Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (травень — червень 2015)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні з травня по червень 2015 року.

Список загиблих з травня по червень 2015 року[ред. | ред. код]

Світлина Емблема Прізвище, ім'я,
по батькові
Про особу Дата смерті Обставини смерті

Травень[ред. | ред. код]

2491 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна 01984 1984, Біла Церква Київська область. Військовослужбовець. Демобілізований із зони АТО 30 квітня 2015 року. 02015-05-011 травня 2015 Загинув у ДТП, що сталося о 00:40 у ніч на 1 травня на 302 км автотраси Київ — Харків поблизу смт Решетилівка (Полтавська область). Мікроавтобус «Volkswagen Transporter» виїхав на смугу зустрічного руху і зіткнувся з військовим автобусом «ХАЗ-3250», який перевозив демобілізованих із зони АТО до Києва. За фактом ДТП відкрито кримінальне провадження[1].
2492 11-й БТрО ЗСУ .png Україна Бобок Олександр Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01977-07-1111 липня 1977, Березань Київська область. Старший сержант 11-го окремого мотопіхотного батальйону (раніше 11-й БТО «Київська Русь»). Захищав Батьківщину в зоні АТО вісім місяців. 02015-05-011 травня 2015 28 квітня у селі Опитне (Ясинуватський район) під Донецьком снаряд влучив прямим попаданням у кімнату, де відпочивали бійці, тоді один боєць загинув, п'ятеро отримали поранення. Найтяжчі поранення дістав Олександр, його доправили до шпиталю. 1 травня він помер у реанімації, так і не прийшовши до тями.[2]
2493 Donbas logo.jpg Україна Сотник Іван Андрійович
(Позивний «Чекіст»)
01987-08-1818 серпня 1987, Грудки Камінь-Каширський район Волинська область. Мешкав у м. Луцьк. Молодший сержант, командир 3 відділення 2 роти батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України, в/ч 3057. Навчався у Національній юракадемії ім. Ярослава Мудрого у Харкові, випускник 2009 року. Не одружений.
Незадовго до загибелі Іван написав на своїй сторінці у Facebook пост про війну, його передрукували багато ЗМІ як заповіт бійця[недоступне посилання з червня 2019].
02015-05-022 травня 2015 У бою з російськими збройними формуваннями, обороняючи село Широкине (Новоазовський район Донецька область), був поранений снайпером у голову, куля пробила каску. Помер у лікарні міста Маріуполь під час другої операції. Поховали воїна у рідному селі Грудки на Камінь-Каширщині.[3]
2494 15-й БТрО ЗСУ «Суми».png Україна Гіль Юрій Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01985-08-088 серпня 1985, Олеськ Любомльський район Волинська область. Проживав у селі Вижгів. Старший солдат, номер обслуги 15-го окремого мотопіхотного батальйону 92-ї окремої механізованої бригади (раніше — 15-й БТО «Суми»), в/ч пп В2260. Призваний за мобілізацією 12 лютого 2015 року. Без батька залишилися четверо дітей. 02015-05-033 травня 2015 Близько 16-00 на закладеному фугасі біля села Катеринівка (Попаснянський район) Луганської області на ґрунтовій дорозі підірвалася БРДМ-2 ЗСУ. На місці загинули двоє військових, ще троє отримали поранення й госпіталізовані[4][5].
2495 15-й БТрО ЗСУ «Суми».png Україна Чухнов Аркадій Сергійович 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01975-08-1717 серпня 1975, Кам'янець-Подільський Хмельницька область. Солдат, водій 15-го окремого мотопіхотного батальйону 92-ї окремої механізованої бригади (раніше — 15-й БТО «Суми»), в/ч пп В2260. Мобілізований 6 лютого 2015 року. Проходив навчання на Яворівському полігоні, пізніше на Рівненському загальновійськовому полігоні. Без батька залишився 13-річний син. 02015-05-033 травня 2015 Близько 16-00 на закладеному фугасі біля села Катеринівка (Попаснянський район) Луганської області на ґрунтовій дорозі підірвалася БРДМ-2 ЗСУ. На місці загинули двоє військових (30 та 40 років), ще троє отримали поранення й госпіталізовані.[4][6]
2496 17-а танкова бригада.svg Україна Воронін Володимир Ігорович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01987-11-2626 листопада 1987, Павлоград Дніпропетровська область. Солдат, майстер – номер обслуги мінометної батареї 2-го механізованого батальйону 17-ї окремої танкової бригади, в/ч пп В3675 (Кривий Ріг). Закінчив Західно-Донбаський професійний ліцей. З 2007 року працював підземним електрослюсарем ДТЕК ШУ «Павлоградське». Мобілізований 14 серпня 2014 року. Неодружений. 02015-05-033 травня 2015 Загинув підірвавшись на міні поблизу села Оріхово-Василівка Артемівський район (Донецька область) під час виконання бойових завдань.[7]
2497 Батальйон «ОУН».png Україна Афанасьєв Дмитро Володимирович
(Позивний «Лимон»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01984-01-077 січня 1984, Краматорськ, Донецька область. Боєць добровольчого батальйону «ОУН». Після виведення батальйону з селища Піски приєднався до волонтерської групи «Аеророзвідка», яка допомагає 93-й ОМБр у районі Донецького аеропорту. Навчався на другому курсі заочного відділення юридичного факультету Національного університету «Острозька академія». Поки був у зоні АТО, через відсутність документів його відрахували з університету. 02015-05-044 травня 2015 3 травня був поранений поблизу селища Піски (Ясинуватський район) під час мінометного обстрілу російськими бойовиками — 120-мм міна влучила в окоп, де бійці монтували кабель (поранення отримали двоє бійців). Дмитро помер від отриманих поранень у лікарні міста Селидове о 7-й годині ранку, Олег з важкими пораненнями перебуває у шпиталі. Похований на кладовищі селища Красногірка в Краматорську[8][9].
2498 30-а механізована бригада.png Україна Ковальчук Олександр Іванович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01974-01-2727 січня 1974, Павелки Андрушівський район Житомирська область. Проживав у м. Бердичів. Солдат, військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Мобілізований 5 вересня 2014 року. Залишилися мати і донька. 02015-05-055 травня 2015 Загинув близько 4:35 у районі міста Світлодарськ (Донецька область) у бою з диверсійно-розвідувальною групою противника, яка із засідки обстріляла з РПГ та стрілецької зброї українських військових під час об'їзду ними блок-постів. Ще шестеро військовослужбовців отримали поранення, один з них — у важкому стані[10][11].
2499 30-а механізована бригада.png Україна Гіндюк Андрій Олексійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01972-06-2828 червня 1972, Києв. Старший лейтенант, командир інженерного-саперного взводу 2 механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Закінчив будівельний інститут, де пройшов військову кафедру. Працював архітектором. Призваний за мобілізацією 26 січня 2015 року. Залишилися батьки, брат і сестра. 02015-05-055 травня 2015 Отримав тяжкі поранення поблизу села Троїцьке (Попаснянський район) Луганської області, під час проведення інженерної розвідки, коли розміновував вибухівку. Помер від поранень у шпиталі міста Артемівськ (Донецька область).[12]
За повідомленням журналіста Андрія Цаплієнка, в результаті підриву на розтяжці один з військових втратив обидві ноги, врятувати його життя не вдалося.[10]
2500 95-оаембр.svg Україна Мартинюк Микола Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01992-07-1313 липня 1992, Кременчук Полтавська область. Солдат, помічник гранатометника 3 роти 1 аеромобільного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Закінчив профтехучилище № 19. Був єдиним сином у родині. Залишилися батьки. 02015-05-055 травня 2015 Загинув поблизу міста Авдіївка під Донецьком. БТР-80 ЗСУ підірвався на фугасі, що був закладений терористами.[13][14]
2501 95-оаембр.svg Україна Миханюк Василь (Іван) Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01968-01-2020 січня 1968, Рідківці Чернівецька область. Сержант, стрілець-номер обслуги 3 роти 1 аеромобільного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Хрещений як Іван, так його називали у селі. Служив у міліції. Потім займався підприємництвом. Довгий час проживав у м. Чернівці, а останні роки — у рідних Рідківцях. Активний учасник Революції Гідності. Був прихильником ВО «Свобода». Мобілізований у січні 2015 року як доброволець. Залишилися 15-річна донька та хвора мати. 02015-05-055 травня 2015 Загинув поблизу міста Авдіївка під Донецьком. БТР-80 ЗСУ підірвався на фугасі, що був закладений терористами. Похований у рідних Рідківцях.[13][15]
2502 95-оаембр.svg Україна Щуров Олександр Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01976-04-3030 квітня 1976, Курахове Мар'їнський район Донецька область. Виріс і проживав у м. Енергодар Запорізька область. Солдат, стрілець-номер обслуги 3 роти 1 аеромобільного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Мобілізований 26 січня 2015 року, проходив підготовку у 240 навчальному центрі повітряно-десантних військ у Житомирі, після чого був розподілений у 95-ту бригаду. Залишилися батьки. 02015-05-055 травня 2015 Загинув поблизу міста Авдіївка під Донецьком. БТР-80 ЗСУ підірвався на фугасі, що був закладений терористами. Похований в Енергодарі на міському кладовищі.[13][16]
2503 95-оаембр.svg Україна Мялкін Ярослав Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01982-01-2727 січня 1982, Ласки Народицький район Житомирська область. Солдат, навідник 3 роти 1 аеромобільного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Був мобілізований в зону АТО в кінці січня 2015 року. Залишилася дружина. 02015-05-055 травня 2015 Загинув поблизу міста Авдіївка під Донецьком. БТР-80 ЗСУ підірвався на фугасі, що був закладений терористами.[13][17] За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу в зоні АТО загинули 5 військовослужбовців, ще 12 дістали поранення.[18]
2504 72-а механізована бригада.svg Україна Музика Ігор Ігорович 01991-10-1919 жовтня 1991, Куцуруб Очаківський район Миколаївська область. Старший солдат 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). 2011 року закінчив Миколаївський політехнічний коледж, пройшов строкову військову службу. Призваний за мобілізацією 29 січня 2015 року, після підготовки на полігоні «Широкий лан», був зарахований до 72-ї бригади. Неодружений. 02015-05-066 травня 2015 Отримав тяжкі поранення поблизу міста Волноваха (Донецька область), 6 травня помер від поранень у шпиталі Дніпропетровська. Похований у с. Куцуруб на сільському кладовищі.[19]
2505 79 OAeMBr ZSU.png Україна Рябчук Володимир Анатолійович 01961-12-2929 грудня 1961, Київ. Молодший лейтенант, заступник командира роти — інструктор з повітрянодесантної підготовки роти матеріального забезпечення 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Залишилися дружина, брат, донька, два онука. 02015-05-066 травня 2015 Помер у військово-медичному клінічному центрі міста Одеса. Похований на Лісовому кладовищі Києва[20]
2506 30-а механізована бригада.png Україна Козачонок Дмитро Валерійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01994-10-3131 жовтня 1994, с. Застенки, Дубровинський район, Вітебська область, Білорусь. Старший солдат, старший механік — водій танкової роти 30-ї окремої механізованої бригади, в/ч А0409 (Новоград-Волинський). Залишилася матір та дві 16-річні сестри-близнючки. 02015-05-077 травня 2015 Загинув близько опівдні в результаті мінометного обстрілу російськими бойовиками позицій бригади на оборонних рубежах біля селища Луганське (Донецька область). 10 травня бійця провели в останню путь; похований на кладовищі рідного села[21][22].
