Балицький Євген Віталійович
Євген Балицький | |
---|---|
Балицький Євген Віталійович | |
Балицький у 2022 | |
Губернатор Запорізької області (російська окупаційна адміністрація) | |
Нині на посаді | |
На посаді з | 9 травня 2022 |
Народний депутат України | |
12 грудня 2012 — 29 серпня 2019 | |
Народився |
10 грудня 1969 (54 роки) Мелітополь |
Відомий як | політик, сепаратист |
Громадянство | Україна → Росія |
Національність | українець і росіянин |
Alma mater | Тамбовське вище військове авіаційне інженерне училищеd (1991) |
Політична партія | Партія регіонів |
Нагороди | |
Євген Балицький на сайті Верховної Ради | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Народний депутат України | |||
---|---|---|---|
7-го скликання Партія регіонів, виборчий округ № 80[1] | |||
фракція ПР[2] | 12 грудня 2012 | — | 3 червня 2014 |
група За мир та стабільність[2] | 2 липня 2014 | — | 27 листопада 2014 |
8-го скликання | |||
група Економічний розвиток (депутатська група) Опозиційний блок (партія) |
27 листопада 2014 | — | 29 серпня 2019 |
|
Ба́лицький Євге́н Віта́лійович (нар. 10 грудня 1969, Мелітополь, Запорізька область, УРСР) — проросійський сепаратистський політик, ексдепутат[3] Запорізької обласної ради, народний депутат України у 2012—2019 роках, колишній член Партії регіонів, представник депутатської групи «За мир та стабільність». Колаборант у російській окупаційній адміністрації під час широкомасштабного вторгнення Росії в Україну.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в м. Мелітополі в родині військового авіатора. У 1987 році закінчив середню школу. У 1991 році закінчив Тамбовське вище військове авіаційне інженерне училище за спеціальністю «льотчик-інженер» 3-го класу. Чотири роки служив у різних авіаційних гарнізонах, а в 1995 році був звільнений в запас з Мелітопольського полку військово-транспортної авіації у військовому званні «капітана».
У 1995—1997 роках був керівником ПП «ОлЖеКа», що займався продажем і гарантійним ремонтом побутової техніки в Мелітополі. У 1996 році «ОлЖеКа» заснувало першу FM-радіостанцію в Мелітополі — «Південний простір».
Сім'я[ред. | ред. код]
- Дружина — Наталія Миколаївна, педагог-психолог, директор приватного підприємства «ТРК „ОлЖеКа“»
- Сини — Олександр (1992) і Сергій (2000)
- Батько — Віталій Броніславович Балицький (1944). Служив військовим льотчиком. З 1991 року зайнявся приватним бізнесом, брав участь у керівництві ПП «ОлЖеКа», Мелітопольським пивоварним заводом і «АВТОГІДРОАГРЕГАТ», очолював промислово-фінансову групу «Україна — Південь-Схід». Був головою правління мелітопольської організації Народно-демократичної партії України.
- Мати — Ніна Василівна Балицька (1947)
- Старший брат — Олег Віталійович Балицький (1966—2013). Як і Євген, закінчив Тамбовське вище військове авіаційне училище. У 1990-ті роки зайнявся приватним бізнесом. Був депутатом Мелітопольської міської ради. Помер у 2013 році.
- Молодша сестра — Катерина Віталіївна Балицька (1987).
Освіта[ред. | ред. код]
1991 р. — Вище військове авіаційне училище льотчиків, звання — лейтенант.
Трудова діяльність[ред. | ред. код]
- 1995 р. — звільнений зі складу Збройних Сил України.
- 1995—1997 рр. — керівник ПП «ОлЖеКа».
- 1997 р. — керівник Мелітопольського пивоварного заводу.
- 1998 р. — був обраний депутатом обласної ради народних депутатів від м. Мелітополь.
- 1998—2002 рр. — депутат Запорізької обласної ради. Виконувач обов'язків директора департаменту в міністерстві економіки і з питань євроінтеграції Кабінету Міністрів України.
- 2000 р. — голова правління Мелітопольського заводу «Автогідроагрегат».
- 2001 р. — директор Мелітопольського заводу «Автогідроагрегат».
- січень—березень 2002 р. — кандидат у мери Мелітополя.[4]
- 2010 р. — депутат Запорізької обласної ради VI скликання, член постійної комісії з питань бюджету.
- На парламентських виборах 2012 р. був обраний Народним депутатом України від Партії регіонів по одномандатному мажоритарному виборчому округу № 80. За результатами голосування здобув перемогу набравши 54,46 % голосів виборців.[5]
- 2014 р. — Є. Балицький покинув фракцію Партії регіонів у парламенті.
