 років жив з родиною в місті Ірпінь Київської області. У 2015-му здобув вищу освіту в Академії муніципального управління. Був учасником АТО. У мирному житті був приватним підприємцем – мав свою станцію технічного обслуговування автомобілів, був висококласним рихтувальником авто. 5 березня 2022 повернувся з-за кордону в Україну. Служив у 65-ій окремій механізованій бригаді Збройних Сил України. Обіймав посаду командира відділення-командира машини взводу технічної розвідки ремонтно-відновлювального батальйону. Проте виконував бойові завдання як заступник командира взводу розвідки.	02022-07-2828 липня 2022	Загинув поблизу села Нестерянка Запорізької області. Виконуючи розвідувальне завдання із взяття полоненого на опорному пункті, отримав смертельне поранення. До квітня 2023-го вважався зниклим безвісти. Похований 26 квітня 2023 року в Ірпені на Алеї Слави. Залишилися дружина, дві доньки, онук і сестра
7979		Красножон Михайло Дмитрович («Фарнцуз»)	21.11.1987	02022-07-2828 липня 2022	Загинув під час наступальних дій поблизу с.Невельське Покровському району Донецької області. Залишилась мати, діти дружина, сестри та племінники
7980 … 7990			Військовослужбовці ЗС України.	02022-07-2828 липня 2022	(для доповнення за 28 липня 2022 року)
29 липня
7991		Бохонок Віталій Володимирович	01991 1991. Майор, командир батальйону 25 ОПДБр. Випускник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. З 2014 року - до квітня 2022 року проходив військову службу у десантно-штурмовому батальйоні 79 ОДШБр. Герой України. Лицар ордена Богдана Хмельницького трьох ступенів.	02022-07-2929 липня 2022	Помер від ран, отриманих у бою з російськими окупантами (місце — не уточнено).
7992		Моргун Антон	01994-03-1010 березня 1994, м. Вишневе Київська область. Спецпризначенець (підрозділ — не уточнено). Випускник Вишнівської загальноосвітньої школи І–III ступенів № 1.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув в боях з російськими окупантами в районі м. Краматорська на Донеччині.
7993		Міщенко Олександр Сергійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01994-04-1919 квітня 1994, мешканець Городищенської громади Черкаської області. Старший солдат, старший водій – оператор батареї протитанкових керованих ракет 72 ОМБр.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у результаті отримання травм, які виявилися несумісними з життям під час здійснення противником ракетного обстрілу на Донеччині. Похований на батьківщині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
7994		Мороз Сергій Петрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01993-10-1313 жовтня 1993, мешканець Корсунщини Черкаська область. Старший солдат, стрілець-зенітник зенітно-ракетної батареї 72 ОМБр. Здобув освіту у Львівському національному університеті імені Івана Франка. З перших днів російського вторгнення в Україну був призваний до ЗС України за мобілізацією.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув в результаті отриманих поранень несумісних з життям під час здійснення противником ракетного обстрілу на Донеччині. Похований на батьківщині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
7995		Єльчанінов Марк	01975-09-3030 вересня 1975, РРФСР, СРСР. Мешканець м. Бахмуту Донецька область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). У 1986 році сім'я з Марком переїхала до м. Бахмуту з Півночі РРФСР. Після декількох переїздів з 1991 року постійно мешкав у м. Бахмуті. З 1993 по 1995 рік проходив строкову військову службу у військовій частині в м. Києві. Займався підприємницькою діяльністю. У лютому 2015 року був мобілізований у 1282 ЦЗ БТОТ.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено). Похований в м. Дніпрі.
7996		Пясецький Дмитро («Тяж»)	01991-07-1515 липня 1991, м. Луганськ. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Закінчив Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Тренер з єдиноборств, відкрив свій клуб з ММА в Києві. Представник колективу Terror Family ("Динамо", Київ). Після початку повномасштбагного вторгнення став кулеметником.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув в боях з російськими окупантами на Запорізькому напрямку. Кремований на Байковому кладовищі .
7997		Артеменко Станіслав Олександрович («Восток»)	01997-04-1313 квітня 1997, м. Краматорськ Донецька область. Солдат, стрілець 3-ї оперативної роти 2-го оперативного батальйону Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ. Навчався спочатку у 10-й, а потім у 16-й школах м. Краматорська, після – у машинобудівному технікумі та в ДДМА. Боксер (тренер — Валентин Головко). 2020 року пішов служити до полку «Азов». Виконуючи розпорядження командування, разом із побратимами опинився у полоні. Залишилася хвора на онкологію мати і бабуся.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області в результаті терористичних акту російських сил.
