Кириленко В'ячеслав Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
В'ячеслав Анатолійович Кириленко
В'ячеслав Анатолійович Кириленко
В'ячеслав Кириленко

Віце-прем'єр-міністр з гуманітарних питань
Час на посаді:
27 вересня 2005 — 4 серпня 2006
Президент   Віктор Ющенко
Прем'єр-міністр   Юрій Єхануров
Попередник Микола Томенко
Наступник Дмитро Табачник

Віце-прем'єр-міністр з гуманітарних питань
Нині на посаді
На посаді з 2 грудня 2014
Президент Петро Порошенко
Прем'єр-міністр   Арсеній Яценюк
Попередник Олександр Сич

Час на посаді:
4 лютого 2005 — 27 вересня 2005
Президент Віктор Ющенко
Прем'єр-міністр   Юлія Тимошенко
Попередник Михайло Папієв
Наступник Іван Сахань

Президент Петро Порошенко
Прем'єр-міністр   Арсеній Яценюк
Попередник Євген Нищук
Наступник Євген Нищук

Народився 7 червня 1968(1968-06-07) (49 років)
смт Поліське, Київська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Політична партія Народний фронт
Релігія УПЦ КП
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Україна Народний депутат України
3-го скликання
Народний рух України 12 травня 1998 14 травня 2002
4-го скликання
Український народний рух (НУ) 14 травня 2002 3 березня 2005
5-го скликання
безпартійний (НУ) 25 травня 2006 8 червня 2007
6-го скликання
Народний союз «Наша Україна» (НУНС) 23 листопада 2007 12 грудня 2012
7-го скликання
Батьківщина 12 грудня 2012 27 листопада 2014
8-го скликання
Народний фронт 27 листопада 2014 2 грудня 2014

В'ячесла́в Анато́лійович Кириле́нко (нар. 7 червня 1968, смт Поліське, Київська область, виключене з облікових даних після аваріїї на ЧАЕС) — український політик, народний депутат України III—VIII скликань. З 2 грудня 2014 є Віце-прем'єр-міністром з гуманітарних питань.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 7 червня 1968 року на Київщині в українській родині. Батько Анатолій Дмитрович (1942) — учитель музики Білоцерківської дитячої музичної школи № 3. Мати Ніна Олександрівна (1937) — пенсіонер.

Освіта[ред.ред. код]

У 1993 році закінчив філософський факультет Київського університету імені Тараса Григоровича Шевченка, а у 1996 році — аспірантуру там само. Кандидат філософських наук1997). Кандидатська дисертація — «Українська філософія національного радикалізму XX століття: історичне становлення та змістовне формування». У студентські часи був головою Української студентської спілки (УСС).

Кар'єра[ред.ред. код]

У 19932002 роках — голова Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Молодий Рух». Був членом НРУ, членом президії Центрального проводу Народного Руху, керівником відділу політичного аналізу секретаріату Руху.

У 1994 році балотувався до парламенту за Білоцерківським виборчим округом № 207. Вибори програв.

У 1998 році обраний народним депутатом України (№ 8). Балотувався по Київському одномандатному виборчому округу № 90. Але вибори програв, посівши 3-е місце. Секретар Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та праці.

У 2001 році — член президії Громадського комітету «За правду!», Співголова Коаліції молоді «Наша Україна».

З 2002 року — заступник голови Української народної партії.

На парламентських виборах 2002 року отримав депутатський мандат за списком блоку «Наша Україна» (№ 20). Був першим заступником голови Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та праці.

На президентських виборах 2004 був довіреною особою Віктора Ющенка в ТВО № 188.

В урядах (2005—2006)[ред.ред. код]

4 лютого 2005 року призначений міністром праці та соціальної політики України (Перший уряд Юлії Тимошенко). З 27 вересня 2005 року — віце-прем'єр-міністр України з гуманітарних питань (Уряд Юрія Єханурова).

Значним досягненням В.Кириленка на посаді віце-прем'єра стала Постанова 16 січня 2006 року № 20 «Деякі питання порядку розповсюдження і демонстрування фільмів», яка зобов'язує дистриб'юторів дублювати, озвучувати чи субтитрувати фільми українською мовою[1]. Попри критичне сприйняття постанови окремими дистриб'юторами[2], вона вступила в дію і дала поштовх для розвитку кількох студій українського дубляжу, які відповідають всім світовим стандартам, а український варіант перекладів неодноразово визнавався найкращим на міжнародному рівні, а кількість глядачів за 2009 рік порівняно з 2008-м зросла на 15 %[3].

