Російсько-українська криза (з 2021)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Російсько-українська криза (з 2021)
частина російсько-української війни та Другої холодної війни
Карта оцінки розвідки США щодо переміщення російських військ поблизу кордону з Україною станом на 3 грудня 2021 року. Згідно з оцінками, Росія розмістила близько 70 000 військовослужбовців, переважно на відстані 100—200 км від українського кордону. За оцінкою, чисельність може бути збільшена до 175 000 осіб.

Карта оцінки розвідки США щодо переміщення російських військ поблизу кордону з Україною станом на 3 грудня 2021 року. Згідно з оцінками, Росія розмістила близько 70 000 військовослужбовців, переважно на відстані 100—200 км від українського кордону. За оцінкою, чисельність може бути збільшена до 175 000 осіб.
Дата: 3 березня 2021 — дотепер
Місце: Україна Україна, Балтійське море
Результат: конфлікт триває
Сторони
Україна Україна
Декларативна підтримка:
Командувачі

Flag of the President of Ukraine.svg Володимир Зеленський
Cabinet of Ukraine.png Денис Шмигаль
Logo of the Ministry of Foreign Affairs of Ukraine with abbreviation in English.svg Дмитро Кулеба
Штандарт Міністра оборони України.svg Олексій Резніков
Штандарт Міністра оборони України.svg Андрій Таран
Standard of Ukrainian Chief of the General Staff rect.svg Валерій Залужний
Standard of Ukrainian Chief of the General Staff rect.svg Руслан Хомчак

Standard of the President of the Russian Federation.svg Володимир Путін

Government.ru logo.svg Михайло Мішустін
MID emblem.png Сергій Лавров
Сергій Шойгу
Валерій Герасимов
Flag of the President of Belarus.svg Олександр Лукашенко
Білорусь Роман Головченко
Эмблема Министерства обороны Республики Беларусь.png Віктор Хренін
Эмблема Генерального штаба Вооруженных Сил Республики Беларусь.png Віктор Гулевич
Білорусь Олександр Вольфович

Військові сили
Україна 209 тис. збройних сил,
102 тис. воєнізованих,
900 тис. резервних сил[6]

Тренувальна місія:
Канада 200 (Операція «Unifier»)[6]
США 165 (JMTG-U)[41]
Велика Британія 53 (Операція «Orbital»)[6]
Польща 40 (JMTG-U)[6]
Литва 26 (JMTG-U)[6]
Швеція 3 (Операція «Unifier»)[42]

Росія 900 тис. збройних сил,
554 тис. воєнізованих, 2 млн
резервних сил[6]
  • ε 20 тис.[6]
  • ε 14 тис.[6]}}

Білорусь 45,350 тис. збройних сил, 110,000 тис.
воєнізованих, 289,500 тис.
резервних сил[6]

Російсько-українська криза 2021—2022 років розпочалася в березні 2021 року, коли Росія почала збирати війська та військову техніку біля кордону з Україною, що створило міжнародну кризу та викликало занепокоєння щодо потенційного вторгнення. Супутникові знімки показали рух бронетехніки, ракет та іншого важкого озброєння. До грудня біля кордону перебувало понад 100 000 військових.

Триваюча криза пов'язана із затяжною російсько-українською війною, яка почалась у 2014 році та загострився на початку 2021 року. У грудні 2021 року МЗС Росії оголосило декілька вимог, зокрема заборонити приєднання України до Організації Північноатлантичного договору (НАТО) та зменшення кількості солдатів і військової техніки НАТО у Східній Європі в обмін на виведення російських збройних сил. США та інші члени НАТО відхилили ці прохання та попередили Росію про посилення економічних санкцій у разі вторгнення в Україну. Двосторонні переговори з безпеки відбулися в січні 2022 року.

Криза була описана коментаторами як одна з найінтенсивніших з часів холодної війни.[43][44][45]

Передумови[ред. | ред. код]

Після возз'єднання Німеччини та розпаду Радянського Союзу НАТО додало 13 нових членів. Росія категорично проти будь-якого розширення НАТО на схід.[46]

У лютому 1954 року за першого секретаря Комуністичної партії СРСР Микити Хрущова відбувся перехід Кримської області від Російської РФСР до Української РСР, обох республік СРСР. Цей крок, формально ухвалений Президією Верховної Ради, на той час розглядався як незначний символічний жест, оскільки і Російська РФСР, і Українська РСР відповідали керівництву СРСР у Москві.[47][48][49] У лютому 1991 року, за одинадцять місяців до розпаду Радянського Союзу, референдум відновив Крим як Автономну Радянську Соціалістичну Республіку, цього разу в складі Української РСР.[ak] У 1992 році вона стала Автономною Республікою Крим нової незалежної України.

Після розпаду Радянського Союзу в 1991 році Україна і Росія продовжували підтримувати тісні зв'язки. У 1994 році Україна погодилася відмовитися від свого ядерного арсеналу та підписала Будапештський меморандум про гарантії безпеки за умови, що Росія, Сполучене Королівство та Сполучені Штати дадуть гарантії проти погроз чи застосування сили проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України. У 1999 році Росія була одним із підписантів Хартії європейської безпеки, де вона «підтвердила невід'ємне право кожної держави-учасниці вільно вибирати або змінювати свої механізми безпеки, включаючи договори про союз, у міру їх розвитку».[51]

Незважаючи на те, що Україна була незалежною державою з 1991 року, як колишня республіка в складі СРСР, Україна сприймалася керівництвом Російської Федерації як частина її сфери впливу. Юліан Чіфу та його співавтори у 2009 році висловили думку, що щодо України Росія дотримується оновленої версії доктрини Брежнєва, яка диктує, що суверенітет України не може бути більшим, ніж суверенітет держав-членів Варшавського договору до розпаду радянської сфери впливу.[52]

Після кількох тижнів протестів у рамках руху Євромайдан та початку Революції гідности проросійський президент Віктор Янукович та лідери парламентської опозиції 21 лютого 2014 року підписали мирову угоду, яка передбачала проведення дострокових виборів. Наступного дня Янукович втік з Києва напередодні голосування про імпічмент, яке позбавило його повноважень як президента.[53][54][55][56] Лідери російськомовних східних регіонів України заявили про продовження лояльности до Януковича,[57][58] що спричинило проросійські заворушення в Україні 2014 року.[59] Заворушення переросли у війну на сході України із залученням сил регулярної армії Російської Федерації й анексію Криму Російською Федерацією в 2014 році.[60][61]

У липні 2021 року президент Росії Володимир Путін опублікував есе «Про історичну єдність росіян і українців», у якому знову підтвердив свою думку про те, що росіяни та українці є «одним народом».[62] Історик Тімоті Снайдер назвав ідеї Путіна імперіалізмом.[63] Едвард Лукас назвав його ревізіоністом.[64] Інші спостерігачі відзначають, що російське керівництво має спотворений погляд на сучасну Україну та її історію.[65][66][67]

Країни-члени НАТО (синій), країни, що прагнуть вступу до НАТО (фіолетовий) та очолювана Росією ОДКБ з анексованим Кримом (червоний)

Росія заявила, що можливий вступ України до НАТО та розширення НАТО загалом загрожують її національній безпеці.[68] У свою чергу, Україна та інші сусідні з Росією європейські країни звинуватили Путіна у спробах відновити Радянську імперію та агресивних мілітаристських діях.

Перша ескалація (березень — квітень 2021)[ред. | ред. код]

Початок стягування російських військ[ред. | ред. код]

3 березня бойовики самопроголошеної «ДНР» заявили, що отримали дозвіл на застосування «упереджувального вогню на знищення» по позиціях Збройних сил України. Голова української делегації Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі Леонід Кравчук назвав такі заяви зривом Мінських домовленостей.

16 березня прикордонний наряд ДПСУ в Сумській області зафіксував заліт вертольоту Мі-8 з Російської Федерації на відстань близько 50 метрів на територію України. Після чого гелікоптер повернув у зворотному напрямку і залишив повітряний простір України.[69]

26 березня о 13:45 російські війська обстріляли з мінометів українські позиції в районі селища Шуми. У результаті обстрілу загинуло 4 українських військовослужбовців.[70]

30 березня Головнокомандувач Збройних сил України України генерал-полковник Руслан Хомчак із трибуни Верховної Ради заявив, що згідно з доповідями розвідки, у рамках підготовки до навчань «Запад-2021» ЗС РФ нарощує кількість військ на підступах до України. За словами Хомчака, це створює загрозу воєнній безпеці держави. Він заявив, що станом на 30 березня 2021 вздовж кордону та тимчасово окупованих територій уже утримується 28 батальонних тактичних груп противника, які війська зосереджені в окупованому Криму, а також у Ростовській, Брянській і Воронезькій області.[71]

30 березня Верховна Рада на позачерговому засіданні ухвалила заяву щодо ескалації російсько-українського збройного конфлікту. За проголосували 308 парламентарі. У тексті заяви йдеться про те, що у вересні 2021 в Білорусі плануються спільні білорусько-російські навчання, які становлять небезпеку для України та сприймаються як загроза ескалації міжнародного збройного конфлікту між Україною і РФ.[72]

Голова Об'єднаного комітету начальників штабів США Марк Міллі провів розмову з головнокомандувачем Збройних сил України Русланом Хомчаком, вони обговорили поточне безпекове середовище в Східній Європі.[73] У цей же день, Марк Міллі провів розмову з начальником генерального штабу Збройних Сил РФ Валерієм Герасимовим.[74][75]

Росія відмовилася поновити режим припинення вогню на Донбасі[76].

Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що пересування російської армії території країни не повинне викликати занепокоєння інших країн, російська армія пересувається російською територією тими напрямками і втому вигляді, які вважає за потрібне, для гарантування надійної безпеки країни.[77]

Глава МЗС України Дмитро Кулеба і держсекретар США Ентоні Блінкен обговорили загострення ситуації на Донбасі. Блінкен підтвердив непохитну підтримку США суверенітету та територіальної цілісности України.

Відбулась телефонна розмова міністра оборони України Андрія Тарана з міністром оборони Сполучених Штатів Америки Ллойдом Остіном. Очільники оборонних відомств України та США обговорили конкретні напрями посилення взаємодії в сфері безпеки і оборони. Ллойд Остін висловив занепокоєння останніми діями Російської Федерації та передав міністру оборони України запевнення у готовності підтримувати Україну в умовах триваючої агресії Росії на Донбасі та в Криму. Міністр оборони США наголосив, що в разі ескалації російської агресії Сполучені Штати не залишать Україну наодинці і не допустять реалізації агресивних устремлінь Російської Федерації щодо України.[78]

Заступник голови Офісу президента Роман Машовець зустрівся з головою Представництва НАТО в Україні Александером Вінніковим. На зустрічі так само мова йшла про нарощування присутности російських військ біля українського кордону. Олександр Вінніков пообіцяв передати всі дані про ситуацію на кордонах України у штаб-квартиру НАТО.

У російських джерелах, зокрема, на популярному телеграм-каналі «Военный обозреватель», що афілійований з російськими силовими структурами, опублікували відео прольоту групи російських ударних вертольотів Ка-52 і Мі-28, підкреслюючи при цьому, що проліт нібито відбувся на кордоні з Україною.[79]

Президент США Джозеф Байден провів першу телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським.[80]

Продовження насилля й ескалації[ред. | ред. код]

Російські та прокремлівські видання поширили інформацію про те, що нібито внаслідок атаки українського безпілотника на окупованій частині Донбасу загинула дитина, не навівши жодних подробиць того, що сталося: ні коментарів родичів, ні фотографій з місця події, ні імені вбитої дитини. У звітах спеціальної моніторингової місії ОБСЄ за 2 та 3 квітня відсутні будь-які дані про обстріл цивільного населення з боку збройних сил України.[81]

Спікер російської Держдуми В'ячеслав Володін заявив, що керівництво України має понести відповідальність за смерть дитини під Донецьком та запропонував виключити Україну з Ради Європи.[82]

Українська сторона Спільного центру з контролю та координації 5 квітня 2021 року надіслала Спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ в Україні ноту щодо намірів окупаційної адміністрації фальсифікувати події в н.п. Олександрівське Донецької області України. Та зазначили, що з огляду на значну віддаленість н.п. Олександрівське від лінії зіткнення сторін, що ставить під сумнів можливість використання на такій відстані БПЛА, а також беручи до уваги безпідставність звинувачення, українська сторона категорично заперечує свою причетність до того, що трапилося.[83]

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ подзвонив президенту Володимиру Зеленському, щоб висловити підтримку суверенітету і територіальної цілісности України з боку Північноатлантичного альянсу у зв'язку з діями Росії.[84] Президент Володимир Зеленський поінформував Єнса Столтенберґа про стягування Росією військ до кордонів України, яке триває, та підвищення їхньої готовности до наступальних дій.[85]

Сухопутні війська Збройних сил України оголосили збори тероборони для посилення і захисту держкордону, охорони і оборони критичних об'єктів і боротьби з диверсійно-розвідувальними групами у південних прикордонних районах України.[86]

Прессекретар президента РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що безпека росіян, в тому числі і на окупованому Донбасі. За словами Пєскова, «Кремль поки що не бачать намірів України відійти від „войовничої тематики“ і взяти під контроль підрозділи своїх військ на лінії зіткнення в Донбасі».[87]

Прем'єр-міністр Словаччини Іван Корчок заявив, що порушення режиму припинення вогню і повідомлення про нарощування військової потужности Росії на кордоні з Україною викликають занепокоєння і закликають до деескалації напружености.[88]

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Прем'єр-міністром Канади Джастіном Трюдо. Президент поінформував Прем'єр-міністра Канади про постійні порушення режиму припинення вогню на Донбасі, що призводять до зростання втрат серед українських військових, а також про підвищення військової загрози для України з боку Росії.[89]

Внаслідок обстрілу українських позицій російськими найманцями поблизу населеного пункту Невельське, що на Донеччині, загинув український військовий. Ще один військовий загинув поблизу Степного через підрив на невідомому вибуховому пристрої.[90]

У Донецькій області близько 17 години внаслідок обстрілу було знеструмлено насосну станцію першого підйому Південнодонбаського водопроводу, розташовану в «сірій зоні» між селами Василівка та Крута Балка. Внаслідок чого 50 населених пунктів залишилися без води, в тому числі Маріуполь.[91]

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю французькому виданню Liberation заявив, що сьогоднішні провокації Росії з переміщенням військ до кордонів з Україною і загостренням ситуації на сході є найсерйознішими з часу нападу на українських моряків у Керченській протоці в листопаді 2018 року. При цьому сьогоднішня загроза з боку Росії є більш небезпечною.[92]

Заступник голови Адміністрації президента Росії і парламентер на рівні політичних радників Дмитро Козак заявив, що активізація бойових дій на Донбасі може стати початком кінця України. Це ж стосується і вступу України в НАТО.[93]