7998		Бабенко Олександр Володимирович («Крід») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	02001-06-2323 червня 2001, с. Кірове (нині — Лагідне) на Запоріжжі. Військовослужбовець Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ. У 2009 році разом з мамою переїхав жити у село Ласки Народицького р-ну (нині Народицька ТГ Коростенського району) на Житомирщині. Був професійним спортсменом. Багато років присвятив джіу-джитсу. У 2019 році, одразу після навчання, вступив на військову службу, яку проходив у Києві. У 2020 році доєднався до лав полку «Азов» та перевівся у Маріуполь. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня .	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області в результаті терористичних акту російських сил. Похорон відбувся 19 травня 2023 року на Лісовому цвинтарі в Києві
7999		Хаванських Сергій Ігорович («Ковбой») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	11 вересня 1984. Був підприємцем: на 3D-принтері друкував зброю і продавав її на міжнародних платформах. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, він був резервістом «Азову». Вранці 24 лютого зібрав речі та поїхав на підмогу побратимам в Маріуполь. Старший солдат, військовослужбовець Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ. Учасник оборони Маріуполя. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області. Поховання відбулося 1 червня 2024 року в Києві .
8000		Білий Владислав Сергійович («Хоуп») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	5 серпня 1993, м. Сімферополь. Старший солдат, військовослужбовець Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ з 2015 року. З пʼяти років виховувала тільки мати. Навчався в Гімназії №1. Навчався на історичному факультеті Таврійського Національного Університету імені Вернадського. На першому курсі університету почав відвідувати домашні матчі локального футбольного клубу «Таврія». У 2014 році Владислав разом з ультрасом «Таврії» почав виходити на мирні акції у знак підтримки територіальної цілісності України, але через небезпеку покинув рідний Крим. Незабаром почав навчатися у Національному університеті «Острозька академія» на журналістиці. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Старший навідчик мінометного взводу мінометної батареї. Учасник АТО/ООС .	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області. Після теракту окупанти опублікували відео де було видно людське тіло із татуюванням Перунів цвіт на лікті, яке було у Владислава . Прах Героя поховали у колумбарну стіну Лук’янівського кладовища заповідника, на стінах почесних поховань. Це зробили задля того, аби виконати ще один заповіт азовця — у випадку загибелі, він просив розвіяти його прах в Криму над Чорним морем .
8001		Барановський Микола Володимирович Медаль «За військову службу Україні»	27 березня 1995, м. Маріуполь. Молодший сержант, військовослужбовець Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні».	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області.
8002		Боздуган Андрій Юрійович («Баррет») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	22 вересня 1994, селище Первомайське Дніпропетровської області. Після закінчення 9 класу здобув освіту зварювальника. З 2013-го працював на заводі «Інтерпайп». Наступного року пішов на строкову службу. Згодом перевівся на контракт. Тричі був у АТО. У 2020-му вступив до лав полку «Азов». Був сапером. Військовослужбовець Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ. Повномасштабне вторгнення застало Андрія на курсах підвищення кваліфікації в Золочеві Львівської області.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області. 22 червня 2023 року воїна кремували на Байковому кладовищі в Києві, а вже 24 червня поховали у рідному селищі Первомайське .
8003		Прокопенко Ігор Ігорович («Гантеля»)	10 вересня 2000. Військовослужбовець Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області.
8004		Аганін Микола Володимирович («Матрос») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	18 травня 1961, с. Порохня Новоазовського району Донецької області. Здобув середню спеціальну освіту за професією електрогазозварювальника. Разом із дружиною виховував трьох дітей. Радів онукам. А їх – шестеро. І всі – хлопці. У 2015 році, після окупації рідного села, родина переїхала до Маріуполя. У 2016 році потайки від рідних підписав контракт із ЗСУ. Пішов служити у 54-ту окрему механізовану бригаду. З перших днів повномасштабного вторгнення чоловік приєднався до «Азову». Був старшим кулеметником. Разом із побратимами боронив Маріуполь. У травні 2022 року за наказом вийшов у полон.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області. Похований на Алеї Слави на Берковецькому кладовищі в Києві .
