Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (січень — березень 2017)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні з січня по березень 2017 року.

Всі списки[ред.ред. код]

Список загиблих з 1 січня до 31 березня 2017 року[ред.ред. код]

Світлина Емблема Прізвище, ім'я,
по-батькові
Про особу Дата смерті Обставини смерті

Січень[ред.ред. код]

3587 21 ompb.png Україна Куликов Веніамін Сергійович
(Позивний «Санітар»)
01982-03-26 26 березня 1982, Херсон. Санінструктор 21-го окремого мотопіхотного батальйону «Сармат» 56-ї ОМПБр. До війни займався монтажем газового обладнання. На фронт пішов у першу хвилю мобілізації на початку 2014 року, проходив службу в 92 ОМБр на Луганщині, тричі був поранений, в подальшому підписав контракт з 21 ОМПБ. Під час війни, у червні 2015, одружився, на що йому дали три дні відпустки[1]. Залишилися мати, дружина та двоє малолітніх дітей, пасинок і 2-річна донька. 02017-01-02 2 січня 2017 Загинув у ніч на 2 січня в зоні проведення АТО (місце та обставини не уточнені). Похований в Херсоні[2]
За повідомленнями ГУ НП в Донецькій області та Міноборони, у ніч на 2 січня близько 24:00 біля продуктового магазину у парку смт Донське Волноваського району виник конфлікт між групою військовослужбовців та цивільних осіб. Внаслідок пострілів з вогнепальної зброї загинув 34-річний військовослужбовець ЗСУ, мешканець Херсону, ще двоє жителів Волноваського району 30 та 22 років були госпіталізовані. Після встановлення всіх учасників і свідків було затримано за підозрою військовослужбовця тієї ж військової частини. Відкрите кримінальне провадження за ч.1 ст.115 «Умисне вбивство»[3].
3588 92 ОМБр.png Україна Петріщев Сергій Миколайович
(Позивний «Бобер Сірко»)
01971-04-11 11 квітня 1971, Суми. Мешкав у м. Лозова Харківська область. Солдат 92-ї окремої механізованої бригади. З 1990 року працював у Лозівському відділі міліції, в кримінальному розшуку. На фронт пішов добровольцем у липні 2014 року, служив водієм у саперів в місті Щастя[4]. Через рік продовжив службу за контрактом. Залишилися мати, сестра та неповнолітній син. 02017-01-02 2 січня 2017 Загинув поблизу міста Мар'їнка (Донецька область). Похований на Центральному кладовищі м. Лозова[5].
Внаслідок порушення правил поводження зі зброєю в одній з військових частин, яка виконує бойові завдання в районі міста Мар'їнка, загинули двоє військовослужбовців (45 і 39 років), та ще двоє зазнали поранень. Повідомлення до Мар'їнського відділення поліції надійшло о 20:40 з лікарні міста Курахове Мар'їнського району Донецької області. За інформацією одеського видання «Таймер» без вказання джерел, військовослужбовець 92-ї бригади на ВОП у Мар'їнці розстріляв з автомату товаришів по службі під час конфлікту[6].
3589 92 ОМБр.png Україна 39 років. Військовослужбовець 92-ї окремої механізованої бригади. 02017-01-02 2 січня 2017 Внаслідок порушення правил поводження зі зброєю в одній з військових частин, що виконує бойові завдання в районі міста Мар'їнка, загинули двоє військовослужбовців (45 і 39 років), та ще двоє (19 і 26 років) зазнали поранень. Повідомлення до Мар'їнського відділення поліції надійшло о 20:40 з лікарні міста Курахове Мар'їнського району Донецької області. За інформацією одеського видання «Таймер» без вказання джерел, військовослужбовець 92-ї бригади на ВОП у Мар'їнці розстріляв з автомату товаришів по службі під час конфлікту[6].
3590 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна 34 роки. Військовослужбовець (підрозділ не уточнено). На війну пішов добровольцем. 02017-01-03 3 січня 2017 Напередодні потрапив до Дніпропетровської лікарні ім. Мечникова у стані коми з вкрай важкими мінно-вибуховими пораненнями. Внаслідок вибуху бійцю відірвало руку, багато уламків було в голові, животі, ногах. Не дожив до операції, помер 3 січня близько 11:00[7].
3591 Kyiv Special Police Regiment patch.png Україна Войтов Микола Сергійович
(Позивний «Ребе»)
01979-06-17 17 червня 1979, Київ. Офіцер поліції, військовослужбовець 1-ї роти Полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ». Український єврей, в дитинстві відвідував хедер і в подальшому дотримувався єврейських традицій. Закінчив музичну школу за класом скрипки. Мав оперний голос, взагалі був дуже різносторонньою та обдарованою людиною. Захоплювався рибальством. Після закінчення Національної академії внутрішніх справ України працював у Старокиївському районному управлінні юстиції, в Антимонопольному комітеті і юристом КМДА. Учасник Революції Гідності. 13 червня 2014 року добровольцем пішов у батальйон МВС «Київ-1». Ніс службу у Слов'янську, в зоні АТО понад два роки. Залишились дружина та четверо дітей, доросла донька, син і ще дві доньки (молодшій донечці 4 місяці). 2016 року Микола став дідусем[8]. 02017-01-03 3 січня 2017 Помер у розташуванні підрозділу в Краматорську (Донецька область), зупинилося серце. Похований на Байковому кладовищі Києва[9].
3592 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Чистов Віталій Валерійович 01978-01-31 31 січня 1978, Марганець Дніпропетровська область. Військовослужбовець ЗСУ (підрозділ не уточнено). 02017-01-04 4 січня 2017 Місце й обставини смерті не уточнено. За повідомленням у соцмережі, загинув в зоні АТО. Похований у Марганці[10].
За інформацією речника МОУ з питань АТО, за минулу добу внаслідок бойових дій один військовий поранений, загиблих немає[11].
3593 501 ОБМП.png Україна Сонько Сергій Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01993-12-16 16 грудня 1993, Станіслав (Білозерський район) Херсонська область. Молодший сержант, командир 3-го відділення 1-ї роти 501-го окремого батальйону морської піхоти 36-ї ОБрМП. Вступив на військову службу за контрактом на початку 2016 року, паралельно заочно навчався на юридичному факультеті Чорноморського національного університету ім. Петра Могили в Миколаєві. Залишилися батьки. 02017-01-08 8 січня 2017 8 січня зник зв'язок з трьома військовослужбовцями поблизу лінії розмежування. Зі сторони противника було заявлено, що знайдені тіла загиблих у військовій формі. Передача тіл 10 січня не відбулася (не приїхала протилежна сторона), пізніше в терористичній організації «ДНР» підтвердили, що 11 січня забрали трьох загиблих, які підірвалися на міні за 3 км від окупованого села Верхньошироківське (колишнє с. Октябр) на півдні Донецької області. 13 січня в м. Донецьк тіла передали українській стороні, вони направлені у Дніпро на упізнання. Експертизою встановлена причина смерті — мінно-вибухові травми. Похований 15 січня в Станіславі[12][13].
3594 501 ОБМП.png Україна Охріменко Микола Іванович
(Позивний «Дєд»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01963-07-09 9 липня 1963, 53 роки, Яструбине Сумський район Сумська область. Мешкав у Донецьку. Молодший сержант, військовослужбовець 1-ї роти 501-го окремого батальйону морської піхоти 36-ї ОБрМП. Якийсь час працював в Якутії на комбінаті «Куларзолото». До 2014 року мешкав у Донецьку разом із дружиною, але з початком АТО переїхав до матері в Яструбине, дружина залишилася на Донеччині. З 2015 року служив у добровольчому батальйоні, пройшов бої за Дебальцеве, 2016-го підписав контракт із ЗСУ, був двічі поранений. Залишилися 82-річна мати, дружина та донька від першого шлюбу. 02017-01-08 8 січня 2017 8 січня зник зв'язок з трьома військовослужбовцями поблизу лінії розмежування. Зі сторони противника було заявлено, що знайдені тіла загиблих у військовій формі. Передача тіл 10 січня не відбулася (не приїхала протилежна сторона), пізніше в терористичній організації «ДНР» підтвердили, що 11 січня забрали трьох загиблих, які підірвалися на міні за 3 км від окупованого села Верхньошироківське (колишнє с. Октябр) на півдні Донецької області. 13 січня в м. Донецьк тіла передали українській стороні, вони направлені у Дніпро на упізнання. Експертизою встановлена причина смерті — мінно-вибухові травми. Похований 15 січня в с. Яструбине, поряд з могилою батька і брата[12][14].
3595 501 ОБМП.png Україна Трубін Сергій Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01987-03-20 20 березня 1987, з трирічного віку проживав в смт Знам'янка Друга Кіровоградська область. Старший матрос, старший стрілець — санітар 1-ї роти 501-го окремого батальйону морської піхоти 36-ї ОБрМП. Закінчив Знам'янський професійний ліцей № 3 за спеціальностями «зварювальник», «муляр». Мобілізований навесні 2015 року. Після демобілізації підписав контракт і повернувся на службу до своєї частини. Залишилися батьки та сестра. 02017-01-08 8 січня 2017 8 січня зник зв'язок з трьома військовослужбовцями поблизу лінії розмежування. Зі сторони противника було заявлено, що знайдені тіла загиблих у військовій формі. Передача тіл 10 січня не відбулася (не приїхала протилежна сторона), пізніше в терористичній організації «ДНР» підтвердили, що 11 січня забрали трьох загиблих, які підірвалися на міні за 3 км від окупованого села Верхньошироківське (колишнє с. Октябр) на півдні Донецької області. 13 січня в м. Донецьк тіла передали українській стороні, вони направлені у Дніпро на упізнання. Експертизою встановлена причина смерті — мінно-вибухові травми. Похований 15 січня в Знам'янці Другій[12][15].
3596 11 ZRP.png Україна Ус Сергій Володимирович 01989-06-11 11 червня 1989, Українка (Острозький район) Рівненська область. Молодший сержант, військовослужбовець 11-го зенітного ракетного полку (Шепетівка). Закінчив Квасилівське ПТУ за спеціальністю автослюсаря. По закінченні строкової служби ще три роки служив за контрактом у Новограді-Волинському. Мобілізований 11 листопада 2015 року до 80 ОДШБр, служив у зоні АТО. В кінці вересня 2016 демобілізувався, згодом пішов служити за контрактом у ЗРП в Шепетівці, звідти був відряджений у 128 ОГПБр (бригада тримає оборону поблизу Донецька). Залишилася мати. 02017-01-09 9 січня 2017 Місце й обставини смерті не уточнено, загинув в зоні АТО. Похований у рідному селі[16].
3597 24 ОМБр.png Україна Климюк Ігор Павлович
(Позивний «Клим»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01994-09-15 15 вересня 1994, Оконськ Маневицький район Волинська область. Мешкав у с. Гірка Полонка Луцький район. Солдат, гранатометник 1-го відділення 3-го взводу 1-ї роти 1-го механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади. Закінчив Луцький правознавчий ліцей з посиленою фізичною підготовкою. 2015 року призваний на строкову службу, в подальшому уклав контракт і за кілька місяців поїхав на фронт. Залишились батьки, молодші брати та сестра. 02017-01-10 10 січня 2017 Загинув близько 11:00 від смертельного поранення у голову внаслідок обстрілу позицій поблизу с. Новозванівка — Троїцьке (Попаснянський район) Луганської області. Похований в с. Гірка Полонка[17].
3598 14-а механізована бригада.svg Україна Корнелюк Богдан Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01994-09-28 28 вересня 1994, Нововолинськ Волинська область. Старший солдат, навідник БМП-1 14-ї окремої механізованої бригади. 2009 року вступив до ВПУ № 1 у селі Будятичі, де здобув професії маляра-штукатура, плиточника-лицювальника. У квітні 2013 року призваний на строкову службу. В липні 2013 померла мати Богдана, і його перевели з Десни ближче до дому. Після двох років служби підробляв на різних роботах. Його батько відслужив рік на фронті. У квітні 2016-го Богдан уклав контракт з 14 бригадою і поїхав на полігон в с. Старичі. 18 вересня прибув у Станицю Луганську. Неодружений, залишився батько. 02017-01-12 12 січня 2017 Загинув у ніч на 12 січня від кульового поранення під час обстрілу поблизу КПВВ «Станиця Луганська» в смт Станиця Луганська (Луганська область). Похований у Нововолинську на кладовищі біля монастиря[18].
3599 24 ОМБр.png Україна Сенюк Віталій Дмитрович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
01971-07-08 8 липня 1971, Острівець (Городенківський район) Івано-Франківська область. Мешкав в Івано-Франківську. Капітан, помічник начальника штабу — начальник розвідки механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади. Закінчив Ачинське військово-авіаційне технічне училище за фахом «старший технік літаків», мешкав за місцем служби в Чорткові, Коломиї, останні роки проживав із сім'єю в Івано-Франківську. Захоплювався полюванням, рибальством, подорожами, ковальством. 20 років віддав військовій службі, служив на посадах офіцерського складу, 2010 року вийшов на пенсію. На фронт пішов добровольцем у 2014 році, незважаючи на перенесену важку операцію. У «гарячих точках» війни був разом із своїми солдатами. 2016-го підписав контракт. Залишилися батьки, молодший брат, дружина та троє дітей. 02017-01-14 14 січня 2017 О 15:30 поблизу села Новоолександрівка (Попаснянський район) Луганської області машина військових була обстріляна з ПТРК. Капітан загинув на місці від множинних поранень, серйозних поранень зазнав молодший лейтенант. Похований 19 січня на Алеї Слави на міському кладовищі Івано-Франківська біля села Черніїв[19].
3600 17 ОТБр (2016).png Україна Косєєв Сергій Вікторович 01983-02-20 20 лютого 1983, Оленівське Бобринецький район Кіровоградська область. Солдат, водій транспортного відділення зенітно-ракетної батареї 17-ї окремої танкової бригади. Працював помічником комбайнера. Вступив на військову службу за контрактом 31 травня 2016 року. Залишились мати і дружина. 02017-01-15 15 січня 2017 Загинув від кульового поранення грудної клітки, що несумісне з життям, неподалік міста Сіверськ (Бахмутський район Донецька область). Похований у селі Верхньоінгульське Бобринецького району[20].
За повідомленням видання «Лівий берег» з посиланням на джерело в поліції, 15 січня в Сіверську військовослужбовець ЗСУ застрелив товариша по службі і поранив ще одного з автомата Калашникова, порушено кримінальну справу (вбивство, замах на вбивство)[21].
3601 24 ОМБр.png Україна Ніколайчук Роман Анатолійович 01982 1982, Білогір'я Хмельницька область. Старший солдат 24-ї окремої механізованої бригади. Мобілізований 29 квітня 2015 року. З 28 серпня 2016 проходив службу за контрактом у 24 ОМБр. Неодружений, залишились батьки. 02017-01-17 17 січня 2017 Помер у Військово-медичному клінічному центрі Харкова, куди був доставлений 8 січня з госпіталю Сєвєродонецька із важкими тілесними ушкодженнями голови і опіками стравоходу, весь час перебував на апараті штучного дихання. Офіційна причина смерті – легенево-серцева недостатність як смертельне ускладнення закритої травми живота. Слідство встановило, що травми солдат отримав за чотири доби до госпіталізації на позиціях своєї частини поблизу м. Золоте (Попаснянський район Луганська область). За інформацією ЗМІ з посиланням на власні джерела, Роман був жорстоко побитий товаришами по службі, після чого напився оцту. Похований 20 січня в смт Білогір'я[22].
3602 72 ОМБр (1).png Україна Захаревич Сергій Юрійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01996-08-30 30 серпня 1996, Недра (Баришівський район) Київська область. Старший солдат, кулеметник механізованого взводу 3-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади. 2012 року закінчив 9 класів Недрянського НВК, 11-й клас у ЗОШ села Садове. Займався спортом, був капітаном футбольної команди. Брав активну участь у житті села. Навчався у Переяславському педагогічному училищі на вчителя фізичної культури. 6 листопада 2015 призваний на військову службу, в травні 2016 підписав контракт. Батько помер, залишилась мати та двоє старших братів. 02017-01-20 20 січня 2017 Загинув під час обстрілу в районі міста Авдіївка (Донецька область). Куля снайпера 7,62-мм калібру влучила під бронежилет, і завдала смертельного поранення у серце, пройшовши навиліт. Похований в селі Недра[23].
3603 23-й БТрО ЗСУ «Хортиця».png Україна Мінченко Олександр Степанович
(Позивний «Аватар»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01980-11-13 13 листопада 1980, Полянівка Мелітопольський район Запорізька область. Старший сержант, командир 2-го мотопіхотного взводу 3-ї мотопіхотної роти 23-го окремого мотопіхотного батальйону «Хортиця» 56-ї ОМПБр. До війни працював водієм. На фронт пішов у першу хвилю мобілізації, навесні 2014 року. Служив у 23-му БТО «Хортиця» з перших днів, старшим навідником гранатометного взводу, пройшов бої в районі Маріуполя, Широкиного, Гнутового. Після демобілізації, у березні 2015, вирішив продовжити службу за контрактом. В листопаді 2015 нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Залишилась дружина та неповнолітній син. 02017-01-21 21 січня 2017 Близько 16:00 на пр. Карпова в місті Маріуполь сталася ДТП, водій автомобіля Nissan Sunny на закругленні дороги не впорався з керуванням та скоїв наїзд на електроопору. Від удару автомобіль, в якому перебували двоє військових, розірвало навпіл, пасажир загинув на місці, водій доставлений до лікарні Маріуполя у важкому стані. Похований в с. Полянівка[24][25].
3604 17 ОТБр (2016).png Україна Бутильський Андрій 01972-06-23 23 червня 1972, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Молодший сержант, заступник командира бойової машини, навідник-оператор взводу механізованої роти механізованого батальйону 17-ї окремої танкової бригади. Закінчив технікум № 10. 15 серпня 2016 року підписав контракт на військову службу. Залишилось двоє дітей. 02017-01-24 24 січня 2017 Загинув від кульового поранення в зоні АТО. Місце й обставини не уточнено. Похований на Алеї Слави на Всебратському кладовищі Кривого Рогу[26].
3605 95-оаембр.svg Україна Савченко Іван Миколайович
(Позивний «Сава»)
01981-04-28 28 квітня 1981, Копашново Хустський район Закарпатська область. Мешкав у с. Филенкове Чутівський район Полтавська область. Старший сержант, старший розвідник 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. З 2005 року проживав у с. Филенкове. Працював у Скороходівській філії ТОВ СП «Нібулон». Мобілізований у 2014 році, в подальшому служив за контрактом. Залишилися дружина та двоє маленьких дітей. 02017-01-25 25 січня 2017 Загинув внаслідок ДТП, що сталася близько 9:30 на 660 км автошляху «Київ — Харків — Довжанський», ділянка Слов'янськ — Ізюм, поворот на село Хрестище (Слов'янський район) Донецької області. Цивільний автомобіль «Газель», обганяючи КрАЗ Нацгвардії з причепом, що рухався в складі колони, «підрізав» та зайняв його місце у колоні. Щоб уникнути зіткнення водій КрАЗа загальмував, що спричинило занос на зустрічну смугу, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілями AUDI-100 та Daewoo Lanos. Водій автомобіля AUDI-100 Іван Савченко від отриманих травм помер в міській лікарні Слов'янська, водій Ланоса госпіталізований. Водій «Газелі» з місця події втік. Івана поховали в с. Филенкове[27].
3606 74 ОРБ.png Україна Ксенчук Андрій Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01980-06-18 18 червня 1980, с. Широке Сусуманський район Магаданська область РРФСР. З 1999 року проживав у м. Покровськ (колишній Красноармійськ) Донецька область. Солдат 74-го окремого розвідувального батальйону. З 2000 по 2005 роки працював на шахті «Покровське-1» робітником з ремонту гірничих виробіток, з 2007 по 2008 прохідником на шахті «Стаханова», з 2013 по лютий 2014 прохідником 5 розряду на шахті «Покровське-1». 30 січня 2015 року призваний за мобілізацією, служив у 93 ОМБр та 53 ОМБр радіотелефоністом, демобілізувався у квітні 2016 року. 11 листопада підписав контракт і повернувся на фронт. Залишились батьки, сестра, дружина і син 2011 р.н. 02017-01-26 26 січня 2017 Загинув в результаті обстрілу зі 120-мм мінометів поблизу села Широкине в районі Маріуполя (Донецька область). Траурна панахида та урочистий мітинг-прощання відбудеться 29 січня в холі ДК ПАТ ШУ «Покровське»[28].
3607 93 ОМБр.png Україна Непсов Сергій Олександрович
(Позивний «Непс»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01994-09-01 1 вересня 1994, Калинівка (Вітовський район) Миколаївська область. Мешкав у м. Миколаїв. Старший солдат, гранатометник 3-го відділення 2-го взводу 6-ї роти 2-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади. 2012 року закінчив ПТУ № 11, де здобув професію токаря, працював у сфері продажів. 10 листопада 2015 року призваний на строкову службу до Навчального центру «Десна», з січня 2016 проходив службу у 222-ій артилерійській базі боєприпасів, навідник зенітних установок. Сергій хотів стати професійним військовим, планував піти на офіцерські курси. Навесні 2016 підписав контракт і після підготовки у «Десні» вирушив на передову. Залишились батьки та сестра. 02017-01-26 26 січня 2017 Загинув близько 21:00 від смертельного поранення під час обстрілу з 82-мм мінометів околиць смт Новотошківське (Попаснянський район Луганська область). Під прикриттям мінометного обстрілу до українських позицій близько підійшла ДРГ противника. Сергій загинув у бою від кулі снайпера, яка пробила бронежилет, пробила легеню. Похований в с. Калинівка[29].
3608 14-а механізована бригада.svg Україна Білоус Юрій Миколайович 01962-02-25 25 лютого 1962, 54 роки, Дубровиця Рівненська область. Військовослужбовець 14-ї окремої механізованої бригади. 1980 року закінчив Дубровицьке СПТУ № 6. Працював робітником на підприємстві «Дубровицяводоканал». Проходив службу за контрактом з 12 липня 2016 року. Після підготовки на полігоні на Львівщині направлений на першу лінію оборони в Луганській області. Згодом його підрозділ відвели на другу лінію, був задіяний в охороні базового табору. Залишились мати, брат, дружина, двоє синів та онуки. 02017-01-26 26 січня 2017 Загинув від кульового поранення на території базового табору в селі Райгородка (Новоайдарський район) Луганської області. Похований в Дубровиці на новому кладовищі жилмасиву «Посьолок»[30].
3609 72 ОМБр (1).png Україна Кизило Андрій Олександрович
(Позивний «Орел»)
Герой України
01993-05-02 2 травня 1993, Умань Черкаська область. Капітан, заступник командира 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади. Походить з династії військових. Закінчив Київський військовий ліцей імені Івана Богуна. Випускник факультету бойового застосування військ Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, закінчив Академію 2014 року і вже у травні поїхав на фронт. 2015 року 21-річний лейтенант був визнаний кращим командиром роти по сектору «М». Під його командуванням бійці брали участь у боях поблизу Петрівського й Нової Ласпи, понад півтора роки тримали оборону у полях в районі Волновахи[31]. Залишилася дружина та 8-місячний син.
Герой України (посмертно)[32].
02017-01-29 29 січня 2017 О 5:00 противник розпочав обстріл промзони міста Авдіївка (Донецька область) та після 7:00 перейшов у наступ двома групами. Атаку відбито, ворог із втратами відступив, українські захисники під час контратаки зайняли нову позицію. В результаті боїв один військовослужбовець загинув на місці та двоє — померли від отриманих важких поранень, ще одного пораненого госпіталізовано. Вдень противник продовжив обстріли Авдіївки та о 13:45 здійснив другу невдалу спробу штурму. В штабі АТО повідомили про ще одного загиблого українського військовослужбовця, станом на 18:00. 23-річний капітан загинув від осколкового поранення під час бою. 1 лютого в Києві на Майдані Незалежності попрощались з сімома воїнами 72 ОМБр. Похований в Умані[33][34][35].
3610 72 ОМБр (1).png Україна Бальченко Володимир Іванович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01992-01-04 4 січня 1992, Берестовець (Борзнянський район) Чернігівська область. Молодший сержант, кулеметник 1-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади. Захоплювався футболом, грав за ФК «Берестовець». Працював лісником у єгерні. 8 жовтня 2015 року призваний на строкову військову службу, яку проходив у 169-му Навчальному центрі сухопутних військ в Десні. По тому продовжив військову службу за контрактом. На фронті з липня 2016 року. Батько помер, залишились мати, брат і сестра. 02017-01-29 29 січня 2017 О 5:00 противник розпочав обстріл промзони міста Авдіївка (Донецька область) та після 7:00 перейшов у наступ двома групами. Атаку відбито, ворог із втратами відступив, українські захисники під час контратаки зайняли нову позицію. В результаті боїв один військовослужбовець загинув на місці та двоє — померли від отриманих важких поранень, ще одного пораненого госпіталізовано. Вдень противник продовжив обстріли Авдіївки та о 13:45 здійснив другу невдалу спробу штурму. В штабі АТО повідомили про ще одного загиблого українського військовослужбовця, станом на 18:00. Володимир вранці стояв на спостережному посту. Загинув від прямого влучення міни під час обстрілу. 1 лютого в Києві на Майдані Незалежності попрощались з сімома воїнами 72 ОМБр. Похований у с. Берестовець[33][34][36].
3611 72 ОМБр (1).png Україна Оверченко Дмитро Олександрович
(від народження — Кужелівський)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01989-01-24 24 січня 1989, Вишнопіль (Тальнівський район) Черкаська область. Солдат 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади. Родина переїхала у с. Варварівка (Долинський район) Кіровоградської області, але сім років тому Дмитро повернувся до Вишнополя. Виріс у багатодітній родині, мав двох братів і двох сестер. Займався спортом. Працював арматурником на будівництвах, їздив на будівельні об'єкти до Києва та Казахстану. З 2008 по 2009 рік проходив строкову службу сапером у 308-му інженерно-технічному батальйоні. Під час війни підписав контракт і поїхав на фронт. Розлучений. Батьки проживають на Кіровоградщині.
У листопаді 2016 одна із західних знімальних груп побувала на бойовій позиції резерву під Авдіївкою, де Дмитро провів для неї екскурсію (відео).
02017-01-29 29 січня 2017 О 5:00 противник розпочав обстріл промзони міста Авдіївка (Донецька область) та після 7:00 перейшов у наступ двома групами. Атаку відбито, ворог із втратами відступив, українські захисники під час контратаки зайняли нову позицію. В результаті боїв один військовослужбовець загинув на місці та двоє — померли від отриманих важких поранень, ще одного пораненого госпіталізовано. Вдень противник продовжив обстріли Авдіївки та о 13:45 здійснив другу невдалу спробу штурму. В штабі АТО повідомили про ще одного загиблого українського військовослужбовця, станом на 18:00. 1 лютого в Києві на Майдані Незалежності попрощались з сімома воїнами 72 ОМБр. Похований у Вишнополі[33][34][37].
3612 72 ОМБр (1).png Україна Крижанський Володимир Олексійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01982-03-24 24 березня 1982, Червоний Кут (Жашківський район) Черкаська область. Мешкав у м. Сквира Київська область. Сержант, кулеметник механізованого взводу механізованої роти 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади. У шкільні роки переїхав на Київщину. Закінчив Сквирське професійно-технічне училища за фахом бухгалтера та Білоцерківський інститут економіки та управління за спеціальністю «Менеджмент». Працював у ТОВ "Фірма «Грона» в місті Сквира. Призваний навесні 2014 року у першу хвилю мобілізації. Спочатку служив у Сквирському райвійськкоматі. Пройшов навчання у «Десні» та перевівся до 72 ОМБр, вирушив на фронт у Донецьку область. Залишилися мати, дружина та син. 02017-01-29 29 січня 2017 О 5:00 противник розпочав обстріл промзони міста Авдіївка (Донецька область) та після 7:00 перейшов у наступ двома групами. Атаку відбито, ворог із втратами відступив, українські захисники під час контратаки зайняли нову позицію. В результаті боїв один військовослужбовець загинув на місці та двоє — померли від отриманих важких поранень, ще одного пораненого госпіталізовано. Вдень противник продовжив обстріли Авдіївки та о 13:45 здійснив другу невдалу спробу штурму. В штабі АТО повідомили про ще одного загиблого українського військовослужбовця, станом на 18:00. Володимир загинув внаслідок прямого влучення міни в окоп. 1 лютого в Києві на Майдані Незалежності попрощались з сімома воїнами 72 ОМБр. Похований у м. Сквира[33][34][38].
3613 72 ОМБр (1).png Україна Бурець Олег Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01990-09-22 22 вересня 1990, П'ятихатки Дніпропетровська область. Солдат, гранатометник 72-ї окремої механізованої бригади. 2009 року закінчив Ерастівський коледж імені Е. К. Бродського Дніпропетровського державного аграрного університету за спеціальністю «Агрономія», здобувши кваліфікацію агротехніка. Працював різноробочим. 26 січня 2016 року підписав із ЗСУ контракт на три роки. Залишилися мати, брат, дві сестри, дружина, донька та двоє дітей дружини від першого шлюбу. 02017-01-29 29 січня 2017 Загинув під час боїв в районі міста Авдіївка (Донецька область), міна влучила в окоп. 1 лютого в Києві на Майдані Незалежності попрощались з сімома воїнами 72 ОМБр. Похований у м. П'ятихатки, на Алеї Героїв[34][39].
За зведеними даними прес-центру штабу АТО, за минулу добу п'ятеро військових загинули, 9 дістали поранень та 4 травмовані[40].
3614 72 ОМБр (1).png Україна Шамрай Віталій Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01990-05-26 26 травня 1990, Монастирище Черкаська область. Солдат, снайпер взводу снайперів 72-ї окремої механізованої бригади. 2010 року закінчив Ілінецький аграрний коледж за спеціальністю «Агрономія, організація і технологія фермерського господарства». Працював у ТОВ «Агровет Атлантик» апаратником виробничої дільниці. 17 травня 2016 року прийнятий на військову службу за контрактом до 169-го навчального центру «Десна». В липні пройшов курси снайперів і був переведений до 72 ОМБр. Залишились мати, сестра, дружина та маленький син. 02017-01-30 30 січня 2017 Загинув під час несення бойового чергування внаслідок артилерійського обстрілу в промзоні міста Авдіївка (Донецька область). 1 лютого в Києві на Майдані Незалежності попрощались з сімома воїнами 72 ОМБр. Похований на центральному міському кладовищі м. Монастирище[34][41].
3615 72 ОМБр (1).png Україна Павлюк Ярослав Ярославович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01980-10-24 24 жовтня 1980, Петрівка (Компаніївський район) Кіровоградська область. Солдат 72-ї окремої механізованої бригади. Мати померла, коли хлопець був ще малим, тому вихованням його та молодших братів займалася бабуся. Закінчив ветеринарний технікум, потім навчався у Білоцерківському аграрному інституті і працював у цьому навчальному закладі, в аспірантурі на кафедрі епізоотології та інфекційних хвороб, викладав епізоотологію та ветеринарний менеджмент. Займався вільною боротьбою. Працював ветеринаром у Баку, але повернувся до України, коли дізнався, що молодший брат на війні. У 2014—2015 проходив військову службу за мобілізацією в Ізмаїльському прикордонному загоні ДПСУ. 21 листопада 2016 вступив на контрактну службу в 72 ОМБр. Залишились бабуся, двоє братів та 7-річна донька у цивільному шлюбі. 02017-01-30 30 січня 2017 Загинув вранці у боях в промзоні міста Авдіївка (Донецька область). За інформацією військкомата, їхню машину підбили. 1 лютого в Києві на Майдані Незалежності попрощались з сімома воїнами 72 ОМБр. Похований у рідній Петрівці[34][42].
3616 79 ОДШБр.png Україна Гульченко Роман Олегович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Орден «За мужність» ІІ ступеня
01986-08-29 29 серпня 1986, Татарбунари Одеська область. Сержант, командир десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти 1-го десантно-штурмового батальйону 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. Змалку хотів стати військовим. Вступив на юридичний факультет технікуму економіки та права. Мешкав із сім'єю у с. Дальник Одеської області, працював там начальником охорони у торговому центрі меблів. Після розлучення повернувся до рідного міста, працював охоронцем на СТО та у ювелірній крамниці. В травні 2008 року вступив на військову службу за контрактом, яку розпочав службу на посаді стрільця в/ч А0403. З серпня 2014 року виконував бойові завдання в зоні АТО, учасник оборони Донецького аеропорту. У лютому 2015-го під Дебальцевим його взвод виконав успішну операцію із захоплення в полон бойовиків. Був поранений у бою в с. Логвинове. В березні 2015 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ст.[43] Другим орденом нагороджений вже посмертно. Залишилися батьки, сестра та 6-річна донька. 02017-01-30 30 січня 2017 Роман зі своїм взводом утримував ділянку фронту біля села Водяне (Ясинуватський район). Під час боїв по позиції десантників влучила 82-мм міна, Роман загинув від чисельних поранень, прикривши своїх товаришів. 1 лютого з десантником прощались в Миколаєві у військовій частині. Похований в Татарбунарах[44].
За інформацією прес-центру штабу АТО, за минулу добу під час бойових дій загинули троє українських військовослужбовців, 20 дістали поранень, 4 травмовані. Два воїни загинули в районі міста Авдіївка, один в с. Опитне (Ясинуватський район)[45].
3617 81 ОАеМБр.png Україна Тарасов Андрій Вікторович 01974-02-01 1 лютого 1974, Краматорськ Донецька область. Старший лейтенант, заступник командира роти з МТЗ 81-ї окремої аеромобільної бригади. 02017-01-30 30 січня 2017 Помер під час несення служби в зоні проведення АТО. Похований в Краматорську[46].
3618 80 ОДШБр1.png Україна Пацула Сергій Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01984-09-18 18 вересня 1984, Баштанка Миколаївська область. Солдат, номер обслуги 3-ї гаубичної самохідної артилерійської батареї 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Закінчив вище професійне училища № 9, де здобув фах «муляр-штукатур, лицювальник-плиточник». З 2009 року працював робітником Баштанської птахофабрики. Мобілізований 11 серпня 2015 року, а 12 серпня 2016 вступив на службу за контрактом. Залишилися мати, сестра, брат, дружина та четверо дітей віком до 10 років, — троє синів і донька. 02017-01-31 31 січня 2017 Загинув у ніч на 1 лютого, внаслідок артобстрілу села Тоненьке (Ясинуватський район Донецька область). Похований в секторі військових поховань на новому кладовищі Баштанки[47].
Прим. За даними штабу АТО один військовий загинув у Тоненькому, близько 23:00 31 січня. За повідомленнями місцевих органів влади, Сергій Пацула загинув 1 лютого.

