-Знайдено: + Дочекавшись допомоги з Криму, Хмельницький рушив на коронне військо. Перша битва відбулася на річці Жовті Води (29 квітня), де зійшлося військо козаків та татар Тугая з військом коронного гетьмана Миколи ПотоцькогоСтефаном. Після перемоги козаки рушили на ставку обох гетьманів коронного й польного (Мартин Калиновський) біля Корсуня. Тут яскраво проявив себе «права рука» Хмельницького — Максим Кривоніс. 25 травня поляки були розбиті вщент. Це викликало великий резонанс не тільки в самій Польщі, але й за кордоном.
-Знайдено: + 29 квітня1918 року у результаті державного перевороту на зміну соціалістам Центральної Ради до влади прийшов Павло Скоропадський — колишній генерал-лейтенант царської армії. На «з'їзді хліборобів» Скоропадський був обраний гетьманом України. Було прийнято нову назву країни — Українська Держава. Вона існувала у квітні — грудні 1918 року під протекторатом Німеччини. Але за цей короткий проміжок часу було введено свою стабільну валюту — гривню, засновано Академію наук та Катеринославський університет.
-Знайдено: + Правовий статус Генерального Суду УНР було закріплено Конституцією УНР, прийнятою мало не в останній день функціювання Центральної Ради — 29 квітня1918 року[5].
-Знайдено: + | кінець_терміну = 29 квітня1918
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Протягом 3-20 січня перебував у Бересті на перемовах із Німеччиною та її союзниками. За участь у викраденні банкіра А. Доброго29 квітня був заарештований німцями і до 16 грудня1918 року перебував у Лук'янівській в'язниці. 25 липня 1918 у німецькому військово-польовому суді закінчено розгляд справи колишніх міністрів УЦР В.Голубовича і О.Жуковського та урядовців Ю.Гаєвського, П.Богацького, М.Осипова і І.Красовського, яких було звинувачено в участі в арешті банкіра Доброго. Прокурор запропонував покарати О.Жуковського на 2 р. і 6 місяців ув'язнення, В.Голубовича — на 2 роки, М.Осипова — на 1 рік і 6 місяців, П.Богацького, Ю.Гаєвського і І.Красовського на 1 рік тюрми.
-Знайдено: + | кінець_терміну = 29 квітня1918
-Знайдено: + По поверненні до Києва, Грушевський приділяв значну увагу конституційному процесові в Україні. Під його керівництвом розроблялася Конституція незалежної УНР (прийнята 29 квітня 1918 року), згідно з якою верховним органом влади УНР проголошувалися Всенародні збори, які безпосередньо здійснювали вищу законодавчу владу в УНР і формували вищі органи виконавчої та судової влади. Скликати Всенародні збори і проводити їх мав голова, обраний Всенародними зборами[6].
-Знайдено: + 29 квітня1918 року в Києві відбувся державний переворот і влада перейшла до рук гетьмана Павла Скоропадського. У зв'язку з державним переворотом, здійсненим П.Скоропадським, Грушевський перейшов на нелегальне становище. У підпіллі займався науковою працею, брав участь в обговоренні питання про заснування УАН, при цьому відстоював думку, що її необхідно засновувати на базі УНТ. Відмовився від пропозиції увійти до складу академії, створенної гетьманом П.Скоропадським.
-Знайдено: + Конституція Української Народної Республіки (Статут про державний устрій, права і вільності УНР) — основний закон УНР, прийнятий Центральною Радою29 квітня1918 року, в останній день існування Центральної Ради. В конституції наголошувалось, що вся влада в УНР «походить від народу», а її верховним органом мають стати Всенародні збори. Конституція утверджувала принцип верховенства парламенту, тобто парламентську республіку, проте не розкривала питань власності, кордонів, мови, державних символіки тощо.
-Знайдено: + У «Грамоті до всього українського народу» (29 квітня 1918) П.Скоропадський проголосив себе гетьманом всієї України та оголошував про розпуск Української Центральної Ради та всіх створених нею інституцій, а також земельних комітетів.
-Знайдено: + Під час спроби перевороту, вчиненого 29 квітня1919 року отаманомОскілком у Рівному, Мазепу заарештували разом з іншими членами уряду, але після придушення виступу усіх звільнили.
-Знайдено: + Нова сторінка його біографії розпочалася після переїзду до Києва, вже окупованого німецькою армією. УДХП, яка виступила з гострою критикою політики Центральної Ради, підтримала державний переворот 29 квітня1918 року.[7] Проте стосунки з гетьманом Павлом Скоропадським також виявилися непростими.
-Знайдено: + | термін = 29 квітня — 14 грудня1918
-Знайдено: + Павло́ Петро́вич Скоропа́дський (3 (15) травня1873(18730515) — 26 квітня1945) — український громадський, політичний діяч, військовик. Походив з козацько-старшинського роду Скоропадських. Офіцер армії Російської імперії. Учасник російсько-японської (1904—1905), Першої світової воєн (1914—1918). ГетьманУкраїнської Держави (29 квітня — 14 грудня1918). Один із лідерів, ідеологів монархічногогетьманського руху.
-Знайдено: + 29 квітня 1918 року в Києві Всеукраїнський з'їзд хліборобів одностайно закликав проголосити Гетьманом України Павла Скоропадського. Центральну Раду було розігнано німцями, натомість, одразу ж було проголошено про утворення Української Держави на чолі з Гетьманом, який узяв на себе повноваження щодо управління краєм.
Підзаголовок:=== Гетьманат ===
Знайдено: + 29 квітня1918 року внаслідок державного перевороту Павло Скоропадський взяв владу в Україні. Більшість партій та верств населення відмовили Центральній Раді та її Раді Міністрів у підтримці, тому переворот пройшов майже без пострілів та крові, лише в сутичці із січовими стрільцями загинуло троє вірних гетьманові офіцерів. Головною причиною успішності перевороту був параліч Центральної Ради. В Софіївському соборі єпископ Никодим миропомазав Гетьмана, а на Софіївському майдані відслужили урочистий молебен. Тоді ж було опубліковано «Грамоту до всього українського народу», де Гетьман заявляв, що взяв на себе тимчасово всю повноту влади. Відповідно до цього документу, Центральну Раду й усі земельні комітети розпускали, міністрів та їх товаришів звільняли з посад, а рядовим державним службовцям належало продовжувати роботу. Було відновлено право приватної власності. Гетьман також повідомляв, що незабаром видасть закон про вибори до Українського Сейму. Було обіцяно «забезпечити населенню спокій, закон і можливість творчої праці». До скликання Сейму в Україні мали діяти «Закони про тимчасовий державний устрій України», видані того ж самого дня. У них були визначені головні напрями діяльності Гетьмана у політичній сфері, організації державного управління, дані гарантії громадянських прав населення, оголошено про встановлення Української Держави замість Української Народної Республіки. Нова держава ґрунтувалася як на республіканських, так і на монархічних засадах. Згідно із «Законами…», вся влада, зокрема й законодавча, зосереджувалася у руках Гетьмана. За формою це була диктаторська влада з атрибутами національної традиції, за політичною суттю — авторитарний режим консервативної частини населення без чітко оформленої моделі побудови нової держави.
Підзаголовок:=== Гетьманат ===
Знайдено: + Усе ще потребувало вирішення земельного питання. 29 квітня 1918 року Гетьман скасував закони Центральної Ради про конфіскацію великих маєтків, але план їхнього викупу та розподілу між селянами було ухвалено лише в листопаді (його так і не вдалося виконати). З перших днів діяльності гетьманський уряд вживав заходів щодо нормалізації становища на селі, яке потрясали невдоволення, суперечності, ексцеси. Для підготовки нового аграрного закону й полагодження конфліктів між землевласниками й селянами було створено губернські й повітові комісії. Тимчасові правила про земельні комісії зобов'язували селян повернути поміщицьке майно й відшкодувати збитки, яких вони завдали великим землевласникам. На початку листопада підготували проект аграрної реформи, що передбачав примусовий викуп державою великих земельних володінь і розподіл їх між селянами — не більше 25 десятин на двір.
Підзаголовок:== Література ==
Знайдено: + * Гавриленко О. А., Логвиненко І. А.Гетьманський переворот 29 квітня 1918 р.: причини та наслідки // Актуальні проблеми юридичної науки у дослідженнях вчених: науково-практичний збірник. — К., 2000. — № 3. — С. 2-10.
-Знайдено: + Черінь Ганна (справжнє прізвище (в заміжжі) — Паньків; * 29 квітня1924) — українська поетеса, письменниця і літературний критик на еміграції. Автор критичних статей, оповідань та дуже цікавих подорожніх нарисів і творів у жанрі дитячої літератури.
-Знайдено: + Ганна Черінь народилася 29 квітня 1920 р. на Київщині. Писати вірші почала з дитинства. Після закінчення школи вступила до Київського університету, але Друга світова війна перервала навчання. Ганна опинилась у Німеччині в таборах для «переміщених осіб». Під час перебування на примусових роботах у Німеччині друкувала свої твори у часописі «Дозвілля». У 1949 р. тут вийшла перша збірка її поезій «Крещендо». Літературознавець Богдан Рубчак вважає, що Ганна Черінь як поетеса досягла найбільшого успіху в особистій ліриці, яка вмістилася у першій збірці віршів, «Німецькі сонети». («Координати», т.2).
Назва:Шрамченко Святослав Олександрович
-Знайдено: + 29 квітня С. Шрамченко був присутній при піднятті на Чорноморському флоті українських Державних прапорів, про що залишив яскраві спогади. Згідно з деякими джерелами, після повернення до Києва Святославу Шрамченку було присвоєне військове звання капітан-лейтенант[8] і він очолив організаційний відділ Міністерства морських справ. Одночасно був старшим адютантом морського міністра Української Держави та УНР.