8005		Букарьов Дмитро Євгенович(«Білотур») Орден «За мужність» ІІІ ступеня Медаль «За військову службу Україні»	19 квітня 1971, м. Черкаси. Підполковник, командир гаубичного артилерійського дивізіону Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ. Колишній військовий СБУ. Пішов на війну добровольцем у грудні 2014 році, віддав вісім років життя захисту України, виховав чимало молодих «азовців». Разом з побратимами гідно тримав оборону Маріуполя.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня та медаллю «За військову службу Україні».
8006		Гамаюнов Ігор Іванович Медаль «За військову службу Україні»	20 червня 1992. Старший сержант, військовослужбовець Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні».	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області.
8007		Гринько Олександр Іванович («Гриня»)	23 листопада 1982. Став на захист України ще у 2015 році. Старший сержант, військовослужбовець Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ. Відмінно зарекомендував себе як сапер інженерно-саперної роти та інструктор з мінно-вибухової справи. Далі гарно проявив себе як мінометник першого батальйону. Пройшов оборону Азовсталі і був вимушений здатися в полон де й загинув.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області. Похорону відбувся 13 червня 2023 на Байковому цвинтарі в Києві .
8008		Горбатий Євгеній Сергійович	10 червня 1993, Херсонщина. Військовослужбовець Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ. Працював тренером в Коростені в тренжарному залі «Вітамін». Потім пішов служити. Жив зі своєю коханою в Маріуполі.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області. 24 червня 2023 похований на Житомирщині в селі Вигів .
8009		Карнович Сергій Анатолійович	12 квітня 1960, м. Маріуполь. Майор, військовослужбовець Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ. У 1977-1998 служив у збройних силах. У 1980 році закінчив закінчив спеціальну освіту за напрямом технік-механік автоматичних приводів в місті Перм, РФ. У 1989-1993 здобував вищу освіту у Національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, інженер-електрик. До вторгнення 2014 року працював техніком по обладнанню, менеджером з продажів, менеджером з логістики, начальником охорони, директором автоцентру Укравто в Донецьку, а потім директором СТО у групі компаній «АІС» в Маріуполі та Чернівцях.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області.
8010		Істратов Костянтин Анатолійович («Граніт») Орден «За мужність» ІІ ступеня Орден «За мужність» ІІІ ступеня	25 квітня 1988, родом з Херсонської області. Став на захист України ще за часів АТО. Старший солдат, військовослужбовець Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ. Був поранений і контужений на Азовсталі. 14 травня «Граніт» востаннє зателефонував своїй сестрі, після чого потрапив у російський полон під час виходу військових з «Азовсталі». Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно). Похорон відбувся 23 червня 2023 на Лісовому цвинтарі в Києві .
8011		Павліченко Сергій Миколайович(«Броня») Медаль «За військову службу Україні»	3 вересня 1987, с. Новопавлівка, Запорізька область. Майор, командир ремонтної роти Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні». Вступив до "Азову" в 2014-му році і служив до 2022-го. Брав участь у Широкінській наступальній операції, Мар’їнці, Красногорівці, Світлодарській дузі, обороні Маріуполя. Повномасштабне вторгнення зустрів в Урзуфі, потім обороняв Маріуполь. Без батька залишилися син Назар та дочка Аделія.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області . Прощання відбулося 25 травня 2023 року в Київському крематорії. Поховання праху відбулося 27 травня 2023 в м. Черкаси де живе його родина
8012		Пелехатий Микола Васильович («Васильович»)	20 квітня 1960, м. Бердянськ Запорізької області. Старший солдат, військовослужбовець Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ. був старшим механіком автомобільної техніки ремонтної роти окремого загону спецпризначення "Азов".	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області. Прощання відбулося 1 червня 2023 в Михайлівському Золотоверхому соборі, а потім кремований в Київському крематорії.
8013		Раковський Сергій Валерійович(«Ясон») Орден «За мужність» ІІІ ступеня Орден «За мужність» ІІ ступеня	17 липня 1986. Сержант, військовослужбовець Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області.
8014		Цечоєв Олександр Магометович	10 квітня 1993. Військовослужбовець Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області.
8015		Шевельов Віктор Миколайович	16 вересня 1966. Військовослужбовець Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області.