Лютий[ред.ред. код]

3619 54 ОМПБр.png Україна Литвинчук Геннадій Євгенович 01990-06-08 8 червня 1990, Харків. Військовослужбовець, ймовірно, 54-ї окремої механізованої бригади. Відомо, що в грудні 2016 Геннадій воював на «світлодарській дузі» біля смт Луганське (фронтове фото)[48], де тримає оборону 54 ОМБр. Залишились батьки, дружина та маленький син. 02017-02-01 1 лютого 2017 Місце й обставини смерті не уточнено. Похований на Алеї Слави на Безлюдівському кладовищі Харкова[49].
3620 72 ОМБр (1).png Україна Дергач Леонід Валентинович
(Позивний «Академік»)
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
01979-03-24 24 березня 1979, Зарожани Хотинський район Чернівецька область. Проживав у Чернівцях. Лейтенант, командир 9-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади. 2000 року закінчив Національну академію внутрішніх справ України. Працював в управлінні по боротьбі з організованою злочинністю УМВС у Чернівецькій області. З 2006 року — доцент кафедри правосуддя юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Кандидат юридичний наук, завідував юридичною клінікою (безкоштовна юридична допомога). На фронт пішов на початку 2015 року за мобілізацією, призначений помічником гранатометника. З березня 2015 по червень 2016 та з жовтня 2016 по лютий 2017 виконував бойові завдання в зоні АТО. У званні лейтенанта командував взводом, згодом став в.о. командира 9-ї роти. Воював у районі Волновахи (Петрівське, Біла Кам'янка, Нова Ласпа), Верхньоторецького, Горлівки. Останнім часом на передовій навчав молодих бійців, які прибували в зону АТО. Наприкінці січня підрозділ було переведено в Авдіївку. За бойові заслуги командування неодноразово представляло Леоніда Дергача до державних нагород. Залишились батьки, дружина та двоє синів.
Відео 112 каналу з передової за участі Леоніда Дергача.
02017-02-01 1 лютого 2017 Загинув близько 8:00 на ротному опорному пункті у промзоні міста Авдіївка (Донецька область) від отриманих поранень не сумісних з життям, внаслідок артилерійського обстрілу російсько-терористичними військами з РСЗВ БМ-21 «Град». 3 лютого з Леонідом прощались на Майдані Незалежності в Києві, 4-го у Чернівцях. Похований в рідному селі Зарожани[50].
3621 72 ОМБр (1).png Україна Бублієнко Роман Володимирович
(Позивний «Бублик»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01993-04-25 25 квітня 1993, Володарка Київська область. Солдат, гранатометник, командир відділення, командир бойової машини 72-ї окремої механізованої бригади. 2011 року закінчив Володарський професійно-технічний ліцей, де здобув професію газоелектрозварювальника. Деякий час працював за фахом, в січні 2012 був призваний на строкову службу, яку проходив у ВМС України в Севастополі. Захоплювався рибальством, любив готувати, добре малював. 15 вересня 2016 року вступив на військову службу за контрактом. Залишилися батьки, сестра, дружина та 2-річний син. 02017-02-01 1 лютого 2017 Загинув близько 8:00 на ротному опорному пункті у промзоні міста Авдіївка (Донецька область) від численних осколкових поранень, внаслідок артилерійського обстрілу російсько-терористичними військами з РСЗВ БМ-21 «Град». Похований у Володарці[51].
3622 72 ОМБр (1).png Україна Клімов Роман Робертович
(Позивний «Штик»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01989-06-30 30 червня 1989, Миколаїв. Старший солдат, навідник 2-ї роти 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади. З 18 років займався спортивною стрільбою, мав диплом снайпера, ще до війни брав участь у багатьох змаганнях зі стрільби та виграв 5 призових гвинтівок. Працював токарем на Миколаївському машинобудівному заводі, згодом перейшов на Миколаївський бронетанковий завод. Захоплювався бігом, навіть вже у зоні АТО, коли його бригада стояла під Волновахою, бігав вздовж лісосмуг по 10 кілометрів. Мобілізований у червні 2014 року, й одразу підписав контракт до закінчення особливого періоду. Був зарахований на посаду снайпера в 3-й батальйон 72 ОМБр, але по факту служив у складі екіпажу БМП. Згодом переведений в 1-й батальйон. Брав участь у боях бригади в районі Волновахи, з жовтня 2016 року воював у промзоні Авдіївки, був поранений, після лікування повернувся на фронт. Залишились мати та сестра.
У 72 ОМБр служить і тітка Романа, керівник прес-служби бригади Олена Мокренчук.
02017-02-02 2 лютого 2017 Загинув від осколкових поранень під час обстрілу в районі міста Авдіївка (Донецька область). Похований на центральному кладовищі Миколаєва[52].
3623 54 ОМПБр.png Україна Хоружа Наталія Олександрівна
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01972-06-09 9 червня 1972, 44 роки, Першотравенськ Дніпропетровська область. Мешкала в смт Просяна Покровського району. Молодший сержант, санінструктор 1-й роти 1-го механізованого батальйону 54-ї окремої механізованої бригади. 1990 року закінчила медичне училище в Дніпрі, отримавши фах медсестри. Працювала у селі Зелений Гай медсестрою, згодом вийшла заміж та переїхала до чоловіка у Просяну. Вступила на військову службу за контрактом 30 серпня 2016 року. Сама захотіла бути санінструктором роти на передовій. Надавала допомогу при пораненнях, витягувала бійців з під обстрілів, лікувала хворих. Була для солдат і психологом, до неї часто приходили за порадою. Залишилися батьки, сестра, чоловік і 20-річна донька. 02017-02-02 2 лютого 2017 Близько 12:00 в районі Світлодарської дуги російсько-терористичні війська почали обстріл передових українських позицій. Дві санітарні машини виїхали за пораненими. Наталя під обстрілами допомогла двом пораненим, і коли рятувала третього, терористи прицільно вдарили протитанковою керованою ракетою (ПТКР) по медичному автомобілю. Наталя загинула на місці, водій дістав важке поранення (ампутація ноги). Похована у Просяній[53][54].
3624 54 ОМПБр.png Україна Рева Юрій Андрійович
(Позивний «Козак»)
01961-03-26 26 березня 1961, 55 років, Запоріжжя. Солдат, гранатометник 1-ї роти 1-го механізованого батальйону 54-ї окремої механізованої бригади. Працював майстром з водіння. Призваний за мобілізацією. У вересні 2016 року продовжив службу за контрактом. Залишилися мати, брат, дружина та двоє дітей, син і донька. 02017-02-02 2 лютого 2017 Загинув під час боїв на Світлодарській дузі від осколкового поранення внаслідок розриву 120-мм міни, що влучила в бліндаж. Похований на кладовищі Святого Миколая у Запоріжжі[53][55].
3625 DSNS emblem 2016.svg Україна Горбань Сергій Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01992-07-09 9 липня 1992, Маріуполь[56] Донецька область. Водій аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Донецькій області. Залишилися мати, дружина та маленька донька. 02017-02-02 2 лютого 2017 О 21:05 російсько-терористичними військами був обстріляний район школи № 2 та стадіон «Хімік» у місті Авдіївка (Донецька область), де розгорнуто пункт життєзабезпечення ДСНС. Під обстріл потрапив автомобіль служби, внаслідок чого загинув водій. Важкі поранення у живіт отримав підполковник Тритейкін Дмитро (помер 21 лютого в лікарні). Загинула місцева жителька, ще одна поранена, також поранений британський фотокореспондент. Поховання в Маріуполі[57][58].
3626 80 ОДШБр1.png Україна Камінський Маріс Айдинович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
01990-04-09 9 квітня 1990, Ківерці Волинська область. Мешкав у м. Чернівці. Капітан, начальник продовольчої служби тилу 3-ї батальйонно-тактичної групи 80-ї окремої десантно-штурмової бригади (в/ч пп В0377, Чернівці). Навчався у Львівському військовому ліцеї імені Героїв Крут. По закінченні аеромобільного факультету Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного 2012 року був розподілений у 80-й аеромобільний полк, де показав найкращі результати з вогневої підготовки серед 20 новоприбулих лейтенантів[59]. Займався карате, та іншими видами спорту. Проходив службу у Львові в роті десантного забезпечення на посадах командира взводу, командира роти. З 2013 року в Чернівцях, начальник продовольчої служби. На війні з перших її днів, учасник оборони Луганського аеропорту. Залишились брат, мати в Ківерцях та вагітна дружина у Чернівцях. У серпні народилась донька[60]. 02017-02-03 3 лютого 2017 Близько 00:05 російсько-терористичні війська здійснили обстріл з БМ-21 «Град» села Галицинівка (Мар'їнський район Донецька область), що перебуває на значній відстані від лінії розмежування неподалік Карлівського водосховища (в тилу українських військ). Двоє десантників загинули від отриманих поранень, ще один поранений боєць госпіталізований. Похований в Ківерцях[61][62].
3627 80 ОДШБр1.png Україна Заремський Анатолій Сергійович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
01977-03-06 6 березня 1977, Березівка (Новоушицький район) Хмельницька область. Мешкав у м. Кам'янець-Подільський та м. Чернівці. Капітан, командир інженерно-саперного взводу 3-ї батальйонно-тактичної групи 80-ї окремої десантно-штурмової бригади (в/ч пп В0377, Чернівці). 1999 року закінчив Кам'янець-Подільський військово-інженерний інститут. Займався спортом. Військову службу почав в Яворові. З 2005 по 2006 рік брав участь в миротворчій місії у Косово. Повернувшись, продовжив службу в Чернівцях. Останні три роки виконував свій військовий обов'язок в зоні бойових дій. Залишились батьки, брат, сестра, дружина та двоє синів. 02017-02-03 3 лютого 2017 Близько 00:05 російсько-терористичні війська здійснили обстріл з БМ-21 «Град» села Галицинівка (Мар'їнський район Донецька область), що перебуває на значній відстані від лінії розмежування неподалік Карлівського водосховища (в тилу українських військ). Двоє десантників загинули від отриманих поранень, ще один поранений боєць госпіталізований. Похований в селі Березівка, на старому кладовищі[61][63].
3628 17 ОТБр (2016).png Україна Горкун Роман Владиславович
(позивний «Смайлик»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01994-09-24 24 вересня 1994, Луганськ. Старший солдат, стрілець-санітар механізованого відділення 2-го механізованого взводу 1-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону «Хижак» 17-ї окремої танкової бригади. Романа виховувала бабуся. Закінчив технікум. Після захоплення Луганська російськими терористами, наприкінці 2014 року виїхав до м. Кривий Ріг. Призваний за мобілізацією у 2015 році, наприкінці того ж року потрапив до свого підрозділу і залишився там після підписання контракту навесні 2016-го. Захищав рідну Луганщину. Залишились батько у Києві та бабуся в Кривому Розі. 02017-02-03 3 лютого 2017 Близько 19:00, під час мінометного обстрілу російсько-терористичними військами українських позицій поблизу села Новозванівка (Попаснянський район Луганська область), отримав осколкове поранення в голову від 120-мм міни, що влучила в окоп. Помер від поранень близько 22:15 в лікарні у м. Попасна. Похований в Кривому Розі на Алеї Героїв[64].
3629 81 ОАеМБр.png Україна Тимошенко Денис Дмитрович 01982 1982, Чорноморськ Одеська область. Старший сержант, командир взводу 5-ї батальйонно-тактичної групи 81-ї окремої аеромобільної бригади, в/ч А1493 (Кременчук), базується в районі «світлодарської дуги». Мобілізований в лютому 2015 року, після року служби залишився служити за контрактом. Під час служби, влітку 2016, Денис одружився з Тетяною Козицькою, яка також служить в цій військовій частині. Батьків немає, залишилася сестра й дружина. 02017-02-05 5 лютого 2017 Загинув в результаті наскрізного вогнепального кульового поранення в голову, що сталося в штабі військової частини. Був доставлений до лікарні, де від поранення помер. Похований в м. Ізюм Харківської області, де мешкає його дружина[65].
3630 30 ОМБр.png Україна Бодах Олег Анатолійович 01983 1983, мешкав у м. Новоград-Волинський Житомирська область. Майор, військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади. Служив у Червонограді, нещодавно був переведений до 30-ї бригади. Розлучений, залишились батьки. 02017-02-05 5 лютого 2017 Обставини не уточнено, загинув у м. Волноваха (Донецька область). Похований в Новограді-Волинському на цвинтарі по вул. Чехова[66].
3631 92 ОМБр.png Україна Мурашко Валерій Миколайович 01973-08-21 21 серпня 1973, Харків. Старший солдат, водій-слюсар 92-ї окремої механізованої бригади. Залишилися дружина та двоє дітей, син і донька. 02017-02-05 5 лютого 2017 Помер під час несення військової служби поблизу с. Богоявленка (Мар'їнський район Донецька область). Похований у Харкові на кладовищі №18[67].
3632 46th Battalion patch (Ukraine).png Україна Цинкуш В'ячеслав Іванович
(Позивний «Цинк»)
01993-06-30 30 червня 1993, Запоріжжя. Солдат 46-го батальйону спеціального призначення «Донбас-Україна» 10-ї ОГПБр. На фронт пішов добровольцем ще у 2014 році. З 27 січня 2016 року ніс службу за контрактом. Залишились мати, бабуся та двоє братів. 02017-02-06 6 лютого 2017 Помер у військовому госпіталі в м. Бахмут (Донецька область) від травм внаслідок нещасного випадку, солдата затиснуло між двома БМП. Похований на Матвієвському кладовищі Запоріжжя[68].
3633 54 ОМПБр.png Україна Белявцев Андрій Олексійович 01979-08-24 24 серпня 1979, Вознесенка (Мелітопольський район) Запорізька область. Молодший сержант, військовослужбовець 54-ї окремої механізованої бригади. Мобілізований в травні 2015 року, через рік підписав контракт. Ніс службу на передовій «світлодарської дуги». Залишилися мати, дружина та троє дітей. 02017-02-08 8 лютого 2017 Помер в лікарні м. Бахмут (Донецька область), куди був доставлений у важкому стані напередодні увечері, в результаті розриву гранати (необережне поводження з боєприпасами). Похований в с. Вознесенка[69].
3634 93 ОМБр.png Україна Коломієць Дмитро Володимирович 01997-04-14 14 квітня 1997, 19 років, Вікторівка (Миронівський район) Київська область. Солдат, водій 93-ї окремої механізованої бригади. Залишилися батьки, дві сестри і брат.
Старший брат Дмитра[70], Андрій Коломієць - майданівець, український політв'язень в РФ, засуджений сімферопольським окупаційним судом до 10 років колонії за «членство в УПА» і «замах на беркутівців» під час протистоянь 2014 року в Києві[71]
02017-02-11 11 лютого 2017 Вбитий поблизу с. Чабанівка (Новоайдарський район) Луганської області, обставини не уточнено. Похований в с. Вікторівка[72].
3635 93 ОМБр.png Україна Фарісей Анатолій Олександрович
(Позивний «Фарік»)
01974-03-23 23 березня 1974, Шепіївка Калинівський район Вінницька область. Молодший сержант, стрілець-помічник гранатометника 93-ї окремої механізованої бригади, в/ч пп В2830. Закінчив Вінницьке ВПУ № 4, де здобув фах «кабельщик-спайщик». Після строкової армійської служби працював їздовим у колгоспі «Нове життя», доглядав коней та перевозив вантажі. Тривалий час працював у Києві експедитором. Учасник Революції Гідності. Мобілізований 29 серпня 2014 року до 54-го ОРБ. Після демобілізації повернувся до мирного життя. 15 березня 2016 року підписав контракт і знову поїхав на фронт. Неодружений, батьки померли, залишився брат. 02017-02-15 15 лютого 2017 Загинув під час бойового чергування, близько 23:30, від осколкових поранень в результаті мінометного обстрілу противником взводного опорного пункту поблизу села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області. Поховання в с. Шепіївка[73].
3636 Емблема 37омпбЗапоріжжя (польова).png Україна Сазонов Леонід Олександрович
(Позивний «Борода»)
01990-03-28 28 березня 1990, Запоріжжя. Молодший сержант, зв'язківець 37-го окремого мотопіхотного батальйону «Запоріжжя» 56-ї ОМПБр. Навчався у Запорізькому юридичному інституті Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. Учасник Запорізького Євромайдану. На фронті з 2014 року, воював під Маріуполем, в Широкиному. Останні три місяці батальйон був виведений з лінії зіткнення. Неодружений, залишилася мати, яка втратила єдиного сина. 02017-02-15 15 лютого 2017 Загинув у ніч на 16 лютого в районі міста Волноваха (Донецька область), від вогнепального поранення. Військові висловили припущення, що Леонід застрелився, але причини не знають, бачили його за півгодини до того. За даними військкомату, трагедія сталася через необережне поводження зі зброєю. Похований на Осипенківському кладовищі Запоріжжя[74].
3637 15-й БТрО ЗСУ «Суми».png Україна Щербина Юрій Володимирович 01974-07-16 16 липня 1974, Сорокине (колишній Краснодон) Луганська область. У дитинстві переїхав із батьками в с. Крижик Білопільський район Сумська область, останні роки мешкав у с. Воронине (Білопільський район). Старший сержант, старший оператор — командир відділення зенітного взводу 2-ї мотопіхотної роти 15-го окремого мотопіхотного батальйону «Суми» 58-ї ОМПБр. Закінчив Сумське професійно-технічне училище № 11. Після строкової армійської служби працював автослюсарем, потім перейшов на Куянівський цукровий завод. Мобілізований у квітні 2014 року, через рік звільнився в запас. Працював на будівництвах та на різних роботах. В листопаді 2016 підписав контракт і повернувся на фронт. Залишилися мати, двоє братів, дружина та син. 02017-02-16 16 лютого 2017 Загинув о 15:25 від кулі снайпера під час мінометного й снайперського обстрілу в районі м. Авдіївка (Донецька область). Похований в селі Крижик[75].
3638 1ofbmp.png Україна Прончук Тарас Вікторович
(Позивний «Людоїд»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01997-08-06 6 серпня 1997, 19 років, Хотин (Рівненський район) Рівненська область. Молодший сержант, кулеметник 2-ї роти 1-го окремого батальйону морської піхоти 36-ї ОБрМП. 2015 року закінчив Рівненський технічний коледж Національного університету водного господарства та природокористування за фахом електрогазозварювальника. Призваний до війська у листопаді 2015 року, у подальшому підписав контракт. Залишилася мати, троє братів і кохана дівчина. 02017-02-16 16 лютого 2017 Загинув від кулі снайпера під час виконання бойового завдання між селом Водяне (Волноваський район) та окупованою Саханкою (Донецька область). Після прощання у Рівному похований в с. Хотин[76].
3639 25 ОПДБр.png Україна Корнійко Олександр Сергійович
(Позивний «Чорний»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01994-08-20 20 серпня 1994, Петрівка-Роменська Гадяцький район Полтавська область. Мешкав у м. Гадяч. Солдат, кулеметник 3-го взводу 6-ї роти 2-го парашутно-десантного батальйону 25-ї окремої повітряно-десантної бригади. 2004 року з мамою переїхав до Гадяча, де закінчив Гадяцьку спеціалізовану школу-інтернат. Потім навчався у Гадяцькому аграрному ліцеї, де здобув фах водія. Захоплювався бойовими видами спорту, мріяв про військову кар'єру, готувався до вступу на офіцерські курси до Одеської військової академії. У війську з лютого 2015 року, підписав контракт. Залишились батьки. 02017-02-16 16 лютого 2017 Загинув під час обстрілу від вогнепального поранення, що несумісне з життям, поблизу смт Зайцеве (Бахмутський район Донецька область), куля снайпера поцілила у шию. Похований в с. Петрівка-Роменська[77].
3640 OUN-batalyon-nove.jpg Україна Сірченко Андрій Володимирович
(Позивний «Примус»)
01973-06-15 15 червня 1973, Краматорськ Донецька область. Доброволець батальйону ОУН. З вересня 2015 року на передовій, під Донецьком. У червні 2016 командував позицією «Дельфін» у Пісках, саме тоді він зі своїми побратимами підірвали з РПГ ворожий склад з боєкомплектом в районі хімзаводу. На рахунку Андрія два підпалених з СПГ опорних пункти противника та трофейний АГС. Андрій був волонтером Всеукраїнського благодійного фонду «Рубіж». Співпрацював з фондом з 2015 року, коли в с. Піски добровольці допомагали розбудовувати телекомунікаційну мережу для системи управління. З літа 2016 оформили папери вже офіційно, від фонду. З того часу Андрій перебував на Луганщині в с. Кримському. Залишилися мати-інвалід, дружина та донька. 02017-02-17 17 лютого 2017 Загинув близько 16:30 від осколкового поранення поблизу с. Кримське (Новоайдарський район) Луганської області. Під час чергування на спостережному пункті волонтери підбирали місце для розташування сенсора і потрапили під обстріл, протитанкова керована ракета (ПТКР) поцілила Андрію прямо у голову, він загинув миттєво. Похований в Краматорську[78].
3641 39 OMPB ZSU.png Україна Мєркулов Андрій Юрійович
(Позивний «Дюс»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01979-06-22 22 червня 1979, Ровеньки Луганська область. Мешкав у с. Миколаївка (Петропавлівський район) Дніпропетровська область. Солдат, стрілець, помічник гранатометника 1-го відділення 2-ї роти батальйону охорони (колишній 39-й окремий мотопіхотний батальйон «Дніпро-2») 55-ї окремої артилерійської бригади. По закінченні 8-ми класів школи у місті Первомайськ (Луганська область) вступив до будівельного технікуму, де отримав фах «муляр-штукатур», потім переїхав до села Сутоган Лутугінського району. Після строкової служби, яку проходив у Криму, почав працювати на шахті. З 2012 року мешкав у Миколаївці на Дніпропетровщині. Вступив на військову службу за контрактом 7 червня 2015 року, після того, як з фронту повернувся його батько. Залишилися батько, брат та син. 02017-02-18 18 лютого 2017 Загинув у ніч на 19 лютого в районі міста Авдіївка (Донецька область), внаслідок обстрілу бліндажу. Ще четверо бійців дістали тяжких поранень. Похований в с. Миколаївка[79].
3642 72 ОМБр (1).png Україна Гринчишин Максим Ігорович
(Позивний «Прометей»)
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
01979-05-12 12 травня 1979, Луцьк Волинська область. Молодший лейтенант, командир зенітно-ракетного взводу 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади. Закінчив Луцький національний технічний університет, факультет будівництва та дизайну. Захоплювався гірським туризмом, був серед засновників турклубу «Ми». На початку 2000-х кілька років прожив за кордоном, працював у Мілані в сфері ІТ. Володів італійською мовою, завдяки чому у 2004 році допоміг чоловіку своєї зведеної сестри футболісту «Шахтаря» Анатолію Тимощуку у комунікації з керівництвом ФК «Мілан»[80]. Мобілізований 14 серпня 2014 року, воював в районі Волновахи і Старогнатівки, в подальшому підписав контракт, обороняв Авдіївку. Залишилась мати, сестра. 02017-02-19 19 лютого 2017 Загинув від кулі снайпера під час виконання бойового завдання в районі міста Авдіївка (Донецька область). В Луцьку з Максимом прощались тисячі людей, похований на міському кладовищі у селі Гаразджа на Алеї почесних поховань[81].
3643 25 ОПДБр.png Україна Делюкін Юрій Петрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01994-07-29 29 липня 1994, Черкаське (Новомосковський район) Дніпропетровська область. Солдат 25-ї окремої повітряно-десантної бригади. Закінчив Новомосковське професійно-технічне училище № 48. Два роки служив за контрактом, майже рік воював у зоні АТО. Влітку планував вчитись на офіцера. Залишились мати й молодший брат. 02017-02-19 19 лютого 2017 16 лютого дістав важке вогнепальне поранення у голову від кулі снайпера поблизу смт Зайцеве (Бахмутський район Донецька область). З Бахмута був доставлений санавіацією до Харкова. Врятувати воїна не вдалося, він помер о 5:40 19 лютого в харківському Військово-медичному клінічному центрі. Після прощання у військовій частині похований в смт Черкаське[82].
3644 54 ОМПБр.png Україна Салаутін Сергій Віталійович 01965-06-10 10 червня 1965, 51 рік, мешкав у с. Мирове Томаківський район Дніпропетровська область. Старший солдат, старший механік-водій 54-ї окремої механізованої бригади. Залишилися дружина та 18-річна донька. 02017-02-20 20 лютого 2017 Загинув під час несення військової служби в м. Бахмут (Донецька область), обставини не уточнено. Похований в с. Мирове[83].
3645 DSNS emblem 2016.svg Україна Тритейкін Дмитро Олександрович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01974-08-07 7 серпня 1974, Авдіївка Донецька область. Підполковник служби цивільного захисту, начальник 15-го Державного пожежно-рятувального загону (м. Авдіївка) Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Донецькій області. Служив рятувальником з 1995 року. Мав дві вищі освіти: 2001 року закінчив Донбаську державну академію будівництва і архітектури за спеціальністю економіста, 2008 року — Національний університет цивільного захисту України за спеціальністю «Пожежна безпека», кваліфікація інженер з пожежної безпеки. У 2002—2003 роках займав посаду інспектора служби державного пожежного нагляду та інженера служби держпожнагляду, з 2011 по 2015 рік був начальником частини. У 2015 році очолив 15-й пожежно-рятувальний загін. В серпні 2016 року нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ст.[84], 8 лютого 2017 нагороджений Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ст.[85] 02017-02-21 21 лютого 2017 2 лютого, о 21:05, російсько-терористичними військами було обстріляно район школи № 2 та стадіон «Хімік» у місті Авдіївка (Донецька область), де було розгорнуто пункт життєзабезпечення ДСНС та гуманітарної допомоги мешканцям міста. Під артилерійський обстріл потрапив автомобіль служби, загинув водій Сергій Горбань. Підполковник Тритейкін дістав важкі осколкові поранення у живіт. Після 5-годинної операції його стан стабілізувався, 3 лютого перевезений у Дніпро, до лікарні імені Мечникова. Переніс 7 операцій. 21 лютого помер від поранень. В Дніпрі та Авдіївці з підполковником прощались дніпровські і донецькі рятувальники. Похований в Авдіївці[57][86].
3646 Emblem of the State Border Guard Service of Ukraine.gif Україна Військовослужбовець Луганського прикордонного загону Державної прикордонної служби. 02017-02-22 22 лютого 2017 Останній раз прикордонника бачили напередодні ввечері, а вранці він не з'явився на службі. Було організовано пошуки, в результаті яких військовослужбовця виявили на узбіччі дороги без ознак життя, поблизу н.п. Троїцьке (Луганська область). Він загинув внаслідок підриву на вибуховому пристрої, обставини встановлюються[87].
3647 79 ОДШБр.png Україна Гуцаленко Микола Віталійович
(Позивний «Кока»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
01991-12-19 19 грудня 1991, Первомайськ (Миколаївська область). Мешкав у м. Миколаїв. Молодший лейтенант, командир 2-го десантно-штурмового взводу 3-ї роти 1-го батальйону 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. З 4-го класу школи займався у Первомайському відділенні спеціалізованої ДЮШ олімпійського резерву з веслування на байдарках і каное. 5 років навчався в Первомайську, потім продовжив навчання у Миколаєві. Майстер спорту, неодноразовий чемпіон України. Закінчив Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова. 2013 року вступив на військову службу за контрактом. Свої перші бої пройшов у липні 2014 року (Красний Лиман, Слов'янськ). Учасник героїчної оборони Донецького аеропорту, в листопаді 2014 підняв прапор України на даху старого терміналу ДАП (відео). У 2015 році отримав звання молодшого сержанта, призначений головним сержантом взводу, після чого направлений до Одеси на тримісячні офіцерські курси за прискореною програмою. У 2016 три місяці навчався на аеронавідника під Харковом. Залишилися батьки, дружина та 9-місячний син.
Розповіді Миколи про оборону ДАП, разом зі спогадами інших «кіборгів», увійшли до книги «АД 242. Історія мужності, братерства та самопожертви».
В грудні 2015 року був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ст. Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ст. нагороджений посмертно.
02017-02-23 23 лютого 2017 21 лютого о 10:15 робив обхід на позиції «Рим» поблизу с. Водяне (Ясинуватський район) Донецької області і потрапив під обстріл. В гілку дерева влучив ВОГ, Микола дістав важке осколкове поранення у скроню. В стані коми доставлений у Дніпро. Помер 23 лютого о 17:45 в реанімації обласної клінічній лікарні ім. Мечникова, не приходячи до тями. Після прощання у військовій частині Миколу поховали на Центральному кладовищі Миколаєва[88].
3648 39 OMPB ZSU.png Україна Добролєта Михайло Костянтинович
(Позивний «Добрий»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01992-09-19 19 вересня 1992, Павлоград Дніпропетровська область. Молодший сержант, військовослужбовець 1-ї роти охорони батальйону охорони (колишній 39-й окремий мотопіхотний батальйон «Дніпро-2») 55-ї окремої артилерійської бригади. В 6 класі врятував свою однокласницю, яка провалилася під кригу. Любив подорожувати, займався спортом. Закінчив Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаряна, отримав диплом бакалавра. Після року строкової армійської служби працював на різних роботах, у червні 2013 влаштувався на шахту «Самарська» «ДТЕК Павлоградвугілля». 23 червня 2016 року підписав контракт із ЗСУ. Неодружений, залишились мати, вітчим і молодший брат. 02017-02-23 23 лютого 2017 Загинув на передових позиціях поблизу м. Авдіївка (Донецька область). Дістав кульове поранення в шию (у сонну артерію) близько 20:15, втратив багато крові і за півгодини помер. Похований в Павлограді, на центральній алеї кладовища по вул. Шутя[89].
3649 59 ОМПБр.png Україна Носан Юрій Миколайович 01974 1974, Новоград-Волинський район Житомирська область. Військовослужбовець 59-ї окремої мотопіхотної бригади. 02017-02-24 24 лютого 2017 Отримав поранення в голову у зоні бойових дій. Помер в реанімації Запорізької обласної клінічної лікарні. Поховання 27 лютого у Новоград-Волинському районі[90].
3650 138-а радіотехнічна бригада.svg Україна Пономаренко Дмитро Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01981-05-22 22 травня 1981, Чернігів. Молодший сержант, водій-електрік 550-ї окремої радіолокаційної роти (в/ч А3547) 138-ї радіотехнічної бригади. Призваний на військову службу за контрактом 2015 року, в жовтні 2016 відряджений у зону бойових дій до 72-ї окремої механізованої бригади, де керував квадрокоптерами в підрозділі розвідки. Залишилися батьки, дружина та 4-річний син. 02017-02-25 25 лютого 2017 Загинув від кульового поранення близько 21:00, під час виконання бойового завдання поблизу смт Верхньоторецьке (Ясинуватський район Донецька область). Похований в Чернігові[91].
За повідомленням видання «Лівий берег» з посиланням на джерела в поліції, за півгодини до півночі біля смт Верхньоторецьке через помилку загинув військовослужбовець. Боєць несподівано вийшов з лісосмуги на дорогу, яка веде на непідконтрольну Україні територію. У результаті по ньому відкрив вогонь солдат, який, очевидно, прийняв його за бойовика. Поліція кваліфікувала цю подію за ст.115 ККУ (умисне вбивство) з поміткою «нещасний випадок»[92].
3651 36 ОБрМП.png Україна Напрягло Роман Дмитрович
(Позивний «Ріо»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01997-02-14 14 лютого 1997, 20 років, Слов'янськ Донецька область. Матрос, радіотелеграфіст, гранатометник 1-го відділення 1-го взводу десантно-штурмової роти 1-го батальйону 36-ї окремої бригади морської піхоти. По закінченні школи, у 2012 році, вступив до Слов'янського коледжу Національного авіаційного університету, навчався за спеціальністю «Конструювання, виготовлення та технічне обслуговування виробів електронної техніки». Брав активну участь у житті громади рідного міста. Під час окупації Слов'янська 17-річний хлопець малював синьо-жовті прапори на стінах, 2014 року приєднався до націоналістичного руху, з 2015 долучився до ВГО «Сокіл» і почав розбудову слов'янського осередку. Добровольцем їздив на фронт у складі «Карпатської Січі», воював в районі Донецького аеропорту, підтримував військо і як волонтер. В липні 2016 року вступив на контрактну службу у морську піхоту. Залишились батьки і молодша сестра. 02017-02-26 26 лютого 2017 Загинув від кулі снайпера під час несення бойового чергування поблизу села Пікузи (колишне Комінтернове, Волноваський район Донецька область) на маріупольському напрямку. Роман кинувся на допомогу пораненому товаришу, але снайперська куля влучила йому у шию, він помер у «швидкій» дорогою до лікарні. Похований на центральній алеї кладовища «Північне» у Слов'янську[93].
3652 15-й БТрО ЗСУ «Суми».png Україна Абрамітов Артур Юрійович 01992-07-15 15 липня 1992, Суми. Солдат, гранатометник 15-го окремого мотопіхотного батальйону «Суми» 58-ї ОМПБр. Захоплювався спортом, грав у футбол. 2014 року закінчив Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка за фахом викладача фізкультури та тренера. 30 березня 2016 року вступив на військову службу за контрактом. Залишились батьки, Артур був єдиним сином. 02017-02-26 26 лютого 2017 Загинув на бойовому чергуванні в промзоні міста Авдіївка (Донецька область), від осколкових поранень у голову та груди, близько 18:00, під час обстрілу з мінометів, РПГ та стрілецької зброї. Похований на Алеї Слави на Центральному кладовищі Сум[94].
3653 54 ОМПБр.png Україна Мокренко Сергій Вікторович
(Позивний «Крук»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Орден «За мужність» ІІ ступеня
01993-03-24 24 березня 1993, Шацьк Волинська область. Солдат, стрілець 3-ї роти 1-го механізованого батальйону 54-ї окремої механізованої бригади. Активний учасник Революції Гідності. Від початку бойових дій воював у складі ДУК ПС, дістав множинні осколкові поранення під Іловайськом, після місяця лікування воював у Пісках. Повернувся додому, почав працювати, але через рік мирного життя поїхав в полк «Азов» на навчання. Не дочекавшись офіційного оформлення в «Азові» Сергій у вересні 2016 року вступив на контрактну службу в 54 ОМБр й одразу ж вирушив на передову, у підрозділ «вовків ПС». 19 грудня дістав поранення у боях на «світлодарській дузі», лікувався в госпіталі, в січні приїжджав додому, після чого знову поїхав на фронт. Неодружений, залишилися батьки, сестра та наречена.
В грудні 2016 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ст.[95]
02017-02-28 28 лютого 2017 Загинув вранці внаслідок обстрілу з 82-мм мінометів на передовій позиції на «світлодарській дузі», поблизу смт Луганське (Бахмутський район Донецька область). Похований у Шацьку, на старому кладовищі[96][97].
3654 54 ОМПБр.png Україна Решетняк Геннадій Анатолійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01964-06-27 27 червня 1964, 52 роки, Луганськ. Молодший сержант, командир інженерно-позиційного відділення інженерно-саперного взводу 1-го механізованого батальйону 54-ї окремої механізованої бригади. Навчався в спортінтернаті, брав участь у чемпіонатах з плавання, виборов золоту медаль у першості України. Здобув фах техніка-технолога в Луганському технікумі громадського харчування. 1990 року закінчив Київський технологічний інститут харчової промисловості. З 1979 по 1989 рік працював техніком-технологом громадського харчування, а з 1989 по 2008 рік — на хлібокомбінатах Луганська, від тістовода до інженера-технолога, начальника зміни, головного технолога. Після захоплення Луганська російсько-сепаратистськими бойовиками перевіз родину до Харкова. Працював у Грузії на пекарні, в харчовій промисловості у Харкові. Планував відкрити консалтингову фірму. В червні 2016 пішов до військкомату, підписав контракт і вирушив на фронт, воювати за свою рідну землю. Залишились дружина та двоє дорослих дітей, син і донька. В день, коли Геннадій загинув, до нього приїхала дружина і чекала його у Бахмуті. 02017-02-28 28 лютого 2017 Загинув внаслідок обстрілу з РПГ на передовій позиції на «світлодарській дузі», поблизу смт Луганське (Бахмутський район Донецька область). Похований у Харкові, на Алеї Героїв[96][98].

