Жуків острів
| Жуків острів | |
|---|---|
 На Жуковому острові | |
| Географія | |
| 50°19′54″ пн. ш. 30°36′33″ сх. д. / 50.33194351002777722° пн. ш. 30.60930634002777850° сх. д.Координати: 50°19′54″ пн. ш. 30°36′33″ сх. д. / 50.33194351002777722° пн. ш. 30.60930634002777850° сх. д. | |
| Акваторія | Дніпро |
| Площа | 16,3 км² |
| Довжина | 3,6 км |
| Ширина | 1,0 км |
| Країна | |
 Україна | |
| Регіон | Київ |
| Адм. одиниця | Київ |
| Населення |
0 осіб |
  Жуків острів Жуків острів (Київ) | |
 | |
 Жуків острів у Вікісховищі | |
Жуків острів — місцевість на правому березі Дніпра між місцевістю Коник на Корчуватому, (простягається вздовж Столичного шосе) і островом Водників, з яким сполучена дамбою (насипана у 1960-ті рр.). Розташований на півдні Голосіївського району міста Києва.
Походження назви[ред. | ред. код]
Назва — імовірно, від струмка Жуківка, що впадає у Дніпро поблизу Корчуватого. На останньому до 1977 року існувала Жуковострівна вулиця (зникла внаслідок знесення старої забудови).
Історія[ред. | ред. код]
Згадується під сучасною назвою і як о. Жуківка у XVIII—XIX століттях, коли ця місцевість належала Києво-Печерській лаврі. У 1869 році на острові збудували дерев'яну церкву Ікони Пресвятої Богородиці «Взискання загиблих», підпорядковану Лаврі. Богослужіння тут проводилися лише в літній період[1].
З 1923 по 1934 рік на південь від тодішньої межі Києва, на заплавних землях р. Дніпро, існував один з перших в Україні заповідників, який називався «Конча-Заспа». У науково-дослідній станції, що існувала на території заповідника ще до його створення, з 1893 року, працювали такі відомі вчені, як М. В. Шарлемань, В. І. Вернадський. Влітку 1934 року, разом із багатьма іншими радянськими заповідниками, «Конча-Заспу» ліквідували. Після цього, територію заплави розділили під сінокоси між чотирма колгоспами Києво-Святошинського району Київщини.
У 1936 — 1941 рр. на території острова велося спорудження південного залізничного тунелю під річищем Дніпра. Залишки недобудованих споруд збереглися.
У 1957 році територія «Конча-Заспи» увійшла до складу земель м. Києва. 2 грудня 1999 року рішенням Київської міської ради No146/649 територія острова та прилеглої правобережної заплави Дніпра від самого острова до південної межі Києва оголошена ландшафтним заказником «Острів Жуків» (1630 га).
Території природно-заповідного фонду, що входять до складу ЗК «Жуків острів»[ред. | ред. код]
До складу території заказника місцевого значення «Жуків острів» входить Пам'ятка природи місцевого значення «Дуб на Синій воді», ботанічна.
Види, що охороняються[ред. | ред. код]
Види, що підлягають захисту:[2]
- Сальвінія плаваюча — Salvinia natans (Види Бернської ковенції, Червона книга України)
- Зозульки м'ясо-червоні — Dactylorhiza incarnata (Червона книга України)
- Водяний горіх — Trapa natans (Червона книга України)
- Альдрованда пухирчаста — Aldrovanda vesiculosa (Червона книга України)
Сучасний розвиток[ред. | ред. код]
У 2001 році біля південної околиці Києва почався масовий гідронамив у заплаві Дніпра та будівництво елітного малоповерхового житла. У дуже короткий час вартість земельних ділянок тут стала вищою, ніж на південному узбережжі Криму і продовжує стрімко зростати досі. Надзвичайно велика вартість маєтків на суміжних із заказником землях швидко породила бажання забудувати і «Острів Жуків».
Скандальні забудови[ред. | ред. код]
На скандальних сесіях 22 серпня та 1 жовтня 2007 Київська міська рада скоротила площу заказника у 9 разів, з 1 794 га до 196,36 га. Всю вилучену з заказника територію розподілили між двома десятками товариств-забудовників. Одну з вилучених земельних ділянок Київрада передала ТОВ «АВ-Медгруп». За інформацією столичних ЗМІ, за цією компанією стоїть депутат Київради, 1-й заступник голови Київського міського відділення Партії регіонів Олександр Прогнімак, що на той часу очолював Держуправління охорони навколишнього природного середовища у Києві. Також серед отримавших ділянки для забудови в заповідній зоні значились імена Дмитра Фірташа та депутата Київради Олександра Богатирьова — сина Раїси Богатирьової.[3]
Після низки судових розглядів, ініційованих Прокуратурою Києва та Національного екологічного центру України, які вказували на те, що рішення Київради було прийняте з грубими порушеннями законодавства: всупереч Генеральному плану Києва та протесту Прокуратури, без погодження з органами Мінприроди та наукового обґрунтування доцільності скорочення меж заказника, у травні 2010 року Верховний Суд України поставив крапку у справі, і площа заказника лишилась зменшеною вдев'ятеро.
Зображення[ред. | ред. код]
-
Жуків острів -
Жуків острів -
Жуків острів -
Дуб на синій воді -
Жуків острів, Сталінський тунель
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Титов, 1910, с. 98.
- ↑ Флористичне та ценотичне різноманіття островів Дніпра в межах м. Києва та його охорона / Цуканова Ганна Олександрівна. — Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодоного НАН України. — К.: 2005 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 травня 2021. Процитовано 30 грудня 2019.
- ↑ Прогнимак — зеленый уничтожитель парков. 12.10.2011
Джерела[ред. | ред. код]
- Василюк О., Костюшин В., Норенко К., Плига А., Прекрасна Є., Коломицев Г., Фатікова М. Природно-заповідний фонд Київської області. — К.: НЕЦУ, 2012. — 338 с., з дод.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — 352 с. — ISBN 5-88500-070-0.
- Київ: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : Гол. ред. Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
- Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — ISBN 966-686-050-3.
- Титов Ф. И. Путеводитель при обозрении святынь и достопримечательностей Киево-Печерской лавры и г.Киева. — К., 1910.
- Київ. Історична енциклопедія. 1917—2000 роки.
Посилання[ред. | ред. код]
- Веб-енциклопедія Києва.
- Інформаційний портал Харківської правозахисної групи. Права Людини в Україні. Екологічні права [Архівовано 4 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Київські острови на Дніпрі — погляд крізь століття (Цикл статей про історію київських островів) [Архівовано 5 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- Країна блакитних дзеркал -Історико-природничий нарис про Жуків острів [Архівовано 19 травня 2012 у Wayback Machine.]
- Олексій Василюк. Жуків острів — головний земельний скандал Києва [Архівовано 28 вересня 2014 у Wayback Machine.]// Українська правда, 05.12.2011
- Рецензія на конкурсне завдання міжнародного відкритого містобудівного конкурсу «Дніпровські перлини». Концепція збереження та розвитку Дніпровських островів [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