8016		Шеломієнко Владислав Юрійович («Сенсей»)	5 травня 1960. Молодший сержант, військовослужбовець Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ. У 1980 переїхав до Харкова. Понад усе любив танки. Працював на заводі Малишева. А, потрапивши під скорочення, понад усе мріяв повернутися до улюблених машин, про які знав усе. Якийсь час працював далекобійником. У 2014-му Владислав вирішив, що треба вже і дома трохи побути, тому кинув роботу далекобійника і влаштувався на СТО в Харкові. Наприкінці року на роботі стався вибух, і він, витягуючи машини з полум’я, сильно обгорів. Хотів на війну, але його не взяли за станом здоров’я, тому поїхав волонтером. Завдяки знайомству з азовцями здійснив мрію  знову бути біля танків, у ремонтній роті. Під час повномасштабної війни обороняв Маріуполь, потрапив в полон, загинув в Оленівці. Востаннє Владислав вийшов на зв’язок 18 травня.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області. 30 травня 2023 похований на Алеї Слави на 18-му кладовищі у Харкові..
8017		Коняєв Андрій Леонідович («Джонс»)	10 жовтня 1992, м. Фастів Київська область. Військовослужбовець Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ. Усе дитинство та юність займався спортом — дзюдо. Закінчив школу №10 у 2011 році і відразу вирішив йти до армії. Брав участь в АТО понад 3 з половиною роки. Закінчив Фастівський центр професійно-технічної освіти та отримати фах кухаря. Після — працює на різних роботах, зокрема, на будівництві, де йому довіряють керівні посади. Потім вступає до Білоцерківського аграрного університету, який, через широкомасштабне вторгнення, він так і не закінчив. За рік до чергового наступу росії на Україну він разом цивільною дружиною Оксаною переїхав до Маріуполя. Старший солдат. Снайпер (2 категорії) 1-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 3-ї роти оперативного призначення 2-го батальйону оперативного призначення окремого загону спеціального призначення „Азов“. Його брат також служить в лавах ЗСУ.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області. Похований на Алеї Слави на Інтернаціональному кладовищі в Фастові 23 травня 2023 .
8018		Круковський Дмитро Олександрович («Електрик»)	20 травня 1984, м. Біла Церква. Військовослужбовець Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ. З дитинства займався легкою атлетикою, але потім отримав травму коліна, тому завершив спортивну кар`єру. Навчався у Київському національному авіаційному університеті на факультеті програмування. Згодом працював автомобільним електриком. З 2015 року жив і ніс службу в Маріуполі на Донеччині. Брав участь в АТО. Після закінчення контракту залишився в місті. Там зустрів своє кохання і планував майбутнє. Був помічником гранатометника і без вагань нищив ворога .	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області. Похований 7 червня 2023 на Сухоярському цвинтарі біля Білої Церкви .
8019		Новіков Олексій Дмитрович	26 квітня 1996. Молодший сержант, військовослужбовець Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області.
8020		Тіщенко Дмитро Павлович Медаль «За військову службу Україні»	17 вересня 2002. Солдат, військовослужбовець Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні».	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області.
8021		Парфьонов Денис Анатолійович(«Море») Орден «За мужність» ІІІ ступеня Орден «За мужність» ІІ ступеня	4 травня 1995. Старший солдат, військовослужбовець Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. У 2015 долучився до полку «Азов». Через 3 роки повернувся до цивільного життя, зустрів кохану дружину, став батьком. За рік до повномасштбаної війни знову долучився до полку «Азов». Залишився маленький син Матвій та дружина.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області.
8022		Баіс Ярослав Фарідович («Август»)	8 серпня 1995, м. Одеса. Військовослужбовець Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ. Пройшов відбір до полку у 2017 році і 1 лютого 2017 року підписав контракт.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області. 8 липня 2023 відбулося прощання і похорон.
8023		Барнинець Григорій Володимирович	23 січня 1987, м. Оріхів Запорізька область. Сержант, військовослужбовець Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області.
8024		Бартош Єгор Тимофійович («Ехо»)	22 липня 1989, с. Корніївка, Баришівський район, Київська область. Військовослужбовець Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ з 2014 року. Служив кулеметником кулеметного відділення взводу вогневої підтримки 1-ї роти оперативного призначення 2-го батальйону. Брав участь у звільненні Маруіполя, боях за Іловайськ, Широкінській операції, боях за Мар`їнку та Красногорівку та обороні Світлодарської дуги. З початком повномасштабного вторгнення 86 днів обороняв Маріуполь, в травні 2022 здався в полон.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області. 25 квітня 2023 відбувся похорон у рідному селі Корніївка .