-Знайдено: + Святослав Шрамченко на еміграції став головним репрезентантом українського флоту. Саме з його ініціативи день 29 квітня, день Свята Українського Флоту емігранти почали відмічати як «День Українського Моря»[9]. Ця традиція існує серед українських емігрантів і досі.
-Знайдено: + 19 вересня2001 року почалася політична кар'єра Арсенія Яценюка. В цей день Верховна Рада Автономної Республіки Крим обрала його виконувачем обов'язків Міністра економіки Автономної Республіки Крим в уряді Валерія Горбатова. 21 листопада того ж року рішенням кримського парламенту Арсеній Яценюк став повноцінним Міністром економіки. 29 квітня2002 року Арсеній Яценюк разом з усім урядом подає у відставку, тому що до роботи приступила новообрана Верховна Рада Криму. І хоча в той же день виконувачем обов'язків голови ради міністрів замість Валерія Горбатова став Сергій Куніцин, Арсеній Яценюк зберіг свою посаду. Вже 15 травня він удруге повноцінно очолив Міністерство економіки.
-Знайдено: + |date_start = 29 квітня
-Знайдено: + Украї́нська Держа́ва — назва держави, що охоплювала територію Центральної, Східної та Південної України зі столицею в Києві від 29 квітня до 14 грудня1918 року . Постала на місці Української Народної Республіки внаслідок державного перевороту. Очолювана гетьманомПавлом Скоропадським.
Підзаголовок:=== Переворот ===
Знайдено: + 29 квітня
Підзаголовок:=== Уряди ===
Знайдено: + * 29 квітня — 30 квітня1918
Підзаголовок:== Література ==
Знайдено: + Гавриленко О. А., Логвиненко І. А.Гетьманський переворот 29 квітня 1918 р.: причини та наслідки // Актуальні проблеми юридичної науки у дослідженнях вчених: науково-практичний збірник. — К., 2000. — № 3. — С. 2-10.
Підзаголовок:== Література ==
Знайдено: + Гай-Нижник П. П. Фінансова політика уряду Української Держави Гетьмана П. Скоропадського (29 квітня — 14 грудня 1918 р.). — К., 2004. — 430 с.
-Знайдено: + Лідери: Євген Архипенко (міністр земельних справ у кабінетіС. Остапенка), П. Пилипчук (керуючий міністерством шляхів у тому ж кабінеті) та О. Ковалевський. УНРП була керівною групою в організації державного перевороту, влаштованого В. Оскілком29 квітня 1919 в Рівному. Згодом не виявляла діяльності.
Підзаголовок:=== Сесії ===
Знайдено: + * 27 квітня — 29 квітня — поширена сесія Малої Ради.
-Знайдено: + Найважливішим законодавчим актом УЦР було схвалення конституції УНР 29 квітня1918, яка стверджувала республіканську форму держави з парламентарно-демократичним режимом. Законодавча влада в УНР мала перевагу над виконавчою. Головним законодавчим органом стверджувались Всенародні Збори України, які обирали Голову Всенародних Зборів.
Підзаголовок:== Переворот ==
Знайдено: + 29 квітня1918 за підтримкою німецьких військ відбувся переворот, який проголосив генерала П.Скоропадського гетьманом Української Держави. Своєю грамотою гетьман Скоропадський розпустив УЦР і Малу Раду, а видані ними закони скасував.
Підзаголовок:== Переворот ==
Знайдено: + За весь час існування УЦР її головою був М. Грушевський, а у 1918 р. його заступниками були С. Веселовський, М. Шраг, А. Ніковський, Ф. Крижанівський, секретарями М. Єреміїв, М. Чечель, А. Постоловський, Я. Левченко, Є. Онацький, Л. Чикаленко. За час УЦР діяли кількакратно змінені уряди під проводом В. Винниченка (28 червня1917 р. — 30 січня1918 р.) і В. Голубовича (30 січня1918 р. — 29 квітня1918 р.).
-Знайдено: + * Гавриленко О. А., Логвиненко І. А.Гетьманський переворот 29 квітня 1918 р.: причини та наслідки // Актуальні проблеми юридичної науки у дослідженнях вчених: науково-практичний збірник. — К., 2000. — № 3. — С. 2-10.
Підзаголовок:== Посилання ==
Знайдено: + id=3409 Конституція Української Народної Республіки (29 квітня 1918 р.)]
-Знайдено: + Навесні 1918 року політика Української Центральної Ради зазнала краху: 29 квітня1918 року розпочався новий етап в історії української революції. Саме того дня з'їзд хліборобів-власників, що зібрався у київському цирку Крутикова по вул. Миколаївській, проголосив Гетьманом усієї України Павла Скоропадського.
-Знайдено: + Існувала від 22 січня1918 року (запроваджена IV Універсалом) до гетьманського перевороту (29 квітня 1918 року, див. Гетьманський уряд) та під час Директорії Української Народної Республіки.
-Знайдено: + Згідно з конституцією УНР, ухваленою 29 квітня 1918, Рада Народних Міністрів була «вищою виконавчою владою» в УНР; її мав творити голова Всенародних Зборів у порозумінні з Радою Старшин, а затверджувати Збори. Рада Народних Міністрів була індивідуально і колективно відповідальна перед Зборами, які могли висловити Раді Народних Міністрів і окремим членам вотум недовір'я. Члени Всенародних Зборів під час перебування в Раді Народних Міністрів мали тільки дорадчий голос на сесіях Зборів.
-Знайдено: + Сапожніков Леонід Михайлович (* 29 квітня1906, Павлоград, тепер Дніпропетровська область — 24 лютого1970, Москва) — радянський вчений у галузі технології палива. Нагороджений двома орденами Леніна, 2 іншими орденами, а также медалями.
-Знайдено: + | почав1 = 29 квітня1918
-Знайдено: + Мико́ла Сахно́-Устимо́вич (1863 — 1918), — громадський діяч. За освітою — інженер-технолог, за походженням — із сім'ї полтавських землевласників. З 1917 року приєднався до українського національного руху, увійшов до складу Генеральної козачої ради Українського Вільного козацтва. Діяльний член підпільної монархістської «Української громади» (пізніше «Української народної громади»), що здійснила 29 квітня1918 року гетьманський переворот.
Підзаголовок:== Література ==
Знайдено: + * Гай-Нижник П. П.Фінансова політика уряду Української Держави Гетьмана П.Скоропадського (29 квітня — 14 грудня1918 р.). — К., 2004. — 430 с.
Підзаголовок:== Організація ==
Знайдено: + 28—29 квітня (10—11 травня) 1917 відбувся губернський з'їзд селянських спілок Київщини, який ухвалив рішення про створення на місцях комітетів усіх рівнів саме Всеукраїнської селянської спілки, проте таки надіслав делегацію в складі 27 осіб до Всеросійської ради селянських депутатів.
-Знайдено: + У цей час підійшли надіслані на поміч гетьманом Хмельницьким козацькі загони на чолі з уманським полковником Йосипом Глухим і полтавським — Мартином Пушкарем. Дізнавшись про підкріплення польсько-шляхетське військо в паніці відступило, залишивши весь свій обоз. В подальшому, переслідуючи польські загони, полк Богуна брав участь у штурмі Кам'янця-Подільського (29 квітня — 1 травня 1651 року), а в середині травня його козаки оволоділи Корцем.
Підзаголовок:== Передумови ==
Знайдено: + Невдовзі після блискучих перемог української армії в битві під Жовтими Водами (29 квітня — 16 травня1648 року) і Корсунській битві (25 — 26 травня 1648 року) національно-визвольний рух охопив всю Україну, внаслідок чого влітку 1648 року Київське, Брацлавське, Чернігівське і частина Подільського воєводства була звільнена з-під влади шляхетської Польщі. Значно активізувалися дії повстанців у Галичині і на Волині. На початку червня 1648 року, порушуючи умови перемир'я (від 2 червня 1648) у Правобережну Україну вдерлися каральні загони магната Я. Вишневецького, до якого приєдналися підрозділи шляхтичів Тишкевича, Осинського, Заславського та ін. В боях під Махнівкою (16 — 18 липня 1648) та Старокостянтиновом (25 — 27 липня 1648) козацькі полки на чолі з Максимом Кривоносом розгромили шляхетські загони і визволили частину Поділля і Волині. Протягом серпня 1648 польський уряд для придушення всенародного повстання в Україні сформував армію в районі Глинян (поблизу Львова) та біля замку Човганський Камінь (тепер Теофіполь Хмельницької області). Це військо мало 100 гармат і нараховувало 32 тис. шляхетського ополчення, 8 тис. німецьких найманців і 50 - 60 тис. шляхетських слуг і обозної «челяді». Річ Посполита переживала період міжкоролів'я і відсутність твердої влади виявилася у неспроможності панівних кіл створити єдине командування каральними військами. Для керівництва військом було обрано трьох полководців (регіментарів) — князя Домініка Заславського, коронного підчашого Миколу Остророга і зовсім юного коронного хорунжого Олександра Конецпольського. Однак жоден із них не був досвідченим полководцем. Князь Домінік був відомий своїм багатством і зманіженістю, Микола Остророг пишався вченістю. Хмельницький глумливо іменував цих воєначальників «перина», «латина» і «дитина». [12] Регіментарі не були одностайні у своїх рішеннях і не мали авторитету серед війська, якому бракувало єдності і дисципліни. На початку вересня коронне війська виступило з місць свого базування на Волинь. Назустріч йому із району Маслового Ставу (тепер село Маслівка, Київської області) через Білу Церкву — Паволоч — Погребище — Хмільник на Старокостянтинів рушила українська армія (біля 30 тис. чоловік) і загін буджацьких татар (біля 600 чоловік).
