Очікує на перевірку

Фріз Ірина Василівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ірина Василівна Фріз
 
Народження: 25 вересня 1974(1974-09-25) (50 років)
Євпаторія, Україна
Національність: українка
Країна: Україна Україна
Релігія: православ'я
Освіта: Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Партія: Європейська Солідарність
Шлюб: Анатолій Баронін
Діти: Марк; Ерік

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Висловлювання у Вікіцитатах

Роботи у  Вікіджерелах

Народний депутат України Україна
8-го скликання
Блок Петра Порошенка "Солідарність" 27 листопада 2014 —
Народний депутат України Україна
9-го скликання
Європейська солідарність 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фріз.

Іри́на Васи́лівна Фрі́з (нар. 25 вересня 1974(19740925), Євпаторія, Кримська область) — український політик, народний депутат України VIII та IX скликань. Член партії «Європейська Солідарність».

Міністр України у справах ветеранів в уряді Володимира Гройсмана (2018—2019)[1].

Освіта

[ред. | ред. код]

2003 року закінчила з відзнакою факультет теорії та історії мистецтва Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.

2015 року вступила на заочну форму до НАДУ на спеціальність «Управління суспільним розвитком»[2].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Міністерство створюється на базі Державної служби України у справах ветеранів.

Є колумністкою УНІАН[9].

Парламентська діяльність

[ред. | ред. код]

У Верховній Раді обіймає посади:

Ірина Фріз є авторкою законопроєкту, згідно з яким російські журналісти позбулися акредитації в державних органах влади[10].

Також вона є ініціаторкою законопроєкту про регламентацію використання мобільного зв'язку військовослужбовцями України в зонах ведення бойових дій для запобігання наведенню вогню противника за координатами випромінення телефонів[11].

З 2019 — Народний депутат України IX скликання (№ 13 у списку партії «Європейська Солідарність»). Колишня членкиня Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики[12].

З травня 2023 року є членкинею Комітету Верховної Ради з нацбезпеки, оборони та розвідки[13], у листопаді того ж року ініціювала питання про зняття Безуглої з посади голови підкомітету з цивільного нагляду та контролю.[14]

Співпраця з НАТО

[ред. | ред. код]

9 вересня 2016 року Ірина Фріз очолила постійну делегацію України в Парламентській асамблеї НАТО[15].

9 листопада 2016 року під час зустрічі з Канцлером ФРН Ангелою Меркель передала відеопрезентацію про російські війська на Донбасі, що була спеціально підготовлена міжнародною волонтерською спільнотою InformNapalm[16].

У грудні 2016 року в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі представила доповідь про розміщення озброєння РФ в Криму, перевалку російської зброї з півострова до Сирії та використання регіону для військової конфронтації з країнами-членами НАТО[17].

На весняній сесії ПА НАТО в Тбілісі Ірина Фріз доповіла про зв'язки Російської Федерації з терористичними організаціями на Близькому Сході[18].

У листопаді 2016 року у Брюсселі під час засідання Міжпарламентської Ради Україна-НАТО представила доповідь про підривні інформаційно-психологічні операції Росії у соціальних мережах[19].

У липні 2017 року на семінарі Rose-Roth у межах ПА НАТО в Києві розповіла про використання Росією окупованих територій на пострадянському просторі[20].

У жовтні 2017 року домоглася рішення ПА НАТО про проведення весняної сесії 2020 року вперше в Києві[21].

Авторка закону про внесення змін до законодавства із відновлення курсу України на членство в НАТО[22].

Створення Сил спеціальних операцій

[ред. | ред. код]

У квітні 2015 року приєдналася до робочої групи при Адміністрації Президента України з розробки Концепції Сил Спеціальних операцій Збройних Сил України. До неї увійшли представники Генерального Штабу, ветерани СпН, Інституту стратегічних досліджень при Президенті України, ГУР МО[23].

2016 року очолила робочу групу українського парламенту з розробки проєкту закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо Сил спеціальних операцій (ССО) Збройних Сил України».

7 липня 2016 року законопроєкт підтримано 249 народними депутатами, давши, таким чином, правові підстави для діяльності цього роду сил Збройних Сил України[24].