У грудні 2005 року вийшов із лав УНП.

У парламенті (2006—2009)[ред.ред. код]

У березні 2006 року обраний до Верховної Ради України за списком виборчого блоку «Наша Україна» (№ 6). Очолював фракцію «Наша Україна». Голова підкомітету з питань охорони історико-культурної спадщини Комітету з питань культури і духовності. 8 червня 2007 достроково припинив свої повноваження під час масового складення мандатів депутатами-опозиціонерами з метою проведення позачергових виборів до Верховної Ради України.

31 березня 2007 року — 29 листопада 2008 року — голова політичної партії Народний Союз «Наша Україна». У лютому 2009 року вийшов з партії.

На виборах 2007 отримав депутатський мандат за списком блоку «Наша Україна — Народна самооборона» (№ 2). Лідер фракції НУНС. Член Комітету з питань культури і духовності.

29 листопада 2008 року склав з себе повноваження голови партії Народний Союз «Наша Україна», поступившись своїм місцем Віктору Ющенку.

16 грудня 2008 року, коли більшість фракції НСНУ проголосували за коаліцію з БЮТ і Блоком Литвина, Кириленко подав у відставку з посади голови фракції НСНУ.

21 лютого 2009 року обраний лідером громадського руху «За Україну!», а з 19 грудня 2009 — лідер партії «За Україну!». Серед законотворчих ініціатив В. Кириленка в період президентства В.Ющенка — проект закону про національний культурний продукт, що був прийнятий в першому читанні і відправлений на доопрацювання[4].

В парламенті (2010—2013)[ред.ред. код]

В. Кириленко, 2012

Після приходу до влади В. Януковича фракція НСНУ, у складі якої залишився В. Кириленко, перейшла до опозиції. Серед законодавчих ініціатив В. Кириленка цього періоду — пропозиція щодо відставки тодішнього міністра освіти Д. Табачника, яка, втім, не набрала достатньої підтримки[5]

22 грудня 2011 підписав з Арсенієм Яценюком угоду про спільну опозиційну діяльність і об'єднання своєї партії «За Україну!» з партією «Фронт змін» після парламентських виборів.

28 жовтня 2012 року обраний народним депутатом України 7-го скликання від ВО «Батьківщина». З 25 грудня 2012 займав посаду Голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності. Серед ініціатив В. Кириленка цього часу — проведення парламентських слухань «Проблеми розвитку українського книговидавництва, книгорозповсюдження та перспективи підтримки книгочитання в Україні»[6][7], а також «Тарас Шевченко як постать світового значення (до 200-річчя з дня народження)»[8][9]

Перші дні Євромайдану В. Кириленко охарактеризував так:

« «28-29-те листопада це вирішальні дні. Буде багато людей - ніяка влада нікого не проконтролює, навіть тих, кого вона вважає що вже контролює. Я прихильник оптимістичного розвитку подій. Я бачу, що студентство піднімається. Ректори, які перешкоджають студентам брати участь у мітингах повинні нести відповідальність за порушення Конституції, це підсудна справа»[10]  »

В парламенті (2014)[ред.ред. код]

На позачергових виборах до Верховної ради 2014 року обраний народним депутатом України 8-го скликання за партійним списком (№ 8 у списку) від Народного фронту[11].

Серед ініціатив В. Кириленка в Парламенті XVIII скликання — законопроект «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України „Про засади державної мовної політики“»[12]. Законопроект було прийнято голосами 232 депутатів, проте через загострення ситуації в Криму, а потім — на Сході України, цей законопроект досі лишається не підписаним.

2 грудня 2014 склав депутатські повноваження у зв'язку з переходом на роботу до Кабінету Міністрів України на посаду Віце-прем'єр-міністра — міністра культури[13].

