Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (травень — червень 2015)
У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні з травня по червень 2015 року.
Список загиблих з травня по червень 2015 року[ред. | ред. код]
№ | Світлина Емблема | Прізвище, ім'я, по батькові |
Про особу | Дата смерті | Обставини смерті |
---|---|---|---|---|---|
Травень[ред. | ред. код] | |||||
2491 | ![]() |
![]() |
1984, Біла Церква Київська область. Військовослужбовець. Демобілізований із зони АТО 30 квітня 2015 року. | 1 травня 2015 | Загинув у ДТП, що сталося о 00:40 у ніч на 1 травня на 302 км автотраси Київ — Харків поблизу смт Решетилівка (Полтавська область). Мікроавтобус «Volkswagen Transporter» виїхав на смугу зустрічного руху і зіткнувся з військовим автобусом «ХАЗ-3250», який перевозив демобілізованих із зони АТО до Києва. За фактом ДТП відкрито кримінальне провадження[1]. |
2492 | ![]() |
![]() |
11 липня 1977, Березань Київська область. Старший сержант 11-го окремого мотопіхотного батальйону (раніше 11-й БТО «Київська Русь»). Захищав Батьківщину в зоні АТО вісім місяців. | 1 травня 2015 | 28 квітня у селі Опитне (Ясинуватський район) під Донецьком снаряд влучив прямим попаданням у кімнату, де відпочивали бійці, тоді один боєць загинув, п'ятеро отримали поранення. Найтяжчі поранення дістав Олександр, його доправили до шпиталю. 1 травня він помер у реанімації, так і не прийшовши до тями.[2] |
2493 | ![]() |
![]() (Позивний «Чекіст») |
18 серпня 1987, Грудки Камінь-Каширський район Волинська область. Мешкав у м. Луцьк. Молодший сержант, командир 3 відділення 2 роти батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України, в/ч 3057. Навчався у Національній юракадемії ім. Ярослава Мудрого у Харкові, випускник 2009 року. Не одружений. Незадовго до загибелі Іван написав на своїй сторінці у Facebook пост про війну, його передрукували багато ЗМІ як заповіт бійця[недоступне посилання з червня 2019]. |
2 травня 2015 | У бою з російськими збройними формуваннями, обороняючи село Широкине (Новоазовський район Донецька область), був поранений снайпером у голову, куля пробила каску. Помер у лікарні міста Маріуполь під час другої операції. Поховали воїна у рідному селі Грудки на Камінь-Каширщині.[3] |
2494 | ![]() |
![]() |
8 серпня 1985, Олеськ Любомльський район Волинська область. Проживав у селі Вижгів. Старший солдат, номер обслуги 15-го окремого мотопіхотного батальйону 92-ї окремої механізованої бригади (раніше — 15-й БТО «Суми»), в/ч пп В2260. Призваний за мобілізацією 12 лютого 2015 року. Без батька залишилися четверо дітей. | 3 травня 2015 | Близько 16-00 на закладеному фугасі біля села Катеринівка (Попаснянський район) Луганської області на ґрунтовій дорозі підірвалася БРДМ-2 ЗСУ. На місці загинули двоє військових, ще троє отримали поранення й госпіталізовані[4][5]. |
2495 | ![]() |
![]() |
17 серпня 1975, Кам'янець-Подільський Хмельницька область. Солдат, водій 15-го окремого мотопіхотного батальйону 92-ї окремої механізованої бригади (раніше — 15-й БТО «Суми»), в/ч пп В2260. Мобілізований 6 лютого 2015 року. Проходив навчання на Яворівському полігоні, пізніше на Рівненському загальновійськовому полігоні. Без батька залишився 13-річний син. | 3 травня 2015 | Близько 16-00 на закладеному фугасі біля села Катеринівка (Попаснянський район) Луганської області на ґрунтовій дорозі підірвалася БРДМ-2 ЗСУ. На місці загинули двоє військових (30 та 40 років), ще троє отримали поранення й госпіталізовані.[4][6] |
2496 | ![]() |
![]() |
26 листопада 1987, Павлоград Дніпропетровська область. Солдат, майстер – номер обслуги мінометної батареї 2-го механізованого батальйону 17-ї окремої танкової бригади, в/ч пп В3675 (Кривий Ріг). Закінчив Західно-Донбаський професійний ліцей. З 2007 року працював підземним електрослюсарем ДТЕК ШУ «Павлоградське». Мобілізований 14 серпня 2014 року. Неодружений. | 3 травня 2015 | Загинув підірвавшись на міні поблизу села Оріхово-Василівка Артемівський район (Донецька область) під час виконання бойових завдань.[7] |
2497 | ![]() |
![]() (Позивний «Лимон») |
7 січня 1984, Краматорськ, Донецька область. Боєць добровольчого батальйону «ОУН». Після виведення батальйону з селища Піски приєднався до волонтерської групи «Аеророзвідка», яка допомагає 93-й ОМБр у районі Донецького аеропорту. Навчався на другому курсі заочного відділення юридичного факультету Національного університету «Острозька академія». Поки був у зоні АТО, через відсутність документів його відрахували з університету. | 4 травня 2015 | 3 травня був поранений поблизу селища Піски (Ясинуватський район) під час мінометного обстрілу російськими бойовиками — 120-мм міна влучила в окоп, де бійці монтували кабель (поранення отримали двоє бійців). Дмитро помер від отриманих поранень у лікарні міста Селидове о 7-й годині ранку, Олег з важкими пораненнями перебуває у шпиталі. Похований на кладовищі селища Красногірка в Краматорську[8][9]. |
2498 | ![]() |
![]() |
27 січня 1974, Павелки Андрушівський район Житомирська область. Проживав у м. Бердичів. Солдат, військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Мобілізований 5 вересня 2014 року. Залишилися мати і донька. | 5 травня 2015 | Загинув близько 4:35 у районі міста Світлодарськ (Донецька область) у бою з диверсійно-розвідувальною групою противника, яка із засідки обстріляла з РПГ та стрілецької зброї українських військових під час об'їзду ними блок-постів. Ще шестеро військовослужбовців отримали поранення, один з них — у важкому стані[10][11]. |
2499 | ![]() |
![]() |
28 червня 1972, Києв. Старший лейтенант, командир інженерного-саперного взводу 2 механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Закінчив будівельний інститут, де пройшов військову кафедру. Працював архітектором. Призваний за мобілізацією 26 січня 2015 року. Залишилися батьки, брат і сестра. | 5 травня 2015 | Отримав тяжкі поранення поблизу села Троїцьке (Попаснянський район) Луганської області, під час проведення інженерної розвідки, коли розміновував вибухівку. Помер від поранень у шпиталі міста Артемівськ (Донецька область).[12] За повідомленням журналіста Андрія Цаплієнка, в результаті підриву на розтяжці один з військових втратив обидві ноги, врятувати його життя не вдалося.[10] |
2500 | ![]() |
![]() |
13 липня 1992, Кременчук Полтавська область. Солдат, помічник гранатометника 3 роти 1 аеромобільного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Закінчив профтехучилище № 19. Був єдиним сином у родині. Залишилися батьки. | 5 травня 2015 | Загинув поблизу міста Авдіївка під Донецьком. БТР-80 ЗСУ підірвався на фугасі, що був закладений терористами.[13][14] |
2501 | ![]() |
![]() |
20 січня 1968, Рідківці Чернівецька область. Сержант, стрілець-номер обслуги 3 роти 1 аеромобільного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Хрещений як Іван, так його називали у селі. Служив у міліції. Потім займався підприємництвом. Довгий час проживав у м. Чернівці, а останні роки — у рідних Рідківцях. Активний учасник Революції Гідності. Був прихильником ВО «Свобода». Мобілізований у січні 2015 року як доброволець. Залишилися 15-річна донька та хвора мати. | 5 травня 2015 | Загинув поблизу міста Авдіївка під Донецьком. БТР-80 ЗСУ підірвався на фугасі, що був закладений терористами. Похований у рідних Рідківцях.[13][15] |
2502 | ![]() |
![]() |
30 квітня 1976, Курахове Мар'їнський район Донецька область. Виріс і проживав у м. Енергодар Запорізька область. Солдат, стрілець-номер обслуги 3 роти 1 аеромобільного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Мобілізований 26 січня 2015 року, проходив підготовку у 240 навчальному центрі повітряно-десантних військ у Житомирі, після чого був розподілений у 95-ту бригаду. Залишилися батьки. | 5 травня 2015 | Загинув поблизу міста Авдіївка під Донецьком. БТР-80 ЗСУ підірвався на фугасі, що був закладений терористами. Похований в Енергодарі на міському кладовищі.[13][16] |
2503 | ![]() |
![]() |
27 січня 1982, Ласки Народицький район Житомирська область. Солдат, навідник 3 роти 1 аеромобільного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Був мобілізований в зону АТО в кінці січня 2015 року. Залишилася дружина. | 5 травня 2015 | Загинув поблизу міста Авдіївка під Донецьком. БТР-80 ЗСУ підірвався на фугасі, що був закладений терористами.[13][17] За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу в зоні АТО загинули 5 військовослужбовців, ще 12 дістали поранення.[18] |
2504 | ![]() |
![]() |
19 жовтня 1991, Куцуруб Очаківський район Миколаївська область. Старший солдат 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). 2011 року закінчив Миколаївський політехнічний коледж, пройшов строкову військову службу. Призваний за мобілізацією 29 січня 2015 року, після підготовки на полігоні «Широкий лан», був зарахований до 72-ї бригади. Неодружений. | 6 травня 2015 | Отримав тяжкі поранення поблизу міста Волноваха (Донецька область), 6 травня помер від поранень у шпиталі Дніпропетровська. Похований у с. Куцуруб на сільському кладовищі.[19] |
2505 | ![]() |
![]() |
29 грудня 1961, Київ. Молодший лейтенант, заступник командира роти — інструктор з повітрянодесантної підготовки роти матеріального забезпечення 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Залишилися дружина, брат, донька, два онука. | 6 травня 2015 | Помер у військово-медичному клінічному центрі міста Одеса. Похований на Лісовому кладовищі Києва[20] |
2506 | ![]() |
![]() |
31 жовтня 1994, с. Застенки, Дубровинський район, Вітебська область, Білорусь. Старший солдат, старший механік — водій танкової роти 30-ї окремої механізованої бригади, в/ч А0409 (Новоград-Волинський). Залишилася матір та дві 16-річні сестри-близнючки. | 7 травня 2015 | Загинув близько опівдні в результаті мінометного обстрілу російськими бойовиками позицій бригади на оборонних рубежах біля селища Луганське (Донецька область). 10 травня бійця провели в останню путь; похований на кладовищі рідного села[21][22]. |
2507 | ![]() |
![]() |
1 грудня 1986, Переяславське Переяслав-Хмельницький район Київська область. Солдат 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Відстоювати Незалежність нашої Держави пішов у грудні 2014 року добровольцем. | 7 травня 2015 | Загинув у бою поблизу міста Артемівськ (Донецька область). 10 травня військовослужбовця поховали на кладовищі села Переяславське — там могили його мами та сестри[21][23]. |
2508 | ![]() |
![]() |
14 жовтня 1984, Херсон. Солдат, номер обслуги 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). У зоні АТО служив 8 місяців. | 7 травня 2015 | Херсонські ЗМІ повідомили, що Сергій загинув під Донецьком від ворожого снаряду.[24] За повідомленням прес-офіцера 28 ОМБр В. Омельченка, 7 травня диверсійна група противника в районі міста Мар'їнка під Донецьком з ПТРК обстріляла БМП 28-ї бригади. В результаті обстрілу один військовий загинув, двоє зазнали поранень.[25] |
2509 | ![]() |
![]() |
20 квітня 1985, Гончари Пустомитівський район Львівська область. Солдат 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). Призваний за мобілізацією на початку 2015 року. Залишилися батьки та 3-річна донька. | 9 травня 2015 | Загинув у бою з терористами поблизу села Червоний Жовтень (Станично-Луганський район) Луганської області, неподалік міста Щастя. Володимир прикривав відхід своїх товаришів, врятував 11 побратимів, а сам загинув. На Memorybook обставини смерті вказані як "трагічно загинув", можливо небойова втрата[26]. Похований у с. Гончари.[27] |
2510 | ![]() |
![]() |
10 жовтня 1989, Заверешиця Городоцький район (Львівська область). Солдат 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Закінчив Художнє професійно-технічне училище № 14 у смт Івано-Франкове на Яворівщині. У 2011—2012 роках проходив військову службу у білоцерківській військовій частині. З 2013 року мешкав у Львові, займався виробництвом меблів.[28] Із червня 2014 року захищав Батьківщину у складі ЗСУ. Восени під час відпустки проходив лікування у військовому шпиталі, вдруге відбув на Донбас вже у березні 2015 року. | 9 травня 2015 | Загинув поблизу міста Сєвєродонецьк (Луганська область). Похований у с. Заверещиця.[29] |
2511 | ![]() |
![]() (Позивний «Звєрь») ![]() |
22 червня 1992, Мартинівка (Хмельницький район) Хмельницька область. Лейтенант, командир 2-го взводу розвідувальної роти УНСО 81-ї десантно-штурмової бригади. У 2007—2010 роках навчався у Чорноострівському професійному аграрному ліцеї. 2015 року закінчив Військову академію (м. Одеса). | 11 травня 2015 | Загинув у результаті кульового поранення в груди поблизу села Водяне (Ясинуватський район) під Донецьком. Похований у Мартинівці.[30] |
2512 | ![]() |
![]() |
17 жовтня 1977, Біла Церква Київська область. Солдат, стрілець-радіотелефоніст мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти 11-го окремого мотопіхотного батальйону (раніше 11-й БТО «Київська Русь»). Закінчив ПТУ № 13 за фахом кухаря. Працював на підприємстві «Біглент» пакувальником. Мобілізований як доброволець 15 травня 2014 року. Залишилися батьки та сестра. | 11 травня 2015 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу селища Опитне (Ясинуватський район) під Донецьком, лише кількох днів не дожив до демобілізації.[31] |
2513 | ![]() |
![]() |
5 червня 1983, Дніпропетровськ. Старший солдат, стрілець 11-го окремого мотопіхотного батальйону (раніше 11-й БТО «Київська Русь»). Закінчив Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (механіко-математичний факультет). Був консультантом МГО «Ідейна варта». На фронт пішов добровольцем. | 11 травня 2015 | Загинув під час проведення розвідки поблизу селища Опитне (Ясинуватський район) під Донецьком внаслідок підриву на вибуховому пристрої.[32] |
2514 | ![]() |
![]() |
15 січня 1972, Первенець Веселинівський район Миколаївська область. Солдат 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Навчався у школі села Поділля (Веселинівський район), відслужив строкову і понадстрокову службу. Протягом трьох років працював у Херсоні охоронцем. 1994 року повернувся в село Поділля, працював трактористом у ФГ «Атлант». Призваний за мобілізацією у квітні 2014 року, та після року служби у ЗСУ і демобілізації знову повернувся на фронт захищати Батьківщину. | 12 травня 2015 | Під час несення служби в зоні АТО помер у м. Курахове (Мар'їнський район Донецька область), — не витримало серце. Поховали захисника у рідному селі Первенець.[33] |
2515 | ![]() |
![]() (Позивний «Пума») |
18 квітня 1978, Верхній Рогачик Херсонська область. Солдат, стрілець штурмового підрозділу «Яструб» 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар». Виріс у багатодітній сім'ї, з братом і 4 сестрами. Активний учасник Революції Гідності, входив до підрозділу «Яструб» 8-ї «афганської» сотні Самооборони Майдану, з якого потім сформувався однойменний підрозділ в «Айдарі». Залишилася дружина та двоє синів. | 13 травня 2015 | Помер в обласній лікарні м. Херсон від хвороби, що пов'язана з хімічним отруєнням внутрішніх органів під час боїв за смт Новосвітлівка під Луганськом у серпні 2014 року, де російські збройні формування застосовували заборонені міжнародними конвенціями касетні снаряди з фосфором. Похований в смт Верхній Рогачик.[34] |
2516 | ![]() |
![]() |
6 січня 1986, Семенівка Чернігівська область. Солдат 41-го окремого мотопіхотного батальйону 1-ї окремої танкової бригади (раніше 41 батальйон територіальної оборони «Чернігів-2»). 2004 року навчався у Навчально-курсовому комбінаті «Укрбуд» Чернігова. Строкову службу проходив у Десні. Працював різноробочим на лісопереробних приватних підприємствах Семенівського району. Мобілізований 2 вересня 2014 року. Залишилася мати, дві сестри та брат. | 13 травня 2015 | Застрелився коли стояв на посту на території військового табору роти поблизу села Старогнатівка Волноваський район (Донецька область). Похований на кладовищі рідного міста Семенівка.[35] У медичному свідоцтві про смерть бійця причиною назване «навмисне самоушкодження пострілом» і зроблений висновок про самогубство. Але командир роти все-таки не виключає, що справжньою причиною могла бути необережність у поводженні зі зброєю.[36] |
2517 | ![]() |
![]() |
11 січня 1974, Нове Село (Ярмолинецький район) Хмельницька область. Солдат 4-го окремого батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). На фронт пішов добровольцем, провів у зоні АТО майже рік. Написав багато віршів, які публікувались у місцевій газеті «Вперед». 17 травня мав повернутися до дому, планував поїхати з дітьми у Карпати. Залишилися батько, брати, двоє дітей. | 14 травня 2015 | Загинув під час переправи через річку Сіверський Донець у районі Червоного Лиману. Похований на кладовищі рідного села.[37] |
2518 | ![]() |
![]() |
9 вересня 1984, Дніпродзержинськ Дніпропетровська область. Солдат 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Призваний за мобілізацією в лютому 2015 року. Залишилися батьки та сестра. | 15 травня 2015 | Загинув у Новоселівці (Донецька область) під час виконання бойового завдання. Похований на Алеї Слави кладовища Соцміста у Дніпродзержинську.[38] |
2519 | ![]() |
![]() (Позивний «Сапог») |