У ході телефонної розмови з президентом Російської Федерації Володимиром Путіним канцлерка Німеччини Анґела Меркель вимагала від голови Кремля скоротити військову присутність біля кордонів України.[94]

Президент України Володимир Зеленський відвідав позиції на передньому краї оборони, де зафіксовано найбільшу кількість порушень режиму всеосяжного та сталого припинення вогню. Глава держави поспілкувався з військовослужбовцями, які служать на бойових позиціях. Захисники розповіли Президенту про ситуацію на фронті.[95]

Міжфлотський перехід почали десантні та артилерійські катери Каспійської флотилії РФ. Заявляється, що екіпажі та кораблі Каспійської флотилії будуть здавати підсумкові морські навчання у взаємодії з Чорноморським флотом.[96]

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів телефонну розмову з міністром закордонних справ Франції Жаном-Івом Ле Дріаном. Дмитро Кулеба детально поінформував співрозмовника про останні дії Російської Федерації, спрямовані на дестабілізацію безпекової ситуації на тимчасово окупованих територіях України. Міністр звернув увагу на загрозливе стягування російських військ до кордону нашої держави та посилення російської пропаганди, яка погрожує Україні війною. Він запевнив, що Україна не прагне війни та залишається відданою політико-дипломатичному врегулюванню російсько-українського конфлікту. Жан-Ів Ле Дріан зауважив, що Франція, так само як Україна, із занепокоєнням стежить за стягуванням військ РФ до кордонів нашої держави та на тимчасово окуповані території. Він запевнив у незмінній підтримці Францією суверенітету і територіальної цілісности України. Глава французької дипломатії особливо відзначив виважені та мудрі дії України у ситуації, що склалася.[97]

Україна задіяла параграф 16 Віденського документа і ініціювала 10 квітня в ОБСЄ засідання з приводу нарощування Росією військ біля кордону з Україною і в тимчасово окупованому Криму. Ініціатива України була підтримана країнами-партнерами, проте делегація РФ не з'явилася на це засідання, відмовившись надавати пояснення.[98]

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю іспанському агентству EFE заявив, що Україна не хоче війни з РФ і не готує ніякої ескалації на Донбасі. Зокрема, про підготовку будь-яких наступів або військових операцій не йдеться.[99]

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ закликав РФ негайно припинити нарощування військ на кордоні з Україною і на окупованих територіях.[100]

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що будь-який нерозважний крок РФ або новий виток насильства з її боку дорого їй коштуватиме. Кулеба поінформував, що Росія і далі нарощує свою військову присутність уздовж українсько-російського кордону, на окупованих територіях і на морях України. За його словами, РФ збирає війська в трьох напрямках, зокрема на північному сході України, в Криму, на півдні, та на Донбасі, на сході. Також Кулеба додав, що останніми тижнями Росія суттєво посилила свою пропаганду, яка дегуманізує українців та сіє ненависть до України.[101]

Заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков заявив: «Вони говорять про високу ціну, але ніколи її не називають. Те, що вони робили досі, ми, по-перше, добре вивчили, по-друге, пристосувалися. Не вважаємо, що взагалі може бути застосована така термінологія: ціна, розплата і так далі. Ми просто відстоюємо наші інтереси й інтереси наших громадян, російськомовного населення, будемо захищати їхню і далі».[102]

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов заявив, що Україна прагне розв'язати конфлікт на Сході держави насамперед політико-дипломатичним шляхом. «В України на сьогоднішній день немає плану повертати тимчасово окуповані території військовим шляхом, наше завдання — вирішити конфлікт виключно політико-дипломатичним шляхом, — сказав він. — Все інше — це суто інформаційна війна РФ, яку вони ведуть не лише на нашій території, але й в усій Європі».[103]

13 квітня Джо Байден подзвонив Володимиру Путіну, щоб з'ясувати, навіщо Росія стягує війська в анексований Крим і до східних кордонів України. Президенти США і Росії домовилися зустрітися у «третій країні» найближчими місяцями, щоб обговорити, як відзвітували в Білому домі, «весь спектр проблем, що стоять перед США і Росією». Російський політолог Іван Преображенський, вважає, що Володимир Путін, домігся своєї цілі, зустрічі з Джо Байденом, щоб підтвердити свій статус.[104]

Секретар Ради безпеки Росії Микола Патрушев на нараді, яку він провів в анексованому Криму 14 квітня, заявив, що «українські спецслужби намагаються організувати теракти і диверсії» на території півострова.[105]

У ніч з 14 на 15 квітня цього року відбувся інцидент в Азовському морі між трьома малими броньованими катерами «Гюрза-М» ВМС України та п'ятьма катерами і кораблем Берегової охорони Прикордонної служби ФСБ РФ. Інцидент відбувся 25 милях від Керченської протоки, коли катери ВМСУ виконували супровід цивільних суден. З боку РФ дії коригував корабель Берегової охорони ФСБ РФ N 734, за його командами катери ФСБ виконували узгоджені провокаційні маневри щодо МБАКів. Щоб зупинити провокації, морякам ВМСУ довелось попередити про готовність застосувати бортове озброєння. Інцидент обійшовся без жодних втрат для нашого флоту, всі катери ВМС України успішно повернулись назад до гавані.[106]

Президент США Джо Байден видав указ, що оголошує надзвичайну ситуацію у країні у зв'язку з діяльністю Росії. Про це йдеться в листі президента Конгресу, опублікованому Білим домом. Байден уточнив, що указ підписано відповідно до закону про міжнародні надзвичайні економічні повноваження. До цієї заяви додано повідомлення про введення нового пакета санкцій проти Росії.[107]

Російська Федерація оголосила про закриття з наступного тижня до жовтня 2021 року частини акваторій Чорного моря в напрямку Керченської протоки для військових кораблів та державних суден інших країн під приводом військових навчань, що є грубим порушенням права на свободу судноплавства, гарантованого Конвенцією ООН з морського права. Відповідно до Конвенції, Російська Федерація не повинна перешкоджати або заважати транзитному проходу через міжнародну протоку до портів в Азовському морі.[108]

Вранці стало відомо, що український консул Олександр Сосонюк затриманий у російському місті Санкт-Петербург. Його затримала ФСБ нібито «під час отримання інформації закритого характеру під час зустрічі з громадянином РФ».[109][110]

Росія ввела з 20 по 24 квітня тимчасові обмеження на польоти над частиною Криму і Чорного моря. Про це йдеться в міжнародному повідомленні для пілотів.[111]

Речник оборонного відомства США Джон Кірбі заявив, що Росія зосередила поблизу кордону з Україною більше військ, ніж у 2014 році.[112]

Український консул у Санкт-Петербурзі Олександр Сосонюк, висланий російською стороною, виїхав з Російської Федерації.[113]

Старший дипломат посольства Росії в Україні Євген Черніков, якого Київ оголосив персоною нон грата, покинув територію країни. Це стало відповіддю на затримання українського консула в Росії.[114]

Міністр оборони Росії Сергій Шойгу прийняв рішення завершити перевірочні заходи в Південному та Західному військових округах, оскільки всіх поставлених цілей досягнуто. Міністр поставив завдання Генеральному штабу, командувачам військ військових округів і Повітряно-десантних військ спланувати та розпочати з 23 квітня повернення військ до пунктів постійної дислокації, виконати детальний аналіз і підбити підсумки раптової перевірки військ.[115]

Відновлення ескалації (жовтень 2021 — теперішній час)[ред. | ред. код]

Північноатлантична рада НАТО збиралась 11 січня 2022 року, щоб обговорити кризу.

Загострення російсько-українських відносин відбулося наприкінці жовтня — початку листопада і було спровоковано першим бойовим застосуванням українського безпілотного літального апарату (БПЛА) Bayraktar TB2 проти терористичних формувань Донецької Народної Республіки (ДНР). Повідомлення про використання БПЛА з'явилося практично одночасно з новиною про звільнення села Старомар'ївка на лінії зіткнення сторін, на якій на той час проживало 37 громадян Росії, які отримали паспорти за спрощеною програмою.[116][117]

Виступаючи на нараді з питань оборони 2 листопада, президент Росії Володимир Путін заявив, що Росія уважно стежить за використанням БПЛА «біля кордонів Росії» і повинна ретельно проаналізувати ситуацію з цього приводу. За даними спостерігачів ОБСЄ, режим припинення вогню почали порушувати вдвічі частіше, ніж у 2020 році (за період з вечора 29 жовтня до вечора 31 жовтня режим припинення вогню в Донецькій області було порушено 988 разів, а в Луганській — 471 раз).[118] Спостерігачі Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні (СММ) повідомили про переміщення військової техніки Збройних Сил України, а також неодноразові спроби приглушити сигнал своїх БПЛА, які використовуються для моніторингу місцевости.[119] Водночас у західних ЗМІ з'явилися публікації про те, що Росія знову підтягує війська до українського кордону. У якості доказів наводилися супутникові фотографії російської бронетехніки.[120]

2–3 листопада директор Центрального розвідувального управління США (ЦРУ) Вільям Бернс зустрівся з високопоставленими представниками російської розвідки в Москві. Як повідомляє CNN, метою поїздки було донести до Кремля стурбованість президента США Джо Байдена ситуацією на кордоні з Україною. Джерела телеканалу повідомили, що після поїздки Бернс розмовляв телефоном з президентом України Володимиром Зеленським, щоб послабити напругу між Москвою і Києвом. З цією ж метою 4 листопада в Україну був відправлений високопоставлений чиновник Держдепу США.[121]

2 листопада колишнього лідера організації «Правий сектор» Дмитра Яроша призначили радником головнокомандувача Збройними силами України Валерій Залужний. 4 листопада було затверджено нового міністра оборони — колишнього віце-прем'єр-міністра – міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексія Резнікова, який від України брав участь у засіданнях Тристоронньої контактної групи.[120][122]

У листопаді 2021 року Міністерство оборони Росії назвало розміщення військових кораблів США в Чорному морі «загрозою регіональній безпеці та стратегічній стабільности». У заяві міністерства йдеться, що «справжньою метою діяльности США в Чорноморському регіоні є вивчення театру воєнних дій на випадок, якщо Київ спробує врегулювати конфлікт на південному сході силою».[123]

Друге стягування російських військ[ред. | ред. код]

Карта із зображенням двох імовірних російських планів, опублікованих окремо Bild[124] і Центром стратегічних і міжнародних досліджень.[125]

13 листопада президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія знову зібрала 100 тис. військових у прикордонній зоні.[126] На початку листопада повідомлення про нарощування російських військових спонукали чиновників США попередити ЄС, що Росія може планувати потенційне вторгнення в Україну.[127][128] Речник Кремля Дмитро Пєсков спростував звинувачення, що Росія готується до можливого вторгнення в Україну.[129] Він звинуватив Україну в «плануванні агресивних дій проти Донбасу».[130] Пєсков закликав НАТО припинити «зосередження військового кулака» біля кордонів Росії та припинити озброювати Україну сучасною зброєю.[131]

16 листопада генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ закликав Захід надіслати Росії «чіткий сигнал із закликом зменшити напругу, уникаючи будь-якої ескалації в Україні та навколо неї». Столтенберґ додав, що альянс фіксує «незвичайне зосередження» російських військ біля кордону з Україною. 15 листопада виконувач обов'язків міністра закордонних справ Німеччини Гайко Маас та міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан у спільному комюніке висловили стурбованість щодо «переміщення російських військ і військової техніки поблизу України», закликаючи обидві сторони «проявити стриманість». У той же час прес-секретар Пентагону Джон Кірбі підтвердив, що США продовжують спостерігати «незвичайну військову активність» Російської Федерації біля кордонів України, а глава Держдепу Ентоні Блінкен обговорив повідомлення про «російську військову активність». в районі з Жан-Івом Ле Дріаном. Повідомлялося, що США обговорюють санкції з європейськими союзниками на випадок подальшого вторгнення Росії.[132]

Ще на початку листопада українська розвідка заявляла, що інформація про перекидання додаткових російських військ до українських кордонів є не чим іншим, як «елементом психологічного тиску». Однак через тиждень Офіс президента України визнав, що Російська Федерація посилює біля кордону «конкретні угруповання військ». Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав уряди Франції та Німеччини підготуватися до можливого військового сценарію дій Росії на українському напрямку.[132]

На цьому тлі Україна різко активізувала дипломатичні зусилля. 15 листопада президент України Володимир Зеленський і голова Європейської ради Шарль Мішель обговорили «безпекову ситуацію вздовж кордонів України». Того ж дня Дмитро Кулеба провів переговори з цих же питань у Брюсселі. Новий глава Міноборони Олексій Резніков вирушив до Вашингтона, де 18 листопада зустрівся з міністром оборони США Ллойдом Остіном. 16 листопада міністр оборони Сполученого Королівства Бен Воллес відвідав Київ. Як повідомляє таблоїд Daily Mirror, у Сполученому Королівстві для передачі Україні сформовано зведений підрозділ швидкого реагування з близько 600 бійців.[132]

21 листопада начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов повідомив, що Росія нібито зосередила біля кордонів України понад 92 тисячі військовослужбовців і системи балістичних ракет малої дальности «Іскандер». Буданов зазначив, що за протестами проти вакцинації від COVID-19 у Києві та іншими акціями протесту в Україні стоїть Росія — це підготовка до масштабного військового вторгнення. За словами Буданова, Росії потрібні протести, щоб українське населення не чинило їй опору під час військової операції, вважаючи, що українська влада її зрадила: «Вони хочуть організовувати мітинги та протести, щоб показати, що люди проти влади», – сказав він. сказав в інтерв'ю Military Times«. Вони намагаються довести, що наша влада зраджує народ». За словами глави української розвідки, Росія намагається домогтися того, щоб українці самі змінили владу, і якщо не вийде, «підійде армія».[133] За словами Буданова, активних дій слід очікувати наприкінці січня — початку лютого 2022 року.[134][135]

Москва, у свою чергу, звинувачує Україну в агресивних діях. Офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова 25 листопада заявила, що українська влада загострює напруженість на Донбасі та веде там наступальні дії на окремих ділянках: «Гарячі голови київського режиму, мабуть, відчуваючи повну безкарність, виступають за силове вирішення внутрішньоукраїнської кризи. Ситуація в зоні конфлікту загострюється. Продовжується надходження інформації про застосування озброєння, забороненого Мінським комплексом заходів, яке поставляють Україні країни НАТО». Вона вважає, що цим українське керівництво намагається «відвернути увагу від деградації соціально-економічної та політичної ситуації в країні» … і переключити цю увагу на деякі тимчасові загрози ззовні".[134]

Жорсткі заяви Києва та Москви звучать на тлі тупикової ситуації на всіх існуючих переговорних майданчиках. Контактів у «нормандському форматі» немає і не очікується на будь-якому рівні: саміту не буде, міністри закордонних справ ще не змогли скоординувати зустріч, а політичні радники не спілкувалися з вересня. У Тристоронній контактній групі переговори зводяться до обговорення того, чи є Росія стороною конфлікту.[134] 15 листопада Володимир Путін підписав указ про надання гуманітарної допомоги населенню окремих районів Донецької та Луганської областей України.[136]

