Сироїд Оксана Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:05, 11 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оксана Іванівна Сироїд
Оксана Іванівна Сироїд
Оксана Іванівна Сироїд
10-й Заступник Голови Верховної Ради України
4 грудня 2014 — 29 серпня 2019
ПрезидентПетро Порошенко
Володимир Зеленський
Прем'єр-міністрАрсеній Яценюк
Володимир Гройсман
ПопередникРуслан Кошулинський
НаступникОлена Кондратюк

Народилася2 травня 1976(1976-05-02) (48 років)
Львівська область, Сокальський район, Городище
Відома якполітична діячка, адвокатка
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Alma materНаціональний університет «Києво-Могилянська академія», Ottawa Universityd, КНУ імені Тараса Шевченка і Оттавський університет
Політична партіяСамопоміч
БатькоІван Максимович Сироїд (1945—2003)
МатиКатерина Василівна Сироїд (1954 р.н)
Професіяюрист
народний депутат України
Оксана Іванівна Сироїд на сайті Верховної Ради
Україна Народний депутат України
8-го скликання
Об'єднання «Самопоміч» 27 листопада 2014 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Оксана Іванівна Сироїд (нар. 2 травня 1976(19760502), с. Городище, Сокальський район, Львівщина) — український політик, народний депутат VIII скликання (партія Самопоміч), Заступник Голови ВРУ, перша жінка на цій посаді. У минулому — директор Української правничої фундації, експертка «Реанімаційного пакету реформ».

Освіта

1983—1993 — навчалась в Червоноградській школі I—III ст. № 7, закінчила з золотою медаллю.

1993—1997 — навчалась в Києво-Могилянській академії, (бакалавр політології).

1998-2000 — навчалася в Центрі правничих студій КНУ ім. Шевченка (магістр права).

Вересень 2002 — листопад 2003 — навчалася в Оттавському університеті в Канаді (магістр права).

Трудова діяльність

З липня 1994 року до лютого 1996 року була помічником голови Української республіканської партії.

У березні — грудні 1996 року — помічник-консультант народного депутата України Ігоря Юхновського.

З січня 1997 року до лютого 1998 року — провідний спеціаліст апарату Міжвідомчої аналітично-консультативної ради з питань розвитку продуктивних сил і виробничих відносин при Кабінеті Міністрів України.

З червня 1998 року до вересня 1999 року — експерт з питань соціальної реформи Проєкту Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй «Підтримка економічних, соціальних та адміністративної реформи в Україні» при Секретаріаті Міжвідомчої ради з впровадження Програми економічних реформ в Україні.

З листопада 1999 року до вересня 2000 року — координатор компоненту «Впровадження результатів функціонального обстеження в Міністерстві праці та соціальної політики в Україні» проєкту Міністерства міжнародного розвитку Великої Британії «Підтримка структурних реформ в Україні».

З жовтня 2000 року до липня 2001 року — радник з юридичних питань проєкту Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй «Підтримка економічних, соціальних та адміністративної реформи в Україні».

З серпня 2001 року до травня 2002 року — керівник апарату та секретар Міжвідомчої аналітично-консультативної ради з питань розвитку продуктивних сил і виробничих відносин при Кабінеті Міністрів України.

З листопада 2002 року до квітня 2003 року — міжнародний інтерн юридичної фірми «Gowling Lafleur Henderson LLP[en]» в Оттаві, Канада.

З вересня 2003 року — приватний підприємець.

З червня 2004 року до серпня 2012 року — національний менеджер проєктів Координатора проєктів в Україні Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Опікувалася проєктами у ділянці адміністративного права, адміністративної юстиції, юридичної освіти та освіти з прав людини.

З вересня 2012 року — директор Всеукраїнського благодійного фонду «Українська правнича фундація».

Народний депутат України VIII скликання. Заступник Голови ВРУ.[1]

  • Співголова міжпарламентської комісії зі співробітництва ВРУ та Національних Зборів Білорусі.
  • Співголова Парламентської асамблеї України і Польщі.
  • Заступник Голови Виконавчого комітету Національної парламентської групи в Міжпарламентському Союзі.
  • Член групи з міжпарламентських зв'язків з США, Британією, Таїландом.

19 жовтня 2019-го обрана керівником партії Самопоміч, замінивши на посаді Андрія Садового[2].

Громадсько-політична діяльність

  • Член Комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права при Президентові України.
  • Співавтор низки законопроєктів, які отримали позитивні висновки Комісії Ради Європи «За демократію через право» (Венеційської комісії), зокрема проєкту закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (окремі положення останнього, щоправда, були розкритиковані професійною спільнотою[3][4][5]).
  • Член експертної групи Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з підготовки проєкту закону про розвиток і застосування мов в Україні.
  • Засновниця благодійної організації «Кирило-Мефодіївська фундація».
  • Експерт Реанімаційного пакету реформ у ділянці реформи судової влади, конституційної та адміністративної реформ.

Четвертий номер у списку партії «Самопоміч» на виборах до ВРУ 2014.[6]

Кандидат у народні депутати від «Самопомочі» на парламентських виборах 2019 року, № 5 у списку[7].

Примітки

  1. Першим віце-спікером Ради обрано Парубія, а віце-спікером - Сироїд. УНІАН. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 4 грудня 2014.
  2. Сироїд очолила партію "Самопоміч". РБК-Украина (рос.). Процитовано 19 жовтня 2019.
  3. Реформа на межі самогубства. До яких наслідків для економіки України призведе ліквідація системи господарських судів? / Закон і бізнес, № 47-48 (1189—1190) 29.11—05.12.2014
  4. Олег Громовой. Ліквідація господарських судів: Де тепер судитимуться герої Forbes / Forbes.ua, 14 жовтня 2014, 08:30
  5. Ліквідація господарських судів — це популізм, який неминуче призведе до погіршення умов ведення бізнесу в Україні / Юридична Газета, 24 жовтня 2014, 18:49
  6. Об’єднання «Самопоміч» веде на вибори об'єднану команду гідних людей. Архів оригіналу за 11 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
  7. Центральна виборча комісія

Посилання