-Знайдено: + |date = 29 квітня — 16 травня1648
-Знайдено: + Би́тва під Жо́втими во́дами (29 квітня — 16 травня1648) — битва між військами Речі Посполитої з одного боку і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками з другого під Жовтими водами в ході національно-визвольної війни 1648 — 1654 років.
-Знайдено: + 29 квітня поляки насамперед стали табором, окопавшись. Стефан Потоцький сподівався утримати свої позиції до приходу головних сил. Козаки підійшли під самі польські шанці, підкопалися, підвезли гармати, порох, почали приступ. Поляки мали сильнішу артилерію, відбили напад запорожців. Розпочалася позиційна боротьба. Повстанці замкнули звідусіль польський табір, почали його обстрілювати та періодично йшли на нього приступом: «день і ніч боротьба з ними була, і по кілька разів на день».
-Знайдено: + * Святої Марії Магдалини — перебувала на перехресті нинішніх проспекту Леніна й Грецької вулиці: тут ще до приходу в Павловськ переселенців із Криму Азовський губернатор В. А. Чортков заклав церкву Марії-Магдалини. Освятили її 4 червня1791 року. На той час Маріуполь уже 11 років був заселений греками, але «малоросійської нації люди» (колишні запорожці), яких на косах Азовського моря проживало більше двох тисяч, домоглися, щоб цю церкву передали їм. У народі Марії-Магдалинівську церкву (першої збудови) називали ще Руською або Бурлацькою. Вона простояла 100 років і стала занедбаною. Тоді церкву розібрали (1891 рік) і на її місці ухвалою міської думи вибудували капличку на згадку порятунку 29 квітня1891 року в Японії спадкоємця Миколи Олександровича (у майбутньому останнього російського царя Миколи II). Капличка була розібрана в 1933 році у зв'язку з будівництвом трамвайних колій по проспекту Республіки;
Підзаголовок:== Символіка ==
Знайдено: + Герб міста являє собою іспанський щит червоного кольору із зображенням в середині білого якоря з чотирма лапами. Щит обрамлено декоративний золотим картушем і увінчано срібною міською короною у вигляді трьох веж. Під вежею розташовано зображення Золотої Зіркиміста-героя, граненої золотом та діамантом. Перший герб міста було затверджено 22 квітня1798 року. Прапор складається з прямокутного полотнища, поділеного на три вертикальні смуги — червону, білу та жовту. В центральній, білій, смузі в центрі знаходиться герб міста. Остання зміна стягу та гербу була затверджена 29 квітня2011 року.
-Знайдено: + 1954 року переїжджає в Крим і обіймає посаду садівника в Алуштинському санаторії Бескид / «Утес»/. Своє господарство тримав в ідеальному стані. Його ставлять в приклад садівникам Криму. На його базі проводять обласні семінари, конференції. Йому постійно керівництво санаторію виносить подяки, нагороджує грамотами, значком «Відмінник курортів Криму» /Посвідчення № 229 від 29 квітня1959 р./.
-Знайдено: + * 29 квітня1995 року Указом Президента УкраїниЛ. Д. Кучми № 340/95 засновані відзнаки Президента України «За мужність» — зірка «За мужність» і хрест «За мужність». Указом також затверджені Положення та опис відзнак. Того ж дня була заснована відзнака Президента України «Іменна вогнепальна зброя».
-Знайдено: + хрестом «За мужність» (засновані 29 квітня1995 року), які у зв'язку з цим визнаються кавалерами ордена «За мужність», зберігаючи право на носіння вручених їм
-Знайдено: + 29 квітня1995 року відбувся Установчий З’їзд громадської організації «Християнсько-демократична молодь України», в якому взяли участь близько ста делегатів з більшості областей України.
-Знайдено: + Беручи до уваги неспроможність ради ухвалити рішення із зазначеного питання, спираючись на положення ч. 4 ст. 2 чинного на той момент Закону України «Про Представника Президента України», якими главі держави, у разі, якщо у двотижневий строк після надходження пропозиції щодо кандидатури на посаду представника Президента Радою не прийнято будь-якого рішення з цього питання, надавалося право призначати свого Представника на власний вибір, Президент України Леонід Кравчук29 квітня1993 призначив на цю посаду Леоніда Косаківського. Природно, призначення Леоніда Косаківського викликало незадоволення фракцій «Руху» і «Демократичного блоку», оскільки він у них асоціювався з лівими партіями.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Після призначення 29 квітня 1993 року Представником Президента України в столиці Леоніда Косаківського відносини між міською державною адміністрацією та міською радою і її головою В. Нестеренком набули більш цивілізованих рис.
-Знайдено: + 29 квітня почалися бої за Рейхстаг, який обороняли біля тисячі чоловік. Після декількох атак підрозділам 171-ої й 150-ої стрілецьких дивізій удалося зайняти будинок уже вночі. 30 квітня о 14-ій годині 25 хвилин лейтенант О. Берест[13]
Підзаголовок:== Відродження ==
Знайдено: + * 29 квітня2000 року — освячення і закладання першого каменя в підставу дзвіниці. Будівництво першої черги Собору — дзвіниці було здійснено менш ніж за рік.
Підзаголовок:== Підсумки ==
Знайдено: + Незважаючи на суперечливий характер і вимушене залишення завойованих позицій, переможний Кримський похід Запорізької дивізії став справжнім тріумфом українського війська, продемонстрував його здатність до реалізації складних військових операцій, виявив блискучий талант полковника Петра Болбочана як здібного воєначальника. Основне завдання військової акції було реалізоване: 29 квітня1918 року, під впливом подій, Чорноморський флот у Севастополі підняв український національний прапор. Керівництво флоту оголосило про своє підпорядкування уряду у Києві. [14]
-Знайдено: + * «Операція «Флот для України». «Український тиждень». № 17 (182) 29 квітня — 5 травня 2011 р.
Підзаголовок:== Досягнення ==
Знайдено: + * Найпереконливіша перемога в статусі команди майстрів: 7:0 над «Ворсклою» (29 квітня1994 року) та «Оболонню-2» (21 жовтня2001 року).
-Знайдено: + Делегат 7-ї Квітневої конференції РСДРП(б), яка проходила з 24 по 29 квітня1917 р. Делегат 1-го Всеросійського з'їзду Рад (3 — 24 червня), де обраний кандидатом в члени Центрального виконавчого комітету. За часів правління Тимчасового уряду активно займається облаштуванням військової організації РСДРП, одночасно редагуючи ряд видань, що розповсюджуються серед солдатів. В жовтні 1917 р. стає головою Петроградського військово-революційного комітету, одним з керівників Жовтневого збройного повстання. В перші дні після повалення Тимчасового уряду — командувач збройними силами Петроградського військового округа.
-Знайдено: + Конститу́ція Украї́нської Наро́дної Респу́бліки (Статут про державний устрій, права і вільності УНР) — основний закон УНР, прийнятий Центральною Радою29 квітня1918 року, в останній день існування Центральної Ради.
Підзаголовок:== Структура ==
Знайдено: + Конституційний процес ЦР розпочала відразу ж після проголошення Першого універсалу створенням конституційної комісії у складі 100 осіб на чолі з М. Грушевським. Конституцію передбачалося ухвалити Всеукраїнськими Установчими Зборами. Але революційні події, російська та німецька окупації завадили цьому і в останній день свого існування, 29 квітня 1918 р., ЦР затвердила її положення, але в життя не впровадила, бо сама припинила діяльність.
-Знайдено: + У квітні 1917 року в Новомиргороді було сформовано Раду робітничих та солдатських депутатів. 25 березня1918 року до міста вступили австро-німецькі війська та війська Центральної Ради. 29 квітня була офіційно проголошена влада Скоропадського. В листопаді цього ж року влада в Новомиргороді переходить до Директорії. 10 травня1919 року до міста увійшли війська отамана Григор'єва, а вже в другій половині серпня його зайняли денікінці.
Підзаголовок:=== Передісторія ===
Знайдено: + Радіальне планування міста з вузькими непрямолінійними вулицями, забудованими багатоповерховими будинками, сильно пересічений рельєф місцевості з петляючими річками, глибокими ярами, крутими височинами не дозволяли досягти радикального поліпшення перевезень харків'ян звичайними засобами наземного міського транспорту. Виходячи з нагальної необхідності забезпечити умови для нормального функціонування та розвитку Харкова і його агломерації, було піднято питання про будівництво швидкісного позавуличного транспорту великої продуктивності, який зміг би наблизити в часі житлові райони до місць роботи та до центру міста. Розрахунки, виконані Харківпроект, показали, що ані швидкісний трамвай, ані монорейкова дорога не в змозі вирішити транспортні проблеми міста, що освоїти існуючі та прогнозовані пасажиропотоки при досить високій швидкості сполучення зможе лише метрополітен. Найбільші труднощі для міського транспорту представляло забезпечення перевезень пасажирів за віссю міста «захід-схід», уздовж якої розташовані найбільші промислові підприємства, великі житлові масиви, основні вузли зовнішнього та приміського залізничного та автомобільного сполучення, загальноміський центр. Згідно з техніко-економічним обґрунтуванням, яке було виконане Харківпроектом за участю колективів Київметропроекта та Харгіпротранс, саме вздовж цього самого напруженого діаметру міста була намічена траса першої черги Харківського метрополітену (головний інженер ТЕО Харківського метрополітену кандидат технічних наук Р. Е. Любарський, головний інженер проектного завдання Н. Н. Бичков). Рішення про будівництво першої черги Харківського метрополітену було прийнято 29 квітня1968 року. У травні того ж року створено спеціалізований інститут Харківметропроект (філія Метрогіпротранс), який розробив необхідну проектну документацію. У проектуванні окремих об'єктів підземної магістралі брали участь інститути Харгіпротранс, Гіпрозаводтранс, Енергомережпроект, Укргіпрокоммунстрой, Харківпроект. У червні1968 року до Харкова почали прибувати перші метробудівці з Баку і Києва, гірники з Донецького та Підмосковного вугільних басейнів.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + 28-29 квітня1919 року брав участь у повстанні командувача Північної групи отамана Оскілка проти влади Директорії, після поразки повстання втік до Польщі, де впродовж 9 місяців утримувався в камері Варшавської цитаделі. Навесні 1920 був переведений в табір Дамб'є під Краковом.[16]. Згодом емігрував. На еміграції перебував під Парижем, незабаром через хворобу переїхав до Ніцци.