1 грудня Росія звинуватила Україну в розгортанні половини своєї армії — близько 125 тис. військовослужбовців — на Донбасі для протистояння проросійським сепаратистам.[137] 3 грудня президент Путін розкритикував Україну за використання турецького безпілотника Bayraktar TB2 проти проросійських сепаратистів на Донбасі, заявивши, що цей крок порушує Мінські мирні угоди.[138] 3 грудня міністр оборони України Олексій Резніков, виступаючи перед депутатами Верховної Ради, заявив: «Існує ймовірність масштабної ескалації з боку Росії. Найімовірнішим часом для досягнення готовности до ескалації буде кінець січня».[139] У грудні аналіз Джейнса прийшов до висновку, що основні елементи російської 41-ї армії (штаб-квартира в Новосибірську в центральній частині Росії) і 1-ї гвардійської танкової армії (зазвичай розгорнута навколо Москви) були переміщені на захід, посилюючи російську 20-ту гвардійську і 8-у гвардійську армії. вже розташовано ближче до українського кордону. Повідомляється, що додаткові російські сили перемістилися до Криму, підсилюючи російські військово-морські та сухопутні підрозділи, які вже розгорнуті там.[140]

Президент України Володимир Зеленський і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ. Брюссель, 16 грудня 2021 року

9 грудня Росія звинуватила Україну в переміщенні важкої артилерії до лінії фронту, де сепаратисти воюють з українськими силами.[141] Начальник російського Генштабу Валерій Герасимов заявив, що [НАТО] «поставки в Україну гелікоптерів, безпілотних літальних апаратів та літаків підштовхують українську владу до різких і небезпечних кроків. Будь-які провокації української влади шляхом примусового врегулювання проблем Донбасу будуть придушені».[142] 31 грудня 2021 року, після телефонної розмови між президентом США Байденом і президентом Росії Путіним, Путін заявив, що якщо США введуть проти них санкції, це буде «фатальною помилкою».[143]

17 січня 2022 року міністр оборони Сполученого Королівства Бен Воллес заявив, що Сполучене Королівство постачає Україні протитанкові ракети малої дальности.

18 січня повідомлялося, що російські війська направили до Білорусі невизначену кількість військ. Офіційною причиною було проведення військових ігор з Білоруссю в наступному місяці, однак кілька офіційних осіб з України та Білого дому заявили, що присутність військ у Білорусі буде використана для нападу на Україну з півночі, тим більше, що українська столиця Київ розташована дуже поблизу українсько-білоруського кордону.[144][145][146][147]

21 січня міністри оборони Естонії, Латвії та Литви підтвердили виділення Україні партії зброї (протитанкові і зенітні комплекси «Джавелін» і «Стінгер») після отримання дозволу від США. Також речник Білого дому Дженіфер Псакі підтвердила, що Сполучені Штати Америки передадуть Україні бойові вертольоти Мі-17.[148][149][150][151][152][153][154][155]

19 січня заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков вніс до США пропозицію взяти на себе юридичні зобов'язання не голосувати за членство в НАТО країн, членству яких протистоїть Російська Федерація, зменшивши вимоги щодо нерозширення НАТО. Кремль готовий обміняти таку «пропозицію» на умови, які були висунуті раніше – так звані гарантії нерозширення Альянсу на схід. Він зазначив, що рішення, прийняте на саміті в Бухаресті 2008 року, «слід виключити» і що Сполучені Штати повинні надати односторонні юридичні гарантії, що «цього ніколи не станеться». Позиція про те, що Україна і Грузія ніколи не стануть членами Північноатлантичного альянсу, сказав Рябков, є пріоритетною для Кремля. За його словами, у Америки для такого кроку має бути «достатньо політичної волі».[156]

Російські диверсії та розвідувальні операції[ред. | ред. код]

Вандалізм сайту МЗС України з боку хакерів під час кібератаки на Україну 2022 року. У повідомленні (частково): "Українець! Усі ваші персональні дані завантажено в загальнодоступну мережу. Усі дані на комп'ютері знищені, відновити їх неможливо"..."Вся інформація про вас стала загальнодоступною, будьте боїться і чекати найгіршого. Це стосується вашого минулого, теперішнього і майбутнього».[157]

26 листопада 2021 року президент України Зеленський звинуватив Росію та українського олігарха Ріната Ахметова в підтримці плану повалення його уряду.[158] Росія заперечує свою причетність до змови.[159][160] У грудні 2021 року Зеленський закликав до превентивних дій проти Росії.[161]

10 січня 2022 року український уряд оголосив, що заарештував імовірного агента російської військової розвідки, який намагався завербувати інших для здійснення нападів в українському місті Одеса.[162] Пізніше, 14 січня, в Україні сталася кібератака, виконавцями якої були російські хакери.[163] Того ж дня українська військова розвідка повідомила, що спецслужби Росії готують «провокації» проти російських солдатів, які дислокуються в так званій Придністровській Молдавській Республіці, відколівній невизнаній державі, яка на міжнародному рівні вважається частиною Молдови, щоб створити привід для російського вторгнення в Україну.[164]

У січні 2022 року Сполучені Штати заявили, що російський уряд направив диверсантів на схід України, щоб інсценувати інцидент (зокрема, сфабриковану атаку на російських сепаратистів у східному Донецьку та Луганську), щоб дати Путіну привід для поновлення вторгнення в Україну. У США заявили, що російські оперативники пройшли підготовку щодо ведення міської війни та вибухівки.[165][166][167] Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров відкинув заяву США як «повну дезінформацію».[168]

Українська оборона[ред. | ред. код]

Готуючись до можливого поновлення російського вторгнення у квітні 2021 року, Сухопутні війська України оголосили про проведення зборів з питань терористської оборони з метою зміцнення та захисту державного кордону, охорони та захисту критичних об’єктів та боротьби з диверсійно-розвідувальними групами на південних прикордонних районах України..[169] Того ж місяця Президент України Володимир Зеленський відвідав позиції на передовій оборони, де зафіксовано найбільшу кількість порушень режиму всебічного та постійного припинення вогню. Глава держави поспілкувався з військовослужбовцями, які перебувають на бойових позиціях. Захисники розповіли Президенту про ситуацію на фронті.[170]

У грудні 2021 року Сполучені Штати підрахували, що Росія може зібрати 175 000 військових для вторгнення в Україну.[171] Міністр оборони України Олексій Резніков сказав, що "у нас є 250 тисяч офіційних ... військовослужбовців нашої армії. Плюс, я сказав, 400 тисяч ветеранів і 200 тисяч резервістів. 175 тисяч (це) недостатньо, щоб поїхати в Україну".[172] Резніков заявив, що Росія може почати широкомасштабну атаку на Україну наприкінці січня 2022 року.[173]

Сили територіальної оборони України (резервний компонент армії, створений після російського вторгнення 2014 року) завербував додаткових громадян і навчив їх тактиці міської партизанської діяльности та використанню вогнепальної зброї. Така тактика повстанців могла б підтримати рух опору, якщо російські військові (які користуються величезною чисельною перевагою) зможуть подолати українські військові.[174] Андрій Загороднюк, який обіймав посаду міністра оборони України з 2019 по 2020 роки, у січні 2022 року писав, що вторгнення російських військових, ймовірно, знищить «ключові елементи військової інфраструктури країни» і «зможе просунутися вглиб української території». але зіткнеться з труднощами фактичного утримання території.[175] Загороднюк писав, що «російські окупаційні війська зіткнуться з високомотивованими противниками, які воюють у знайомому оточенні. Об’єднавши службу у військових частинах з ветеранами бойових дій, резервістами, загонами територіальної оборони та великою кількістю добровольців, Україна може створити десятки тисяч малих і високомобільних військових». Це зробить практично неможливим для Кремля встановлення будь-якої адміністрації над окупованими територіями чи забезпечення своїх шляхів постачання».[175]

Іноземна підтримка України[ред. | ред. код]

Американський льотчик 436-ї повітряної ескадрильї на базі ВПС Дувр готує зброю та боєприпаси до доставки в Україну, 21 січня 2022 року.

У відповідь на загрози поновлення вторгнення Росії та нагромадження близько 100 000 російських військових на українському кордоні, США та інші країни НАТО надали Україні допомогу, щоб допомогти країні зміцнити її обороноздатність. Перша партія близько 200 000 фунтів військової техніки надійшла в Україну в січні 2022 року. США надали Україні протитанкові ракети Javelin, іншу протитанкову артилерію, великокаліберні кулемети, стрілецьку зброю та боєприпаси, системи безпеки, медичне обладнання та запасні частини.[176] Міністр оборони Ллойд Остін і голова Об'єднаного комітету начальників штабів Марк Міллі погрожували підтримкою США антиросійського повстання в Україні, подібно до допомоги ЦРУ антирадянським повстанцям-моджахедам в Афганістані в 1980-х роках.[177] За словами Джеймса Ставрідіса, колишнього верховного головнокомандувача об’єднаними силами НАТО в НАТО, «рівень військової підтримки» антиросійських партизанів в Україні «зробить наші зусилля в Афганістані проти Радянського Союзу незначними в порівнянні».[177]

У грудні 2021 року адміністрація США схвалила додаткові 200 мільйонів доларів оборонної допомоги Україні.[178] Це було на додаток до вже виділеної допомоги для цього, що склало загальну оборонну допомогу в розмірі 650 мільйонів доларів у 2021 році.[179] Поставки летальної допомоги США почалися в січні і включали боєприпаси калібру 50 BMG, M141 Bunker Defeat Munition і FGM-148 Javelin.[180][181] США також мають намір передати Україні гелікоптери Мі-17, які раніше використовувалися ВПС Афганістану.[182] Адміністрація Байдена схвалила поставки в Україну зенітних ракет американського виробництва Stinger.[183]

У січні 2022 року адміністрація Байдена також надала балтійським країнам (Литві, Латвії та Естонії) дозвіл на передачу в Україну обладнання американського виробництва.[176][184][185][186][187] Естонія передала Україні протитанкові ракети FGM-148 Javelin, а Латвія та Литва надали системи ППО FIM-92 Stinger та відповідне обладнання.[188]

Інші члени НАТО також надавали допомогу Україні. Існуючі програми військової підготовки Сполученого Королівства та Канади були посилені в січні 2022 року, коли британці розгорнули додаткові військові тренажери та надали легкі протиброньові системи захисту, а канадці розгорнули невелику делегацію спецназу для допомоги Україні.[176] 17 січня 2022 року міністр оборони Сполученого Королівства Бен Воллес оголосив, що Сполучене Королівство поставило Україні 1100 протитанкових ракет малої дальности.[189] 20 січня Sky News повідомила, що 2000 протитанкових ракет малої дальности MBT LAW були доставлені численними транспортними літаками C-17 Королівських ВПС, які літали між Сполученим Королівством та Україною.[190]

16 січня уряд Данії вирішив надати Україні оборонний пакет у розмірі 22 мільйони євро.

Уряди Нідерландів та Іспанії також розгорнули сили в регіоні на підтримку НАТО.[176] 20 січня 2022 року міністр оборони Іспанії Маргарита Роблес оголосила про розгортання ВМС Іспанії в Чорному морі.[191] Корабель Meteoro, який виконував роль тральщика, вже був у маршруті, а фрегат Blas de Lezo відплив 22 січня.[192] Вона також повідомила, що уряд Іспанії розглядає можливість розміщення ВПС у Болгарії.[191] 21 січня 2022 року міністр закордонних справ Нідерландів Вопке Хекстра заявив, що Нідерланди готові надати Україні «оборонну військову підтримку». Він пояснив, що 20 січня 2022 року Україна звернулася до Нідерландів з проханням про допомогу в озброєнні. Більшість у парламенті підтримала відправку зброї до країни.[193][194] Крім того, Нідерланди заявили, що відправлять два F-35 до Болгарії в рамках розширеної місії НАТО з повітряного спостереження.[195][196]

Дипломатичні переговори[ред. | ред. код]

Заступник держсекретаря США Венді Шерман зустрічається із заступником міністра закордонних справ Росії Сергієм Рябковим у Женеві 10 січня 2022 року
Ізраїль підтримує міцні відносини як з Україною, так і з Росією, а іноді виступає як співрозмовник між двома країнами. У квітні 2021 року президент України Зеленський звернувся до прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу з проханням стати посередником між ним і президентом Росії Володимиром Путіним. Ізраїльтяни обговорили цю ідею з росіянами, які відхилили прохання.[197] У жовтні 2021 року на зустрічі з Зеленським у Києві президент Ізраїлю Ісаак Герцог сказав Зеленському, що новий уряд Ізраїлю під керівництвом прем’єр-міністра Нафталі Беннета готовий відновити зусилля з українсько-російського посередництва. Беннетт підняв цю ідею на зустрічі з Путіним через два тижні в Сочі, але Путін відмовився.[197]

28 грудня США та Росія оголосили про проведення двосторонніх переговорів у Женеві 10 січня 2022 року, щоб обговорити занепокоєння щодо їхньої військової діяльности та протистояти зростанню напружености щодо України.[198] Переговори («позачергове засідання Діалогу стратегічної стабільности»[199][200]) вели заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков та заступник держсекретаря США Венді Шерман.[199]

Після Женевської зустрічі відбулося засідання Ради НАТО-Росія в Брюсселі 12 січня 2022 року, на якому зібрались усі 30 членів НАТО та Росія, щоб обговорити, згідно з офіційною заявою НАТО, «ситуацію в Україні та навколо неї, та наслідки для європейської безпеки»;[201] У заяві міністерства оборони Росії за результатами зустрічі сказано: "[Росія] принесла російські оцінки поточного стану у сфері євробезпеки, а також дала пояснення щодо військових аспектів російського проєкту угоди про гарантії безпеки.[202] Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ[203] під час пресконференції заявив, що Російська Федерація не має права впливати на питання вступу Грузії й України в НАТО, це питання вирішуватиме лише Альянс та Грузія й Україна.

Росія визнала переговори невдалими.[204]

14 січня в інтерв'ю, опублікованому La Repubblica генсек НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що Київ уже звернувся з проханням про вступ до військово-політичного союзу, і в 2008 році НАТО вирішили, що Україна та Грузія стануть членами, але поки не встановили, коли саме це відбудеться.[205]

Події після переговорів щодо безпеки[ред. | ред. код]

Держсекретар США Ентоні Блінкен зустрівся з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим у Женеві, Швейцарія, 21 січня 2022 року.

