Єленський Віктор Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єленський Віктор Євгенович
Народився 26 березня 1957(1957-03-26) (67 років)
Чадан, Тувинська Автономна Область, РРФСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Місце проживання Київ
Діяльність український учений, релігієзнавець, публіцист, педагог
Alma mater Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Науковий ступінь доктор філософських наук
Роки активності 1980 — тепер. час
Посада народний депутат України
Партія Народний фронт[1]
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Віктор Євгенович Єленський (нар. 26 березня 1957(19570326), м. Чадан, Тувинська АО) — український учений, релігієзнавець, публіцист, педагог, доктор філософських наук. Народний депутат України VIII-го скликання.

Життєпис

Віктор Євгенович Єленський народився 26 березня 1957 року в місті. Чадан, Тувинська АО, де працювали його батьки — випускники київських вишів. Того ж року сім'я повернулась до Києва.

Закінчив середню школу № 85 у місті Київ.

У 1975-1977 рр. проходив строкову військову службу.

У 1986 р. брав участь в ліквідації аварії на Чорнобильської АЕС; у складі спецбатальйону 731 працював в особливо небезпечній зоні.

У 2018 р. був нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня з нагоди 27-го Дня Незалежності України[2].

У 2019 році був на Міжпарламентській асамблеї православ'я (тоді розпочалися антиросійські протести в Грузії) і в Страсбурзі, коли Росія повернулася до ПАРЕ.[3]

Освіта

У 1982 році з відзнакою закінчив історичний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

У 1989 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Протестантизм у процесі соціальної адаптації до умов радянського суспільства».

У 1998 році стажувався у Колумбійському університеті, в місті Нью-Йорк.

З 2003 року доктор філософських наук. Тема дисертації: «Релігійно-суспільні зміни в процесі посткомуністичних трансформацій: Україна в центрально-східноєвропейському контексті».

У 2004 році був стипендіатом програми Фулбрайт Україна. Досліджував проблеми релігійної свободи та національної ідентичності в Університеті Брігема Янга, штат Юта, США.

Трудова діяльність

З 1991 по 1992 рік — науковий співробітник Інституту соціології НАН України.

З 1992 року провідний співробітник Інституту філософії НАН України ім. Г. С. Сковороди.  

У 19952004 роках головний редактор науково-популярного журналу «Людина і світ».

У 2005-2008 роках керівник київського бюро Радіо «Свобода».

З 2001 р. президент Української Асоціації релігійної свободи.

З 2005 викладач Дипломатичної Академії при МЗС України.

З 2010 професор Українського католицького університету.

З 2011 професор Національного Педагогічного Університету ім. Драгоманова.

З березня 2014 року Радник Прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка.

На позачергових парламентських виборах 2014 року був обраним Народним депутатом України VIII скликання за списками політичної партії «Народний фронт».

Кандидат у народні депутати від партії «Українська Стратегія Гройсмана» на парламентських виборах 2019 року, № 10 у списку.[4][5]

Наукова діяльність

Віктор Єленський автор численних книг, наукових праць і публікацій як в Україні, так і за кордоном (США, Велика Британія, Швейцарія, Польща, Сербія, Росія, Бельгія, Німеччина та інші) Сфера наукових інтересів: соціологія та політологія релігії, релігія і глобалізація, релігія і конфлікт, державно-церковні відносини.  

У 2000 р. підготував проект Меморандуму «Релігія і зміни у Центральній і Східній Європі», на ґрунті якого Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила однойменну Рекомендацію № 1556 (квітень 2002)[6].

Найвідоміші монографії: «Велике повернення: релігія у глобальній політиці та міжнародних відносинах кінця XX — початку XXI століття» (2013 рік)[7], «Релігія після комунізму. Україна в центрально-східноєвропейському контексті» (2002 рік).

Парламентська діяльність

У Верховній Раді VIII скликання заступник Голови Комітету з питань культури і духовності, голова підкомітету з питань державної політики у сфері свободи совісті та релігійних організацій.

Взяв участь у 98 % засідань Комітету[8].

Автор або співавтор низки законів, спрямованих на розвиток культурних індустрій, збереження культурної спадщини, реалізацію конституційних гарантій свободи совісті.

Зокрема, «Про внесення змін до деяких законів України щодо волонтерської діяльності»[9], «Про державну підтримку кінематографії в Україні»[10], «Про внесення змін до деяких законів України (щодо заснування релігійними організаціями навчальних закладів)»[11], «Про внесення змін до Закону України „Про охорону культурної спадщини“ (щодо надання об'єктам підводної культурної спадщини статусу Морського меморіалу)»[12].

Згідно з індексом iMoRe, який характеризує зусилля влади з впровадження реформ, за результатами чотирьох сесій 8 скликання, посів 24 місце з підтримки реформаторських законопроектів з-поміж 416 депутатів[13].

Сім'я

Одружений. Має доньку, сина та двох онуків.

Джерела

Посилання

Примітки

  1. http://itd.rada.gov.ua/mps/info/page/17959
  2. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №241/2018 — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 27 серпня 2018.
  3. Антиросійська "революція" в Грузії та російська "контрреволюція" в ПАРЄ очима очевидця, Сьогодні, 30 червня 2019
  4. Гройсман очолив список партії "Українська стратегія" на виборах до Ради, в п'ятірці - ще три міністри 112.ua (07.06.2019)
  5. Центральна виборча комісія
  6. Парламентська Асамблея Ради Європи. Архів оригіналу за 8 березень 2013. Процитовано 1 листопад 2014.
  7. Велике повернення: релігія у глобальній політиці та міжнародних відносинах кінця ХХ — початку ХХІ століття
  8. Народний депутат Єленський В. Є.
  9. ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо волонтерської діяльності»
  10. ЗУ «Про державну підтримку кінематографії в Україні»
  11. ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України (щодо заснування релігійними організаціями навчальних закладів)»
  12. ЗУ «Про внесення змін до Закону України „Про охорону культурної спадщини“ (щодо надання об'єктам підводної культурної спадщини статусу Морського меморіалу)»
  13. Рейтинг реформаторів. З яким результатом депутати підійшли до нового політичного сезону