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + 29 квітня1943 німецькі нацисти спалили Молотків (залишилася церква, школа і 5 хат із 358), вбили 617 осіб (у тому числі 92 дітей і священика Я. Юхновського).
-Знайдено: + На Стіні Пам'яті — перелік замучених, розстріляних і спалених, поруч — скульптура воїна; на цвинтарі насипана братська могила 22-м воякам УПА, полеглим у Молоткові 29 квітня 1943. Також 1985 на пам'ять про загиблих посаджено 617 беріз обабіч дороги до села.
-Знайдено: + | засновано = 29 квітня1783
-Знайдено: + Село засноване 29 квітня1783 року як маєток поміщика Івана Білоусовича. У 1759 році тут мешкав 31 чоловік, 25 жінок, нараховувалось 11 дворів.[17]
-Знайдено: + page=news/kharkov/shownews.php&dd=23&mm=10&yy=2008#12454 Одна з фракцій міської ради перейменована]</ref>. 29 квітня2010 року п'ятеро депутатів із фракції «Блок Юлії Тимошенко» (Олександр Заболотний, Віктор Ларченко, Володимир Наконечний, Олександр Пилипенко й Олена Стронова) заявили про створення депутатської групи «Харків — уперед!
-Знайдено: + Рішенням сесії від 29 квітня2010 року зі складу виконавчого комітету виведені заступник міського голови — директор Департаменту охорони здоров'я та соціальних питань Ігор Шурма та заступник міського голови — директор Департаменту з гуманітарних питань Вадим Ландсман, які перейшли на роботу до Харківської обласної державної адміністрації, та до складу виконкому включено голову Наглядової ради АТ «Житлобуд-2» Юрія Кроленка, заступника генерального директора КП «Харківський метрополітен» Михайла Пилипчука та радника міського голови з правових питань на громадських засадах Марину Стаматіну[18].
-Знайдено: + Гетьманський переворот 1918 — переворот у Києві в ніч з 29 на 30 квітня1918 року, коли гетьман Павло Скоропадський захопив владу в Україні, усунувши Українську Центральну Раду.
Підзаголовок:== Перебіг ==
Знайдено: + 29 квітня в приміщенні київського цирку відбувався з'їзд хліборобів, на який прибуло більше 6 тис. делегатів з 8 губерній України. Павло Скоропадський залишався дома і дізнавався про перебіг з'їзду через кур'єрів. Саме через останніх він дізнався, що критика політики Центральної Ради сягнула апогею, а тому цей момент видавався найкращим для початку дій. Павло Петрович на автомобілі прибув на з'їзд і сів у бічній ложі. Після однієї з промов прозвучала пропозиція оголосити Скоропадськогогетьманом. Присутні встали і вітали його як людину, якій випала доля взятися до керування країною у складний для неї час.[21]
Підзаголовок:== Перебіг ==
Знайдено: + У ніч з 29 на 30 квітня прихильники гетьмана оволоділи приміщеннями генеральних секретарств у військових та внутрішніх справах, а також Державним банком.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Рішенням сесії Харківської міської ради від 29 квітня2010 року було виведено зі складу виконавчого комітету міськради[23]. 30 квітня2010 року на позачергової сесії Харківської обласної ради було оголошено про призначення на посаду заступника голови ХОДА з гуманітарних питаньПомилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref>.
-Знайдено: + Дзвони Лемківщини — часопис Всеукраїнського товариства «Лемківщина». Виходить від 29 квітня1994 як місячник (наклад — 3000), від 1995 — двомісячник (наклад — 1000 прим.).
Підзаголовок:== Колишні ==
Знайдено: + | Косіору Станіславу || у сквері на розі вулиць Артема та Глибочицької ||50°27′34″ пн. ш.30°29′09″ сх. д. / 50.459694° пн. ш. 30.485944° сх. д. / 50.459694; 30.485944|| Пам'ятник було відкрито 29 квітня1970 року[25] (бюст і постамент із сірого граніту; висота 5,7 м). У 1984 році на тому ж постаменті встановлено бюст з бронзи, автори якого — скульптор І. В. Макогін, архітектори Е. П. Вересов, М. Т. Катернога. 19 листопада2008 року на виконання наказу міністра культури й туризму України, згідно з яким, з Державного реєстру пам'ятників виключено 11 об'єктів, зокрема ті, що увічнювали осіб, причетних до виконання та здійснення Голодомору та політичних репресій в Україні, пам'ятник Станіславу Косіору, який упродовж десяти років (1928—1938) був Генеральним секретарем ЦК КП(б)У, був демонтований міськими службами[26]. ||
-Знайдено: + 29 квітня 1919 — при підтримці Української Партії Соціалістів-Самостійників і Української Народно-Республіканської Партії здійснив спробу державного перевороту. Однодумцями отамана стали полковник Гемпель, керівник оскілківської контррозвідки Шапула і начальник штабу Північної групи генерал Агапієв. Учасники державного перевороту вимагали скликання Установчих Зборів та усунути Петлюру від керівництва військовими справами. Крім того, Оскілко надіслав своїх представників до Польщі з метою ведення мирних переговорів.
-Знайдено: + 29 квітня1905 року «Потьомкін» вийшов у море і вперше провів стрільбу 305-мм гарматами головного калібру.
-Знайдено: + 29 квітня 1918 року на броненосець, як і на всіх кораблях та фортецях Чорноморського флоту, було піднято український прапор.
-Знайдено: + 29 квітня1919 року, під час окупації більшовиками Криму, був захоплений частинами червоного Українського фронту та увійшов до складу Червоного флоту УСРР. Але вже 24 червня був відвойований військами Добровольчої армії.
-Знайдено: + |anniversaries= 29 квітня1918
-Знайдено: + Становлення військово-морських сил Української держави розпочалось після укладення Берестейського мирного договору між УНР та Німеччиною. Основний внесок у розвиток українського Чорноморського флоту було зроблено за часів гетьманатуПавла Скоропадського (29 квітня — 14 грудня1918). Завершилось існування військово-морських сил УНР на Чорному морі після зайняття півдня України Добровольчою армією та Антантою (грудень 1918 — літо 1919). Підрозділи Морської піхоти УНР існували до кінця 1921 року. Органи управління флотом були розформовані наприкінці 1924 року.
-Знайдено: + Та закон від 4 січня, що був зроблений за участі морського міністра Д. Антоновича, був помилкою. Він проголошував, що Україні потрібен лише малий флот берегової оборони[35] (а саме лише 2 броненосці та флотилія міноносців), решту кораблів тим часом планувалося демобілізувати. В умовах що складуться після 29 квітня, цей закон надовго загальмує розвиток національного флоту. Всі ці закони було оголошено 13 березня1918 р., невдовзі по поверненню Центральної Ради в Київ. До того ж, на момент ухвалення, всі ці закони, як зазначає історик Я. Тинченко, тоді несли лише декларативний характер, оскільки весь флот на той момент ще був захоплений більшовиками.
-Знайдено: + == День 29 квітня 1918 р. в історії України і флоту ==
-Знайдено: + Через день, 23 квітня 1918 р., коли німецькі війська та відділи УНР підходили до Сімферополя, капітан 2 рангу Місників віддав наказ підняти українські прапори не лише на кораблях, але і по всьому Кримському узбережжю та повідомив, що „всякий збройний напад проти УНР, її влади та майна, виступ окремих осіб і організацій вважається розбійним“[36]. Скоро в Севастополь для перемовин із керівництвом флоту прибула делегація УНР, яка домовилася про повний перехід флоту під український прапор. 29 квітня 1918 р. в 16:00, адмірал Саблін, який незадовго до цього погодився обняти посаду командувача, врахувавши настрої української більшості команд, нарешті офіційно оголосив весь чорноморський флот флотом УНР, та урочисто підняв українського прапора.
-Знайдено: +
-Знайдено: +
»29 квітня 1918 року був чудовий день. Севастопольський рейд вилискував як люстро. В год. 16. флягманський корабель Чорноморської фльоти, лінійний корабель «Георгій Побідоносець» з наказу командуючого фльотою підніс сигнал: «Фльоті підняти український прапор!
-Знайдено: + » — пролунала команда. Цей день, 29 квітня 1918 р., коли в год. 16. ціла Чорноморська Фльота виявила свою приналежність до своєї матері-України, став найвидатнішим днем Української Державної Фльоти і святом Українського моря"[37].