Повідомлялося, що 18 січня російські війська направили до Білорусі невстановлену кількість військовослужбовців. Офіційною причиною було проведення військових навчань з Білоруссю наступного місяця, проте кілька офіційних осіб з України та Білого дому заявили, що присутність військ у Білорусі буде використана для нападу на Україну з півночі, тим більше, що українська столиця Київ розташована дуже поряд із білорусько-українським кордоном.[144][145][146][147]

21 січня 2022 року Комуністична партія Російської Федерації оголосила у «Правді», що її депутати внесуть до Державної Думи резолюцію з проханням до президента Путіна офіційно визнати Донецьку Народну Республіку та Луганську Народну Республіку.[206][207]

21 січня Лавров і держсекретар США Ентоні Блінкен зустрілися в Женеві. Блінкен підкреслив, що «це були не переговори, а відвертий обмін побоюваннями та ідеями».[208] Після зустрічі Блінкен сказав, що США дали зрозуміти Росії, що її поновлене вторгнення «буде зустрінене швидкою, жорсткою та об’єднаною відповіддю Сполучених Штатів, наших партнерів і союзників».[209] 26 січня США надали офіційну письмову відповідь на вимоги Росії. У відповіді було відхилено вимогу Москви ніколи не вступати в НАТО. Блінкен заявив, що в документах викладено «занепокоєння Сполучених Штатів і наших союзників і партнерів щодо дій Росії, які підривають безпеку, принципову та прагматичну оцінку занепокоєння, яку висловила Росія, і наші власні пропозиції щодо сфер, де ми могли б знайти загальну підставу."[210]

В інтерв'ю The Washington Post президент України Володимир Зеленський попередив, що російські війська можуть вторгнутися та взяти під свій контроль регіони на сході України, такі як Харківська область; він також стверджував, що вторгнення призведе до великомасштабної війни між Україною та Російською Федерацією.[211]

26 січня 2022 року в Парижі планувалась зустріч у «нормандському форматі» між високопоставленими чиновниками Росії, України, Німеччини та Франції, а 28 січня – телефонний дзвінок між президентами Франції та Росії Макроном та Путіним. Україна виконала умову Росії щодо зустрічі в Парижі та вирішила зняти з парламенту суперечливий законопроєкт про реінтеграцію Криму та Донбасу, оскільки вважалося, що закон суперечить Мінським мирним угодам.[212][213]

Реакції[ред. | ред. код]

Союзна Держава[ред. | ред. код]

Російська Федерація[ред. | ред. код]

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зустрінеться з держсекретарем США Ентоні Блінкеном 2 грудня 2021 року

Кремль постійно заперечував, що має будь-які плани вторгнення в Україну.[214][215] Президент Росії Володимир Путін назвав такі побоювання «тривожними».[216] Директор російської Служби зовнішньої розвідки Сергій Наришкін відкинув повідомлення про можливе вторгнення в Україну, стверджуючи, що це «зловмисна пропаганда Держдепу США».[217]30 листопада 2021 року президент Росії Володимир Путін заявив, що розширення присутности НАТО в Україні, особливо розгортання будь-яких ракет великої дальности, здатних вразити російські міста або системи протиракетної оборони, подібні до тих в Румунії та Польщі, буде «червоною». лінія» питання для Росії.[218][219][220] У січні 2022 року віце-спікер Ради Федерації Микола Журавльов попередив, що Європа не отримає природний газ, нафту та метали з Росії у разі відключення Росії від міжнародної платіжної системи SWIFT, до того ж такий крок неможливий, оскільки для цього знадобиться згода всіх країн-учасниць цієї системи.[221]

Республіка Білорусь[ред. | ред. код]

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Союзна Держава "не хоче війни", але якщо хтось її "смикатиме, вводитиме санкції чи залякуватиме", то "мало не здасться", оскільки, за його словами, вони непереможні.[222] Також він заявив, що відправить на кордон із Україною "цілий контингент білоруської армії", бо нібито "українці почали стягувати туди війська".[223]

18 січня, у блозі Digital Forensic Research Lab при експертній групі Atlantic Council було опубліковано огляд прибуття російських військ до Республіки Білорусь. Зокрема, там йшлося про розвантаження російських реактивних систем залпового вогню "Ураган" на станції Речиця на Гомельщині на північ від Києва.[224]

Україна[ред. | ред. код]

Держсекретар США Ентоні Блінкен проводить спільну пресу в Києві з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою у січні 2022 року

В інтерв’ю французькій газеті Libération у квітні 2021 року міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що нарощування російських військ біля кордону з Україною та погіршення ситуації на сході України є найтяжчими з моменту нападу на українських моряків у Керченська протока в листопаді 2018 року.[225]

У листопаді 2021 року керівник української військової розвідки Кирило Буданов заявив, що Росія готується до нападу до кінця січня або початку лютого 2022 року.[226] 25 січня 2022 року міністр оборони Олексій Резніков заявив, що не бачить безпосередньої загрози повномасштабного російського вторгнення в Україну; він наполягав, що за вісім років загроза істотно не зросла, оскільки «російська армія не сформувала ударну групу, яка була б здатна здійснити вторгнення».[227][228]

Держави й організації[ред. | ред. код]

Комітет Європейського Союзу з політики та безпеки збирається в січні 2022 року, щоб обговорити кризу
  • Албанія Албанія та Косово Косово – На початку грудня 2021 року полковник Збройних сил Албанії Ардіан Лулай і косовський начальник відділу стратегічних комунікацій полковник Сефер Ісуфі заявили, що їхні країни будуть готові розгорнути збройні сили Албанії та Сили безпеки Косово в передбачуваній майбутній місії в Україні, якщо США вирішать очолити. таке починання.[229]
  • Ватикан Ватикан –23 січня 2022 року Папа Франциск сказав: «Я із занепокоєнням слідкую за зростанням напруженості, яка загрожує завдати нового удару миру в Україні та поставити під сумнів безпеку європейського континенту з ще більшими наслідками».[230]
  • Бельгія Бельгія – 24 січня глава оборонного відомства Бельгії Мішель Гофман заявив, що бельгійські війська перебувають у режимі очікування на Балтиці і готові «втрутитися протягом певного часу, але сьогодні ще занадто рано говорити, де і як» має загостритися ситуація..[231]
  • Болгарія Болгарія – На початку січня міністр оборони Болгарії Стефан Янев відповів на парламентське питання щодо розміщення додаткових військових частин на території Болгарії, що Болгарія виступає проти «ескалації військових заходів до того, як будуть використані всі інші дипломатичні засоби» і що Болгарія поки що «не має національної позиції» по ситуації.[232] 21 січня міністр закордонних справ Болгарії Кирил Петков засудив заклик Росії до виходу Болгарії з НАТО і виведення військ НАТО з Болгарії та Румунії, а президент Румен Радєв назвав цю заяву «неприйнятною».[233]
  • Данія Данія – 13 січня 2022 року Данія відправила чотири винищувачі F-16 і фрегат з екіпажем у 160 осіб до країн Балтії для посилення передової присутности НАТО та патрулювання моря.[234][235]
  • Естонія Естонія, Латвія Латвія та Литва Литва – 10 січня 2022 року Литовська Державна рада оборони відбулася для обговорення російсько-української напружености. У відповідь на агресивну поведінку російських військових Рада вирішила збільшити кількість військ і прискорити плани модернізації військ.[236] 17 січня Латвія збільшила військову присутність у східній частині країни. 19 січня прем'єр-міністр Естонії оголосив про надзвичайне збільшення витрат на оборону на 380 мільйонів євро на поточний фінансовий рік.[237] Країни Балтії також вирішили прискорити закупівлю власних озброєнь, у тому числі спільної реактивної артилерійської системи. Естонія, Латвія та Литва також звернулися з проханням збільшити військове розміщення військ НАТО та США в Прибалтиці, щоб стримати агресивну поведінку Росії.[238] Країни Балтії також заявили, що нададуть Україні як летальну, так і нелетальну військову підтримку.[239][240][241] Крім того, три країни вирішили прискорити закупівлю власних озброєнь, включаючи спільну ракетно-артилерійську систему.[242][243]
  • Європейський Союз Європейський Союз – 24 січня 2022 року через конфлікт Європейська комісія запропонувала фінансову допомогу Україні в розмірі 1,2 мільярда євро у вигляді грантів і позик.[244]
  • Ізраїль Ізраїль – Ізраїль розглядає можливість вивезення тисяч євреїв з України, оскільки напруга у відносинах з Росією зростає.[245]
  • Ірландія Ірландія – Через російські військово-морські навчання в 240 км від південно-західного узбережжя Ірландії міністр закордонних справ Ірландії Саймон Ковені заявив, що Росію не вітають.[246]
  • Іспанія Іспанія – 20 січня 2022 року міністр оборони Іспанії Маргарита Роблес оголосила про розгортання ВМС Іспанії в Чорному морі. Корабель Meteoro, який виконував роль тральщика, вже був у маршруті, а фрегат Blas de Lezo відплив 22 січня. Вона також оголосила, що уряд Іспанії розглядає можливість розміщення ВПС у Болгарії.[247] Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес також заявив, що Іспанія хоче «діалогу, але якщо він не принесе плодів, звичайно, Іспанія буде стояти за своїх європейських партнерів і своїх союзників по НАТО, об'єднаних у стримуванні».[248]
  • Канада Канада – У січні 2022 року прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо заявив, що Канада надасть Україні кредит у розмірі 120 млн канадських доларів, але не передасть військову техніку.[249]
  • КНР Китайська Народна Республіка – Лідер Китаю та генеральний секретар КПК Сі Цзіньпін підтримав вимогу Росії про те, щоб Україна ніколи не входила до НАТО.[250] 14 січня 2022 року речник МЗС Китаю підкреслив, що всі країни повинні дотримуватися традиційної резолюції ООН про Олімпійське перемир'я «за сім днів до початку Олімпійських ігор до семи днів після закінчення Паралімпійських ігор», посилаючись на обидва майбутні Зимові Олімпійські ігри 2022 року в Пекіні, які відбудуться з 4 лютого 2022 року по 20 лютого 2022 року, а також майбутні зимові Паралімпійські ігри в Пекіні 2022 року, які відбудуться з 4 березня 2022 року по 13 березня 2022 року. Таким чином, відповідно до цього терміну запропонована резолюція про перемир’я розпочнеться з перемир’я 28 січня 2022 року та завершиться 20 березня 2022 року.[251]
  • Нідерланди Нідерланди – 21 січня 2022 року міністр закордонних справ Нідерландів Вопке Хекстра заявив, що Нідерланди відкриті для надання Україні «оборонної військової підтримки». Хекстра заявив, що Україна звернулася до Нідерландів з проханням про допомогу в озброєнні в четвер, 20 січня 2022 року. Більшість у парламенті підтримує відправку зброї в країну.[252][253] Крім того, Нідерланди також відправлять два F-35 до Болгарії в рамках розширеної місії НАТО з повітряного спостереження.[254]
  • Німеччина Німеччина – У квітні 2021 року під час телефонної розмови з президентом Росії Володимиром Путіним канцлер Німеччини Ангела Меркель зажадала від глави Кремля скоротити свою військову присутність біля кордонів України.[255] У грудні 2021 року канцлер Німеччини Олаф Шольц попередив про «наслідки» для газопроводу «Північний потік-2», російського проєкту газопроводу, яким управляє «Газпром», який постачає природний газ до Німеччини.[256][257] У січні 2022 року міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок попередила, що «будь-яка подальша ескалація матиме високу ціну для російського режиму — економічної, політичної та стратегічної».[258] Німеччина продовжує політику не надавати Україні летальну зброю. Міністр оборони Німеччини Крістін Ламбрехт заявила, що Німеччина хоче "деескалації" напруженості і що постачання зброї "не буде корисним".[259] Україна також заявила, що німецька адміністрація блокує постачання зброї через НАТО.[260] 21 січня 2022 року повідомлялося, що Німеччина заблокувала Естонію експорт зброї німецького походження.[261]
  • НАТО НАТО – НАТО стало точкою спалаху російсько-української кризи. Російський уряд вимагає від НАТО припинити прийом нових членів і рішуче виступає проти можливого вступу до НАТО Грузії чи України.[262] НАТО неодноразово закликало Росію поважати суверенітет і територіальну цілісність України і засуджувала анексію Росією Криму в 2014 році і підтримуваних Росією сепаратистів на сході Донбасу, закликаючи до вирішення конфлікту на Донбасі за допомогою Мінських угод. У грудні 2021 року, коли Росія продовжувала військове нарощування на кордонах України, Парламентська асамблея НАТО зустрілася з українськими лідерами, щоб підтвердити підтримку України з боку Альянсу, закликати членів НАТО посилити доставку оборонних систем озброєння Україні та протидіяти російській дезінформації.[263] НАТО і США підтвердили політику НАТО «відкритих дверей», стверджуючи, що країни повинні вільно вибирати, вступати до НАТО чи ні.[264] Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ сказав, що: «Ніхто інший не має права намагатися накласти вето чи втручатися в цей процес. І це стосується фундаментальних принципів європейської безпеки. Йдеться про право кожної нації обирати свій власний шлях».[265] В інтерв’ю в січні 2021 року Столтенберґ підтвердив «подвійний підхід» НАТО до Росії, сказавши: «Ми готові до діалогу з Росією, але ми ніколи не підемо на компроміс щодо основних принципів європейської безпеки... У Росії є вибір, щоб або вступати в діалог з НАТО і західними союзниками, або вибрати конфронтацію. Нам потрібно чітко розуміти перспективу того, що Росія — знову — використає військову силу проти України. Ми надамо підтримку Україні, щоб вона могла зміцнити свою здатність захищатися».[266] 24 січня НАТО оголосила, що направить додаткові військові сили до своїх східних членів через «погіршення ситуації з безпекою... НАТО продовжить вживати всіх необхідних заходів для захисту та захисту всіх союзників, у тому числі шляхом посилення східної частини альянсу. ".[267] Заступник міністра закордонних справ Росії Олександр Грушко засудив розгортання, заявивши, що військовий альянс «демонізує Росію», щоб «виправдати військову активність на східному фланзі [НАТО]».[268]
  • Нова Зеландія Нова Зеландія - Міністр закордонних справ Нової Зеландії Наная Махута заявила, що уряд Нової Зеландії стурбований нарощуванням російської армії на українському кордоні та підтримує суверенітет і територіальну цілісність України. Вона закликала Росію знизити напруженість відповідно до міжнародного права. Прем'єр-міністр Джасінда Ардерн повторила слова Махути, заявивши, що Нова Зеландія розглядає можливість застосування цілеспрямованих санкцій проти Москви.[269]
  • Польща Польща – Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що Україна може розраховувати на підтримку Польщі, якщо Росія атакує, і закликав до єдиної позиції в Європі.[270] 21 числа голова Бюро національної безпеки Павло Солох заявив, що «підтримка України є одним із ключових пріоритетів політики президента Анджея Дуди», а Дуда і Зеленський обговорили можливість подальших поставок оборонного обладнання Польщі та НАТО.[271]
  • Республіка Китай Республіка Китай – 28 січня 2022 року президентка Цай Інвень доручила Раді національної безпеки створити спеціальну групу, яка спостерігає за подіями в Україні. Вона порівняла військове нарощування Росії з неодноразовим вторгненням Китаю в ПВО Тайваню, заявивши, що «Тайвань тривалий час стикався з військовими загрозами та залякуваннями з боку Китаю. Тому ми співчуваємо ситуації в Україні, а також підтримуємо зусилля всіх сторін для підтримки регіонального безпеки», і закликають до мирного діалогу.[272]
  • Словаччина Словаччина – Міністр закордонних справ Словаччини Іван Корчок заявив, що припинення вогню та оголошення про збільшення військової потужности Росії на кордоні з Україною викликає занепокоєння та закликає до деескалації напружености.[273]
  • Велика Британія Сполучене КоролівствоПрем'єр-міністр Сполученого Королівства Борис Джонсон заявив, що його країна стурбована діяльністю Росії в окупованому Криму та на кордоні з Україною. Про це він сказав під час телефонної розмови з Президентом України Володимиром Зеленським.[274] Начальник штабу оборони адмірал сер Тоні Радакін попередив, що «повне вторгнення в Україну буде в таких масштабах, яких у Європі не було з часів Другої світової війни».[275] 17 січня 2022 року міністр оборони Сполученого Королівства Бен Воллес оголосив, що Сполучене Королівство поставило Україні 1100 протитанкових ракет малої дальности.[10] 20 січня Sky News повідомила, що 2000 протитанкових ракет малої дальности MBT LAW були доставлені численними транспортними літаками C-17 Королівських ВПС, які літали між Сполученим Королівством та Україною.[276] Міністр закордонних справ Ліз Трасс написала в Twitter, що Сполучене Королівства «не потерпить змову Кремля щодо встановлення проросійського лідерства в Україні» на чолі з Євгенієм Мураєвим.[277] Віце-прем'єр Домінік Рааб заявив, що «існує дуже значний ризик вторгнення Росії в Україну», і закликав Путіна «відступити від прірви».[278]
  • США Сполучені Штати Америки – 2 квітня 2021 року президент Джо Байден провів першу телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським.[279] 13 квітня Байден провів телефонну розмову з президентом Росії Путіним; Байден «підкреслив непохитну відданість Сполучених Штатів суверенітету та територіальній цілісности України»; Байден також висловив занепокоєння США "з приводу раптового нарощування російських військових в окупованому Криму та на кордонах України і закликав Росію до деескалації напружености".[280][281] У середині квітня 2021 року Міністерство фінансів США разом із ЄС, Сполученим Королівством, Австралією та Канадою ввели санкції проти восьми фізичних та юридичних осіб, «пов’язаних із триваючою окупацією та репресіями Росією в Криму».[282] 19 січня 2022 року президент Байден заявив, що вважає, що Росія вторгнеться в Україну.[283] Байден сказав, що повномасштабне вторгнення в Україну буде «найзначнішою подією, яка сталася у світі з погляду війни та миру» з часів Другої світової війни.[284] 22 січня 2022 року посольство США в Києві звернулося до Держдепартаменту США з проханням про евакуацію неважливого персоналу разом із їхніми родинами.[285] Держдепартамент оприлюднив рекомендацію не їздити в Україну чи Росію, посилаючись на триваючу напругу на російсько-українському кордоні та COVID-19.[286]
  • Фінляндія Фінляндія та Швеція Швеція – Пропозиції Росії про те, що НАТО не прийме нових членів, зазнали різкої критики з боку Швеції та Фінляндії, які дотримувалися нейтралітету. У січні 2022 року і президент Фінляндії Саулі Нііністо, і прем'єр-міністр Санна Марін наполягали на праві Фінляндії вирішувати, до яких союзів вона може приєднатися.[287] Швеція висловила таку ж позицію, що тільки шведський народ має вирішувати, чи повинна Швеція вступати в НАТО.[288] Російські загрози викликали дискусію в обох країнах, чи варто їм подавати заявку на членство в НАТО.[289][290] 13 січня збройні сили Швеції оголосили про введення військ на стратегічний острів Ґотланд у відповідь на незвичайну військову активність Росії.[291]
  • Франція Франція – Міністр Європи та закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан зазначив, що Франція, як і Україна, з тривогою стежить за відведенням російських військ до кордонів нашої країни та тимчасово окупованих територій. Він запевнив у продовженні підтримки Францією суверенітету та територіальної цілісности України. Глава французької дипломатії особливо відзначив розважливі та мудрі дії України в нинішній ситуації.[292]
  • Хорватія Хорватія – 19 січня 2022 року прем'єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович, виступаючи перед Сабором, заявив, що ситуація на сході України є дуже тривожною і найбільш напруженою з 2014 року і сказав: «Хорватія не хоче ескалації ситуації, і вона буде реагувати чітко і рішуче, щоб запобігти будь-якій нестабільности».[293][294] 25 січня 2022 року президент Хорватії Зоран Міланович, відзначаючи те, що він назвав нарощуванням військ НАТО в регіоні та «непослідовною та небезпечною поведінкою» адміністрації Байдена у справах міжнародної безпеки та підкреслюючи свою роль як хорватського головнокомандувач заявив пресі: «Ми не маємо до цього ніякого відношення і не будемо мати до цього жодного відношення. Я це гарантую. Хорватія не надсилатиме жодних військ у разі ескалації. Навпаки, він відкликає всі війська до останнього хорватського солдата».[295][296] Далі Міланович сказав, що необхідно знайти «домовленість про задоволення інтересів безпеки Росії» і що гостра криза навколо України «в першу чергу визначається динамікою внутрішньої політики США».[296] Того ж дня прем’єр-міністр Андрій Пленкович відреагував на зауваження президента, сказавши, що, почувши тих, на його думку, це говорить «якийсь російський чиновник»; він також приніс вибачення Україні та її уряду за звинувачення Мілановича щодо України як «одної з найбільш корумпованих держав» і повторив, що Хорватія підтримує територіальну цілісність України, а хорватських військ в Україні не було, водночас заява президента « не мав жодного відношення до політики уряду Республіки Хорватія».[297]
  • Чехія Чехія – 26 січня 2021 року урядом Чехії було прийнято рішення про відправку до України 4 006 одиниць артилерійських снарядів калібром 152 мм на суму 1 450 000 євро (36,6 мільйона крон[298]) Поставка буде оформлена як договір про дарування[299]. Пожертвувані боєприпаси використовуються чеською армією для самохідних гарматних гаубиць DANA[298].
  • Японія ЯпоніяПрем'єр міністр Японії Кісіда Фуміо заявив, що він і Байден будуть тісно співпрацювати, щоб запобігти вторгненню Росії в Україну, і «підтримувати тісні контакти з іншими союзниками та партнерами та продовжувати спілкування з приводу того, що будь-який напад буде зустрінуто рішучими діями».[300] Байден сказав, що для нього була честь зустрітися з прем’єр-міністром Кісідою для подальшого зміцнення американо-японського альянсу — наріжного каменю миру та безпеки в Індо-Тихоокеанському регіоні та в усьому світі».[301]