2507 30-а механізована бригада.png Україна Чебаненко Олександр Миколайович 01986-12-011 грудня 1986, Переяславське Переяслав-Хмельницький район Київська область. Солдат 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Відстоювати Незалежність нашої Держави пішов у грудні 2014 року добровольцем. 02015-05-077 травня 2015 Загинув у бою поблизу міста Артемівськ (Донецька область). 10 травня військовослужбовця поховали на кладовищі села Переяславське — там могили його мами та сестри[21][23].
2508 28-а механізована бригада.png Україна Колотаєв Сергій Вікторович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01984-10-1414 жовтня 1984, Херсон. Солдат, номер обслуги 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). У зоні АТО служив 8 місяців. 02015-05-077 травня 2015 Херсонські ЗМІ повідомили, що Сергій загинув під Донецьком від ворожого снаряду.[24] За повідомленням прес-офіцера 28 ОМБр В. Омельченка, 7 травня диверсійна група противника в районі міста Мар'їнка під Донецьком з ПТРК обстріляла БМП 28-ї бригади. В результаті обстрілу один військовий загинув, двоє зазнали поранень.[25]
2509 53-а механізована бригада.png Україна Луцишин Володимир Володимирович 01985-04-2020 квітня 1985, Гончари Пустомитівський район Львівська область. Солдат 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). Призваний за мобілізацією на початку 2015 року. Залишилися батьки та 3-річна донька. 02015-05-099 травня 2015 Загинув у бою з терористами поблизу села Червоний Жовтень (Станично-Луганський район) Луганської області, неподалік міста Щастя. Володимир прикривав відхід своїх товаришів, врятував 11 побратимів, а сам загинув. На Memorybook обставини смерті вказані як "трагічно загинув", можливо небойова втрата[26]. Похований у с. Гончари.[27]
2510 24-а окрема механізована бригада.jpg Україна Самсон Михайло Михайлович 01989-10-1010 жовтня 1989, Заверешиця Городоцький район (Львівська область). Солдат 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Закінчив Художнє професійно-технічне училище № 14 у смт Івано-Франкове на Яворівщині. У 2011—2012 роках проходив військову службу у білоцерківській військовій частині. З 2013 року мешкав у Львові, займався виробництвом меблів.[28] Із червня 2014 року захищав Батьківщину у складі ЗСУ. Восени під час відпустки проходив лікування у військовому шпиталі, вдруге відбув на Донбас вже у березні 2015 року. 02015-05-099 травня 2015 Загинув поблизу міста Сєвєродонецьк (Луганська область). Похований у с. Заверещиця.[29]
2511 81oamr.png Україна Ліщинський Богдан Вікторович
(Позивний «Звєрь»)
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
01992-06-2222 червня 1992, Мартинівка (Хмельницький район) Хмельницька область. Лейтенант, командир 2-го взводу розвідувальної роти УНСО 81-ї десантно-штурмової бригади. У 2007—2010 роках навчався у Чорноострівському професійному аграрному ліцеї. 2015 року закінчив Військову академію (м. Одеса). 02015-05-1111 травня 2015 Загинув у результаті кульового поранення в груди поблизу села Водяне (Ясинуватський район) під Донецьком. Похований у Мартинівці.[30]
2512 11-й БТрО ЗСУ .png Україна Стрельчук Олександр Анатолійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01977-10-1717 жовтня 1977, Біла Церква Київська область. Солдат, стрілець-радіотелефоніст мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти 11-го окремого мотопіхотного батальйону (раніше 11-й БТО «Київська Русь»). Закінчив ПТУ № 13 за фахом кухаря. Працював на підприємстві «Біглент» пакувальником. Мобілізований як доброволець 15 травня 2014 року. Залишилися батьки та сестра. 02015-05-1111 травня 2015 Загинув під час виконання бойового завдання поблизу селища Опитне (Ясинуватський район) під Донецьком, лише кількох днів не дожив до демобілізації.[31]
2513 11-й БТрО ЗСУ .png Україна Астапов Дмитро Анатолійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01983-06-055 червня 1983, Дніпропетровськ. Старший солдат, стрілець 11-го окремого мотопіхотного батальйону (раніше 11-й БТО «Київська Русь»). Закінчив Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (механіко-математичний факультет). Був консультантом МГО «Ідейна варта». На фронт пішов добровольцем. 02015-05-1111 травня 2015 Загинув під час проведення розвідки поблизу селища Опитне (Ясинуватський район) під Донецьком внаслідок підриву на вибуховому пристрої.[32]
2514 28-а механізована бригада.png Україна Бондаренко Микола Миколайович 01972-01-1515 січня 1972, Первенець Веселинівський район Миколаївська область. Солдат 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Навчався у школі села Поділля (Веселинівський район), відслужив строкову і понадстрокову службу. Протягом трьох років працював у Херсоні охоронцем. 1994 року повернувся в село Поділля, працював трактористом у ФГ «Атлант». Призваний за мобілізацією у квітні 2014 року, та після року служби у ЗСУ і демобілізації знову повернувся на фронт захищати Батьківщину. 02015-05-1212 травня 2015 Під час несення служби в зоні АТО помер у м. Курахове (Мар'їнський район Донецька область), — не витримало серце. Поховали захисника у рідному селі Первенець.[33]
2515 Paradniy.jpg Україна Романов Сергій Миколайович
(Позивний «Пума»)
01978-04-1818 квітня 1978, Верхній Рогачик Херсонська область. Солдат, стрілець штурмового підрозділу «Яструб» 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар». Виріс у багатодітній сім'ї, з братом і 4 сестрами. Активний учасник Революції Гідності, входив до підрозділу «Яструб» 8-ї «афганської» сотні Самооборони Майдану, з якого потім сформувався однойменний підрозділ в «Айдарі». Залишилася дружина та двоє синів. 02015-05-1313 травня 2015 Помер в обласній лікарні м. Херсон від хвороби, що пов'язана з хімічним отруєнням внутрішніх органів під час боїв за смт Новосвітлівка під Луганськом у серпні 2014 року, де російські збройні формування застосовували заборонені міжнародними конвенціями касетні снаряди з фосфором. Похований в смт Верхній Рогачик.[34]
2516 41 BTrO.png Україна Грачов Максим Валентинович 01986-01-066 січня 1986, Семенівка Чернігівська область. Солдат 41-го окремого мотопіхотного батальйону 1-ї окремої танкової бригади (раніше 41 батальйон територіальної оборони «Чернігів-2»). 2004 року навчався у Навчально-курсовому комбінаті «Укрбуд» Чернігова. Строкову службу проходив у Десні. Працював різноробочим на лісопереробних приватних підприємствах Семенівського району. Мобілізований 2 вересня 2014 року. Залишилася мати, дві сестри та брат. 02015-05-1313 травня 2015 Застрелився коли стояв на посту на території військового табору роти поблизу села Старогнатівка Волноваський район (Донецька область). Похований на кладовищі рідного міста Семенівка.[35]
У медичному свідоцтві про смерть бійця причиною назване «навмисне самоушкодження пострілом» і зроблений висновок про самогубство. Але командир роти все-таки не виключає, що справжньою причиною могла бути необережність у поводженні зі зброєю.[36]
2517 128-а механізована бригада.svg Україна Борбуцький Юрій Іванович 01974-01-1111 січня 1974, Нове Село (Ярмолинецький район) Хмельницька область. Солдат 4-го окремого батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). На фронт пішов добровольцем, провів у зоні АТО майже рік. Написав багато віршів, які публікувались у місцевій газеті «Вперед». 17 травня мав повернутися до дому, планував поїхати з дітьми у Карпати. Залишилися батько, брати, двоє дітей. 02015-05-1414 травня 2015 Загинув під час переправи через річку Сіверський Донець у районі Червоного Лиману. Похований на кладовищі рідного села.[37]
2518 93-я механізована бригада.png Україна Кучеровський Станіслав Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01984-09-099 вересня 1984, Дніпродзержинськ Дніпропетровська область. Солдат 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Призваний за мобілізацією в лютому 2015 року. Залишилися батьки та сестра. 02015-05-1515 травня 2015 Загинув у Новоселівці (Донецька область) під час виконання бойового завдання. Похований на Алеї Слави кладовища Соцміста у Дніпродзержинську.[38]
2519 Paradniy.jpg Україна Сапожніков Олексій Юрійович
(Позивний «Сапог»)
01989-03-2929 березня 1989, Здолбунів Рівненська область. Солдат, снайпер 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар». 2007 року закінчив Здоблунівське вище професійне училище залізничного транспорту. До батальйону пішов добровольцем у листопаді 2014 року. Залишилися батьки, молодший брат, дружина та двоє дітей. 02015-05-1515 травня 2015 8 травня поблизу смт Новотошківське (Попаснянський район Луганська область), отримав тяжке осколкове поранення під час атаки російських збройних формувань на 29-й блокпост на трасі «Бахмутка». Був прооперований у Лисичанську, пізніше переведений до міста Харків. 15 травня, не приходячи до свідомості, помер від отриманих поранень у Харківському шпиталі. 16 травня з воїном попрощались на Майдані Незалежності у Києві, того ж дня Олексія зустрічали у Здолбунові. 17 травня бійця поховали у рідному місті[39].