29 березня 1989, Здолбунів Рівненська область. Солдат, снайпер 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар». 2007 року закінчив Здоблунівське вище професійне училище залізничного транспорту. До батальйону пішов добровольцем у листопаді 2014 року. Залишилися батьки, молодший брат, дружина та двоє дітей. | 15 травня 2015 | 8 травня поблизу смт Новотошківське (Попаснянський район Луганська область), отримав тяжке осколкове поранення під час атаки російських збройних формувань на 29-й блокпост на трасі «Бахмутка». Був прооперований у Лисичанську, пізніше переведений до міста Харків. 15 травня, не приходячи до свідомості, помер від отриманих поранень у Харківському шпиталі. 16 травня з воїном попрощались на Майдані Незалежності у Києві, того ж дня Олексія зустрічали у Здолбунові. 17 травня бійця поховали у рідному місті[39]. |
2520 | ![]() |
![]() (Позивний «Ярік») |
21 вересня 1973, Догмарівка (Генічеський район) Херсонська область. Старший солдат, санітар-стрілець 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). Призваний за мобілізацією. Без батька залишилися двоє дітей. | 15 травня 2015 | Загинув у бою на передовому блок-посту під смт Станиця Луганська. Під час обстрілу ворожа куля АКМ влучила захиснику між пластинами бронежилету. Похований у Догмарівці.[40] |
2521 | ![]() |
![]() |
13 березня 1975, Томськ РРФСР. Проживав у м. Кременчук Полтавська область. Молодший сержант, старший водій взводу 92-ї окремої механізованої бригади (Клугино-Башкирівка). Сім'я Вадима переїхала до Кременчука, де він закінчив школу, навчався в СПТУ-22, здобув фах кухаря. Служив в армії, потім понад 18 років працював диспетчером газової служби, а згодом — підрядником у будівельній компанії, заочно навчався на психолога. У серпні 2014 року пішов добровольцем захищати незалежність України. Залишилася дружина та син. Указом Президента України нагороджений орденом За мужність III ступеня (посмертно).[41] | 16 травня 2015 | Загинув близько 15:15 поблизу міста Щастя під Луганськом від кульових поранень, отриманих під час бойового зіткнення з російською диверсійно-розвідувальною групою на опорному пункті «Фасад» біля мосту. Поховали захисника на Алеї Героїв АТО Свіштовського кладовища Кременчука.[42] Прим. В результаті бою атаку було відбито, бійцями 92-ї бригади було затримано двох російських військових, капітана і сержанта, 3-ї бригади спецпризначення ЗС РФ (Тольятті), яким терористи «ЛНР» видали посвідчення «народної міліції».[43] |
2522 | ![]() |
![]() ![]() |
28 грудня 1989, Арбузинка Миколаївська область. Лейтенант, командир взводу 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Був єдиним сином у сім'ї. Закінчив Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського. Із вересня 2011 року працював викладачем предмета «Захист Вітчизни» в Арбузинському професійному аграрному ліцеї. У березні 2014 року, у зв'язку з російською агресією, перебував на навчальних військових зборах, у квітні цього ж року був мобілізований до ЗСУ. 18 серпня продовжив службу в 30-й бригаді. Залишилися батьки. | 16 травня 2015 | Загинув у бою з російськими збройними формуваннями від осколкового поранення у голову під час обстрілу поблизу смт Луганське, Артемівський район (Донецька область). Похований в Арбузинці.[44][45] |
2523 | ![]() |
![]() |
3 лютого 1983, Харків. Солдат, командир відділення 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Залишились дружина та 4 дітей. | 16 травня 2015 | Загинув у бою з російськими збройними формуваннями під час обстрілу поблизу смт Луганське, Артемівський район (Донецька область). Похований у Харкові.[44][46] |
2524 | ![]() |
![]() |
9 травня 1975, РРФСР. Проживав у с. Питомник (Конотопський район) Сумська область. Солдат, стрілець 59-ї окремої мотопіхотної бригади (Гайсин). З дитинства проживав в Україні, закінчив Алтинівську ЗОШ, потім Конотопський індустріально-педагогічний технікум. Працював монтажником у будівельно-монтажному експлуатаційному управлінні № 5 відокремленого підрозділу Південно-Західної залізниці. Призваний за мобілізацією. Залишилися мати, дружина, 18-річний син та 6-річна донька. | 16 травня 2015 | Перебуваючи в зоні АТО, помер у шпиталі.[47] Із неофіційних джерел: помер внаслідок черепно-мозгової травми.[48] |
2525 | ![]() |
![]() ![]() |
31 серпня 1973, Запоріжжя. Проживав у м. Львів. Полковник, заступник командира з тилу – начальник тилу військової частини 3002 Національної гвардії України (Львів). 1994 року закінчив Харківське вище військове училище Національної гвардії України. У військовій частині в зоні АТО відповідав за логістику, це для Андрія була вже четверта ротація. Залишилися батьки, дружина та 15-річна донька. Герой України (посмертно). |
17 травня 2015 | Загинув об 11:30 у результаті підриву на фугасі автомобіля УАЗ на ґрунтовій дорозі, що веде до села Троїцьке (Попаснянський район) Луганської області. У позашляховику військові і волонтери розвозили гуманітарну допомогу на передову. Поховали Андрія на Личаківському цвинтарі на Полі почесних поховань № 76.[49][50]. Із трьох волонтерів, які перебували у машині, двоє загинули, — львівський громадський активіст, один з лідерів «Варта-1» 45-річний Боднар Володимир та місцевий волонтер з Луганщини Г. Євдокименко, а 37-річний львів'янин Андрій Романчак із сильними опіками доставлений до лікарні. |
2526 | ![]() |
![]() |
20 січня 1994, Заріччя (Воютицька сільська рада), Самбірський район, Львівська область. Старший солдат, командир 2-го відділення 2-го автомобільного взводу автомобільної роти військової частини 3002 Національної гвардії України (Львів). У військовій частині 3002 Внутрішніх військ проходив строкову службу з 2012 року, потім залишився за контрактом. У зоні АТО пробув кілька місяців, зокрема брав участь в обороні Дебальцевого. Залишилися мати, сестра і бабуся. | 17 травня 2015 | Загинув об 11:30 у результаті підриву на фугасі автомобіля УАЗ на ґрунтовій дорозі, що веде до села Троїцьке (Попаснянський район) Луганської області. У позашляховику військові і волонтери розвозили гуманітарну допомогу на передову. Для ідентифікації проводилась експертиза ДНК. Похований на сільському цвинтарі Воютич[49][51]. |
2527 | ![]() |
![]() |
2 жовтня 1961, 53 роки, Донецька область. Проживав у м. Кропивницький. Старший солдат 57-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ (Кропивницький). Народився на Донеччині, а за рік родина переїхала в Кропивницький. Тут він навчався у школі № 11 і в ПТУ № 8. Потім служив в армії. Призваний за мобілізацією 18 серпня 2014 року. Залишилася дружина і троє дорослих дітей. | 17 травня 2015 | Отримав поранення під час виходу військових із Дебальцевого. Мав перелом руки. Але раптово помер у Вінницькому військовому шпиталі — не витримало серце. Поховання на Далекосхідному кладовищі.[52] |
2528 | ![]() |
![]() |
17 січня 1986, с.Корналовичі Самбірський район Львівська область. Проживав у м.Новий Калинів. Старший солдат, військовослужбовець 66-го військового мобільного госпіталю, що був відкритий у Донецькій області. | 18 травня 2015 | Застрелився у шпиталі Покровська (Донецька область).[53] |
2529 | ![]() |
![]() ![]() |
14 червня 1962, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Старший лейтенант, командир розвідвзводу розвідувальної роти 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). | 19 травня 2015 | Близько 13:00 поблизу с. Катеринівка (Попаснянський район) Луганської області військові, помітивши рух у лісопосадці, вирушили на розвідку до села та знайшли там покинуті позиції терористів. Повертаючись на мікроавтобусі УАЗ, розвідгрупа потрапила під мінометний обстріл. На підмогу виїхала БРДМ, яка підірвалась на фугасі. В бою у Катеринівці загинули 6 бійців. Троє з добровольчого батальйону «Патріот» і один військовослужбовець 17-ї танкової бригади, — потрапили в засідку в с. Катеринівка. Двоє військових 15-го ОМПБ підірвалися на фугасі там же. Особи загиблих встановили, це жителі Кривого Рогу, Києва, Івано-Франківська, Херсона та Новограда-Волинського.[54][55] |
2530 | ![]() |
![]() (Позивний «Сивий») |
2 лютого 1984, Бурштин Івано-Франківська область. Доброволець підрозділу МГО «Козацтво Запорізьке» Міжнародного миротворчого батальйону імені Джохара Дудаєва. Воював у складі розвідгрупи дніпропетровського 43-го окремого мотопіхотного батальйону ЗСУ «Патріот». Займався східними єдиноборствами, був членом бурштинського спортклубу «СЕЙДО». Останнім часом мешкав із сім'єю у США, повернувся на Прикарпаття та у грудні 2014 року добровольцем пішов захищати Батьківщину, з 8 січня 2015 перебував у складі добровольчого батальйону. Залишилася дружина та двоє маленьких дітей, 3-річний син і 3-місячна донька. | 19 травня 2015 | Близько 13:00 поблизу с. Катеринівка (Попаснянський район) Луганської області військові, помітивши рух у лісопосадці, вирушили на розвідку до села. Повертаючись на мікроавтобусі УАЗ, розвідгрупа потрапила під мінометний обстріл. У бою Вадим отримав смертельні кульові поранення у серце і живіт, бронежилет не врятував. Поховали захисника в рідному Бурштині.[54][56][57] |
2531 | ![]() |
![]() (Позивний «Артист») |
27 серпня 1977, проживав у м. Київ. Доброволець Міжнародного миротворчого батальйону імені Джохара Дудаєва. Воював у складі розвідгрупи дніпропетровського 43-го окремого мотопіхотного батальйону ЗСУ «Патріот». Закінчив ПТУ № 23 у Києві. У мирному житті знімався у кіно, — фільм «Прокурорські розслідування» (роль криміналіста Саші), серіал «Поверни моє кохання» (роль водія). Захоплювався мото-спортом, пішим туризмом. Пережив Іловайський котел. Був разом із Ісою Мунаєвим, коли той загинув. | 19 травня 2015 | Близько 13:00 поблизу с. Катеринівка (Попаснянський район) Луганської області військові, помітивши рух у лісопосадці, вирушили на розвідку до села. Повертаючись на мікроавтобусі УАЗ, розвідгрупа потрапила під мінометний обстріл.[54][56][58] |
2532 | ![]() |
![]() |
13 квітня 1989, Нова Каховка Херсонська область. Солдат, розвідник 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). Після закінчення школи працював водієм на одному з новокаховських підприємств. Потім поїхав працювати на Дніпропетровщину, звідки і пішов на фронт добровольцем. Батьки Дениса мешкають у РФ, а в Новій Каховці у нього брат і сестра. Залишилася дружина. | 19 травня 2015 | Близько 13:00 поблизу с. Катеринівка (Попаснянський район) Луганської області військові, помітивши рух у лісопосадці, вирушили на розвідку до села. Повертаючись на мікроавтобусі УАЗ, розвідгрупа потрапила під мінометний обстріл.[54][56][59] |
2533 | ![]() |
![]() |
14 серпня 1984, Теклинівка Липовецький район Вінницька область. Солдат, номер обслуги мотопіхотної роти 15-го окремого мотопіхотного батальйону 92-ї окремої механізованої бригади (раніше — 15-й БТО «Суми»), в/ч пп В2260. Призваний за мобілізацією 12 лютого 2015 року. Залишилися батьки. | 19 травня 2015 | 19 травня військові вирушили на допомогу бійцям, які потрапили у засідку в селі Катеринівка (Попаснянський район) Луганської області. О 18:30, рухаючись по ґрунтовій дорозі, їх БРДМ підірвалась на фугасі. Руслан дістав поранень, несумісних із життям. Поховають захисника у селі Королівка Немирівського району, де мешкають його батьки.[54][60][61] |
2534 | ![]() |
![]() |
28 травня 1977, Вільшани Дергачівський район Харківська область. Солдат, старший водій 15-го окремого мотопіхотного батальйону 92-ї окремої механізованої бригади (раніше — 15-й БТО «Суми»), в/ч пп В2260. Мобілізований у лютому 2015 року. Залишилися дружина та 9-річна донька. | 19 травня 2015 | Загинув під час обстрілу російськими бойовиками міста Попасна (Луганська область).[62] 19 травня військові вирушили на допомогу бійцям, які потрапили у засідку в селі Катеринівка (Попаснянський район) Луганської області. О 18:30, рухаючись по ґрунтовій дорозі, їх БРДМ підірвалась на фугасі. Внаслідок вибуху загинули двоє військовослужбовців та троє отримали поранення.[54][60] |
2535 | ![]() |
![]() (Позивний «Генерал») ![]() |
28 червня 1972, Добропілля Донецька область. Проживав у с. Іверське (Олександрівський район). Лейтенант, командир танкового взводу 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Раніше захищав Батьківщину у складі окремої добровольчої чоти «Карпатська Січ», куди пішов слідом за своїм сином. Очолював блокпост «Камікадзе» в Пісках, проводив вишколи для молоді. Був прихильником ВО «Свобода», мав розбудовувати Олександрівську районну організацію. Залишилася дружина та двоє синів. | 19 травня 2015 | 12 травня отримав мінно-вибухові травми у бою в районі міста Артемівськ (Донецька область). У ніч на 20 травня помер у харківському інституті невідкладної хірургії. Поховали захисника на території, що відноситься до Спаськомихайлівської сільської ради Донеччини.[63] |
2536 | ![]() |
![]() |
24 квітня 1981, Івано-Франківськ. Молодший сержант, механік-водій 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Закінчив ВПУ № 13 у Івано-Франківську. Працював інструктором з лижного спорту в Буковелі, потім почав виконувати ремонти. Мобілізований 2 лютого 2015 року. Залишилися мати, двоє братів, дружина, син і донька. | 19 травня 2015 | Загинув від вибухового пристрою під час виконання бойового завдання поблизу села Гранітне (Волноваський район) Донецької області.[64] |
2537 | ![]() |
![]() (Позивний «Бімба») |
27 грудня 1975, Киселівка (Білозерський район) Херсонська область. Боєць 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар». Активний учасник Революції Гідності. З 29 квітня 2014 року захищав Батьківщину на сході, спочатку у складі батальйону «Донбас», а з літа — в «Айдарі». Залишилися мати та дві сестри. | 20 травня 2015 | Загинув близько опівночі поблизу міста Новоайдар (Луганська область), між селами Денежникове та Штормове (Новоайдарський район). За повідомленням «112.ua» з посиланням на джерела у МВС, боєць зупинив авто, щоб доїхати до бази батальйону у Половинкине, дорогою виник якийсь конфлікт і перестрілка з водієм, внаслідок чого айдарівець загинув. 27 травня з воїном попрощались на Майдані Незалежності у Києві. Похований в рідному селі.[65] |
2538 | ![]() |
![]() |
8 червня 1992, Кропивницький. Солдат, старший стрілець мотопіхотного взводу 2-ї мотопіхотної роти 20-го окремого мотопіхотного батальйону 93-ї механізованої бригади, в/ч пп В2231 (раніше — 20 батальйон територіальної оборони «Дніпропетровськ»). В армії не служив, але 2011 року пройшов медогляд і був зарахований у запас, отримавши звання солдата. 14 лютого 2015 року Вадима призвали на військову службу. Був водієм-механіком БТР, навідником, чудово засвоїв усі види стрілецької зброї. Залишилася мати. | 20 травня 2015 | Загинув під час обстрілу з САУ російськими збройними формуванням поблизу с. Кам'янка у Донецькій області. Снаряд влучив у бліндаж, двох бійців викинуло з укриття вибуховою хвилею, а Вадим загинув. Похований на Лелеківському кладовищі Кропивницького.[66] |
2539 | ![]() |
![]() |
5 жовтня 1984, Голики Славутський район Хмельницька область. Проживав у м. Южноукраїнськ Миколаївська область. Солдат, водій 17-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї мотопіхотної бригади (раніше 17 батальйон територіальної оборони «Кіровоград»). У Славуті закінчив школу і ліцей. Мобілізований з Миколаївщини, де проживав останні роки. Залишилася дружина та двоє дітей. | 21 травня 2015 | Загинув близько 21:00 поблизу міста Горлівка (Донецька область) у результаті мінометного обстрілу. Поховання в селі Голики.[67] |
2540 | ![]() |
![]() |
29 серпня 1969, Чорнобаївка (Білозерський район) Херсонська область. Старший сержант, командир відділення зенітного артилерійського взводу 57-ї окремої мотопіхотної бригади (Кропивницький). Був призваний на військову службу за мобілізацією у серпні 2014 року. | 21 травня 2015 | Загинув під час вогневого зіткнення з противником та обстрілу з важкої артилерії взводного опорного пункту поблизу м. Горлівка (Донецька область). Похований у Чорнобаївці 26 травня 2015 року.[68] |
2541 | ![]() |
![]() ![]() |
2 серпня 1977, Харків. Солдат, заступник командира розвідувального взводу 22-го окремого мотопіхотного батальйону 92-ї окремої механізованої бригади (раніше — 22 батальйон територіальної оборони Харківської області). Мав юридичну освіту, був адвокатом. На фронт пішов добровольцем на початку 2015 року. Залишилися мати і дружина. | 21 травня 2015 | Загинув увечері під Донецьком, коли підрозділ був на бойовому завданні. Джип військових підірвався на протитанковій міні, Сергія було поранено, ушкоджено обидві ноги, він прийняв на себе всю силу вибуху, врятувавши інших бійців. На місці йому надали першу медичну допомогу та повезли на блокпост, де були медики, але дорогою Сергій помер. Поховали воїна 25 травня у Харкові на 5-му міському кладовищі.[69] |
2542 | ![]() |
![]() |