Цивільне суспільство[ред. | ред. код]

  • Flag of Belarus (1918, 1991–1995).svg Білоруська опозиція – 24 січня білоруські активісти заявили, що зламали "сервери, бази даних і робочі станції" Білоруської залізниці за допомогою програм-вимагачів, залишивши системи автоматизації та безпеки. Вони пообіцяли розшифрувати системи за умови звільнення 50 політв’язнів і заборони в’їзду російських військових до Білорусі. Координатор громадянської кампанії «Європейська Білорусь» Дмитро Бондаренко 26 січня 2021 року розповів в інтерв'ю сайту Хартыя’97, що вважає, що у разі російської агресії десятки тисяч білорусів воюватимуть проти Російської Федерації на боці України та захищатимуть незалежність своєї країни. Він упевнений, що прагнення Путіна та російських генералів брязкати зброєю, розпочати агресію проти України та інших країн походить від слабкості. Адже, порівняно зі світовими центрами сили, з Європейським Союзом, США, тим же Китаєм, Росія за останні 20 років, за часів правління Путіна, перетворилася на жебрака агресивного хулігана.[302]
  • Анонімус (група хакерів) — децентралізована група хакерів присвятила деякі зі своїх дефейсів веб-сайтів, у тому числі веб-сайтів, що належать Організації Об'єднаних Націй та Полярному науково-дослідному інституту Китаю, для просування пропозицій щодо розрядки кризи, у тому числі закликаючи до створення «нейтрального угруповання» країн, «затиснутих між НАТО та Росією», до яких увійшли б Україна, Фінляндія, Білорусь, Грузія, Вірменія, Азербайджан та Молдова. Анонімні стверджували, що так званий «нейтральний пояс безпеки» може служити альянсом, подібним до НАТО або Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), який діє як санітарний кордон між країнами НАТО та ОДКБ, щоб «заспокоїти побоювання Росії, не втрачаючи при цьому НАТО» . його обличчя". Крім того, вони вставили статтю старшого наукового співробітника Інституту відповідального державного управління Квінсі Анатолія Лівена «Усунення загрози війни в Україні» на сторінці з дефейсом і закликали до референдуму про те, чи слід імовірно слідувати існуючому Мінському протоколу або передати підконтрольні сепаратистам території сепаратистам. миротворча адміністрація ООН Пізніше на другому референдумі у сепаратистських регіонах виборцям буде запропоновано обрати з'єднання з Україною, здобуття незалежності чи приєднання до Росії.[303][304]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Киберпартизаны» заявили о взломе серверов БЖД и выставили ультиматум режиму. Charter 97. 24 січня 2022. 
  2. Білоруські "кіберпартизани" зламали сервер залізниці, щоб не пустити російські війська в країну. Лівий берег. 25 січня 2022. 
  3. Denmark announces comprehensive support program to Ukraine. Ministry of Foreign Affairs of Denmark. 16 січня 2022. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022. 
  4. США дозволили країнам Балтії передати Україні американську зброю. Радіо Свобода. 20 січня 2022. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  5. España moviliza dos buques y ofrece cazas a la OTAN en plena escalada con Rusia sobre Ucrania [Іспанія мобілізує два кораблі та пропонує надати НАТО солдат у випадку російської ескалації]. ElDiario.es (ісп.). 20 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022. 
  6. а б в г д е ж и к л м н п р The Military Balance 2021//Міжнародний інститут стратегічних досліджень
  7. Латвія надасть Україні озброєння. Deutsche Welle. 20 січня 2022. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  8. Литва передала Україні партію військової допомоги [Lithuania handed over a consignment of military aid to Ukraine] (укр.). Deutsche Welle. Архів оригіналу за 9 December 2021. Процитовано 9 December 2021. 
  9. Is the Ukrainian military really a David against the Russian Goliath?. France24. 20 січня 2022. 
  10. а б Larisa Brown, Defence, ред. (18 січня 2022). British anti-tank weapons sent to defend Ukraine from Russia (англ.). The Times. ISSN 0140-0460. Процитовано 19 січня 2022. 
  11. US small arms and ammo arrive in Ukraine as Pentagon details troops to train country's military. CNN. Архів оригіналу за 9 December 2021. Процитовано 11 грудня 2021. 
  12. West wishes: Turkey's growing relationship with Ukraine. European Council on Foreign Relations. 12 травня 2021. Архів оригіналу за 31 грудня 2021. Процитовано 23 січня 2022. 
  13. US allows NATO allies to send American-made weapons to Ukraine. The Hill. 20 січня 2022. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022. 
  14. Чехія готова надати Україні зброю та військове обладнання. 24 Канал. 20 січня 2022. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  15. Marise Payne says Aussie troops won't be sent to Ukraine, but cyber assistance to be rendered. NCA. Процитовано 25 січня 2022. 
  16. Kosovo, Albania Ready to Help any Potential US-led Ukraine Mission. BalkanInsight. Процитовано 28 січня 2022. 
  17. Bulgaria will host fighter jets from Spain and the Netherlands. EURACTIV. Процитовано 28 січня 2022. 
  18. Kosovo, Albania Ready to Help any Potential US-led Ukraine Mission. BalkanInsight. Процитовано 28 січня 2022. 
  19. Cabinet opens to defensive arms supplies to Ukraine. Algemeen Dagblad. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022. 
  20. Germany will hand over a field hospital for the military to Ukraine – German Defense Minister [Germany will hand over a field hospital for the military to Ukraine – German Defense Minister]. Radio Svoboda (укр.). Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2021. 
  21. Олександр Куницький. Німеччина надасть Україні 5 тисяч шоломів//DW, 26.01.2022
  22. On NATO's request, North Macedonia will take part; Croatia: We will withdraw soldiers. b92. Процитовано 28 січня 2022. 
  23. Romania is ready to host increased NATO troops if needed, president says. Reuters. Процитовано 27 січня 2022. 
  24. Presidents of Ukraine and Azerbaijan signed a Joint Declaration on Deepening Strategic Partnership
  25. Çetiner, Yusuf (18 січня 2022). Presidents of Ukraine and Azerbaijan Sign a Joint Declaration on Deepening Strategic Partnership. Overt Defence. Процитовано 24 січня 2022. 
  26. Belgian army has troops prepared if Ukraine situation escalates. The Brussels Times. Процитовано 27 січня 2022. 
  27. Greece Backs Strong EU Action on Russia Amid Putin Ukraine Moves. Bloomberg. Процитовано 21 січня 2022. 
  28. {{cite web|url=https://www.ukrinform.net/rubric-polytics/3390783-georgia-expresses-solidarity-with-ukraine-amid-russias-aggressive-actions.html%7Ctitle=Georgia expresses solidarity with Ukraine amid Russia's aggression|website=Ukrinform|access-date=25 January 2022}}
  29. Taoiseach describes Ukraine situation as ‘serious’ and advises against non-essential travel. The Irish Times. Процитовано 28 січня 2022. 
  30. Italy, US warn of serious consequences over escalation of Russia-Ukraine crisis. Global Village Space. Процитовано 27 січня 2022. 
  31. MFAT advises New Zealanders in Ukraine to 'consider leaving' due to fears of Russian invasion. stuff. Процитовано 26 січня 2022. 
  32. Invading Ukraine a 'major bad decision' warns Norwegian PM. CNN. Процитовано 28 січня 2022. 
  33. Portugal and Ukraine have ‘relationship of excellence’, says FM. EURACTIV. Процитовано 28 січня 2022. 
  34. Diplomatic solution important, and so is the protection of our people, Slovak ministers say. The Slovak Spectator. Процитовано 27 січня 2022. 
  35. Macron à Poutine : Paris entend "défendre l'intégrité territoriale de l'Ukraine". LExpress.fr (фр.). 15 листопада 2021. Процитовано 24 січня 2022. 
  36. Ultimatum russe, Macron prêt à envoyer l'armée en Roumanie... la crise ukrainienne prend de l'ampleur. midilibre.fr (фр.). Процитовано 24 січня 2022. 
  37. Японія обіцяє спільну зі США відповідь на агресію Росії проти України. Укрінформ. Процитовано 23 січня 2022. 
  38. Захарова: РФ та Білорусь змушені реагувати на нарощування сил НАТО біля спільних кордонів. Российская газета. Процитовано 20 січня 2022. 
  39. Президент Ірану в Москві заявив про майбутній розпад НАТО. Radio Svoboda. Процитовано 20 січня2022. 
  40. Китай підтримує "занепокоєння безпеки" Росії в кризі з Заходом через Україну. Financial Times. Процитовано 27 січня2022. 
  41. https://www.wesh.com/article/florida-national-guard-in-ukraine/38488225
  42. Därför utbildar Sverige ukrainska säkerhetsstyrkor [The reason Sweden trains Ukrainian security forces] (Swedish). Swedish Armed Forces. 14 грудня 2022. Процитовано 20 січня 2022. 
  43. Sanger, David E. (10 січня 2022). In U.S.-Russia Talks, How Far Can Putin Turn Back the Clock?. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 21 січня 2022. 
  44. Putin to mull options if West refuses guarantees on Ukraine. Associated Press (англ.). 26 грудня 2021. Процитовано 21 січня 2022. 
  45. Gongloff, Mark (13 січня 2022). Putin Launches an Unwelcome Cold War Reboot. Bloomberg.com. Процитовано 21 січня 2022. 
  46. Bush backs Ukraine on Nato bid. BBC News. 1 квітня 2008. 
  47. Calamur, Krishnadev (27 лютого 2014). Crimea: A Gift To Ukraine Becomes A Political Flash Point. NPR. Архів оригіналу за 10 травня 2015. Процитовано 24 січня 2022. 
  48. Keating, Joshua (25 лютого 2014). Kruschev's Gift. Slate. Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 24 січня 2022. 
  49. Krim-Übertragung : War der Dnjepr-Kanal der Grund? – Nachrichten Geschichte. DIE WELT. Архів оригіналу за 28 грудня 2021. Процитовано 24 січня 2022. 
  50. Maria Drohobycky (1995) Crimea: Dynamics, Challenges and Prospects, Rowman & Littlefield, p40
  51. Istanbul Document 1999. Organization for Security and Co-operation in Europe. 19 листопада 1999. Процитовано 21 липня 2015. 
  52. Iulian Chifu; Oazu Nantoi; Oleksandr Sushko (2009). Russia–Georgia War of August 2008: Ukrainian Approach. The Russian Georgian War: A trilateral cognitive institutional approach of the crisis decision-making process. Bucharest: Editura Curtea Veche. с. 181. ISBN 978-973-1983-19-6. Архів оригіналу за 30 вересня 2018 |archiveurl= вимагає |url= (довідка). Процитовано 21 лютого 2016. 
  53. Rada removes Yanukovych from office, schedules new elections for May 25. Interfax-Ukraine. 24 лютого 2014. Архів оригіналу за 10 лютого 2020. Процитовано 25 лютого 2015. 
  54. Ukraine President Yanukovich impeached. Al Jazeera. 22 лютого 2014. Архів оригіналу за 6 February 2015. Процитовано 25 лютого 2015. 
  55. Sindelar, Daisy (23 лютого 2014). Was Yanukovych's Ouster Constitutional?. Radio Free Europe, Radio Liberty (Rferl.org). Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 25 лютого 2014. 
  56. Feffer, John (14 березня 2014). Who Are These 'People,' Anyway?. The Huffington Post. Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 17 березня 2014. 
  57. Ukraine President Yanukovich impeached. Al Jazeera. 22 лютого 2014. Архів оригіналу за 6 February 2015. Процитовано 25 лютого 2015. 
  58. Polityuk, Pavel; Robinson, Matt (22 лютого 2014). Ukraine parliament removes Yanukovich, who flees Kiev in "coup". У Roche, Andrew. Reuters. Gabriela Baczynska, Marcin Goettig, Peter Graff, Giles Elgood. Архів оригіналу за 9 June 2016. Процитовано 18 листопада 2020. 
  59. Fisher, Max (3 September 2014). Everything you need to know about the Ukraine crisis. Vox (англ.). Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  60. Grytsenko, Oksana (12 квітня 2014). Armed pro-Russian insurgents in Luhansk say they are ready for police raid. Kyiv Post. Архів оригіналу за 12 квітня 2014. 
  61. Ragozin, Leonid. Annexation of Crimea: A masterclass in political manipulation. www.aljazeera.com (англ.). Архів оригіналу за 28 травня 2020. Процитовано 24 січня 2022. 
  62. Article by Vladimir Putin ”On the Historical Unity of Russians and Ukrainians“. Kremlin. 12 липня 2021. Архів оригіналу за 25 січня 2021. 
  63. Snyder, Timothy (18 січня 2022). How to think about war in Ukraine. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 25 січня 2021. 
  64. Why Putin’s history essay requires a rewrite. The Times. 15 вересня 2020. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022. 
  65. Roth, Andrew (7 December 2021). Putin’s Ukraine rhetoric driven by distorted view of neighbour. The Guardian. Архів оригіналу за 7 December 2021. Процитовано 25 січня 2021. 
  66. Putin’s new Ukraine essay reveals imperial ambitions. Atlantic Council. 15 липня 2021. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 25 січня 2021. 
  67. Wilson, Andrew (23 грудня 2021). Russia and Ukraine: ‘One People’ as Putin Claims?. RUSI. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022. 
  68. US, NATO rule out halt to expansion, reject Russian demands. AP NEWS (англ.). 7 January 2022. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  69. Російський вертоліт порушив повітряний простір України. Українська правда. 16 березня 2021. Архів оригіналу за 18 березня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  70. Семенова, Інна (29 березня 2021). Найбільші втрати від початку перемир'я. Що сталося в бою під Шумами і як відповість Україна. НВ. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  71. Росія стягує війська до кордону з Україною – Хомчак. Українська правда. 30 березня 2021. Архів оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  72. Назвали війну війною: Рада ухвалила заяву про ескалацію російсько-українського конфлікту. Лівий берег. 30 березня 2021. Архів оригіналу за 6 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  73. Голова Об'єднаного комітету начальників штабів США обговорив із Хомчаком «безпекове середовище у Східній Європі». Радіо Свобода. 31 березня 2021. Архів оригіналу за 5 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  74. Russian and U.S. military chiefs of staff hold phone call. Reuters. 31 березня 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022.  (англ.)
  75. Голова начальників штабів США провів переговори з керівниками армій України та Росії. Мілітарний. 1 квітня 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  76. Росія відмовилася повернутися до режиму припинення вогню з 1 квітня. Українська правда. 31 березня 2021. Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 23 січня 2022. 
  77. Росія не є загрозою для України, пересування армії Росії не має викликати занепокоєння – Кремль. Радіо Свобода. 5 квітня 2021. Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  78. США підтримають Україну в разі ескалації російської агресії – міністр Остін. Укрінформ. 1 квітня 2021. Архів оригіналу за 2 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  79. Бурко, Роман (2 квітня 2021). Проліт «Алігаторів»: як ЗС РФ практично реалізує інформаційні операції проти України під час військових навчань. ІнформНапалм. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  80. Байден поговорив із Зеленським. Українська правда. 2 квітня 2021. Архів оригіналу за 4 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  81. Фейк: На Донбасі внаслідок атаки українського безпілотника загинула дитина. StopFake. 5 квітня 2021. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  82. Перепадя, Олена (4 квітня 2021). Українська армія відкидає застосування зброї проти цивільних на Донбасі - ЗМІ. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  83. Якщо Кремль шукає «казус беллі», вкидаючи цинічні фейки, світ це має сприймати всерйоз,. Міністерство оборони України. 6 квітня 2021. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  84. Столтенберг подзвонив Зеленському у зв'язку з діями Росії: "НАТО твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України". Цензор.нет. 6 квітня 2021. Архів оригіналу за 6 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  85. Глава держави поінформував Єнса Столтенберга про стягування Росією військ до кордонів України. АрміяInform. 6 квітня 2021. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 23 січня 2022. 