- Народний депутат України 8-го скликання з 27 листопада 2014 року. Переміг на окрузі № 80, набравши 47,4 % голосів виборців[6].
- 4 грудня 2014 року вийшов з Групи «Економічний розвиток», в яку увійшов 27 листопада 2014 року.
Член фракції Опозиційного блоку. Голова підкомітету з питань охорони і раціонального використання надр, водних ресурсів Комітету ВРУ з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Обраний вдруге в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі № 80 (Мелітополь та Мелітопольський район),
Політична діяльність і критика[ред. | ред. код]
В червні 2013 року поміж 148-ми народних депутатів України підписав Звернення депутатів від Партії регіонів і КПУ до польського Сейму з проханням «визнати Волинську трагедію геноцидом щодо польського населення і засудити злочинні діяння українських націоналістів». Цей крок перший Президент України Леонід Кравчук кваліфікував як національну зраду.
Був одним з депутатів, хто голосував за диктаторські закони 16 січня 2014 року[7].
2 липня 2014 р. оголосив про реєстрацію депутатської групи «За мир і стабільність»[8]. Депутати цієї групи 17 вересня 2014 року відвідали засідання Держдуми РФ. Балицького серед них не було, бо він відмовився від запрошення[9].
12 липня 2016 року, попри постійний контроль ЗМІ за порядком голосування, Балицький, окрім себе, прикриваючись піджаком, проголосував ще за двох колег-депутатів, що були відсутні на своїх місцях[10].
14 липня 2016 року показав середній палець журналісту, що знімав його під час голосування у Верховній Раді[11].
18 січня 2018 року був одним з 36 депутатів, що голосували проти Закону про визнання українського суверенітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей[12].
Був одним з 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального кодексу України про незаконне збагачення, що зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їхніх доходів і доходів членів їхніх сімей. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом[13].
Ірина Геращенко, перший віцеспікер ВРУ, закликала СБУ розслідувати діяльність Балицького, який їздив до тимчасово окупованого Росією Криму[14].
Суспільна діяльність[ред. | ред. код]
У складі ініціативної групи «Врятуємо Молочний лиман» ініціював розчищення промоїни, що з'єднує Азовське море і Молочний лиман, з метою врятування популяції риб[15][16][17].
Співпраця з російськими окупантами[ред. | ред. код]
У 2022 році Євген Балицький почав співпрацю з російськими окупантами в місті Мелітополі. «Запорізький центр розслідувань» зібрав інформацію про зрадника, його діяльність та зв'язки з РФ. З початком повномасштабної війни Росії проти України Євген Балицький, депутат Запорізької обласної ради від партії «Опозиційний блок», почав співпрацювати з рашистами, який добровільно надав можливість ретрансляції каналу «Росія-24» на базі свого телеканалу «МТВ-плюс» у Мелітополі. Водночас Служба безпеки України підозрює політика й в тому, що він «стоїть за плечима» інших колаборантів[18].
9 травня тимчасова російська окупаційна адміністрація призначила Балицького «губернатором» Запорізької області[19]. Балицький з весни 2022 року називав себе «начальником військово-цивільної адміністрації» Запорізької області, 8 травня у цьому «статусі» він дав пресконференцію в мелітопольському ДК Шевченка.
5 липня 2022 року повідомив, що одним із перших в області отримав російський паспорт.[20]
Російська окупаційна адміністрація Мелітополя ухвалила рішення перейменувати вулицю Дмитра Донцова на честь чекіста Павла Судоплатова. Розпорядження про перейменування вулиць віддав Євген Балицький, якого окупанти призначили керувати окупованим Запорізьким регіоном.[21]
26 вересня 2022 року вступив до партії «Единая Россия»[22].
29 червня 2023 року оголошено вирок у кримінальному провадженні за обвинуваченням депутата обласної ради Балицького Є.В.
Він був призначений головою «военно-гражданской администрации города Мелитополь» тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 111-1 Кримінального кодексу України (добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора) та частиною 2 статті 110 Кримінального кодексу України ( посягання на теритіторіальну цілісність і недоторканість України).
Санкції[ред. | ред. код]
За свою позицію в підтримці окупаційної влади Російської Федерації Євген Балицький доданий до списків міжнародних санкцій[23][24].
Засудження[ред. | ред. код]
29 червня 2023 року, згідно повідомлення СБУ, на підставі зібраних доказів, суд визнав Євгена Балицького винним за двома статтями КК України: ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 (Участь в організації та проведенні незаконних референдумів на тимчасово окупованій території, вчинене за попередньою змовою групою осіб) та ч. 2 ст. 110 (Умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб) і призначив йому 15 років ув'язнення з конфіскацією майна[25][26].