-Знайдено: + Всі ж інші кораблі не пішли за адміралом Сабліним. В Севастополі під українським прапором залишилися 7 броненосців, 3 крейсери, 12 міноносців, всі гідрокрейсери, допоміжні кораблі та дивізія підводних човнів. Відмова українських моряків підкорятися таким наказам Сабліна стала головним результатом українізації та півторарічної діяльності Української Чорноморської Общини, доктрина якої найближче тоді стала до повного виконання. Не зважаючи на подальший розвиток подій, день 29 квітня зафіксував появу на міжнародній арені українського чорноморського флоту, став справжнім тріумфом національної волі, на довгі роки ставши святом Українського Державного Флоту.
-Знайдено: + В той же день 29 квітня, коли флот підняв українського прапора, в Києві відбувся переворот генерала Скоропадського, що оголосив себе гетьманом України. Новий одноосібний володар України, хоч і не пов'язав свого життя із флотом, але за характером був затятим мореманом, що відтак дуже позитивно відбилося на подальшій розбудові українського флоту.
-Знайдено: + Із зайняттям німецьким військом Севастополя закінчився революційний етап становлення українського флоту і починався зовсім новий етап, етап становлення регулярного гетьманського флоту. Саме за Гетьманату організація морських справ входить в регулярні рамки[38]. Фактично, після 29 квітня всю морську справу довелося починати спочатку. Прийшовши до влади, Павло Скоропадський одразу ж взявся за нову розбудову українських збройних сил. В перші ж дні гетьманом було реорганізовано воєнне міністерство.
-Знайдено: + Користуючись тим складним юридичним положенням, яке склалося із флотом після подій 29 квітня, німці влітку 1918 р. декілька кораблів (зокрема плавучу майстерню «Кронштадт», перейменовану на «Фляйс»), вивели у Босфор, а 9 есмінців[39] («Щасливий», «Бистрий», «Гнєвний», «Капітан Сакен», «Зоркій», «Звонкій», «Жуткій», «Живой», «Завідний»), 3 кораблі типу «Ельпіфідор», 4 підводних човни[40] («Буревісник», «Орлан», «Гагара», «Утка»), 4 буксири, 1 яхту та 2 інших пароплава використовували у своїх потребах, запевняючи, що це все тимчасово. Канонірські човни типу «Ельпіфідор» німці використовували як гідрокрейсери[41], інші кораблі використовувалися як сторожові, та несли по кримському узбережжю поліцейські функції. Кораблі що знаходились на німецькій службі отримували нові літерно-цифрові індекси. Есмінці позначалися літерою «R» (що воно значить, достеменно не відомо) та відповідним номером, підводні човни мали маркування «US» (Untersee Schiff — підводний корабель), сторожові пароплави несли на борті літеру «F» (Flachdampfer — сторожове судно). «Лукулл», колишня яхта головнокомандувача флотом, плавала в німецькому флоті під індексом «AY», що означало озброєну яхту — Armierte Yacht.
-Знайдено: + А в цей же час, збільшовичена частка флоту, що 29 квітня вийшла в Новоросійськ, отримала від Леніна наказ знищити свої кораблі. Це викликало бурю протесту серед моряків — більша їхня частина відмовилася це робити та проголосувала за повернення до Севастополя. Тоді, 17 червня, піднявши українські та подекуди андріївські прапори, дредноут «Воля», гідрокрейсер «Імператуль Траян», яхта «Крєста» та 7 есмінців («Беспокойний», «Дерзкій», «Живой», «Пилкій», «Жаркій», «Поспішний») під командою капітана першого рангу Тихменєва вийшли із Новоросійська в Севастополь. Під більшовицьким впливом залишилися дредноут «Вільна Росія», 9 есмінців («Громкій», «Керчь», «Гаджибей», «Фідонісі», «Каліакрія», «Капітан Баранов», «Лейтенант Шостаков»), та кілька транспортів. Весь цей флот за наказом Леніна більшовизованими матросами було безжально затоплено.
-Знайдено: + 24 квітня1919 року Морським Міністром став капітан першого рангу Микола Злобін. Також, в 1919 році, відповідно до Наказу Симона Петлюри була відкарбована медаль, якою повинні були нагородити всіх учасників подій у Севастопольській фортеці 29 квітня 1918 року[42]. Відповідно до цього наказу день 29 квітня було проголошено святом Українського флоту.
-Знайдено: + Після того був виведений більшовиками до Севастополя, але 29 квітня 1918 г. українці знову підняли над міноносцем український прапор. 1 травня корабель, незважаючи на бурхливі події в Севастополі (вивід більшовиками частини флоту) продовжував знаходитися під українським прапором, однак вже 3 травня міноносець був захоплений німецькими військами. Німці переназвали ескадровий міноносець на R 13[43] і закомплектували його своєю залогою[44].
-Знайдено: + В листопаді 1918 повернений до складу українського флоту, мав бути перейменований на «Полковника Шрамченко»[45], однак вже незабаром корабель був захоплений англо-французькими інтервентами. 24 квітня 1919 року, корабель, разом із більшими кораблями чорноморського флоту був підірваний англійцями. 29 квітня1919 року корабель було захоплено більшовицькими військами, але вже 24 червня 1919 року частини РСЧА були вибиті з міста білогвардійцями.
-Знайдено: + Тим часом, 29 квітня у Севастополі, за наказом контр-адмірала Михайла Сабліна на кораблях Чорноморського флоту було піднято українські державні прапори. Здавалося, що питання флоту вирішене остаточно. Але провокаційна інформація, що до Севастополя наближаються одні лише німці, дозволила більшовикам вивести частину флоту до Новоросійська, де більшість кораблів за наказом В. Леніна була безславно затоплена.
Підзаголовок:=== 1918 ===
Знайдено: + Проте, 29 квітня 1918 року відповідно до наказу командувача ЧФ майже всі кораблі та установи флоту підняли український прапор. Але вже вночі, через провокацію більшовиків частина кораблів вийшла до Новоросійська. Крейсер «Пам'ять Меркурія», як і більшість кораблів флоту залишились у Севастополі під українськими прапорами.
-Знайдено: + 29 квітня1919 року, під час окупації більшовиками Криму, був захоплений частинами червоного Українського фронту та увійшов до складу Червоного флоту УСРР. Але вже 24 червня був відбитий військами Добровольчої армії.
-Знайдено: + Жирним шрифтом виділено кораблі, які були передані до складу українського флоту влітку та восени 1918 року, після подій 29 квітня. Звичайним шрифтом видруковано кораблі, що були передані в склад українського флоту в листопаді1918 року (якщо такий до того часу не був знищений або втрачений з іншої причини).
-Знайдено: + Наприкінці квітня, коли до півострова наблизилися загони Запорізької дивізії армії УНР під командою полковникаПетра Болбочана та війська німецько-австрійських союзників. 29 квітня 1918 року відповідно до наказу командувача ЧФ Михайла Сабліна всі кораблі та установи флоту підняли український прапор. Але вже вночі, через провокацію більшовиків, частина кораблів вийшла до Новоросійська. Крейсер «Прут», як і більшість кораблів флоту залишились у Севастополі під українськими прапорами.
-Знайдено: + А 29 квітня 1918 року всі головні сили Чорноморського флоту в Севастопольській фортеці, гирлі Дунаю, Одесі, Миколаєві, Херсоні, Євпаторії, Феодосії та Керчі, піднявши жовто-блакитні прапори Української держави, проголосили владу Української Народної Республіки в усьому причорноморському регіоні. Недобудований крейсер було включено до складу Українського військово-морського флоту.
-Знайдено: + Баранов Олександр Іванович (нар.29 квітня1960, Київ) — радянський та український футболіст і тренер. Найвище досягнення — завоювання кубка СРСР у 1988 році у складі харківського Металіста. У 2004-2005 роках займав посаду головного тренера київського Арсенала.
-Знайдено: + 22 квітня1918 року командувач Черноморського Флоту контр-адмірал Михайло Саблін наказом по флоту оголосив, що «всі судна, портове майно, які знаходяться у портах Криму, є власністю Української Народної Республіки. А тому наказую скрізь, де треба, підняти українські прапори». 29 квітня, за наказом командувача, майже всі кораблі, установи, порти та фортеці Чорноморського флоту підняли український прапор.
-Знайдено: + 22 квітня 1918 року командувач Черноморського Флоту контр-адмірал Михайло Саблін наказом по флоту оголосив, що «всі судна, портове майно, які знаходяться у портах Криму, є власністю Української Народної Республіки. А тому наказую скрізь, де треба, підняти українські прапори». 29 квітня, за наказом командувача, майже всі кораблі, установи, порти та фортеці Чорноморського флоту підняли український прапор.
-Знайдено: + 22 квітня1918 року командувач Черноморського Флоту контр-адмірал Михайло Саблін наказом по флоту оголосив, що «всі судна, портове майно, які знаходяться у портах Криму, є власністю Української Народної Республіки. А тому наказую скрізь, де треба, підняти українські прапори». 29 квітня, за наказом командувача, майже всі кораблі, установи, порти та фортеці Чорноморського флоту підняли український прапор. Однак вже 30 квітня, через провокацію більшовиків, частина флоту виходить до Новоросійська. Гідрокрейсер «Авіатор» залишився у Севастополі. В той же час, у Києві, було проголошено створення Українська Держава Української Держави.
Підзаголовок:== УАПЦ ==
Знайдено: + * 29 квітня 1990 Володимир (Романюк)
Підзаголовок:== УАПЦ ==
Знайдено: + 29 квітня1992 в Києві відбувся Синод єпископів УАПЦ на чолі з патріархом Мстиславом, який через наклеп о. Володимира (Яреми) прийняв рішення щодо виключення митрополита Іоана (Боднарчука) зі складу єпископату УАПЦ.