29 жовтня 1970, Київ (Святошинський район). Сержант, заступник командира бойової машини — навідник-оператор 2 відділення 3 взводу 6-ї роти 2-го механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Навчався у Національному університеті ім. Тараса Шевченка, який залишив на 5 курсі. Працював охоронцем у супермаркеті «Велика Кишеня». Призваний за мобілізацією 29 січня 2015 року до навчального центру «Десна», з 9 березня служив у зоні АТО. Залишились мати, дружина та 18-річня донька. | 22 травня 2015 | Загинув під час бойових дій поблизу смт Троїцьке (Луганська область) від гострої крововтрати, відкритої рани грудної клітини та вибухової травми. За іншими даними, загинув під час мінометного обстрілу ротного опорного пункту поблизу села Розсадки, Артемівський район (Донецька область). Похований у с. Ясногородка (Вишгородський район) на Київщині.[70] |
2543 | ![]() |
![]() (Позивний «Даос») |
7 лютого 1965, Щастя Луганська область. Старший солдат 2-ї «афганської» штурмової роти 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар». | 22 травня 2015 | Загинув у Луганській області під час виїзду на бойове завдання. Похований у місті Старобільськ Луганської області.[71] |
2544 | ![]() |
![]() |
Солдат 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар». | 22 травня 2015 | Загинув під час виконання бойового завдання в Луганській області.[72] |
2545 | ![]() |
![]() |
8 січня 1983, Білокриниця (Зборівський район) Тернопільська область. Солдат 66-го військового мобільного госпіталю, що був відкритий у Донецькій області. Служив у ЗСУ за контрактом 12 років. Неодружений, залишилися батьки та дві сестри. | 23 травня 2015 | Загинув у Покровську (Донецька область). За офіційними даними застрелився у шпиталі Покровська. За іншими даними — від кулі снайпера, коли стояв у караулі. Похований в селі Білокриниця.[73] |
2546 | ![]() |
![]() |
32 роки, мешкав у Полтавської області. Майор, начальник центру зв'язку тилового пункту управління польового вузла зв'язку 54-ї окремої механізованої бригади, в/ч 2970. Кадровий військовий. З 07.09.2014 по 21.11.2014 у складі 92 ОМБр виконував завдання в районі м. Щастя, з 26.01.2015 по 16.03.2015 — в районі м. Артемівськ (на Світлодарській дузі) у складі 54 ОМБр, після чого продовжив службу у 54-ій бригаді в місці постійної дислокації в Артемівську. Залишилися батьки та неповнолітний син. | 23 травня 2015 | Вбитий у місті Артемівськ (Донецька область) о 23:20, коли повертався у військову частину на автомобілі таксі ВАЗ-2107, — місцевий мешканець, який перебував на задньому сидінні, задушив майора ременем безпеки, з метою заволодіння табельною зброєю, після чого разом зі спільником вивіз тіло на околицю міста. Зловмисники викрали пістолет Макарова, гроші та мобільний телефон вбитого. Протягом 5 годин правоохоронці затримали одного зі злочинців, за кілька днів було затримано і другого.[74] |
2547 | ![]() |
![]() |
21 липня 1971, Водяне (Кам'янсько-Дніпровський район) Запорізька область. Солдат артилерійського розрахунку 2 взводу 7 гаубичної батареї 3-го гаубичного дивізіону 55-ї окремої артилерійської бригади (Запоріжжя). До мобілізації був активістом енергодарської Самооборони, чергував на блок-постах. Призваний 1 серпня 2014 року. Із жовтня 2014 року ніс службу на передовій під Маріуполем. Залишилися батьки, дружина та троє дітей. | 24 травня 2015 | Помер у лікарні міста Маріуполь. Після контузії, отриманої під Маріуполем, почались проблеми з судинами. Переніс дві операції, був виписаний зі шпиталю та повернувся до війська. Через два дні під час чергування на посту, Сергію стало погано, його доправили до маріупольської лікарні, де він помер. За висновками лікарів причиною смерті став тромб.[75] |
2548 | ![]() |
![]() (Позивний «Спасатєль») |
22 липня 1987, Ананьїв Одеська область. Солдат штурмової роти батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України. До війни останні 5 років служив у 10-ї пожежно-рятувальній частині 4-го державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України в Одеській області, у званні старшого сержанта. Вступив до Академії пожежної безпеки в Черкасах, хотів бути офіцером. За повідомленнями у ЗМІ, був звільнений з ДСНС «за прогули», коли добровольцем пішов на фронт. За іншими джерелами, був мобілізований разом з пожежним розрахунком до зони АТО. Проходив лікування після контузії, після чого повернувся на фронт у складі батальйону «Донбас». Близьких родичів у Дмитра не залишилось, він виховувася у прийомній сім'ї. | 24 травня 2015 | Близько 12:45 під час вогневої атаки російських збройних формувань на позиції батальйону під селом Широкине (Новоазовський район Донецька область), артилерійський снаряд розірвався поряд із бліндажем, де перебував Дмитро. Боєць отримав чисельні поранення від уламків снаряду і бетону, і його в дуже важкому стані терміново евакуювали, але до лікарні довезти не встигли, Дмитро від отриманих ран помер. Похований у рідному місті.[76][77] |
2549 | ![]() |
![]() |
6 липня 1969, Умань Черкаська область. Старшина, головний сержант взводу 1 батальйону 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). Закінчив Уманське професійно-технічне училище № 36. До війська пішов добровольцем під час третьої хвилі мобілізації 15 серпня 2015 року. Залишилися дружина та троє дітей. | 25 травня 2015 | Близько 12:00, на Луганщині біля кордону з РФ, на контрольованій Україною території, бойовики з автоматів розстріляли медичний автомобіль ЗСУ УАЗ-«таблетка», який із двома військовослужбовцями їхав з села Комишне (Станично-Луганський район) у село Сизе. У результаті один військовий загинув, ще один був важко поранений. За словами голови Луганської ОДА Геннадія Москаля, в цю місцевість часто пробираються диверсійно-розвідувальні групи з території Росії.[78] |
2550 | ![]() |
![]() |
15 вересня 1983, Бар Вінницька область. Майор, заступник командира з озброєння понтонно-мостового батальйону 70-го центру інженерного забезпечення, в/ч А0853 (Бар). З 2014 року пройшов 4 ротації в зоні АТО, виконував завдання в районі Слов'янська та Донецького аеропорту. Залишилася мати, дружина та 6-річний син. | 26 травня 2015 | Знайдений повішеним у складському приміщенні в місті Сіверську (Донецька область), в офіційних документах причиною смерті вказано самогубство. Олександр 3 дні не дожив до ротації. Похований у місті Бар. Станом на травень 2017 слідство не завершене[79] |
2551 | ![]() |
![]() (Позивний «Чорний») |
26 квітня 1988, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Молодший сержант, командир відділення 2-ї «афганської» штурмової роти 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар». Активний учасник Революції Гідності. | 26 травня 2015 | Загинув під містом Золоте (Попаснянський район Луганська область). Був поранений у плече, але мужньо відмовився від госпіталізації та повернувся на бойові позиції. В подальшому, знову потрапив під обстріл і отримав множинні осколкові поранення, які виявилися несумісні з життям. Після прощання з воїном у Києві на Майдані Незалежності його поховали у Кривому Розі.[71][80] |
2552 | ![]() |
![]() (Позивний «Черкес») |
14 травня 1969, Краматорськ Донецька область. Сержант, снайпер взводу снайперів батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України. В мирному житті вивчав давні традиції предків, займався бойовими мистецтвами козаків-характерників. З початком бойових дій допомагав захисникам як волонтер, з початку літа 2014 року став бійцем батальйону, пройшов Іловайський котел. Залишився дорослий син та неповнолітня донька. | 26 травня 2015 | Трагічно загинув під час ротації в районі м. Горлівка. Похований у Краматорську.[81] |
2553 | ![]() |
![]() |
21 квітня 1978, Львів. Молодший сержант, снайпер 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону (Ужгород) 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади. Перебував у зоні АТО понад 10 місяців. Брав участь в обороні міста Дебальцеве. Залишились мати та 12-річний син. | 27 травня 2015 | Загинув під час оборони взводного опорного пункту «Сідор» у смт Станиця Луганська (Луганська область). Поховання на Личаківському цвинтарі на Полі почесних поховань.[82] За даними Луганської ВЦА, близько 15:00 на околиці смт Станиця Луганська на «розтяжці» з гранатою підірвалися двоє українських військових, які виконували бойове завдання біля берега річки Сіверський Донець. Один з них загинув, інший отримав важкі осколкові поранення.[83] |
2554 | ![]() |
![]() |
28 вересня 1984, Катеринівка (Апостолівський район) Дніпропетровська область. Механік-водій 2-го зенітно-ракетного взводу 2-ї зенітно-ракетної батареї зенітно-ракетного артилерійського дивізіону 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). Призваний за мобілізацією 14 серпня 2014 року. Залишились мати, цивільна дружина та малолітня донька. | 28 травня 2015 | Загинув у ніч з 27 на 28 травня під час несення служби із охорони взводного опорного пункту «1703» поблизу міста Попасна (Луганська область). Матері загиблого повідомили з військової частини, що згідно перевірки Олександр застрелився з автомату у голову. Під час упізнання мати виявила, що постріл було зроблено у потилицю і вимагає провести розслідування.[84] |
2555 | ![]() |
![]() |
9 березня 1970, Єлизаветівка (Петриківський район) Дніпропетровська область. Солдат 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). | 28 травня 2015 | 29 серпня 2014 р. під час виходу з Іловайського котла т.зв. «Зеленим коридором» отримав поранення шеї та голови та був захоплений в полон. Звільнений 8 вересня 2014 р. Помер 28 травня 2015 р. під час лікування в шпиталі від осколка, який почав рухатися.[85] |
2556 | ![]() |
![]() (Позивний «Кіндрат») ![]() |
10 березня 1963, 52 роки, Струпків Коломийський район Івано-Франківська область. Проживав у м. Львів. Заступник командира добровольчого батальйону «ОУН»-ЗСУ 81-ї десантно-штурмової бригади. Обороняв позиції разом із 1-ю ротою 1-го батальйону 93-ї ОМБР. Політик, громадський діяч. Заступник голови Львівської крайової організації Народного Руху України. Закінчив Коршівське СПТУ за спеціальністю тракторист–машиніст, служив в армії. У 1983—1989 роках навчався у Львівському державному університеті ім. Івана Франка на факультеті журналістики. Працював кореспондентом газети «Роздольський будівельник», редактором газети «Вісник Розділля». З 1995 року 10 років був директором МПП «Копія». У 2005—2010 роках – головою Миколаївської райдержадміністрації Львівської області. 2008 року закінчив Львівський регіональний інститут державного управління, магістр державного управління. Залишилися дружина, донька 2004 р.н. та син 2007 р.н. | 28 травня 2015 | Був важко поранений у результаті прямого влучення танкового снаряду під час обстрілу російськими бойовиками позиції «Шахта» поблизу села Водяне (Ясинуватський район) під Донецьком. Сорок хвилин медики намагалися врятувати життя Василя, але він помер. Похований у Львові на Личаківському кладовищі на Полі почесних поховань № 76.[86] За повідомленням ГУМВС України в Донецькій області, о 16:00 у результаті мінометного обстрілу бойовиками селища Опитне (Ясинуватський район) від осколкового поранення стегна загинув волонтер з Львівщини.[87] |
2557 | ![]() |
![]() |
15 лютого 1990, Суми. Солдат, стрілець 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Був одним із головних організаторів та відповідальних за проведення на Сумщині патріотичного навчально-практичного наметового табору для молоді «Коловрат». Активний учасник Революції Гідності. Влітку 2014 року пішов добровольцем на фронт, починав свій бойовий шлях добровольцем батальйону «Айдар». Був єдиним сином у батьків. | 28 травня 2015 | Загинув у районі аеропорту Донецька, поблизу селища Піски (Ясинуватський район) у результаті мінометного обстрілу російськими бойовиками. Похований у Сумах[88]. За повідомленням прес-служби сектору «Б», під час обстрілу селища Піски загинув один військовий, ще один поранений. О 16:00 на шахті «Дутівка» внаслідок обстрілу загинув волонтер і поранено 4 військовослужбовців[89]. |
2558 | ![]() |
![]() |
31 липня 1993, Шишкине (Новоукраїнський район) Кіровоградська область. Солдат, кулеметник 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). | 28 травня 2015 | Загинув у районі міста Волноваха (Донецька область).[90] |
2559 | ![]() |
![]() |
20 листопада 1986, П'ятихатки Дніпропетровська область. Солдат, військовослужбовець підрозділу 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). | 30 травня 2015 | Загинув під час бойового зіткнення на взводному опорному пункті в районі с. Троїцьке (Попаснянський район) (Луганська область). Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[91] |
2560 | ![]() |
![]() |
14 травня 1986, Йосипівка (Вільшанський район) Кіровоградська область. Солдат 25-ї Дніпропетровської окремої аеромобільної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). Закінчив Сухоташлицьку ЗОШ, у 2004—2006 проходив службу в ЗСУ. Призваний за мобілізацією 15 лютого 2015 року. Залишилися батьки. | 31 травня 2015 | Загинув під Артемівськом. Поховали Олександра у селі Залізничне Вільшанського району, де живуть його батьки.[92] |
2561 | ![]() |
![]() |
21 листопада 1964, 50 років, Бирлівка (Драбівський район) Черкаська область. Старший сержант, військовослужбовець ЗСУ. | 31 травня 2015 | Місце і обставини не уточнено. Загинув у зоні АТО. Похований у Брилівці[93]. |
2562 | ![]() |
![]() |
24 роки. Військовослужбовець. | 31 травня 2015 | Був смертельно поранений близько 4-ї години ранку на околиці села Троїцьке (Попаснянський район) Луганської області в бою з групою противника, яка спробувала прорватися на контрольовану Україною територію з боку окупованого Калинового.[94] За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу в зоні АТО загинув один військовослужбовець, ще один дістав поранення.[95] |
2563 | ![]() |
![]() (Позивний «Рубін») ![]() ![]() |
4 березня 1986, Макарів Київська область. Проживав в смт Чорноморське (Одеська область). Капітан, командир роти — заступник командира 2-го механізованого батальйону 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Народився і виріс у сім'ї військовослужбовців. На війну пішов у червні 2014 року у званні старшого лейтенанта. Побував у найгарячіших точках АТО, зокрема брав участь у боях на Савур-могилі, був нагороджений Орденом Богдана Хмельницького III ступеня. Після ротації і лікування у шпиталі повернувся на фронт під Донецьк. Другим орденом нагороджений вже посмертно. | 31 травня 2015 | Двоє бійців загинули під час нападу диверсійної групи ворога на автомобіль «Урал» поблизу села Славне (Мар'їнський район) Донецької області. Ще 2 бійців важкопоранені, 2 опинилися в полоні. Похований в Чорноморському.[96][97] |
2564 | ![]() |
![]() (Позивний «Вовкодав») |
30 вересня 1962, 52 роки, Велетнівка Генічеський район Херсонська область. Солдат, водій 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Батько багатодітної сім'ї, залишилося п'ятеро дітей. | 31 травня 2015 | Двоє бійців загинули під час нападу диверсійної групи ворога на автомобіль «Урал» поблизу села Славне (Мар'їнський район) Донецької області.[96][98] |
2565 | ![]() |
![]() (Позивний «Дюшес»/ «Дюс») |
25 березня 1994, Могилів-Подільський Вінницька область. Солдат, стрілець 2-ї чоти 1-ї роти Полку особливого призначення «Азов» Національної гвардії України. Студент факультету соціології і права «Київського політехнічного інституту», залишалося 3 тижні до бакалаврського державного іспиту. Був активним учасником Революції Гідності, перебував у складі групи С-14. Добровольцем пішов у батальйон МВС «Київ-2», де три місяці чекав на оформлення, та зрештою поїхав на фронт до Батальйону ОУН, обороняв селище Піски, останній місяць був бійцем полку «Азов». | 31 травня 2015 | Підірвався на «розтяжці» й отримав важкі поранення під час «зачистки» підозрілого подвір'я та будинку в селі Широкине (Донецька область). Владиславу відірвало ногу, товариші наклали джгут та на собі витягли його звідти, але він помер від поранень у лікарні[99]. |
Червень[ред. | ред. код] | |||||
2566 | ![]() |
![]() |
16 лютого 1983, Антоновичі (Овруцький район) Житомирська область. Солдат, стрілець 92-ї окремої механізованої бригади (Клугино-Башкирівка). Виріс у родині лісівників. Працював у Словечанському держлісгоспі. Мобілізований у березні 2015 року. Залишилися мати, дружина та 7-річний син. | 1 червня 2015 | Помер у військовому шпиталі міста Сватове від важкого вогнепального поранення, яке дістав 1 червня у місті Щастя під Луганськом. Поховання у с. Ківшовата на Київщині, звідки родом дружина захисника[100]. Рідні повідомляють, що у висновку судово-медичної експертизи причиною смерті вказане: «Ушкодження внаслідок пострілу з ручної вогнепальної зброї через необережне поводження зі зброєю на території військової частини В1428 у с. Олексіївка Луганської області»[101]. |
2567 | ![]() |
![]() |
9 грудня 1973, Верхні Гаї Дрогобицький район Львівська область. Солдат, стрілець 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Призваний за мобілізацією у квітні 2015 року. У Віталія не було сім'ї, батьки померли. | 2 червня 2015 | Помер у Сєвєродонецьку (Луганська область) від серцевого нападу[102]. |
2568 | ![]() |
![]() ![]() |