Березень[ред.ред. код]

3655 24 ОМБр.png Україна Пірус Володимир Миколайович
(Позивний «Художник»)
01975-05-10 10 травня 1975, Стрий Львівська область. Військовослужбовець розвідувального підрозділу 24-ї окремої механізованої бригади. Закінчив Стрийське ПТУ № 8. Працював автослюсарем. В серпні 2014 року добровольцем пішов до війська, 27 листопада підписав контракт до закінчення особливого періоду. На фронті — з січня 2015, воював в районі траси «Бахмутка» (Кримське, 29 і 31 блокпости, Трьохізбенка, Новотошківка), та у Попасній. Залишились батьки, брат та двоє дітей, син і донька. 02017-03-01 1 березня 2017 Загинув під час обстрілу околиць села Катеринівка (Попаснянський район) Луганської області внаслідок прямого влучання ПТКР у машину, ще двоє бійців дістали поранення. Російсько-терористичні війська вели обстріл з боку с. Молодіжне, з 82-мм мінометів, ПТРК та СПГ-9. Похований на стрийському міському кладовищі[99].
3656 93 ОМБр.png Україна Радіотелефоніст 93-ї окремої механізованої бригади, в/ч пп В2830. 02017-03-01 1 березня 2017 За даними одеського видання Таймер, в ніч на 1 березня, під час вживання спиртних напоїв на спостережному пункті в селі Кримське (Новоайдарський район) Луганської області між радіотелефоністом та командиром взводу зенітно-ракетного артдивізіону виник конфлікт. Боєць взяв автомат, але офіцер його вихопив і здійснив кілька пострілів. Боєць у цей час стояв до нього спиною, від отриманих поранень помер на місці[100].
3657 36 ОБрМП.png Україна Вознюк Олександр Олегович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01992-01-12 12 січня 1992, Тютюнники (Чуднівський район) Житомирська область. Мешкав у м. Лубни Полтавська область, до того — в м. Лохвиця. Молодший сержант, командир САУ гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону 36-ї окремої бригади морської піхоти. Виріс в родині священика, батько — настоятель Храму всіх Святих УПЦ КП в Лубнах о. Георгій. Закінчив Лохвицьке медичне училище, вступив до Глухівського національного педагогічного університету. Після першого курсу пішов на військову службу, згодом підписав контракт. Писав вірші, грав на музичних інструментах, керував гуртком художньої самодіяльності у своєму підрозділі. Війна застала Олександра в Криму, в с. Перевальне, де він служив, коли російські війська почали захоплення території Криму. З 2014 року — на східному фронті. Залишилися батьки, брат, сестра та маленька донька. 02017-03-02 2 березня 2017 Поблизу смт Сартана під Маріуполем (Донецька область) морпіхи підірвались на фугасі, Олександр загинув, ще троє дістали поранення. Похований на Новому кладовищі Лубен в с. Новаки[101].
3658 79 ОДШБр.png Україна Клочков Сергій Валентинович 01987-04-02 2 квітня 1987, Дорошівка (Ямпільський район, Сумська область). Мешкав у м. Харків. Солдат, командир відділення зенітно-ракетного взводу 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. Призваний на військову службу за контрактом з м. Харкова. Залишились батьки. 02017-03-03 3 березня 2017 Помер вночі у лікувальному закладі м. Дніпро від важких поранень, що отримав минулого тижня в районі міста Авдіївка (Донецька область). За словами матері, Сергій був поранений пострілом у спину, коли лежав на другому ярусі ліжка, про це він їй розповів у лікарні. Його вже виписали з палати інтенсивної терапії, але серце бійця раптово зупинилося. За повідомленням ЗМІ, військовослужбовець загинув в результаті необережного поводження зі стрілецькою зброєю з боку співслужбовця, який здійснив постріл з автомату. Похований в Дорошівці[102].
3659 72 ОМБр (1).png Україна Труханський Ростислав Олександрович 01996-05-25 25 травня 1996, 20 років, Новий Розділ Львівська область. Військовослужбовець ЗСУ (підрозділ не уточнено, можливо 72-ї окремої механізованої бригади. Сирота, виховувався бабусею. Займався спортом і брейкдансом, на відкритому чемпіонаті Нового Роздолу з вуличної гімнастики здобув медаль у категорії «фрістайл». Закінчив місцевий ліцей будівництва та побуту за спеціальністю автослюсаря. Мріяв про власний автомобіль. Коли по закінченні ліцею отримав матеріальну допомогу як сирота, витратив її на придбання старенької машини. Дуже хотів стати військовим. В січні 2016 року 19-річний хлопець підписав контракт, проходив підготовку у 184-му Навчальному центрі в Старичах. Перед армією Ростик з бабусею переїхав до Білої Церкви. 02017-03-04 4 березня 2017 Наприкінці лютого дістав важкі поранення в промзоні м. Авдіївка (Донецька область). Вибухом міни хлопцеві перебило обидві ноги, їх довелося ампутувати, осколками було посічене все тіло, проникаюче поранення у живіт. З мобільного шпиталю доставлений до м. Дніпро. Вранці 4 березня помер в обласній лікарні ім. Мечникова. Похований в Новому Роздолі[103].
3660 72 ОМБр (1).png Україна Кияниця Роман Вікторович 01992-05-10 10 травня 1992, Обухів Київська область. Кулеметник 72-ї окремої механізованої бригади. 2007 року вступив до профтехучилища в м. Українка. У 2010 році проходив строкову службу. З 28 вересня 2016 року вступив на військову службу за контрактом і вирушив на фронт. Був єдиним сином у батьків. 02017-03-04 4 березня 2017 Загинув о 22:05 під час обстрілу в районі міста Авдіївка (Донецька область). Похований в Обухові[104].
3661 36 ОБрМП.png Україна Веремеєнко Олександр Юрійович
(Позивний «Фартовий»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01996-07-16 16 липня 1996, 20 років, Новоселівка (Старобільський район) Луганська область. Матрос, гранатометник 2-го відділення 3-го взводу 1-ї роти 1-го батальйону 36-ї окремої бригади морської піхоти. Сирота, вихованець Сєвєродонецької школи-інтернату. Займався спортом. 2015 року закінчив Сєвєродонецьке вище професійне училище № 98 за спеціальністю гіпсокартонник-електромонтажник. Навчався у Рубіжанському технікумі за фахом електрогазозварювальника. 29 липня 2016 року вступив на військову службу за контрактом, з 15 жовтня — на передовій. Залишилися двоє братів і тітка. 02017-03-06 6 березня 2017 Загинув від кульового поранення близько 13:00 в ході тригодинного бою поблизу с. Водяне (Волноваський район) Донецької області, на маріупольському напрямку. Про смерть Сашка розповів його бойовий товариш «Стаф»: «Нас почали обстрілювати жорстко, і він говорить, „Стаф, давай закинемо щось їм!“. Я говорю: „Ну давай. Термобар закинемо!“ І тільки він вийшов з бліндажа і все, останні йоги слова „по мені влучили“ і впав». Похований в с. Чмирівка (Старобільський район)[105].
За інформацією речника МОУ з питань АТО, що за добу внаслідок бойових дій один український військовослужбовець загинув, 5 — отримали поранення та травми[106].
3662 Ukrainian Volunteer Corps logo.png Україна Руфімський Олексій В'ячеславович
(Позивний «Старий» / «Руфа»)
50 років, Кочережки Павлоградський район Дніпропетровська область. Мешкав у Павлограді. Доброволець 1-ї окремої штурмової роти Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». Останній рік весь час перебував у зоні бойових дій. Батьки померли, залишилися брат, прийомна дочка та онука. 02017-03-06 6 березня 2017 Загинув від кулі снайпера в промзоні м. Авдіївка (Донецька область). З воїном попрощались у Дніпрі та Павлограді, похований в с. Кочережки[107].
3663 79 ОДШБр.png Україна Афанасьєв Олександр 01989-08-31 31 серпня 1989, Затемне Перемишлянський район Львівська область. Мешкав у Житомирі. Солдат, навідник танку танкового взводу танкової роти 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, в/ч пп В4174. Походить з родини військовослужбовців. Активний учасник Революції Гідності, був у складі 9-ї сотні Самооборони Майдану. З початком російської агресії проти України пішов добровольцем до батальйону «Айдар». Навесні 2016 року вступив на військову службу за контрактом, проходив підготовку в 199-му навчальному центрі ВДВ, з серпня 2016 — у складі 79-ї бригади. Залишилась дружина, молодята одружилися 19 січня 2017 року. 02017-03-06 6 березня 2017 Раптово помер від гострої серцевої недостатності під час несення служби в зоні проведення АТО. Похований в Житомирі, на міському кладовищі «Дружба»[108].
3664 46th Battalion patch (Ukraine).png Україна Миронов Михайло Павлович 01974-07-28 28 липня 1974, Петрівське Харківська область. Солдат розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувально-диверсійної роти 46-го окремого батальйону спеціального призначення «Донбас-Україна» 54-ї ОМБр. Талановитий кухар, любив співати, завжди всім допомагав. 10 років доглядав за хворою лежачою матір'ю, поки вона не померла. На початку війни мав проросійські погляди, але коли йому наприкінці 2014 року прийшла повістка, пішов служити. На фронті зрозумів, з ким і за що воюють українські захисники. Згодом підписав контракт. Неодружений. 02017-03-10 10 березня 2017 Дістав смертельне поранення близько 20:00, під час масованого ворожого артилерійського обстрілу передових позицій на «світлодарській дузі», поблизу селища Новолуганське (Бахмутський район Донецька область). Помер о 21 годині під час медичної евакуації до шпиталю в Бахмут. Похований у с. Зарічне (Вовчанський район) Харківської області[109].
3665 501 ОБМП.png Україна Дзиза Віталій Олексійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01994-10-01 1 жовтня 1994, Смирнове Більмацький район Запорізька область. Старший матрос, старший навідник гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 1-ї роти 501-го окремого батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти. З літа 2016 року ніс службу за контрактом. Залишились мати, дружина та 11-місячна донька. 02017-03-10 10 березня 2017 Загинув в районі міста Маріуполь (Донецька область) в результаті артилерійського обстрілу. Поховання 13 березня в Більмаку[110].
3666 Aidar battalion patch.png Україна Голубєв Сергій Володимирович
(Позивний «Голуб»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01979-01-24 24 січня 1979, Рівне. Старший сержант, в.о. командира 2-го штурмового взводу 1-ї штурмової роти 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» 53-ї ОМБр. Закінчив Вище професійне училище м.Рівне за спеціальністю радіотехніка. Пізніше здобув освіту веб-дизайнера у Комп'ютерній Академії «Шаг». Працював веб-дизайнером, розробляв рекламну продукцію. На фронт пішов добровольцем у вересні 2014 року. В січні 2016 підписав контракт. Був поранений, після лікування повернувся на передову. Залишилися батьки, дружина та двоє дітей, 12-річна донька і 7-річний син. 02017-03-11 11 березня 2017 Загинув поблизу с. Березове (Мар'їнський район) Донецької області під час відбиття нападу диверсійної групи противника з боку окупованого Докучаєвська на український взводно-опорний пункт. Близько 14:00 «айдарівці» помітили пересування ДРГ у складі 4 бойовиків і відкрили вогонь на ураження. Сергій встиг попередити побратимів про напад. Після півгодинного бою ворог відступив, але в результаті зіткнення двоє українських військовослужбовців загинули. Похований на «Алеї Героїв» на кладовищі «Нове» м. Рівне[111][112].
3667 Aidar battalion patch.png Україна Дзерин Антон Миколайович
(Позивний «Пікассо»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01996-11-26 26 листопада 1996, 20 років, Дрижина Гребля Кобеляцький район Полтавська область. Старший солдат, навідник-оператор БМП 1-ї штурмової роти 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» 53-ї ОМБр. Захоплювався вуличними тренуваннями (Street workout), дуже любив малювати. Закінчив Професійний аграрний ліцей у Кобеляках за спеціальністю «тракторист-машиніст сільськогосподарських машин». 2015 року пішов добровольцем в батальйон «Айдар», згодом підписав контракт. Батько помер, залишилися мати і брат. 02017-03-11 11 березня 2017 Загинув поблизу с. Березове (Мар'їнський район) Донецької області під час відбиття нападу диверсійної групи противника з боку окупованого Докучаєвська на український взводно-опорний пункт. Близько 14:00 «айдарівці» помітили пересування ДРГ у складі 4 бойовиків і відкрили вогонь на ураження. Після півгодинного бою ворог відступив, але в результаті зіткнення двоє українських військовослужбовців загинули. Похований в с. Свічкареве Кобеляцького району[111][113].
3668 54 ОМПБр.png Україна Подколзін Євген Юрійович 01992-11-19 19 листопада 1992, Липці Харківський район Харківська область. Молодший лейтенант, командир танкового підрозділу 54-ї окремої механізованої бригади, в/ч пп В2970. Останні місяці ніс службу за контрактом в зоні АТО. Залишились батьки, сестра. 02017-03-12 12 березня 2017 За повідомленням Харківської РДА, загинув в зоні проведення АТО (місце та обставини не уточнені). Похований 14 березня в рідному селі Липці[114].
За повідомленням видання «Лівий берег» з посиланням на джерела в поліції, вночі у с. Парасковіївка (Бахмутський район) Донецької області під час сварки 38-річний молодший сержант застрелив свого командира, 24-річного молодшого лейтенанта[115].
3669 10 гірсько-штурмова бригада.png Україна Атакішиєв Сахіб Магеррам огли 01967-05-08 8 травня 1967, Гянджа Азербайджан. Мешкав у м. Сватове Луганська область. Сержант, механік-водій гірсько-штурмового взводу 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Азербайджанець. Строкову службу проходив в Білорусі у танкових військах. Отримав вищу освіту за спеціальністю інженер-технолог харчової промисловості. 1997 року оселився у місті Сватове, де раніше проживала його рідна сестра. Приватний підприємець (ФОП), мав магазин «Жасмін» у Сватові, навпроти ДК. Пішов на фронт захищати свою другу Батьківщину, підписавши трирічний контракт 29 липня 2016 року. Залишилися дружина та четверо дітей (троє дорослих дітей дружини та 16-річний молодший син). 02017-03-13 13 березня 2017 Загинув під час виконання бойового завдання в районі міста Авдіївка (Донецька область) від кулі снайпера калібру 7,62 мм, що влучила рикошетом. Похований на центральному кладовищі Сватова[116].
3670 24 ОМБр.png Україна Князев Володимир Михайлович
(Позивний «Кіпіш»)
01998-07-21 21 липня 1998, 18 років, Бортники (Жидачівський район) Львівська область. Військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади. Виріс у багатодітній родині, мама працює у лікарні, батько — на будівництві, виховували п'ятьох дітей. Свого часу Володимир хотів стати священником, прислужував у церкві. Потім думав стати поліцейським. По закінченні 9 класу вступив у Новороздільський професійний ліцей № 5 за фахом бармена. Він обрав захист Батьківщини, мріяв стати військовим, навчатись у львівській Академії Сухопутних військ. Одразу ж по досягненні 18 років пішов боронити рідну Україну, попри вмовляння матері підписав контракт, у війську — з 30 серпня 2016 року. На Яворівському полігоні пройшов підготовку на гранатометника. На фронті був у складі екіпажу БМП-2. Залишилися батьки, троє братів і сестра. 02017-03-13 13 березня 2017 Загинув від поранення у голову під час виконання завдань військової служби в Луганській області. Похований в Бортниках з усіма військовими почестями, у почесній варті були 40 курсантів Академії Сухопутних військ, які прибули зі Львова[117].
3671 93 ОМБр.png Україна Стаценко Геннадій Анатолійович 01969 1969, Городня Чернігівська область. Молодший сержант, мінометник 93-ї окремої механізованої бригади, в/ч пп В2830. Мобілізований в серпні 2014 року, після понад року служби повернувся додому, а з червня 2016 проходив службу за контрактом на Луганщині. Залишилися дружина та двоє дорослих дітей, дочка і син. 02017-03-15 15 березня 2017 Помер від хвороби під час несення військової служби в Лисичанську (Луганська область). Поховання 18 березня в Городні[118].
3672 14-а механізована бригада.svg Україна Яворський Микола Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01982-12-09 9 грудня 1982, Поворськ Ковельський район Волинська область. Солдат 14-ї окремої механізованої бригади. Після строкової армійської служби працював у луцькому СІЗО, 2003 року закінчив школу прапорщиків, з 2005 працював у дитячій виправній колонії м. Ковель. В подальшому служив у комендатурі авіаційного полігону в Поворську. Коли почалася війна, пішов на контрактну службу в 14 ОМБр. Був поранений на фронті, лікувався у шпиталі, після чого повернувся в бригаду. Залишились батьки, брат, дружина та двоє синів, 2012 і 2014 р.н. 02017-03-16 16 березня 2017 Загинув о 20:25 під час виконання бойових задач поблизу с. Лобачеве (Новоайдарський район) Луганської області в результаті вибуху міномета М120-15 «Молот» і детонації боєкомплекту у кузові автомобіля. Двоє військовослужбовців загинули, 7 дістали поранень. Похований в рідному селі Поворськ[119][120].
3673 14-а механізована бригада.svg Україна Грабарчук Микола Олегович
(«Кока»)
01996-08-07 7 серпня 1996, 20 років, Печеське Красилівський район Хмельницька область. Старший солдат, військовослужбовець мінометної батареї 14-ї окремої механізованої бригади. 2015 року закінчив Хмельницьке професійно-технічне училище за фахом «муляр-штукатур». Захоплювався риболовлею, полюванням, любив ремонтувати техніку, займався спортом. Працював разом з батьками на будівельних роботах в своєму селі. Допомагав зводити будівлю недільної школи на території Печеської церкви. Пішов на військову службу за контрактом у вересні 2016, з 11 грудня перебував у зоні АТО. Залишились батьки, сестра. 02017-03-16 16 березня 2017 Загинув о 20:25 під час виконання бойових задач поблизу с. Лобачеве (Новоайдарський район) Луганської області в результаті вибуху міномета М120-15 «Молот» і детонації боєкомплекту у кузові автомобіля. Двоє військовослужбовців загинули, 7 дістали поранень. Похований в рідному селі Печеське[119][121].
3674 95-оаембр.svg Україна Денега Вадим Васильович 01974-07-14 14 липня 1974, Івано-Франківськ. Кулеметник 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Служив за контрактом в 114-ій бригаді тактичної авіації, півроку тому був відряджений до 95-ї бригади. Воював під Горлівкою, Авдіївкою. Півтора роки тому у ДТП на Коломийщині загинула 16-річна донька Вадима. 02017-03-16 16 березня 2017 Загинув (помер) під час виконання обов'язків військової служби, місце й обставини не уточнено. Похований на міському кладовищі Івано-Франківська у Чукалівці[122].
За інформацією видання «Таймер», 16 березня у Слов'янську (Донецька область) в санаторії «Ювілейний», де розташована 95-та ОДШБр, у кімнаті зберігання зброї, був знайдений застрелиним боєць 2-го батальйону. За версією поліції військовослужбовець покінчив життя самогубством.[123]
3675 93 ОМБр.png Україна Кушнір Дмитро Анатолійович
(Позивний «Лис»)
01970-05-18 18 травня 1970, Дніпро. Старший навідник гранатометного взводу 93-ї окремої механізованої бригади. Мобілізований на початку 2015 року, воював у Пісках під Донецьком. В січні 2017 повернувся на військову службу вже за контрактом. Працював з АГС-17 «Полум'я», також був механіком, чудово розбирався в машинах та техніці. Одружений. 02017-03-17 17 березня 2017 Загинув внаслідок підриву на саморобному вибуховому пристрої з «розтяжкою» поблизу с. Кримське (Новоайдарський район) Луганської області, під час перевірки території по берегу р. Сіверський Донець. Від вибуху Дмитро дістав численні осколкові поранення голови, кінцівок та тулуба, що несумісні з життям. Похований на Краснопільському кладовищі м. Дніпро[124].
3676 501 ОБМП.png Україна Галайчук Леонід Леонідович
(Позивний «Угрюмий»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01991-09-18 18 вересня 1991, Обжиле Балтської міської громади Одеська область. Сержант, командир відділення гранатометного взводу 501-го окремого батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти. Коли батьки розлучилися, переїхав з мамою в Молдову, там закінчив 9 класів. Повернувся в Україну до батька, працював на будівництві. Строкову службу проходив в зенітно-ракетних військах у 2010—2011 рр. З початком війни навесні 2014 року добровольцем став на захист Батьківщини, служив у прикордонних військах ДПСУ[125]. Після демобілізації навесні 2015 року пішов на контрактну службу в морську піхоту, і знову на фронт. Залишились батьки і сестра. 02017-03-17 17 березня 2017 Загинув на спостережному пості поблизу села Водяне (Волноваський район) Донецької області, на маріупольському напрямку. Від розриву міни двоє морпіхів загинули на місці. Похований у рідному селі[126][127].
3677 501 ОБМП.png Україна Кондратюк Олексій Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01995-07-05 5 липня 1995, Пісків Костопільський район Рівненська область. З дитинства мешкав у м. Костопіль. Матрос 501-го окремого батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти. 2012 року закінчив Сарненський професійний аграрний ліцей за професією тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, слюсар-ремонтник. Працював у багатогалузевому житлово-комунальному підприємстві Костополя слюсарем-сантехніком. В травні 2016 року був призваний на військову службу за контрактом. Залишилися батьки, брат, дружина та 2-річний син. 02017-03-17 17 березня 2017 Загинув від смертельного поранення у голову на спостережному пості поблизу села Водяне (Волноваський район) Донецької області, на маріупольському напрямку. Від розриву міни двоє морпіхів загинули на місці. Похований в Костополі на новому кладовищі[126][128].
3678 92 ОМБр.png Україна Ілюшко Ігор Михайлович 01989-02-10 10 лютого 1989, Чорноземне (Якимівський район) Запорізька область. Молодший сержант, командир гармати 92-ї окремої механізованої бригади. 2007 року закінчив Професійний ліцей залізничного транспорту в Мелітополі, де здобув фах помічника машиніста електровозу. Там же здобув другу професію слюсаря-ремонтника. Відслужив строкову армійську службу. Працював в локомотивному депо Нижньодніпровськ-Вузол помічником машиніста, бригадиром бригади слюсарів. З 29 березня 2016 року перебував на військовій службі за контрактом. Залишилися батьки, громадянська дружина і двоє маленьких синів, 2014 і 2015 р.н. 02017-03-17 17 березня 2017 Загинув внаслідок обстрілу поблизу міста Мар'їнка (Донецька область). Похований в с. Чорноземне[129].
3679 54 ОМПБр.png Україна Костін Андрій Андрійович 01997-08-12 12 серпня 1997, 19 років, Костянтинівка Донецька область. Солдат 54-ї окремої механізованої бригади, в/ч пп В2970. Закінчив Костянтинівський професійний ліцей. Займався боксом, грав на гітарі. В березні 2016 року 18-річний юнак став на захист рідної Донеччини, підписавши контракт на військову службу. Єдина дитина у батьків. 02017-03-18 18 березня 2017 Загинув в с. Відродження (Бахмутський район) Донецької області, від кульових поранень у голову та легені, що несумісні з життям. Похований у Костянтинівці[130].
3680 36 ОБрМП.png Україна Чернецький В'ячеслав Йосипович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01994-06-16 16 червня 1994, Мурафа (Шаргородський район) Вінницька область. Матрос 36-ї окремої бригади морської піхоти. 2013 року закінчив Вище художнє професійно-технічне училище № 5 м. Вінниця. З 2013 року перебував на військовій службі за контрактом. Залишились батьки. 02017-03-20 20 березня 2017 Вранці поблизу села Водяне (Волноваський район) Донецької області українські захисники відбили напад двох диверсійних груп противника і в результаті контратаки висунулись уперед, в бік окупованого села Пікузи, та зайняли позицію ворога. З боку російсько-терористичних угруповань розпочався масований обстріл втраченої позиції і села Водяного з важкої артилерії, мінометів та РСЗВ БМ-21 «Град». Український підрозділ вимушений був відступити назад. Внаслідок боїв загинули два українських морпіха, 5 поранені. Тіла загиблих вдалося забрати у бойовиків лише 23 березня. Похований 26 березня в с. Мурафа[131][132].
3681 36 ОБрМП.png Україна Полєвий Дмитро Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01980-02-02 2 лютого 1980, Дніпро (жилмасив «Тополя-2»). Старший матрос, старший стрілець 1-ї роти 701-го окремого батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти. Займався боді-білдінгом, боксом, дзюдо. Закінчив професійно-технічне училище №20 за спеціальністю газоелектрозварювальника. З 2003 по 2005 роки заочно навчався в Дніпропетровському державному Технікумі економіки та бізнесу за спеціальністю «товарознавство та комерційна діяльність», здобув кваліфікацію товарознавця-комерсанта. 16 червня 2016 вступив на військову службу за контрактом. Розлучений, залишились мати, брат та 9-річна донька. 02017-03-20 20 березня 2017 Вранці поблизу села Водяне (Волноваський район) Донецької області українські захисники відбили напад двох диверсійних груп противника і в результаті контратаки висунулись уперед, в бік окупованого села Пікузи, та зайняли позицію ворога. З боку російсько-терористичних угруповань розпочався масований обстріл втраченої позиції і села Водяного з важкої артилерії, мінометів та РСЗВ БМ-21 «Град». Український підрозділ вимушений був відступити назад. Внаслідок боїв загинули два українських морпіха, 5 поранені. Тіла загиблих вдалося забрати у бойовиків лише 23 березня. Похований 25 березня на Краснопільському кладовищі м. Дніпро[131][133].
