Тимофієв Ілля Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тимофієв Ілля Миколайович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдат
Тимофієв Ілля Миколайович.jpg
Загальна інформація
Народження 5 вересня 1973(1973-09-05)
Норильськ, Красноярський край, РРФСР, СРСР
Смерть 19 липня 2017(2017-07-19) (43 роки)
Новотошківське, Попаснянський район, Луганська область, Україна
(підрив на міні)
Військова служба
Роки служби 2015—2016, 2017
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ БЗ МВ.svg Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015

Ілля́ Микола́йович Тимофі́єв (5 вересня 1973(19730905), м. Норильськ, Красноярський край, РРФСР — 19 липня 2017, смт Новотошківське, Попаснянський район, Луганська область, Україна) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1973 року в російському місті Норильську. Мешкав із сім'єю в селі Першотравенка Компаніївського району Кіровоградської області.

Під час російської збройної агресії проти України з 13 лютого 2015 по 26 квітня 2016 року служив за мобілізацією на посаді стрільця 72-ї окремої механізованої бригади. В травні 2017 року пройшов збори резервістів, 6 червня 2017 підписав контракт.

Старший солдат, старший оператор 13-го окремого мотопіхотного батальйону «Чернігів-1» (в/ч А4427) 58-ї окремої мотопіхотної бригади.

19 липня 2017 року, близько 18:00, поблизу смт Новотошківське Попаснянського району, під час патрулювання території біля лісопосадки спрацювала стрибаюча осколкова міна ОЗМ-72. Внаслідок вибуху двоє бійців загинули на місці, один дістав важкі поранення, врятувати його життя не вдалось. Ще троє військовослужбовців зазнали поранень. Разом з Іллею загинули молодший сержант Роман Детинченко і старший солдат Руслан Конюша[1][2][3][4].

22 липня з воїном прощались в Компаніївці, похований на кладовищі села Першотравенка Компаніївського району[5][6].

Залишилась дружина та троє дітей, — однорічний син Юрій і дві доньки, Яніна та Вікторія.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 98/2018 від 6 квітня 2018 року, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[7].
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 10, ряд 2, місце 11.
  • Його ім'я згадується на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України[8]
  • недержавна нагорода «За вірність присязі» (посмертно)[9]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Зведення прес-центру штабу АТО за минулу добу станом на 6 годину 20 липня 2017 року // Офіційний сайт Міністерства оборони України, 20 липня 2017
  2. Ніч в зоні відповідальності 58 окремої мотопіхотної бригади виявилася сумною // facebook 58 омпбр, 20 липня 2017
  3. Міна, що вистрибує, та бойовики в окопах ЗСУ: від чого гинули воїни АТО в найтрагічніший день літа // ТСН, 20 липня 2017
  4. На Луганщині загинув АТОвецьз Команіївського району Ілля Тимофієв // «Кропивницький.UA», 21 липня 2017
  5. Кіровоградщина попрощалася із загиблим в зоні АТО воїном (ФОТО) // «Златопіль», 22 липня 2017
  6. На Кіровоградщині попрощались з 44-річним бійцем, який загинув на Луганщині (ВІДЕО) // «Кропивницький.UA», 23 липня 2017
  7. Указ Президента України від 6 квітня 2018 року № 98/2018 «Про відзначення державними нагородами України»
  8. Вісімнадцять разів пролунав Дзвін Пам'яті в Міноборони, вшановуючи загиблих захисників України
  9. За вірність присязі

Джерела[ред. | ред. код]