9 листопада 2017 Ірина Фріз ініціювала законопроєкт «Про внесення змін до Закону України „Про оборону України“ щодо деяких питань підготовки держави до оборони», яким функції ССО з ведення спеціальної розвідки та військових інформаційно-психологічних операцій розповсюджується на загрозливий період (мирний час)[25].

«Україна-Солідарність-НАТО»

[ред. | ред. код]

Ірина Фріз започаткувала партійний проєкт БПП «Україна-Солідарність-НАТО». Однією зі складових проєкту «Україна-Солідарність-НАТО» є роз'яснювальна робота про діяльність Альянсу та руйнування неправдивих міфів про НАТО, які створює та поширює російська пропаганда.

У межах проєкту ведеться роз'яснювальна робота про діяльність Альянсу та руйнування неправдивих міфів про НАТО, які створює та поширює російська пропаганда.

У 2017 році проєктом реалізовані регіональні семінари «НАТО Формула безпеки», що пройшли у Вінниці, Тернополі, Дніпрі, Харкові, Одесі[26].

В травні 2017 року в Тбілісі (Грузія) відбулася Міжнародна конференція «Україна-Грузія-НАТО: Актуальні питання поглиблення співробітництва» за участі представників Верховної Ради України, Міністерства оборони України, Парламенту Грузії, Офісов НАТО в Україні та Грузії, делегатів ПА НАТО. Метою конференції було визначення дієвих механізмів поглиблення взаємодії України та Грузії щодо реалізації спільних стратегічних цілей у межах співпраці з Альянсом[27].

МФО «Рівні можливості»

[ред. | ред. код]

У межах діяльності міжфракційного об'єднання «Рівні можливості» Ірина Фріз займається питаннями гендерної рівності жінок-військовослужбовців в збройних формуваннях України. Виступає за скасування обмеження для жінок і запровадження рівних з чоловіками вікових умов проходження військової служби за контрактом[28].

Є співавторкою законопроєкту № 6109 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях»[29].

Боротьба з російською пропагандою

[ред. | ред. код]

2016 року Ірина Фріз зареєструвала законопроєкт № 0090 «Про денонсацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про заснування та умови діяльності інформаційно-культурних центрів».[джерело?]

Втім через ризики втрати державного майна України він був тимчасово відкликаний.[30]

2017 року подала законопроєкт № 0162 «Про денонсацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про заснування та умови діяльності інформаційно-культурних центрів»[31].

Рейтинги

[ред. | ред. код]
  • 40 позиція рейтингу «100 найвпливовіших жінок України 2017 року» журналу «Фокус»[32]
  • 33 позиція рейтингу «100 найвпливовіших жінок України 2016 року» журналу «Фокус»[32]
  • 10 місце серед найефективніших депутатів за версією журналу «Фокус» 2016 року[33]
  • 36 позиція рейтингу «100 найвпливовіших жінок України 2015 року» журналу «Фокус»[32]
  • 28 позиція рейтингу «100 найвпливовіших жінок України 2014 року» журналу «Фокус»[32]
  • 49 місце рейтингу депутатів Верховної Ради VIII скликання на основі їх голосувань за найважливіші реформаторські закони за версією Voxukraine[34]