22 червня 1976, Очаків Миколаївська область. Мешкав під Києвом, у с. Гнідин Бориспільський район Київська область. Капітан-лейтенант 73-го морського центру спеціального призначення, в/ч А1594 (Очаків). Професійний військовий, закінчив військове училище. Служив в Очакові до 1998 року, після чого звільнився в запас і переїхав до Києва. Працював у Фонді держмайна, директором Департаменту міждержавних майнових відносин, інвестиційної, видавничої та адміністративно-господарської діяльності. Після загибелі в АТО товариша по службі капітана 1 рангу Олефіренка Ю. Б., вирішив піти на фронт, повернувся до «морських котиків», де за два місяці сформував свій підрозділ і на початку травня 2015 року вирушив на передову. Залишилися дружина та донька. | 2 червня 2015 | Загинув поблизу села Чермалик на півдні Донецької області, прикриваючи відхід своїх бойових товаришів. У ніч на 6 червня військові за підтримки волонтерів обміняли тіло українського офіцера на тіла бойовиків. Поховали воїна на кладовищі села Гнідин[103] |
2569 | ![]() |
![]() |
9 січня 1973, Берізки (Кривоозерський район) Миколаївська область. Старший солдат, навідник 1 відділення 1 взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область), в/ч пп В0095. Активний учасник Революції Гідності, був у 4-й «Козацькій сотні» Самооборони Майдану. Працював кочегаром у Берізківській ЗОШ. На фронт пішов добровольцем, призваний за мобілізацією 1 серпня 2014 року. Залишилися дружина та троє дітей, донька 1995 і сини 2005 та 2012 років народження. | 3 червня 2015 | Загинув у бою поблизу села Новомихайлівка (Мар'їнський район). Близько 4-ї години ранку російсько-терористичні збройні формування здійснили спробу штурму міста Мар'їнка (Донецька область). Атака розпочалася з масованого обстрілу позицій ЗСУ із застосуванням САУ, артилерії та РСЗВ, після чого на штурм пішли дві тактичні групи піхоти за підтримки танків. З української сторони було задіяно артилерію, наступ відбито, противник поніс втрати і відступив. У бою загинули 3 військових 28-ї бригади, 26 дістали поранень[104][105]. |
2570 | ![]() |
![]() |
8 лютого 1977, Коби Новосанжарський район Полтавська область. Молодший сержант, головний сержант роти 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Народився у родині селян. Поки був колгосп, працював з батьком у столярні, потім їздив на заробітки до Росії та працював у селі на різних роботах. Призваний за мобілізацією 9 березня 2015 року. Без батька залишилася 16-річна донька, яку Василь виховував самотужки, та маленький син. | 3 червня 2015 | Загинув у бою під час відбиття атаки російських збройних формувань на місто Мар'їнка (Донецька область). Похований у рідному селі Коби[104][106]. |
2571 | ![]() |
![]() (Позивний «Вєтка») |
8 грудня 1983, Чорноморськ Одеська область. Старший сержант, командир відділення взводу розвідки 2-го механізованого батальйону 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Призваний за мобілізацією в липні 2014 року. Залишилася дружина та 6-річна донька. | 3 червня 2015 | Загинув у бою під час відбиття атаки російських збройних формувань на місто Мар'їнка (Донецька область)[104][107][108] |
2572 | ![]() |
![]() |
3 квітня 1979, Хиночі Володимирецький район Рівненська область. Солдат, розвідник 3-го окремого полку спецпризначення ГУР МО (Кропивницький). Виріс у багатодітній родині. Мобілізований 5 лютого 2015 року. Залишилися мати, дві сестри та троє братів. | 3 червня 2015 | Загинув під час відбиття атаки російських збройних формувань на місто Мар'їнка (Донецька область). У бою Володимир отримав поранення несумісні з життям[109][110] За добу в зоні проведення АТО загинули 5 українських військових (із них під Мар'їнкою — 4), 39 бійців дістали поранення[111]. |
2573 | ![]() |
![]() |
23 жовтня 1972, Бердянськ Запорізька область. Солдат 55-ї окремої артилерійської бригади (Запоріжжя). На фронті — з серпня 2014 року. Залишилися мати, брат і сестра. | 3 червня 2015 | Отримав важкі поранення у боях за місто Мар'їнка (Донецька область) (за іншими джерелами — під Маріуполем), помер у військовому шпиталі Дніпропетровська. Похований на Новому кладовищі Бердянська[112]. |
2574 | ![]() |
![]() |
20 грудня 1987, Прихідьки Пирятинський район Полтавська область. Сержант, заступник командира бойової машини 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Після закінчення школи здобув професію газоелектрозварювальника у м. Кременчук. Пройшов строкову армійську службу. Працював у ПрАТ «Пирятинський сирзавод». Мобілізований 5 вересня 2014 року. | 3 червня 2015 | Загинув у бою поблизу смт Луганське (Донецька область) у результаті артобстрілу, — російські бойовики атакували роту Віталія, яка рухалася для підкріплення позицій українських військ. Похований у селі Прихідьки[113]. |
2575 | ![]() |
![]() |
31 серпня 1956, 58 років, Світловодськ Кіровоградська область. Солдат 55-ї окремої артилерійської бригади (Запоріжжя). Мобілізований 2014 року, брав участь в АТО на сході. Залишився дорослий син. | 3 червня 2015 | Помер вранці у 5-й міській лікарні Запоріжжя внаслідок повторного інсульту. До того проходив лікування у військовому шпиталі. Поховали захисника на міському кладовищі Світловодська[114]. |
2576 | ![]() |
![]() |
16 жовтня 1968, Рудня (Броварський район) Київська область. Прапорщик 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Призваний за мобілізацією 9 лютого 2015 року, з березня перебував у зоні АТО. Залишилася дружина та дві доньки. | 3 червня 2015 | Загинув від пострілу снайпера під час боїв на донецькому напрямку, коли ударна група терористів намагалась піти на прорив українських позицій.[115] За повідомленням в соцмережі військовий насправді загинув від вогнестрельного поранення у Слов'янську Донецької області.[116] |
2577 | ![]() |
![]() |
11 грудня 1981, Мала Виска Кіровоградська область. Солдат, механік відділення технічного обслуговування взводу забезпечення гаубичного артилерійського дивізіону 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Закінчив Маловисківське ПТУ № 16, де здобув спеціальність електрогазозварника. Працював у районному управлінні газового господарства. Призваний за мобілізацією, майже рік перебував у зоні АТО. Залишилася дружина та двоє дітей. | 3 червня 2015 | Загинув у базовому таборі в місті Слов'янськ (Донецька область)[117]. За словами Юрія Бутусова в соцмережі, на Славкурорті трапилася трагедія, — боєць однієї з аеромобільних бригад відкрив вогонь по своїх співслужбовцях. 3 людини загинули, 2 — отримали поранення. Вбивцю застрелили на місці.[118] За повідомленням прес-службі Військової прокуратури Південного регіону: «Трагедія сталася 3 червня в Слов'янську. Військовий застрелив двох і поранив трьох товаришів по службі. Його ліквідували. За даним фактом розпочато кримінальне провадження за ст.115 (вбивство) Кримінального кодексу України.»[119] |
2578 | ![]() |
![]() |
1 травня 1989, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Старший солдат, кулеметник механізованої роти 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Закінчив Криворізький професійний будівельний ліцей. Працював на шахті «Гвардійській» прохідником-взривником 10 дільниці. Мобілізований 20 лютого 2015 року. Неодружений. | 5 червня 2015 | Загинув у районі міста Макіївка (Донецька область)[120]. За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу в зоні АТО загинув один військовослужбовець, ще 10 дістали поранень[121]. |
2579 | ![]() |
![]() |
7 січня 1965, 50 років, Пермський край РРФСР. Проживав у м. Кременчук Полтавська область. Капітан, командир взводу 131-го окремого розвідувального батальйону. Виріс у родині військового. Шкільні роки Ігора пройшли у Монголії, де служив його батько. Сам же Ігор проходив строкову службу в Німеччині, потім закінчив військове училище, служив у Прибалтійському та Прикарпатському військових округах. Під час формування Збройних сил України прийняв присягу на вірність Українському народові і продовжив служити в Тернопільській області. Після завершення військової служби оселився в Кременчуці, понад 13 років працював штампувальником у пресувальному цеху Крюківського вагонобудівного заводу. Мобілізувався 31 січня 2015 року. Залишилися дружина, син та двох онуків. | 5 червня 2015 | Загинув близько 14:55 внаслідок необережного поводження зі зброєю під час несення служби в смт Нікольське (Донецька область). Поховали захисника у Кременчуці у секторі Героїв АТО Свиштовського кладовища[122]. |
2580 | ![]() |
![]() |
5 травня 1976, РРФСР. Виріс у с. Артемівське Донецька область. Підполковник, старший оперуповноважений прикордонного оперативно-розшукового відділу Східного регіонального управління Державної прикордонної служби. 1995 року закінчив Артемівський індустріальний технікум. З 1995 по 1999 рік навчався у Київському інституті сухопутних військ за спеціальністю «Бойове застосування підрозділів спеціального призначення». Служив у 3-му полку спецпризначення, в/ч А0680, від командира групи до начальника служби повітряно-десантної техніки. У 2004-2005 рр. брав участь у миротворчій місії в Іраку. Після звільнення з лав ЗСУ у 2009 році працював старшим зміни охорони в ТЦ «ТАРГЕТ», директором АСК «Клінкер-Груп» у Харкові, займався будівництвом[123]. Мобілізований З березня 2014 року, з травня по вересень 2014 був начальником розвідки батальйону Миколаївської аеромобільної бригади в зоні АТО. 18 вересня звільнився з військової служби, а у травні 2015 року розпочав службу за контрактом у прикордонних військах в Старобільську. Залишилася дружина та двоє дітей 2011 р.н., син і донька. | 6 червня 2015 | Загинув за кермом Кугуара при виконанні службових обов'язків в районі смт Станиця Луганська (Луганська область)[124]. |
2581 | ![]() |
![]() |
8 серпня 1989, Приліпка (Козельщинський район) Полтавська область, проживав за місцем проходження служби в м.Маріуполь Донецька область. Головний старшина, командир катера Маріупольського загону морської охорони Державної прикордонної служби. Закінчив Хорішківську середню загальноосвітню школу. Працював у ПСП «Деметра». У 2007 р. вирішив пов'язати свою долю з військовою службою — підписав контракт і потрапив до м. Маріуполь. Учасник АТО на Сході України. Одружений.[125] | 7 червня 2015 | О 14:20 під час виконання завдань у 2 милях від входу в порт Маріуполь малий катер Морської охорони Держприкордонслужби UMC-1000 підірвався на плавучому вибуховому пристрою. На борту катера перебувало 8 осіб: 4 військовослужбовці ДПСУ, 3 військовослужбовці ЗСУ та одна цивільна особа. Шістьох доставили в лікарню Маріуполя, один з них за деякий час помер (45-річний волонтер, мешканець Маріуполя, чиновник міської служби). Наступного дня були знайдені фрагменти тіла зниклого командира катера, він загинув під час вибуху[126]. |
2582 | ![]() |
![]() |
21 листопада 1971, Троїцьке (Любашівський район) Одеська область. Старший сержант Одеського прикордонного загону Державної прикордонної служби. Мобілізований до ДПСУ в лютому 2015 року, ніс службу в районі Артемівська. Залишилися дружина та двоє дітей. | 7 червня 2015 | Помер від серцевого нападу в зоні проведення АТО. 7 червня встиг зателефонувати дружині і сказати, що йому погано з серцем, а невдовзі помер, — повідомляє видання Траса Е-95.[127] |
2583 | ![]() |
![]() |
23 лютого 1974, Надітичі Миколаївський район (Львівська область). Сержант 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). | 7 червня 2015 орієнтовно |
Під час несення служби в зоні АТО, в Донецькій області, набираючи воду із річки, потрапив на зсув ґрунту, та не врахувавши глибини і швидкості течії, потонув. Тіло військового знайшли за 2 км по течії[128]. |
2584 | ![]() |
![]() |
14 лютого 1987, Дермань Друга, Здолбунівський район, Рівненська область. Старший солдат, снайпер-розвідник 130-го окремого розвідувального батальйону. Призваний за мобілізацією 5 лютого 2015 року як доброволець. Залишились мати, сестра, дружина та двоє маленьких синів, 2011 і 2014 років народження. | 8 червня 2015 | Загинув опівночі у районі села Гречишкине (Новоайдарський район Луганська область) у бойовому зіткненні розвідгрупи з ДРГ бойовиків «ЛНР», отримавши смертельне поранення. Бій, у ході якого застосовувалася тільки стрілецька зброя, тривав 45 хвилин. 11 червня похований у селі Дермань Друга[129][130]. |
2585 | ![]() |
![]() |
18 грудня 1993, Хмельницький. Сержант з МТЗ 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Служив у ЗСУ за контрактом. | 8 червня 2015 | О 14 годині, поблизу міста Красногорівка (Мар'їнський район Донецька область), у результаті наїзду на протитанкову міну, вибухнув військовий автомобіль ГАЗ-53, який перевозив боєзапас на позиції українських військ. 7 військовослужбовців, шестеро із яких мобілізовані і один контрактник, загинули на місці[131][132]. |
2586 | ![]() |
![]() |
21 липня 1984, Бронниця Могилів-Подільський район Вінницька область. Солдат, сапер інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Закінчив ПТУ у Мазурівці. Відслужив в армії водієм БТР. Після армії працював водієм на підприємстві, потім далекобійником. Об'їздив усю Україну, Росію, Польщу, Туреччину. Призваний за мобілізацією 9 березня 2015 року. Залишилися батьки і старша сестра. | 8 червня 2015 | О 14 годині, поблизу міста Красногорівка (Мар'їнський район Донецька область), у результаті наїзду на протитанкову міну, вибухнув військовий автомобіль ГАЗ-53, який перевозив боєзапас на позиції українських військ. 7 військовослужбовців загинули на місці[131][133][134]. |
2587 | ![]() |
![]() |
13 лютого 1990, Карпівка (Могилів-Подільський район) Вінницька область. Солдат, сапер інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Закінчив коледж у Вінниці, служив у прикордонних військах. Після повернення працював, і в березні 2015 року його призвали за мобілізацією. Залишилися батьки і молодша сестра. | 8 червня 2015 | О 14 годині, поблизу міста Красногорівка (Мар'їнський район Донецька область), у результаті наїзду на протитанкову міну, вибухнув військовий автомобіль ГАЗ-53, який перевозив боєзапас на позиції українських військ. 7 військовослужбовців загинули на місці[131][133]. |
2588 | ![]() |
![]() |
26 квітня 1978, Кодима Одеська область. Старший солдат, старший водій інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Залишилося двоє дітей. | 8 червня 2015 | О 14 годині, поблизу міста Красногорівка (Мар'їнський район Донецька область), у результаті наїзду на протитанкову міну, вибухнув військовий автомобіль ГАЗ-53, який перевозив боєзапас на позиції українських військ. 7 військовослужбовців загинули на місці[131][135]. |
2589 | ![]() |
![]() |
19 травня 1971, Київ (Шевченківський район). Молодший сержант, начальник радіостанції інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Мобілізований 18 березня 2015 року. Залишились мати, сестра, дружина та двоє неповнолітніх дітей 2000-го р.н. | 8 червня 2015 | О 14 годині, поблизу міста Красногорівка (Мар'їнський район Донецька область), у результаті наїзду на протитанкову міну, вибухнув військовий автомобіль ГАЗ-53, який перевозив боєзапас на позиції українських військ. 7 військовослужбовців загинули на місці. Після процедури упізнання захисника поховали 15 серпня на Берковецькому кладовищі Києва[131][136]. |
2590 | ![]() |
![]() |
23 червня 1991, Київ (Святошинський район). Солдат, сапер інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). По закінченні гімназії служив в армії механіком-водієм БМП. Потім працював на Київському авіаційному заводі. Мобілізований 1 березня 2015 року, з травня перебував у зоні АТО. Залишилися мати та сестра. | 8 червня 2015 | О 14 годині, поблизу міста Красногорівка (Мар'їнський район Донецька область), в результаті наїзду на протитанкову міну вибухнув військовий автомобіль ГАЗ-53, який перевозив боєзапас на позиції українських військ. 7 військовослужбовців загинули на місці[131][137]. |
2591 | ![]() |
![]() |
14 вересня 1983, Київ. Солдат, механік-радіотелеграфіст інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). | 8 червня 2015 | О 14 годині, поблизу міста Красногорівка (Мар'їнський район Донецька область), у результаті наїзду на протитанкову міну, вибухнув військовий автомобіль ГАЗ-53, який перевозив боєзапас на позиції українських військ. 7 військовослужбовців загинули на місці[131]. |
2592 | ![]() |
![]() |
20 лютого 1977, Миргород Полтавська область. Солдат, військовослужбовець 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Закінчив Хорольський коледж, проходив строкову службу у Збройних Силах та залишився служити за контрактом. Потім працював у приватному сільськогосподарському підприємстві «Ярмаківське», на КХП № 1 механіком, пізніше — на будівельних роботах, був майстром «на всі руки». Призваний за мобілізацією 30 січня 2015 року. Без батька залишилися дві неповнолітні доньки. | 9 червня 2015 | Помер у військовому шпиталі після операції[138]. |
2593 | ![]() |
![]() |
21 серпня 1993, Володимир-Волинський Волинська область. Проживав у селі Хотячів. Старший солдат, старший механік-водій 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Закінчив Володимир-Волинське ВПУ за спеціальністю слюсар-ремонтник. На службу до ЗСУ призваний у жовтні 2011 року, служив за контрактом. Залишилися батьки та сестра (за іншими джерелами — брат). | 10 червня 2015 | Під час обстрілу російсько-терористичними збройними формуваннями 29-го блокпосту на трасі «Бахмутка» поблизу смт Новотошківське (Попаснянський район Луганська область) отримав поранення, що несумісні з життям. Похований у селі Хотячів[139][140]. |