8025		Власишин Володимир Русланович («Американець»)	13 червня 1993, Київська область. Військовослужбовець Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області.
8026		Гвоздинський Володимир Миколайович («Мінфін») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	3 жовтня 1998. Старший солдат, військовослужбовець Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ, мінометник, Оператор-топогеодезист. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області.
8027		Гришкевич Богдан Євгенович(«Космос») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	6 липня 1993, м. Бровари. У дитинстві родина переїхала в Ніжин. Пішов до школи у Ніжині. Пізніше родина оселилася у Чернігові. Здобув фах фельдшера у Ніжинському медичному коледжі, адже мріяв стати військовим хірургом. Працював у Ніжинській міській лікарні. У 2014 році долучився до лав полку «Азов», який згодом став частиною НГУ. Брав участь в АТО, зокрема, у Широкинській операції 2015 року. Служив санітаром відділення збору та евакуації поранених, старший сержант Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ. У 2018 році звільнився, але за два роки повернувся до побратимів. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Залишилася донечка Соломійка.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області. Тіло Богдана було передано батькам і кремовано в Києві 13 листопада 2022 року. 16 грудня 2022 на будівлі Ніжинського фахового медичного коледжу відкрили меморіальну дошку присвячену Богдану .
8028		Гук Петро Богданович(«Кучерявий») Орден «За мужність» ІІІ ступеня Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»	9 липня 1973, м. Алі-Байрмали, Азербайджан. Навчався у Ліцеї №2 Львівської міської ради, згодом – у Національному університеті «Львівська політехніка». Закінчив економіко-правовий факультет Маріупольського державного університету, здобув ступінь магістра з безпеки підприємства. Учасник Революції Гідності. У 2014 році, покинувши все, разом із друзями перебрався до Маріуполя, щоб приєднатись до лав новоствореного полку «Азов». За особисту відвагу був нагороджений пам'ятним знаком «Захисник Маріуполя» та відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції». У 2015 році під час виконання бойового завдання отримав складну травму, відтак працював військовим сапером у складі полку, а згодом приєднався до відділу інженерного забезпечення. Із початком повномасштабного вторгнення рф продовжував службу за контрактом у складі полку. Разом із побратимами обороняв металургійний комбінат «Азовсталь». Старший лейтенант, військовослужбовець Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ, інженерно-саперна рота. В минулому рядовий міліції. Брав участь в бойових діях в зоні АТО/CCO. Проживав в Київській області.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області. 29 червня 2023 похований на Личаківському цвинтарі у Львові .
8029		Петренко Сергій Сергійович («Башня») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	27 серпня 1996. Молодший лейтенант, військовослужбовець Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ, 12 БрОП НГУ. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Долучився до лав «Азову» у 2017 році, одразу після університету. Через великий зріст служив мінометником. Останній рік перед вторгненням був інструктором у військовій школі імені Євгена Коновальця в полку. За 9 місяців до повномасштабної війни зустрів свою кохану дівчину Олю. 25 березня загинув його друг Максим Кагал, а Сергій отримав поранення стопи і не міг продовжувати бої. В травні вийшов з Азовсталі і перед виходом планував як він повернеться в стрій. В жовтні повернули тіла серед яких було тіло Сергія.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області. Прощання відбулося 14 листопада 2023 у Київському крематорії .
8030		Волков Владислав Олександрович	19 квітня 1995. Військовослужбовець Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області.
8031		Денисов Анатолій Вікторович(«Джокер») Медаль «За військову службу Україні»	20 липня 1975, м. Харків. Закінчив 11 класів місцевої школи. Пройшов строкову військову службу. Потім вирішив присвятити себе захисту людей та влаштувався в поліцію, де прослужив 25 років. Старший солдат, військовослужбовець Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні». Брав участь в обороні Маріуполя та «Азовсталі». Навесні 2022-го разом з побратимами за наказом керівництва вийшов у полон.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області. Похований на кладовищі №18 у рідному Харкові.
8032		Холодняк Ігор Анатолійович	8 грудня 1975. Військовослужбовець Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області.
