Віментин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віментин
Ідентифікатори
Символи epididymis luminal protein 113epididymis secretory sperm binding proteinVIMuniprot:P08670vimentin
Зовнішні ІД GeneCards: [1]
Шаблон експресії
PBB GE VIM 201426 s at fs.png
Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
Ensembl
UniProt
RefSeq (мРНК)
н/д
н/д
RefSeq (білок)
н/д
н/д
Локус (UCSC) н/д н/д
PubMed search н/д н/д
Вікідані
Див./Ред. для людей

Віментин (англ. Vimentin) – білок, який кодується геном VIM, розташованим у людей на короткому плечі 10-ї хромосоми.[1] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 466 амінокислот, а молекулярна маса — 53 652[2].

Цей білок за функцією належить до фосфопротеїнів. Задіяний у таких біологічних процесах, як взаємодія хазяїн-вірус, ацетилювання. Локалізований у цитоплазмі, цитоскелеті, ядрі, проміжних філаментах.

Література[ред. | ред. код]

  • Hartmann T.B., Thiel D., Dummer R., Schadendorf D., Eichmueller S. (2004). SEREX identification of new tumour-associated antigens in cutaneous T-cell lymphoma.. Br. J. Dermatol. 150: 252 — 258.  PubMed DOI:10.1111/j.1365-2133.2004.05651.x
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004.  PubMed DOI:10.1101/gr.2596504
  • Perreau J., Lilienbaum A., Vasseur M., Paulin D. (1988). Nucleotide sequence of the human vimentin gene and regulation of its transcription in tissues and cultured cells.. Gene 62: 7 — 16.  PubMed DOI:10.1016/0378-1119(88)90575-6
  • Gupta A.K., Aubin J.E., Waye M.M.Y. (1990). Isolation of a human vimentin cDNA with a long 3'-noncoding region from a human osteosarcoma cell line (MG-63).. Gene 86: 303 — 304.  PubMed DOI:10.1016/0378-1119(90)90295-3
  • Kang S.-M., Shin M.-J., Kim J.-H., Oh J.-W. (2005). Proteomic profiling of cellular proteins interacting with the hepatitis C virus core protein.. Proteomics 5: 2227 — 2237.  PubMed DOI:10.1002/pmic.200401093
  • Wang W., Sumiyoshi H., Yoshioka H., Fujiwara S. (2006). Interactions between epiplakin and intermediate filaments.. J. Dermatol. 33: 518 — 527.  PubMed DOI:10.1111/j.1346-8138.2006.00127.x

Примітки[ред. | ред. код]

  1. HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:12692 (англ.). Процитовано 16 липня 2019. 
  2. UniProt, P08670 (англ.). Процитовано 16 липня 2019. 

Див. також[ред. | ред. код]