Чубаров Рефат Абдурахманович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Рефат Чубаров)
Перейти до: навігація, пошук
Рефат Чубаров
Refat Çubarov
Рефат ЧубаровRefat Çubarov

Нині на посаді
На посаді з листопад 2013

Народився 22 вересня 1957(1957-09-22) (60 років)
Самарканд, Узбецька РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність кримський татарин
Дружина одружений
Нагороди
Орден Свободи
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Рефат Чубаров
Refat Çubarov на сайті Верховної Ради

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Україна Народний депутат України
8-го скликання[1]
безпартійний (Блок Петра Порошенка) 15 травня 2015
Україна Народний депутат України
5-го скликання[2]
безпартійний (НСНУ) 25 травня 2006 8 червня 2007
Україна Народний депутат України
4-го скликання[3]
безпартійний (Наша Україна) 14 травня 2002 25 травня 2006
Україна Народний депутат України
3-го скликання[4]
безпартійний (Народний Рух України) 25 травня 1998 14 травня 2002

Рефа́т Абдурахма́нович Чуба́ров (крим. Refat Abdurahman oğlu Çubarov; нар. 22 вересня 1957, Самарканд, Узбецька РСР, СРСР) — український кримськотатарський політик і громадський діяч. Народний депутат України III—V скликань, та чинний депутат VIII скликання[1]. Голова Меджлісу кримськотатарського народу (з листопада 2013), заступник Голови Ради представників кримськотатарського народу (з 1999). З 2009 року — почесний професор Києво-Могилянської академії.

Станом на лютий 2014 рік Рефат Чубаров займає посади:

Життєпис[ред.ред. код]

Виступ Рефата Чубарова у Києві, 2015

Народився 22 вересня 1957 в Самарканді, Узбецька РСР.

Освіта[ред.ред. код]

Служба, праця[ред.ред. код]

У 1975 році був муляром військової частини 73613 у місті Тирасполь.

З серпня 1983 року до вересня 1990 року — архівіст, старший архівіст, директор, старший науковий співробітник Центрального державного архіву Жовтневої революції та соціалістичного будівництва Латвійської РСР, місто Рига.

Політика[ред.ред. код]

Ранні роки[ред.ред. код]

Меджліс кримськотатарського народу[ред.ред. код]

Верховна Рада АРК[ред.ред. код]

  • травень 1994-квітень 1998 — депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим І скликання. З липня 1995 по квітень 1998 був заступником голови ВР АРК. Працював на головою Постійної комісії Верховної Ради Криму з питань національної політики та проблем депортованих громадян.
  • з листопада 2010 — депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим 6 скликання.

Верховна Рада України[ред.ред. код]

  • травень 1998 року — травень 2002 року — народний депутат України третього скликання виборчого округу № 8, АР Крим. На час виборів був заступником голови ВР АР Крим. Був членом фракції НРУ (з травня 1998). Член фракції НРУ (травень 1998-лютий 2000), фракції ПРП «Реформи-Конґрес» (лютий 2000-вересень 2001). Голова підкомітету з питань депортованих народів, національних меншин та жертв політичних репресій Комітету з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин (липень 1998-лютий 2000), перший заступник голови Комітету з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин (з лютого 2000-травень 2002), член фракції НРУ (з вересня 2001-травень 2002).
  • травень 2002 року — травень 2006 року — народний депутат України четвертого скликання від блоку Наша Україна, #102 в списку. На час виборів Народний депутат ВРУ, б/п. Був членом фракції «Наша Україна» (травень 2002-вересень 2005), уповноваженим представником фракції НРУ (з вересня 2005), головою підкомітету з питань корінних народів, національних меншин та етнічних ґруп Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (з травня 2002).
  • травень 2006 року — червень 2007 року — народний депутат України п'ятого скликання від блоку НУ-НС, #72 в списку. На час виборів був народним депутатом України, б/п. Склав депутатські повноваження 8 травня 2007.
  • кандидат у Народні депутати третього скликання від блоку НУ-НС, #102 в списку. На час виборів тимчасово не працював, б/п

На парламентських виборах в Україні 2014 року був включений до виборчого списку партії Блок Петра Порошенка під номером 71. За результатами голосування Чубаров опинився за межею прохідних місць. Проте пізніше, у зв'язку з призначенням низки депутатів від БПП на посади в уряді та державному управлінні він таки став народним депутатом України 8-го скликання 15 травня 2015 року.[1] Це набуття повноважень відбулося завдяки позбавленню депутатського мандату Степана Барни, який суміщав його з посадою голови Тернопільської облдержадміністрації[5][6].

Інші посади[ред.ред. код]

  • Член Ради з питань мовної політики при Президентові України (лютий 1997-листопад 2001)
  • Президент Всесвітнього конгресу кримських татар із травня 2009 року
  • Член Ради представників кримськотатарського народу при Президентові України з травня 1999 року.
  • Член наглядової ради Міжнародного фонду «Відродження».
  • Член Комісії при Президентові України з питань громадянства (з квітня 2005)
  • Член Ради з питань етнонаціональної політики (з травня 2006)
  • Заступник голови Ради представників кримськотатарського народу (з травня 1999)
  • Був членом фракції Блоку Наша Україна-Народна самооборона з квітня 2006 по 8 червня 2007 року.
  • Президент Світового конгресу кримських татар (З травня 2009 року).

У 2014—2015 — член Конкурсної комісії, до повноважень якої входить висунення кандидатур на посаду директора Національного антикорупційного бюро України. Призначений за квотою Президента України.

Володіння мовами[ред.ред. код]

Володіє кримськотатарською, українською, турецькою, російською мовами.

Родина[ред.ред. код]

Одружений з Інгрід Вальстоне (1960 р.н.), істориком-архівістом за професією, має від якої три доньки: Риту (1983 р.н.), Дінару (1987 р.н.) та Ніяру (1996 р.н.).

Нагороди[ред.ред. код]

Цитати[ред.ред. код]

Під час проголошення «прокурором» анексованого Криму Наталею Поклонською «постанови про заборону на в'їзд і можливу заборону меджлісу», яка зачитувалася російською мовою:

« Я не розумію цієї мови, давайте державною — українською, кримськотатарською [9]  »

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]