На посаді віце-прем'єр-міністра з гуманітарних питань[ред.ред. код]

У доповіді В. Кириленка «Реформи культури в 2015 році» йдеться про такі досягнення міністерства[14]:

  • розробка довгострокової стратегії розвитку культури;
  • підписання угоди про приєднання України до програми ЄС «Креативна Європа»;
  • підготовку законопроекту № 2669 щодо «запровадження контрактної форми роботи в галузі культури»[15], участь в підготовці законопроектів № 3801 «про державну підтримку кінематографії в Україні»[16], Пакету декомунізаційних законів, а також поточні розробки законопроектів «про охорону нерухомої культурної спадщини», «про охорону нематеріальної культурної спадщини» та деяких інших;
  • фінансування мистецьких заходів на підтримку воїнів АТО;
  • недопущення скорочення бюджету культурної галузі до 600 млн грн.
Віце-прем'єр-міністр — міністр культури України В'ячеслав Кириленко на обкладинці газети «Культура і життя»

23 грудня 2014 року дав доручення Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації розробити проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг»[17], якою, зокрема, вводиться обов'язкова реєстрація даних, які дозволяють ідентифікувати абонентів мобільного зв'язку.

Водночас існують критичні оцінки діяльності В. Кириленка на цій посаді.

Зокрема, в аналізі довгострокової стратегії від групи РПР йдеться про відсутність кількісних та якісних показників, відповіді на виклики російської агресії[18], у звіті робочої групи Громадської ради при Мінкульті — про нерозробленість механізмів фінансової підтримки царини культури, державної мовної політики тощо[19][20].

Критичні відгуки отримав Законопроект № 2669, який передбачає переведення на контрактну основу не тільки керівних, але й рядових працівників мистецьких установ, що на думку багатьох митців суперечить Конституції України та Конвенції Міжнародної організації праці[21][22][23].

Наголошувалося також, що приєднання до проекту «Креативна Європа» було підготовлено попереднім міністром ще у 2014 роки, натомість за часів роботи В. Кириленка її підписання відкладалося.[24][25]

Окремі мистецькі організації пропонують звільнити В. Кириленка з посади, зокрема такі заяви публікували «Альянс культури»[26], Український комітет Міжнародної ради музеїв та Український національний комітет Міжнародної ради з питань пам'яток і визначних місць (ІСОМОS)[27]. Окремі митці піддавали сумніву доцільність міністерства культури як такого (зокрема Лесь Подерев'янський[28], В. Рунчак[29]), на думку лідера «альянсу культури» К. Ботанової такі сумніви також спричинені незадоволенням «особистістю міністра»[30].

14 квітня 2016 року Верховна Рада України призначила новий склад Кабінету Міністрів України, у складі якого В'ячеслав Кириленко обійняв посаду віце-прем'єр-міністра, але втратив посаду міністра культури України[31].

12 квітня 2017 року віце-прем'єр-міністр В'ячеслав Кириленко ініціював перенесення дати святкування Дня космонавтики з 12 квітня на 19 листопада, запропонувавши встановити Днем української космонавтики дату початку польоту в космос першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка (політ Каденюка на американському космічному кораблі Columbia почався 19 листопада 1997 року і тривав до 5 грудня)[32].

Родина[ред.ред. код]

Дружина Катерина Михайлівна (1971) — завідувачка кафедри філософії Київського національного університету культури і мистецтв. У 2015 захистила дисертацію на ступінь доктора педагогічних наук, після чого в пресі та інтернет-ЗМІ пролунали звинувачення її в плагіаті та відстоюванні псевдонауки, а на адресу В'ячеслава Кириленка — в корупції.[33][34][35] Подружжя виступило зі спростуванням закидів науковців.[36][37] Повторна логіко-лінгвістична експертиза Українського мовно-інформаційного фонду Національної академії наук України підтвердила, що 30% докторської дисертації Катерини Кириленко є плагіатом і містить 696 різноманітних помилок[38][39].

Має дочку та сина.

В'ячеслав Кириленко на церемонії нагородження переможців української частини конкурсу «Вікі любить пам'ятки»

Нагороди[ред.ред. код]

Кавалер ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня (18 листопада 2009).[40].

30 листопада 2011 нагороджений орденом святого Юрія Переможця УПЦ КП.

Цікаві факти[ред.ред. код]

В'ячеслав Кириленко — один з небагатьох урядовців світу, які співпрацюють з Вікімедійним рухом.