3682 30 ОМБр.png Україна Бондар Руслан Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01978-06-27 27 червня 1978, Крижопіль Вінницька область. Прапорщик, механік-водій БМП-2 2-го механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади. Закінчив Заболотненське вище професійно-технічне училище за фахом «повар-кондитер». 1997 року був призваний на строкову службу, закінчив школу прапорщиків в «Десні», майже 20 років служив у 15-ій бригаді транспортної авіації (в/ч А2215, Бориспіль), технік лабораторії в центрі обробки інформації. У вересні 2016-го відряджений до 30-ї ОМБр в зону бойових дій. За вісім днів мав поїхати у відпустку, під час якої збирався одружитися. Залишилися мати і молодший брат. 02017-03-20 20 березня 2017 Загинув о 14:27 від кулі снайпера поблизу смт Новотроїцьке (Волноваський район) Донецької області. З Русланом попрощались в його військовій частині в Борисполі. Похований у Крижополі[134].
3683 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Новосільський Ярослав Петрович 01992-08-04 4 серпня 1992, Скотареве Шполянський район Черкаська область. Військовослужбовець ЗСУ (підрозділ не уточнено, ймовірно, десантні війська). Служив в районі м. Мар'їнка. Залишились батьки. 02017-03-20 20 березня 2017 Помер від менінгіту в Харківському шпиталі. Похований в с. Скотареве[135].
3684 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Військовослужбовець механізованої бригади ЗСУ (підрозділ не уточнено). 02017-03-22 22 березня 2017 За попередньою інформацією прес-центру штабу АТО, внаслідок обстрілу опорного пункту підрозділу поблизу міста Авдіївка (Донецька область) загинув військовослужбовець[136].
3685 UA army main.jpg Україна Шматко Дмитро Ігорович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Токівське Апостолівський район Дніпропетровська область. Солдат, механік-водій 184-го Навчального центру НАСВ, в/ч пп В4264 (Яворівський полігон). 02017-03-23 23 березня 2017 За повідомленнями в соцмережах, вбитий в зоні АТО 23 березня, місце й обставини смерті не уточнено. Прощання з Дмитром у с. Токівське 25 березня[137].
3686 17 ОТБр (2016).png Україна Маленко Олександр Андрійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01984-03-24 24 березня 1984, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 1-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону «Хижак» 17-ї окремої танкової бригади. Закінчив криворізьке ПТУ №29 за фахом зварювальника. Працював на Центральному гірничо-збагачувальному комбінаті, а згодом — в охороні КП «Швидкісний трамвай». Вступив на військову службу за контрактом. Залишилася мати, нещодавно вона втратила чоловіка і старшого сина. 02017-03-24 24 березня 2017 Загинув (у День свого народження) від мінно-вибухової травми в результаті мінометного обстрілу поблизу с. Новозванівка (Попаснянський район Луганська область). Побратими винесли пораненого Олександра з бойової позиції, але чисельні осколкові поранення були несумісні з життям. Похований на Алеї слави Центрального кладовища Кривого Рогу[138].
3687 24 ОМБр.png Україна Павлів Володимир Віталійович
(Позивний «Огоньок»)
01974-12-06 6 грудня 1974, Львів. Сержант, гранатометник-кулеметник — командир відділення 24-ї окремої механізованої бригади. Тривалий час мешкав за кордоном, в Англії та Бельгії, однак повернувся в Україну і пішов добровольцем на фронт у складі 34-го ОМПБ (у повідомленні Львівської міськради вказано 34 бригада). З грудня 2016 року перебував на військовій службі за контрактом в 24 ОМБр. Залишилися батьки, брат і сестра. 02017-03-24 24 березня 2017 Загинув близько 17:00 від осколкового поранення голови внаслідок обстрілу взводно-опорного пункту поблизу с. Новоолександрівка (Попаснянський район) Луганської області. Похований у Львові, на Полі почесних поховань №76 Личаківського кладовища[139].
3688 93 ОМБр.png Україна Селін Іван Васильович
(Позивний «Кок»)
01987-01-05 5 січня 1987, Підгородне Дніпровський район (Дніпропетровська область). Командир бойової машини 3-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади. Закінчив Дніпровське ПТУ № 2, де здобув фах «машиніст тепловоза». З 2006 по 2012 працював на Нижньодніпровському трубопрокатному заводі групи «Інтерпайп» машиністом електромостового крану. Потім — робота кранівника на металобазі «АВметалург», трохи працював і на кондитерській фабриці. В листопаді 2015 підписав контракт на військову службу. Отримав військову спеціальність «механік-стрілець». Влітку 2016-го став командиром БТР. Воював на Донеччині у Зайцевому, на Луганщині в Кримському. Залишилися мати і дружина з її маленькою донькою. 02017-03-24 24 березня 2017 Загинув в зоні АТО, місце й обставини не уточнено. Похований у м. Підгородне[140].
3689 25 ОМПБ ЗСУ.png Україна Білоцерковець Микола Анатолійович
(Позивний «Тихий»)
01991-02-17 17 лютого 1991, Харків. Військовослужбовець 25-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь» 54-ї ОМПБр. Залишилися мати і молодший брат. 02017-03-26 26 березня 2017 В ніч на 22 березня до м. Дніпра гелікоптером доправили чотирьох військових, які постраждали внаслідок пожежі у будинку в с. Троїцьке (Попаснянський район) Луганської області. За словами лікарів, за характером уражень бійці постраждали від вибуху у закритому приміщенні, після якого зайнялася пожежа. Микола був у найтяжчому стані, — 70% опіків тіла, тяжкі опіки органів дихання. Перебував в реанімації, підключений до апарату штучної вентиляції легенів. Помер 26 березня о 6:30 в опіковому відділенні 2-ї міської лікарні Дніпра. Похований на Алеї Слави 18-го кладовища Харкова[141].
3690 18-а бригада армійської авіації.png Україна Волошин Євгеній Петрович 01978-09-18 18 вересня 1978, Горішні Плавні Полтавська область. Підполковник, командир екіпажу військового гелікоптеру Мі-2, заступник командира вертолітної ескадрильї 18-ї окремої бригади армійської авіації Сухопутних військ (Полтава). 1999 року закінчив Харківський національний університет повітряних сил імені Івана Кожедуба. Виконував завдання в Африці, був досвідченим пілотом. Залишилися дружина і 7-річний син. 02017-03-26 26 березня 2017 Загинув в результаті авіакатастрофи військового гелікоптеру Мі-2, яка сталася біля с. Малинівка (Слов'янський район) Донецької області, в 13 км від аеродрому м. Краматорська. За попередніми висновками, катастрофа сталася внаслідок зіткнення з лінією електропередач. Загинули 5 офіцерів ЗСУ, — 3 члени екіпажу і 2 пасажири. 30 березня з льотчиками попрощались у військовій частині в Полтаві. Похований на міському кладовищі у Горішніх Плавнях[142][143][144].
3691 18-а бригада армійської авіації.png Україна Мовчан Дмитро Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01978-02-12 12 лютого 1978, Рокитне (Кременчуцький район) Полтавська область. Мешкав у м. Кременчук. Капітан, льотчик-штурман, другий пілот військового гелікоптеру Мі-2 18-ї окремої бригади армійської авіації Сухопутних військ (Полтава). Разом з батьками у дитинстві переїхав до Кременчука. Закінчив Кременчуцький професійний ліцей №7 за професією верстатника. Але Дмитро мріяв про небо, тож 1996 року вступив до Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету, який закінчив у 1999 році. З листопада 2012-го служив за контрактом штурманом 16-ї вертолітної бригади в Бродах. Від початку бойових дій виконував завдання в зоні АТО, на вертольоті Мі-24. В 2014 його вертоліт підбили, йому тоді вдалося вижити. 2015 року перевівся в Полтаву до 18-ї бригади. Залишились батьки і молодший брат. В грудні 2016 був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ст.[145] 02017-03-26 26 березня 2017 Загинув в результаті авіакатастрофи військового гелікоптеру Мі-2, яка сталася біля с. Малинівка (Слов'янський район) Донецької області, в 13 км від аеродрому м. Краматорська. За попередніми висновками, катастрофа сталася внаслідок зіткнення з лінією електропередач. 30 березня з льотчиками попрощались у військовій частині в Полтаві. Після прощання в Кременчуці похований в рідному с. Рокитне[142][143][146].
3692 18-а бригада армійської авіації.png Україна Кандул Роман Григорович 01983-07-09 9 липня 1983, Семенівка Полтавська область. Старший лейтенант, бортовий технік військового гелікоптеру Мі-2 18-ї окремої бригади армійської авіації Сухопутних військ (Полтава). 2005 року закінчив Харківський національний університет повітряних сил імені Івана Кожедуба. З 2009-го проходив військову службу у 831 бригаді тактичної авіації в Миргороді. З 2015-го служив у 18 ОБрАА в Полтаві. Захоплювався масштабним моделюванням. Був консультантом проекту Aviation Fans' Shop (сувенірна продукція на авіаційну тематику)[147]. Батько Романа помер, залишились мати, молодший брат, дружина та двоє дітей, 4-річний син і новонароджена донька, яку Роман так і не побачив. 02017-03-26 26 березня 2017 Загинув в результаті авіакатастрофи військового гелікоптеру Мі-2, яка сталася біля с. Малинівка (Слов'янський район) Донецької області, в 13 км від аеродрому м. Краматорська. За попередніми висновками, катастрофа сталася внаслідок зіткнення з лінією електропередач. 30 березня з льотчиками попрощались у військовій частині в Полтаві. Похований в смт Семенівка[142][143][148].
3693 UA army main.jpg Україна Мельник Валерій Іванович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
01966-06-23 23 червня 1966, 50 років, Радомишль Житомирська область. Полковник, начальник управління організаційно-планового та експлуатації — заступник начальника Центрального автомобільного управління ЗС України Озброєння Збройних сил України. 1988 року закінчив з відзнакою Київське вище танкове інженерне училище. Свою офіцерську службу розпочав у Групі радянських військ у Німеччині, на посаді заступника командира танкової роти з озброєння та заступника командира окремого танкового батальйону з озброєння. Після розпаду СРСР повернувся в рідну Україну, служив на посадах заступника начальника автомобільної бази з технічної частини, начальника автомобільної служби центру забезпечення Міноборони. 2003 року закінчив з відзнакою Національну Академію оборони України. Проходив службу на посадах заступника командира полку з озброєння, начальника відділу оборонного планування Головного управління оперативного забезпечення ЗСУ та начальника управління ОПЄ — заступника начальника Центрального автомобільного управління Озброєння. Близько 20 разів нагороджувався відзнаками Генштабу, Міноборони України та державними нагородами. Під час виконання обов'язків начальника Озброєння штабу АТО організував та особисто керував технічним забезпеченням військ, залучених до виконання бойових завдань. 02017-03-26 26 березня 2017 Загинув в результаті авіакатастрофи військового гелікоптеру Мі-2, яка сталася біля с. Малинівка (Слов'янський район) Донецької області, в 13 км від аеродрому м. Краматорська. За попередніми висновками, катастрофа сталася внаслідок зіткнення з лінією електропередач. З двома офіцерами попрощались 29 березня у Києві, в приміщенні Озброєння ЗСУ. Похований в Радомишлі[142][149][150].
3694 UA army main.jpg Україна Калитич Віктор Михайлович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
01963-06-27 27 червня 1963, 53 роки, Чоп Закарпатська область. Мешкав у м. Львів. Полковник, начальник відділу ремонту ракетно-артилерійського озброєння управління експлуатації, ремонту та технічної підготовки центрального ракетно-артилерійського управління ЗС України Озброєння Збройних сил України. З 1985 до 1990 року проходив службу в Групі радянських військ у Німеччині на посаді начальника загону, командира радіотехнічних військ. З 1990 до 1992 служив у Далекосхідному окрузі в Хабаровську (РРФСР, СРСР). З 1995 до 2005 ніс службу в Західному оперативному командуванні (Україна). З вересня 2005 року - полковник запасу, військовий пенсіонер. З 2008 року — старший науковий співробітник науково-дослідного відділу (ракетних військ та артилерії) наукового центру Національної академії сухопутних військ. В подальшому працював у Львові в сфері нерухомості. З початком війни активно допомагав армії, в січні 2015 року повернувся до ЗСУ, служив на Яворівському полігоні, тренував військовослужбовців за напрямком ракетно-артилерійського озброєння. Виконував обов'язки в зоні проведення АТО. Залишилися мати, дружина, донька та онук. 02017-03-26 26 березня 2017 Загинув в результаті авіакатастрофи військового гелікоптеру Мі-2, яка сталася біля с. Малинівка (Слов'янський район) Донецької області, в 13 км від аеродрому м. Краматорська. За попередніми висновками, катастрофа сталася внаслідок зіткнення з лінією електропередач. З двома офіцерами попрощались 29 березня у Києві, в приміщенні Озброєння ЗСУ. Похований у Львові, на Полі почесних поховань №76 Личаківського кладовища[142][149][151].
3695 72 ОМБр (1).png Україна Мосійчук Сергій Олександрович 01997-02-22 22 лютого 1997, 20 років, Корець Рівненська область. Солдат 72-ї окремої механізованої бригади. Закінчив вище професійне училище №24 за фахом електрика. Захоплювався технікою, мотоциклами, займався спортом, з 13 років вже вмів керувати автівкою. В січні 2016 року вступив на військову службу за контрактом. Був поранений на фронті, зі шпиталю повернувся на передову. Залишилися батьки, сестра і брат. 02017-03-26 26 березня 2017 Внаслідок мінометного обстрілу опорного пункту неподалік м. Авдіївка (Донецька область) загинули три військовослужбовця бригади, ще троє дістали поранень. Мінометна міна потрапила в бліндаж, де перебували бійці. Похований на міському кладовищі Корця, що поблизу Свято-Сергіївської церкви[152][153].
3696 72 ОМБр (1).png Україна Козарук Петро Михайлович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01977-05-24 24 травня 1977, Турка Коломийський район Івано-Франківська область. Мешкав у с. Райгородок (Бердичівський район) Житомирська область. Старший сержант, командир гарматного розрахунку 72-ї окремої механізованої бригади. Був мобілізований 24 квітня 2015 року, більше року ніс службу в зенітному дивізіоні 57-ї ОМПБр, під Горлівкою. У листопаді 2016 повернувся додому, а вже 1 грудня вступив на військову службу за контрактом. Дружина Петра теж служить за контрактом у 72 ОМБр, санінструктором. Останні роки Петро мешкав з дружиною та її двома дітьми у Райгородку. В Турці у нього залишились мати та двоє дітей від першого шлюбу. 02017-03-26 26 березня 2017 Загинув внаслідок обстрілу опорного пункту неподалік м. Авдіївка (Донецька область). Мінометна міна потрапила в бліндаж, де перебували бійці. Похований в с. Райгородок[152][154].
3697 72 ОМБр (1).png Україна Тимченко Олексій Степанович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01994-08-25 25 серпня 1994, Стеблів Корсунь-Шевченківський район Черкаська область. Солдат 72-ї окремої механізованої бригади. Закінчив професійно-технічне училище за фахом «автослюсар, водій». Займався спортом. Працював на пилорамі та цегляному заводі. У війську з 2016 року, пройшов підготовку в «Десні», стрілець-навідник ЗУ-23-2, підписав контракт на 3 роки. Залишились батьки та дві старші сестри. 02017-03-26 26 березня 2017 Загинув внаслідок обстрілу опорного пункту неподалік м. Авдіївка (Донецька область). Мінометна міна потрапила в бліндаж, де перебували бійці. Похований на центральному кладовищі смт Стеблів[152][155].
3698 46th Battalion patch (Ukraine).png Україна Писаренко Владислав В'ячеславович
(Позивний «Растішка»)
01995-07-16 16 липня 1995, Донецьк. Солдат, гранатометник штурмового відділення штурмового взводу 1-ї штурмової роти 46-го окремого батальйону спеціального призначення «Донбас-Україна» 54-ї ОМБр. Належав до спільноти ультрас ФК «Шахтар». У квітні 2015 року 19-річний хлопець пішов захищати Україну і рідну Донеччину у лавах 2-ї роти полку «Азов». На початку серпня 2016 перейшов до батальйону ЗСУ «Донбас-Україна». Батьки залишились на окупованій території. 02017-03-27 27 березня 2017 Близько 13:00, під час виконання бойового завдання з обстеження території, внаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої на «світлодарській дузі» біля с. Новолуганське (Бахмутський район, Донецька область) загинули два військовослужбовця батальйону[156][157].
3699 46th Battalion patch (Ukraine).png Україна Наріжний Максим Сергійович 01995-12-28 28 грудня 1995, Суми. Солдат, санітар-стрілець штурмового відділення штурмового взводу 1-ї штурмової роти 46-го окремого батальйону спеціального призначення «Донбас-Україна» 54-ї ОМБр. Футболіст, грав за сумські команди в молодіжних чемпіонатах України та турнірах Сумської області[158]. По закінченні школи вступив на навчання у Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка. 2015 року перейшов на заочну форму навчання і підписав контракт на військову службу в ЗСУ. 02017-03-27 27 березня 2017 Близько 13:00, під час виконання бойового завдання з обстеження території, внаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої на «світлодарській дузі» біля с. Новолуганське (Бахмутський район, Донецька область) загинули два військовослужбовця батальйону. Похований в Сумах, на Алеї Слави[156][159].
3700 130-й розвідувальний батальйон.png Україна Лисенко Вадим Анатолійович
(Позивний «Зомбі»)
Дніпро. Матрос, санінструктор роти вогневої підтримки 130-го окремого розвідувального батальйону. В батальйоні служив за контрактом з лютого 2015, пройшов бої в Кримському, Попасній. Залишились мати і дружина (волонтер). 02017-03-28 28 березня 2017 Помер вночі під час чергування в медпункті, через зупинку серця. Похований у м. Дніпро[160].
3701 44-та ОАБр.png Україна Єгоренко Володимир Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01966-05-19 19 травня 1966, 50 років, Одеса (район Слобідка). Солдат, водій батальйону охорони (колишній 6-й ОМПБ «Збруч») 44-ї окремої артилерійської бригади. Вже вдруге підписав контракт на військову службу. Залишилися дружина та двоє дітей. 02017-03-29 29 березня 2017 Автомобіль ГАЗ-66, яким керував військовослужбовець, потрапив під мінометний обстріл близько 17:00 поблизу с. Троїцьке (Попаснянський район) Луганської області. Внаслідок прямого влучення міни 120 мм калібру Володимир дістав численних осколкових та вогнепальних поранень, його терміново доправили до Попаснянської міської лікарні, втім врятувати життя воїна лікарям не вдалося, він помер в реанімації. Похований на Західному кладовищі Одеси[161].
3702 54 ОМПБр.png Україна Вельможко Антон Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01989-01-07 7 січня 1989, мешканець м. Запоріжжя. Солдат, військовослужбовець 54-ї окремої механізованої бригади. З липня 2014 року працював у ПрАТ «Запоріжвогнетрив», вогнетривником в цеху ремонту промислового обладнання. У війську з 2015 року, 14 грудня 2016 підписав контракт. Залишились мати і брат. 02017-03-29 29 березня 2017 Загинув від осколкового поранення в результаті артобстрілу на «світлодарській дузі». Похований в Запоріжжі[162].
За повідомленням прес-центру штабу АТО, внаслідок бойових дій на «світлодарській дузі», поблизу смт Луганське (Бахмутський район Донецька область), загинув військовослужбовець однієї з механізованих бригад. За попередньою інформацією, військовий загинув від кулі ворожого снайпера[163].
3703 24 ОМБр.png Україна Кубішин Богдан Ігорович 01997-08-09 9 серпня 1997, 19 років, Довгомостиська Мостиський район Львівська область. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 24-ї окремої механізованої бригади. Виріс у багатодітній родині. Закінчив Довгомостиський НВК. 20 жовтня 2016 року вступив на військову службу за контрактом. Залишилися мати, вітчим, чотири сестри та два брати. Двоє братів Богдана, військовослужбовці-контрактники, також служать на Сході України. 02017-03-29 29 березня 2017 Помер від кульового поранення голови у військово-медичному клінічному центрі м. Харків, куди був доставлений вранці 26 березня з Попаснянського району Луганської бласті. Наскрізне вогнепальне поранення голови з пошкодженням головного мозку. За попередніми даними, хлопець намагався покінчити життя самогубством. Попаснянським райвідділом поліції відкрите провадження за статтею «Порушення правил поводження зі зброєю». Похований в с. Довгомостиська[164].
3704 72 ОМБр (1).png Україна Педак Олександр Анатолійович
(Позивний «Шао-Лінь»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01959-04-04 4 квітня 1959, 57 років, Запоріжжя. Старший солдат, старший навідник мінометної батареї 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади. Був призваний за мобілізацією в лютому 2015 року, згодом підписав контракт до закінчення особливого періоду. Залишилося двоє дітей. 02017-03-30 30 березня 2017 Загинув близько 18:00 в промзоні м. Авдіївка (Донецька область), в результаті вибуху міномета М120-15 «Молот». Військова прокуратура проводить слідство щодо причин та обставин, що призвели до вибуху. Похований у Запоріжжі[165][166].
3705 72 ОМБр (1).png Україна Новохатько Олег Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01992-01-01 1 січня 1992, Сердюківка Смілянський район Черкаська область. Солдат 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади. Закінчив Черкаський державний технологічний університет, здобувши спеціальність інженера-механіка. Працював у місцевому сільгосппідприємстві «Сердюківка». Навесні 2016 року підписав контракт на військову службу. Залишились батьки. 02017-03-30 30 березня 2017 Загинув близько 18:00 в промзоні м. Авдіївка (Донецька область), в результаті вибуху міномета М120-15 «Молот». Військова прокуратура проводить слідство щодо причин та обставин, що призвели до вибуху. Похований в с. Сердюківка[165][167].
3706 Ukrainian Volunteer Corps logo.png Україна Сумський Дмитро Михайлович
(Позивний «Шаман»)
01974-09-24 24 вересня 1974, Київ. Доброволець розвідувального підрозділу «Санта» Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». Музикант, колишній гітарист київського рок-гурту «Inferno» (у 1990-х роках)[168]. На війні з 2014 року. Пройшов бої під Донецьком, у Пісках. В лютому 2016 року був серед бійців, які першими зайшли на позиції в промзоні Авдіївки[169]. Залишились сестра, брат і цивільна дружина. 02017-03-30 30 березня 2017 Загинув близько 18:00 в промзоні м. Авдіївка (Донецька область), в результаті вибуху міномета М120-15 «Молот». Військова прокуратура проводить слідство щодо причин та обставин, що призвели до вибуху. Похований на Лісовому цвинтарі Києва[165][170].
3707 92 ОМБр.png Україна Капралов Володимир Васильович 01981-07-08 8 липня 1981, Вільнянськ Запорізька область. Гранатометник 92-ї окремої механізованої бригади. До війни працював будівельником, їздив на заробітки до РФ. 2015 року пішов добровольцем на фронт у складі 37-го ОМПБ «Запоріжжя». В лютому 2017 підписав контракт на військову службу в 92 ОМБр. Мати померла навесні 2016 року, залишилися батько, сестра, син 2008 р.н. 02017-03-31 31 березня 2017 12 березня дістав численні осколкові поранення голови, тулуба та кінцівок внаслідок обстрілу поблизу м. Мар'їнка (Донецька область), закривши собою двох побратимів. Перебував у стані коми, в обласній лікарні ім. Мечникова у Дніпрі 9 годин тривала операція з видалення осколків, ще понад два тижні Володимир боровся за життя. Помер 31 березня. Похований у Вільнянську, на Павлівському кладовищі[171].
3708 Security Service of Ukraine Emblem.svg Україна Хараберюш Олександр Іванович
(Позивний «Душман» / «Хара»)
Орден «За мужність» І ступеня
01977-10-13 13 жовтня 1977, Донецьк. Полковник, заступник начальника головного відділу контррозвідки Управління Служби безпеки України в Донецькій області. Кандидат юридичних наук, за його співавторством вийшло кілька наукових робіт за правоохоронною тематикою. З початком АТО переїхав із сім'єю до Маріуполя. На рахунку офіцера СБУ близько 80 затримань російських агентів і терористів, за його участі було затримано диверсійну групу «Мангуста»[172], яка 9 травня 2014 року здійснила збройний напад на маріупольській відділ міліції. Глава СБУ Василь Грицак назвав полковника Хараберюша одним з найкращих контррозвідників в Україні. Залишилися батьки, дружина та двоє дітей, молодшій доньці – два роки.
Прим. Батько Олександра Хараберюша, Іван Федорович Хараберюш, — доктор юридичних наук, професор кафедри права та публічного адміністрування Маріупольського державного університету[173].
02017-03-31 31 березня 2017 Загинув о 08:35 в Центральному районі м. Маріуполь (Донецька область), неподалік ринку «Едельвейс», в результаті вибуху автомобіля Тойота Ленд Крузер. Підрив автомобіля попередньо кваліфіковано як терористичний акт, пов'язаний з професійною діяльністю загиблого. 2 квітня з офіцером СБУ попрощались в Маріуполі, похований на Центральній алеї Старокримького кладовища[174].

