Хомутиннік Віталій Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хомутиннік Віталій Юрійович
Народився4 серпня 1976(1976-08-04) (48 років)
Макіївка, Донецька область, Українська РСР, СРСР
Країна Україна
Alma materДонецький державний університет управління і Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
ЧленствоВерховна Рада України VIII скликання, Верховна Рада України VII скликання, Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України V скликання і Верховна Рада України IV скликання
Посаданародний депутат України[1], народний депутат України[2], народний депутат України[3], народний депутат України[4] і народний депутат України
Автограф
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Заслужений економіст України
Заслужений економіст України
Народний депутат України Україна
4-го скликання
фракція Партії регіонів «Регіони України» 14.05.2002 — 25.05.2006
5-го скликання
фракція Партії регіонів 25.05.2006 — 23.11.2007
6-го скликання
фракція Партії регіонів 23.11.2007 — 12.12.2012
7-го скликання
фракція Партії регіонів 12.12.2012 — 27.11.2014
8-го скликання
фракція Відродження 27.11.2014 — 29.08.2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Віта́лій Ю́рійович Хомути́ннік (нар. 4 серпня 1976(19760804), Макіївка, Донецька обл.) — український підприємець, політик, співголова депутатської групи «Відродження». Колишній член Партії Регіонів, був одним з депутатів, що голосував за «Диктаторські закони» у січні 2014 року[5]. Власник радіостанції «Любимое радио», страхової компанії Брокбізнес[6] та опосередковано власник журналу Фокус.

Життєпис

Народився 4 серпня 1976 року в Макіївці на Донеччині; українець; батько Юрій Володимирович (1953); мати Валентина Іванівна (1958); дружина Світлана Вікторівна (1980) — економіст.

Освіта

У 2000 році закінчив Донецьку академію управління за спеціальністю «фінанси та кредит». Другу вищу освіту здобув у Національній юридичній академії України ім. Мудрого (2007).

Кар'єра

У 1991 році почав працювати на ДП «Спеціалізоване управління рекультивації та механізації будівництва».

У 1993 році заснував бізнес, приватне підприємство «Каскад»[7], яке з часом було перетворено в багатопрофільний інвестиційний холдинг, що працює зараз.

Згідно з декларацією за 2014 рік, заробив 293,8 млн гривень[8].

У жовтні 2015 року придбав 5 % акцій найбільшого українського маслопереробника — холдингу «Кернел»[9]. У листопаді 2017 року компанія Cascade Investment Fund, що належить народному депутату Віталію Хомутинніку, збільшила пакет акцій у Kernel Holding S. A. з 5 % до 6,59 %[10].

Громадська діяльність

  • Голова Ради громадського самоврядування мікрорайону «Сонячний» м. Макіївки (вересень 1999—2002).
  • Голова Ради молодих підприємців України (з жовтня 1999);
  • член правління Асоціації молодих депутатів (з вересня 1999);
  • міністр палива та енергетики Молодіжного уряду України (з квітня 2000);
  • член правління УСПП (з травня 2000);

Політична діяльність

  • Депутат (травень 1998 — квітень 2002), голова планово-бюджетної комісії Центральноміської районної ради Макіївки (з 09.1998).
  • Радник Прем'єр-міністра України на громадських засадах (лютий 2003 — лютий 2005)[11][12].
  • Член Державної комісії з питань стратегії економічного і соціального розвитку (з березня 2003)
  • Народний депутат 4-го скликання квітень 2002 — квітень 2006, виборчий округ № 53, Донецька область, висунутий Виборчим блоком політичних партій «За єдину Україну!». Член Комітету з питань правової політики (червень — липень 2002), член Комітету з питань промислової політики та підприємництва (липень — грудень 2002), член Комітету з питань фінансів і банківської діяльності (з грудня 2002).
  • Народний депутат 5-го скликання квітень 2006 — листопад 2007 від Партії регіонів, № 15 в списку. На час виборів: народний депутат України, член Партії регіонів, член Комітету з питань фінансів і банківської діяльності (з липня 2006), член фракції Партії регіонів (з травня 2006).
  • Народний депутат 6-го скликання з 11.2007 від Партії регіонів, № 91 в списку. На час виборів: народний депутат України, член Партії регіонів. 10 серпня 2012 року у другому читанні проголосував за Закон України «Про засади державної мовної політики»[13][14].
  • Народний депутат 7-го скликання. З грудня 2012 року — голова Комітету з питань податкової та митної політики[15]. За участі Віталія Хомутинніка було підготовлено більше ніж 100 законопроєктів і внесено декілька тисяч правок.

21 лютого 2014 року вийшов з лав Партії регіонів.

На трибуні ВРУ

У жовтні 2014 року був обраний народним депутатом Верховної Ради VIII скликання по округу № 171 у місті Харків. Співголова депутатської групи «Відродження».

5 вересня 2017 року голова депутатської групи «Партія „Відродження“» Віталій Хомутиннік вирішив залишити посаду керівника групи на період розслідування Генеральної прокуратури України та перевірки Державної фіскальної служби його декларацій. Депутат пояснив, що таке його рішення пов'язане із бажанням уникнути політичного тиску на депутатську групу[16].

