Філатов Борис Альбертович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 21:45, 22 лютого 2022, створена Dimant (обговорення | внесок) (людина володіє більше ніж однією мовою)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 22 лютого 2022, заснована на цій версії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Філатов.
Борис Філатов
Борис Філатов
Борис Філатов
Борис Філатов
Міський голова Дніпра
Нині на посаді
На посаді з21 листопада 2015
ПопередникІван Куліченко
Народився7 березня 1972(1972-03-07) (52 роки)
Дніпропетровськ, УРСР
Виборчий округОВО № 27
Відомий якжурналіст, політик
ГромадянствоСРСР СРСР → Україна Україна
Alma materДніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Політична партіяУКРОП (–2018)
безпартійний
Пропозиція (2020–)
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений журналіст України
Заслужений журналіст України
Підпис
Борис Філатов на сайті Верховної Ради
 Роботи у Вікіджерелах
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі
Народний депутат України
VIII скликання
УКРОП 27 листопада 2014 — 26 листопада 2015

Картка на сайті Верховної Ради України

Бори́с Альбе́ртович Філа́тов (нар. 7 березня 1972(19720307), Дніпропетровськ) — український журналіст, адвокат, бізнесмен, політик. Міський голова Дніпра з 2015 р. (переобрано у 2020 р.). Народний депутат Верховної Ради України VIII скликання, позафракційний (2014—2015). Один з лідерів і засновників політичної партії «Пропозиція»[1]. Член президії першого Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України[2].

4 березня 2014 року призначений заступником голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Коломойського з внутрішньої політики[3]. 6 листопада 2014 р. рішенням Центрвиборчкому України визнаний переможцем на виборах за 27 одномандатним виборчим округом (Дніпропетровськ)[4].

Життєпис

Народився Борис Філатов 7 березня 1972 року в Дніпропетровську (нині — Дніпро) у родині педагогів.

Батько — Альберт Борисович Філатов був викладачем на кафедрі філософії в Дніпропетровському державному університеті, де пропрацював 20 років. Мати — Луїза Трохимівна Філатова викладала російську мову і літературу в хіміко-технологічному та металургійному інститутах.

Освіта

Навчався у Дніпропетровській школі № 73.

1993 року закінчив з відзнакою Дніпровський державний університет за двома спеціальностями: «історія та суспільствознавство» і «правознавство».

1997 року захистив кандидатську дисертацію в Одеській національній юридичній академії за спеціальністю «Теорія права. Філософія права»[5]. На той момент був наймолодшим кандидатом юридичних наук в Україні.

Адвокатська діяльність

У професії з 1996 року. У 2000 році отримав свідоцтво на право адвокатувати.

Відкрив адвокатський бізнес, працював юрисконсультом, викладачем цивільного права в Академії митної служби України. Брав участь у судових справах, в тому числі, пов'язаних з інтересами олігарха Ігоря Коломойського. Філатова вважають штатним адвокатом групи «Приват», що спеціалізується на переділі корпоративної власності[6].

Сам Борис Філатов це заперечує, оскільки в цей же період він супроводжував процеси, що стосувалися ВАТ «Миколаївський глиноземний завод», ВАТ «Одесаобленерго», ВАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» та інших підприємств, до яких група «Приват» не має стосунку. Філатов співпрацював з великою кількістю фінансово-промислових груп України:

«Я ніколи не був особливо з ним разом. Так, ми знайомі, так, ми разом працювали. У своєму позапозаминулому житті я був адвокатом групи „Приват“. Але я не тільки був адвокатом групи „Приват“, я також обслуговував усі найбільші промислово-фінансові групи в країні. Я знайомий з усіма так званими олігархами, з першою десяткою Forbes — так точно. Я ніколи не був співробітником „Приватбанку“. Я ніколи не був у Ігоря Валерійовича на побігеньках»[7]

В процесі адвокатської діяльності Філатов нерідко вступав в конфлікти з політиками, які підтримували його опонентів. Зокрема, з народними депутатами Інною Богословською і Святославом Олійником[8], головою Дніпропетровської облдержадміністрації Володимиром Яцубою[9][10], екс-прем'єром Павлом Лазаренком[11].