2520 17-а танкова бригада.svg Україна Дуриба Ярослав Васильович
(Позивний «Ярік»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01973-09-2121 вересня 1973, Догмарівка (Генічеський район) Херсонська область. Старший солдат, санітар-стрілець 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). Призваний за мобілізацією. Без батька залишилися двоє дітей. 02015-05-1515 травня 2015 Загинув у бою на передовому блок-посту під смт Станиця Луганська. Під час обстрілу ворожа куля АКМ влучила захиснику між пластинами бронежилету. Похований у Догмарівці.[40]
2521 92-а механізована бригада.svg Україна Пугачов Вадим Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01975-03-1313 березня 1975, Томськ РРФСР. Проживав у м. Кременчук Полтавська область. Молодший сержант, старший водій взводу 92-ї окремої механізованої бригади (Клугино-Башкирівка). Сім'я Вадима переїхала до Кременчука, де він закінчив школу, навчався в СПТУ-22, здобув фах кухаря. Служив в армії, потім понад 18 років працював диспетчером газової служби, а згодом — підрядником у будівельній компанії, заочно навчався на психолога. У серпні 2014 року пішов добровольцем захищати незалежність України. Залишилася дружина та син. Указом Президента України нагороджений орденом За мужність III ступеня (посмертно).[41] 02015-05-1616 травня 2015 Загинув близько 15:15 поблизу міста Щастя під Луганськом від кульових поранень, отриманих під час бойового зіткнення з російською диверсійно-розвідувальною групою на опорному пункті «Фасад» біля мосту. Поховали захисника на Алеї Героїв АТО Свіштовського кладовища Кременчука.[42]
Прим. В результаті бою атаку було відбито, бійцями 92-ї бригади було затримано двох російських військових, капітана і сержанта, 3-ї бригади спецпризначення ЗС РФ (Тольятті), яким терористи «ЛНР» видали посвідчення «народної міліції».[43]
2522 30-а механізована бригада.png Україна Закерничний Олександр Вікторович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
01989-12-2828 грудня 1989, Арбузинка Миколаївська область. Лейтенант, командир взводу 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Був єдиним сином у сім'ї. Закінчив Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського. Із вересня 2011 року працював викладачем предмета «Захист Вітчизни» в Арбузинському професійному аграрному ліцеї. У березні 2014 року, у зв'язку з російською агресією, перебував на навчальних військових зборах, у квітні цього ж року був мобілізований до ЗСУ. 18 серпня продовжив службу в 30-й бригаді. Залишилися батьки. 02015-05-1616 травня 2015 Загинув у бою з російськими збройними формуваннями від осколкового поранення у голову під час обстрілу поблизу смт Луганське, Артемівський район (Донецька область). Похований в Арбузинці.[44][45]
2523 30-а механізована бригада.png Україна Чередниченко-Москаленко Сергій Юрійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01983-02-033 лютого 1983, Харків. Солдат, командир відділення 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Залишились дружина та 4 дітей. 02015-05-1616 травня 2015 Загинув у бою з російськими збройними формуваннями під час обстрілу поблизу смт Луганське, Артемівський район (Донецька область). Похований у Харкові.[44][46]
2524 UA army main.jpg Україна Тамбовцев Андрій Володимирович 01975-05-099 травня 1975, РРФСР. Проживав у с. Питомник (Конотопський район) Сумська область. Солдат, стрілець 59-ї окремої мотопіхотної бригади (Гайсин). З дитинства проживав в Україні, закінчив Алтинівську ЗОШ, потім Конотопський індустріально-педагогічний технікум. Працював монтажником у будівельно-монтажному експлуатаційному управлінні № 5 відокремленого підрозділу Південно-Західної залізниці. Призваний за мобілізацією. Залишилися мати, дружина, 18-річний син та 6-річна донька. 02015-05-1616 травня 2015 Перебуваючи в зоні АТО, помер у шпиталі.[47]
Із неофіційних джерел: помер внаслідок черепно-мозгової травми.[48]
2525 Emblem of the National Guard of Ukraine.svg Україна Соколенко Андрій Аполінарійович
Герой України
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01973-08-3131 серпня 1973, Запоріжжя. Проживав у м. Львів. Полковник, заступник командира з тилу – начальник тилу військової частини 3002 Національної гвардії України (Львів). 1994 року закінчив Харківське вище військове училище Національної гвардії України. У військовій частині в зоні АТО відповідав за логістику, це для Андрія була вже четверта ротація. Залишилися батьки, дружина та 15-річна донька.
Герой України (посмертно).
02015-05-1717 травня 2015 Загинув об 11:30 у результаті підриву на фугасі автомобіля УАЗ на ґрунтовій дорозі, що веде до села Троїцьке (Попаснянський район) Луганської області. У позашляховику військові і волонтери розвозили гуманітарну допомогу на передову. Поховали Андрія на Личаківському цвинтарі на Полі почесних поховань № 76.[49][50]. Із трьох волонтерів, які перебували у машині, двоє загинули, — львівський громадський активіст, один з лідерів «Варта-1» 45-річний Боднар Володимир та місцевий волонтер з Луганщини Г. Євдокименко, а 37-річний львів'янин Андрій Романчак із сильними опіками доставлений до лікарні.
2526 Emblem of the National Guard of Ukraine.svg Україна Попіль Іван Ігорович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01994-01-2020 січня 1994, Заріччя (Воютицька сільська рада), Самбірський район, Львівська область. Старший солдат, командир 2-го відділення 2-го автомобільного взводу автомобільної роти військової частини 3002 Національної гвардії України (Львів). У військовій частині 3002 Внутрішніх військ проходив строкову службу з 2012 року, потім залишився за контрактом. У зоні АТО пробув кілька місяців, зокрема брав участь в обороні Дебальцевого. Залишилися мати, сестра і бабуся. 02015-05-1717 травня 2015 Загинув об 11:30 у результаті підриву на фугасі автомобіля УАЗ на ґрунтовій дорозі, що веде до села Троїцьке (Попаснянський район) Луганської області. У позашляховику військові і волонтери розвозили гуманітарну допомогу на передову. Для ідентифікації проводилась експертиза ДНК. Похований на сільському цвинтарі Воютич[49][51].