На початку листопада 2017 року Генеральна прокуратура України закрила кримінальне провадження по перевірці декларацій народного депутата від групи «Партія „Відродження“» Хомутинніка[17].

Статки

Станом на 2014 рік наймолодший[18] і найбагатший[19] народний депутат України.

2015 року у декларації депутат вказав 167 млн грн доходу і 354 млн грн на банківських рахунках.

У рейтингу журналу НВ 100 найбагатших українців, опублікованому у жовтні 2019 року, статки оцінено у $478 млн (збільшення на 23 % у порівнянні з 2018 роком); це 13 місце в рейтингу[20].

Відзнаки

Критика

Під час парламентських виборів 2014 року, спостерігачі мережі «Опора» зафіксували 2 підкупи виборців продуктовими пакетами від Хомутинніка, який балотувався за 171 округом Харкова[24][25]. У жовтні 2014 року Харківський апеляційний адміністративний суд виніс рішення, що «порушень з боку Хомутинніка не було»[26].

У 2015 році Хомутиннік сховав в офшорах і не задекларував приватну яхту Апостроф і літак Gulfstream G280, сумарна вартість яких перевищила 40 млн доларів.[27]

У 2015 році журналісти сфотографували SMS-переписку Хомутинніка з Ігорем Палицею, де вони обговорювали махінації і хабарі на митниці.[28]

Родина та особисте життя

Батько — Юрій Володимирович (1953), майстер-ремонтник.

Мати — Валентина Іванівна (1958), швачка, домогосподарка.

Дружина — Світлана Вікторівна Сопельник (1980), економістка. Сестра дружини Катерина Вікторівна Сопельник — дружина шоумена Сергія Притули.

Син — Артемій (2007 р. н.).

Примітки

  1. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
  2. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  3. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  4. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  5. ↑ Повний список депутатів, що голосували за диктаторські закони. Процитовано 22 березня 2018.
  6. ↑ ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО СТРАХОВА КОМПАНІЯ БРОКБІЗНЕС. opendatabot.ua. Процитовано 27 травня 2020.
  7. ↑ Бізнес-партнер Коломойського і Фукса. За рахунок чого багатіє і куди інвестує ексрегіонал Хомутиннік. biz.nv.ua (укр.). Процитовано 5 серпня 2021.
  8. ↑ Хомутиннік Віталій Юрійович: Декларація про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік.
  9. ↑ Власником 5 % акцій холдингу «Кернел» став фонд Хомутинніка // Економічна правда. — 2015. — 19 жовтня.
  10. ↑ Хомутынник увеличил свою долю в компании Кернел Веревского. ЛІГА.Бизнес. Процитовано 21 грудня 2017.
  11. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 232 «Про призначення Хомутинника В.Ю. радником Прем'єр-міністра України».
  12. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2005 року № 125 «Про звільнення від обов'язків радників Прем'єр-міністра України на громадських засадах».
  13. ↑ 67 інституцій громадянського суспільства аргументовано закликали депутатів не голосувати за прийняття законопроекту «Про засади державної мовної політики» — Сайт «Майдан»
  14. ↑ Висновок Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності 23.05.2012[недоступне посилання з травня 2019]
  15. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 31 березня 2014. Процитовано 31 березня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  16. ↑ Хомутиннік склав повноваження керівника «Відродження». Українська правда. Процитовано 6 вересня 2017.
  17. ↑ Rbc.ua. Кримінальне провадження по деклараціях Хомутінника закрите, - ГПУ. РБК-Украина (укр.). Процитовано 6 листопада 2017.
  18. ↑ Хомутынник Виталий. LIGA. Процитовано 17 червня 2019.
  19. ↑ Блиск та злидні Верховної Ради. Українська правда. Процитовано 17 червня 2019.
  20. ↑ Золота сотня. Топ-100 найбагатших українців — рейтинг НВ і Dragon Capital. nv.ua. Процитовано 30 листопада 2019.
  21. ↑ Указ Президента України № 448/2013 від 24 серпня 2013 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України». Архів оригіналу за 28 серпня 2013. Процитовано 24 серпня 2013.
  22. ↑ Указ Президента України № 829/2010 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ і організацій»
  23. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 28 липня 2003 року № 1176 «Про нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».
  24. ↑ Підкуп виборців 29 09 171 ВО.
  25. ↑ Екс-«регіонала» Хомутинніка двічі впіймали на підкупі виборців у Харкові.
  26. ↑ Єдиний державний реєстр судових рішень.[недоступне посилання з липня 2019]
  27. ↑ Висхідна зірка української олігархії. magazine.nv.ua. Процитовано 17 червня 2019.
  28. ↑ Через переписку Хомутинніка і Палиці прокуратура взялася за митницю. Економічна правда (укр.). Процитовано 17 червня 2019.

Джерела

Посилання


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хомутиннік_Віталій_Юрійович&oldid=34714665