Підзаголовок:== Передумови ==
Знайдено: + 29 квітня1918 року, відбувся Всеукраїнський з'їзд хліборобів у Києві, на якому одноголосно було проголошено Павла Скоропадського новим гетьманом. Центральна Рада була усунута від влади, а замість неї було утворено Українську Державу.
-Знайдено: + Народилася 29 квітня1949 р. в Києві. Закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1975). Працює на Київській національній кіностудії художніх фільмів ім. О. П. Довженка.
-Знайдено: + У період визвольних змагань українців протягом 1917—19 років влада в місті неодноразово переходила від однієї політичної сили до іншої (австро-угорці, більшовики, Центральна Рада, Григор'єв, Денікін). Від початку березня 1918 року і до 29 квітня того ж року, тобто лише протягом 2 місяців Єлисаветград був адмінцентром Землі УНРНиз. Після поразки Української революції та утвердження по всій Україні радянської влади Єлисаветград остаточно зайняли більшовики. Вони застали зруйноване і виморене громадянською війною місто з непрацюючими підприємствами. Значна частина городян, рятуючись від голоду та епідемій, перекочувала до села́. Під час громадянської війни та у перші роки радянської влади у Єлисаветграді (згодом Зінов'євську) виходило немало місцевих «грошових знаків», за якими нині також можна вивчати тогочасну історію.
-Знайдено: + Народ. 10 вересня1936 р. в Одесі в родині робітника. Помер 29 квітня1979 р. в Києві. Закінчив режисерський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1966). Працював художником (1958—1961).
-Знайдено: + Під час переучування на новий літак Ла-7, яке відбувалося влітку 1944 року під Москвою, Амет-Хан одружився з Фаїною Максимівною Данильченко. Після переучування і відпочинку Амет-Хан Султан брав участь у боях в Східній Прусії, битві за Берлін. Останній переможний повітряний бій Амет-Хан Султан провів 29 квітня1945 року над аеродромом Темпельхоф, збивши «Фокке-Вульф-190». Указом Президії Верховної Ради СРСР від 30 червня1945 року «за проявлену хоробрість і героїзм у боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, за успішне проведення 603 бойових вильотів, збиті особисто 30 літаків противника різних типів і 19 літаків ворога, збитих в групових боях» помічник командира 9 гвап з повітряно-стрілецької служби гвардії майор авіації Амет-Хан Султан удостоєний звання двічі Героя Радянського Союзу та нагороджений другою медаллю Золота Зірка. Усього за чотири роки війни, Амет-Хан отримав п'ятнадцять бойових нагород, в тому числі дві Золоті Зірки Героя Радянського Союзу (24.08.1943, 29.06.1945), три ордени Леніна (23.10.1942, березень 1943, 24.08.1943), чотири ордени Червоного Прапора (31.07.1942, 15.11.1942, 13.10.1943, 20.04.1945), орден Олександра Невського (7.04.1944), орден Вітчизняної війни I ступеня (20.01.1945), орден Червоної Зірки (5.11.1941), чотири медалі[51].
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Після того, як нацисти спалили 29 квітня1943 с. Молотків Лановецького району, — розстріляли начальника німецької жандармерії Егера. Бої з німцями відбулися біля сіл Гнидава, Карначівка, Чайчинці (нині Лановецького району).
-Знайдено: + 29 квітня 1918 р. канонерські човни цього типу як і всі кораблі флоту підняли українського прапора. Захоплені німецькими військами в Севастополі 3 травня 1918 р. та використовувалися німцями в якості Flachdampfer (сторожовий корабель), іноді мали на собі гідролітаки. В листопаді були повернені до складу Українського Державного Флоту. Інші 12 канонерських човнів цього типу знаходилися на стапелях заводу «Руссуд», на різних рівнях готовності, однак українському морському міністерству добудувати кораблі так і не вдалося.
-Знайдено: + 29 квітня1960 року колегія в кримінальних справах Верховного суду УРСР (голова Чайковський Л. М., присяжні Марик Г. Я. і Тришин В. Г., секретар Кравець П. Д.., прокурор Янковський І. Й.) засудила Кирила Банацького за ст. 7 ч. 2 Закону про особливо небезпечні державні злочини на 7 років позбавлення волі. Цей вирок вона об'єднала з попереднім невідбутим терміном (8 років), що склало разом 15 років, рахуючи від дня оголошення вироку, без обмеження в правах.
-Знайдено: + |date=29 квітня — 4 травня1915
-Знайдено: + Бої за гору Маківку — запеклі позиційні бої, що точилися з 29 квітня до 4 травня1915 року, у ході Першої світової війни, на східному фронті, в Карпатах між підрозділами австо-угорської 55-ї піхотної дівізії І. фон Фляйшнера (до складу якої входили 7 сотень 1-го та 2-го куренів УСС) та російськими військами 78-ї піхотної дивізії генерала Альфтана щодо заволодіння панівною висотою — горою Маківкою з метою контролю над селом Козьова.
-Знайдено: + В результаті героїчної оборони Маківки, повністю зірвались стратегічні плани московського командування. Здобуття вершини, що планувалось на 29 квітня, здійснилось лише 4 травня, при цьому були задіяні всі наявні російські резерви. Внаслідок величезних втрат російські війська не змогли продовжити наступ, і вже через тиждень змушені були поспішно відступати перед надійшовшими австрійськими підрозділами. Особливою мужністю під час боїв за Маківку відзначились частини Українських Січових Стрільців, що в подальшому відобразилось у народній пам'яті.
-Знайдено: + Однак під час революції 1917 року екіпажі цих есмінців притримувалися переважно більшовицької орієнтації. Відмовившись піднімати український прапор, 29 квітня 1918 року есмінці «Керч», «Фідонісі» (з Феодосії[54] або Ялти[55]), «Каліакрія» і «Гаджибей» перейшли до Новоросійська, де в червні 1918 року були затоплені власними залогами за наказом В. І. Леніна. 18 червня «Каліакрія» та «Гаджибей» були затоплені екіпажем у Цемеській затоці. А в тому же дні есмінець «Керч», який залишився в Новоросійську, потопив лінійний корабель «Свободна Росія» чотирма торпедами також есмінець «Фідонісі» торпедою і гарматною стрільбою у Цемеській затоці. Після чого «Керч» пішов до Туапсе, де 19 червня був затоплений екіпажем.
-Знайдено: + Однак кораблі на той час вже були захоплені більшовиками. Есмінець «Завидний» був захоплений в Одесі на початку січня 1918 року, а потім виведений в Севастополь. Всі інші кораблі цього типу знаходилися в Севастополі. 29 квітня вони змогли підняти українських прапорів. Однак, 30 квітня «Заветний» був затоплений більшовиками прямо в Севастопольськім порті. 3 травня кораблі були захоплені німецькими вартами. Есмінці «Завидний», «Живой», «Жуткій», «Звонкій», «Зоркій» було заведено до складу німецького флоту на Чорному морі, при тому на деяких з них залишилися українські залоги. В німецькому флоті кораблі мали індекс «R». Потім есмінець «Завидний» мав бути перейменований на «Полковника Шрамченко».
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Молодіжну громадську організацію «Молодіжний Центр політики та інформації» створено у 29 квітня2002 року молодими українськими аналітиками, політологами, соціологами та журналістами. Серед основних засновників МГО «Молодіжний Центр політики та інформації» були Петро Щербина, Дмитро Козонак, Тетяна Печончик, Катерина Ревчук та Михайло Гаврилюк.
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Указом Президента України від 29 квітня1992 створено Фонд розвитку культур національних меншин України, а 25 червня1992Верховна Рада України ухвалила «Закон України про національні меншини в Україні». Його основні положення ввійшли до Конституції України.
Підзаголовок:== Україна ==
Знайдено: + З нагоди 50-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр., на відзнаку подвигу, героїзму та самовідданості синів і дочок України — ветеранів війни, схиляючи голову перед загиблими в боях за визволення народів від фашистського рабства та відповідно до Рішення Ради глав держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, підписаного від імені України 11 травня1994 року, Указом Президента УкраїниЛ. Д. Кучми № 339/95 від 29 квітня1995 року було постановлено нагородити ювілейною медаллю «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.» ветеранів війни — громадян України.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Під час зимової перерви сезону 2004/05 перейшов до львівських «Карпат». 2006 року допоміг «левам» здобути друге місце в першій лізі і вийти до еліти. У Вищій лізі України дебютував 29 квітня2007 року у матчі «Дніпро» — «Карпати» (2:2)[57]. З 2008 року став основним гравцем півзахисту львів'ян.
-Знайдено: + З урахуванням ухвали зборів організації орендарів від 26 квітня1996 року № 3 і наказом № 446 від 29 квітня1996 року регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області орендне підприємство перетворено у відкрите акціонерне товариство «Сатанівський цукровий завод».
-Знайдено: + З 28 по 29 квітня2007 року в Луганську відбувся II Всеукраїнський літературний фестиваль «Тиск Світла». Обласна універсальна наукова бібліотека імені А. М. Горького та Обласний будинок творчої інтелігенції «Світлиця» стали тимчасовим притулком поетів зі всієї України. Другий фестивальний день ознаменувався проходженням першого Луганського поетичного слема, переможцем якого став Олександр Сігіда.[60]
-Знайдено: + |ДатаЗаснування = 29 квітня1995
-Знайдено: + |ДатаЗаснування = 29 квітня1995
-Знайдено: + * 29 квітня1995 року Указом Президента УкраїниЛ. Д. Кучми № 340/95 засновані відзнаки Президента України «За мужність» — зірка «За мужність» і хрест «За мужність». Указом також затверджені Положення та опис відзнак. Того ж дня була заснована відзнака Президента України «Іменна вогнепальна зброя».