2527 57-а мотопіхотна бригада (польовий).png Україна Шмалько Олександр Васильович 01961-10-022 жовтня 1961, 53 роки, Донецька область. Проживав у м. Кропивницький. Старший солдат 57-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ (Кропивницький). Народився на Донеччині, а за рік родина переїхала в Кропивницький. Тут він навчався у школі № 11 і в ПТУ № 8. Потім служив в армії. Призваний за мобілізацією 18 серпня 2014 року. Залишилася дружина і троє дорослих дітей. 02015-05-1717 травня 2015 Отримав поранення під час виходу військових із Дебальцевого. Мав перелом руки. Але раптово помер у Вінницькому військовому шпиталі — не витримало серце. Поховання на Далекосхідному кладовищі.[52]
2528 66hospital.png Україна Федоренко Іван Володимирович 01986-01-1717 січня 1986, с.Корналовичі Самбірський район Львівська область. Проживав у м.Новий Калинів. Старший солдат, військовослужбовець 66-го військового мобільного госпіталю, що був відкритий у Донецькій області. 02015-05-1818 травня 2015 Застрелився у шпиталі Покровська (Донецька область).[53]
2529 17-а танкова бригада.svg Україна Булатов Олег Геннадійович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
01962-06-1414 червня 1962, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Старший лейтенант, командир розвідвзводу розвідувальної роти 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). 02015-05-1919 травня 2015 Близько 13:00 поблизу с. Катеринівка (Попаснянський район) Луганської області військові, помітивши рух у лісопосадці, вирушили на розвідку до села та знайшли там покинуті позиції терористів. Повертаючись на мікроавтобусі УАЗ, розвідгрупа потрапила під мінометний обстріл. На підмогу виїхала БРДМ, яка підірвалась на фугасі. В бою у Катеринівці загинули 6 бійців. Троє з добровольчого батальйону «Патріот» і один військовослужбовець 17-ї танкової бригади, — потрапили в засідку в с. Катеринівка. Двоє військових 15-го ОМПБ підірвалися на фугасі там же. Особи загиблих встановили, це жителі Кривого Рогу, Києва, Івано-Франківська, Херсона та Новограда-Волинського.[54][55]
2530 Дудаэв.jpg Україна Савчак Вадим Євгенович
(Позивний «Сивий»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01984-02-022 лютого 1984, Бурштин Івано-Франківська область. Доброволець підрозділу МГО «Козацтво Запорізьке» Міжнародного миротворчого батальйону імені Джохара Дудаєва. Воював у складі розвідгрупи дніпропетровського 43-го окремого мотопіхотного батальйону ЗСУ «Патріот». Займався східними єдиноборствами, був членом бурштинського спортклубу «СЕЙДО». Останнім часом мешкав із сім'єю у США, повернувся на Прикарпаття та у грудні 2014 року добровольцем пішов захищати Батьківщину, з 8 січня 2015 перебував у складі добровольчого батальйону. Залишилася дружина та двоє маленьких дітей, 3-річний син і 3-місячна донька. 02015-05-1919 травня 2015 Близько 13:00 поблизу с. Катеринівка (Попаснянський район) Луганської області військові, помітивши рух у лісопосадці, вирушили на розвідку до села. Повертаючись на мікроавтобусі УАЗ, розвідгрупа потрапила під мінометний обстріл. У бою Вадим отримав смертельні кульові поранення у серце і живіт, бронежилет не врятував. Поховали захисника в рідному Бурштині.[54][56][57]
2531 Дудаэв.jpg Україна Щуренко Микола Григорович
(Позивний «Артист»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01977-08-2727 серпня 1977, проживав у м. Київ. Доброволець Міжнародного миротворчого батальйону імені Джохара Дудаєва. Воював у складі розвідгрупи дніпропетровського 43-го окремого мотопіхотного батальйону ЗСУ «Патріот». Закінчив ПТУ № 23 у Києві. У мирному житті знімався у кіно, — фільм «Прокурорські розслідування» (роль криміналіста Саші), серіал «Поверни моє кохання» (роль водія). Захоплювався мото-спортом, пішим туризмом. Пережив Іловайський котел. Був разом із Ісою Мунаєвим, коли той загинув. 02015-05-1919 травня 2015 Близько 13:00 поблизу с. Катеринівка (Попаснянський район) Луганської області військові, помітивши рух у лісопосадці, вирушили на розвідку до села. Повертаючись на мікроавтобусі УАЗ, розвідгрупа потрапила під мінометний обстріл.[54][56][58]
2532 53-а механізована бригада.png Україна Перепелиця Денис Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01989-04-1313 квітня 1989, Нова Каховка Херсонська область. Солдат, розвідник 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). Після закінчення школи працював водієм на одному з новокаховських підприємств. Потім поїхав працювати на Дніпропетровщину, звідки і пішов на фронт добровольцем. Батьки Дениса мешкають у РФ, а в Новій Каховці у нього брат і сестра. Залишилася дружина. 02015-05-1919 травня 2015 Близько 13:00 поблизу с. Катеринівка (Попаснянський район) Луганської області військові, помітивши рух у лісопосадці, вирушили на розвідку до села. Повертаючись на мікроавтобусі УАЗ, розвідгрупа потрапила під мінометний обстріл.[54][56][59]
2533 15-й БТрО ЗСУ «Суми».png Україна Заєць Руслан Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01984-08-1414 серпня 1984, Теклинівка Липовецький район Вінницька область. Солдат, номер обслуги мотопіхотної роти 15-го окремого мотопіхотного батальйону 92-ї окремої механізованої бригади (раніше — 15-й БТО «Суми»), в/ч пп В2260. Призваний за мобілізацією 12 лютого 2015 року. Залишилися батьки. 02015-05-1919 травня 2015 19 травня військові вирушили на допомогу бійцям, які потрапили у засідку в селі Катеринівка (Попаснянський район) Луганської області. О 18:30, рухаючись по ґрунтовій дорозі, їх БРДМ підірвалась на фугасі. Руслан дістав поранень, несумісних із життям. Поховають захисника у селі Королівка Немирівського району, де мешкають його батьки.[54][60][61]
2534 15-й БТрО ЗСУ «Суми».png Україна Курилко Сергій Вікторович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01977-05-2828 травня 1977, Вільшани Дергачівський район Харківська область. Солдат, старший водій 15-го окремого мотопіхотного батальйону 92-ї окремої механізованої бригади (раніше — 15-й БТО «Суми»), в/ч пп В2260. Мобілізований у лютому 2015 року. Залишилися дружина та 9-річна донька. 02015-05-1919 травня 2015 Загинув під час обстрілу російськими бойовиками міста Попасна (Луганська область).[62]
19 травня військові вирушили на допомогу бійцям, які потрапили у засідку в селі Катеринівка (Попаснянський район) Луганської області. О 18:30, рухаючись по ґрунтовій дорозі, їх БРДМ підірвалась на фугасі. Внаслідок вибуху загинули двоє військовослужбовців та троє отримали поранення.[54][60]
2535 30-а механізована бригада.png Україна Єрмаков Олександр Петрович
(Позивний «Генерал»)
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
01972-06-2828 червня 1972, Добропілля Донецька область. Проживав у с. Іверське (Олександрівський район). Лейтенант, командир танкового взводу 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Раніше захищав Батьківщину у складі окремої добровольчої чоти «Карпатська Січ», куди пішов слідом за своїм сином. Очолював блокпост «Камікадзе» в Пісках, проводив вишколи для молоді. Був прихильником ВО «Свобода», мав розбудовувати Олександрівську районну організацію. Залишилася дружина та двоє синів. 02015-05-1919 травня 2015 12 травня отримав мінно-вибухові травми у бою в районі міста Артемівськ (Донецька область). У ніч на 20 травня помер у харківському інституті невідкладної хірургії. Поховали захисника на території, що відноситься до Спаськомихайлівської сільської ради Донеччини.[63]
2536 72-а механізована бригада.svg Україна Шевченко Тарас Ярославович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01981-04-2424 квітня 1981, Івано-Франківськ. Молодший сержант, механік-водій 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Закінчив ВПУ № 13 у Івано-Франківську. Працював інструктором з лижного спорту в Буковелі, потім почав виконувати ремонти. Мобілізований 2 лютого 2015 року. Залишилися мати, двоє братів, дружина, син і донька. 02015-05-1919 травня 2015 Загинув від вибухового пристрою під час виконання бойового завдання поблизу села Гранітне (Волноваський район) Донецької області.[64]
2537 Paradniy.jpg Україна Іон Андрій Дмитрович
(Позивний «Бімба»)
01975-12-2727 грудня 1975, Киселівка (Білозерський район) Херсонська область. Боєць 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар». Активний учасник Революції Гідності. З 29 квітня 2014 року захищав Батьківщину на сході, спочатку у складі батальйону «Донбас», а з літа — в «Айдарі». Залишилися мати та дві сестри. 02015-05-2020 травня 2015 Загинув близько опівночі поблизу міста Новоайдар (Луганська область), між селами Денежникове та Штормове (Новоайдарський район). За повідомленням «112.ua» з посиланням на джерела у МВС, боєць зупинив авто, щоб доїхати до бази батальйону у Половинкине, дорогою виник якийсь конфлікт і перестрілка з водієм, внаслідок чого айдарівець загинув. 27 травня з воїном попрощались на Майдані Незалежності у Києві. Похований в рідному селі.[65]