Втрати силових структур в тилу під час війни[ред.ред. код]

Україна Левченко Євген Миколайович, 01986-09-10 10 вересня 1986, Володимирівка Волноваський район Донецька область. Мешкав у с. Верхня Терса Гуляйпільський район Запорізька область. Сержант, командир відділення 30-ї ОМБр. 1992 року переїхав з батьками на Гуляйпільщину. Після строкової армійської служби працював у правоохоронних органах Бердянська. Мобілізований влітку 2014 року. Після року служби повернувся додому, а 27 січня 2016 підписав контракт. Учасник бойових дій в зоні АТО. 02017-01-12 12 січня 2017 під час перебування у реабілітаційній відпустці в місті Бердянськ (Запорізька область) військовослужбовець зник, за два дні його тіло знайшли та упізнали в морзі. За попередніми даними, помер через відрив тромбу. Похований 15 січня в с. В. Терса. Залишилися батьки, дружина та 6-річна донька від першого шлюбу[175].

Україна Поле Константин Васильович, 01971 1971, Обухів Київська область. Капітан, офіцер по роботі з особовим складом військової частини морської піхоти. Перебував на військовій службі з серпня 1988 по лютий 1999 року. 20 травня 2014 знову пішов у військо захищати Батьківщину, після року служби демобілізувався, але у березні 2016 повернувся в зону бойових дій. 02017-01-14 14 січня 2017 помер на шляху додому в поїзді, раптово зупинилось серце. Похований на міському кладовищі Обухова[176].

Україна Надточеєв Олександр Олександрович, 01984 1984, Нікополь Дніпропетровська область. Військовослужбовець 34-го ОМПБ «Батьківщина» 57-ї ОМПБр. Мобілізований 2015 року, учасник АТО, в подальшому проходив військову службу за контрактом у Запорізькій області. Загинув 02017-01-15 15 січня 2017 під час несення військової служби в Запорізькій області. Похований в Нікополі. Залишились молодша сестра, донька[177]. Прим. За повідомленнями ЗМІ, 15 січня в місті Приморськ (Запорізька область), у місці дислокації в/ч (база відпочинку), близько 19:30 32-річний військовослужбовець 34-го батальйону отримав вогнепальне поранення з пістолета, помер до приїзду «швидкої»[178].

Україна Новоселов Євген , 01987-01-27 27 січня 1987, Кропивницький Кіровоградська область. Військовослужбовець 3-го ОПСпП. Служив в армії більше 8 років. Учасник бойових дій. Невдовзі мав знову їхати на ротацію в зону АТО. 02017-01-17 17 січня 2017 вранці повинен був прибути у розташування військової частини в місті Кропивницький, але не з'явився. Повісився, тіло в камуфляжній формі знайшли у Парку Космонавтів. Залишилася дружина і 3-річний син[179].

Україна Шарапов Олександр Анатолійович, 01972-04-01 1 квітня 1972, Василівка (Каховський район) Херсонська область. Старший сержант, командир відділення — командир бойової машини (БРДМ) 21-го ОМПБ «Сармат» 56-ї ОМПБр. 02017-02-01 1 лютого 2017, перебуваючи у відпустці на Херсонщині, помер від серцевого нападу. Похований в с. Василівка[180].

Україна Пухно Дмитро Сергійович, 01978-11-29 29 листопада 1978, Мелітополь Запорізька область. Капітан, військовослужбовець 23-го ОМПБ «Хортиця» 56-ї ОМПБр. Виріс в родині військового, батько — підполковник запасу, рідний брат — теж офіцер. Закінчив Львівський військовий ліцей та Одеський інститут сухопутних військ. Був розподілений на посаду командира взводу в один з підрозділів, через три роки звільнений за скороченням штату. У вересні 2016 року уклав контракт із ЗСУ. Перебуваючи у відпустці, отримав черепно-мозкову травму, в ніч на 19 січня 2017 року доставлений у Приазовську районну лікарню, звідки санавіацією перевезений до Мелітопольської міської лікарні № 1, пізніше — в Запорізьку обласну лікарню. Після операції перебував у комі, 02017-02-17 17 лютого 2017 помер, не приходячи до тями. Похований на центральній алеї Нового кладовища Мелітополя. Без батька залишилась 9-річна дитина[181].

Україна Максюков В'ячеслав Леонідович, 01981-04-25 25 квітня 1981, Ізмаїл Одеська область. Молодший сержант, санінструктор відділення аеромобільно-десантної роти. Був військовослужбовцем Лощинівської в/ч, останнім часом ніс службу за контрактом у військовій частині, що дислокується в Донецькій області. Звідти був відряджений на навчання у Житомирську область. 13 лютого 2017, на загальновійськовому полігоні ВДВ в Житомирській області, під час проведення ротних тактичних навчань з бойовою стрільбою дістав важке вогнепальне поранення у голову. 02017-02-18 18 лютого 2017 помер в Житомирській Обласній клінічній лікарні. Відкрито кримінальне провадження за статтею про порушення правил поводження зі зброєю. Тіло доправлене на поховання в Ізмаїл. Залишилися дружина та 10-річний син[182].

Україна Олефір Олександр (Позивний «Санич»), 01980 1980, Петрівка (Зіньківський район) Полтавська область. Солдат 16-го ОМПБ «Полтава» 58-ї ОМПБр. Був призваний за мобілізацією, восени 2016 підписав контракт. Учасник АТО, воював в районі Авдіївки. 02017-02-18 18 лютого 2017 о 12:44 в розташуванні 16-го ОМПБ у м. Глухів (Сумська область), у наметовому містечку, сталася пожежа. Внаслідок займання намету загинули двоє військовослужбовців, які в ньому спали (один навіть не зміг вибратися зі спальника, а другий встиг зробити лише кілька кроків), ще один боєць дістав опіків. Основна версія — порушення правил пожежної безпеки при опаленні приміщення пічкою-буржуйкою. Похований в с. Петрівка. Залишилися двоє дітей, син та донька[183].

Україна Ременець Пилип (Позивний «Філ»), 01990 1990, Велика Багачка Полтавська область. Сержант 16-го ОМПБ «Полтава» 58-ї ОМПБр. На контрактній службі з осені 2016 року. 02017-02-18 18 лютого 2017 о 12:44 в розташуванні 16-го ОМПБ у м. Глухів (Сумська область), у наметовому містечку, сталася пожежа. Внаслідок займання намету загинули двоє військовослужбовців, які в ньому спали (один навіть не зміг вибратися зі спальника, а другий встиг зробити лише кілька кроків), ще один боєць дістав опіків. Основна версія — порушення правил пожежної безпеки при опаленні приміщення пічкою-буржуйкою. Похований у Великій Багачці[183].

Україна Пономаренко Юрій, 01983 1983, Миколаїв. Сержант, розвідник-радіотелефоніст 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. Військовослужбовець за контрактом. Учасник АТО. 02017-02-24 24 лютого 2017 близько 8:00 на 37-му загальновійськовому полігоні ВДВ у Житомирській області, під час проведення підготовки тактичного поля для проведення стрільб, стався вибух гранати РПГ-22. Юрій загинув від отриманих поранень[184].

Україна Струк Олександр Богданович, 01962-03-24 24 березня 1962, 55 років, Хмельницький. Сержант, артилерист 24-ї окремої механізованої бригади. Маючи військовий досвід, пішов на фронт. З 2016 року ніс службу за контрактом. Дістав важке поранення та опіки в районі м. Попасна, лікувався в Центрі допомоги учасникам АТО м. Хмельницький. Після одужання, вирушив до пункту постійної дислокації військової частини на Львівщину. Виїхав у Львів на ротацію, мав вирушати в зону проведення АТО. Раптово помер 02017-03-26 26 березня 2017 внаслідок зупинки серця. Похований на міському кладовищі Хмельницького в Шаровечці. Залишилася дружина та доросла донька[185]. Прим. За повідомленням поліції, 55-річний мешканець м. Хмельницького, помер уві сні в санаторії м. Трускавець (Львівська область), куди він приїхав до товариша[186].

Померлі демобілізовані учасники АТО[ред.ред. код]

Україна Вірясов Ігор Анатолійович («Дід»), 1962 р.н., 54 роки, Одеса. Сержант, командир відділення 2-ї роти 1-го батальйону 93-ї ОМБр, підрозділ батальйону ОУН. Пройшов вишкіл у вишкільному центрі ОУН, 17 серпня 2015 року мобілізувався через військкомат. Воював в районі ДАП, позиція «Зеніт», Опитне, шахта «Бутівка», де дістав важку контузію. У листопаді 2016 демобілізований за станом здоров'я. Близько 11:00 2 січня 2017 року зістрибнув з оглядового мосту, що поблизу ТЦ «Глобус» на Майдані Незалежності в Києві, загинув на місці. Залишився дорослий син[187].

Україна Пилипчук Олег Михайлович, 37 років, Львів. Демобілізований військовослужбовець 79-ї ОАЕМБр. Здобув освіту в Україні і Німеччині. Час від часу приїжджав працювати до батька у Німеччину. Отримав повістку в січні 2015 року, повернувся в Україну, пройшов підготовку на Миколаївському полігоні і потрапив на передову. Після понад рік служби на фронті повернувся до дому. 2 січня 2017 року вчинив самогубство, не впоравшись із посттравматичним синдромом. Батько Олега, лікар, вирішив створити благодійну організацію для психологічної допомоги військовим, які повернулися з фронту[188].

Україна Керникевич Андрій Петрович, 47 років, Комарів (Галицький район) Івано-Франківська область. Демобілізований військовослужбовець ЗСУ. У жовтні 2016 року повернувся з фронту. 2 січня 2017 року раптово помер вдома через зупинку серця. Похований у рідному селі[189].

Україна Рукавішников Валерій Юрійович, 05.04.1961 р.н., 55 років, Кременчук Полтавська область. Демобілізований військовослужбовець 92-ї ОМБр. 2014 року добровольцем пішов на фронт, в зоні АТО був водієм бензовозу. Помер 4 січня 2017 року вдома від гіпертонії[190].

Україна Моргун Сергій, 39 років, Давидківці (Хмельницький район) Хмельницька область. Демобілізований військовослужбовець. Призваний до війська 2014 року, воював у Пісках та Широкиному, дістав контузію. В останній місяць ніс службу на острові Зміїний. Восени 2015-го повернувся додому. Лікарі діагностували виразку шлунку, 2 тижні лікувався в госпіталі, а в подальшому виявили пухлину головного мозку. Помер в лікарні у ніч на 7 січня 2017 року. Залишилися двоє дітей. Батьки Сергія поховали вже другого сина, — його брат Олександр раптово помер у вересні 2015 року, коли їхав на військову службу[191].

Україна Томілін Володимир, 40 років, Кучаків Бориспільський район Київська область. Мешкав у м. Київ (район Дарниця). Демобілізований військовослужбовець 79-ї ОАЕМБр. Призваний за мобілізацією у 2015 році, воював 1,5 роки. Після повернення працював охоронцем. Близько 6:00 7 січня 2017 року в селі Кучаків, на території садового кооперативу, коли Володимир йшов на електричку разом із сусідкою, на них напали чотири вівчарки, які вибігли на вулицю з приватного двору. Володимир пропустив сусідку вперед, прикривши її, і собаки кинулись на нього. Від отриманих травм чоловік помер, жінці вдалося врятуватись. Залишились мати, дружина інвалід ІІ гр. та дві маленькі доньки[192].

Україна Панько Сергій, 38 років, Тячів Закарпатська область. Демобілізований військовослужбовець, солдат 4-го ОМПБ «Закарпаття» 128-ї ОГПБр. Призваний за мобілізацією спочатку до Тячівського райвійськкомату, а з 2 лютого 2015 по 30 травня 2015 ніс службу в зоні АТО, в Краматорську (у той час, коли місто обстріляли з РСЗО «Смерч» російські війська 10.02.2015), в Авдіївці поблизу шахти «Бутівка». Помер внаслідок давньої хвороби 7 січня 2017 року в місті Алушта АР Крим, куди поїхав, аби освідчитись своїй дівчині. Через негоду знадобилось три дні, щоб доставити тіло додому. Залишились мати, сестра та донька[193].

Росія Волков Ігор, росіянин. Сапер-підривник, колишній боєць ДУК ПС. З 2014 року воював у лавах ДУК, в Пісках, Широкиному. Півроку тому він пішов із підрозділу «ПС Закарпаття» та поїхав до друзів в Одесу. В ніч на 8 січня 2017 року близько 00:50 в Одесі стався вибух у приватному будинку по вул. Юхима Геллера. Загинули 67-річний власник будинку і квартирант, Ігор Волков, 90-річна власниця будинку доставлена до лікарні. Ймовірною причиною трагедії називають застосування вибухівки (необережне поводження), що призвело до вибуху побутового газу[194].

Україна Маєцький Тарас Михайлович, 33 роки, Нижній Турів Турківський район Львівська область. Демобілізований учасник АТО, в липні 2016 повернувся додому. 8 січня 2017 року вийшов з дому і не повернувся, на телефонні дзвінки не відповідав. 5 лютого знайдений мертвим під снігом у селі Нижній Турів. Похований 7 лютого[195].

Україна Березовський Віталій Валентинович, 04.04.1969 р.н., мешкав у м. Обухів Київська область. Демобілізований військовослужбовець, радіо-телефоніст 12-го ОМПБ «Київ» 26-ї ОАБр. Мобілізований 10 вересня 2014 року, учасник АТО. 9 вересня 2015 звільнений зі служби за станом здоров'я, за результатами МСЕК отримав 2 групу інвалідності. Помер від тяжкої хвороби (лімфома) 12 січня 2017 року[196].

Україна Сліпченко Микола. Доброволець. Влітку 2016 був поранений, лікувався в госпіталі. 21 січня 2017 року помер від інфаркту. Залишився брат[197].

Україна Боцула Петро Данилович (позивний «Батя»), 1958, 58 років, Кременчук Полтавська область. Старший солдат, санітар 8-ї окремої автомобільної санітарної роти (Полтава). Мобілізований 28 серпня 2014 року, до 22 листопада 2014 служив в зоні АТО, демобілізувався за станом здоров'я. Останні два тижні провів у лікарнях Кременчука. Спершу лікувався в обласному госпіталі для ветеранів війни, через тиждень був переведений в 3-ю міську лікарню. 22 січня 2017 року помер від інфаркту. Залишилися дружина та син, військовослужбовець ЗСУ. Похований в секторі Героїв АТО на Свіштовському кладовищі Кременчука[198].

Україна Бойчук Василь Васильович, 1959 р.н., 57 років, Теребовля Тернопільська область. Демобілізований військовослужбовець 1-го відділення 1-го взводу 7-ї роти 92-ї окремої механізованої бригад. У липни 2015 року добровольцем пішов на фронт, учасник бойових дій в зоні АТО. Наприкінці січня 2017 року знайдений мертвим поблизу будинку, в якому він проживав. За результатами експертизи Василь помер від переохолодження. Похований 30 січня 2017 року в Теребовлі[199].

Україна Петруняк Назарій Васильович, 09.10.1987 р.н., Гавриляк Тлумацький район Івано-Франківська область. Капітан поліції оперуповноважений відділу організаційно-аналітичної роботи управління протидії наркозлочинності ГУ НП в Івано-Франківській області, Надвірнянський відділ поліції (м. Надвірна). Службу в правоохоронних органах розпочав у 2006 році, проходив службу і в зоні АТО. Помер внаслідок хвороби 2 лютого 2017 року. Похований в рідному селі[200].

Україна Гуменюк Юрій Миколайович, 23.04.1979 р.н., Чернівецька область. Мешкав із сім'єю у м. Яворів Львівська область. Майор ЗСУ, заступник військового комісара — начальник мобілізаційного відділення Яворівського районного військового комісаріату. 2004 року проходив службу в Іраку, у складі 6-ї ОМБр. Брав участь в АТО на Луганщині з 28 травня по 8 вересня 2014 року, у складі 24-ї ОМБр. В липні 2014 нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня. Раптово помер в м. Яворів. Про смерть військовослужбовця повідомили 3 лютого 2017 року в Яворівській РДА. Залишились батьки, дружина та 13-річний син. Батьки забрати тіло сина на поховання на Буковину[201].

Україна Тихон Олександр Володимирович, 21.01.1984 р.н., Нікополь Дніпропетровська область. Громадський активіст, волонтер, член РПЛ, помічник народного депутата Андрія Артеменка. За словами сестри, воював в АТО, перед смертю отримав статус учасника. Залишились дружина та маленька донька. Помер 8 лютого 2017 року в лікарні міста Дніпро, ймовірно, від отруєння токсичною речовиною[202].