-Знайдено: + Денис Юрійович Пояцика (нар.29 квітня1985, Кременчук) — український боксер-любитель, чемпіон Європи 2006 року, призер 2010 р., заслужений майстер спорту.
-Знайдено: + Михайло Григорович барон де Нойштерн Гарасевич (* 23 травня1763, с. Якторів, Золочівський район – + 29 квітня1836, Львів) – український історик, церковний діяч, один із перших представників українського національного відродження в Галичині. Доктор богослов’я (1789).
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + На час вибуху реактора на Чорнобильській АЕС, з 25-го по 29 квітня1986 року перебував у відрядженні якраз на Чорнобильщині, внаслідок чого тяжко хворів, кілька разів потрапляв у лікарні. Після катастрофи на АЕС Данило Кулиняк став одним із ініціаторів заснування спеціалізованої історико-культурницької експедиції в «зоні відчуження» й керівником її Чорнобильської групи.
-Знайдено: + Інгеборг Крістофферсен (Ingeborg Christoffersen)(29 квітня1944) — бельгійський дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Бельгія в Києві/
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народилася 29 квітня1944 року в місті Антверпен, Бельгія. Доктор політичних та дипломатичних наук.
Підзаголовок:== Передумови ==
Знайдено: + 29 квітня1918 року, відбувся Всеукраїнський з'їзд хліборобів у Києві, на якому одноголосно було проголошено Павла Скоропадського новим гетьманом. Центральна Рада була усунута від влади, а замість неї було утворено Українську Державу.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + 28—29 квітня1945 року Ковальов, діючи на чолі групи розвідників у тилу ворога на підступах до Берліна, раптово атакувавбудинок, займаний противником, знищив понад десятьох солдатів, двох взяв у полон. При штурмі укріпленої будівлі на східній околиці парку Тіргартен винищив багато гітлерівців, фаустпатронами придушив чотири вогневі точки.
-Знайдено: + * Указом Президента України від 29 квітня1995 року №341 «Про заснування відзнаки Президента України «Іменна вогнепальна зброя» введена нагорода Президента «Іменна вогнепальна зброя», яким є пістолет моделі Форт-12[62]. (Див. детальніше: Іменна вогнепальна зброя (Україна))
-Знайдено: + |Чинність=від 29 квітня1918
-Знайдено: + Закони про тимчасовий державний устрій України — другий офіційний документ Української Держави. Виконував роль тимчасової конституції правління за гетьмана Павла Скоропадського. Оприлюднений 29 квітня1918 року, в день скинення ним Центральної Ради. Складався з 44 статей, згрупованих у 7 розділів.
Назва:Український націоналізм
[[Файл:|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + УРП утворилася з кількох політичних сил і була однією з перших політичних партій України. Почалося все з Української Гельсинської спілки. 29-30 квітня1990 року на базі УГС було створено Українську республіканську партію. УРП була зареєстрована 5 листопада1990 року. Її головою було обрано Л.Лук'яненка.
Підзаголовок:== Джерела ==
Знайдено: + * Гай-Нижник П. П. Фінансова політика уряду Української Держави Гетьмана П. Скоропадського (29 квітня — 14 грудня 1918 р.). — К., 2004. — 430 с.
-Знайдено: + У квітні 1917 року в Новомиргороді було сформовано Раду робітничих та солдатських депутатів. 25 березня1918 року до міста вступили австро-німецькі війська та війська Центральної Ради. 29 квітня була офіційно проголошена влада Скоропадського. В листопаді цього ж року влада в Новомиргороді переходить до Директорії. 10 травня1919 року в місто входять війська отамана Григор'єва, а вже в другій половині серпня місто зайняли денікінці.
-Знайдено: + Офіційний анонс гри відбувся 29 квітня2010 року[63]. На сайті серії ігор з'явилася новина, що повідомляє про розробку нової частини гри, а також опублікований перший відеоролик. В описі повідомляється, що Шерлока Холмса очікує, можливо, саме таємниче справа в його кар'єрі сищика. Через деякий час інформацію про анонс гри опублікували і спеціалізовані ЗМІ[64][65][66][67][68][69]Помилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref>.
-Знайдено: + 29 квітня 1968 р. було відкрито тролейбусний рух у місті. Лінія завдовжки 5 км пролягла від Центру вулицями Леніна (в центр), Радянською (від центру), Артема та Кірова до заводу кольорових металів. Тоді ж було відкрито депо на 50 місць (на вул.Кірова). Відкривали тролейбусний рух уживані тролейбуси К-4.
-Знайдено: + Народилася 29 квітня1930 р. Закінчила Ленінградський педінститут іноземних мов (1953) та аспірантуру при КДУ ім. Т. Шевченка (1958). Працювала на кафедрі англійської філології КДУ з 1958 р. по 2002 р. З 1980 р. по 1993 р. була завідувачем цієї кафедри. Доктор філолог. наук (1978), професор (1980). З 2002 р. — проректор з наукової роботи, а з 2007 р. — ректор Українського інституту лінгвістики і менеджменту. Завідувач кафедри прикладної лінгвістики інституту.
-Знайдено: + * Народний художник України (29 квітня1994) — за значний особистий внесок у розвиток українського образотворчого мистецтва, високу професійну майстерність[71]
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 1629 квітня1914 року в селі Добратичі, тепер Люблінського воєводства, Польща. У 1939 був ув’язнений за комуністичну діяльність, відбував покарання у концтаборі Береза Картузька. Під час нападу гітлерівської Німеччини на Польщу звільнений з ув’язнення, продовжив навчання на електротехнічному факультеті ЛПІ. У 1941 році закінчив Львівський політехнічний інститут. На початку війни працював інженером конструкторського бюро Харківського електромеханічного заводу, з 1942 р. — у партизанському загоні. У 1945 р. вступив в аспірантуру без відриву від виробництва на кафедрі загальної і теоретичної електротехніки. У 1948 р., після закінчення аспірантури та захисту кандидатської дисертації, здобув учений ступінь кандидата технічних наук, а згодом затверджений у вченому званні доцента.
Підзаголовок:== Архієрей ==
Знайдено: + Після повернення до Ленінграда з літа 1925 року входив в Єпископську раду. Знову заарештований 19 грудня1925 по звинуваченню «в поширенні літератури контрреволюційного характеру». Засуджений 29 квітня1926 до посиланням у Норільський край на три роки; відтак перебував у місті Архангельську.
-Знайдено: + Шкурко́ Мака́р Іва́нович ( нар.4 (17) вересня1914(19140917), Степківка — пом.29 квітня1945, Кюстрин) — командирвідділення протитанкових рушниць 2-го стрілецького батальйону 1054-го стрілецького полку301-ї стрілецької дивізії, старший сержант, Герой Радянського Союзу (1945).
Підзаголовок:== Життєпис ==
Знайдено: + 29 квітня 1945 року брав участь у вуличних боях у Берліні, неподалік від будівлі гестапо на Вільгельмштрасе. Підступи до однієї з будівель прострілювались німцями з трьох сторін, а на першому поверсі стріляв кулемет. Старший сержант Шкурко М. І. вирішив знищити цю ворожу вогневу точку. Разом з кількома бійцями він підповз до будівлі впритул, закидали її гранатами і піднялись в атаку. Ворога було знищено. Старший сержант Шкурко М.І. з прапором піднявся у отвір вікна, але ворожою кулею був смертельно поранений в голову.
Підзаголовок:== Життєпис ==
Знайдено: + Помер від ран 29 квітня1945 року. Похований у братській могилі в місті Кюстрин (Польща).
Підзаголовок:== Постраждалі ==
Знайдено: + Станом на ранок 29 квітня, за даними управлінні охорони здоров'я Дніпропетровської облдержадміністрації на стаціонарі в лікарнях міста залишалося 14 потерпілих. Стан трьох пацієнтів залишався тяжким. [73]
-Знайдено: + За два дні — 29 квітня було цілковито відновлено рух міського електротранспорту на проспекті Карла Маркса. [74]
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Заперечував приналежність закарпатських русинів до українського народу. Протестував проти вимог делегації Української Народної Республіки на Паризькій мирній конференції вивести чехословацькі війська із Закарпаття, мотивуючи це тим, що русини є частиною російського народу і не мають нічого спільного з українським політичним рухом. Бескид постійно підтримував «Общество ім. Духновича» і був причетний до спроби зірвати установчі збори товариства «Просвіта» в Ужгороді29 квітня1920, на яких мала виникнути ця культурно-освітня організація. 1920 виступив одним із засновників Руського народного банку (Русскій народний банк). Від 1923 року і до смерті у 1933 році займав посаду губернатора Підкарпатської Русі.
Підзаголовок:==Біографія==
Знайдено: + 29 квітня1945 його було визволено з Дахау американською армією. В той час він був хворий на тяжку форму туберкульозу, тому два з половиною місяці лікувався у шпиталі.
-Знайдено: + Розумний — один із засновників і голова Дніпропетровської філії Української Гельсінкської Спілки, член її Всеукраїнської Координаційної ради. На Установчому з’їзді УГС 29 квітня1990 року, де була створена Українська Республіканська партія, Розумний обраний її секретарем у закордонних справах. З 1992 — реґіональний секретар УРП і голова Дніпропетровської обласної організації. З 1994 — голова Солонянської районної організації УРП (з 1997 — Республіканської Християнської партії), член Етичної комісії РХП. 2005 р. вступив до Народного Союзу «Наша Україна». Вів правозахисну роботу, брав активну участь у втіленні в життя земельної реформи на селі — приватизації земельних ділянок. 1998 і 2002 рр. був членом територіальної виборчої комісії №40, на виборах Президента України в третьому турі був головою дільничної виборчої комісії № 128 ТВО №40.