2538 20 батальйон територіальної оборони.png Україна Височин Вадим Едуардович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01992-06-088 червня 1992, Кропивницький. Солдат, старший стрілець мотопіхотного взводу 2-ї мотопіхотної роти 20-го окремого мотопіхотного батальйону 93-ї механізованої бригади, в/ч пп В2231 (раніше — 20 батальйон територіальної оборони «Дніпропетровськ»). В армії не служив, але 2011 року пройшов медогляд і був зарахований у запас, отримавши звання солдата. 14 лютого 2015 року Вадима призвали на військову службу. Був водієм-механіком БТР, навідником, чудово засвоїв усі види стрілецької зброї. Залишилася мати. 02015-05-2020 травня 2015 Загинув під час обстрілу з САУ російськими збройними формуванням поблизу с. Кам'янка у Донецькій області. Снаряд влучив у бліндаж, двох бійців викинуло з укриття вибуховою хвилею, а Вадим загинув. Похований на Лелеківському кладовищі Кропивницького.[66]
2539 57-а мотопіхотна бригада (польовий).png Україна Гончарук Микола Павлович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01984-10-055 жовтня 1984, Голики Славутський район Хмельницька область. Проживав у м. Южноукраїнськ Миколаївська область. Солдат, водій 17-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї мотопіхотної бригади (раніше 17 батальйон територіальної оборони «Кіровоград»). У Славуті закінчив школу і ліцей. Мобілізований з Миколаївщини, де проживав останні роки. Залишилася дружина та двоє дітей. 02015-05-2121 травня 2015 Загинув близько 21:00 поблизу міста Горлівка (Донецька область) у результаті мінометного обстрілу. Поховання в селі Голики.[67]
2540 57-а мотопіхотна бригада (польовий).png Україна Завалко Олександр Іванович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01969-08-2929 серпня 1969, Чорнобаївка (Білозерський район) Херсонська область. Старший сержант, командир відділення зенітного артилерійського взводу 57-ї окремої мотопіхотної бригади (Кропивницький). Був призваний на військову службу за мобілізацією у серпні 2014 року. 02015-05-2121 травня 2015 Загинув під час вогневого зіткнення з противником та обстрілу з важкої артилерії взводного опорного пункту поблизу м. Горлівка (Донецька область). Похований у Чорнобаївці 26 травня 2015 року.[68]
2541 22-й БТрО ЗСУ «Харків».png Україна Клюєв Сергій Борисович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
01977-08-022 серпня 1977, Харків. Солдат, заступник командира розвідувального взводу 22-го окремого мотопіхотного батальйону 92-ї окремої механізованої бригади (раніше — 22 батальйон територіальної оборони Харківської області). Мав юридичну освіту, був адвокатом. На фронт пішов добровольцем на початку 2015 року. Залишилися мати і дружина. 02015-05-2121 травня 2015 Загинув увечері під Донецьком, коли підрозділ був на бойовому завданні. Джип військових підірвався на протитанковій міні, Сергія було поранено, ушкоджено обидві ноги, він прийняв на себе всю силу вибуху, врятувавши інших бійців. На місці йому надали першу медичну допомогу та повезли на блокпост, де були медики, але дорогою Сергій помер. Поховали воїна 25 травня у Харкові на 5-му міському кладовищі.[69]
2542 30-а механізована бригада.png Україна Малашок Віталій Андрійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01970-10-2929 жовтня 1970, Київ (Святошинський район). Сержант, заступник командира бойової машини — навідник-оператор 2 відділення 3 взводу 6-ї роти 2-го механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Навчався у Національному університеті ім. Тараса Шевченка, який залишив на 5 курсі. Працював охоронцем у супермаркеті «Велика Кишеня». Призваний за мобілізацією 29 січня 2015 року до навчального центру «Десна», з 9 березня служив у зоні АТО. Залишились мати, дружина та 18-річня донька. 02015-05-2222 травня 2015 Загинув під час бойових дій поблизу смт Троїцьке (Луганська область) від гострої крововтрати, відкритої рани грудної клітини та вибухової травми. За іншими даними, загинув під час мінометного обстрілу ротного опорного пункту поблизу села Розсадки, Артемівський район (Донецька область). Похований у с. Ясногородка (Вишгородський район) на Київщині.[70]
2543 Paradniy.jpg Україна Гащенко Олексій Михайлович
(Позивний «Даос»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01965-02-077 лютого 1965, Щастя Луганська область. Старший солдат 2-ї «афганської» штурмової роти 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар». 02015-05-2222 травня 2015 Загинув у Луганській області під час виїзду на бойове завдання. Похований у місті Старобільськ Луганської області.[71]
2544 Paradniy.jpg Україна Галушка Артур Аркадійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Солдат 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар». 02015-05-2222 травня 2015 Загинув під час виконання бойового завдання в Луганській області.[72]
2545 66hospital.png Україна Приймак Василь Ярославович 01983-01-088 січня 1983, Білокриниця (Зборівський район) Тернопільська область. Солдат 66-го військового мобільного госпіталю, що був відкритий у Донецькій області. Служив у ЗСУ за контрактом 12 років. Неодружений, залишилися батьки та дві сестри. 02015-05-2323 травня 2015 Загинув у Покровську (Донецька область). За офіційними даними застрелився у шпиталі Покровська. За іншими даними — від кулі снайпера, коли стояв у караулі. Похований в селі Білокриниця.[73]
2546 54th Separate Mechanized Brigade SSI (no tab).svg Україна 32 роки, мешкав у Полтавської області. Майор, начальник центру зв'язку тилового пункту управління польового вузла зв'язку 54-ї окремої механізованої бригади, в/ч 2970. Кадровий військовий. З 07.09.2014 по 21.11.2014 у складі 92 ОМБр виконував завдання в районі м. Щастя, з 26.01.2015 по 16.03.2015 — в районі м. Артемівськ (на Світлодарській дузі) у складі 54 ОМБр, після чого продовжив службу у 54-ій бригаді в місці постійної дислокації в Артемівську. Залишилися батьки та неповнолітний син. 02015-05-2323 травня 2015 Вбитий у місті Артемівськ (Донецька область) о 23:20, коли повертався у військову частину на автомобілі таксі ВАЗ-2107, — місцевий мешканець, який перебував на задньому сидінні, задушив майора ременем безпеки, з метою заволодіння табельною зброєю, після чого разом зі спільником вивіз тіло на околицю міста. Зловмисники викрали пістолет Макарова, гроші та мобільний телефон вбитого. Протягом 5 годин правоохоронці затримали одного зі злочинців, за кілька днів було затримано і другого.[74]
2547 55-а артилерійська бригада.jpg Україна Павлів Сергій Мирославович 01971-07-2121 липня 1971, Водяне (Кам'янсько-Дніпровський район) Запорізька область. Солдат артилерійського розрахунку 2 взводу 7 гаубичної батареї 3-го гаубичного дивізіону 55-ї окремої артилерійської бригади (Запоріжжя). До мобілізації був активістом енергодарської Самооборони, чергував на блок-постах. Призваний 1 серпня 2014 року. Із жовтня 2014 року ніс службу на передовій під Маріуполем. Залишилися батьки, дружина та троє дітей. 02015-05-2424 травня 2015 Помер у лікарні міста Маріуполь. Після контузії, отриманої під Маріуполем, почались проблеми з судинами. Переніс дві операції, був виписаний зі шпиталю та повернувся до війська. Через два дні під час чергування на посту, Сергію стало погано, його доправили до маріупольської лікарні, де він помер. За висновками лікарів причиною смерті став тромб.[75]
2548 Donbas logo.jpg Україна Іванов Дмитро Миколайович
(Позивний «Спасатєль»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01987-07-2222 липня 1987, Ананьїв Одеська область. Солдат штурмової роти батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України. До війни останні 5 років служив у 10-ї пожежно-рятувальній частині 4-го державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України в Одеській області, у званні старшого сержанта. Вступив до Академії пожежної безпеки в Черкасах, хотів бути офіцером. За повідомленнями у ЗМІ, був звільнений з ДСНС «за прогули», коли добровольцем пішов на фронт. За іншими джерелами, був мобілізований разом з пожежним розрахунком до зони АТО. Проходив лікування після контузії, після чого повернувся на фронт у складі батальйону «Донбас». Близьких родичів у Дмитра не залишилось, він виховувася у прийомній сім'ї. 02015-05-2424 травня 2015 Близько 12:45 під час вогневої атаки російських збройних формувань на позиції батальйону під селом Широкине (Новоазовський район Донецька область), артилерійський снаряд розірвався поряд із бліндажем, де перебував Дмитро. Боєць отримав чисельні поранення від уламків снаряду і бетону, і його в дуже важкому стані терміново евакуювали, але до лікарні довезти не встигли, Дмитро від отриманих ран помер. Похований у рідному місті.[76][77]
2549 53-а механізована бригада.png Україна Шлямар Ігор Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01969-07-066 липня 1969, Умань Черкаська область. Старшина, головний сержант взводу 1 батальйону 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). Закінчив Уманське професійно-технічне училище № 36. До війська пішов добровольцем під час третьої хвилі мобілізації 15 серпня 2015 року. Залишилися дружина та троє дітей. 02015-05-2525 травня 2015 Близько 12:00, на Луганщині біля кордону з РФ, на контрольованій Україною території, бойовики з автоматів розстріляли медичний автомобіль ЗСУ УАЗ-«таблетка», який із двома військовослужбовцями їхав з села Комишне (Станично-Луганський район) у село Сизе. У результаті один військовий загинув, ще один був важко поранений. За словами голови Луганської ОДА Геннадія Москаля, в цю місцевість часто пробираються диверсійно-розвідувальні групи з території Росії.[78]