Україна Підлубний Петро Сергійович, 1972 р.н., Лісове (Тальнівський район) Черкаська область. Демобілізований військовослужбовець ЗСУ. За професією механізатор. Тривалий час працював у рибо-торговельному флоті на далекому Сході. Повернувшись до рідного села, одружився, працював за різними професіями. Мобілізований 2015 року, брав участь в бойових діях, служив у районі м. Сватове. Помер від тяжкої хвороби вдома. Похований 10 лютого 2017 року в рідному селі[203].

Україна Васильєв Юрій Володимирович, 24.04.1970 р.н., Ізюм Харківська область. Доброволець окремої добровольчої чоти «Карпатська Січ». Член ВО «Свобода» з 2010 року, очолював Ізюмську районну організацію ВОС. 2015 року пішов добровольцем на фронт. Планував навесні 2017 підписати контракт і повернутись на передову. Одружений. Помер 10 лютого 2017 року[204].

Україна Воробйов Генадій Петрович (позивний «Вільний»), 25.06.1961, Ахалкалакі, Грузія. Мешкав у м. Київ. Генерал-полковник, начальник Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. Кандидат історичних наук. З 2009 року був командувачем Сухопутних військ ЗСУ. 2014-го призначений першим заступником начальника Генерального штабу, займав посаду першого заступника керівника Антитерористичного центру, тимчасово виконував обов'язки командувача військами АТО. 2016-го призначений керівником НУОУ. Повний лицар ордена Богдана Хмельницького (ІІІ ст., 2008. ІІ ст., 2012. І ст., 2017, посмертно). Помер 11 лютого 2017 року в робочому кабінеті у Києві. Похований на Байковому кладовищі[205].

Україна Тяско Василь Васильович, 44 роки, Буштино Тячівський район Закарпатська область. Демобілізований військовослужбовець ЗСУ. Служив за мобілізацією з 12 травня 2015 до 28 квітня 2016, з 20 травня 2015 брав участь в АТО, у н.п. Червоний Жовтень та Калинівка Донецької області. Після демобілізації повернувся додому. Проживав сам. Раптово помер 13 лютого 2017 року. Похований в рідному селищі[206].

Україна Шевченко Віктор Олександрович, 1975 р.н., Новгородка Кіровоградська область. Демобілізований військовослужбовець роти охорони 17-го окремого мотопіхотного батальйону «Кіровоград» 57-ї ОМПБр. Мобілізований навесні 2014 року в першу хвилю мобілізації, учасник АТО. В квітні 2015 демобілізувався. Останнім часом мешкав у Кіровограді. Наприкінці 2016 діагностували онкозахворювання IV стадії, проходив обстеження в Інституті раку, їздив в Одесу. Помер 17 лютого 2017 року. Залишилось двоє неповнолітніх дітей. Похований у Новгородці[207].

Україна Васін Олександр Костянтинович, 44 роки, Мелітополь Запорізька область. Старший сержант, демобілізований військовослужбовець 23-го окремого мотопіхотного батальйону «Хортиця» 56-ї ОМПБр. Мобілізований у 2015 році (шоста хвиля), учасник АТО, восени 2016 року демобілізувався й повернувся додому. Кілька днів не відповідав на дзвінки, 20 лютого 2017 року знайдений мертвим у власній квартирі, помер від інфаркту. Похований в Мелітополі[208].

Україна Литвинов Олександр Вікторович, 23.04.1970 р.н., Олександрія Кіровоградська область. Демобілізований військовослужбовець зенітно-ракетних військ. Закінчив Харківський інженерно-економічний інститут. Нетривалий час працював в міліції, потім — у міськуправлінні юстиції. Був ведучим спеціалістом відділу РАЦС, державним реєстратором юстиції, державним реєстратором Центру адмінпослуг Олександрії. Ніс службу за мобілізацією з травня 2015 по квітень 2016 року, учасник АТО. Помер вдома пізнім вечором 20 лютого 2017 року від серцево-судинної недостатності. Залишилась дружина та двоє синів, 18 і 10 років. Похований на Верболозівському кладовищі Олександрії[209].

Україна Колесник Анатолій, Краснопілка, Кагарлицький район Київська область. Демобілізований військовослужбовець 72-ї окремої механізованої бригади. Учасник АТО, навесні 2016 року ніс службу поблизу с. Гнутове в районі Маріуполя[210]. Помер 23 лютого 2017 року[211].

Україна Царенко Олександр Володимирович (позивний «Цар»), 49 років, Могилів-Подільський Вінницька область. Колишній боєць, доброволець, старшина 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар». Активний учасник Революції Гідності. З перших днів бойових дій на Сході долучився до «Айдару», в боях під Новосвітлівкою дістав важке поранення. Помер через зупинку серця 26 лютого 2017 року в реанімації, в інституті імені Амосова у Києві. Після прощання на Майдані Незалежності у Києві похований в Могилів-Подільському[212].

Україна Іванків Олександр Іванович, 57 років, Ладижин Вінницька область. Колишній боєць полку «Азова». У 2014 році добровольцем записався до батальйону «Азов». Служив танкістом під Маріуполем. Повернувшись додому, влаштувався на Ладижинську ТЕС, але на роботу так і не вийшов. Останнім часом мешкав із матір'ю. 2 березня 2017 року знайдений повішеним на дачі. Похований у Ладижині[213].

Україна Тананайко Володимир, 1991 р.н., Дубище Рожищенський район Волинська область. Мешкав у м. Рожище. Демобілізований військовослужбовець підрозділу артилерійської розвідки 51-ї окремої механізованої бригади. Мобілізований у квітні 2014 року, учасник бойових дій, зокрема боїв за Савур-Могилу. 7 березня 2017 року повісився у батьківському гаражі в смт Дубище. Похований в рідному селі. Залишилась дружина та маленька донька[214].

Україна Зубов Михайло, 27 років, Харків. Учасник АТО, служив за контрактом. За повідомленням місцевих ЗМІ був бійцем батальйону спецпризначення «Азов» з позивним «Грізлі» (в прес-службі Нацгвардії дану інформацію не підтвердили), пройшов бої за Іловайськ, Широкине, Дебальцеве. Повернувся додому у 2015 році і відкрив власну справу (курси англійської мови). Покінчив життя самогубством 10 березня 2017 року, зістрибнувши з висоти на закинутому елеваторі біля залізничного вокзалу. Підозрюється у вбивстві дружини та 4-річної доньки, тіла яких знайшли вранці того ж дня, вони були задушені. Трагедія сталася у Харкові по вул. Заліській, 5[215].

Україна Рибцов Андрій Іванович (позивний «Балу»), 01.02.1961 р.н., РРФСР. Мешкав у м. Хмельницький. Капітан, колишній командир артилерійської батареї 3-го десантно-штурмового батальйону «Фенікс» 79-ї ОДШБр. Закінчив Хмельницьке вище артилерійське командне училище. Ветеран війни в Афганістані. В березні 2014 добровольцем пішов у військкомат, тричі просився відправити його в АТО, мобілізований у серпні 2014. Зі своїм підрозділом обороняв населені пункти в районі Маріуполя. У червні 2015 року нагороджений Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ст. Керівник Хмельницької Спілки учасників бойових дій, Хмельницької обласної філії ГО «Українська асоціація інвалідів АТО». Помер 11 березня 2017 року у Хмельницькому, від обширного інфаркту. Похований на Алеї Слави кладовища у мікрорайоні Ракове міста Хмельницький. Залишились дружина (волонтер), син[216].

Україна Коломієць Руслан Леонідович, 1976 р.н., Ладижин Вінницька область. Учасник АТО, рік тому демобілізувався. Помер від серцевої недостатності у м. Одеса, куди поїхав відвідати свою матір. Похований 14 березня 2017 року в Ладижині[217].

Україна Рощин Артем Юрійович, 06.02.1990 р.н., Світловодськ Кіровоградська область. Демобілізований військовослужбовець, розвідник 59-ї окремої мотопіхотної бригади. 2009 року закінчив політехнічному технікумі у Комсомольському. Після строкової служби, з 2010 по 2015 рік працював автослюсарем-водієм на Кременчуцькому сталеливарному заводі. Мобілізований навесні 2015, воював у зоні АТО з травня 2015 по квітень 2016 року. Після демобілізації лікарі виявили пухлину мозку, переніс інсульт, лікувався у Київському інституті нейрохірургії. 14 березня 2017 року помер в реанімаційному відділенні Світловодської ЦРЛ, куди потрапив у стані коми після другого інсульту. Похований на міському цвинтарі Світловодська. Залишилися мати, дружина та двоє дітей, 5-річний син і однорічна донька[218].

Україна Юсипишин Руслан Васильович, 01979-11-21 21 листопада 1979, Бориспіль Київська область. Мешкав в с. Іванків (Бориспільський район). Демобілізований учасник АТО. Старший сержант, колишній військовослужбовець 72-ї окремої механізованої бригади. З 14 березня 2015 до жовтня 2016 проходив службу за мобілізацією. Помер 20 березня 2017 року в результаті гострої серцево-судинної недостатності. Похований в с. Іванків[219].

Україна Ліньков Сергій Васильович. Кам'янець-Подільський Хмельницька область. Демобілізований учасник АТО. Капітан, заступник командира підрозділу розвідки 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Став на захист Батьківщини з перших днів війни на Сході, воював майже три роки, зокрема у Мар'їнці, Пісках. Демобілізувався через хворобу, останні місяці перебував у лікарні. Помер в міської лікарні №1 Кам'янця-Подільського від довготривалої онкологічної хвороби. Похований 22 березня 2017 року на міському кладовищі Кам'янця-Подільського. Залишилась дружина[220].

Україна Биченко Михайло Васильович, 28 років, Запоріжжя. Демобілізований військовослужбовець, учасник АТО, служив у Краматорську в 2015—2016 роках. Оператор обласної телекомпанії «Запоріжжя», працював у цій телекомпанії понад 10 років. Вранці 28 березня 2017 року знайдений повішеним у парку Перемоги м. Запоріжжя. Основна версія поліції — самогубство[221].