2594 | ![]() |
![]() (Позивний «Дюс») |
4 липня 1990, Київ. Солдат, кулеметник Полку особливого призначення «Азов» Національної гвардії України. Активний учасник Революції Гідності. Працював на телеканалі СТБ, кілька років був режисером монтажу у команді «Вікна-новини». З початком бойових дій допомагав українським захисниками як волонтер, а від середини листопада 2014 року став бійцем батальйону. Залишилися батьки. | 10 червня 2015 | Загинув у бою під час обстрілу російсько-терористичними збройними формуваннями села Широкине (Донецька область), помер від тяжких поранень, не приходячи до тями. Бойовики три години вели обстріл позицій українських захисників з мінометів і САУ. Поховання на Лук'янівському військовому кладовищі[141][142]. |
2595 | ![]() |
![]() |
14 грудня 1978, Городище Черкаська область. Солдат, навідник 3 танкового взводу 2 танкової роти танкового батальйону 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Мобілізований 4 лютого 2015 року. Одружений. | 10 червня 2015 | 5 червня, близько 14:50, отримав поранення під час обстрілу з міномета 120 мм калібру опорного пункту під містом Горлівка (Донецька область), був доправлений до Харківського ВМКЦ, потім переведений до Львівського ВМКЦ. 10 червня о 00:25 від отриманих поранень помер. Похований на міському цвинтарі Городища[143]. |
2596 | ![]() |
![]() |
3 квітня 1984, Чкалове (Веселівський район) Запорізька область. Мешкав у селі Романова Балка Миколаївська область. Солдат 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський) ЗС України. Їздив на заробітки, родина тримала велике господарство, кілька корів. Призваний по мобілізації 26 січня 2015 року. Залишилася мати, дружина та 5-річна донька. | 10 червня 2015 | Загинув поблизу смт Луганське Артемівський район (Донецька область) коли під час виконання інженерних обладнань позицій співслужбовець при необережному поводженні зі зброєю АКС-74 зробив несанкціонований постріл, у результаті чого Леонід отримав смертельне вогнепальне поранення в груди, від чого помер на місці. Похований у рідному селі Чкалове (Веселівський район).[144] |
2597 | ![]() |
![]() |
8 грудня 1989, Києво-Святошинський район Київська область. З дитинства мешкав у с. Залізничне (Козятинська міська рада) Вінницька область. Солдат, навідник гармати 27-ї ОРеАБр. Єдиний син у сім'ї. Писав вірші, читав реп. Строкова служба — артилерійський дивізіон. Мобілізований 30.01.2015 як доброволець. Мати померла, залишився батько і наречена. Почесний громадянин Козятина (02.06.2017). | 11 червня 2015 | За офіційною версією, застрелився (постріл у голову) в Бахмутському районі, тіло знайдене біля лісопосадки за кілометр від військової частини. Раніше ЗМІ повідомляли, що загинув від кулі снайпера поблизу Слов'янська. Похований у с. Залізничне. Батько добивається проведення слідства[145]. |
2598 | ![]() |
![]() |
28 грудня 1982, Здолбунів Рівненська область. Солдат, артилерист 55-ї окремої артилерійської бригади (Запоріжжя). Працював на залізниці. Був членом Здолбунівськоі сотні самооборони. На фронт пішов добровольцем 10 березня 2015 року. Залишилися мати, 11-річний син. | 11 червня 2015 | Загинув у Донецькій області. За інформацією з військового комісаріату, помер, заснувши після навчальних стрільб на полігоні.[146] |
2599 | ![]() |
![]() |
4 грудня 1977, Комишуваха (Оріхівський район) Запорізька область. Солдат 40-ї окремої артилерійської бригади (Первомайськ). Призваний за мобілізацією до 55-ї артбригади (Запоріжжя), пізніше переведений до 40-ї бригади. | 12 червня 2015 | Помер у місті Волноваха (Донецька область). Обставини не уточнено.[147] |
2600 | ![]() |
![]() |
23 травня 1971, Київ. Сержант, командир відділення 6-ї роти 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). | 12 червня 2015 | Помер у військовому шпиталі Дніпропетровська в результаті поранень, які отримав поблизу м. Авдіївка (Донецька область)[148]. |
2601 | ![]() |
![]() (Позивний «Шип») ![]() |
12 вересня 1979, Сатанів Городоцький район (Хмельницька область). Проживав у м. Хмельницький. Старший лейтенант, командир взводу 2-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади. Закінчив Київський політехнічний інститут. Був приватним підприємцем. Призваний до ЗСУ в серпні 2014 року, проходив підготовку в Академії Сухопутних військ. Став легендою оборони Донецького аеропорту, одним з найкращих саперів сектору «Б», відбудовував укріпрайон «Мурашник». За тиждень мав їхати до дому. Залишилися дружина та двоє дітей, — донька і 4-місячний син. | 12 червня 2015 | Загинув у районі аеропорту Донецька. Військові їхали з села Водяне до селища Опитне (Ясинуватський район), близько 19:00 їх БТР підірвався на протитанковій міні. Троє військових загинули на місці, ще 5 дістали поранень. Поховали захисника на Алеї Слави кладовища у Раковому[149][150]. |
2602 | ![]() |
![]() (Позивний «Змій») |
25 квітня 1977, Зеленче (Дунаєвецький район) Хмельницька область. Мешкав у місті Дунаївці. Молодший лейтенант, розвідник взводу розвідки 2-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади. Призваний за мобілізацією 30 січня 2015 року. | 12 червня 2015 | Загинув у районі аеропорту Донецька. Військові їхали з села Водяне до селища Опитне (Ясинуватський район), близько 19:00 їх БТР підірвався на протитанковій міні. Троє військових загинули на місці, ще 5 дістали поранень[149][151]. |
2603 | ![]() |
![]() (Позивний «Кухар» / «Колобок») |
3 березня 1989, Коболчин Сокирянський район Чернівецька область. Солдат, навідник-оператор розвідувального відділення взводу розвідки 2-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади. Закінчив Сокирянське вище професійне училище. Після строкової служби в ЗСУ продовжив служити за контрактом. Останнім часом працював у рідному селі на місцевій агрофірмі «Сварог-Буковина». Мобілізований 1 березня 2015 року, після підготовки в центрі «Десна» був відправлений у зону АТО. Залишилися батьки, брат, дружина та 9-місячний син. | 12 червня 2015 | Загинув у районі аеропорту Донецька. Військові їхали з села Водяне до селища Опитне (Ясинуватський район), близько 19:00 їх БТР підірвався на протитанковій міні і загорівся. Загинули офіцер 2-го батальйону позивний «Шип» і двоє бійців розвідвзводу. Поховали Степана у селі Коболчин[149][152]. |
2604 | ![]() |
![]() |
21 серпня 1985, Гранів (Гайсинський район) Вінницька область. Мешкав у місті Коломия Івано-Франківська область. Солдат, старший навідник гранатометного взводу 93-ї окремої механізованої бригади. Виріс у багатодітній родині, яка згодом переїхала до сусіднього села Михайлівка. Проходив військову підготовку у роті територіальної охорони м. Гайсин, а 9 березня 2015 року був призваний за мобілізацією до в/ч А4152 (Рівненський полігон). Залишилися мати, двоє братів, сестра, дружина та син 2010 р.н. | 12 червня 2015 | Помер у військовому госпіталі м. Дніпропетровськ від тяжких поранень, що отримав під час бойових дій під Донецьком. Похований у селі Михайлівка (Гайсинський район)[153]. |
2605 | ![]() |
![]() |
1 серпня 1972, Теофіполь Хмельницька область. Останні 10 років мешкав у с. Галущинці Підволочиський район Тернопільська область. Солдат, водій 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Призваний за мобілізацією 19 лютого 2015 року. Залишилися дружина та син. | 12 червня 2015 | О 16:15, бойовики «ЛНР», з боку залізничного мосту (Червоний Яр) обстріляли з АГС-17 позиції сил АТО поблизу смт Станиця Луганська. Двоє військових отримали поранення, один з них від поранень помер. Поховали захисника у с. Галушинці.[154] |
2606 | ![]() |
![]() |
14 травня 1973, Красногорське Ташкентська область Узбекистан. Проживав у с. Курінь (Бахмацький район) Чернігівська область. Старшина, командир танку 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). 1985 року родина Віктора переїхала на батьківщину матері, до міста Борзна (Чернігівська область). Закінчив Конотопське професійно-технічне училища № 4, де здобув професію столяра. 1991 року пішов в армію, служив у танкових військах. Потім працював за спеціальністю, столярем. 2006 року оселився в с. Курінь (Бахмацький район). До мобілізації працював на будівництві в м. Київ. Призваний в лютому 2015 року, після підготовки в 169-му Навчальному центрі «Десна» поїхав у зону АТО. Залишилася дружина. | 12 червня 2015 | Близько 15:00 під час артилерійського обстрілу опорного пункту ЗСУ поблизу смт Луганське (Донецька область) загинули двоє танкістів, ще один отримав поранення. Поховали Віктора на Меморіалі Слави у центрі села Курінь.[155][156]. |
2607 | ![]() |
![]() |
9 лютого 1979, Овруч Житомирська область. Мешкав у селі Несваткове Кіровоградська область. Солдат, механік-водій танку 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Призваний за мобілізацією. | 12 червня 2015 | Близько 15:00 під час артилерійського обстрілу опорного пункту ЗСУ поблизу смт Луганське (Донецька область) загинули двоє танкістів, ще один отримав поранення[155]. |
2608 | ![]() |
![]() |
29 травня 1978, Понінка Полонський район Хмельницька область. Солдат, номер обслуги 54-ї окремої механізованої бригади, в/ч 2970. Мобілізований 14 серпня 2014 року, після підготовки у 184 навчальному центрі (Старичі), відправлений у зону АТО. Олега мобілізували разом із братом-близнюком, його брат помер у навчальному центрі. Залишилися батьки. | 13 червня 2015 | Загинув поблизу міста Попасна (Луганська область)[157]. За даними Луганської ВЦА, неподалік від села Троїцьке (Попаснянський район) у лісосмузі на розтяжці підірвався 37-річний військовий, від отриманих поранень він помер[158]. |
2609 | ![]() |
![]() |
30 серпня 1979, Нікополь Дніпропетровська область. Старшина, стрілець 20-го окремого мотопіхотного батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (раніше — 20 батальйон територіальної оборони «Дніпропетровськ»). Мобілізований 26 березня 2015 року. Залишилися мати і сестра. | 13 червня 2015 | В боях під містом Мар'їнка (Донецька область) отримав поранення, несумісне з життям.[159] За повідомленням волонтерів, у ніч з 13 на 14 червня в Мар'їнці 2 бійця загинули і 15 отримали поранення (28 бригада та 20 батальйон)[160]. |
2610 | ![]() |
![]() |
30 квітня 1992, Богданівка (Доманівський район) Миколаївська область. Солдат, номер обслуги 2 батальйону 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Мобілізований 26 березня 2015 року. | 13 червня 2015 | Загинув поблизу міста Мар'їнка (Донецька область) у результаті осколкового поранення від прямого попадання міни у бліндаж. Похований у рідному селі Богданівка.[161] За повідомленням волонтерів, у ніч з 13 на 14 червня в Мар'їнці 2 бійця загинули і 15 отримали поранення (28 бригада та 20 батальйон)[160]. |
2611 | ![]() |
![]() (Позивний «Риба») |
20 жовтня 1969, Донецьк. Рядовий міліції, міліціонер 5-ї донецької роти Полку патрульної служби міліції особливого призначення МВС України «Дніпро-1». Голова Ленінської районної в м. Донецьк організації ВО «Свобода». Під час війни на Донбасі він встиг повоювати у складі батальйонів «Шахтарськ» та «Дніпро-1», співпрацював із загоном Донецьких партизан «Тіні» та батальйоном «Карпатська Січ», був активним учасником подій Євромайдану у Донецьку. Пройшов Іловайський котел, де отримав важкі травми хребта, наново вчився ходити та після одужання планував повернутися на фронт. Поїздка в Піски була оглядовою перед його офіційним поверненням. В Маріуполі залишились дружина та пасинок 1995 р.н. | 14 червня 2015 | Загинув під час мінометного обстрілу в селі Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. Поховали воїна на Старокримському цвинтарі Маріуполя[162]. Пасинок Ігора, Бараніченко Владислав Олександрович, 20.02.1995 р.н., теж зібрався на фронт, але мати вмовила його піти спочатку на строкову службу. Солдат в/ч у Черкаському з жовтня 2016 року. Після відпустки повертався з Маріуполя до військової частини, зник у м. Дніпро 22 січня 2017 року. Наприкінці березня тіло знайшли у річці, причини смерті встановлюються експертами. Похований 07.04.2017 в Маріуполі[163]. |
2612 | ![]() |
![]() |
3 червня 1979, Черневе (Мостиський район) Львівська область. Солдат, стрілець зенітної установки 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Мобілізований у березні 2015 року, після підготовки на Яворівському полігоні у квітні поїхав у зону АТО. | 14 червня 2015 | 13 червня під час мінометного обстрілу села Кримське (Новоайдарський район), Луганська область, отримав важкі осколкові поранення у живіт та ноги. Пораненого відправили в госпіталь Сєвєродонецька, операція тривала кілька годин, та увечері, 14 червня, Степан помер. Похований на цвинтарі рідного Черневого.[164][165]. |
2613 | ![]() |
![]() |
7 жовтня 1977, Старобільськ Луганська область. Солдат 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Учасник АТО. | 14 червня 2015 | Помер близько 14:00 в лікарні міста Волноваха (Донецька область) від двобічної пневмонії. Похований у Старобільську[166]. |
2614 | ![]() |
![]() |
10 травня 1987, Тернопіль. Боєць Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». На фронті — з грудня 2014 року, за цей час лише раз був у відпустці. | 15 червня 2015 | Загинув у районі села Широкине (Донецька область). Під час обстрілу осколок потрапив у сонну артерію, спинити кровотечу не вдалося. Похований на Алеї Героїв на Микулинецькому кладовищі в Тернополі[167][9]. |
2615 | ![]() |
![]() |
3 грудня 1993, Берислав Херсонська область, проживав у с. Гусачівка Обухівський район Київська область. Старший солдат, кулеметник розвідувального взводу 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). У шкільні років переїхав із сім'єю на Київщину. Строкову військову службу проходив у Феодосії, потім працював на заводі інженерних машин у Києві. Призваний за мобілізацією 23 квітня 2015 року, після підготовки на Рівненському полігоні направлений у зону АТО. | 15 червня 2015 | О пів на восьму вечора, розвідувальній групі 24-ї омбр ЗСУ довелося вступити у бій з диверсійно-розвідувальною групою противника неподалік села Кряківка (Новоайдарський район Луганська область). Кирило загинув у 2,5-годинному бойовому зіткненні, ще двоє розвідників дістали поранень.[168] |
2616 | ![]() |
![]() |
Військовослужбовець ЗС України. | 15 червня 2015 | Поблизу села Кряківка (Новоайдарський район Луганська область) відбувся бій між українськими військовими та диверсійно-розвідувальною групою бойовиків, що пробралася на контрольовану Україною територію з правого берега річки Сіверський Донець. У результаті бою, двоє українських бійців загинули, ще двоє отримали важкі поранення, — про це повідомили у прес-службі голови Луганської ЦВА Геннадія Москаля.[169] |
2617 | ![]() |
![]() |
29 жовтня 1992, Новопетрівське (Новоодеський район) Миколаївська область. Молодший сержант, командир відділення гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону 36-ї окремої бригади морської піхоти (раніше 36-та окрема бригада берегової оборони ВМС ЗСУ, в/ч А2802 (Миколаїв)). Був мобілізований 27 серпня 2014 року. | 15 червня 2015 | Загинув під час виконання бойового завдання в зоні АТО. Прощання з Сергієм відбулося в рідному селі воїна 17.06.2015.[170] |
2618 | ![]() |
![]() |
1 березня 1976, Гадяч Полтавська область. Солдат 25-ї Дніпропетровської окремої аеромобільної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). З відзнакою закінчив Гадяцьке СПТУ-47, де здобув професію машиніста-тракториста. В 1994—1995 роках проходив строкову службу в аеромобільних військах механіком БТР. Повернувшись до Гадяча, працював у ПМК-66, потім у ПП «Будівельник». Мобілізований 14 лютого 2015 року, після підготовки на Житомирському полігоні (в/ч А0339) був направлений в зону АТО. Залишилися батьки, брат, дружина та 13-річна донька. | 15 червня 2015 | Загинув під містом Горлівка (Донецька область) під час виконання бойового завдання. Похований у Гадячі[171] |
2619 | ![]() |
![]() |
18 липня 1980, Пенза, РРФСР. Проживав у місті Рівне. Майор, старший офіцер адміністративного відділу управління Оперативного командування «Захід». 1997 року закінчив Київський Військовий Інститут управління та зв'язку і розпочав службу у Збройних Силах України, служив у рівненському гарнізоні. В зоні АТО провів понад 100 днів. Залишилася дружина та двоє дітей. | 16 червня 2015 | Наприкінці 2014 року, під час несення служби в зоні АТО, у секторі «А» (Луганська область), захворів на пневмонію. Лікувався у Львівському військовому госпіталі, проте, врятувати життя офіцера медики не змогли. Похований 17 червня на алеї Героїв кладовища «Нове» м. Рівне.[172] |
2620 | ![]() |
![]() |
10 грудня 1973, Синельникове Дніпропетровська область. Солдат, старший водій 2-ї «афганської» роти 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар». | 17 червня 2015 | Загинув у результаті мінометного обстрілу терикону Золоте-4 (шахта «Родіна», Попаснянський район Луганська область), ще трьох бійців було поранено. Поховали воїна в місті Синельникове[173][174]. |
2621 | ![]() |
![]() (Позивний «Дощ») |