В ході відкритої полеміки, яку Борис Філатов вів з деякими політичними діячами, останні неодноразово намагалися його дискредитувати через підконтрольні ЗМІ. Так, у дніпропетровській обласній газеті «Дніпровська правда», контрольованій Павлом Лазаренком, була розгорнута інформаційна кампанія з дифамації Філатова[12][13][14]. Неетичні публікації з'являлися і в низці центральних друкованих видань.

Журналістська діяльність

У 2005 Борис Філатов відійшов від активної адвокатської діяльності й захопився журналістикою. З 2005 до 2010 він був автором і ведучим телепрограми «Губернські хроніки» на регіональному 9 каналі, який пов'язують з групою «Приват».

«Губернські хроніки» отримали широку популярність завдяки гучним журналістським розслідуванням професійної і громадської діяльності українських чиновників і політиків. Під час передвиборчої кампанії 2006 9 канал став єдиним ЗМІ, позбавленим ліцензії на мовлення за позовом партії «Віче».[15] Судове рішення було пов'язане з тим, що в своїй програмі Філатов назвав «Віче» «продуктом одноразового використання».[16] На виборах 2006 партія «Віче» набрала лише 1,2 % голосів і незабаром зникла з політичної арени. В процесі журналістської діяльності Борис Філатов приділяв велику увагу розслідуванням діяльності екс-прем'єра Павла Лазаренка. За результатами розслідувань знято два телевізійні фільми, в яких розкривалася суть звинувачень, пред'явлених Лазаренку в США, а також видано книгу «Феномен Лазаренка» (2008)[17].

У зв'язку з високою популярністю програми деякий час навколо неї точилася суперечка щодо авторських прав. Двічі 9 канал намагався відновити програму у своєму ефірі, але з іншим ведучим. Однак обидві спроби були невдалими.

У 2010 пішов з 9 каналу[18] і став вести передачу під назвою «Губернські прогнози» в ефірі Дніпропетровської обласної державної телерадіокомпанії (ДОДТРК) на 51 каналі[19]. Цей факт деякі спостерігачі розцінили як розрив Бориса Філатова із групою «Приват». Опосередковано даний висновок підтверджувався критичними телесюжетами та публікаціями щодо Філатова, ініційованими керівництвом 9 каналу. Але згодом телеканал публічно приніс колишньому співробітнику свої вибачення.

Після переходу Бориса Філатова з 9 каналу на 51 канал народний депутат Святослав Олійник заявив, що Філатов працює на Партію регіонів.[20] Сам Філатов, який не входив до лав жодної політичної партії, свій крок мотивував інакше. За його словами, телепроєкт «Губернські хроніки» за п'ять років себе вичерпав. Крім того, небажання вести програму, яка гостро критикує владу, Філатов пояснив тим, що перебуває в дружніх стосунках з новим губернатором Дніпропетровщини Олександром Вілкулом[21] і що саме Вілкул запропонував йому почати новий проєкт на ДОДТРК[22] Згодом дружні стосунки з віце-прем'єр-міністром зійшли нанівець через «наїзд» держорганів за замовленням Вілкула і спробу відібрати «Дніпропетровський стрілочний завод» у одного з бізнес-партнерів Філатова — Олега Левіна[23].

Борис Філатов зняв низку телефільмів про свої подорожі: «Югославські хроніки» (2005) — про наслідки громадянської війни в Югославії, «Арабські хроніки» (2006) — про руйнування негативних стереотипів щодо близькосхідних держав; «Американські хроніки» (2007, 2 частини) — про звичаї та побут американської глибинки, «Канадські хроніки» (2008, 3 частини) — про долі членів української діаспори; «Європейські хроніки» (2009, 4 частини) — про плюси і мінуси життя в об'єднаній Європі; «Африканські хроніки» (2010—2011, 3 частини) — про родоплемінну ворожнечу (трайбалізм), яка здатна знищити не лише Африку, а й Україну[24].

У червні 2017 року на з'їзді фестивалю блогерів у Дніпрі мер Дніпра Борис Філатов на прохання учасника «А можна українською? Я не розумію російської» заявив «Нє разумієте? Ну так сідітє і нє слушайтє. Я вам могу толька пасачуствавать, єслі ви нє разумієте» (фраза вимовлена сумішшю української та російської)[25].