-Знайдено: + Іван Вікторович Лузан (* 29 квітня1989) — український музикант, бандурист гурту Тінь Сонця, творець проекту Сонцесвіт.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Іван Лузан народився 29 квітня 1989 року в Києві, син українського композитор Віктора Івановича Лузана. Бандурист, композитор, аранжувальник. Володіє також такими інструментами, як фортепіано, сопілка, гітара.
-Знайдено: + 29 квітня1788 Глез захопив ще 2 судна, і 10 травняПотьомкін пише Катерині: «Мій мічман Глез вже втретє себе показав. Завітайте йому Володимирский хрест для заохочення інших »...
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Після проголошення 29 квітня1918 р. Української Держави Никифор Блаватний опинився в оточенні гетьмана Павла Скоропадського. Після приїзду до Києва гетьманської родини він став вихователем гетьманича Данила і його вчителем української мови. Відігравав і певну політичну роль. Блаватного було призначено членом Генеральної козацької ради (середина червня). Як молодший осавул Блаватний супроводжував гетьмана під час багатьох важливих подій того часу та був особисто знайомий зі значною частиною тогочасного українського політикуму. Не пізніше середини жовтня Блаватний був підвищений гетьманом до полковника. В цьому званні він виконав і кілька самостійний завдань. Наприклад, 28-30 жовтня від імені гетьмана брав участь у відкритті знаменитого пам'ятника Тарасу Шевченку в Ромнах, а 12 листопада провів політичну зустріч у Білій Церкві з офіцерським складом Окремого загону Січових Стрільців на чолі з Андрієм Мельником і Євгеном Коновальцем.
-Знайдено: + У результаті державного перевороту29 квітня 1918 року на чолі з генералом П. Скоропадським на місці УНР було утворено Українську Державу. У цій новій державній формації П. Скоропадського було проголошено Гетьманом усієї України, а виконавчу владу доручено Раді Міністрів. При гетьманському Міністерстві фінансів було збережено Експедицію заготовок державних паперів. Призначення її залишилося тим самим, що і при УНР, — виготовлення державних цінних паперів України. З цією метою при ЕЗДП продовжував роботу Мистецько-гравірувальний відділ на чолі з Іваном Мозалевським, який перебував на цій посаді до червня 1919 року.
-Знайдено: + Після гетьманського перевороту (29 квітня1918 року), одразу після створення уряду Ф. Лизогуба, новий міністр фінансів А. Ржепецький заявив газеті «Відродження» про те, що намагатиметься, зокрема, оновити банківський апарат у формі Державного і приватного банків[81]. За нової влади виконувачем обов'язків директора Державного банку залишався В. Ігнатович.
-Знайдено: + Бакуменко Олександр Борисович[82](29 квітня1959, м. Харків) — український громадський діяч, провідний фахівець птахівництва, Голова Ради Директорів Асоціації «Союз птахівників України».
-Знайдено: + У сезоні 2006/07 на правах оренди Мбокані грав за бельгійський «Андерлехт». Першим його матчем у новій команді стала гостьова гра проти «Шарлеруа», в якій конголезець з'явився на полі на 89-й хвилині[83]. До квітня 2007 року Мбокані ще лише тричі виходив на заміну на останніх хвилинах матчів. Тільки за п'ять турів до закінчення чемпіонату африканець став отримувати більше ігрового часу і показав себе результативним форвардом, забивши в цих п'яти матчах 4 м'ячі.[84]. 29 квітня2007 року Мбокані, вийшовши на заміну у виїзній грі проти «Руселаре», зробив свій внесок у розгром суперника (5:0), забивши свого прем'єрного гола в першості Бельгії. Наступний матч взагалі вийшов для молодого форварда бенефісним. За 30 відведених йому на полі хвилин він відзначився у розгромі «Беверена» (8:1) хет-триком.
-Знайдено: + Євген Тімохін (народ. 29 квітня1983, Київ, Україна) — український режисер, кліп-мейкер, продюсер та актор. Відомий своєю спільною роботою з популярними музичними виконавцями та модельєрами. Знімає та продюсує музичні відеокліпи, відео-арт, рекламні ролики, короткометражні фільми. Є режисером багатьох шоу. Співпрацює з "Magnit Production".
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Євген Тімохін народився у 29 квітня 1983 року в Києві.
-Знайдено: + Дікштейн Катерина Олександрівна (* 3 лютого 1913, Петербург — † 29 квітня 2005, Донецьк) — українська лікарка, підполковник медичної служби, 1958 — доктор медичних наук, професор. Нагороджена двома орденами Вітчизняної війни ІІ ступеня, орденом Червоної Зірки, Богдана Хмельницького, медалями «За оборону Москви», «За взяття Кенігсберга», «За перемогу над Німеччиною», «Захисник Вітчизни», «Ветеран праці».
-Знайдено: + 28 квітня 1918 року німецьке командування здійснило арешт кількох членів Центральної Ради в Києві, і 29 квітня на Всеукраїнському з'їзді хліборобів була затверджена влада гетьмана П. Скоропадського. Перші достовірні відомості про це привіз до Харкова професор А. Погодін, завідувач фінвідділом губернського земства. Повернувшись із Києва в ніч з 1 на 2 травня, він дав обширне інтерв'ю харківській пресі. 3 травня харківські газети опублікували «Грамоту» гетьмана Скоропадського, згідно з якою відновлювалися в повному обсязі і всі розпорядження колишнього Українського уряду, і скасовувалися розпорядження Тимчасового Уряду. Увечері того ж дня на надзвичайне засідання зібралася міська дума; переважно висловили довіру новообраному гетьманові. З 3 по 9 травня в Харкові багаторазово вводилася комендантська година з обмеженням переміщення по місту. 11 травня в Харківському оперному театрі зібрався губернський з'їзд Союзу хліборобів (політичної партії, яка привела до влади Скоропадського) під керівництвом її харківських перших осіб: князя Голіцина та Сасс-Титовского. Загальні збори хліборобів Харківської губернії висловили свою підтримку «створеної на Україні твердої влади». [85]
↑Шабельников В. І. Реформування адміністративно-територіального устрою України в 1917–1940. — Донецьк: Вид-во Донецького національного ун-ту, 2006. – с. 22.
↑Реєнт О. П. Павло Скоропадський. — Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 2003 р. — 303 ст.
↑Шабельников В. І. Реформування адміністративно-територіального устрою України в 1917–1940. — Донецьк: Вид-во Донецького національного ун-ту, 2006. – с. 22.
↑Шабельников В. І. Реформування адміністративно-територіального устрою України в 1917–1940. — Донецьк: Вид-во Донецького національного ун-ту, 2006. – с. 22.
↑Шабельников В. І. Реформування адміністративно-територіального устрою України в 1917–1940. — Донецьк: Вид-во Донецького національного ун-ту, 2006. – с. 22.
↑Шабельников В. І. Реформування адміністративно-територіального устрою України в 1917–1940. — Донецьк: Вид-во Донецького національного ун-ту, 2006. – с. 22.
↑Шабельников В. І. Реформування адміністративно-територіального устрою України в 1917–1940. — Донецьк: Вид-во Донецького національного ун-ту, 2006. – с. 22.
↑Шабельников В. І. Реформування адміністративно-територіального устрою України в 1917–1940. — Донецьк: Вид-во Донецького національного ун-ту, 2006. – с. 22.
↑Шабельников В. І. Реформування адміністративно-територіального устрою України в 1917–1940. — Донецьк: Вид-во Донецького національного ун-ту, 2006. – с. 22.
↑Шабельников В. І. Реформування адміністративно-територіального устрою України в 1917–1940. — Донецьк: Вид-во Донецького національного ун-ту, 2006. – с. 22.
↑Шабельников В. І. Реформування адміністративно-територіального устрою України в 1917–1940. — Донецьк: Вид-во Донецького національного ун-ту, 2006. – с. 22.
↑РГАВМФ, Ф. р-342, Оп. 1, Д. 644.: Выписка из письма морского эксперта мирной Российской делегации в Киеве военного моряка В. М. Терентьева от 8 сентября 1918 года за № 40 на имя начальника Морского генерального штаба. Цит. за: «Гангут», 1997 р. № 12, с. 134–144.
↑Шрамченко С. Свято Українського Моря.//Свобода, Джерсі Сіті, Ч.80 за 1956 рік.
↑Харчук Х. Історико-меморіяльні поховання на Янівському цвинтарі у Львові наприкінці XIX—XX століть // Вісник НТШ. — № 46. — 2012. — С. 53. — ISSN 1563 3977.
↑Шабельников В. І. Реформування адміністративно-територіального устрою України в 1917–1940. — Донецьк: Вид-во Донецького національного ун-ту, 2006. — с. 22.
↑Верстюк А. Н., Гордеев С. Ю. Корабли минных дивизий. От «Новика» до «Гогланда». — М.: Военная книга, 2006. — ISBN 5-902863-10-4.
↑Чернышов А. А. «Новики». Лучшие эсминцы Российского Императорского флота. — М.: Коллекция, Яуза, ЭКСМО, 2007 — ISBN 978-5-699-23164-5.
.jpg)
.png)
|| Михайло Грушевський || 1866-1934 || 27 березня 1917 || 29 квітня 1918 || Українська партія соціалістів-революціонерів
|| Павло Скоропадський || 1873-1945 || 29 квітня 1918 || 14 грудня 1918 || Українська Демократично-Хліборобська Партія
Угорщина || align=center|1:3 || ТМ
Україна||Костянтин Рябуха || 29 квітня 1988||align=center| 203 || центральний
.svg)
.jpg)
.svg)
.jpg)