8033		Хомовський Богдан Юрійович («Danger») Медаль «За військову службу Україні»	26 березня 1996, с. Дмитрівка на Кірогівоградщині. По закінченню школи став студентом Миколаївського національного аграрного університету. У 2018 році вступив до лав полку «Азов». Старший солдат, був водієм 1-ї обслуги міномета 1-го мінометного взводу, мінометної батареї 1-го батальйону оперативного призначення Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні». У квітні воїн отримав поранення правої руки й контузію, але продовжував виходити на бойові завдання. 17 травня 2022 зробив останній дзвінок рідним.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області. 18 квітня похований в рідному селі Дмитрівка .
8034		Кісілішин Олексій Олександрович («Лев»)	25 липня 1996, м. Маріуполь. Зоозахисник та серпантолог. У 2014 потрапив у підвал за проукраїнську позицію. Після цього він поїхав в Київ вступати в полк "Азов". В кінці 2015 коли активних бойових дій стало менше демобілізувався і продовжив займатися зоозахисною діяльністю. В Маріуполі в нього був свій притулок, де він рятував усіх, кого тільки міг - собак, лисиць, павуків та навіть пітонів. Разом із сестрою хлопець мріяв побудувати заклад для реабілітації тварин в Дніпрі. З початком повномасштабної війни повернувся в «Азов». Захищав до останнього рідний Маріуполь, а опинившись на Азовсталі, продовжив рятувати тварин в тих нелюдських умовах. 11 травня коли у бункер "магазин 10" влучила авіабомба був за крок від загибелі. Разов з батьком вийшов в полон 18 травня 2022.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області. В березні 2023 похований на Чернігівщині в селі з такою ж самою наззвою Оленівка. Батько Олексія "Сармат" повернувся з полону і в лютому 2023 знову став до лав ЗСУ .
8035		Бабіч Микола Миколайович	12 серпня 1991. Лейтенант, командир взводу по бронетанковій техніці. Військовослужбовець Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області.
8036		Зінчук Віталій Олександрович Медаль «За військову службу Україні»	19 листопада 1996. Старший солдат, військовослужбовець Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні».	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області.
8037		Зусін Сергій Михайлович	30 січня 1981. Військовослужбовець Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області.
8038		Іванюшенко Дмитро Володимирович Медаль «За військову службу Україні»	18 червня 1988. Старший сержант, військовослужбовець Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні».	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області.
8039		Карась Микола Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	13 грудня 1985. Старший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області.
8040		Лобов Олег Валерійович(«Лис») Медаль «За військову службу Україні»	9 липня 1991. Старший сержант, інструктор (з водіння) 1-го відділення 1-го взводу оперативного назначения 2-ї роти оперативного призначення 2-го батальону Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні».	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області.
		Отрок Ярослав Анатолійович («Фірст»)	21 рік, Кіровоградщина. З 16 років у молодіжному русі, був виховаником у Пласті. Пластове псевдо «Велес». У 2019 році переїхав в Кам'янець-Подільський де знайшов дівчину, брав активну участь у діяльності патріотичних організацій міста. Як тільки йому виповнилося 18, здійснив свою давню мрію – пройшов відбір до лав полку "Азов". На другому році служби Ярослав вирішив здобувати вищу освіту. Року інтенсивної підготовки вистачило, щоб у 2021-му році талановитий юнак став студентом першого курсу Філософський факультет КНУ імені Тараса Шевченка на політолога. Обороняв Маріуполь із першого дня повномасштабного вторгнення.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області Похорон відбувся 17 липня 2023 в місті Кременчук
		Солонський Владислав Володимирович («Осип») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	47 років, с. Осипенко, Бердянський район Запорізької області. Був учасником Революції гідності. Коли у 2014 році почалася війна, одразу пішов до військкомату, але через тяжку травму спини йому відмовили, тому добровольцем долучився до лав полку «Азов». Він став одним з тих військових, хто структурував основу “Азову” і вчив новобранців. Згодом його призначили командиром автороти бази в Урзуфі. З 2015 офіційно підписав контракт. На початку повномасштабного вторгнення “Осип” був офіцером-логістом групи тилового забезпечення. У березні 2022 отримав контузію від вибуху авіабомби через яку не міг якийсь час ходити.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області. 12 листопада 2022 похований на Берковецькому кладовищі в Києві.