Громадська діяльність

Борис Філатов веде активну правозахисну діяльність. У 2005 році він опротестував у судовому порядку призначення на посаду голови Дніпропетровської облдержадміністрації Сергія Касьянова. У своєму позові Філатов обґрунтував незаконність такого призначення. У результаті Сергія Касьянова відправили у відставку.

У жовтні 2007 Борис Філатов організував збір коштів для допомоги людям, постраждалим від вибуху побутового газу в житловому будинку на вул. Мандриківській у Дніпропетровську, внаслідок якого загинули 23 людини, з яких 9 дітей.[26] За п'ять днів вдалося зібрати понад 3 млн грн., які були розділені серед мешканців зруйнованого будинку. Майже половину грошей перерахував російський бізнесмен Вадим Новинський, до якого звернувся Філатов[27].

У травні 2011 на щорічному конгресі Міжнародного товариства (колекціонерів) нецке (International Netsuke Society) Бориса Філатова обрано головою філії Міжнародного товариства колекціонерів нецке в країнах СНД.[28] Після анексії Криму в березні 2014 року Філатов склав із себе повноваження голови філії[29].

У жовтні 2011 відбулася аудієнція Бориса Філатова у Її Імператорської Величності, Принцеси Японії Такамадо[en], вдови двоюрідного брата нинішнього Імператора Акіхіто. У рамках аудієнції Філатов розповів принцесі про розвиток українсько-японських зв'язків, про проведення наукових досліджень у галузі історії нецке, популяризацію культури нецке в Україні, а також роботу філії Міжнародного товариства колекціонерів нецке в країнах СНД, головою якої він є[30].

Борис Філатов є головою оргкомітету міжнародного парусного проєкту «Навколосвітнє плавання давньослов'янської лодії „Русич“».[31] Він регулярно надає підтримку, зокрема фінансову, відомим мандрівникам — братам Сергію та Олександру Синельникам, Ігорю Соколову, іншим мандрівникам-ентузіастам з України та країн СНД[32].

Він опікується культурологічними проєктами «Номади»[33] і «Україна очима птахів». У рамках першого проєкту раз у два роки в Києві і Дніпрі організується фотовиставка робіт мотомандрівників[34]. У рамках другого проєкту — готується видання альбому унікальних фотознімків Україні з висоти пташиного польоту[35]. До участі у цьому проєкті залучені молоді, але вже визнані у світі та відомі фотохудожники України.

Філатов є членом Опікунської ради Європейської асоціації українців (базується у Брюсселі), яка об'єднує українців, що протягом тривалого часу проживають в країнах ЄС. Борис є церковним старостою новозбудованого Свято-Іоанно-Златоустівського храму Московського патріархату в Дніпрі[36].

Політична кар'єра

Заступник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації

Після зміни влади в Україні внаслідок втечі Януковича головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації 2 березня 2014 р. було призначено олігарха Ігоря Коломойського замість «регіонала» Дмитра Колеснікова, а вже 4 березня 2014 року заступником голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації з питань внутрішньої політики став Борис Філатов. Також заступниками голови ОДА стали Святослав Олійник і Геннадій Корбан.

17 квітня 2014 р. у ході російсько-української війни запропонував грошову винагороду за «найманців», звільнені адміністративні будівлі та зброю.

У Верховній раді

Після свого призначення у 2014 році заступником голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації з внутрішньої політики Філатов балотувався до Верховної Ради України VIII скликання. 6 листопада того ж року рішенням Центрвиборчкому України він був визнаний переможцем на виборах за 27 одномандатним виборчим округом (Дніпропетровськ).

Філатов у Верховній раді, 2015

24 листопада 2015, після обрання міським головою Дніпропетровська, написав заяву про складання повноважень народного депутата України[37][38], однак 26 листопада Верховна Рада не підтримала його заяву[39], і повноваження були зняті лише через місяць, 24 грудня[40]. При цьому в одномандатному виборчому окрузі Філатова нові вибори до квітня 2016 роки так і не відбулися, адже питання позбавлення повноважень депутата ще не було остаточно вирішено[41].