28 листопада 1965, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Командир підрозділу 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Був приватним підприємцем, з 2010 по 2012 — виконавчим директором приватного навчального закладу «Інститут ділового адміністрування», депутатом Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради V скликання. На фронт пішов з початку бойових дій. | 17 червня 2015 | Загинув у бою під Донецьком від кулі снайпера, прикривши собою бойового товариша[175]. |
2622 | ![]() |
![]() |
16 серпня 1993, Миколаїв. Солдат, майстер групи регламенту та ремонту зенітного ракетно-артилерійського дивізіону 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Мобілізований 6 вересня 2015 року. Залишилася мати, у якої Борис був єдиним сином. | 17 червня 2015 | Загинув у ніч з 17 на 18 червня поблизу міста Красногорівка (Мар'їнський район Донецька область). Розвідники потрапили під кулеметний обстріл противника, відійшли до лісосмуги і підірвались на протипіхотній міні. Від важких осколкових поранень і втрати крові загинули двоє бійців[176]. |
2623 | ![]() |
![]() |
9 вересня 1971, Павлівка (Новобузький район) Миколаївська область. Молодший сержант, радіотелефоніст відділення розвідки 1-го розвідувального взводу 3-го механізованого батальйону 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Призваний за мобілізацією 23 березня 2015 року. Залишилися мати і двоє братів. | 17 червня 2015 | Загинув у ніч з 17 на 18 червня поблизу міста Красногорівка (Мар'їнський район Донецька область). Розвідники потрапили під кулеметний обстріл противника, відійшли до лісосмуги і підірвались на протипіхотній міні. Від важких осколкових поранень і втрати крові загинули двоє бійців[176][177]. |
2624 | ![]() |
![]() (Позивний «Звіробій») |
2 березня 1981, Лозуватка (П'ятихатський район) Дніпропетровська область. Солдат, кулеметник 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). У дитинстві працював у лісі, допомагав єгерям. Закінчив Олександрійський сільськогосподарський технікум за фахом ветеринарний фельдшер. Після технікуму три роки попрацював ветфельдшером у колгоспі, пройшов армійську службу в одній з бригад армійської авіації Херсона, потім працював водієм на дослідній станції, слюсарем, грохотником 3 розряду. До військкомату пішов добровольцем. Залишилися мати, дружина та 8-річний син[178]. | 17 червня 2015 | За даними Книги пам'яті, загинув 17 червня 2015 р. внаслідок підриву на розтяжці в районі ВОП 5311 смт Верхньоторецьке (Ясинуватський район Донецька область)[179]. |
2625 | ![]() |
![]() (Позивний «Мєх») |
21 листопада 1985, Маріуполь Донецька область. Старший солдат, розвідник-кулеметник 131-го окремого розвідувального батальйону. Наприкінці літа 2014 року став одним із перших учасників Самооборони міста Маріуполь. Після обстрілу російськими терористами мікрорайону «Східний» 24 січня був серед волонтерів «Нового Маріуполя», які допомагали постраждалим. У лютому 2015 із Самооборони перейшов до лав Збройних сил України, спочатку проходив службу в 129-му ОРБ, а потім у 131-му ОРБ. Залишилися батьки і сестри. | 20 червня 2015 | Загинув у бойовому зіткненні з диверсійною групою противника поміж Чермаликом та Павлопільським водосховищем у районі міста Маріуполь (Донецька область)[180][181]. |
2626 | ![]() |
![]() (Позивний ("Смерека") |
7 листопада 1965, Тростянчик Тростянецький район Вінницька область. Боєць ДУК ПС. | 19 червня 2015 | Помер у Дніпропетровській обласній клічній лікарні від поранень отриманих 12 червня 2015 року під час виконання бойового завдання в районі шахти "Бутівка", м. Донецьк. Похований в с. Тростянчик[182]. |
2627 | ![]() |
![]() |
24 вересня 1980, Павлоград Дніпропетровська область. Сержант, старший розвідник відділення взводу розвідки роти глибинної розвідки 131-го окремого розвідувального батальйону. Закінчив Павлоградське ПТУ № 3, де здобув спеціальність електрозварювальника. За 14 років своєї трудової діяльності працював електрозварником на шахті «Дніпровська», заводі «Павлоградхіммаш» та охоронцем в охоронних структурах міста. До мобілізації працював прохідником дільниці підготовчих робіт № 2 ДТЕК ШУ Тернівське шахти «Західно-Донбаська». На фронт пішов добровольцем, мобілізований 12 лютого 2015 року. Залишилися мати, дружина та 9-річна донька. | 20 червня 2015 | ЗМІ повідомляють, що Володимир загинув в смт Нікольське (Донецька область), але обставини збігаються з описом бою під Чермаликом — Павлополем. Двоє розвідників загинули у бою з ДРГ противника. Поранений Володимир прикрив собою товаришів, а сам загинув від пострілу в голову. Поховали воїна на центральному кладовищі Павлограда[180][183]. |
2628 | ![]() |
![]() |
25 липня 1973, Шаргород Вінницька область. Старший сержант, командир відділення 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Призваний за мобілізацією 28 серпня 2014 року. Залишилися мати та сестра. | 20 червня 2015 | Загинув від кульового поранення у голову в с. Гранітне (Волноваський район) Донецької області. Слідство розглядає дві основні версії — необережне поводження зі зброєю та самогубство[184]. |
2629 | ![]() |
![]() |
7 березня 1977, Дніпровка (Кам'янсько-Дніпровський район) Запорізька область. Мешкав у м. Кам'янка-Дніпровська. Солдат, стрілець 11-ї стрілецької роти 5-го стрілецького батальйону 23-ї окремої бригади з охорони громадського порядку Національної гвардії України, в/ч 3033 (Запоріжжя). Був мобілізований 8 травня 2015 року, після навчання на Запорізькому полігоні добровольцем поїхав у зону АТО. Служив у районі Маріуполя більше місяця. Залишилися двоє молодших братів і дружина. | 20 червня 2015 | Під час несення служби в районі міста Маріуполь в Анатолія загострилася виразка. 19 червня йому зробили операцію, яка пройшла успішно, але наступного дня він помер у Маріупольській лікарні від набряку мозку. Поховали захисника у місті Кам'янка-Дніпровська, поряд з батьками[185]. |
2630 | ![]() |
![]() |
16 вересня 1982, Коробочкине Чугуївський район Харківська область. Сержант, розвідник 92-ї окремої механізованої бригади (Клугино-Башкирівка). Призваний за мобілізацією, пізніше підписав контракт. Брав участь у боях під Іловайськом, в обороні міста Щастя. Залишилася дружина та маленька донька. | 21 червня 2015 | Місце не уточнено. Загинув у ДТП. Похований під Харковом.[186] |
2631 | ![]() |
![]() (Позивний «Каспер») |
29 червня 1981, Тлумач Івано-Франківська область. Сержант, старший розвідник-радіотелеграфіст розвідувального взводу 1-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Закінчив Міжнародний науково-технічний університет у Києві за спеціальністю «Правознавство». До 2009 року працював у Тлумацькому райвідділі міліції. Останнє місце роботи – територіальний центр соціального обслуговування. Активний учасник Революції Гідності. На фронт пішов добровольцем у лютому 2015 року. Залишилися батьки і син. | 21 червня 2015 | Загинув у районі Авдіївка — Опитне (Ясинуватський район) Донецької області від кулі снайпера, під час виконання бойового завдання[187]. |
2632 | ![]() |
![]() |
17 лютого 1963, 52 роки, Херсон. Молодший сержант, кулеметник 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Мобілізований 30 січня 2015 року. Залишилися дружина та донька. | 21 червня 2015 | Загинув у районі Авдіївка — Опитне (Ясинуватський район) поблизу аеропорту Донецька, під час виконання бойового завдання[188]. |
2633 | ![]() |
![]() |
2 лютого 1970, Булавинівка Новопсковський район Луганська область. Солдат, кулеметник 3-ї штурмової «старобільської роти» 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар». Закінчив Сільськогосподарський технікум у с. Веселе Старобільського району, обравши професію агронома. Працював у Булавинівці. З 4 вересня 2014 року захищав свою рідну Луганщину у складі Старобільської самооборони, яка потім перетворилася на «Старобільську роту» батальйону «Айдар». | 21 червня 2015 | 17 червня отримав важкі осколкові поранення в голову під час мінометного обстрілу російськими збройними формуваннями терикону Золоте-4 (шахта «Родіна», Попаснянський район Луганська область). Помер від поранень у лікарні Старобільська. Після прощання в Старобільську захисника поховали в рідній Булавинівці[189] |
2634 | ![]() |
![]() |
1 липня 1995, 19 років, Маріуполь Донецька область. Солдат, кулеметник розвідроти 25-ї Дніпропетровської окремої аеромобільної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). Захищати Україну пішов ще під час окупації Криму російськими військами. Пройшов багато гарячих точок АТО, воював під Слов'янськом, у Донецькому аеропорту, Дебальцеве, під Широкиним. Повернувшись з війни, зустрів кохану дівчину, з якою хотів одружитись. Планував повернутись до армії, а після війни вивчитись на офіцера. Залишилися батьки, сестра та наречена. | 22 червня 2015 | Загинув у результаті ДТП в рідному місті Маріуполь (Донецька область). 21 червня о 23:30 у Жовтневому районі на перехресті вул. Октябрьська та вул. Артема автомобіль «швидкої допомоги» полку «Азов», який віз зі Широкиного до лікарні поранених та їхав на червоний сигнал світлофора з увімкненим проблисковим маячком синього кольору, зіткнувся з автомобілем таксі «Деу-Ланос». Унаслідок аварії 5 осіб потрапили до лікарні, серед них з тяжкими травмами пасажири таксі, Олексій та його 20-річна наречена. Олексій отримав черепно-мозкову травму, струс мозку, травму грудної клітки, помер на операційному столі. Похований на кладовищі селища Волонтерівка.[190] |
2635 | ![]() |
![]() |
17 січня 1978, Чортків Тернопільська область. Стрілець гірсько-піхотного батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Їздив на заробітки до Києва, підробляв на будівництві у Чорткові. Мобілізований 1 серпня 2014 року як доброволець, пройшов бої за Дебальцеве, двічі був поранений у зоні АТО та після лікування повертався на передову. Розлучений. Залишилися мати й 9-річний син. | 22 червня 2015 | Загинув у селі Городище Луганської області. Похований у Чорткові.[191] |
2636 | ![]() |
![]() |
26 квітня 1971, Слобода (Буринський район) Сумська область. Молодший сержант, старший стрілець 20-го окремого мотопіхотного батальйону 93-ї окремої механізованої бригади, в/ч пп В2231 (раніше — 20 батальйон територіальної оборони «Дніпропетровськ»). До мобілізації працював у рідному селі. Призваний до ЗСУ на початку 2015 року. | 22 червня 2015 | Загинув під містом Мар'їнка (Донецька область) внаслідок обстрілу ворожим снайпером позицій ЗСУ.[192] |
2637 | ![]() |
![]() |
13 вересня 1990, Вознесенськ Миколаївська область. Сержант, старший стрілець 17-го окремого мотопіхотного батальйону «Кіровоград» 57-ї окремої мотопіхотної бригади. Мобілізований у березні 2015 року. | 23 червня 2015 | Загинув під містом Мар'їнка (Донецька область) внаслідок обстрілу противником позицій ЗСУ[193] |
2638 | ![]() |
![]() |
15 листопада 1991, c. Полковниче, Ставищенський район, Київська область. Старший солдат ЗСУ (підрозділ не уточнено). Призваний за мобілізацією. Залишилися батьки. | 23 червня 2015 | За офіційними даними військовий скоїв самогубство навмисне вистрелив собі в голову в розташуванні військової частини у Волноваському районі Донецької області.[194] |
2639 | ![]() |
![]() |
4 березня 1973, Нетішин Хмельницька область. Військовослужбовець Державної прикордонної служби України. Залишилися дружина та троє дітей. | 24 червня 2015 | Отримав серйозні травми в результаті ДТП у Станично-Луганському районі Луганської області. Протягом тижня лікарі в Сєвєродонецьку та Харкові боролись за його життя. Микола переніс 5-годинну операцію, але 24 червня, близько 13:00, він помер у Харківському шпиталі.[195] Із неофіційних джерел: військового знайшли в машині на узбіччі з вогнепальним пораненням в голову.[196] |
2640 | ![]() |
![]() |
5 лютого 1964, Харків. Солдат 80-ї окремої аеромобільної бригади, в/ч пп В3720. | 24 червня 2015 | Помер у Військово-медичному клінічному центрі у м. Львів[197] |
2641 | ![]() |
![]() |
23 червня 1987, Велика Корениха (Миколаїв). Солдат, розвідник 37-го окремого мотопіхотного батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (раніше — 37-й БТО Запорізької області). Працював електромонтером електроцеха ПАТ «Миколаївська ТЕЦ». Був мобілізований 10 квітня 2015 року. Залишилися мати і брат. | 25 червня 2015 | Близько 11:00 під Маріуполем (Донецька область) розвідгрупа потрапила у засідку і вступила у ближній бій з противником. Анатолій відстрілювався до останнього, прикриваючи відхід бойових побратимів. У результаті обстрілу з РПГ був поранений осколком у голову, боровся за життя ще дві години, але врятувати воїна не вдалося[198][199]. |
2642 | ![]() |
![]() |
20 липня 1975, Дубно Рівненська область. Солдат, стрілець 2-го окремого мотопіхотного батальйону Оперативного командування «Північ» (раніше — 2-й БТО «Горинь»). | 25 червня 2015 | Загинув під селищем Луганське, Артемівський район (Донецька область), — під час проведення лінії зв'язку під артобстрілом у Сергія стався серцевий напад.[200]. |
2643 | ![]() |
![]() |
8 лютого 1984, Пісочин Харківський район Харківська область. Солдат, стрілець 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). 2002 року закінчив Харківське СПТУ № 30 за спеціальністю автослюсара. Працював кладовщиком у сфері торгівлі, у ДП «Адідас-Україна», на Малороганському молокозаводі. | 25 червня 2015 | Загинув за нез'ясованих обставин на блокпосту «Лікарня» (приміщення колишньої лікарні) у місті Мар'їнка (Донецька область) внаслідок травми голови. За даним фактом розпочато кримінальне провадження за ст.115 (вбивство) Кримінального кодексу України. Похований у смт Пісочин[201]. |
2644 | ![]() |
![]() |
3 січня 1974, Іларіонове Синельниківський район Дніпропетровська область. Молодший сержант, водій 1-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Залишились дружина та троє дітей. | 26 червня 2015 | Загинув близько 4:00 під час організації зв'язку біля базового табору в селі Водяне (Ясинуватський район) під Донецьком. Похований в с. Надеждівка Синельниківського району[202]. |
2645 | ![]() |
![]() |
15 січня 1984, Луб'янка (Синельниківський район) Дніпропетровська область. Старший солдат 1-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Підприємець. 2006 року був обираний депутатом Луб'янської сільської ради[203]. | 26 червня 2015 | Загинув близько 4:00 під час організації зв'язку біля базового табору в селі Водяне (Ясинуватський район) під Донецьком. Похований у м. Синельникове[202][204]. |
2646 | ![]() |
![]() |
13 серпня 1964, Здолбунів Рівненська область. Старший лейтенант, командир взводу 2-го окремого мотопіхотного батальйону Оперативного командування «Північ» (раніше — 2-й БТО «Горинь»). До Збройних Сил України був призваний 29 серпня 2014 року, учасник Антитерористичної операції. Залишилася дружина та двоє дітей. | 28 червня 2015 | Під час проходження служби занедужав, помер від ускладнення хвороби. Поховали офіцера на кладовищі м. Здолбунів на Алеї Героїв.[205] |
2647 | ![]() |
![]() |
13 серпня 1967, Михалківці (Острозький район) Рівненська область. Молодший сержант, старший водій штабних машин 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Мобілізований 12 березня 2015 року. Залишилися мати, дружина та двоє дітей. | 29 червня 2015 | Помер від серцевої недостатності в смт Желанне (Ясинуватський район Донецька область)[206]. |
2648 | ![]() |
![]() |
9 січня 1985, Новоселиця (Катеринопільський район) Черкаська область. Старший солдат, стрілець 13-го окремого мотопіхотного батальйону 1-ї окремої танкової бригади (раніше 13-й БТО «Чернігів-1»). Мобілізований у серпні 2014 року. Весною 2015 року отримав поранення, після кількох місяців лікування повернувся до війська. Не одружений. | 30 червня 2015 | 29 червня на блокпосту поблизу села Кліщіївка Артемівський район (Донецька область) отримав поранення в шию, не приходячи до тями, помер у Дніпропетровській лікарні імені Мечникова. ЗМІ повідомляють, що Дмитра вбив офіцер військової частини, обставини не уточнено. Похований у Новоселиці[207]. |
2649 | ![]() |
![]() (Позивний «Ратибор») |
1981, 34 роки, Новосибірськ Російська Федерація. Командир мінометного взводу 2-ї сотні Полку особливого призначення «Азов» Національної гвардії України. Російський доброволець завжди повторював, що бореться не за мир, а за справедливість. Залишилися батьки, дружина та дві доньки. | 30 червня 2015 | 21 червня, під час обстрілу російсько-терористичними збройними формуваннями села Широкине (Донецька область), прикриваючи бійців, отримав осколкові поранення від 120-міліметрового снаряда. Від тяжких поранень помер у лікарні. На прощанні з Ратибором у Києві були присутні його батьки. Похований на Заєльцовському кладовищі Новосибірська[208]. |
Невстановлена дата смерті[ред. | ред. код]
Палєв Олег Миколайович, 2 серпня 1977, Коротич Харківський район Харківська область. Загинув 21 травня 2015 року. Був похований на Краснопільському цвинтарі під Дніпропетровськом як невідомий, упізнаний за експертизою ДНК. Перепоховання в смт Коротич Харківської області (розпорядження виконкому Дніпропетровської міськради про перепоховання № 499 від 03.09.2015)[209]. Потрібна додаткова інформація.