Обвинуваченому призначено максимальне покарання за сукупністю вказаних злочинів у виді позбавлення волі на строк 15 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади строком на 15 років, з конфіскацією всього належного йому майна.
Тож депутата обласної ради Євгена Балицького було позбавлено депутатських повноважень[27] відповідно до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» без прийняття відповідного рішення сесії за вироком суду.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Народний депутат України VII скликання Балицький Євген Віталійович. ВРУ. Архів оригіналу за 29 жовтня 2018. Процитовано 12.10.2014.
- ↑ а б Балицький Євген Віталійович — Переходи по фракціях. ВРУ. Архів оригіналу за 22 січня 2018. Процитовано 12.10.2014.
- ↑ Вирок № 111891367 від 28.06.2023 по справі 333/1390/23. court.opendatabot.ua (укр.). Процитовано 20 лютого 2024.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 квітня 2002. Процитовано 9 квітня 2002.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Одномандатний виборчий округ № 80 (Запорізька область). Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 21 лютого 2013.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 3 березня 2015.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ На сайті ВР вже оприлюднили список всіх, хто голосував руками за авторитарні закони. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 3 березня 2015.
- ↑ Нардеп Евгений Балицкий: «Наша задача — согласие, мир и независимая Украина». Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 3 березня 2015.
- ↑ Нардеп Евгений Балицкий отверг приглашение Госдумы РФ. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 3 березня 2015.
- ↑ Євген Балицький та Анатолій Денисенко кнопкодавлять (оновлено). www.chesno.org. Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 31 липня 2016.
- ↑ NGO Centre UA (14 липня 2016), Кнопкодав Євген Балицький показує середній палець / 14.07.16, архів оригіналу за 3 травня 2017, процитовано 31 липня 2016
- ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 21 січня 2018.
- ↑ Кто требовал отменить статью за незаконное обогащение: список. ЛІГА.net. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 03.03.2019.
- ↑ СБУ закликали зайнятися нардепом Балицьким після заяв про Крим в ефірі скандального телеканалу [Архівовано 13 листопада 2018 у Wayback Machine.] // Газета по-українськи. — 2018. — 6 вересня. — 10:54.
- ↑ Достойно внимания: Народный депутат Украины Евгений Балицкий: «Мы спасём Молочный лиман!». Архів оригіналу за 3 квітня 2014. Процитовано 3 березня 2015.
- ↑ В Запорожской области «незаконно» спасают лиман. Балицкий пиарится?. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 3 березня 2015.
- ↑ Евгений Балицкий: «На расчистке и открытии промоины мы не остановимся». Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 3 березня 2015.
- ↑ Що відомо про депутата Євгена Балицького, який співпрацює з окупантами [Архівовано 31 березня 2022 у Wayback Machine.] // Incentre.zp.ua, 2022-03-25
- ↑ Окупанти призначили екс-нардепа Балицького "губернатором" Запорізької області. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 9 травня 2022.
- ↑ Глава ВГА: Запорожская АЭС готова поставлять в Крым четверть вырабатываемой энергии - Интервью ТАСС. TACC. Процитовано 19 червня 2023.
- ↑ У Мелітополі назвали вулицю ім’ям чекіста, який вбив Коновальця та допомагав захопити Шухевича - Мелітополь.City. Mltpl.City (укр.). Процитовано 31 травня 2022.
- ↑ Гауляйтер Запорізької області Балицький вступив до партії Путіна. Українська правда (укр.). Процитовано 19 червня 2023.
- ↑ Балицький Євген Віталійович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 6 березня 2023.
- ↑ NATO. Балицкий Евгений Витальевич. Myrotvorets.center (ru-RU) . Процитовано 6 березня 2023.
- ↑ За матеріалами СБУ до 15 років тюрми засуджено гауляйтера Запоріжжя Балицького. 29.06.2023, 16:00
- ↑ Екснардепа Балицького засудили до 15 років тюрми. // Автор: Юлія Фоксі, 29.06.2023, 21:03
- ↑ Депутата-зрадника засуджено до 15 років позбавлення волі та права обіймати посади в органах влади | Запорiзька обласна рада. zor.gov.ua. Процитовано 20 лютого 2024.
|
|
- Народились 10 грудня
- Народились 1969
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Депутати, які голосували за диктаторські закони 16 січня
- Народні депутати України 8-го скликання
- Народні депутати України 7-го скликання
- Члени Партії регіонів
- Фракція Опозиційного блоку у ВР України 8-го скликання
- Виборчий округ 80
- Українські колаборанти під час російського вторгнення в Україну (2022)
- Фігуранти бази «Миротворець»
- Особи, до яких застосовано санкції через російсько-українську війну
- Відмічені в українофобії