Міський голова Дніпра

Восени 2015 року був висунутий партією «УКРОП» (засновниками якої вважаються також І.Коломойський і Г.Корбан) на посаду міського голови Дніпропетровська[42]. У першому турі виборів 25 жовтня посів 2-ге місце, набравши 35,77 % голосів виборців. У другому турі 15 листопада переміг свого опонента, колишнього губернатора О.Вілкула, набравши 52,31 % голосів (184 874) виборців. 27 листопада 2015 року більшість депутатів Дніпропетровської міської ради (43 з 64 депутатів) покинули сесію під час складання присяги міського голови Борисом Філатовим в знак протесту проти фальсифікацій і підкупу виборців, які, на їхню думку, мали місце в ході виборів[43]. У свою чергу мер Філатов наголосив тоді, що прийняв присягу без відхилень від чинного законодавства[44]. За словами Філатова, відразу після завершення виборів до місцевих органів влади були спроби розхитати роботу міської ради, однак ситуацію вдалося владнати[45].

У травні 2016 року Філатов заявив, що перейменування Дніпропетровська в Дніпро в рамках декомунізації є не на часі і попросив спікера ВРУ Парубія не підписувати відповідний документ[46].

У перший рік каденції вдалося погодити з турецькою компанією контракт на подальше будівництво місцевого метрополітену[47]. Навесні 2016 року в місті почали перший за понад півстоліття капітальний ремонт Центрального мосту.[48] Також у місті стартувала робота з системної підтримки бійців АТО та їхніх сімей[49]. Влітку 2017 року в Дніпрі з'явилися унікальні для України тролейбуси з автономним ходом[50].

1 листопада 2018 — Філатова внесли до санкційного списку РФ.

У 2018 році Філатов вийшов з партії «УКРОП»[51].

22 липня 2019 року Філатов запропонував президентові Зеленському якомога швидше провести дострокові місцеві вибори, щоб таким чином місцева влада склала іспит довіри виборців[52].

22 листопада 2020 переміг у другому турі виборів (78,1 % проти 18,8 % у Загіда Краснова) залишився міським головою Дніпра.[53]

16 травня 2021 року, за особистим розпорядженням Філатова, над міськрадою м. Дніпра в знак солідарності було піднято державний прапор Ізраїлю[54].

9 лютого 2022 року біля входу до будівлі міськради на Алеї багатонаціонального міста на флагштоку замінили офіційний прапор Білорусі на біло-червоно-білий стяг[55]. Наступного дня прокуратура Білорусі відкрила кримінальну справу проти Філатова за «розпалювання національної ворожнечі»[56]. МЗС Білорусі надіслало ноту протесту українській стороні. Вимогою називають повернення білоруського державного прапору на місце[56].

Захоплення

Вивчає історію, культуру, мистецтво, філософію і етнографію Японії.[57] Має велику колекцію нецке, в якій представлені мініатюрні скульптури різних японських майстрів XVII—XIX ст.[58] Колекція нецке оцінюється у 163 млн грн.[59].

Борис Філатов захоплюється мотомандрівками. На своєму мотоциклі проїхав понад 50 країн світу, перетнув кілька континентів — Північну Америку від Атлантичного океану до Тихого, Азію, Європу. У 2010 здійснив африканський трансконтинентальний пробіг через вісім країн африканського континенту («Проєкт ТрансАфрика»)[60].

Він також пристрасний шанувальник дайвінгу, здійснив більше 250 занурень, в тому числі складних, на газових сумішах — в печери та на затонулі судна. Свої подорожі він описував у дописах для російського журналу «Октопус»[61][62].

Брав участь у міжнародному космічному проєкті Virgin Galactic під номером 145. У 2014 планував здійснити суборбітальний політ на кораблі SpaceShipTwo як перший космічний турист від України[63].

Сім'я

Дружина — Марина

Донька — Катерина

Статки

У 2006 задекларував доходи за 2005, що дозволили йому увійти до числа офіційних доларових мільйонерів[64].