  86. Захист кордону і критичної інфраструктури, протидія ДРГ: на півдні України оголосили збори підрозділів тероборони. Еспресо TV. 6 квітня 2021. Архів оригіналу за 7 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  87. Пєсков заявив, що "безпека росіян на Донбасі" – особистий пріоритет Путіна (укр.). Censor.net. 6 квітня 2021. Архів оригіналу за 6 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  88. Словаччина занепокоєна нарощуванням військової потужності РФ на кордоні з Україною, – прем'єр-міністр Корчок. Цензор.нет. 6 квітня 2021. Архів оригіналу за 31 травня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  89. Володимир Зеленський обговорив з Джастіном Трюдо загострення ситуації на Донбасі та підтримку євроатлантичної інтеграції України. Президент України. 6 квітня 2021. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  90. На Донеччині загинули двоє українських військових. Укрінформ. 6 квітня 2021. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  91. Через обстріл на Донеччині 50 населених пунктів залишилися без води. Укрінформ. 6 квітня 2021. Архів оригіналу за 8 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  92. Today's provocations of Russia are the most serious since attack in the Kerch Strait, but the situation is more dangerous – Kuleba. Censor.no. 7 квітня 2021. Архів оригіналу за 31 травня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  93. Початок бойових дій – початок кінця України. Ми станемо на захист громадян Донбасу, – представник РФ в ТКГ Козак. Censor.net. 8 квітня 2021. Архів оригіналу за 8 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  94. Меркель зажадала від Путіна згорнути нарощування військ на кордоні з Україною, – пресслужба канцлерки. Цензор.нет. 8 квітня 2021. Архів оригіналу за 8 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  95. Ми пам'ятаємо кожного захисника, який загинув за Україну – Президент відвідав позиції українських військ на Донбасі. Президент України. 8 квітня 2021. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  96. Росія перекидає кораблі з Каспію на Чорне море. Мілітарний. 8 квітня 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  97. Дмитро Кулеба та Жан-Ів Ле Дріан обговорили загострення Росією безпекової ситуації. Міністерство закордонних справ України. 9 квітня 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  98. At the request of Ukraine, @OSCE states will meet at 4pm CET to request clarification from [Russia] about its military buildup on the borders of [Ukraine] & in occupied Crimea. This request for information is in accordance with the #ViennaDocument in hopes of reducing the risk of conflict.. Twitter. Представництво США в ОБСЄ. 10 квітня 2021. Архів оригіналу за 22 квітня 2021.  (англ.)
  99. Україна не хоче війни і не готує ніякої ескалації на Донбасі – Кулеба. Censor.net. 13 квітня 2021. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  100. РФ має припинити підтримку бойовиків на сході України та вивести свої війська - Столтенберг. Інтерфакс-Україна. 13 квітня 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  101. Кулеба: Будь-який нерозважний крок РФ або новий виток насильства дорого їй коштуватиме. Інтерфакс-Україна. 13 квітня 2021. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  102. РФ захищатиме російськомовне населення. США кажуть про високу ціну, але ніколи її не називають, - заступник глави МЗС РФ Рябков. Цензор.нет. 13 квітня 2021. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021.  (укр.)
  103. Секретар РНБО України О. Данілов провів зустріч з керівниками дипломатичних представництв країн-членів ЄС, акредитованих в Україні. Рада національної безпеки і оборони України. 13 квітня 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  104. Тимошенко, Денис (15 квітня 2021). Зустріч із Байденом: Путін домігся свого?. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 23 січня 2022. 
  105. Патрушев заявив про «загрозу терактів і диверсій» у Криму. Радіо Свобода. 14 квітня 2021. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  106. https://defence-ua.com/army_and_war/korabli_fsb_rf_namagalis_sprovokuvati_vmsu_bilja_kerchenskoji_protoki_gjurzi_m_dali_gidnu_vidsich-3428.html
  107. Байден оголосив режим надзвичайної ситуації у США через дії Росії. Гордон. 15 квітня 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  108. Заява МЗС України у зв'язку із обмеженням Російською Федерацією свободи судноплавства в Чорному морі. Міністерство закордонних справ України. 15 квітня 2021. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 23 січня 2022. 
  109. Консула в Петербурзі Сосонюка затримали на кілька годин, і він уже в дипустанові. Україна готує відповідь, - речник МЗС Ніколенко. Цензор.нет. 17 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021.  (укр.)
  110. Яворович, Тетяна (17 квітня 2021). Затримання українського консула: Єнін розповів, як у Росії підставили Сосонюка. Суспільне. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  111. РФ обмежила польоти над частиною Криму і Чорного моря, – NOTAM. Censor.net. 20 квітня 2021. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  112. Годован, Юрій (20 квітня 2021). Військ РФ біля кордону України зараз більше, ніж у 2014 році - Пентагон. УНІАН. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  113. Литвиненко, Ігор (22 квітня 2021). Висланий український консул покинув РФ. РБК-Україна. Архів оригіналу за 31 травня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  114. Рокитна, Анастасія (19 квітня 2021). Україна направила ноту російському дипломату. У нього є 72 години, щоб покинути країну. РБК-Україна. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  115. Перевірка в ПВО і ЗВО завершується, з 23 квітня війська почнуть повертатися в пункти постійної дислокації - Шойгу. Інтерфакс-Україна. 22 квітня 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  116. Донбасс становится беспилотной зоной – Газета Коммерсантъ № 197 (7159) от 28.10.2021. kommersant.ru. 27 жовтня 2021. Процитовано 23 грудня 2021. 
  117. Генштаб Украины показал первое применение дрона Bayraktar в Донбассе — РБК. rbc.ru. Процитовано 23 грудня 2021. 
  118. OSCE Special Monitoring Mission to Ukraine (SMM) Daily Report 256/2021 issued on 1 November 2021. www.osce.org (англ.). ОБСЄ. Процитовано 19 січня 2022. 
  119. Daily Report 256/2021. www.osce.org. ОБСЄ. 1 листопада 2021. Процитовано 19 січня 2022. 
  120. а б От беспилотников к беспредельникам – Мир – Коммерсантъ. kommersant.ru (рос.). 2 листопада 2021. Процитовано 23 грудня 2021. 
  121. CNN объяснил, зачем глава ЦРУ приезжал в Москву – Газета.Ru. gazeta.ru (рос.). Процитовано 23 грудня 2021. 
  122. Алексей Резников назначен министром обороны Украины – Новости – Мир – Коммерсантъ. kommersant.ru (рос.). 4 листопада 2021. Процитовано 23 грудня 2021. 
  123. Kremlin denies plans to invade Ukraine, alleges NATO threats (англ.). Associated Press. 12 листопада 2021. 
  124. BILD exklusiv: Russlands Kriegspläne, So könnte Putin die Ukraine vernichten. bild.de (нім.). 3 December 2021. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022. 
  125. Russia’s Possible Invasion of Ukraine. csis.org. 13 січня 2022. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022. 
  126. Ukraine's president says 100,000 Russian troops amassed near border (англ.). Times of Israel. 14 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021. 
  127. The world is worried Putin is about to invade Ukraine. Here's why (англ.). CNBC.com. 17 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021. 
  128. Russia-Ukraine border: Why Moscow is stoking tensions (англ.). BBC News. 27 листопада 2021. 
  129. Russia slams Western 'hysteria' over Ukraine. Deutsche Welle (англ.). 21 листопада 2021. 
  130. U.S. 'Escalating' Russia-Ukraine Tensions by Arming Kiev – Kremlin. The Moscow Times. 23 листопада 2021. 
  131. Kremlin accuses West of artificially whipping up Ukraine tensions. Reuters (англ.). 21 листопада 2021. 
  132. а б в Россия и Запад концентрируют обвинения – Газета Коммерсантъ № 208 (7170) от 17.11.2021. kommersant.ru (рос.). 16 листопада 2021. Процитовано 23 грудня 2021. 
  133. Глава разведки Украины назвал протесты в Киеве подготовкой России к военному вторжению – Новости – Мир – Коммерсантъ. kommersant.ru (рос.). 21 листопада 2021. Процитовано 23 грудня 2021. 
  134. а б в Ненормандское положение вещей – Газета Коммерсантъ № 215 (7177) от 26.11.2021. kommersant.ru (рос.). 25 листопада 2021. Процитовано 23 грудня 2021. 
  135. Украина заговорила о "вторжении" – Коммерсантъ FM – Коммерсантъ. kommersant.ru (рос.). 22 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021. 
  136. Саммит Украине! Героям саммит! – Мир – Коммерсантъ. kommersant.ru (рос.). 7 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021. 
  137. Russia says Ukraine has deployed half its army to Donbass conflict zone. Reuters (англ.). 1 грудня 2021. 
  138. Ukraine Angers Russia by Buying Turkish Drones and Wants To Get Its Hands On More. Bloomberg (англ.). 3 грудня 2021. 
  139. За нашу соседскую родину – Газета Коммерсантъ № 221 (7183) от 04.12.2021. kommersant.ru (англ.). 3 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021. 
  140. Russia builds up forces on Ukrainian border. Politico (англ.). грудня 2021. 
  141. Russia accuses Ukraine of mobilising artillery, feigning negotiations. Euronews (англ.). 10 грудня 2021. 
  142. UPDATE 1-Russia accuses Ukraine of mobilising artillery, feigning negotiations (англ.). Reuters. 9 грудня 2021. 
  143. Лару, Дмитрий (31 грудня 2021). Вечерний звонок: о чем договорились Путин и Байден. Известия (рос.). 
  144. а б Russia sending more troops to Belarus amid rising tensions with Ukraine - National | Globalnews.ca. Global News (амер.). Процитовано 19 січня 2022. 
  145. а б US fears arrival of Russian troops could lead to nuclear weapons in Belarus. France 24 (англ.). 18 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022. 
  146. а б Russia moves more troops westward amid Ukraine tensions. ABC News (англ.). Процитовано 19 січня 2022. 
  147. а б Lejeune, Tristan (18 січня 2022). Russia sends troops to Belarus for war games. TheHill (англ.). Процитовано 19 січня 2022. 
  148. США підтвердили намір передати Україні бойові вертольоти Мі-17. РБК-Украина (рос.). Процитовано 21 січня 2022. 
  149. Press Briefing by Press Secretary Jen Psaki (амер.). Процитовано 21 січня 2022. 
  150. Balti riikide kaitseministrid tegid Ukrainale relvastuse saatmise osas ühisavalduse | Kaitseministeerium. kaitseministeerium.ee (ест.). Процитовано 21 січня 2022. 
  151. Після дозволу США. Країни Балтії оголосили про виділення зброї Україні. РБК-Украина. Процитовано 21 січня 2022. 
  152. США дозволили країнам Балтії передати зброю Україні: стало відомо яке саме. РБК-Украина. Процитовано 21 січня 2022. 
  153. Gordon, Michael R. (20 січня 2022). U.S. Allows Baltic NATO Members to Send Arms to Ukraine. Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Процитовано 21 січня 2022. 
  154. Країни Балтії готують відправку до України комплексів Javelin і Stinger – заява. Радіо Свобода. 21 січня 2022. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  155. До України прибула партія легких протитанкових засобів від Великобританії – Міноборони. Радіо Свобода. 18 січня 2022. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  156. Ліпич, Ольга (19 січня 2022). У Росії висунули США пропозицію щодо України та Грузії у НАТО. Обозреватель. Процитовано 19 січня 2022. 
  157. Massive cyberattack hits Ukrainian government websites as West warns on Russia conflict. Reuters. 14 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022. 
  158. Zelensky warns Ukraine 'entirely prepared' if Russia attacks. France 24. 26 листопада 2021. Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 22 січня 2022. 
  159. Zelenskiy says Ukraine uncovers coup plot involving Russians; Kremlin denies role. Reuters. 26 листопада 2021. Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 22 січня 2022. 
  160. Ukraine's Zelenskiy Says Ready for Russian Escalation, Claims Coup Plot Uncovered. The Moscow Times. 27 листопада 2021. Архів оригіналу за 7 December 2021. Процитовано 22 січня 2022. 
  161. EU threatens Russia sanctions as NATO backs Ukraine. France 24. 16 грудня 2021. Архів оригіналу за 17 грудня 2021. Процитовано 22 січня 2022. 
  162. Ukraine says arrests Russian agent planning attacks in Odessa. www.msn.com (англ.). 
  163. Harding, Luke (14 січня 2022). Ukraine hit by 'massive' cyber-attack on government websites. The Guardian (англ.). 
  164. Russia is preparing a pretext for invading Ukraine: US official. Al Jazeera English (англ.). 14 січня 2022. 
  165. David E. Sanger, U.S. Says Russia Sent Saboteurs Into Ukraine to Create Pretext for Invasion Архівовано 22 January 2022 у Wayback Machine., New York Times (14 January 2022).
  166. Paul Sonne, Missy Ryan and John Hudson, Russia planning potential sabotage operations in Ukraine, U.S. says Архівовано 14 January 2022 у Wayback Machine., Washington Post (14 January 2022).
  167. Russia denies looking for pretext to invade Ukraine. Associated Press. 17 січня 2022. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022. 
  168. Russia denies looking for pretext to invade Ukraine. Associated Press. 17 січня 2022. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022. 
  169. Захист кордону і критичної інфраструктури, протидія ДРГ: на півдні України оголосили збори підрозділів тероборони [Protection of borders and critical infrastructure, counteraction of DRG: meeting of terrorist defense units announced in the south of Ukraine] (укр.). Espreso TV. 6 April 2021. Архів оригіналу за 7 April 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  170. Ми пам'ятаємо кожного захисника, який загинув за Україну – Президент відвідав позиції українських військ на Донбасі [We remember every defender who died for Ukraine – the President visited the positions of Ukrainian troops in Donbass] (укр.). President of Ukraine. 8 April 2021. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  171. U.S. Intel Says Russia Is Preparing 175,000 Troops For Ukraine Offensive. Forbes. 3 December 2021. 
  172. Ukraine defense minister warns of 'bloody massacre' if Russia invades. The Hill. 7 December 2021. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  173. Russian invasion likely at 'the end of January,' warns Ukraine defence minister. National Post. 3 December 2021. 
  174. Andrew E. Kramer, Training Civilians, Ukraine Nurtures a Resistance in Waiting Архівовано 20 January 2022 у Wayback Machine., New York Times (26 December 2021).
  175. а б Andriy Zagorodnyuk, How to make a Russian invasion of Ukraine prohibitively expensive Архівовано 22 January 2022 у Wayback Machine., Atlantic Council (9 January 2022).
  176. а б в г Amy Cheng, Military trainers, missiles and over 200,000 lbs of lethal aid: What NATO members have sent Ukraine so far Архівовано 23 January 2022 у Wayback Machine., Washingon Post (22 January 2022).
  177. а б Cooper, Helene (15 січня 2022). US considers backing an insurgency if Russia invades Ukraine. The New York Times. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  178. U.S. gave $200 mln defense aid to Ukraine in December – official. Reuters. 19 січня 2022. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  179. U.S. approves allied weapons shipments to Ukraine as worries mount. Politico. 19 січня 2022. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  180. $200m in Javelins, other anti-armor systems, grenade launchers and more to Ukraine: DoD. Defense News. 25 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022. 
  181. Ukraine receives SMAW grenade launchers from United States. NV.UA. 24 січня 2022. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  182. U.S. planning to transfer Mi-17 military helicopters to Ukraine. Ukrinform. 22 січня 2022. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022. 
  183. U.S. Military Aid to Ukraine: A Silver Bullet?. RAND Corporation. 21 січня 2022. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  184. Sebastian Sprenger, Baltic states tout US-approved weapon shipments to Ukraine Архівовано 23 January 2022 у Wayback Machine., Defense News (21 January 2022).
  185. Estonia plans to supply Ukraine with heavy weapons. EURACTIV. 3 January 2022. Архів оригіналу за 3 January 2022. Процитовано 17 січня 2022. 
  186. Latvia will send weapons to Ukraine – defense minister. Ukrinform. 6 January 2022. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022. 
  187. Lithuania ready to supply lethal weapons to Ukraine – minister. LRT. 20 грудня 2021. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022. 
  188. Baltic states step up in arming Ukraine against potential Russian incursion. Politico. 21 січня 2022. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022. 
  189. Larisa Brown, Defence, ред. (18 січня 2022). British anti-tank weapons sent to defend Ukraine from Russia. The Times (англ.). ISSN 0140-0460. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022. 
  190. Russia-Ukraine tensions: UK sends 30 elite troops and 2,000 anti-tank weapons to Ukraine amid fears of Russian invasion. Sky News. 20 січня 2022. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022. 
  191. а б Reuters (20 січня 2022). Spain sends warships to Black Sea, considers sending warplanes. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022. 