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Первую в Херсоне свадьбу участника АТО отпраздновали с размахом(рос.)
  2. В зоні АТО загинув боєць батальйону «Сармат» з Херсону. (рос.) 02.01.2017
    Сьогодні 2 січня 2017р вночі загинув санінструктор 21 бат Сармат
    Херсонці провели в останню дорогу воїна Веніаміна Куликова // Херсонська ОДА, 4 січня 2017
  3. У Волноваському районі через побутовий конфлікт на ґрунті алкогольного сп'яніння вбито військовослужбовця (ФОТО). 02.01.2017, 10:03
    Міноборони України готове надати всебічну підтримку розслідуванню смерті військовослужбовця у смт Донське Донецької області // Міноборони України, 2 січня 2017
    Підозрюваний у вбивстві військовослужбовця у Волноваському районі затриманий // ГУ НП в Донецькій області, 3 січня 2017
  4. Лозівський боєць АТО повернувся додому через 4 місяці // ТРК «Сігма», 24 листопада 2014
  5. У зоні АТО загинув лозівчанин Сергій Петріщев // Лозівська міська рада, 4 січня 2016
    На Харківщині попрошалися з сапером, який загинув під Мар'їнкою // ТСН, 6 січня 2017
    У Лозовій в останню путь провели загиблого бійця АТО Сергія Петріщева // ТРК «Сігма», 9 січня 2017
  6. а б Штаб АТО інформує про подію, що сталася в районі проведення Антитерористичної операції. 02.01.2017
    За фактом загибелі двох військовослужбовців та поранення ще двох у Мар'їнці відкрито кримінальне провадження // ГУ НП в Донецькій області, 3 грудня 2017
    Кровавий новий рік: боєць 92-ї бригади розстріляв співслужбовців, двоє загинули // «Таймер», 18 січня 2017(рос.)
  7. У Дніпрі на операційному столі загинув боєць АТО: медики розшукують родичів героя // Дніпроград, 3 січня 2017
    Они не помнят вкус шампанского(рос.)
    Сьогодні військовим вертольотом в Дніпро евакуйовано трьох поранених Сонечок
  8. Я хочу з Вами поділитись історією про людину з великим серцем, яка змінила мій світогляд // facebook Євген Дейдей, 1 серпня 2016(рос.)
  9. Загинув Микола Войтов із полку «Київ» // «Gazeta.ua», 4 січня 2017
    Україна знову зазнала втрат — на Донбасі загинув багатодітний батько // «24 канал», 4 січня 2017
    «Море позитиву, філософії та історії свого народу» — в АТО помер батько 4 дітей // «Gazeta.ua», 4 січня 2017
  10. Ця клята війна продовжує забирати марганчан
    От нас ушел ты очень рано(рос.)
  11. Зведені дані АТО — 05 січня
  12. а б в На Донбасі зникли троє українських військових — штаб АТО // УНІАН, 8 січня 2017
    Бойовики заявили, що знайшли тіла у військовій формі, поки що рано говорити про те, що це зниклі морпіхи — Мотузяник // «Інтерфакс-Україна», 12 січня 2017
    У Захарченка пообіцяли віддати тіла загиблих українських бійців // «Depo.Донбас», 13 січня 2017
    Штаб: Бойовики передали тіла трьох українських бійців // «УП», 13 січня 2017
    До останнього подиху захищали Батьківщину: названо імена трьох загиблих піхотинців // «24 канал», 13 січня 2017
    Стала відома історія пропажі і загибелі трьох бійців АТО. 14.01.2017, 12:13
    «Підірвались на одній розтяжці»: з'явились подробиці загибелі трьох морпіхів під Маріуполем // УНІАН, 14 січня 2017
    Встановлено причину загибелі трьох морських піхотинців під Маріуполем // «5 канал», 14 січня 2017
    Я люблю вас братья! Все вместе!(рос.)
  13. Зниклі у «сірій зоні» троє військових загинули, бойовики не віддають тіла // ТСН, 12 січня 2017
    Сьогодні в Станіславі попрощаються із загиблим в АТО Сергієм Сонько // «Міст», 15 січня 2017(рос.)
    Станіславці попрощалися з загиблим морським піхотинцем Сергієм Соньком // Білозерка. Інфо, 16 січня 2017
    Воїни — побратими з Херсонщини
  14. Загинув військовий із Сумського району // «СпецКор», 10 січня 2017
    Тіло сумського військового знаходиться у бойовиків // «СпецКор», 10 січня 2017
    Інформація про загибель у зоні АТО жителя Сумщини поки що не підтверджена // «Суми.today», 11 січня 2017
    Поховали морського піхотинця, який підірвався на міні // «Gazeta.ua», 15 січня 2017
  15. Під час бойового завдання загинув військовий з Кіровоградщини // «Гречка», 13 січня 2017
    На Кіровоградщині провели в останню путь загиблого у АТО Сергія Трубіна // «5 канал», 15 січня 2017
    Знам'янщина попрощалася із своїм Героєм // Знам'янська міська рада, 16 січня 2017
  16. В зоні АТО загинув військовий з Острожчини // «Район. Острог», 21 січня 2017
    Українка плаче за своїм сином // «Життя і слово», 28 лютого 2017
    Ус Сергій Володимирович // Революція гідності. Війна. Рівненщина, 7 лютого 2017
  17. Інформація про кримінальні правопорушення та події, що зареєстровані на території Луганської області станом на 11 січня 2017 року
    На Сході загинув волинянин Ігор Климюк // «Район. Луцьк», 11 січня 2017
    Гірка Полонка на колінах зустріла загиблого 22-річного волинського Героя // «Волинські новини», 13 січня 2017
    Кажуть, що Герої не вмирають, вони просто уходять на небо. Якби все було так просто
  18. Інформація про кримінальні правопорушення та події, що зареєстровані на території Луганської області станом на 12 січня 2017 року // ГУ НП в Луганській області, 12 січня 2017
    Обірвалося життя бойового побратима…
    У зоні АТО загинув боєць із Нововолинська Богдан Корнелюк // «Буг», 12 січня 2017
    Між нами та війною — наші солдати // facebook Ян Осока, 14 січня 2017
    В останню дорогу провели Богдана Корнелюка // Нововолинська міська рада, 16 січня 2017
  19. Від обстрілу протитанкових ракет загинув капітан ЗСУ // «Gazeta.ua», 15 січня 2017
    Боєць з Івано-Франківська загинув у зоні АТО // «Галка», 14 січня 2017
    У зоні проведення АТО загинув військовослужбовець з Прикарпаття Сенюк Віталій Дмитрович // Івано-Франківська ОДА, 15 січня 2017
    В зоні проведення АТО загинув капітан з Івано-Франківська // «Паралелі», 15 січня 2017
    Ким був загиблий у зоні АТО франківчанин // 0342.ua — Cайт міста Івано-Франківська, 16 січня 2017
    «Спіть, капітане. Ви виграли свій бій». Волонтер розповів про загиблого франківського бійця Віталія Сенюка // «Репортер», 17 січня 2017
    Яким Україна запам'ятає свого Героя з Прикарпаття Віталія Сенюка // «Галка», 18 січня 2017
    У Франківську сотні людей прощаються із Героєм, який загинув у зоні АТО // «Галка», 19 січня 2017
  20. Бобринеччина оплакує загиблого земляка у зоні АТО // Бобринецька районна рада, 17 січня 2017
    Бобринеччина втратила ще одного бійця в зоні проведення АТО
    У Бобринецькому районі похоронили 33-річного бійця, який загинув на Луганщині // «Кавун», 20 січня 2017
  21. П'яний військовий в Сіверську застрелив товариша по службі і поранив ще одного // «Лівий берег», 17 січня 2017
  22. За фактом смерті військовослужбовця тривають слідчі дії // ГУ НП в Харківській області, 18 січня 2017
    У Харкові від отриманих травм помер боєць АТО, на його тілі виявлені невідомі опіки // «Depo.Харків», 18 січня 2017
    Боєць АТО помер у госпіталі через невідомі опіки // «24 канал», 18 січня 2017
    В больнице Харькова умер искалеченный военный // «Подробиці», 19 січня 2017(рос.)
    Смерть бійця у шпиталі Харкова: Військового забили товариші по службі на Луганщині // «Depo.Харків», 9 лютого 2017
    Війна приносить все нові жертви // Білогірська РДА, 23 січня 2017
    У Білогір'ї попрощались із 35-річним бійцем, який помер у зоні АТО // «Є», 24 січня 2017
  23. На донецькому напрямку бойовики з гранатометів і стрілецької зброї обстрілювали Авдіївку…
    В день, коли Україна відзначала свято Соборності, на Київщині прощалися з юним Героєм
    Вчора Баришівщина прощалася з Героєм — Сергієм Захаревич 1996 року народження із Недри…
    Він встиг прожити всього 20 років
  24. У Маріуполі сталася ДТП за участю двох військовослужбовців ЗС України // Міноборони, 21 січня 2017
    Під час дорожньо-транспортної пригоди у Маріуполі загинула людина // ГУ НП в Донецькій області, 21 січня 2017
    Смертельне ДТП в Маріуполі: від удару автомобіль з військовими розірвало на шматки // 0629.com.ua — Сайт Маріуполя, 21 січня 2017(рос.)
  25. В ДТП під Маріуполем загинув боєць з позивним «Аватар». В мережі зявилося відео з його інтерв'ю. (рос.) 22.01.2017, 15:02
    Сумуємо з приводу загибелі захисника України // Мелітопольська РДА, 23 січня 2017
    На жаль, наші бійці продовжують линути на Небо. І їхні життя забирає не лише зброя…
    Сьогодні в Полянівці попрощались з воїном, який загинув під Маріуполем // «МВ», 24 січня 2017
  26. У Кривому Розі провели в останню путь бійця АТО Андрія Бутильського // «Перший міський», 27 січня 2017(рос.)
  27. Цивільний автомобіль «Газель» спричинив ДТП під Слов'янськом
    Під Словянськом під час дорожньо-транспортної пригоди постраждало 2 чоловіка
    Смертельное ДТП на автодороге «Славянск-Изюм»: грузовик столкнулся с легковыми авто(рос.)
    Вчора загинув розвідник 95-ї ОДШБр Савченко Іван «Сава»… // facebook Yurii Kochevenko, 26.01.2017
    Завтра, в суботу 28 січня на Полтавщині ховатимуть старшого сержанта Савченко Івана Миколайовича
    Савченко Іван Миколайович // Полтавська обласна рада
  28. Стало відомо ім'я загиблого під Маріуполем розвідника: У Покровську готують траурну панахиду // «Depo.Донбас», 27 січня 2017
    Під час виконання бойового завдання загинув мешканець Покровська // «КАПРІ», 27 січня 2017
  29. Інформація про кримінальні правопорушення та події, що зареєстровані на території Луганської області станом на 27 січня 2017 року // ГУ НП в Луганській області, 27 січня 2017
    У мережі розповіли подробиці загибелі бійця АТО на Донбасі // «Апостроф», 28 січня 2017
    прощання із захисником України // Миколаївська обласна рада, 29 січня 2017
    Коли тобі 22 // Ян Осока «Цензор. НЕТ», 2 лютого 2017
  30. В районі оголошено день жалоби за загиблим // Дубровицька РДА, 27 січня 2017
    На Дубровиччині оголошено день жалоби! // «Моя земля — моє Полісся», 27 січня 2017
    Дубровиця на колінах прощалася із загиблим в АТО земляком // «ЧаРівне», 30 січня 2017
    І не знав він, де погине… // «Дубовицький вісник», 3 лютого 2017
  31. Комроти 72 ОМБр Андрій Кизило: «Перемогу наближає кожен, хто віддано робить свою справу»
  32. Президент присвоїв звання Героя України Андрію Кизилу (посмертно)
  33. а б в г Зведені дані АТО — 29 січня
    «Наразі ситуація в АТО складна, але контрольована» — Міністр оборони України // Міністерство оборони України, 29 січня 2017
    У боях під Авдіївкою загинув «комбат» бойовиків із позивним «Грек» — журналіст // «Тиждень.ua», 29 січня 2017
    В результаті обстрілів під Авдіївкою загинули 4 українських військових — штаб. 29.01.2017, 17:35
    Зведення прес-центру штабу АТО станом на 18:00 29 січня
    У 72-й ОМБр назвали імена загиблих під Авдіївкою військовослужбовців // «Цензор. НЕТ», 30 січня 2017
    Стала відома дата прощання із героями, які загинули поблизу Авдіївки
  34. а б в г д е ж На Майдані Незалежності попрощалися з полеглими бійцями під час боїв біля Авдіївки — фоторепортаж // «5 канал», 1 лютого 2017
    Загиблих під Авдіївкою бійців проводжали на Майдані навколішки // «Gazeta.ua», 1 лютого 2017
  35. В Авдіївці загинув 23-річний капітан // «Gazeta.Ua», 30 січня 2017
    Вічна пам'ять випускнику Академії капітану Андрію Кизило! // Сайт НАСВ імені гетьмана П. Сагайдачного, 30 січня 2017
    Загиблий в Авдіївці Андрій Кизило був потомственим військовим // «ПроЧерк», 30 січня 2017
    Умань в жалобі. Загинув усміхнений хлопець Андрій Кизило // «04744.info — сайт міста Умань», 30 січня 2017
    В Умані поховали загиблого в АТО Героя // «Дзвін», 2 лютого 2017
  36. Бальченко Володимир Іванович // Борзнянська РДА
    В АТО загинув чернігівець // «новий Чернігів», 30 січня 2017
    До останнього свого подиху // Ян Осока «Цензор. НЕТ», 31 січня 2017
    Попрощалися з героєм // Борзнянська РДА, 3 лютого 2017
  37. Дмитро Оверченко загинув під Авдіївкою // «Вісті Черкащини», 30 січня 2017
    Їх має знати кожен. З'явилось фото ще одного героя, що загинув біля Авдіївки
    Сторінки, спалені війною // Ян Осока «Цензор. НЕТ», 31 січня 2017
    Зустріч загиблого воїна-тальнівчанина Дмитра Оверченка // Тальнівська РДА, 1 лютого 2017
    Прощання із загиблим Дмитром Оверченком // Тальнівська РДА, 2 лютого 2017
  38. Воїни першими вступили у бій із ворогом. Загинув Крижанський Володимир // Сквирська РДА, 31 січня 2017
    Серця, зруйновані серця // Ян Осока «Цензор. НЕТ», 1 лютого 2017
    Сквирщина попрощалася із своїм Героєм. В останню дорогу провели воїна АТО Крижанського Володимира // Сквирська РДА, 2 лютого 2017
  39. Для кого навіки згасло сонце // Ян Осока «Цензор. НЕТ», 31 січня 2017
    У П'ятихатках поховали Олега Бурця // «9 канал», 2 лютого 2017
  40. Зведення прес-центру штабу АТО за минулу добу 29 січня 2017 року
  41. Черкащина втратила в боях ще одного героя // Черкаська ОДА, 31 січня 2017
    Співчуття родині загиблого бійця Віталія Шамрая // Монастирищенська РДА, 1 лютого 2017
    Коли світ навколо стає чорно — білим. Коли сльози обпікають обличчя // Ян Осока, 1 лютого 2017
    Монастирищина прощалася з загиблим в зоні АТО Віталієм Шамраєм // Монастирищенська РДА, 2 лютого 2017
  42. В зоні АТО загинули двоє військовослужбовців з Кіровоградщини // «Весь Кіровоград», 31 січня 2017
    Колишній прикордонник Ізмаїльського загону загинув під Авдіївкою // «Траса Е-95», 3 лютого 2017(рос.)
    Завтра у Компаніївці попрощаються із 36-річним героєм, який загинув під Авдіївкою // «Перша», 1 лютого 2017
    Воїн неба // Ян Осока «Цензор. НЕТ», 2 лютого 2017
    Компаніївщина попрощлася з загиблим героєм Ярославом Павлюком // Компаніївська районна рада, 2 лютого 2017
  43. Указ Президента України № 144/2015
  44. Мешканець Татарбунарського району Одеської області загинув у зоні АТО // Одеська ОДА, 31 січня 2017
    Татарбунарська міська рада з сумом повідомляє // Татарбунарська МР, 31 січня 2017
    В бою за Авдіївку загинув десантник з Одеської області // «Думська», 31 січня 2017(рос.)
    Командир десантно-штурмового загону з Одеської області загинув у бою за Авдіївку // «УСІ», 31 січня 2017(рос.)
    У Миколаєві попрощалися із загиблим командиром взводу десантників, що прикрив собою побратимів // «5 канал», 1 лютого 2017
    Миколаївські десантники провели в останню путь свого бойового побратима сержанта Романа Гульченка // Міністерство оборони України, 1 лютого 2017
    У Татарбунарах попрощалися із загиблим у зоні АТО Романом Гульченко // Одеська обласна рада, 2 лютого 2017
    В місті Татарбунари провели в останню дорогу загиблого військового Романа Гульченка // Татарбунарська міська рада, 3 лютого 2017
    Лелека з характером лева // Ян Осока. «Цензор. НЕТ», 3 лютого 2017
  45. Зведені дані АТО — 31 січня
  46. Тарасов Андрій Вікторович
  47. Зведені дані АТО — 01 лютого. 01.02.2017, 06:55
    На Донбасі загинув ще один боєць з Миколаївщини. 1.02.2017, 17:55
    Вічна слава Герою // Баштанська РДА, 2 лютого 2017
    На Донеччині загинув львівський десантник
    Вчора загинув Сергій Пацула з Баштанки — воїн, чоловік, батько
    За наше з вами життя // Ян Осока «Цензор. НЕТ», 2 лютого 2017
    Баштанка прощалася з Героєм // Баштанська РДА, 3 лютого 2017
  48. Висловлюємо співчуття…
  49. У Харкові попрощалися з двома героями АТО
    На Безлюдовском кладбище похоронили двух харьковчан, погибших в АТО(рос.)
  50. Співчуття з приводу загибелі військового Леоніда Дергача // Чернівецька ОДА, 1 лютого 2017
    У зоні АТО під Авдіївкою загинув наш земляк — Леонід Дергач // «Хотинські вісті», 1 лютого 2017
    Чернівці втратили ще одного Героя // Чернівецька міська рада, 1 лютого 2017
    Пам'ять, Слава, наша Вдячність — навіки та доземний уклін полеглому Захиснику нашої неньки України // facebook 72 Гвардійська ОМБР, 1 лютого 2017
    Президент нагородив воїнів-захисників Авдіївки // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 1 лютого 2017
    Прощання з «Академіком» // «День», 3 лютого 2017
    Як у Києві прощалися з викладачем Чернівецького університету, загиблим під Авдіївкою // «Депо», 3 лютого 2017
    У Чернівцях прощалися із Леонідом Дергачем // «Чернівецький промінь», 4 лютого 2017
    На Хотинщині провели в останню путь загиблого під Авдіївкою Леоніда Дергача (позивний — Академік) // «Хотинські вісті», 6 лютого 2017
  51. Трагічна звістка // Володарська РДА, 1 лютого 2017
    Обстріл Авдіївки: в бою загинув 23-річний захисник України // «РБК Україна», 2 лютого 2017
    Стало відомо ім'я військового з Володарки, що загинув під Авдіївкою // «Моя Київщина», 2 лютого 2017
    За покликом серця // Ян Осока. «Цензор. НЕТ», 7 лютого 2017
  52. Ще один Ангел на небі, ще одна втрата для рідних і друзів…
    Де немає війни // Ян Осока. «Цензор. НЕТ», 4 лютого 2017
    У Миколаєві прощались з «дисциплінованим воїном», що загинув під Авдіївкою // «5 канал», 6 лютого 2017
  53. а б 2 лютого на Світлодарській дузі загинули воїн і фельдшер 54-ї бригади, — Корчинська // «Цензор. НЕТ», 2 лютого 2017
    З'явилися подробиці про втрати АТО на Світлодарській дузі і в Авдіївці // «Апостроф», 3 лютого 2017
    На Світлодарській дузі загинули двоє військових 54-ї бригади // «Громадське», 3 лютого 2017
  54. Медик із Дніпропетровщини загинула внаслідок розриву протитанкової ракети // УНН, 3 лютого 2017
    Вона врятувала трьох чоловіків і загинула. Героїчний вчинок матері у зоні АТО // «Факти», 3 лютого 2017
    О Наталье.. // facebook Юрій Мисягин, 4 лютого 2017(рос.)
    Соромно жити, соромно // Ян Осока. «Цензор. НЕТ», 4 лютого 2017
    Сьогодні Україна проведе в останню путь санінструктора мол. с-нта Наталію Хоружу, яка героїчно загинула рятуючи поранених під мінометним обстрілом // Міністерство оборони України, 5 лютого 2017
    На Дніпропетровщині попрощалися із загиблою медиком Наталією Хоружею — відео.05.02.2017, 16:02
  55. Під Авдіївкою загинув запорізький військовий // «Громадське. Запоріжжя», 3 лютого 2017
    У Запоріжжі попрощались з Юрієм Ревою, який загинув під час обстрілів на Світлодарській дузі
    В Запорожье простились с бойцом, погибшим от вражеской мины на Донбассе // «Форпост», 5 лютого 2017(рос.)
    Прості найголовніші слова // Ян Осока. «Цензор. НЕТ», 5 лютого 2017
  56. Сторінка ВК
  57. а б Оперативна інформація щодо ситуації в м. Авдіївка (станом на 07 год.)
    «Авдіївку в біді ніхто не кине» — в обстріляний гуманітарний пункт знову везуть допомогу
    Мешканка Авдіївки і військовослужбовець ДСНС загинули, офіцер ДСНС, іноземний фотокореспондент і місцева жителька поранені внаслідок нічного обстрілу, — Жебрівський // Цензор. НЕТ, 3 лютого 2017
  58. У Авдіївці загинув мешканець Маріуполя — працівник ДСНС України, Горбань Сергій
    Фото
  59. У Львові муштрують 20 лейтенантів-випускників військових вишів Читайте більше тут: http://zik.ua/news/2012/08/30/u_lvovi_mushtruyut_20_leytenantivvypusknykiv_viyskovyh_vyshiv_366167
  60. Дружина загиблого героя АТО Маріса Камінського народила у Чернівцях донечку
  61. а б Зведені дані АТО — 04 лютого
    Ще двоє військових, які служили у Чернівцях, загинули на Сході // «АСС», 3 лютого 2017
    Співчуття з приводу загибелі воїнів-десантників Анатолія Заремського та Маріса Камінського // Чернівецька ОДА, 3 лютого 2017
    В мережі опублікували фото бійців, які напередодні загинули під Авдіївкою // «24 канал», 4 лютого 2017
    Під Авдіївкою загинули десантники Анатолій Заремський та Маріс Камінський // «УМ», 4 лютого 2017
    Віддали своє життя захищаючи свою Батьківщину
    В этом доме в один момент оборвались две жизни(рос.)
  62. Цієї ночі під Авдіївкою загинув випускник Академії сухопутних військ у Львові // «Zaxid.net», 3 лютого 2017
    На Сході України загинув ківерчанин Маріс Камінський // Ківерцівська РДА, 3 лютого 2017
    Поважаємо! Шануємо! Схиляємо голови! // Ківерцівська міська рада, 3 лютого 2017
    Маріс…. Вічная пам'ять! Сумно!
    Доставити тіло загиблого бійця додому перешкоджає погода // «Нова Волинь», 5 лютого 2017
    Ківерцівщина прощається з Марісом Камінським // Ківерцівська РДА, 8 лютого 2017
    Прощання з Марісом Айдиновичем Камінським // Ківерцівська РДА, 8 лютого 2017
    Загиблого в Авдіївці волинського Героя проводжають в останню путь // «Волинські новини», 8 лютого 2017
    Його ім'я означає «море», але він з дитинства любив небо
    Вони прожили разом лише чотири місяці… // «Високий замок», 13 лютого 2017
  63. Загинув військовослужбовець з Новоушицького району // Новоушицька селищна ОТГ, 3 лютого 2017
    Ще один Ангел на небі, ще одна втрата для рідних і друзів… // Новоушицька селищна ОТГ, 8 лютого 2017
    Війна зі знаком мінус // Ян Осока. «Цензор. НЕТ», 9 лютого 2017
  64. Зведені дані АТО — 04 лютого
    Новини АТО: на Луганщині внаслідок ворожих обстрілів загинув військовослужбовець
    У зоні АТО загинув криворізький танкіст. 04.02.2017, 12:40
    Друзі в понеділок вирушаємо за тілом загиблого Героя позивний «Смайлик»
    Козак зі Східної України // Ян Осока. «Цензор. НЕТ», 6 лютого 2017
    Сьогодні Кривий Ріг попрощався зі «Смайликом» — Романом Горкуном // «Кривбасс On-Line», 8 лютого 2017(рос.)
    Замкомандира роты: Роман шел в АТО освобождать родную землю от оккупантов. Таких парней еще поискать надо // 0564.ua — Сайт Кривого Рога, 8 лютого 2017(рос.)
    Кривий Ріг попрощався із загиблим в АТО Романом Горкуном // «Перший Криворізький», 8 лютого 2017
  65. Стало відомо про смерть військовослужбовця з Чорноморська // «Чорноморськ.інфо», 6 лютого 2017
    Смерть військовослужбовця з Чорноморська: військові говорять про суїцид, рідні подозріють вбивство. (рос.) 09.02.2017, 20:44
    В останню путь ізюмчани проводили загиблого воїна АТО // Офіційний сайт міста Ізюм, 7 лютого 2017
    Сім'я загиблого в АТО Дениса Тимошенка назвала ім'я офіцера, винного в його смерті // Chernomorsk.com.ua, 9 лютого 2017
  66. У Новограді-Волинському попрощалися з бійцем 30-ї бригади Олегом Бодахом // «Житомир.info», 8 лютого 2017
  67. Мурашко Валерій Миколайович
  68. 24-річний боєць помер у Бахмутському госпіталі // «Gazeta.ua», 6 лютого 2017
    На Донбасі загинув 24-річний запорізький доброволець // «Depo.Запоріжжя», 6 лютого 2017
    В госпитале на Донбассе умер запорожский военный // «Forpost», 6 лютого 2017(рос.)
    В Запорожье попрощались с бойцом, умершим в госпитале Бахмута // «Репортер», 9 лютого 2017(рос.)
    Запоріжжя попрощалося з бійцем, що загинув на Донбасі // «Depo.Запоріжжя», 9 лютого 2017
  69. Від ран, отриманих у зоні АТО, в лікарні Бахмута помер боєць 54-ї ОМБр Андрій Білявцев // «Цензор. НЕТ», 8 лютого 2017
    Мелітопольщина сумує за загиблим учасником АТО // Мелітопольська РДА, 8 лютого 2017
    У Вознесенці прощались із загиблим бійцем // «РІА Мелітополь», 11 лютого 2017(рос.)
  70. Брат в АТО!
  71. Хто такий Андрій Коломієць?
    "Активіст Майдану Андрій Коломієць - чергова жертва "росправосудія", - Клімкін
    Напиши листа заручнику Кремля!
  72. Коломієць Дмитро Володимирович
    Ещё узнала что его младшего брата убили(рос.)
  73. Новини АТО: внаслідок ворожих обстрілів один військовослужбовець загинув, ще один зазнав поранень // Луганська обласна ВЦА, 16 лютого 2016
    У зоні АТО Вінниччина втратила ще одного земляка — Анатолія Фарісея // Вінницька ОДА, 16 лютого 2017
    У зоні АТО загинув мешканець Шепіївки // Калинівська РДА, 17 лютого 2017
    У зоні АТО загинув боєць з Вінницької області // «Вінниця.info», 16 лютого 2017
    У 93 ОМБр розповіли про бійця, який загинув під час мінометного обстрілу під Кримським // «Тиждень.ua», 16 лютого 2017
    Незважаючи на обстріли, не покинув свій пост: на Вінниччині попрощалися із загиблим бійцем // «Vlasno.info», 18 лютого 2017
    Це був сирота з добрим серцем та бездонної глибини душею
  74. На Донеччині загинув молодий запорізький військовий // «Depo.Запоріжжя», 16 лютого 2017
    В зоні АТО загинув військовий із Запоріжжя // 061.ua Сайт Запоріжжя, 16 лютого 2017(рос.)
    В зоні АТО загинув молодший сержант із Запоріжжя // «Репортер», 16 лютого 2017(рос.)
    Перебендя і розбишака, — військовий розповів щемливу історію про загиблого друга // «24 канал», 16 лютого 2017
    Почти год Лёня служил в составе моего взвода(рос.)
    Боєць із Запоріжжя застрелився в зоні АТО — військові // «Forpost», 16 лютого 2017(рос.)
    В Запоріжжі прощаються з бійцем АТО з позивним «Борода» // 061.ua — Сайт Запоріжжя, 18 лютого 2017(рос.)
    Сотні запорожців на колінах прощались з бійцем по прізвищу «Борода» // «Forpost», 18 лютого 2017(рос.)
  75. Під Авдіївкою загинув військовий з Білопільщини. 17.02.2017, 14:11
    Сумуємо за загиблим // Білопільська РДА, 17 лютого 2017
    Білопільщина попрощалася з Героєм // Білопільська РДА, 20 лютого 2017
    Героя АТО поховали на Білопільщині // «Sumy.today», 20 лютого 2017
    Таке важке життя // Ян Осока. «Цензор. НЕТ», 23 лютого 2017
  76. Вічна пам'ять нашому бойовому побратиму
    На Рівненщині втрата — в АТО загинув військовий матрос // Рівненська ОДА, 17 лютого 2017
    19 кроків до безсмертя // Ян Осока, «Цензор. НЕТ», 18 лютого 2017
    Рівне прощається з Героєм // «ОГО», 18 лютого 2017
    На Рівненщині попрощалися з загиблим біля Маріуполя військовим Тарасом Прончуком // «Радіо Свобода», 19 лютого 2017
  77. З Авдіївки везуть тіло ще одного бійця. 17.02.2017, 13:03
    Вкрай сумна звістка надійшла зі сходу. Учора під Бахмутом загинув наш земляк Олександр Корнійко
    На Полтавщині провели у останню путь загиблого воїна АТО Олександра Корнійка (ФОТО). 19.02.2017, 10:33
    Йому було лише 22 // Офіційний сайт Гадяцького району, 20 лютого 2017
    Живіть на повну, за вас заплатили // Ян Осока, «Цензор. НЕТ», 19 лютого 2017
  78. Під час виконання бойового завдання загинув боєць ОУН. 17.02.2017, 21:08
    В зоні АТО загинув доброволець з Краматорська Андрій Сирченко. (рос.) 18.02.2017, 11:05
    Стали відомі подробиці загибелі волонтера // «Громадське радіо», 18 лютого 2017
    Людина нуля // Ян Осока, «Цензор. НЕТ», 19 лютого 2017
    В Краматорську на колінах прощались з бійцем АТО Андрієм Сірченком // «Краматорськ.інфо», 21 лютого 2017(рос.)
  79. Вчора біля Павлограду (село Миколаївка) поховали бійця нашого батальйону Андрія Меркулова
    Загиблі Герої лютого // Ян Осока. «Цензор.нет», 9 березня 2017
  80. «Максим Гринчишин допомагав Толіку влаштуватися у європейський клуб», — агент Тимощука // «Волинь24», 22 лютого 2017
  81. Зведені дані АТО — 20 лютого. 20.02.2017, 12:47
    У зоні проведення АТО загинув лучанин Максим Гринчишин // Луцька міська рада, 20 лютого 2017
    Друзі — у пам'ять про загиблого Героя Максима Гринчишина // «Волинські новини», 20 лютого 2017
    Сьогодні клята війна забрала нашого друга Максима Гринчишина
    Лучанин, який загинув в АТО, був і в горах справжнім Героєм // «Волинь», 21 лютого 2017
    На світлині початок вересня 2014 року. Околиці Волновахи // facebook Ян Осока, 22 лютого 2017
    Луцьк зустрів тіло загиблого Максима Гринчишина // «Громадське. Волинь», 21 лютого 2017
    Як Луцьк прощався з Максимом Гринчишиним // «ВолиньPost», 22 лютого 2017
  82. Зведені дані АТО — 20 лютого. 20.02.2017, 12:47
    У військово-медичному центрі Харкова помер чоловік // ГУ НП в Харківській області, 20 лютого 2017
    У Харкові від поранення в голову помер 23-річний боєць АТО // «Depo.Харків», 20 лютого 2017
    Юрій Делюкін. 22 роки, захисник України
    На Дніпропетровщині прощались з 21-річним бійцем, що влітку мав намір одружитися // «5 канал», 21 лютого 2017
    На Дніпропетровщині попрощались із загиблим в АТО бійцем // «Головне», 22 лютого 2017
  83. Салаутін Сергій Віталійович
  84. Указ Президента України № 338/2016
  85. Указ Президента України № 27/2017
  86. Поранений в Авдіївці підполковник ДСНС опритомнів // «НВ», 3 лютого 2017
    У лікарні помер підполковник-надзвичайник Тритейкін, який потрапив під обстріл в Авдіївці // ТСН, 21 лютого 2017
    Помер підполковник ДСНС Дмитро Тритейкін, важко поранений під Авдіївкою // «Цензор. НЕТ», 21 лютого 2017
    У Дніпрі помер поранений під Авдіївкою рятувальник Дмитро Тритейкін // ДСНС, 21 лютого 2017
    «Чому Господь Бог забирає кращих?» — Юрій Черкасов // 06236.com.ua — Сайт Авдіївки, 22 лютого 2017(рос.)
    м. Дніпро: рятувальники Дніпропетровщини попрощалися та провели в останню путь Дмитра Тритейкіна // ГУ ДСНСУ в Дніпропетровській області, 22 лютого 2017
    Донеччина прощається з Дмитром Тритейкіним // ГУ ДСНСУ в Донецькій області, 23 лютого 2017
  87. На Луганщині виявили прикордонника без ознак життя // ДПСУ, 22 лютого 2017
    Поліція розглядає кілька версій загибелі прикордонника в Луганській області, — Слободян // Цензор. НЕТ, 22 лютого 2017
    Знайдений мертвим на Луганщині прикордонник підірвався на невідомому пристрої — ДПСУ // УНІАН, 23 лютого 2014
  88. У Дніпрі в реанімації помер десантник, у якого залишився дев'ятимісячний син. 23.02.2017
    У Дніпрі помер від ран офіцер-«кіборг» Гуцаленко, який піднімав прапор України над ДАПом. Спогади. 24.02.2017, 00:33
    Світлій пам'яті Героя // Офіційний сайт Первомайська, 27 лютого 2017
    Зупинилося серце первомайського Воїна Миколи Гуцаленка // «Первомайськ.інфо», 24 лютого 2017
    Небесне воїнство поповнилося ще одним мужнім Захисником Вітчизни // ГУ ДФС у Миколаївській області, 24 лютого 2017
    «Ми пишались ним»: в Миколаєві на колінах попрощались із загиблим Героєм-десантником // «НикLife», 25 лютого 2017
    «Кіборга» Миколу Гуцаленка поховали у Миколаєві // «УМ», 25 лютого 2017
    Легенда // Ян Осока. «Цензор. НЕТ», 25 лютого 2017
  89. Загинув наш земляк Добролєта Михайло. 24.02.2016
    В Авдіївці загинув ще один павлоградець — Михайло Добролєта // «ТН-Экспресс», 24 лютого 2017
    Перелітні птахи // Ян Осока. «Цензор. НЕТ», 26 лютого 2017
    Павлоград попрощався із 24-річним бійцем АТО // « TV-News — Новини Павлограда», 27 лютого 2017
  90. У запорізькій лікарні від отриманих поранень помер військовий з Житомирської області // «Житомир.info», 27 лютого 2017
    Вчора в реанімації помер воїн
  91. Початок роботи міської ради — з хвилини мовчання за загиблим в АТО // Чернігівська міська рада, 27 лютого 2017
    Чернігівщина втратила бійця // Чернігівська ОДА, 27 лютого 2017
    День жалоби за загиблим бійцем ЗСУ // Чернігівська ОДА, 28 лютого 2017
    В АТО загинув Чернігівець // «ЧEline», 27 лютого 2017
    У Чернігові прощались з «майстром квадрокоптерів», що загинув за нез'ясованих обставин в АТО // «5 канал», 1 березня 2017
  92. Солдат ЗСУ помилково застрелив іншого військового на Донбасі // «Лівий берег», 27 лютого 2017
  93. Під Маріуполем загинув боєць «Легіону Свободи» Роман Напрягло // Сайт ВО «Свобода», 26 лютого 2017
    Вічна пам'ять нашому бойовому побратиму // facebook ВМС ЗС України, 27 лютого 2017
    «Вибач, друже»: з'явилися нові подробиці загибелі 20-річного морпіха на Донбасі // «Обозрєватєль», 27 лютого 2017
    26 лютого 2017 року під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України героїчно загинув наш земляк Роман Дмитрович Напрягло // Слов'янська міська рада, 27 лютого 2017