		Пашнюк-Пашнєв Євген Сергійович («Жим») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	29 років, селище Велика Олександрівка на Херсонщині. Після закінчення школи вступив до Бериславського фахового педагогічного коледжу. Прослужив майже 11 років. Долучився до «Азову» у січні 2022 перед повномасштабною війною. Мав посаду гранатометника. На "Азовсталі" освідчився дівчині Ангеліні з якою був знайомий з дитинства.	02022-07-2929 липня 2022	Похований на Берковецькому кладовищі в Києві. Посмертно Євген Сергійович Пашнюк-Пашнєв нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
		Сердешний Артем («Брайн»)	24 липня 2001, с. Нові Вербки Дніпропетровської області. У 2018 році закінчив 11 класів Вербківської загальноосвітньої школи. На строковій службі виконував обов’язки старшого дресирувальника кінологічного взводу. Під час повномасштабної війни хлопець став бійцем окремого загону спеціального призначення «Азов», що у складі НГУ.	02022-07-2929 липня 2022	15 травня 2023 року похований у рідному селі .
		Кронович Сергій	м. Черкаси.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув у полоні у виправній колонії № 120 в окупованому смт Оленівка на території Донецької області.
		Харковець Володимир	Ратнівська громада на Ковельщині. Командир стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону, старший лейтенант.	02022-07-2929 липня 2022	Загинув 29 липня 2022 року в результаті артилерійського обстрілу під час виконання бойового завдання в районі Соледару. Похований 29 квітня в селищі Ратне.
		Гончарук Ігор Олегович	9 червня 2002, с. Устя Бершадського району. Проживав в селі Мала Киріївка, де в 2008 році пішов до першого класу. Навчався в музичній школі по класу акардеону. Після закінчення школи в 2017 році вступив до Вінницького професійного училища №11, навчаючись у якому брав активну участь у художній самодіяльності. В 2020 році закінчив вище професійне училище та здобув професію «слюсар з ремонту колісних транспортних засобів та рехтувальник кузовів». У 2021 році вступив до лав Збройних Сил України і став на захист своєї Батьківщини. Брав участь у визволенні міста Чернігова та Харківської області. Під час служби в ЗСУ нагороджений Орденом «За мужність і відвагу». Має статус та нагрудний знак «Ветеран війни – учасник бойових дій».	02022-07-2929 липня 2022	Загинув 29 липня 2022 року.
30 липня
8035		Тимчук Богдан Федорович	с. Колоденка Рівненська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено).	02022-07-3030 липня 2022	28 липня, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Берестове на Донеччині, отримав осколкове поранення від артилерійського обстрілу. 30 липня помер у Краматорській міській лікарні.
8036		Балух Олександр Сергійович («Балу») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	26 років, с. Леухи Гайсинський район Вінницька область. Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Учасник АТО. Гравець футбольної команди «Ірпінь АТО». Залишилася дружина та донька, яка побачила світ лише цієї весни.	02022-07-3030 липня 2022	Загинув у боях з російськими окупантами (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
8037		Зінченко Олександр Юрійович	с. Северинівка Таращанський район Київська область. Капітан, військовослужбовець (підрозділ — не уточнено).	02022-07-3030 липня 2022	Загинув під час виконання бойового завдання в Донецькій області.
8038		Чорний Вадим Олександрович («Black») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01992-09-2626 вересня 1992, м. Біла Церква Київська область. Солдат, старший стрілець-зенітник зенітного відділення взводу спецпризначення роти однієї з військових частин (підрозділ — не уточнено). Став на захист України з початком російського вторгнення в Україну. Залишились батьки.	02022-07-3030 липня 2022	Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новосілки. Отримав множинні кульові поранення, несумісні з життям. Похований в с. Скибин Уманського району Черкаської області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
8039		Ляш Іван Сергійович	01996-05-1010 травня 1996, мешканець Корсунщини, м. Корсунь-Шевченківський Черкаська область. Солдат кулеметного відділення кулеметного взводу вогневої підтримки 58 ОМПБр.	02022-07-3030 липня 2022	Загинув в боях з російськими окупантами поблизу м. Бахмуту Донецької області. Похований на батьківщині.
8040 … 8060			Військовослужбовці ЗС України.	02022-07-3030 липня 2022	(для доповнення за 30 липня 2022 року)
31 липня
8061		Гунько Володимир Васильович («Кузьма»)	01989-04-2323 квітня 1989, с. Ободівка (Тростянецький район) Вінницька область. Військовослужбовець 58 ОМПБр. 2014 року після початку бойових дій воював у складі батальйону НГУ «Донбас». Після боїв за Іловайськ потрапив у полон і повернувся. Брав участь у боях за Широкине (2015 р.). Після початку російського вторгнення в Україну півтора місяці добивався переводу в 58 ОМПБр і досягнув свого. 23 липня прибув для оборони м. Бахмуту.	02022-07-3131 липня 2022	Загинув в бою з російськими окупантами у м. Бахмуті, що на Донеччині.