  192. EFE (22 січня 2022). La fragata española Blas de Lezo ya está rumbo al mar Negro para participar en las maniobras de la OTAN. Cadena SER (ісп.). Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022. 
  193. Foreign Min. open to giving Ukraine military support as Russian troop build-up continues. NL Times. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  194. NL will look sympathetically at Ukraine requests for defence support. 21 січня 2022. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  195. The Netherlands will Send two F-35 Fighters to Bulgaria. Novinite. 22 січня 2022. Архів оригіналу за 23 січня 2022. 
  196. F-35 to make NATO Southern Air Policing debut. Janes Information Services. 21 січня 2022. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  197. а б Barak Ravid, Scoop: Israeli PM proposed a Russia-Ukraine summit in Jerusalem Архівовано 19 January 2022 у Wayback Machine., Axios (19 January 2022).
  198. Hunnicutt, Trevor; Osborn, Andrew (28 грудня 2021). U.S., Russia set for Jan 10 security talks amid Ukraine tensions. Reuters (англ.). Процитовано 2 січня 2022. 
  199. а б Deputy Secretary Sherman's Meeting with Russian Deputy Foreign Minister Ryabkov. Державний департамент США (амер.). 9 січня 2022. 
  200. Briefing with Deputy Secretary Wendy R. Sherman on the U.S.-Russia Strategic Stability Dialogue. Державний департамент США (амер.). 
  201. NATO-Russia Council meets in Brussels. НАТО (англ.). 12 січня 2022. 
  202. Deputy Minister of Defence of the Russian Federation Colonel-General Alexander Fomin at a meeting of the Russia –NATO Council brought Russian assessments of the current state in the field of euro-security. Міністерство оборони Російської Федерації. 12 січня 2022. 
  203. Росія не має права впливати на питання вступу України в НАТО — Столтенберг. Громадське радіо (укр.). Процитовано 19 січня 2022. 
  204. Russia says NATO talks 'unsuccessful' as Poland warns of war. Al Jazeera English (англ.). 13 січня 2022. 
  205. НАТО вирішило прийняти Україну та Грузію, питання лише у термінах, – Столтенберг. 24 Канал (укр.). Процитовано 19 січня 2022. 
  206. Признать Донецкую и Луганскую народные республики!. Pravda (рос.). 21 січня 2022. 
  207. Sukhov, Oleg (21 січня 2022). Russian parliament to consider recognizing Donbas proxies as independent states. The Kyiv Independent (амер.). 
  208. Secretary Antony J. Blinken at a Press Availability. U.S. Department of State. 21 січня 2022. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022. 
  209. U.S. and Russia agree to keep talking after meeting on Ukraine. Reuters. 21 січня 2022. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022. 
  210. Jeremy Herb, Kylie Atwood and Jennifer Hansler, Blinken announces US has delivered written responses to Russia over Ukraine crisis, CNN (January 26, 2022).
  211. Perspective | Volodymyr Zelensky: ‘Everyone will lose’ if Russia invades Ukraine. The Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Процитовано 21 січня 2022. 
  212. At Russia’s request, Kiev withdrew the law on Crimea and Donbas from parliament. News Fox24. 25 січня 2022. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022. 
  213. Macron plans diplomatic phone call with Putin to calm Ukrainian crisis. The Irish Times. 26 січня 2022. 
  214. Kremlin denies plans to invade Ukraine, alleges NATO threats. Politico. 12 листопада 2021. Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 22 січня 2022. 
  215. Russia denies looking for pretext to invade Ukraine. ABC News. 17 січня 2022. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022. 
  216. The world is worried Putin is about to invade Ukraine. CNBC. 17 листопада 2021. 
  217. Russia spy chief says Ukraine invasion plan 'malicious' U.S. propaganda. Reuters. 27 листопада 2021. 
  218. Russia will act if NATO countries cross Ukraine 'red lines', Putin says. The Guardian. 30 листопада 2021. Архів оригіналу за 17 грудня 2021. Процитовано 22 січня 2022. 
  219. NATO Pushes Back Against Russian President Putin's 'Red Lines' Over Ukraine. The Drive. 1 December 2021. Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 22 січня 2022. 
  220. Putin warns Russia will act if NATO crosses its red lines in Ukraine. Reuters. 30 листопада 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022. 
  221. Europe won’t receive Russian oil and gas, if Russia disconnected from SWIFT — senator. Tass. 25 січня 2022. 
  222. Лукашенко пригрозив усім, хто запроваджуватиме санкції проти Білорусі та Росії. Українська правда (укр.). Процитовано 26 січня 2022. 
  223. Лукашенко стягує армію до України – навіщо. Українська правда (укр.). Процитовано 26 січня 2022. 
  224. Російська військова техніка стала табором за 200 км на північ від Києва, – СІТ (фото). LB.ua. Процитовано 26 січня 2022. 
  225. Today's provocations of Russia are the most serious since attack in the Kerch Strait, but the situation is more dangerous – Kuleba. Censor.no (укр.). 7 April 2021. Архів оригіналу за 31 травня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  226. Russia preparing to attack Ukraine by late January: Ukraine defense intelligence agency chief. Military Times. 21 листопада 2021. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022. 
  227. Ukraine’s Defense Minister Downplays Risk of Russian Invasion. Bloomberg. 25 січня 2022. 
  228. Minister of Defense of Ukraine Reznikov: “Russia is not ready for an attack on Ukraine”. 247 News Agency. 25 січня 2022. 
  229. Kosovo, Albania Ready to Help any Potential US-led Ukraine Mission. Balkan Insight. 7 December 2021. 
  230. Pope 'Concerned' Over Ukraine, Risk To European Security. 23 січня 2022. 
  231. Belgian army has troops prepared if Ukraine situation escalates. The Brussels Times. 24 січня 2022. 
  232. Bulgarian Defense Minister: The Council of Ministers has No Position on the Conflict in Ukraine. Novinite. 10 січня 2022. 
  233. Bulgaria’s PM rejects Russia’s call for country to withdraw from Nato. The Sofia Globe. 21 січня 2022. 
  234. Denmark to send additional forces to Baltics in response to Russia’s actions. 12 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  235. Denmark heightens its military presence in the Baltics. 13 січня 2022. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022. 
  236. Gynimo tarybos sprendimai: salvinių sistemų įsigijimas, šauktinių skaičiaus didinimas (лит.). Verslo Žinios. 10 січня 2022. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022. 
  237. Prime minister: Government to allocate €380 million to national defense. ERR. 19 січня 2022. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022. 
  238. Baltics quietly push Biden to pursue stronger Russia policy. Politico. 21 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  239. Estonia plans to supply Ukraine with heavy weapons (англ.). EURACTIV. 3 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022. 
  240. Latvia will send weapons to Ukraine – defense minister. Укрінформ. 6 січня 2022. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022.  (англ.)
  241. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою lrt-lethal-weapon не вказано текст
  242. Baltic states to develop joint MRLS artillery (англ.). LRT. 21 грудня 2021. Процитовано 21 січня 2022. 
  243. Estonia plans to procure MLRS rocket systems jointly with Latvia, Lithuania (англ.). LRT. 22 грудня 2021. Процитовано 21 січня 2022. 
  244. Statement by President von der Leyen on EU financial support for Ukraine. European Commission. 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  245. Israel 'plans to evacuate thousands of Jews' from Ukraine if Russia invades the country. Процитовано 28 січня 2022. 
  246. Ireland tells Russia live-fire naval exercise is 'not welcome' (англ.). 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  247. Reuters (20 січня 2022). Spain sends warships to Black Sea, considers sending warplanes. Reuters (англ.). Процитовано 22 січня 2022. 
  248. Spain's Foreign Minister Says Europeans 'United' on Ukraine Crisis. VOA (англ.). Процитовано 22 січня 2022. 
  249. Canada providing $120 million loan to Ukraine to counter Russian threats | Watch News Videos Online. Global News. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  250. Kremlin: Xi supports Putin’s pursuit of guarantees from West. Associated Press. 15 грудня 2021. 
  251. Putin Would Burst Xi's Olympic Dream With a War in Ukraine. Bloomberg. 22 січня 2022. Архів оригіналу за 23 січня 2022. 
  252. Foreign Min. open to giving Ukraine military support as Russian troop build-up continues. NL Times (англ.). 
  253. NL will look sympathetically at Ukraine requests for defence support (англ.). 21 січня 2022. 
  254. The Netherlands will Send two F-35 Fighters to Bulgaria - Novinite.com - Sofia News Agency. www.novinite.com (англ.). 
  255. Меркель зажадала від Путіна згорнути нарощування військ на кордоні з Україною, – пресслужба канцлерки (укр.). Цензор.нет. 8 April 2021. Архів оригіналу за 8 April 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  256. Germany's Scholz sees "consequences" if Russia breaches Ukraine borders. Reuters. 8 December 2021. 
  257. Germany may consider halting Nord Stream 2 if Russia attacks Ukraine, Scholz says. Reuters. 18 січня 2022. 
  258. Russia rejects U.S. suggestions it's looking for pretext to invade Ukraine. CBC News. 17 січня 2022. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022. 
  259. Germany will not supply weapons to Kyiv for now, defence minister says. Reuters. 22 січня 2022. 
  260. Ukraine blames Germany for ‘blocking’ NATO weapons supply. Financial Times. 12 грудня 2021. Процитовано 24 січня 2022. 
  261. Germany blocks Estonia from exporting German-origin weapons to Ukraine -WSJ. 21 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  262. Jonathan Masters, Backgrounder: Why NATO Has Become a Flash Point With Russia in Ukraine Архівовано 22 January 2022 у Wayback Machine., Council on Foreign Relations (20 January 2022).
  263. NATO PA leadership reaffirms support to Ukraine in the face of Russia’s continuing military build-up Архівовано 22 January 2022 у Wayback Machine., NATO (16 December 2021).
  264. Anton Troianovski & David E. Sanger, In Talks on Ukraine, U.S. and Russia Deadlock Over NATO Expansion Архівовано 22 January 2022 у Wayback Machine., New York Times (10 January 2022).
  265. Press conference by NATO Secretary General Jens Stoltenberg and the President of Estonia, Alar Karis Архівовано 22 January 2022 у Wayback Machine., NATO (13 January 2022).
  266. Jens Stoltenberg: NATO will never compromise on core principles for European security Архівовано 20 January 2022 у Wayback Machine., Deutsche Welle (13 January 2022).
  267. Belgian military has its units “in a state of maximum readiness”. VRT (broadcaster). 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  268. Nato reinforces eastern borders as Ukraine tensions mount. The Guardian. Процитовано 24 січня 2022. 
  269. Manch, Thomas (26 січня 2022). MFAT advises New Zealanders in Ukraine to 'consider leaving' due to fears of Russian invasion. Stuff. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022. 
  270. Polish PM calls for united European stance on Ukraine. Reuters. 21 січня 2022. 
  271. Poland pledges support to Ukraine as presidents meet for two-day talks. Euractiv. 21 січня 2022. 
  272. Taiwan president expresses 'empathy' for Ukraine's situation. Reuters. Reuters. Процитовано 28 січня 2022. 
  273. Словаччина занепокоєна нарощуванням військової потужності РФ на кордоні з Україною, – прем'єр-міністр Корчок (укр.). Цензор.нет. 6 April 2021. Архів оригіналу за 31 травня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  274. Думанська, Марія (6 квітня 2021). Борис Джонсон стурбований через переміщення військ РФ біля України. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  275. Russian invasion of Ukraine could be on scale 'not seen in Europe since WWII', UK armed forces head warns. Sky News (англ.). 8 грудня 2021. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022. 
  276. Russia-Ukraine tensions: UK sends 30 elite troops and 2,000 anti-tank weapons to Ukraine amid fears of Russian invasion (англ.). Sky News. 20 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022. 
  277. UK warns of Russian 'plot' to replace Ukraine government. Deutsche Welle (англ.). 23 січня 2022. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  278. 'Very significant risk' Russia will invade Ukraine. BBC News (англ.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  279. Байден поговорив із Зеленським [Biden spoke with Zelensky] (укр.). Ukrayinska Pravda. 2 April 2021. Архів оригіналу за 4 April 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  280. Зустріч із Байденом: Путін домігся свого? [Meeting with Biden: Has Putin achieved his goal?]. Radio Liberty (укр.). 15 квітня 2021. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 19 січня 2022. 
  281. Readout of President Joseph R. Biden, Jr. Call with President Vladimir Putin of Russia Архівовано 18 October 2021 у Wayback Machine., White House Press Office (13 April 2021).
  282. FACT SHEET: Imposing Costs for Harmful Foreign Activities by the Russian Government Архівовано 6 January 2022 у Wayback Machine., White House Press Office (15 April 2021).
  283. Biden predicts Russia will invade Ukraine. NBC News. 19 січня 2022. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022. 
  284. Joe Biden thinks Russia will attack Ukraine – but will face a 'stiff price'. The Guardian. 20 січня 2022. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022. 
  285. US embassy in Ukraine 'requests staff evacuation' amid war fears. The Guardian. 22 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  286. Lee, Matthew (23 січня 2022). US draws down Ukraine embassy presence as war fears mount. Associated Press. Процитовано 23 січня 2022. 
  287. Finland insists on its right to join Nato in defiance of Russia (англ.). Financial Times. 2 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022. 
  288. Swedish Foreign Minister: Joining NATO Is Up to Us (англ.). Foreign Policy. 7 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022. 
  289. Russia warns NATO against inclusion of Finland, Sweden (англ.). WION. 26 грудня 2021. Процитовано 21 січня 2022. 
  290. Russia Is Pushing Finland and Sweden Toward NATO (англ.). Bloomberg. 10 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022. 
  291. Sweden boosts patrols on Gotland amid Russia tensions. Reuters. 14 січня 2022. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022. 
  292. Міністерство закордонних справ України – Дмитро Кулеба та Жан-Ів Ле Дріан обговорили загострення Росією безпекової ситуації. mfa.gov.ua. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022. 
  293. Strah od ruske invazije raste iz dana u dan. Što bi ona značila za EU i Hrvatsku?. www.index.hr (хор.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022. 
  294. PM: Croatia to respond “clearly and resolutely” if Russia attacks Ukraine. N1. Процитовано 26 січня 2022. 
  295. Croatia to recall all troops from NATO in case of Russia-Ukraine conflict. TASS. 25 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022. 
  296. а б VIDEO Milanović: Ja sam zapovjednik vojske, hrvatski vojnici neće ići u Ukrajinu. www.index.hr (хор.). 25 січня 2022. 
  297. VIDEO Plenković o Milanovićevoj izjavi o Ukrajini i Rusiji: Ispričavam se Ukrajincima (хор.). Index.hr. 25 січня 2022. 
  298. а б Чехія затвердила рішення подарувати Україні 4 тисячі артилерійських боєприпасів. Українська правда (укр.). Процитовано 26 січня 2022. 
  299. Чехія надасть Україні чотири тисячі 152-мм снарядів. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 26 січня 2022. 
  300. Brunnstrom, David; Takenaka, Kiyoshi; Martina, Michael (22 січня 2022). Biden, Kishida agree to boost security, economic cooperation amid rising concerns (англ.). Reuters. Процитовано 22 січня 2022. 
  301. Brunnstrom, David; Takenaka, Kiyoshi; Martina, Michael (22 січня 2022). Biden, Kishida agree to boost security, economic cooperation amid rising concerns. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022. 
  302. «Дзясяткі тысяч беларусаў будуць ваяваць супраць Расеі на баку Украіны». charter97.org (біл.). Процитовано 26 січня 2022. 
  303. 'Anonymous' hacked the UN website to promote Taiwan's inclusion – The BL. Процитовано 26 січня 2022. 
  304. News, Taiwan (26 січня 2022). Anonymous posts 'Taiwan Numbah Wan!' on UN agency website | Taiwan News | 2022-01-26 13:13:00. Taiwan News. Процитовано 26 січня 2022. 