2550 UA army main.jpg Україна Басюк Олександр Леонідович 01983-09-1515 вересня 1983, Бар Вінницька область. Майор, заступник командира з озброєння понтонно-мостового батальйону 70-го центру інженерного забезпечення, в/ч А0853 (Бар). З 2014 року пройшов 4 ротації в зоні АТО, виконував завдання в районі Слов'янська та Донецького аеропорту. Залишилася мати, дружина та 6-річний син. 02015-05-2626 травня 2015 Знайдений повішеним у складському приміщенні в місті Сіверську (Донецька область), в офіційних документах причиною смерті вказано самогубство. Олександр 3 дні не дожив до ротації. Похований у місті Бар. Станом на травень 2017 слідство не завершене[79]
2551 Paradniy.jpg Україна Марчук Євген Миколайович
(Позивний «Чорний»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01988-04-2626 квітня 1988, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Молодший сержант, командир відділення 2-ї «афганської» штурмової роти 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар». Активний учасник Революції Гідності. 02015-05-2626 травня 2015 Загинув під містом Золоте (Попаснянський район Луганська область). Був поранений у плече, але мужньо відмовився від госпіталізації та повернувся на бойові позиції. В подальшому, знову потрапив під обстріл і отримав множинні осколкові поранення, які виявилися несумісні з життям. Після прощання з воїном у Києві на Майдані Незалежності його поховали у Кривому Розі.[71][80]
2552 Donbas logo.jpg Україна Полянський Валерій Володимирович
(Позивний «Черкес»)
01969-05-1414 травня 1969, Краматорськ Донецька область. Сержант, снайпер взводу снайперів батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України. В мирному житті вивчав давні традиції предків, займався бойовими мистецтвами козаків-характерників. З початком бойових дій допомагав захисникам як волонтер, з початку літа 2014 року став бійцем батальйону, пройшов Іловайський котел. Залишився дорослий син та неповнолітня донька. 02015-05-2626 травня 2015 Трагічно загинув під час ротації в районі м. Горлівка. Похований у Краматорську.[81]
2553 15-й гірсько-піхотний батальйон.png Україна Кварцяни Михайло Андрійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01978-04-2121 квітня 1978, Львів. Молодший сержант, снайпер 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону (Ужгород) 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади. Перебував у зоні АТО понад 10 місяців. Брав участь в обороні міста Дебальцеве. Залишились мати та 12-річний син. 02015-05-2727 травня 2015 Загинув під час оборони взводного опорного пункту «Сідор» у смт Станиця Луганська (Луганська область). Поховання на Личаківському цвинтарі на Полі почесних поховань.[82]
За даними Луганської ВЦА, близько 15:00 на околиці смт Станиця Луганська на «розтяжці» з гранатою підірвалися двоє українських військових, які виконували бойове завдання біля берега річки Сіверський Донець. Один з них загинув, інший отримав важкі осколкові поранення.[83]
2554 17-а танкова бригада.svg Україна Цешковський Олександр Анатолійович 01984-09-2828 вересня 1984, Катеринівка (Апостолівський район) Дніпропетровська область. Механік-водій 2-го зенітно-ракетного взводу 2-ї зенітно-ракетної батареї зенітно-ракетного артилерійського дивізіону 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). Призваний за мобілізацією 14 серпня 2014 року. Залишились мати, цивільна дружина та малолітня донька. 02015-05-2828 травня 2015 Загинув у ніч з 27 на 28 травня під час несення служби із охорони взводного опорного пункту «1703» поблизу міста Попасна (Луганська область). Матері загиблого повідомили з військової частини, що згідно перевірки Олександр застрелився з автомату у голову. Під час упізнання мати виявила, що постріл було зроблено у потилицю і вимагає провести розслідування.[84]
2555 93-я механізована бригада.png Україна Шматченко Михайло Олексійович 01970-03-099 березня 1970, Єлизаветівка (Петриківський район) Дніпропетровська область. Солдат 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). 02015-05-2828 травня 2015 29 серпня 2014 р. під час виходу з Іловайського котла т.зв. «Зеленим коридором» отримав поранення шеї та голови та був захоплений в полон. Звільнений 8 вересня 2014 р. Помер 28 травня 2015 р. під час лікування в шпиталі від осколка, який почав рухатися.[85]
2556 Батальйон «ОУН».png Україна Кіндрацький Василь Михайлович
(Позивний «Кіндрат»)
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
01963-03-1010 березня 1963, 52 роки, Струпків Коломийський район Івано-Франківська область. Проживав у м. Львів. Заступник командира добровольчого батальйону «ОУН»-ЗСУ 81-ї десантно-штурмової бригади. Обороняв позиції разом із 1-ю ротою 1-го батальйону 93-ї ОМБР. Політик, громадський діяч. Заступник голови Львівської крайової організації Народного Руху України. Закінчив Коршівське СПТУ за спеціальністю тракторист–машиніст, служив в армії. У 1983—1989 роках навчався у Львівському державному університеті ім. Івана Франка на факультеті журналістики. Працював кореспондентом газети «Роздольський будівельник», редактором газети «Вісник Розділля». З 1995 року 10 років був директором МПП «Копія». У 2005—2010 роках – головою Миколаївської райдержадміністрації Львівської області. 2008 року закінчив Львівський регіональний інститут державного управління, магістр державного управління. Залишилися дружина, донька 2004 р.н. та син 2007 р.н. 02015-05-2828 травня 2015 Був важко поранений у результаті прямого влучення танкового снаряду під час обстрілу російськими бойовиками позиції «Шахта» поблизу села Водяне (Ясинуватський район) під Донецьком. Сорок хвилин медики намагалися врятувати життя Василя, але він помер. Похований у Львові на Личаківському кладовищі на Полі почесних поховань № 76.[86]
За повідомленням ГУМВС України в Донецькій області, о 16:00 у результаті мінометного обстрілу бойовиками селища Опитне (Ясинуватський район) від осколкового поранення стегна загинув волонтер з Львівщини.[87]
2557 93-я механізована бригада.png Україна Атаманюк Роман Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01990-02-1515 лютого 1990, Суми. Солдат, стрілець 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Був одним із головних організаторів та відповідальних за проведення на Сумщині патріотичного навчально-практичного наметового табору для молоді «Коловрат». Активний учасник Революції Гідності. Влітку 2014 року пішов добровольцем на фронт, починав свій бойовий шлях добровольцем батальйону «Айдар». Був єдиним сином у батьків. 02015-05-2828 травня 2015 Загинув у районі аеропорту Донецька, поблизу селища Піски (Ясинуватський район) у результаті мінометного обстрілу російськими бойовиками. Похований у Сумах[88]. За повідомленням прес-служби сектору «Б», під час обстрілу селища Піски загинув один військовий, ще один поранений. О 16:00 на шахті «Дутівка» внаслідок обстрілу загинув волонтер і поранено 4 військовослужбовців[89].
2558 93-я механізована бригада.png Україна Козленко Сергій Миколайович 01993-07-3131 липня 1993, Шишкине (Новоукраїнський район) Кіровоградська область. Солдат, кулеметник 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). 02015-05-2828 травня 2015 Загинув у районі міста Волноваха (Донецька область).[90]
2559 17-а танкова бригада.svg Україна Гузієнко Федір Михайлович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01986-11-2020 листопада 1986, П'ятихатки Дніпропетровська область. Солдат, військовослужбовець підрозділу 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). 02015-05-3030 травня 2015 Загинув під час бойового зіткнення на взводному опорному пункті в районі с. Троїцьке (Попаснянський район) (Луганська область). Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[91]
2560 25-та повітрянодесантна бригада.jpg Україна Максюта Олександр Анатолійович 01986-05-1414 травня 1986, Йосипівка (Вільшанський район) Кіровоградська область. Солдат 25-ї Дніпропетровської окремої аеромобільної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). Закінчив Сухоташлицьку ЗОШ, у 2004—2006 проходив службу в ЗСУ. Призваний за мобілізацією 15 лютого 2015 року. Залишилися батьки. 02015-05-3131 травня 2015 Загинув під Артемівськом. Поховали Олександра у селі Залізничне Вільшанського району, де живуть його батьки.[92]
2561 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Федоренко Михайло Володимирович 01964-11-2121 листопада 1964, 50 років, Бирлівка (Драбівський район) Черкаська область. Старший сержант, військовослужбовець ЗСУ. 02015-05-3131 травня 2015 Місце і обставини не уточнено. Загинув у зоні АТО. Похований у Брилівці[93].