Сальников Герман, 1972 р.н., зареєстрований в Донецьку, після окупації переїхав до Києва. Співробітник податкової служби. 15 червня 2015 року потрапив у полон і був розстріляний бойовиками.[210]
Втрати силових структур в тилу під час війни[ред. | ред. код]
Самойленко Сергій Михайлович, 1 березня 1994, Токмацький район Запорізька область. Солдат строкової служби, оператор-електрик 55-ї ОАБр. Призваний на строкову військову службу 13.11.2014 Токмацьким ОРВК. Залишалося кілька днів до демобілізації. Загинув 6 травня 2015 під час передислокації під Запоріжжям. О 15:30 поблизу с. Лежине Запорізького району, на польовій дорозі в напрямку Новооленівки, водій МТ-ЛБ не витримав безпечну дистанцію та скоїв зіткнення з гарматою, що буксирувалася попереду, внаслідок чого від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці[211].
Бабух Василь Манолійович, 21 січня 1971, Вікно (Заставнівський район) Чернівецька область. Солдат 24-ї ОМБр. Пішов добровольцем на фронт у серпні 2014, був поранений. Неодружений, залишилися батьки та сестра. Приїхав з фронту додому, скаржився на біль у грудях. Лікувався у Львівському шпиталі. Повернувшись до військової частини у Яворові (Львівська область), через кілька днів сказав, що йому пече у грудях. 11 травня 2015 помер від обширного інфаркту, сидячи на ліжку. Похований у с. Вікно[212].
Іванов Олександр, 1988, Одеса. Проживав у м. Енергодар Запорізька область. Військовослужбовець 37-го ОМПБ «Запоріжжя» 93-ї ОМБр. Мобілізований 06.09.2014. З 24 жовтня по 28 грудня служив у районі Авдіївки, після чого відбув на ротацію, але назад до військової частини не повернувся. Загинув 11 травня 2015 близько 14:20 в Енергодарі від вибуху ручної гранати біля багатоповерхового будинку № 4 на вулиці Юності. Опергрупа міліції, що приїхала на виклик, виявила під будинком чоловіка з рваними ранами тіла, від яких він помер на місці[213].
Кашапов Артур Маратович (позивний «Кило»), 19 жовтня 1987, Миколаїв. Майор, заступник командира 1-го батальйону з бойової підготовки 79-ї ОАеМБр. Випускник ОІСВ. В зоні АТО був із самого початку, в березні 2014 виїхав на кордон з окупованим Кримом, потім пройшов боях за Слов'янськ, Дякове на кордоні з РФ, в аеропорту Донецька, в Логвинове під Дебальцевим. 26.02.2015 року нагороджений Орденом Богдана Хмельницького III ступеня. Із 13 місяців на фронті лише 57 днів був удома.[214]. Загинув увечері 14 травня 2015 в ДТП у Миколаєві на проспекті Героїв Сталінграда біля повороту на Інгульський міст — у недозволеному для руху місці шлях автомобілю Артура перетнув велосипедист; уникаючи наїзду, водій виїхав на зустрічну смугу, де зіткнувся з КамАЗом; машину відкинуло на стовп; військовослужбовець загинув на місці. Артур повертався додому із зони АТО — напередодні в нього померла 8-місячна донька; батько їхав на поховання. Похований на Миколаївському Центральному міському кладовище біля села Мішково-Погорілове. Залишилась дружина[215].
Мельник Геннадій Павлович, 17 жовтня 1977, Олександринівка Згурівський район Київська область. Солдат, стрілець 11-го ОМПБ «Київська Русь». Влітку 2014 добровольцем пішов на фронт, восени дістав поранення, після лікування повернувся на передову. Помер 31 травня 2015 у рідному селі Олександринівка від швидкоплинної хвороби, яка розвинулась внаслідок поранення і контузії під час бойових дій у зоні АТО. Залишився 16-річний син[216].
Таран Олег Миколайович, 26 липня 1974, Нікополь Дніпропетровська область. Водій 72-ї ОМБр. Учасник АТО. Під час виконання службового обов'язку загинув у ДТП 11 червня 2015 поблизу м. Пологи (Запорізька область). Залишилися батьки і неповнолітня донька[159].
Сокол Юрій Вікторович, 9 грудня 1988, Людинь Дубровицький район Рівненська область. Солдат 3-ї Харківської БрОПр НГУ. Деякий час їздив на заробітки у Київ та Харків. 2013 року працював у Людині на заводі «Торф Ленд Україна». Мобілізований 28.08.2014. Ніс службу на блокпосту в Запорізькій області. З 16.11.2014 по 05.01.2015 служив біля с. Кримське на Луганщині. Загинув (помер) 15 червня 2015 (за повідомленням у соцмережах, загинув у зоні АТО). З 10 червня не виходив на зв'язок із рідними, батьки поїхали до нього у військову частину в Харків, і дізналися, що Юрія немає в живих. Був єдиним сином у батьків[217].
Трощилов Сергій Юрійович, 10 січня 1987, Львів. Військовослужбовець роти снайперів 25-ї ОПДБр. Учасник АТО, на фронт пішов добровольцем. Приїхав із зони АТО до Львова у відпустку. З друзями пішов до нічного клубу «888», у ніч на 22 червня 2015, вийшов на двір поговорити зі знайомими охоронцями клубу, — що між ними сталося достеменно невідомо. Сергія чи вдарили, чи штовхнули, він впав і вдарився потилицею о бордюр. Після цієї сутички повернувся у приміщення клубу, скаржився, що болить голова. Близько 3:30 на таксі приїхав додому і ліг спати. Коли мати зайшла до нього о 13:20, він вже не дихав[218].
Маляров Борис Анатолійович, 8 серпня 1985, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Старший лейтенант, командир взводу 4-ї роти 2-го танкового батальйону 17-ї ОТБр. Мобілізований у липні 2014. Був також і волонтером, ініціював відкриття цеху з пошиву військової форми, яка не горить. У січні 2015 в зоні АТО переніс інфаркт, але після лікування у лікарні Маріуполя був визнаний комісією частково придатним до військової служби і повернувся на фронт. Помер 30 червня 2015 у лікарні м. Кривий Ріг після другого інфаркту. Похований у Кривому Розі. Залишилася дружина та 4 дітей, двоє з яких неповнолітні[219].
Померлі демобілізовані учасники АТО[ред. | ред. код]
Євтушенко Олег Володимирович, 21 липня 1975, Кам'янське Дніпропетровська область. Демобілізований учасник АТО. Працював у ПАТ «Дніпровський меткомбінат імені Дзержинського» розливальником сталі в конвертерному цеху. Мобілізований навесні 2014, ніс службу в зоні АТО. Після демобілізації у квітні 2015 повернувся на роботу на «ДМКД». Помер вдома 10 травня 2015, — зупинилося серце. Похований на Алеї Слави військового кладовища Соцміста у Кам'янському[220].
Салогуб Віталій Андрійович, 24 липня 1982, Кобеляки Полтавська область. Демобілізований учасник АТО. Солдат, стрілець 93-ї ОМБр. Мобілізований у квітні 2014, після навчальної підготовки воював у с-щі Піски, в районі Донецького аеропорту. Демобілізований наприкінці березня 2015. Під час проходження військової служби в зоні АТО почав тяжко хворіти, з листопада 2014 постійно лікувався. Останнім часом перебував на стаціонарному лікуванні у Кобеляцькій ЦРЛ. Помер 14 травня 2015 від тромбозу легеневої артерії. Залишилися дружина та двоє малолітніх дітей[221].
Шурін Олександр Миколайович, 3 квітня 1986, Чернігів. Демобілізований учасник АТО. Кулеметник 13-го ОМПБ «Чернігів-1». Служив за мобілізацією з квітня 2014 по квітень 2015. Помер в лікарні 20 травня 2015 внаслідок хвороби. Похований в Чернігові[222].
Борейко Олег Петрович, 2 червня 1974, Зазим'я Броварський район Київська область. Демобілізований учасник АТО. Сержант, військовослужбовець 72-ї ОМБр. Працював слюсарем у школі. Мобілізований в лютому 2014, пройшов бої в прикордонній зоні (сектор «Д»), в районі пункту пропуску «Ізварине», Савур-Могили. Після року служби був демобілізований. Під час бойових дій в зоні АТО отримав дві контузії. Після демобілізації його перевели з військового госпіталю у районну лікарню. Олега постійно мучив біль, він весь час був на лікарняному, додому приїздив лише на вихідні, а 22 червня 2015 помер[223].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Автобус із демобілізованими потрапив у ДТП, є загиблі // «Українська правда», 1 травня 2015
У автокатастрофі на Полтавщині загинув демобілізований з АТО // «Полтавщина», 1 травня 2015 - ↑ Березань прощалася із загиблим воїном // Бориспільська єпархія УПЦ, 6 травня 2015
- ↑ Сектор «М» повідомляє про 7 обстрілів його позицій бойовиками за день; один український боєць загинув // «112», 3 травня 2015
На операційному столі помер поранений снайпером боєць батальйону «Донбас» // «Преса України», 3 травня 2015
Последние двое суток в Широкино идет практически непрекращающийся бой // facebook Батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас», 3 травня 2015(рос.)
Умер Ваня. Не спасли… // facebook Евгений Шевченко, 2 травня 2015(рос.)
«Потенційний тесть» розповів, яким був загиблий на Донбасі волинянин // «Четверта влада», 4 травня 2015 [Архівовано 5 травня 2015 у Wayback Machine.]
Внаслідок боїв у Широкиному загинув боєць «Донбасу» // Національна гвардія України, 4 травня 2015
Волиняни на колінах зустрічали тіло загиблого героя Івана Сотника // ВолиньPost, 5 травня 2015 - ↑ а б Біля Катеринівки підірвалася українська БРДМ. Є загиблі військові // Геннадій Москаль, офіційний сайт, 4 травня 2015
Військовий з Хмельниччини загинув, підірвавшись на фугасі // «Є», 6 травня 2015 [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.] - ↑ На Сході загинув житель Любомльського району Юрій Гіль // «Буг», 5 травня 2015
- ↑ На Луганщині загинув солдат з Кам'янця-Подільського // «33 канал», 7 травня 2015 [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
Кам'янчани прощатимуться із 39-річним бійцем АТО Аркадієм Чухновим // «Є», 8 травня 2015 [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
«За Ним небо плакало». Кам'янчани прощалися із загиблим Героєм // «Громадське. Поділля», 8 травня 2015 [Архівовано 25 травня 2015 у Wayback Machine.]
Кам'янець-Подільський попрощався із загиблим бійцем // «Є», 8 травня 2015 [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.] - ↑ У зоні АТО загинув гірник ШУ «Павлоградське» // «Популярні відомості», 6 травня 2015 [Архівовано 9 травня 2015 у Wayback Machine.]
В зоні АТО загинув павлоградець // «TV-News», 5 травня 2015 - ↑ Від міни терористів «ДНР» загинув боєць ОУН «Лимон» // «Депо», 4 травня 2015
Поранений у Пісках боєць батальйону ОУН помер у лікарні // «Українська правда», 4 травня 2015
Внаслідок важкого поранення в зоні АТО помер волонтер // Сайт Міністерства оборони України, 5 травня 2015
У Краматорську похоронили загиблого добровольця Дмитра Афанасьєва // Kramatorsk.INFO, 7 травня 2015(рос.) - ↑ а б Указ Президента України №97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ а б Під Артемівськом внаслідок атаки бойовиків загинули двоє українських військових // УНІАН, 5 травня 2015
- ↑ Поблизу Дебальцевого диверсанти обстріляли з РПГ військовий транспорт // ТСН, 5 травня 2015
Ківа розповів подробиці бою під Світлодарськом між РДГ бойовиків і бійцями АТО // «112», 6 травня 2015
У бою загинув десятий бердичівлянин // «Бердичівські новини», 6 травня 2015 [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.] - ↑ У Києві поховали загиблого кілька днів тому на Луганщині сапера 30-ї бригади // «TCH.ua», 8 травня 2015
Загиблі // Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація - ↑ а б в г Під Авдіївкою на розтяжці підірвався БТР, є загиблі, — волонтер // Еспресо, 6 травня 2015
У Авдеевке українські військові підірвалися на фугасі — загинули чотири бійці // «Злочинності. НІ», 6 травня 2015 - ↑ 22-річний кременчужанин Микола Мартинюк загинув під Авдіївкою // «Вісник Кременчука», 6 травня 2015 [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
У Кременчуці Автомайдан закликає гідно зустріти вбитого на війні Героя // «Вісник Кременчука», 7 травня 2015[недоступне посилання з травня 2019]
У Кременчуці попрощалися із 22-річним бійцем 95-ї аеромобільної бригади. 11.05.2015, 04:08 - ↑ Співчуття голови обласної державної адміністрації Олександра Фищука рідним та близьким загиблого у зоні АТО Василя Миханюка // Чернівецька ОДА, 6 травня 2015 [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
У буковинського військового, який загинув у зоні АТО залишилась неповнолітня донька та хвора мати // «Буковинська правда», 7 травня 2015
Буковина та побратими сумують за втратою бійця-героя Василя Миханюка, що загинув під Авдіївкою: Похорон у неділю в Рідківцях // «БукІнфо», 8 травня 2015
У селі Рідківці на Буковині попрощалися із 47-річним бійцем АТО з 95-ї бригади Василем Миханюком // BukNews, 10 травня 2015 - ↑ БТР з бійцем із Запорізької області підірвався на фугасі // «Заноза», 7 травня 2015(рос.)
Енергодар попрощався з бійцем Житомирської 95-ї окремої аеромобільної бригади // Фонд сприяння оборони Запорізької області, 8 травня 2015
Прощання з героєм // Енергодарська міська рада, 8 травня 2015 [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.] - ↑ На Житомирщині прощалися із загиблим десантником. 09.05.2015, 21:13(рос.)
- ↑ За минулу добу загинуло 5 військових, 12 поранено // УП, 6 травня 2015
- ↑ Музика Ігор Ігорович // Миколаївська ОДА
Україна втратила ще одного свого сина // vk Очаков Online, 9 травня 2015 - ↑ Загиблі в АТО Дніпровчани // Офіційний портал Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації
- ↑ а б У результаті обстрілу біля Горлівки загинули 2 і поранено 9 українських військових, — Кива // «112», 7 травня 2015 [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
Бойовики обстріляли сили АТО під Горлівкою, є загиблі і поранені — волонтер // «УП», 8 травня 2015 - ↑ У зоні АТО загинув військовослужбовець з Гощанського району // Гощанська РДА, 8 травня 2015
10 травня поховають загиблого Героя // Гощанська районна державна адміністрація, 9 травня 2015 - ↑ Олександр Чебаненко загинув під Артемівськом. // «Вісник Переяславщини», 12 червня 2015. Архів оригіналу за 14 червня 2015. Процитовано 12 червня 2015.
- ↑ Завтра в Херсоні у ДКТ прощання із героєм Колотаєвим // «ХерсонІнфо-24», 10 травня 2015 [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
Завтра в Херсоні попрощаються із загиблим в АТО бійцем // «Херсон типовий», 11 травня 2015(рос.) - ↑ Один український військовослужбовець загинув внаслідок обстрілу терористами Мар'їнки // «5 канал», 8 травня 2015
- ↑ Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 28 січня 2020.
- ↑ Герой з Пустомитівщини загинув під Донецьком, врятувавши 11 побратимів // Galnet, 14 травня 2015 [Архівовано 19 травня 2015 у Wayback Machine.]
Завтра на Львівщині поховають Володимира Луцишина, який загинув в АТО // 032.ua — Сайт міста Львова, 14 травня 2015
На Львівщині поховали бійця, що загинув рятуючи життя побратимам // Gazeta.ua, 15 травня 2015 - ↑ Сторінка vk
- ↑ Герої не вмирають! // Городоцька РДА, 15 травня 2015
Вчора отримали погану звістку - ↑ 11.05.2015 року, в нашу офіцерську сім'ю прийшло нещастя… // vk Военная АКАДЕМИЯ, 12 травня 2015
УНСО прощається з Богданом Ліщинським. 13.05.2015
Викладацький та учнівський колективи глибоко сумують та висловлюють щирі співчуття // vk Чорноострівський професійний аграрний ліцей, 13 травня 2015
У Хмельницькому районі поховали лейтенанта ВДВ. 14.05.2015, 17:04:05 [Архівовано 18.05.2015, у Wayback Machine.] - ↑ Білоцерківці попрощалися з бійцем Олександром Стрільчуком // «БЦ News», 14 травня 2015
Білоцерківці попрощалися з бійцем Олександром Стрільчуком // Інтернет-щоденник «Біла Церква», 14 травня 2015 [Архівовано 2 червня 2015 у Wayback Machine.] - ↑ 11 травня у зоні проведення антитерористичної операції загинув Дмитро Астапов // МГО «Ідейна варта», 12 травня 2015
- ↑ Герої не вмирають! // Офіційний сайт Веселинівського району, 14 травня 2015
- ↑ Айдар. 40-днів без «Пуми»
- ↑ Трагічна звістка: загинув семенівець Грачов Максим Валентинович // Семенівська РДА, 15 Травня 2015
- ↑ «Максим не міг вчинити самогубства», - кажуть земляки про бійця 41-го батальйону // gorod.cn.ua, 16 січня 2016
- ↑ Життя віддав за Україну // Ярмолинецька РДА, 21 травня 2015 [Архівовано 27 травня 2015 у Wayback Machine.]
Прощання з героями // «Подільські вісті», 26 травня 2015 - ↑ В зоні проведення АТО загинув ще один дніпродзержинець // «Подія», 18 травня 2015 [Архівовано 24 травня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
Дніпродзержинці проводжають в останню путь бійця АТО Станіслава Кучеровського // «Подія», 19 травня 2015 [Архівовано 24 травня 2015 у Wayback Machine.](рос.) - ↑ На Бахмутці внаслідок мінометного обстрілу поранений український військовий // Офіційний сайт Геннадія Москаля, 9 травня 2015
Поранений на сході доброволець з Рівненщини помер // Рівненська ОДА, 15 травня 2015
Вчера ночью, 15 мая 2015 года, от минно-взрывных поражений…(рос.)