    В зоні АТО загинув боєць зі Слов'янська // 6262.com.ua — Сайт Слов'янска, 26 лютого 2017(рос.)
    Як допомогти родині загиблого в АТО морпіха зі Слов'янська Романа Напрягло // 6262.com.ua — Сайт Слов'янска, 27 лютого 2017(рос.)
    Яким він хлопцем був: друзі діляться спогадами про жителя Слов'янська Романа Напрягло, вбитого снайпером // «Slavgorod», 27 лютого 2017(рос.)
    Він любив свою країну // Ян Осока, 27 лютого 2017
    Слов'янськ попрощався з Романом Напрягло // «Карачун», 28 лютого 2017(рос.)
  94. Суми втратили ще одного Героя-земляка // Сумська міська рада, 27 лютого 2017
    В Авдіївці загинув сумчанин Артур Абрамітов // «TV Суми», 27 лютого 2017
    Ще один сумчанин загинув під Авдіївкою // «Данкор», 27 лютого 2017
    В Авдіївці загинув сумчанин // «Сумські дебати», 27 лютого 2017
    Завтра Сумщина попрощається із загиблим бійцем 58-ї мотопіхотної бригади // «Голос Конотопа», 28 лютого 2017
    День за днем // Ян Осока. «Цензор. НЕТ», 1 березня 2017
    Сумчани попрощались із Артуром Абрамітовим // Сумська міська рада, 1 березня 2017
  95. Указ Президента України № 580/2016
  96. а б На Світлодарській дузі загинули двоє українських військових — джерело // «Тиждень», 28 лютого 2017
    На Світлодарській дузі побратими згадують загиблих 23-річного Сергія та 52-річного Геннадія // ТСН, 2 березня 2017
  97. В Шацькому районні оголошено дні жалоби // Шацька РДА, 28 лютого 2017
    На Сході України загинув військовослужбовець із Шацька // «Район. Шацьк», 28 лютого 2017
    Останнє інтерв'ю. Cергій Мокренко: «Я хочу воювати, а не заробляти гроші» // «Район. Шацьк», 28 лютого 2017
    Під час ворожого обстрілу 82-м калібром сьогодні на одній з передових позицій 54-ї ОМБр загинув один з «вовків»-правосекторівців // facebook Вовки ПС, 28 лютого 2017
    Рідня вже знає… наші співчуття…
    Нова зірка на небосхилі // Ян Осока. «Цензор. НЕТ», 2 березня 2017
    У Шацьку провели в останню путь Героя України Сергія Мокренка // «Район. Шацьк», 3 березня 2017
  98. Єдиний правильний вибір // Ян Осока. «Цензор. НЕТ», 6 березня 2017
  99. Інформація про кримінальні правопорушення та події, що зареєстровані на території Луганської області станом на 2 березня 2017 року
    У зоні АТО загинув мешканець Стрия Володимир Пірус // «Гуру», 2 березня 2017
    Поки пам'ятаємо — ти живий // Стрийська міська рада, 3 березня 2017
    Немає нічого страшнішого для матері, ніж дивитись, як ховають її сина // Ян Осока, 5 березня 2017
    У Стрию прощалися із загиблим у зоні АТО Володимиром Пірусом // «Гуру», 5 березня 2017
  100. В Кримському офіцер 93-й бригади застрелив радіотелефоніста // «Таймер», 11 лютого 2017(рос.)
  101. На Донеччині загинув полтавський військовослужбовець // «В Полтаві», 2 березня 2017
    Під Маріуполем від міни загинув полтавець // «Полтава 365», 2 березня 2017
    Під Маріуполем загинув боєць АТО з Полтавщини // «Полтавщина», 2 березня 2017
    В зоні АТО загинув морпіх Олександр Вознюк // «InfoResist», 2 березня 2017(рос.)
    Бої на Донбасі: у зоні АТО загинув український морпех // «Апостроф», 2 березня 2017
    Вічна пам'ять герою! // Лубенська міська рада, 3 березня 2017
    Я проклинаю війну // Ян Осока. «Цензор. НЕТ», 4 березня 2017
    На Полтавщині попрощалися із загиблим бійцем АТО // «Полтава», 7 березня 2017
    На похороні героя, на небі з'явилося символічне ПЕРО! // «Районка», 5 березня 2017
    Прощання з морським піхотинцем Олександром Вознюком // Міська телекомпанія «Лубни», 6 березня 2017
  102. Ямпільщина сумує за загиблим в зоні АТО земляком // Ямпільська РДА, 3 березня 2017
    В АТО загинув військовослужбовець з Ямпільського району // Ямпіль.інфо, 3 березня 2017
    Сумщина втратила бійця // «UA: СУМИ», 3 березня 2017
    Розкриваються страшні подробиці про справжню причину загибелі учасника АТО з Сумщини. 06.03.2017(рос.)
  103. Борт з пораненими із фронту // «Вікна-новини» СТБ, 20 лютого 2017
    Ростик понад усе любив танцювати брейк-данс… // «Високий замок», 2 березня 2017
    У війні на сході загинув 20-річний Ростислав Труханський // «Золочів.нет», 4 березня 2017
    «Казав, що „сєпарів“ рватиме голими руками…» // «Високий замок», 7 березня 2017
    Сьогодні у цей скорботний день 07.03.2017 року Новороздільська громада з християнськими та військовими почестями провела в останню путь нашого земляка
    Загиблі березня: 35 облич Героїв. 10.04.2017, 05:46
    Похорон Ростислава Труханського 07.03.2017
  104. В Обухові оголошено жалобу за загиблим бійцем АТО // «Хроніки міста Обухова», 6 березня 2017
    Слава Герою! // Обухівська міська рада, 6 березня 2017
    Загиблого під Авдіївкою українського бійця Кияницю поховали в Обухові на Київщині // «Цензор. НЕТ», 7 березня 2017
  105. В районі Водяного загинув 19-річний боєць — командир підрозділу // «Громадське радіо», 6 березня 2017
    «Стаф, по мені влучили» — останні слова загиблого морпіха // «Громадське радіо», 7 березня 2017
    «З Луганщини» — написав він в автобіографії. «Українець» — написав він в ній // Ян Осока, 7 березня 2017
    Шахтарі Львівщини припиняють відвантаження вугілля // «24 канал», 9 березня 2017
  106. Зведені дані АТО — 07 березня. 07.03.2017, 12:59
  107. Один із кращих воїнів: у зоні АТО загинув боєць «Правого сектора» // «Обозрєватєль», 6 березня 2017
    У Донецькій області загинув ще один павлоградець // «TV-News — Новини Павлограда», 7 березня 2017
    В Авдіївці загинув ще один павлоградець — доброволець Олексій Руфімський // «ТН Експрес», 7 березня 2017
    В Дніпрі простились з бійцем ДУК ПС «Старим» // «Лиця», 8 березня 2017
    Сьогодні павлоградці попрощались із 14-м бійцем АТО // «TV-News — Новини Павлограда», 8 березня 2017
  108. Львівщина втратила ще одного бійця АТО // Львівська ОДА, 7 березня 2017
    У Житомирі поховали десантника 79 бригади, який пройшов Майдан та АТО і помер від серцевого нападу // «Житомир.info», 9 березня 2017
  109. 10 березня загинув розвідник 46-го ОБСпП «Донбас Україна» Михайло Миронов. 12.03.17 00:17
    Мене просто вивертає всю від трагічної звістки
    Світла пам'ять! // Сайт Старосалтівської громади, 14 березня 2017
  110. Вічна пам'ять! Загинув морський піхотинець… до свого останнього подиху захищав рідну землю. 11.03.2017
    Знову важкі втрати у морських піхотинців
    Дівчинку на фото звати Альбіна, зараз їй 11 місяців. Віталій Дзиза — її батько
    На Запоріжжі простяться з загиблим під Маріуполем 23-річним Героєм // «Depo.Запоріжжя», 13 березня 2017
  111. а б АТО: двоє військових загинуло, одного поранено // «УП», 12 березня 2017
    Голуб і Пікассо. У суботу, відбиваючи напад ворожої ДРГ, загинули двоє бійців батальйону «Айдар»
  112. «Встиг повідомити про напад, тим самим врятувавши побратимів від смерті чи полону», — у зоні АТО загинув рівнянин // «ЧаРівне», 12 березня 2017
    У середу, 15 березня, у Рівному — день жалоби // Рівненська ОДА, 13 березня 2017
    Сотні рівнян провели в останню путь сержанта Сергія Голубєва, який ціною власного життя врятував десятки побратимів // Міністерство оборони України, 15 березня 2017
    Пройшов найдовший шлях на війні, що заслуговує найвищої поваги
  113. На Донеччині загинув 20-річний військовий АТО з Полтавщини. 12.03.2017, 18:23
    Прощання із загиблим Героєм // Кобеляцька РДА, 13 березня 2017
    Сьогодні на Полтавщині відбудеться прощання із загиблим воїном Антоном Дзериним, — волонтер // «Цензор. НЕТ», 14 березня 2017
    Герої не вмирають! // Кобеляцька РДА, 14 березня 2017
    Ці слова він написав на своїй сторінці за день до загибелі
  114. Вічна пам'ять герою!
    14 березня 2017 року учні та вчителі Липецької ЗОШ І-ІІІ ступенів вийшли провести в останню путь та віддати шану загиблому воїну АТО
    Женечка, ты навсегда в наших сердцах…(рос.)
  115. У Бахмутському районі п'яний військовий ЗСУ застрелив свого товариша по службі // «Лівий берег», 13 березня 2017
  116. Сватівщина провела в останню путь свого воїна-земляка // Сватівська РДА, 16 березня 2017
    В Сватовому попрощалися з загиблими в АТО добровольцем: опубліковано фото // «Апостроф», 16 березня 2017
    У Сватові провели в останню путь бійця // ЛОТ, 16 березня 2017
    Позавчора загинув за Україну Сагіб (Сахіб) Атакішиєв
    Сватівщина втратила одного зі своїх найкращих синів Атакішиєва Сахіба Магеррам огли
    Добровольцем пішов на фронт захищати свою другу Батьківщину, уродженець Азербайджану
  117. Погані новини знову з'явилися в мережі // Книга пам'яті загиблих в АТО. 14.03.2017, 22:37
    Герой був 18-річним юнаком: уродженець Жидачівщини Володимир Князев загинув 13 березня на Луганщині // Жидачівська РДА, 15 березня 2017
    На Жидачівщині — Дні жалоби за загиблим в зоні АТО Володимиром Князевим // Жидачівська РДА, 16 березня 2017
    «Мама одну заяву до військкомату порвала. Він потайки другу написав…» // «Високий замок», 16 березня 2017
    На Львівщині навколішках зустрічали загиблого 18-річного бійця Володимира Князева // «Дивись.info», 16 березня 2017
    На Львівщині сотні людей прийшли попрощатись з 18-річним бійцем Володимиром Князевим // ТСН, 17 березня 2017
    Невимовний біль втрати
    На Львівщині поховали 18-річного бійця АТО Володимира Князева // ЗІК, 17 березня 2017
  118. Пішов з життя ще один захисник України з Чернігівщини // Чернігівська ОДА, 16 березня 2017
    Подробиці смерті сіверського бійця в АТО // «Чeline», 16 березня 2017
    Загинув молодший сержант Геннадій Стаценко // ЧОДТРК, 16 березня 2017
  119. а б В зоні АТО через обстріли бойовиків загинули 2 українських військових // Міноборони України, 16 березня 2017
    У зоні АТО загинув боєць з Ковельського району // «Волинські новини», 17 березня 2017
    Чому солдати ЗСУ гинуть від власної зброї? // «Корабелов.ИНФО», 4 травня 2017
  120. Вічна пам'ять і слава Герою Ковельщини! // Ковельська РДА, 20 березня 2017
    Волиняни прощаються з загиблим на Сході Миколою Яворським // Волинська РД НСТРКУ, 20 березня 2017
    Сьогодні у Поворську попрощаються із загиблим Героєм // «Волинські новини», 20 березня 2017
    Вчора попрощалися із загиблими бійцями 14 бригади // «Вісник+К», 21 березня 2017
    Микола Васильович Яворський // Літопис UA
  121. Микола Грабарчук з Хмельниччини. Загинув на фронтах Національно-Визвольної Війни
    На Сході загинув Микола Грабарчук з Хмельниччини // «ВСІМ», 18 березня 2017
    Хмельниччина проводжає в останню путь свого Героя
    Герої не вмирають! // Красилівська РДА, 20 березня 2017
    На Красилівщині попрощались із 20-річний атовцем Миколою Грабарчуком // «Поділля-Центр», 20 березня 2017
    Мріяв звести будинок своїми руками. Побачити кохану у весільній сукні. Прагнув жити
  122. 16 березня в зоні АТО загинув кулементник 95-ої бригади Вадим Денега // «Галка», 21 березня 2017
    Дорогий Вадим, ти вічно залишишся у наших серцях!
  123. У Слов'янську застрелився десантник 95-ї бригади // «Таймер», 28 березня 2017
  124. Український воїн загинув поблизу Кримського внаслідок підриву на саморобному вибуховому пристрої, — штаб АТО // «Цензор. НЕТ», 17 березня 2017
    Був сповнений бажання боронити Україну від загарбників, — як на Донбасі загинув захисник країни. 18.03.2017, 19:29
    У Дніпрі прощалися з бійцем 93-ї механізованої бригади // «5 канал», 19 березня 2017
  125. Фото липень 2014
  126. а б У ЗСУ розповіли про загибель двох морпіхів: опубліковано фото // «Апостроф», 18 березня 2017
    Під Маріуполем йдуть бої! У нас є втрати, помоліться за тих, хто загинув // «УкрМедіа», 17 березня 2017
  127. Більш потужного воїна та патріота я не знав!
    20 березня 2017 року оголошено Днем жалоби // Балтська міська рада, 19 березня 2017
    Одещина попрощалася з морським піхотинцем, сержантом Леонідом Галайчуком
    Балтщина попрощалася зі своїм земляком Леонідом Галайчуком // Балтська міська рада, 20 березня 2017
    Сьогодні Балтщина простилася зі справжнім українцем, вірним сином своєї землі, патріотом, воїном-героєм — Леонідом Галайчуком
    Плач, Одещино, кричи, ти осиротіла ще на одного Героя...
  128. Під час бойового завдання загинув військовий з Костопільщини // Рівненська ОДА, 18 березня 2017
    Схилімо голови в скорботі // Сайт Костопільської влади, 18 березня 2017
    У Костополі поховають бійця АТО Олексія Кондратюка // Сайт Костопільської влади, 20 березня 2017
    Костопільчани провели Героя-земляка в останню путь // «KostopilNews», 21 березня 2017
  129. Запорізька область втратила на війні ще одного бійця // «Індустріалка», 18 березня 2017
    На Запоріжжі готуються провести в останню путь молодшого сержанта, бійця 92-ї ОМБр Ігоря Ілюшко
    Прощання із учасником АТО // Якимівська РДА, 21 березня 2017
  130. Згадуємо, пам'ятаємо, не забуваємо… Андрій Костін // Костянтинівська центральна міська публічна бібліотека, 22 березня 2017
    Костянтинівка попрощається із ще одним загиблим воїном АТО // «Знам'я індустрії», 21 березня 2017(рос.)
    Сьогодні з друзями патріотами м. Костянтинівки провели в останню путь…
    На війні з Росією загинув ще один костянтинівець // «Провінція», 22 березня 2017
  131. а б В районі населеного пункту Водяне відбувся бій військовослужбовців Збройних Сил України з ДРГ противника // Міноборони України, 20 березня 2017
    Відео обстрілу російсько-окупаційними військами н.п. Водяне // Міноборони України, 20 березня 2017
    Уточнена інформація по ворожим обстрілам у Водяному // Міноборони України, 20 березня 2017
    Детальна інформація // facebook група Морська піхота України
    "Двоє наших загинуло. Ми помстимося і вийдемо на кордон зі раша федерейшн. У бойовиків 5 «двохсотих» і 10 — «трьохсотих», — морпіхи про бій біля Водяного // «Цензор. НЕТ», 22 березня 2017
    Тіла загиблих під Маріуполем морпіхів потрапили до рук бойовиків // 0629.com.ua - Сайт Маріуполя, 22 березня 2017(рос.)
  132. Вінниччина знову понесла втрати у зоні АТО // Вінницька ОДА, 22 березня 2017
    В одній з «найгарячіших» точок фронту загинув вінничанин // «Vlasno.info», 22 березня 2017
    В зоні АТО загинув 23-річний вінничанин (фото) // «Vinbazar.com», 22 березня 2017
    Остання путь захисника Вітчизни // Шаргородська РДА, 27 березня 2017
  133. 19 березня 2017 року загинув у бою під Комінтерново наш земляк Полєвий Дмитро Олександрович
    У Дніпрі прощалися з загиблим в АТО морпіхом // «Depo.Дніпро», 25 березня 2017
    У Дніпрі провели в останню путь загиблого бійця АТО // «УНН-Центр», 25 березня 2017
    Захищати свою країну це не просто…
  134. У зоні АТО загинув військовослужбовець з Вінниччини // Вінницька ОДА, 21 березня 2017
    Під Новотроїцьким снайпер застрелив АТОвця з Вінниччини // «Depo.Вінниця», 21 березня 2017
    З сумом повідомляємо, що 20 березня 2017 року поблизу с. Новотроїцького при виконанні бойового завдання від кулі ворожого снайпера загинув прапорщик Руслан Бондар
    Бориспіль попрощався із військовим Русланом Бондарем, який загинув на передовій // Телеканал «Бориспіль», 24 березня 2017
    Якраз збирався одружитися: у Вінниці прощалися з бійцем, що загинув від кулі снайпера // «5 канал», 24 березня 2017
    Інколи і янголи беруть до рук зброю та надягають бронежилет... // Літопис UA
  135. 24-річний черкащанин помер в АТО // «Дзвін», 22 березня 2017
    24-річний черкащанин помер в АТО. Героя зустрічатимуть уночі в селі // «ПроЧерк», 22 березня 2017
    Співчуття // Шполянська РДА, 23 березня 2017
    Ти вічно будиш в наших серцях! (фото)
    Сьогодні о 12:00 в селі Скотарево відбудеться прощання з героєм, учасником АТО, Ярославом Новосільським
    У селі Скотареве провели в останню путь учасника АТО Новосільського Ярослава Вікторовича
  136. Терористи обстріляли опорний пункт ЗСУ під Авдіївкою, один військовий загинув. 22.03.2017, 21:55
  137. 25 марта в 12:00 в селе Токовское возле Дома культуры состоится митинг,будем провожать в последнюю путь Дмитрия Шматко(рос.)
    Пробачте мамо, я не повернусь...
  138. Оперативне повідомлення прес-центру штабу АТО // Міноборони України, 24 березня 2017
    У зоні АТО загинув криворіжець Олександр Маленко // «Перший Криворізький», 25 березня 2017
    В зоне АТО погиб криворожанин Александр Маленко // KR24.com.ua, 25 березня 2017(рос.)
    У Кривому Розі на колінах проводжали загиблого на Луганщині бійця // «Depo.Дніпро», 28 березня 2017
  139. Повідомлення прес-служби Залізної бригади. 25.03.2017
    У вівторок у Львові поховають Героя, який загинув в зоні АТО // ЛМР, 26 березня 2017
    Віддав життя за Батьківщину: у Львові поховали бійця АТО Володимира Павліва // «ЗІК», 28 березня 2017
    У Львові поховали атовця Володимира Павліва // «Леополіс», 28 березня 2017
  140. 24.03.2017 в зоні АТО загинув житель м. Підгородне Селін Іван Васильович
    Сьогодні холодний дощ зі снігом оплакували Героя України – Івана Селіна
    27 березня 2017 р. провели в останню путь нашого земляка Селіна Івана Васильовича // Підгородненська міська рада, 28 березня 2017
    Іван Васильович Селін (5.01.1987 - 24.03.2017)
  141. У Троїцькому під час пожежі постраждали четверо військових // «Корреспондент», 22 березня 2017
    До Дніпра доправили бійців АТО з опіками // «Depo.Дніпро», 23 березня 2017
    "Обгоріло 70% тіла": українських воїнів з опіками доставили до Дніпра // «5 канал», 23 березня 2017
    У Дніпрі обпеченим бійцям АТО пересадили шкіру // «Depo.Дніпро», 24 березня 2017
    У лікарні помер від важких травм боєць ЗСУ // «24 канал», 26 березня 2017
    Знову втрати, знову смерть!
    Сегодня в 6.30 остановилось сердечко Белоцерковец Николая Анатольевича(рос.)
    "Прости нас, синку": У Харкові попрощалися з 26-річним бійцем АТО // «РБК-Україна», 29 березня 2017
    Похороны бойца 25 ОМПБ Николая Белцерковца (фото)(рос.)
  142. а б в г д Неподалік Краматорська зазнав авіакатастрофи військовий гелікоптер Мі-2 26.03.2017, 17:05
    Нові подробиці авіакатастрофи під Краматорськом // «Новини Донбаса», 27 березня 2017(рос.)
    Міноборони України публікує імена загиблих внаслідок авіакатастрофи гелікоптера неподалік Краматорська 26 березня 2017 р. 27.03.2017
  143. а б в Троє полтавців загинули в авіакатастрофі під Краматорськом // 0532.ua - Сайт Полтави, 27 березня 2017
    У Полтаві прощатимуться з військовими, які загинули в авіакатастрофі під Краматорськом // «Коло», 28 березня 2017
    Проліт бойових вертольотів, військовий оркестр і салют як останні урочистості // «Місто», 30 березня 2017
    Попрощались із загиблим екіпажем Мі-2 // «Gazeta.ua», 30 березня 2017
  144. Прощання із офіцером Збройних сил України Євгеном Волошиним // Горішньоплавнівська міська рада, 30 березня 2017
  145. Указ Президента України №538/2016
  146. У вертольоті, який розбився під Краматорськом, був кременчужанин. 27.03.2017, 15:49
    Кременчужанин Дмитро Мовчан загинув під час падіння військового вертольоту під Краматорськом // «Телеграф», 27 березня 2017
    У Кременчуці попрощалися з льотчиком-штурманом, який загинув під Краматорськом // «Телеграф», 31 березня 2017
  147. До останнього моменту в це не хотілося вірити, але, нажаль…
  148. Семенівщина втратила військового // Семенівська РДА, 27 березня 2017
    31 березня попрощалися з Романом Кандулом // Семенівська РДА, 31 березня 2017
  149. а б В Озброєнні ЗС України провели в останню путь Валерія Мельника та Віктора Калитича, які загинули внаслідок катастрофи Мі-2 під Краматорськом // Міноборони України, 29 березня 2017
  150. Радомишльщина прощалась з захисником України, полковником української армії Мельником Валерієм Івановичем // Радомишльська РДА, 30 березня 2017
  151. Львівська облрада висловлює співчуття з приводу загибелі полковника Віктора Калитича // Львівська облрада, 27 березня 2017
    У авіакатастрофі під Краматорськом загинув полковник Віктор Калитич зі Львова // «Гал-інфо», 27 березня 2017
    У катастрофі Мі-2 загинув начальник ракетно-артилерійського забезпечення ЗСУ // «Zaxid.net», 27 березня 2017
    У четвер у Львові поховають бійця АТО Віктора Калитича // ЛМР, 29 березня 2017
    Львівщина попрощалася з полковником Віктором Калитичем // Львівська ОДА, 30 березня 2017
  152. а б в Повідомлення прес-центру штабу АТО. 26.03.2017, 22.15
    Вчора, 26 березня, під час обстрілу з боку окупованих територій від ворожої міни загинули під Авдіївкою наші побратими
  153. Учора, 26 березня, у промзоні Авдіївки Донецької області загинув 20-річний Сергій Мосійчук // Рівненська ОДА, 27 березня 2017
    Корчанин загинув в зоні АТО // Корецька міська рада, 27 березня 2017
    72 окрема механізована бригада...Авдіївка... Лише 20-ть...
    20-річного бійця з Корця провели в останню путь // ERVE.UA, 29 березня 2017
    Корчани прощались з загиблим Героєм // Корецька РДА, 29 березня 2017
    Це твоя Україна, юначе. Це ж вона жила у тебе в серці, це ж за неї ти пішов на війну // facebook Літопис UA
  154. У Бердичівському районі відбудеться прощання із військовослужбовцем // Житомирська ОДА, 27 березня 2017
    В зоні АТО загинув чоловік з Райгородка Бердичівського району // «Ріо-Бердичів», 27 березня 2017
    Під Авдіївкою загинув військовий 72-ї бригади Петро Козарук з Коломийщини // «Дзеркало Коломиї», 28 березня 2017
    Побратими про загиблого бійця з Житомирської області з позивним «Батя»: Він завжди думав в першу чергу про своїх хлопців // «Житомир.info», 29 березня 2017
  155. Біля Авдіївки загинув 22-річний черкащанин 27.03.2017, 16:33
    На Черкащину теж прийшло горе
    Загиблого в АТО Олексія Тимченка поховали в рідному селищі // Корсунь-Шевченківська РДА, 28 березня 2017
    [Тимченко Олексій Свою мрію про мир в Україні він обстоював не на дивані]
  156. а б Українські військові на Донбасі зазнали нових втрат // «24 канал», 27 березня 2017
    Схили голову, Україно! – в АТО загинуло двоє зовсім юних бійців // «24 канал», 28 березня 2017
  157. «Он был патриотом Украины, очень любил «Шахтер», - в зоне АТО погиб 21-летний дончанин // «Вчасно», 28 березня 2017(рос.)
    Вчера под Горловкой погиб наш парень с движа(рос.)
    Знов майже дитина: в АТО загинув боєць "Растішка" з Донецька // «Обозрєватєль», 28 березня 2017
    "Завжди пам'ятайте ціну цієї війни!" Донецкий мальчик отдал жизнь за Украину // «Обозрєватєль», 28 березня 2017(рос.)
  158. Профайл гравця на сайті ФФУ
  159. Сумчанин Максим Наріжний загинув у зоні бойових дій // «The Sumy Post», 28 березня 2017
    У зоні бойових дій загинув сумчанин Максим Наріжний // «UA:СУМИ», 28 березня 2017
    Завтра в Сумах проведуть в останню путь бійця Максима Наріжного // Сумська міська рада, 29 березня 2017
    У Сумах попрощалися з бійцем АТО, загиблим під Новолуганським: опубліковано відео. 30.03.2017, 18:37
  160. Сьогодні вночі не стало Вадима Лисенко
    Зомбік, ти був дуже доброю і чуйною людиною з великим серцем
    Нас стає менше...
    Волонтера нашої спілки спіткала жахлива трагедія! Жінка військовослужбовця, втратила свого любого чоловіка
  161. Повідомлення прес-центру штабу АТО. 29.03.2017, 20:25
    Загинув боєць тернопільської артилерійської бригади Володимир Єгоренко // «Часопис», 30 березня 2017
    Один військовий загинув внаслідок вибуху автомобіля неподалік села Троїцьке Більше читайте тут: https://tsn.ua/vypusky/tsn_1200/vipusk-tsn-12-00-za-30-bereznya-2017-roku-905132.html // ТСН, 30 березня 2017
    У зоні АТО від кулі ворожого снайпера загинув боєць батальйону «Збруч» // «Місто», 30 березня 2017
    У зоні АТО загинув військовослужбовець Тернопільської артилерійської бригади // ІНТБ, 30 березня 2017
    вічна пам'ять герою // Одеська обласна рада, 31 березня 2017
    Близько 23.00 зустріли "Чорний тюльпан", що привіз в рідну Одесу Володю Єгоренко
    В Одесі попрощалися з воїном, який загинув на схолі України. 03.04.2017, 12:47(рос.)
    На одесской Слободке состоялось прощание с Владимиром Егоренко(рос.)
  162. На Світлодарській дузі загинув житель Запоріжжя. (рос.) 30.03.2017, 17:47
    В зоне АТО героически погиб сотрудник "Запорожогнеупора" // «Індустріалка», 31 березня 2017(рос.)
    В память о погибшем бойце в его родном дворе вывесили портреты и траурные ленты // «Forpost», 1 квітня 2017(рос.)
  163. Повідомлення прес-центру штабу АТО. 29.03.2017, 19:52
  164. Львівщина втратила ще одного бійця АТО // Львівська ОДА, 30 березня 2017
    Внаслідок бойових дій загинув військовослужбовець 24-ої залізної бригади
    В харьковском госпитале умер боец, выстреливший себе в голову // «NewsRoom Kharkiv», 30 березня 2017(рос.)
    Уродженець Мостищини Богдан Кубішин загинув 29 березня на Луганщині // Мостиська РДА, 31 березня 2017
    У суботу на Мостищині поховали 19-річного бійця Богдана Кубішина // Мостиська РДА, 3 квітня 2017
  165. а б в Повідомлення прес-центру штабу АТО. 30.03.2017, 21:19
    Знову втрати, знову промка...
    ЗСУ оприлюднили імена ще двох бійців, які загинули разом з Дмитром Сумським // ТСН, 31 березня 2017
    От взрыва миномета «Молот» погибло трое бойцов АТО // «InfoResist», 1 квітня 2017(рос.)
    После разрыва миномета и гибели троих наших хлопцев...(рос.)
    Остаточний висновок щодо причин вибуху міномету «Молот» 30 березня 2017 року буде зроблено після проведення вибухо-технічної експертизи. 04.05.2017, 16.20
  166. Запорізький обласний військовий комісаріат повідомляє // Запорізька ОДА, 31 березня 2017
    З'явилось останнє відео загиблого в Авдіївці бійця. 03.04.2017, 21:57
    В зоні АТО загинули ще двоє запорізькі бійці // 061.ua - Сайт Запоріжжя, 31 березня 2017(рос.)
    "Він був наче батько для всіх воїнів": Запоріжжя попрощалося з бійцем, який загинув в Авдіївці // «5 канал», 2 квітня 2017
  167. 72 окрема механізована бригада... Авдіївка... промзона...
    Смілянщина втратила ще одного свого сина // «Сміла», 1 квітня 2017
    Він любив весняне поле... // «Голос України», 4 квітня 2017
    "Вони вкрали пам'ять про сина" - мати загиблого бійця просить повернути його речі // «Gazeta.ua», 3 квітня 2017
  168. Вчора не стало нашого Друга, екс-гітариста INFERNO
    Фото. 25.12.1996, гурт покидає гітарист Дмитро Сумський
  169. Володимир Регеша, друг Санта: Ми заходили на промку навантажені як верблюди
  170. На війні загинув боєць-доброволець "Шаман" // «Gazeta.ua», 31 березня 2017
    Шаман. Доброволець Авдіївки назавжди, який в офіційному зведенні загиблих не значиться... // Блог Віолета Кіртока на «Цензор.НЕТ», 31 березня 2017(рос.)
    Ти завжди залишишся таким, трохи сумним...але справжнім (25 світлин)
    Друг «Шаман». Дмитро Сумський
    У Києві попрощались із легендарним добровольцем. 02.04.2017, 17:21
    «Немає більшої любові за ту, коли хто душу свою кладе за друзів своїх...»
    Теплий, сонячний день, Київ, вокзал, побратими які зустрічають тебе на пероні...
    Сумський Дмитро Михайлович, позивний Шаман // facebook Літопис UA
  171. Порятунок героя - Вікна-новини - 14.03.2017
    Запорізький обласний військовий комісаріат повідомляє // Запорізька ОДА, 31 березня 2017
    В зоні АТО загинули ще двоє запорізькі бійці // 061.ua - Сайт Запоріжжя, 31 березня 2017(рос.)
    Траурні вихідні на Запоріжжі // «Індустріалка», 31 березня 2017(рос.)
    Стало відомо, коли поховають загиблого в АТО вільнянського Героя // «Depo.Запоріжжя», 1 квітня 2017
    Вільнянськ простився з Володимиром Капраловим // Вільнянська РДА, 3 квітня 2017
  172. У Маріуполі СБУ затримала екс-міліціонера, який керував диверсійною групою "Восток"
  173. Співчуття професору МДУ Івану Хараберюшу з приводу трагічної загибелі сина
  174. Поліція встановлює обставини вибуху автомобіля в Маріуполі // ГУ НП в Донецькій області, 31 березня 2017
    Грицак: СБУ в найкоротші терміни покарає терористів, які у Маріуполі підірвали автомобіль зі співробітником Служби // СБУ, 31 березня 2017
    У Маріуполі підірвали заступника начальника донецької контррозвідки // «УП», 31 березня 2017
    В Мариуполе взорвался джип, погиб сотрудник СБУ // 0629.com.ua - Сайт Маріуполя, 31 березня 2017(рос.)
    У Маріуполі вибухнув джип: загинув водій // «Цензор.НЕТ», 31 березня 2017
    Вбивцею полковника СБУ є його колишній колега, який виклав фотографію в мережу? 31.03.2017, 14:26
    Не хочу багато писати. Кажуть, що робив багато і робив якісно
    Коллега погибшего полковника СБУ: "Угрозы в адрес Александра поступали несколько лет" // «КП в Україні», 31 березня 2017(рос.)
    Темна конячка: Що відомо про підірваного у Маріуполі контррозвідника СБУ // «Depo.Донбас», 31 березня 2017
    Вибух у Маріуполі. Вічна пам'ять справжньому борцю за незалежність України // facebook Національний корпус, 31 березня 2017
    Загиблий у Маріуполі полковник СБУ Хараберюш був найкращим контррозвідником в Україні - Грицак // «Інтерфакс-Україна», 2 квітня 2017
    Президент нагородив орденом «За мужність» полковника СБУ Олександра Хараберюша, який загинув внаслідок підриву авто у Маріуполі
    Пам'яті полковника контррозвідки Олександра Хараберюша // Юрій Бутусов. «Цензор.НЕТ», 2 квітня 2017
    В Мариуполе хоронят полковника СБУ, который погиб в результате теракта // 0629.com.ua - Сайт Маріуполя, 2 квітня 2017(рос.)
    У Маріуполі побратими віддали останню шану полковнику СБУ Олександру Хараберюшу // Офіційний веб-сайт СБУ, 2 квітня 2017
  175. Запорізькій військовий перед смертю загадково зник // «Forpost», 16 січня 2017
    Верхня Терса Гуляйпільщина в жалобі…
    Гуляйпільця, що загинув у зоні АТО, проводжали в останній путь, як справжнього Героя // «Районка», 17 січня 2017
  176. Помер морпіх, учасник АТО з Обухова — не витримало серце // Хроніки міста Обухова, 17 січня 2017
  177. Нікополь попрощався із героєм // Нікопольська міська рада, 19 січня 2017
  178. Військовослужбовця вбили на Запоріжжі // «УНН», 16 січня 2017
    В части в Запорожской области застрелился второй военный за месяц // «Forpost», 16 січня 2017
  179. У Кіровограді в парку повісився АТОвець // «КП», 17 січня 2017
  180. Боєць батальйону «Сармат» помер на Херсонщині під час відпустки // «Depo.Запоріжжя», 2 лютого 2017
    Сторінка пам'яті // Херсонська ОДА
  181. Не приходячи до тями помер боєць АТО // «РІА-Мелітополь», 17 лютого 2017(рос.)
    Мелітопольці попрощались з учасником АТО Дмитром Пухно // Мелітопольська міська рада, 20 лютого 2017(рос.)
    У Мелітополі провели в останню путь загиблого Героя // «Depo.Запоріжжя», 20 лютого 2017
    0619, Дмитрий Пухно, капитан (відео з Дмитром, жовтень 2016)
  182. Прокуратура розслідує загибель військового на полігоні у Житомирській області // «Радіо Свобода», 19 лютого 2016
    В Житомирській області під час навчань на полігоні смертельне поранення дістав контрактник з Ізмаїла // «Житомир.info», 19 лютого 2016(рос.)
    З'явилися подробиці загибелі військового на навчаннях // «Кореспондент», 20 лютого 2017
    Від кульового поранення на полігоні під Житомиром загинув контрактник ЗСУ // «5 канал», 20 лютого 2017
    Через 6 днів після поранення на полігоні під Житомиром помер молодший сержант // «Перший Житомирський», 21 лютого 2017
  183. а б