2562 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна 24 роки. Військовослужбовець. 02015-05-3131 травня 2015 Був смертельно поранений близько 4-ї години ранку на околиці села Троїцьке (Попаснянський район) Луганської області в бою з групою противника, яка спробувала прорватися на контрольовану Україною територію з боку окупованого Калинового.[94] За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу в зоні АТО загинув один військовослужбовець, ще один дістав поранення.[95]
2563 28-а механізована бригада.png Україна Васильєв Дмитро Володимирович
(Позивний «Рубін»)
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна)
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
01986-03-044 березня 1986, Макарів Київська область. Проживав в смт Чорноморське (Одеська область). Капітан, командир роти — заступник командира 2-го механізованого батальйону 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Народився і виріс у сім'ї військовослужбовців. На війну пішов у червні 2014 року у званні старшого лейтенанта. Побував у найгарячіших точках АТО, зокрема брав участь у боях на Савур-могилі, був нагороджений Орденом Богдана Хмельницького III ступеня. Після ротації і лікування у шпиталі повернувся на фронт під Донецьк. Другим орденом нагороджений вже посмертно. 02015-05-3131 травня 2015 Двоє бійців загинули під час нападу диверсійної групи ворога на автомобіль «Урал» поблизу села Славне (Мар'їнський район) Донецької області. Ще 2 бійців важкопоранені, 2 опинилися в полоні. Похований в Чорноморському.[96][97]
2564 28-а механізована бригада.png Україна Волкодав Віктор Володимирович
(Позивний «Вовкодав»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01962-09-3030 вересня 1962, 52 роки, Велетнівка Генічеський район Херсонська область. Солдат, водій 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Батько багатодітної сім'ї, залишилося п'ятеро дітей. 02015-05-3131 травня 2015 Двоє бійців загинули під час нападу диверсійної групи ворога на автомобіль «Урал» поблизу села Славне (Мар'їнський район) Донецької області.[96][98]
2565 Emblem of the Azov Battalion.svg Україна Дюсов Владислав Романович
(Позивний «Дюшес»/ «Дюс»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01994-03-2525 березня 1994, Могилів-Подільський Вінницька область. Солдат, стрілець 2-ї чоти 1-ї роти Полку особливого призначення «Азов» Національної гвардії України. Студент факультету соціології і права «Київського політехнічного інституту», залишалося 3 тижні до бакалаврського державного іспиту. Був активним учасником Революції Гідності, перебував у складі групи С-14. Добровольцем пішов у батальйон МВС «Київ-2», де три місяці чекав на оформлення, та зрештою поїхав на фронт до Батальйону ОУН, обороняв селище Піски, останній місяць був бійцем полку «Азов». 02015-05-3131 травня 2015 Підірвався на «розтяжці» й отримав важкі поранення під час «зачистки» підозрілого подвір'я та будинку в селі Широкине (Донецька область). Владиславу відірвало ногу, товариші наклали джгут та на собі витягли його звідти, але він помер від поранень у лікарні[99].

Червень[ред. | ред. код]

2566 92-а механізована бригада.svg Україна Рудницький Андрій Адамович 01983-02-1616 лютого 1983, Антоновичі (Овруцький район) Житомирська область. Солдат, стрілець 92-ї окремої механізованої бригади (Клугино-Башкирівка). Виріс у родині лісівників. Працював у Словечанському держлісгоспі. Мобілізований у березні 2015 року. Залишилися мати, дружина та 7-річний син. 02015-06-011 червня 2015 Помер у військовому шпиталі міста Сватове від важкого вогнепального поранення, яке дістав 1 червня у місті Щастя під Луганськом. Поховання у с. Ківшовата на Київщині, звідки родом дружина захисника[100].
Рідні повідомляють, що у висновку судово-медичної експертизи причиною смерті вказане: «Ушкодження внаслідок пострілу з ручної вогнепальної зброї через необережне поводження зі зброєю на території військової частини В1428 у с. Олексіївка Луганської області»[101].
2567 128-а механізована бригада.svg Україна Марочканич Віталій Богданович 01973-12-099 грудня 1973, Верхні Гаї Дрогобицький район Львівська область. Солдат, стрілець 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Призваний за мобілізацією у квітні 2015 року. У Віталія не було сім'ї, батьки померли. 02015-06-022 червня 2015 Помер у Сєвєродонецьку (Луганська область) від серцевого нападу[102].
2568 73-мцспо.svg Україна Горяйнов Михайло Геннадійович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
01976-06-2222 червня 1976, Очаків Миколаївська область. Мешкав під Києвом, у с. Гнідин Бориспільський район Київська область. Капітан-лейтенант 73-го морського центру спеціального призначення, в/ч А1594 (Очаків). Професійний військовий, закінчив військове училище. Служив в Очакові до 1998 року, після чого звільнився в запас і переїхав до Києва. Працював у Фонді держмайна, директором Департаменту міждержавних майнових відносин, інвестиційної, видавничої та адміністративно-господарської діяльності. Після загибелі в АТО товариша по службі капітана 1 рангу Олефіренка Ю. Б., вирішив піти на фронт, повернувся до «морських котиків», де за два місяці сформував свій підрозділ і на початку травня 2015 року вирушив на передову. Залишилися дружина та донька. 02015-06-022 червня 2015 Загинув поблизу села Чермалик на півдні Донецької області, прикриваючи відхід своїх бойових товаришів. У ніч на 6 червня військові за підтримки волонтерів обміняли тіло українського офіцера на тіла бойовиків. Поховали воїна на кладовищі села Гнідин[103]
2569 28-а механізована бригада.png Україна Галущинський Олександр Леонідович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01973-01-099 січня 1973, Берізки (Кривоозерський район) Миколаївська область. Старший солдат, навідник 1 відділення 1 взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область), в/ч пп В0095. Активний учасник Революції Гідності, був у 4-й «Козацькій сотні» Самооборони Майдану. Працював кочегаром у Берізківській ЗОШ. На фронт пішов добровольцем, призваний за мобілізацією 1 серпня 2014 року. Залишилися дружина та троє дітей, донька 1995 і сини 2005 та 2012 років народження. 02015-06-033 червня 2015 Загинув у бою поблизу села Новомихайлівка (Мар'їнський район). Близько 4-ї години ранку російсько-терористичні збройні формування здійснили спробу штурму міста Мар'їнка (Донецька область). Атака розпочалася з масованого обстрілу позицій ЗСУ із застосуванням САУ, артилерії та РСЗВ, після чого на штурм пішли дві тактичні групи піхоти за підтримки танків. З української сторони було задіяно артилерію, наступ відбито, противник поніс втрати і відступив. У бою загинули 3 військових 28-ї бригади, 26 дістали поранень[104][105].
2570 28-а механізована бригада.png Україна Писаренко Василь Григорович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01977-02-088 лютого 1977, Коби Новосанжарський район Полтавська область. Молодший сержант, головний сержант роти 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Народився у родині селян. Поки був колгосп, працював з батьком у столярні, потім їздив на заробітки до Росії та працював у селі на різних роботах. Призваний за мобілізацією 9 березня 2015 року. Без батька залишилася 16-річна донька, яку Василь виховував самотужки, та маленький син. 02015-06-033 червня 2015 Загинув у бою під час відбиття атаки російських збройних формувань на місто Мар'їнка (Донецька область). Похований у рідному селі Коби[104][106].
2571 28-а механізована бригада.png Україна Пихтєєв Василь Юрійович
(Позивний «Вєтка»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01983-12-088 грудня 1983, Чорноморськ Одеська область. Старший сержант, командир відділення взводу розвідки 2-го механізованого батальйону 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Призваний за мобілізацією в липні 2014 року. Залишилася дружина та 6-річна донька. 02015-06-033 червня 2015 Загинув у бою під час відбиття атаки російських збройних формувань на місто Мар'їнка (Донецька область)[104][107][108]
2572 3-й окремий полк спеціального призначення.svg Україна Шеляг Володимир Анатолійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01979-04-033 квітня 1979, Хиночі Володимирецький район Рівненська область. Солдат, розвідник 3-го окремого полку спецпризначення ГУР МО (Кропивницький). Виріс у багатодітній родині. Мобілізований 5 лютого 2015 року. Залишилися мати, дві сестри та троє братів. 02015-06-033 червня 2015 Загинув під час відбиття атаки російських збройних формувань на місто Мар'їнка (Донецька область). У бою Володимир отримав поранення несумісні з життям[109][110]
За добу в зоні проведення АТО загинули 5 українських військових (із них під Мар'їнкою — 4), 39 бійців дістали поранення[111].
2573 55-а артилерійська бригада.jpg Україна Щербань Олег Олександрович 01972-10-2323 жовтня 1972, Бердянськ Запорізька область. Солдат 55-ї окремої артилерійської бригади (Запоріжжя). На фронті — з серпня 2014 року. Залишилися мати, брат і сестра. 02015-06-033 червня 2015 Отримав важкі поранення у боях за місто Мар'їнка (Донецька область) (за іншими джерелами — під Маріуполем), помер у військовому шпиталі Дніпропетровська. Похований на Новому кладовищі Бердянська[112].