Сім'я

[ред. | ред. код]
  • Чоловік: Анатолій Баронін, очільник української бізнес-аналітичної групи Da Vinci AG.
  • Діти: Сини Марк і Ерік[35].
  • Мешкає в селі Чайки під Києвом.[36]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Міністром у справах ветеранів призначено Ірину Фріз /УНН, 22.11.2018/. Архів оригіналу за 23 листопада 2018. Процитовано 22 листопада 2018.
  2. ↑ Список осіб, які зараховані слухачами Національної академії державного управління при Президентові України за договорами (PDF). НАДУ. Архів оригіналу (PDF) за 20 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018.
  3. ↑ Ірина Фріз. Слово і Діло. Архів оригіналу за 17 березня 2018. Процитовано 28 лютого 2018.
  4. ↑ Фріз Ірина Василівна на проекті «Посіпаки». Проект «Посіпаки». Процитовано 28 лютого 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  5. ↑ Ирина Фриз - 112. 112. Архів оригіналу за 3 листопада 2017. Процитовано 28 лютого 2018.
  6. ↑ Фриз Ирина Васильевна. Левый Берег. Архів оригіналу за 17 березня 2018. Процитовано 28 лютого 2018.
  7. ↑ Депутат Фриз стала министром по делам ветеранов. ukranews_com (рос.). Процитовано 22 листопада 2018.
  8. ↑ ВР призначила Ірину Фріз на посаду міністра України у справах ветеранів (укр.). Centernews.com.ua. 22 листопада 2018. Процитовано 21 листопада 2018.
  9. ↑ Ірина Фріз на УНІАН. УНІАН. Архів оригіналу за 17 березня 2018. Процитовано 28 лютого 2018.
  10. ↑ Раде предлагают ограничить аккредитацию журналистов некоторых российских СМИ. Канал 24. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 28 лютого 2018.
  11. ↑ Рада запретила военным в АТО мобильные телефоны. Корреспондент. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 28 лютого 2018.
  12. ↑ Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.] Новинарня (29.08.2019)
  13. ↑ [1]
  14. ↑ Фріз ініціює питання про зняття Безуглої з посади голови підкомітету з цивільного нагляду та контролю. Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 19 лютого 2024.
  15. ↑ Фріз очолила українську делегацію в Парламентській асамблеї НАТО. Interfax. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018.
  16. ↑ Меркель передали нову выдеопрезентацію про російські війська на Донбасі. УНІАН. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018.
  17. ↑ Украина сообщила о возможном перемещении между Крымом и Сирией химического оружия - Фриз. 112. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018.
  18. ↑ Україна передала ПА НАТО доповідь про зв'язки РФ з ІДІЛ і ХАМАС. УП. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018.
  19. ↑ РФ создала сотни тысяч аккаунтов в соцсетях для информопераций на Западе - доклад. Європейська Правда. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018.
  20. ↑ Фриз представила доклад о милитаризации оккупированных Россией территорий. Укрінформ. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018.
  21. ↑ Проведення в Україні Парламентської асамблеї НАТО є потужним сигналом, - Порошенко. РБК. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018.
  22. ↑ Україна має стати членом НАТО, це посилить її безпеку і зробить країну успішною - Фріз. Європейська Правда. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018.
  23. ↑ А.Рінгіс. Сили спеціальних операцій. У полоні інтриг і амбіцій. УП. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018.
  24. ↑ ЗП №4795. ВРУ. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018.
  25. ↑ ЗП №7272. ВРУ. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018.
  26. ↑ МИ МАЄМО ФОРМУВАТИ АДЕКВАТНЕ СПРИЙНЯТТЯ ЄВРОАТЛАНТИЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НАШОЇ ДЕРЖАВИ – ІРИНА ФРІЗ. БПП. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018.
  27. ↑ У Тбілісі розпочала роботу міжнародна конференція "Україна - Грузія - НАТО". УНН. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018.
  28. ↑ Фріз вважає, щов українській армії потрібно скасувати обмеження для жінок. УНН. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018.
  29. ↑ ЗП №6109. ВРУ. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018.
  30. ↑ ЗП №0090. ВРУ. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018.
  31. ↑ ЗП №0162. ВРУ. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018.
  32. ↑ а б в г Ирина Фриз в рейтингах «Фокус». Фокус. Архів оригіналу за 18 березня 2018. Процитовано 19 квітня 2018.
  33. ↑ Эффект депутата. Рейтинг (не)эффективности украинских парламентариев. Фокус. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 19 квітня 2018.
  34. ↑ Рейтинг депутатов iMoPe. Vox Ukraine. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 19 квітня 2018.
  35. ↑ Ирина Фриз в рейтингах ФОКУС. ФОКУС. Архів оригіналу за 18 березня 2018. Процитовано 28 лютого 2018.
  36. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Процитовано 31 серпня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Фріз Ірина Василівна

Декларація

[ред. | ред. код]
Це незавершена стаття про українську політикиню.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фріз_Ірина_Василівна&oldid=43706526