Так, 17 квітня 2015 року створив статтю у Вікіпедії про Міжнародний день пам'яток і визначних місць і закликав брати участь у створенні статей про українську культуру та історію у Вікіпедії. В'ячеслав Кириленко став першим членом українського уряду, який долучився до створення вікіпедійних статей.[41] А 25 квітня 2015 особисто нагороджував переможців української частини конкурсу «Вікі любить пам'ятки»[42]

Власність[ред.ред. код]

Кириленко є власником елітної квартири в центрі Києва, а також заміської резиденції в селі Іванковичі.[43]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Постанова від 16 січня 2006 р. N 20 Деякі питання порядку розповсюдження і демонстрування фільмів
  2. Якою мовою говоритиме Гаррі Поттер-5? В'ячеслав Кириленко запевняє, що українською. Деякі дистриб'ютори на це відповідають: давайте бюджетні гроші
  3. Українська Кіно-Асоціація: Українським студіям вигідно дублювати фільми і на українську, і на російську
  4. Проект Закону про національний культурний продукт
  5. Проект Постанови про звільнення Міністра освіти і науки України Табачника Д. В.
  6. Проект Постанови про Рекомендації парламентських слухань «Проблеми розвитку українського книговидавництва, книгорозповсюдження та перспективи підтримки книгочитання в Україні»
  7. Парламентські слухання «Проблеми розвитку українського книговидавництва, книгорозповсюдження та перспективи підтримки книгочитання в Україні» (17.05.2013)
  8. Проект Постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Тарас Шевченко як постать світового значення (до 200-річчя з дня народження)»
  9. Рада схвалила рекомендації парламентських слухань на тему: «Тарас Шевченко як фігура світового значення»
  10. Студентська революція — це завжди політика: Кириленко про євромайдан
  11. Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Протокол Центральної виборчої комісії про результати виборів народних депутатів України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі. «10» листопада 2014
  12. Проект Закону про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про засади державної мовної політики»
  13. Верховна Рада обрала новий Уряд України // Урядовий портал, 02.12.2014
  14. Доповідь Віце-прем'єр-міністра — Міністра культури України В'ячеслава Кириленка «Реформи культури в 2015 році»
  15. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження контрактної форми роботи в галузі культури
  16. Проект Закону про державну підтримку кінематографії в Україні
  17. Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта
  18. Аналіз Стратегії розвитку української культури
  19. Матеріали по довгостроковій стратегії
  20. Проект Довгострокової стратегії потребує суттєвих доопрацювань
  21. Щодо законопроекту 2669-Д. Відкритий лист
  22. Резолюція Круглого столу «Тенденції розвитку трудового законодавства в галузі культури і мистецтва» 26 жовтня 2015
  23. Звернення Спілки музикантів України
  24. Світлана Фоменко. Кому допоможе Креативна Європа// Українська правда, 11.18.2015
  25. Катерина Ботанова. Рік Кириленка як поразка Майдану// Українська правда 2.12.2015
  26. Альянс культури вимагає призначення компетентного міністра культури
  27. Музейники вимагають звільнити Кириленка
  28. Лесь Подерев'янський: Міністерство культури потрібно ліквідувати // Insider
  29. В. Рунчак: «Нині посаду керівника Мінкульту перетворено на халтуру» // «Тиждень»
  30. Катерина Ботанова: Міністерство культури ігнорує будь-які спроби комунікації // zik
  31. Рада затвердила новий Кабмін Гройсмана (повний список, фото). ukranews.com. Українські новини. 2016-04-14. 
  32. Віце-прем'єр Кириленко хоче декомунізувати День космонавтики. ukranews.com. Українські новини. 2017-04-12. 
  33. Тетяна Пархоменко. Докторська дисертація Катерини Кириленко і відвертий плагіат. Українська правда. Життя, 13.01.2016
  34. У докторській Катерини Кириленко знайшли псевдонауку про лептони. Українська правда. Життя, 25.01.2016
  35. Лідія Суржик. Псевдонаука на потоці. Дзеркало тижня, 29 січня 2016
  36. Катерина Кириленко. Донос і цькування як універсальний засіб проти науки і культури. Українська правда. Життя, 14.01.2016
  37. Катерина Кириленко. Лептони не винні, але їм пощастило! Українська правда. Життя, 26.01.2016
  38. Около 30% текста докторской диссертации супруги вице-премьера Кириленко является плагиатом – экспертное заключение. zn.ua. 2017-04-08. 
  39. Докторська дисертація Катерини Кириленко на 30% складається з плагіату, - експертний висновок. ukranews.com. Українські новини. 2017-04-08. 
  40. Указ Президента України № 939/2009 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Свободи»
  41. http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/publish/article/405126;jsessionid=4EF2FA1FFD9B73809C135700DFD0D9FB.app1
  42. Нагороджено переможців конкурсу статей «Вікіпедія любить пам'ятки»
  43. Журналісти показали елітну нерухомість віце-прем'єра Кириленка, 1 грудня 2016, Українська Правда

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]