Ничипоренко Валентин Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ничипоренко Валентин Миколайович
Народився25 лютого 1961(1961-02-25) (63 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна Україна
Діяльністьполітик
Alma materМАУП
Посаданародний депутат України і народний депутат України
Партіянезалежний політик[1]
БатькоНичипоренко Микола Іванович
МатиНичипоренко Любов Сергіївна
У шлюбі зОлена Ничипоренко
Дітитроє синів та донька
Нагороди
Орден Святого рівноапостольного князя Володимира III ступеня
Орден Святого рівноапостольного князя Володимира III ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ничипоренко.

Валентин Миколайович Ничипоренко (нар. 25 лютого 1961(19610225), Київ) — український політик, народний депутат України 7-го та 8-го скликань[2].

Життєпис

Валентин Ничипоренко народився 25 лютого 1961 року в Києві. У 1979 році закінчив Київське річкове училище, отримав одразу дві спеціальності: моториста-стернового і слюсаря-судноремонтника. Працював на суднах «Укррічфлоту», плавав на теплоходах Дніпром. Цього ж року був призваний на строкову військову службу. Після строкової служби у війську тривалий час працював на Дослідному заводі Інституту автоматики шліфувальником. У 1985—1988 роках закінчив Київський вечірній машинобудівний технікум.

У 1989 році родина Ничипоренків переїхала з Києва до Чернігівської області.

Закінчив Міжрегіональну академію управління персоналом у 1999 році.

У 1992 — заснував та очолив власне автотранспортне підприємство «Добро», яке працює й нині. З 1992 до 2012 року був там директором. Займався також виробництвом цегли та аграрним бізнесом. До того працював майстром з ремонту взуття, сторожем, шліфувальником на заводі та моряком на суднах «Укррічфлоту». Член правління Федерації кінного спорту України, був головою Всеукраїнської асоціації «Аматорів кінного спорту України».[3]

1999 року обійняв посаду генерального директора ТОВ «Жашківський кінний завод» (був ним до 2012 року).

У 2006 — обраний депутатом Київської обласної ради. Член комісії з аграрних питань та земельних відносин.

У 2007 році в селищі Східниця Ничипоренко збудував санаторій «Три сини та донька».[4]

З 2010 року — керівник громадської ініціативи «Відродження Черкащини».

З листопада 2012 — був обраний народним депутатом 7-го скликання 199 округу (Черкаська область) як безпартійний самовисуванець, член фракції Партії регіонів. 17 лютого 2014 року вийшов з неї, за кілька днів приєднався до групи «Економічний розвиток». Член Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. Був членом групи «Партія “Відродження”», у січні 2018 року вийшов з неї, став позафракційним.

У 2019 році балотувався до Верховної Ради 9 скликання по 199 округу (Черкаська область) як безпартійний самовисуванець.[3]

Власник автомобіля марки «Morgan Aero 8[en]».[5]

Політична діяльність

Один зі 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали звернення до Сейму Республіки Польща з проханням визнати геноцидом поляків події національно-визвольної війни України 1942—1944 років. Цей крок перший Президент України Леонід Кравчук кваліфікував як національну зраду.[6][7]

Голосував за диктаторські закони 16 січня 2014 року (11 березня 2014 року відкликав свій голос). Фігурант трьох антикорупційних розслідувань.[8]

Нагороди

Сім'я

У 1986 році одружився. Подружжя має трьох синів та дочку.

Примітки

  1. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_deputat?d_id=15830
  2. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 19 листопада 2016.
  3. ↑ а б Ничипоренко Валентин Миколайович — Біографія, Балотування, Фракції, Політична Агітація | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Процитовано 1 лютого 2022.
  4. ↑ Дружина регіонала Ничипоренко стала власницею джерел в Східниці
  5. ↑ Bratkovskij, Klim. Жизнь как она есть: Morgan в деклараціях за 2015 рік. Жизнь как она есть. Процитовано 19 листопада 2016.
  6. ↑ ПР і КПУ просять сейм Польщі "заради дружби" визнати Волинську трагедію геноцидом поляків (Документ). tyzhden.ua. Процитовано 2 грудня 2021.
  7. ↑ Леонід КРАВЧУК: «Заява 148 українських депутатів – антигромадський, антинаціональний крок, що може бути прирівняний до національної зради». https://day.kyiv.ua/ (укр.). Процитовано 2 грудня 2021.
  8. ↑ Ничипоренко Валентин Миколайович | Каталог ФАР | ЧЕСНО. far.chesno.org. Процитовано 1 лютого 2022.

Посилання

Це незавершена стаття про українського політика.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ничипоренко_Валентин_Миколайович&oldid=34455738