Декларація за 2015 рік свідчить, що Філатов має: 3,6 млн грн і 1,11 млн $ готівкою, 5 наручних годинників Breguet, Cartier, Officine Panerai, Audemars Piguet Atmos, автомобіль Toyota Land Cruizer FJ140 (1963), DeLorean DMC-12 (1981), BMW R27 (1961), Mercedes-Benz S600 (2012), Mercedes-Benz (1969), Jaguar (1989), Dodge RAM (2008), 4 одиниці водного транспорту і вертоліт[65]. Також мер Дніпра володіє акціями чотирьох обленерго, ПАТ «Дніпровагонмаш», ПАТ «ІВП Енергія», ВАТ «Обленерговідобудування» і «Мода-сервіс».[59]

Звання, нагороди

  • Орден «За заслуги» III ст. (15 вересня 2014) — за вагомий особистий внесок у державне будівництво, реалізацію програм розвитку Дніпропетровської області, багаторічну сумлінну працю[66].
  • Заслужений журналіст України (13 листопада 2008) — за вагомий особистий внесок у розвиток телебачення і радіомовлення в Україні, створення творчих і тематичних програм, широке інформування громадськості, високу професійну майстерність[67].
  • грудень 2008 — ювілейний орден Священного Синоду УПЦ МП рівноапостольного князя Володимира «1020-річчя Хрещення Русі»[68].
  • листопад 2009 — орден Почаївської Божої матері[69].
  • липень 2010 — грамота Патріарха Московського і всія Русі, предстоятеля Російської православної церкви Кирила[70].
  • листопад 2010 — відзнака предстоятеля УПЦ московського патріархату Митрополита Володимира «За особливі заслуги перед УПЦ (МП)»[71].
  • 2015 — пам'ятна патріотична медаль «За оборону Донбасу» (нагорода Правого сектору).

Цікаві факти

  • 2017 року Філатов знявся в рекламному ролику піцерії «Veterano»[72].
  • Посольство Білорусі в Україні направило до Міністерства закордонних справ України ноту протесту, а згодом у Білорусі завели кримінальну справу на Філатова за підозрою у «розпалюванні національної ворожнечі» через заміну державного прапора Білорусі біля будівлі міськради на БЧБ-прапор.[55][56]