8062		Тюх Руслан Петрович	Мешканець м. Хмельницький. Полковник, військовослужбовець Повітряних сил ЗС України (підрозділ — не уточнено). За фахом — інженер. Більше двадцяти трьох років експлуатував БПЛА. 18 червня 2007 року був нагороджений Почесною Грамотою Хмельницької обласної державної адміністрації з врученням цінного подарунка за сумлінне виконання службових обов’язків, високий професіоналізм та з нагоди 20-річчя від дня створення військової частини А3808. 2019 року пройшов навчання в Туреччині і отримав сертифікат та дозвіл, що підтверджують право на експлуатацію безпілотного авіаційного комплексу Bayraktar TB2. Цього ж року обіймав посаду тимчасово виконуючого обов’язки начальника управління безпілотної авіації ЗС України. Нагороджений Орденом Богдана Хмельницького III ступеня.	02022-07-3131 липня 2022 (орієнтовно)	Загинув у боях з російськими окупантами (місце — не уточнено). Нагороджений Орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня (посмертно).
8063		Куценко Дмитро Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	04 жовтня 1996, с. Борщівка Балаклійського району.	02022-07-3131 липня 2022
8064		Яценко Микита	24 роки, м. Новомосковськ. Після школи пішов до Новомосковського металургійного технікуму Національної металургійної академії (тепер Новомосковський фаховий коледж Українського державного університету науки та технології), потім закінчив металургійну академію. Працював на трубному заводі, на лакофарбному, водив фуру десь під Черніговом. Був і в Польщі на заробітках. Воював у складі 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади у званні старшого солдата. У нього були проблеми з колінами, які запалювались та боліли. Мав хронічний гайморит. Кісту в лобній долі.	02022-07-3131 липня 2022
8065		Короп Віктор	48 років, м. Жовті Води. Проходив службу на посаді водія 2-го мінометного взводу 2-ої мінометної батареї 3-го механізованого батальйону. Виконував обов’язки командира взводу мінометної батареї. Був мобілізований 2 березня 2022.	02022-07-3131 липня 2022
8066 … 8080			Військовослужбовці ЗС України.	02022-07-3131 липня 2022	(для доповнення за 31 липня 2022 року)
Додатково (згідно з Указами Президента України)
		Нагорний Олександр Дмитрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено).	(дата підлягає уточненню)	Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
		Комендант Костянтин Віталійович	1977. Штаб-сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Учасник АТО.	(дата підлягає уточненню)	Загинув, отримавши поранення несумісні з життям в селі Новосілка Донецької області. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» II ступеня (посмертно).
		Сапіжак Іван Михайлович	25 років, м. Тлумач. Старший лейтенант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). З 2015 року навчався у військовому училищі.	02022-05-2828 травня 2022	Загинув в боях з російськими окупантами в районі Бахмута. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно).
		Сергієнко Андрій Миколайович Орден «За мужність» ІІ ступеня	Старший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено).	(дата підлягає уточненню)	Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно).
		Тимощук Іван Петрович Орден «За мужність» ІІ ступеня	Старший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено).	(дата підлягає уточненню)	Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно).
		Алексеєнко Іван Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено).	(дата підлягає уточненню)	Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
		Афанасьєв Михайло Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	1989, с. Довжки, Хмельниччина. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено).	До 02022-06-011 червня 2022	Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Прощання відбулося 2 червня
		Білий Анатолій Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	48 років, с. Стовпинка Олевської громадиС. ержант, військовослужбовець ЗС України, був гранатометником механізованого батальйону.	(дата підлягає уточненню)	Загинув поблизу Новолуганського Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
		Буряк Дмитро Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено).	(дата підлягає уточненню)	Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
		Васильчук Юрій Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено).	(дата підлягає уточненню)	Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
		Василюк Віталій Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	с. Поповичі, Ковельський район. Старший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено).	02022-05-3131 травня 2022	Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
		Вахонін Олександр Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено).	(дата підлягає уточненню)	Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
		Вєтров Костянтин Олександрович