В Киеве попрощались с бойцом батальона «Айдар» // informator TV, 16 травня 2015
Прощались і плакали // «Рівне Вечірнє», 17 травня 2015 [Архівовано 27 липня 2015 у Wayback Machine.] - ↑ У Догмарівці попрощалися із загиблим героєм // «Новий Візит», 20 травня 2015 [Архівовано 2015-05-24 у Wayback Machine.]
У Догмарівці провели в останній путь загиблого у зоні АТО // Генічеська РДА, 20 травня 2015 - ↑ [[https://web.archive.org/web/20150601003411/http://www.president.gov.ua/news/32959.html Архівовано 1 червня 2015 у Wayback Machine.] Глава держави нагородив військовослужбовців, що затримали російських диверсантів під Щастям. 29.05.2015, 16:49]
- ↑ Під Щастям під час бою з терористами загинув кременчужанин // «Телеграф», 16 травня 2015(рос.)
Сьогодні. Кременчужанин загинув в АТО // «Програма Плюс», 16 травня 2015 [Архівовано 22 травня 2015 у Wayback Machine.]
Кременчужани назавжди прощалися з Героєм Вадимом Пугачовим // «Телеграф», 20 травня 2015 - ↑ Затриманий у Щасті ГРУшник: Я військовий РФ, на Донбасі з 6 березня // УП, 17 травня 2015
Військові РФ потрапили в полон, намагаючись захопити стратегічний міст // УП, 17 травня 2015
Спецназ РФ атаковал из оккупированного Луганска украинский г. Счастье(рос.)
Бійці розповіли, як затримували російських диверсантів // УП, 18 травня 2015 - ↑ а б У бою під Луганським загинули два бійці // «LB.ua», 17 травня 2015
- ↑ 16.05.2015 під Артемівськом під час ракетно-артилерійського обстрілу загинув наш випускник і мій добрий товариш Олександр Закерничний // vk Виктор Тимченко 17 травня 2015
Пам'яті нашого колеги // vk Арбузинський професійний аграрний ліцей, 18 травня 2015
Ти вічно житимеш у наших серцях! // Арбузинська РДА, 20 травня 2015 - ↑ Чередниченко-Москаленко Сергій Юрійович[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ На Конотопщині попрощалися із загиблим в зоні АТО Андрієм Тавбовцевим // Конотопська райрада, 19 травня 2015
На Конотопщині в останню путь провели воїна АТО Андрія Тамбовцева, 19 травня 2015 - ↑ В Конотопе провели в последний путь еще одного бойца АТО (Коментарі) // Конотопский форум, 20 травня 2015. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 18 липня 2015.
- ↑ а б Щойно виїхали з Троїцького Попаснянського району… // Hennadii Moskal, 17 травня 2015
У Генштабі уточнили, що внаслідок підриву автомобіля біля Попасної загинули двоє військових і два волонтери // «112», 17 травня 2015 [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
Унаслідок підриву автомобіля біля Попасної загинули двоє військових і два волонтери, — АТЦ // «112», 17 травня 2015 [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
Москаль уточнив про трагедію в Попасній: загинули 2 військових і 2 волонтерів // «Українська правда», 18 травня 2015
В зоні АТО під час виконання службово-бойових завдань загинуло два військовослужбовця Національної гвардії України // Сайт НГУ, 18 травня 2015 - ↑ На похорон полковника Андрія Соколенка прийшло півтисячі львів'ян // Gazeta.ua, 20 травня 2015
- ↑ У зоні АТО загинув воютичанин Іван Попіль // vk Самбір, 20 квітня 2015
Третій Герой з Воютич // Самбірська РДА, 22 травня 2015 [Архівовано 24 травня 2015 у Wayback Machine.]
На Львівщині попрощалися із загиблим бійцем АТО Іваном Попілем // НГУ, 6 липня 2015 [Архівовано 22 липня 2015 у Wayback Machine.] - ↑ 20 травня Кіровоград прощатиметься з героєм АТО Олександром Шмальком // Перша електронна, 19 травня 2015 [Архівовано 21 травня 2015 у Wayback Machine.]
Чергова втрата // «21й Канал», 20 травня 2015 - ↑ У військовому госпіталі Красноармійська застрелився військовослужбовець, — джерело // «112», 18 травня 2015 [Архівовано 24 травня 2015 у Wayback Machine.]
Вчора загинув ще один хлопець з Нового Калинова Іван Федоренко // vk.com, 19 травня 2015
У зоні АТО загинув Іван Федоренко // vk.com, 21 травня 2015 - ↑ а б в г д е На Луганщині розвідники потрапили під мінометний вогонь, а дозорне авто підірвалося на фугасі // ТСН, 19 травня 2015
Поблизу Катеринівки триває бій, загинули четверо українських військових
Тіло загиблого прикарпатця доставили у морг Дніпропетровська // «Паралелі», 22 травня 2015 [Архівовано 24 травня 2015 у Wayback Machine.]
Втрати, яких не афішують офіційно: бій у Катеринівці // «ZN.UA», 22 травня 2015 - ↑ Кривой Рог скорбит: 26 мая объявлен Днем траура по погибшим в АТО бойцам Сергею Бардасю и Олегу Булатову // 0564.ua — Сайт Кривого Рога, 25 травня 2015(рос.)
- ↑ а б в Тіла шістьох захисників у п'ятницю відвезуть у різні куточки України // 9 канал, 22 травня 2015. Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 31 травня 2015.
- ↑ В зоні АТО загинув розвідник-диверсант із Прикарпаття // «Правда.if.ua», 21 травня 2015
Боєць АТО Вадим Савчак загинув від обстрілу із засідки – куля влучила просто в серце // «Курс», 21 травня 2015
На Прикарпатті провели в останню путь загиблого в АТО бійця (фоторепортаж) // «Версії», 23 травня 2015 - ↑ В Луганській обл. загинув боєць батальйону Дудаєва // «РБК-Україна», 20 травня 2015
Николай Щуренко // АктерОнлайн [Архівовано 28 травня 2015 у Wayback Machine.] - ↑ В зоні АТО загинув військовослужбовець родом з Нової Каховки // «Типовий Херсон», 22 травня 2015(рос.)
В зоні АТО загинув ще один доброволець — Денис Перепелиця // vk Інформаційний опір, 22 травня 2015 - ↑ а б У Попаснянському районі на вибуховому пристрої підірвалася БРДМ з військовослужбовцями ЗСУ. Є загиблі та пораненні // УМВС України в Луганській області, 20 травня 2015. Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 31 травня 2015.
- ↑ Під час бою на передовій БРДМ підірвався на фугасі — загинув вінничанин // Vinbazar.com, 22 травня 2015
Вінниччина у скорботі. В районі Попасної загинув боєць Руслан Заєць // «Вінниця.info», 22 травня 2015
Під Луганськом загинув наш земляк Заєць Р. М. // Липовецька РДА, 22 травня 2015 [Архівовано 24 травня 2015 у Wayback Machine.] - ↑ Керівництво району та мешканці Дергачівщини висловлюють співчуття у зв'язку із загибеллю Курилка Сергія // Дергачівська РДА, 22 травня 2015
Вільшанці прощаются з героем // «vilshany.info», 22 травня 2015
Герої не вмирають! // «vilshany.info», 11 червня 2015 - ↑ Помер колишній боєць «Карпатської Січі» Єрмаков // «Преса України», 20 травня 2015
У лікарні помер поранений під Артемівськом боєць «Легіону Свободи» Олександр («Генерал») Єрмаков // Сайт ВО «Свобода», 20 травня 2015
Вчера ночью ушёл из жизни наш побратим, офицер, доброволец и патриот Украины — Ермаков Александр // vk Доброполье — это Украина!, 20 травня 2015(рос.)
В Александрівському районі простились з бійцем ЗСУ // «Новини Донбасу», 21 травня 2015(рос.)
Навіки в пам'яті земляків… // Донецька ОДА, 22 травня 2015 [Архівовано 24 травня 2015 у Wayback Machine.] - ↑ В АТО загинув Тарас Шевченко з Івано-Франківська // «Вікна», 27 травня 2015
В зоні АТО загинув франківський боєць // Паралелі, 27 травня 2015 [Архівовано 29 травня 2015 у Wayback Machine.]
Загиблого молодшого сержанта Тараса Ярославовича Шевченка поховають на цвинтарі у Дем'яновому Лазі. 27.05.2015 - ↑ Біля Новоайдару загинув боєць батальйону «Айдар» «Бімба» // НБН, 21 травня 2015 [Архівовано 22 травня 2015 у Wayback Machine.]
Прощання з Героєм!
Завтра, 27.05.2015 р., о 10:00 на Майдані Незалежності в м. Києві біля Стели відбудеться прощання із Героєм України
У Луганській області боєць «Айдара» силою змусив підвезти його і був убитий в перестрілці з водієм // «112», 22 травня 2015 [Архівовано 26 травня 2015 у Wayback Machine.]
Херсонський доброволець «Бімба» і 41-й рік який не судилося зустріти... - ↑ На Донбасі загинув боєць з Кіровограда. 23 травня відбудеться панахида // «Перша електронна», 22 травня 2015 [Архівовано 24 травня 2015 у Wayback Machine.]
В нашому батальйоні ще одна втрата // vk 20-й окремий мотопіхотний батальйон (20 БТрО), 21 травня 2015
Кіровоград у скорботі: в останню путь провели 22-річного Вадима Височина // Novosti.kr.ua, 23 травня 2015 [Архівовано 24 травня 2015 у Wayback Machine.]
Кіровоград попрощався із загиблим героєм // «Перша електронна», 23 травня 2015 [Архівовано 28 травня 2015 у Wayback Machine.] - ↑ У зоні АТО загинув солдат зі Славутчини // «НГП», 22 травня 2015
У зоні АТО під мінометним обстрілом загинув боєць 17 — го батальйону мотопіхоти з Миколаєва // «Злочинності. НІ», 22 травня 2015
На Сході України загинув ще один уродженець Славутського району // «Славута NEWS», 22 травня 2015 [Архівовано 24 травня 2015 у Wayback Machine.]
Внаслідок мінометного обстрілу у зоні АТО загинув славутчанин // «Є», 22 травня 2015 [Архівовано 30 травня 2015 у Wayback Machine.] - ↑ Чорнобаївці попрощалися зі своїм земляком Завалко Олександром Івановичем // Чорнобаївська сільська рада, 28 травня 2015
- ↑ Харківський «Народний фронт» висловлює співчуття рідним Сергія Клюєва, який загинув в зоні АТО // НФ Харківська організація, 24 травня 2015 [Архівовано 28 травня 2015 у Wayback Machine.]
В Харкові прощались з бійцем 22-го окремого механізованого батальйону // «Об'єктив», 25 травня 2015(рос.)
Сьогодні у Харкові прощались з бійцем 22-го батальйону територіальної оборони // АТН, 25 травня 2015(рос.) - ↑ Малашок Віталій Андрійович
Віталій Андрійович Малашок [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] - ↑ а б На Луганщині загинули двоє Айдарівців // УП, 27 травня 2015
- ↑ За последнюю неделю вышли два Указа Президента(рос.)
- ↑ Тернопільщина знову прощається з героєм, що загинув в АТО // «Тернополяни», 26 травня 2015
У Красноармійську вдруге за тиждень застрелився військовий // «ТСН», 23 травня 2015
Тату, якщо я не піду, то комусь іншому доведеться піти… // НОВА Тернопільська газета, 3 червня 2015 - ↑ Співробітники міліції Артемівська розкрили вбивство військовослужбовця // УМВС України в Донецькій області, 24 травня 2015[недоступне посилання з червня 2019]
В Артемівську вбили військового
Міліція затримала другого вбивцю військового в Артемівську
Постанова від 30.05.2017 № 551/157/17 Шишацький районний суд - ↑ Сергей Павлив был настоящим воином, надежным товарищем, патриотом своей страны // РОСТ-info, 28 травня 2015 [Архівовано 31 травня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ В Широкиному – інтенсивний бій: загинув боєць «Донбасу» // Канал «24», 24 травня 2015
У Широкиному йде бій, бойовики просять коротке перемир'я і відновлюють обстріли з наростаючим озлобленням // NEWSru.ua, 24 травня 2015 [Архівовано 27 травня 2015 у Wayback Machine.]
Сили «ДНР» поновили обстріли позицій ЗСУ під Маріуполем // 0629.com.ua — Сайт Маріуполя, 25 травня 2015 - ↑ У зоні проведення АТО загинув колишній співробітник ГУ ДСНС України в Одеській області Дмитро Іванов // ГУ ДСНС України в Одеській області, 26 травня 2015 [Архівовано 26 травня 2015 у Wayback Machine.]
Погибший под Мариуполем житель Одесской области был уволен из ГСЧС за то, что поехал защищать Украину // «Думська», 25 травня 2015(рос.)
Ананьївський пожежник загинув в бою під Широкино // «Провінція», 25 травня 2015 [Архівовано 26 травня 2015 у Wayback Machine.]
Із черкаським курсантом-АТОвцем попрощалися на Одещині // «Вікка», 29 травня 2015
В Одесской области простились с пожарным, погибшим в зоне АТО // «Одеське життя», 28 травня 2015(рос.)
Ананьев простился с бывшим спасателем, погибшим в зоне АТО под Широкино // «Трасса Е-95», 28 травня 2015 - ↑ Бойовики розстріляли медичний автомобіль із військовими — загинув боєць // Укрінформ, 26 травня 2015 [Архівовано 26 травня 2015 у Wayback Machine.]
Світла пам'ять Герою… // Уманська міська рада, 26 травня 2015 [Архівовано 2015-05-27 у Wayback Machine.]
Куля снайпера забрала життя в героя з Умані // «Вечірня Умань», 26 травня 2015 [Архівовано 27 травня 2015 у Wayback Machine.]
Уманчани на колінах попрощалися із загиблим Героєм (фото). 28.05.2015, 23:16 - ↑ В Барі на колінах проводжали офіцера, загиблого в АТО // «Медіа-Бар», 28 травня 2015 [Архівовано 12 червня 2015 у Wayback Machine.]
В АТО повішався майор із Вінниччини. Родичі переконані, що його вбили// «33 канал», 03 червня 2015 [Архівовано 25 листопада 2015 у Wayback Machine.]
Повідомив, що їде додому і... застрелився? // «Голос України», 1 червня 2017(рос.) - ↑ В зоні АТО загинув військовий, якого називали «посмішкою Айдару» // week.kr.ua, 27 травня 2015 [Архівовано 30 травня 2015 у Wayback Machine.]
У Києві попрощалися з бійцем «Айдара», криворожанином Євгеном Марчуком // NewsMir.info, 30 травня 2015 [Архівовано 11 червня 2015 у Wayback Machine.]
У Києві попрощалися з бійцем батальйону «Айдар» Євгеном Марчуком // ТСН, 29 травня 2015
Марчук Євген Миколайович («Чорний») - ↑ На ротации трагически погиб боец батальона «Донбасс», доброволец из Краматорска Валерий Полянский // «ОбщеЖитие-Онлайн», 29 травня 2015(рос.)
Полянський Валерій Володимирович («Черкес») - ↑ Завтра у Львові поховають ще одного Героя з АТО // Офіційний портал Львова, 29 травня 2015
В пам’ять про загиблого в АТО бійця-львів’янина у школі, де він навчався, відкриють меморіальну дошку // Львівська міська рада, 15 травня 2017 - ↑ Галас: У районі Станиці Луганської на розтяжці підірвалися військові, один загинув // «112», 28 травня 2015. Архів оригіналу за 28 травня 2015. Процитовано 31 травня 2015.
- ↑ Чи можливо, тримаючи автомат, застрелити себе в затилок однією кулею? // «Лица», 3 серпня 2015
- ↑ [1]
- ↑ На Донбасі загинув боєць батальйону ОУН. 28.05.2015, 22:33
На Донбасі загинув заступник голови Львівської крайової організації НРУ Василь Кіндрацький. 28.05.2015, 23:07
Автобіографія. 14 жовтня 2010
Якщо ви розглядаєте ці фото // facebook Борис Гуменюк, 28 травня 2015
Завтра Львів попрощається з Василем Кіндрацьким // Офіційний портал Львова, 29 травня 2015
Львів'яни попрощалися з героєм Василем Кіндрацьким // Gazeta.ua, 30 травня 2015 - ↑ На Донеччині в результаті обстрілу загинув волонтер // МВС, 29 травня 2015. Архів оригіналу за 25 листопада 2015. Процитовано 31 травня 2015.
- ↑ Герої не вмирають! Під Донецьким Аеропортом загинув наш побратим… // facebook Молодіжний Націоналістичний Конгрес, 28 травня 2015
Сумщина втратила ще одного Героя. 29.05.2015, 21:23
Суми попрощалися з 25-річним героєм Романом Атаманюком // ТСН, 1 червня 2015 - ↑ Сьогодні на Донеччині загинув військовий і волонтер, — сектор «Б» // «5 канал», 28.05.2015
- ↑ Під Волновахою загинув військовий з Кіровоградщини. 29.05.2015, 11:53
- ↑ Гузієнко Федір Михайлович
- ↑ На Донбасі загинув боєць з Кіровоградщини // «Перша електронна», 2 червня 2015 [Архівовано 11 червня 2015 у Wayback Machine.]
Кіровоградщина попрощалася з полеглим воїном АТО (ФОТО) // «Перша електронна», 4 червня 2015 [Архівовано 11 червня 2015 у Wayback Machine.] - ↑ В селі Бирлівка відбулася церемонія поховання захисника Вітчизни // Драбівська РДА, 4 червня 2015 [Архівовано 14 червня 2015 у Wayback Machine.]
На Драбівщині попрощалися з загиблим Героєм // «ПроВсе», 12 червня 2015 - ↑ Військовому, що загинув сьогодні біля Троїцького, було 24 роки // Сайт Геннадія Москаля, 31 травня 2015
- ↑ На Донбасі за добу загинув один український військовий, один поранений, — АП // «112», 31 травня 2015. Архів оригіналу за 31 травня 2015. Процитовано 31 травня 2015.