Примітки

  1. ↑ Cайт партії "Пропозиція" - Про партію. Cайт партії "Пропозиція" (укр.). Процитовано 29 вересня 2021.
  2. ↑ Філатова обрали до президії першого Конгресу місцевих та регіональних влад. РБК-Украина (рос.). Процитовано 29 вересня 2021.
  3. ↑ Бизнесмен Борис Филатов назначен замом Коломойского, Днепропетровск. Комментарии, 04.03.2014. Архів оригіналу за 04.03.2014. Процитовано 04.03.2014.
  4. ↑ Результати голосування на виборчих дільницях округу 27, Центральна виборча комісія, офіційний сайт. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 грудня 2014.
  5. ↑ Філатов Борис Альбертович. Досьє
  6. ↑ Група «Приват»" — рейдер № 1 в Україні, газета «Лица», 26 березня 2007
  7. ↑ Місяців з десять ми не спілкуємося взагалі. Я йому нічого не винен. ua.censor.net.ua. Цензор.нет. 27 листопада 2017. Процитовано 27 листопада 2017.
  8. ↑ Група Портнова посварилася з «Приватом» через посаду дніпропетровського мера, ІА «ВідеоНовини». Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 1 березня 2012.
  9. ↑ Дніпропетровськ: губернаторські пристрасті, Академія влади, 14 квітня 2005
  10. ↑ Дніпровський злам, Щотижневик «2000», № 10 (260) 11-16 березня 2005. Архів оригіналу за 26 березня 2012. Процитовано 1 березня 2012.
  11. ↑ Суд позбавив Лазаренка депутатських повноважень, ІА УНІАН, 29 серпня 2006
  12. ↑ Чи то Конституція, чи то…, Газета «Дніпровська Правда»
  13. ↑ Страшний сон Бориса Філатова, або Як вкрасти Україну?, Газета «Дніпровська Правда»
  14. ↑ Лазаренко — в Україну, Філатов — в Америку, Газета «Дніпровська Правда»
  15. ↑ Дніпропетровський «9 канал» позбавили ліцензії до кінця виборчої кампанії, Корреспондент.net, 17 березня 2006
  16. ↑ Борис Філатов: «Я таке почув від Богословської, що дитину довелося виводити в сусідню кімнату», Сайт «Обозреватель», 15 березня 2006
  17. ↑ Про Павла Лазаренка багато років потому, ІА РІЦ, 18 липня 2008. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 серпня 2011.
  18. ↑ «Губернські хроніки» покидають ефір, «Газета по-днепровски», 22 квітня 2010
  19. ↑ Борис Філатов: «Горили цікавіше політиків», 26 квітня 2010. Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 1 березня 2012.
  20. ↑ Народний депутат Олійник звинуватив журналіста у зв'язках із кримінальним елементом, а Яценюка назвав злодієм, 10 лютого 2011
  21. ↑ Борис Філатов йде з ефіру і летить у космос, «Новини Дніпропетровська», 19 квітня 2010. Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 1 березня 2012.
  22. ↑ Борис Філатов: «Зводити рахунки в ефірі я не дозволю нікому», «Новини Дніпропетровська», 1 листопада 2010[недоступне посилання з липня 2019]
  23. ↑ Вілкул в овечій шкурі. Як віце-прем'єр-міністр «віджимає» завод, "Дзеркало тижня. Україна "№ 8, 01.03.2013
  24. ↑ Канал користувача Борис Філатов на Youtube
  25. ↑ «Я вам могу толька пасачуствавать!» — Тверезий погляд, 23.06.2017
  26. ↑ В результаті вибуху у Дніпропетровську постраждали 4 будинки, УНІАН, 13 жовтня 2007
  27. ↑ Дніпропетровський журналіст зібрав понад 3 млн грн. постраждалим від вибуху газу, УНІАН, 22 жовтня 2007
  28. ↑ Міжнародне товариство нецке створило відділення по країнах СНД, УНІАН, 3 червня 2011
  29. ↑ Філатов: Навіщо кликати іноземців до Кабміну, якщо прокурори в долі, ЛІГА, 03 грудня 2014
  30. ↑ Український колекціонер нецке зустрівся з японською принцесою, УНІАН, 20.11.2011
  31. ↑ Відбулася презентація експедиції лодії «Русич» в Індійському океані: плавання присвячене М.Міклухо-Маклаю", сайт російських мандрівників братів Сергія та Олександра Синельників, 14 квітня 2011
  32. ↑ На Великому освяченні храму святителя Іоанна Златоустого у Дніпропетровську, сайт російських мандрівників братів Сергія та Олександра Синельників, 26 листопада 2010
  33. ↑ Борис Філатов став комісаром, газета «Горожанин» (Дніпропетровськ), 24 травня 2010
  34. ↑ Триває фотовиставка «Номади: Facebook», УНІАН, 2 квітня 2010
  35. ↑ Борис Філатов знімав «Україна очима птахів» над Донбасом
  36. ↑ Напередодні приїзду Блаженнішого Митрополита Володимира до Дніпропетровська організатори візиту провели прес-конференцію, сайт Дніпропетровської єпархії УПЦ, 24 квітня 2010. Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 12 серпня 2011.
  37. ↑ Філатов відмовляється від депутатства
  38. ↑ Філатов заявив про рішення скласти депутатські повноваження