Уточнення[ред. | ред. код]

  1. Кібервійна[1][2]
  2. Данія виділила фінансову підтримку на оборонні цілі.[3]
  3. Естонія планує відправити американські протитанкові та зенітні ракети[4].
  4. Іспанія надіслала два воєнні краблі в Чорне море та планує надіслати воєнних до Болгарії[5].
  5. Канада надіслала інструкторів.[6]
  6. Латвія планує відправити зброю[7].
  7. Литва прислала зброю та інструкторів.[8][6]
  8. Польща надіслала інструкторів[6] та зброю[9]
  9. Сполучене Королівство надіслало зброю (зокрема NLAW ПТУР) and instructors.[10][6]
  10. Сполучені Штати надіслали зброю та інструкторів.[11][6]
  11. Туреччина продаває Україні зброю.[12][13]
  12. Чехія відправляє зброю[14].
  13. Швеція надіслала інструкторів.
  14. Австралія планує допомогти з кібервійною[15]
  15. Албанія готова ввести війська в Україну у складі коаліції.[16]
  16. Болгарія прийматиме іноземні літаки з Іспанії та Нідерландів.[17]
  17. Косово готове відправити війська в Україну як частину коаліції.[18]
  18. Нідерланди планують відправити зброю.[19]
  19. Німеччина виділила 5,3 млн євро на польовий госпіталь для України та планує відправити 5000 шоломів. Зокрема, Німеччина проведе навчання щодо будівництва та використання госпіталю. Також у разі російської агресії Німеччина відмовиться від введення в експлуатацію Північний потік-2.[20][21]
  20. Північна Македонія готова приєднатися до місії НАТО в Україні.[22]
  21. Румунія дозволить розмістити війська НАТО в Румунії, щоб допомогти стримувати агресію Росії проти України та Румунії.[23]
  22. 14 січня президенти Азербайджану та України підписали спільну декларацію про «готовність надавати взаємну підтримку суверенітету та територіальній цілісності» обох країн «у міжнародно визнаних кордонах, спільній протидії гібридним загрозам, прагненню забезпечити мир і стабільність у Чорноморсько-Каспійському регіоні і не тільки».[24][25].
  23. Бельгія привела війська у стан підвищеної готовності на випадок ескалації.[26]
  24. Греція підтримує рішучі дії ЄС щодо Росії на тлі дій Путіна в Україні[27].
  25. Грузія висловила солідарність Україні через російську агресію.[28]
  26. Ірландія висловила дипломатичну підтримку України та заявила, що російські військові кораблі не вітаються на її берегах.[29]
  27. Італія попередила про "серйозні наслідки", якщо Росія вторгнеться в Україну.[30]
  28. Нова Зеландія «рішуче підтримує суверенітет та територіальну цілісність України».[31]
  29. Норвегія попереджає, що вторгнення в Україну було б великою помилкою і «ознаком слабкости».[32]
  30. Міністр закордонних справ Португалії заявив, що Португалія має з Україною «прекрасні стосунки».[33]
  31. Прем'єр-міністр Словаччини дав зрозуміти, що "загроза Україні є загрозою для Словаччини".[34]
  32. Фінляндія почала посилювати свою армію через агресію Росії та заявила про підтримку українського суверенітету.<refFinland enhances military readiness as tension rises over Ukraine. Reuters. Процитовано 27 січня 2022. </ref>
  33. Франція має намір "захищати територіальну цілісність України" і розглядає можливість введення військ до Румунії.[35][36]
  34. Японія обіцяє сильну відповідь у разі вторгнення Росії на Україну[37].
  35. Іран підтримує Росії з "гарантіями її безпеки".[39]
  36. Китай підтримує стурбованість Росії "втручанням" Заходу в Україну.[40]
  37. Після депортації кримських татар з півострова в 1944 р. Кримська АРСР була розпущена в 1945 р., а Крим став областю Російської РСР.[50]

Посилання[ред. | ред. код]