  39. ↑ Рада відмовилася позбавити мандата Філатова, Огнєвіч і Атрошенка
  40. ↑ Рада достроково позбавила Філатова депутатських повноважень. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 19 вересня 2017.
  41. ↑ Жанна Усенко-Чорна: Західним політикам, які вимагають виборів на Донбасі, здається, зраджує здоровий глузд
  42. ↑ Філатов Балотується в мери Дніпропетровська
  43. ↑ Більшість депутатів Дніпропетровської держради покинула сесію під час прийняття присяги мера Філатовим
  44. ↑ Філатов заступив на посаду мера Дніпропетровська
  45. ↑ Борис Філатов відзвітував про перші 100 днів роботи
  46. ↑ Филатов попросил Парубия не подписывать переименование Днепропетровска в Днепр. LB.ua. Процитовано 1 травня 2017.
  47. ↑ Турки будуватимуть в Дніпрі метро
  48. ↑ Філатов розповів, як виглядатиме Центральний міст після ремонту
  49. ↑ Звіт Філатова про роботу в Дніпрі
  50. ↑ У Дніпрі презентували унікальні для України тролейбуси з автономним ходом // УНІАН
  51. ↑ Мер Дніпра Філатов заявив, що вийшов з партії «УКРОП». Радіо Свобода (укр.). Процитовано 12 жовтня 2021.
  52. ↑ Філатов закликав Зеленського оголосити дострокові місцеві вибори. РБК-Україна (рос.). Процитовано 23 липня 2019.
  53. ↑ Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС "Місцеві вибори 2020". www.cvk.gov.ua. Процитовано 10 листопада 2021.
  54. ↑ Мер Дніпра Філатов вивісив прапор Ізраїлю над міськрадою: Не на підтримку «однієї зі сторін», а за близьких, які змушені сидіти у бомбосховищах. 16.05.2021, 23:35
  55. ↑ а б Мураха, Іван (9 лютого 2022). У Дніпрі перед будівлею мерії змінили кольори прапору Білорусі: Філатов пояснив причину. Дніпроград. Процитовано 10 лютого 2022.
  56. ↑ а б в Губа, Роман (10 лютого 2022). У Білорусі завели кримінальну справу проти мера Дніпра Бориса Філатова. Deutsche Welle. Процитовано 10 лютого 2022.
  57. ↑ Кокэйсай Сансе: Загадки генія, Журнал «Нецке.CIS», № 01 (05-2011), 2011
  58. ↑ Нецке: Приватна колекція Бориса Філатова
  59. ↑ а б Мэр Днепра оказался владельцем билета в космос и коллекции нэцкэ за ₴163,8 млн. LB.ua. Процитовано 1 травня 2017.
  60. ↑ Репортажі Бориса Філатова з експедиції «ТрансАфріка», сайт 9 каналу
  61. ↑ «Октопус»(рос.)
  62. ↑ Хроніка країни автомобілів, повсталих з пекла, передрук з журналу «Октопус», № 01(31), 2004. Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 1 березня 2012.
  63. ↑ Кандидат на полет в космос: «Я заплатил $200 тысяч и стану первым космотуристом Украины», Сегодня, 5 марта 2011
  64. ↑ Мільйонер з Дніпра кружляв над Донбасом, Газета «Сегодня», 23 червня 2010
  65. ↑ Перегляд декларації | ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ДЕКЛАРАЦІЙ. public.nazk.gov.ua (англ.). Процитовано 1 травня 2017.
  66. ↑ Указ Президента України від 15 вересня 2014 року № 725/2014 «Про нагородження Б.Філатова орденом «За заслуги»»
  67. ↑ Указ Президента України від 13 листопада 2008 року № 1041/2008 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня працівників радіо, телебачення та зв'язку»
  68. ↑ У мікрорайоні «Золоті ключі» відкрили новий храм, прес-служба Української православної Церкви, сайт «Україна Православна», 3 грудня 2008
  69. ↑ Духовенство та парафіяни храму Святителя Іоанна Златоуста в «Золотих ключах» вшанували пам'ять свого небесного заступника, сайт Дніпропетровської єпархії УПЦ МП, 27 листопада 2009. Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 1 березня 2012.
  70. ↑ Святіший Патріарх Кирил очолив Божественну літургію біля стін Спасо-Преображенського кафедрального собору, сайт Дніпропетровської єпархії УПЦ МП, 27 липня 2010. Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 12 серпня 2011.
  71. ↑ У «Золотих Ключах» Блаженніший Митрополит Володимир звершив велике освячення храму на честь святителя Іоанна Златоуста, сайт Дніпропетровської єпархії УПЦ МП, 29 листопада 2010. Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 1 березня 2012.
  72. ↑ Borys Filatov (15 лютого 2017), Pizza Veterano, процитовано 17 лютого 2017

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Філатов Борис Альбертович
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Філатов Борис Альбертович


Міські голови Дніпра
Попередник:
Іван Куліченко 		мер Дніпра
2015– 		Наступник:
чинний
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Філатов_Борис_Альбертович&oldid=34718740