2574 30-а механізована бригада.png Україна Білько Віталій Олексійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01987-12-2020 грудня 1987, Прихідьки Пирятинський район Полтавська область. Сержант, заступник командира бойової машини 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Після закінчення школи здобув професію газоелектрозварювальника у м. Кременчук. Пройшов строкову армійську службу. Працював у ПрАТ «Пирятинський сирзавод». Мобілізований 5 вересня 2014 року. 02015-06-033 червня 2015 Загинув у бою поблизу смт Луганське (Донецька область) у результаті артобстрілу, — російські бойовики атакували роту Віталія, яка рухалася для підкріплення позицій українських військ. Похований у селі Прихідьки[113].
2575 55-а артилерійська бригада.jpg Україна Новицький Юрій Леонідович 01956-08-3131 серпня 1956, 58 років, Світловодськ Кіровоградська область. Солдат 55-ї окремої артилерійської бригади (Запоріжжя). Мобілізований 2014 року, брав участь в АТО на сході. Залишився дорослий син. 02015-06-033 червня 2015 Помер вранці у 5-й міській лікарні Запоріжжя внаслідок повторного інсульту. До того проходив лікування у військовому шпиталі. Поховали захисника на міському кладовищі Світловодська[114].
2576 95-оаембр.svg Україна Шевченко Віталій Федорович 01968-10-1616 жовтня 1968, Рудня (Броварський район) Київська область. Прапорщик 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Призваний за мобілізацією 9 лютого 2015 року, з березня перебував у зоні АТО. Залишилася дружина та дві доньки. 02015-06-033 червня 2015 Загинув від пострілу снайпера під час боїв на донецькому напрямку, коли ударна група терористів намагалась піти на прорив українських позицій.[115]
За повідомленням в соцмережі військовий насправді загинув від вогнестрельного поранення у Слов'янську Донецької області.[116]
2577 95-оаембр.svg Україна Івандюк Віталій Анатолійович 01981-12-1111 грудня 1981, Мала Виска Кіровоградська область. Солдат, механік відділення технічного обслуговування взводу забезпечення гаубичного артилерійського дивізіону 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Закінчив Маловисківське ПТУ № 16, де здобув спеціальність електрогазозварника. Працював у районному управлінні газового господарства. Призваний за мобілізацією, майже рік перебував у зоні АТО. Залишилася дружина та двоє дітей. 02015-06-033 червня 2015 Загинув у базовому таборі в місті Слов'янськ (Донецька область)[117].
За словами Юрія Бутусова в соцмережі, на Славкурорті трапилася трагедія, — боєць однієї з аеромобільних бригад відкрив вогонь по своїх співслужбовцях. 3 людини загинули, 2 — отримали поранення. Вбивцю застрелили на місці.[118]
За повідомленням прес-службі Військової прокуратури Південного регіону: «Трагедія сталася 3 червня в Слов'янську. Військовий застрелив двох і поранив трьох товаришів по службі. Його ліквідували. За даним фактом розпочато кримінальне провадження за ст.115 (вбивство) Кримінального кодексу України.»[119]
2578 30-а механізована бригада.png Україна Мещеряков Михайло Михайлович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01989-05-011 травня 1989, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Старший солдат, кулеметник механізованої роти 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Закінчив Криворізький професійний будівельний ліцей. Працював на шахті «Гвардійській» прохідником-взривником 10 дільниці. Мобілізований 20 лютого 2015 року. Неодружений. 02015-06-055 червня 2015 Загинув у районі міста Макіївка (Донецька область)[120].
За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу в зоні АТО загинув один військовослужбовець, ще 10 дістали поранень[121].
2579 UA army main.jpg Україна Єлісєєв Ігор Миколайович 01965-01-077 січня 1965, 50 років, Пермський край РРФСР. Проживав у м. Кременчук Полтавська область. Капітан, командир взводу 131-го окремого розвідувального батальйону. Виріс у родині військового. Шкільні роки Ігора пройшли у Монголії, де служив його батько. Сам же Ігор проходив строкову службу в Німеччині, потім закінчив військове училище, служив у Прибалтійському та Прикарпатському військових округах. Під час формування Збройних сил України прийняв присягу на вірність Українському народові і продовжив служити в Тернопільській області. Після завершення військової служби оселився в Кременчуці, понад 13 років працював штампувальником у пресувальному цеху Крюківського вагонобудівного заводу. Мобілізувався 31 січня 2015 року. Залишилися дружина, син та двох онуків. 02015-06-055 червня 2015 Загинув близько 14:55 внаслідок необережного поводження зі зброєю під час несення служби в смт Нікольське (Донецька область). Поховали захисника у Кременчуці у секторі Героїв АТО Свиштовського кладовища[122].
2580 Emblem of the State Border Guard Service of Ukraine.gif Україна Головко Дмитро Борисович 01976-05-055 травня 1976, РРФСР. Виріс у с. Артемівське Донецька область. Підполковник, старший оперуповноважений прикордонного оперативно-розшукового відділу Східного регіонального управління Державної прикордонної служби. 1995 року закінчив Артемівський індустріальний технікум. З 1995 по 1999 рік навчався у Київському інституті сухопутних військ за спеціальністю «Бойове застосування підрозділів спеціального призначення». Служив у 3-му полку спецпризначення, в/ч А0680, від командира групи до начальника служби повітряно-десантної техніки. У 2004-2005 рр. брав участь у миротворчій місії в Іраку. Після звільнення з лав ЗСУ у 2009 році працював старшим зміни охорони в ТЦ «ТАРГЕТ», директором АСК «Клінкер-Груп» у Харкові, займався будівництвом[123]. Мобілізований З березня 2014 року, з травня по вересень 2014 був начальником розвідки батальйону Миколаївської аеромобільної бригади в зоні АТО. 18 вересня звільнився з військової служби, а у травні 2015 року розпочав службу за контрактом у прикордонних військах в Старобільську. Залишилася дружина та двоє дітей 2011 р.н., син і донька. 02015-06-066 червня 2015 Загинув за кермом Кугуара при виконанні службових обов'язків в районі смт Станиця Луганська (Луганська область)[124].
2581 Emblem of the State Border Guard Service of Ukraine.gif Україна Маслій Антон Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01989-08-088 серпня 1989, Приліпка (Козельщинський район) Полтавська область, проживав за місцем проходження служби в м.Маріуполь Донецька область. Головний старшина, командир катера Маріупольського загону морської охорони Державної прикордонної служби. Закінчив Хорішківську середню загальноосвітню школу. Працював у ПСП «Деметра». У 2007 р. вирішив пов'язати свою долю з військовою службою — підписав контракт і потрапив до м. Маріуполь. Учасник АТО на Сході України. Одружений.[125] 02015-06-077 червня 2015 О 14:20 під час виконання завдань у 2 милях від входу в порт Маріуполь малий катер Морської охорони Держприкордонслужби UMC-1000 підірвався на плавучому вибуховому пристрою. На борту катера перебувало 8 осіб: 4 військовослужбовці ДПСУ, 3 військовослужбовці ЗСУ та одна цивільна особа. Шістьох доставили в лікарню Маріуполя, один з них за деякий час помер (45-річний волонтер, мешканець Маріуполя, чиновник міської служби). Наступного дня були знайдені фрагменти тіла зниклого командира катера, він загинув під час вибуху[126].
2582 Emblem of the State Border Guard Service of Ukraine.gif Україна Чалапко Віктор Анатолійович 01971-11-2121 листопада 1971, Троїцьке (Любашівський район) Одеська область. Старший сержант Одеського прикордонного загону Державної прикордонної служби. Мобілізований до ДПСУ в лютому 2015 року, ніс службу в районі Артемівська. Залишилися дружина та двоє дітей. 02015-06-077 червня 2015 Помер від серцевого нападу в зоні проведення АТО. 7 червня встиг зателефонувати дружині і сказати, що йому погано з серцем, а невдовзі помер, — повідомляє видання Траса Е-95.[127]
2583 24-а окрема механізована бригада.jpg Україна Більський Василь Романович 01974-02-2323 лютого 1974, Надітичі Миколаївський район (Львівська область). Сержант 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). 02015-06-077 червня 2015
орієнтовно
Під час несення служби в зоні АТО, в Донецькій області, набираючи воду із річки, потрапив на зсув ґрунту, та не врахувавши глибини і швидкості течії, потонув. Тіло військового знайшли за 2 км по течії[128].
2584 130-й розвідувальний батальйон.png Україна Брік Андрій Васильович
Медаль «За військову службу Україні»
01987-02-1414 лютого 1987, Дермань Друга, Здолбунівський район, Рівненська область. Старший солдат, снайпер-розвідник 130-го окремого розвідувального батальйону. Призваний за мобілізацією 5 лютого 2015 року як доброволець. Залишились мати, сестра, дружина та двоє маленьких синів, 2011 і 2014 років народження. 02015-06-088 червня 2015 Загинув опівночі у районі села Гречишкине (Новоайдарський район Луганська область) у бойовому зіткненні розвідгрупи з ДРГ бойовиків «ЛНР», отримавши смертельне поранення. Бій, у ході якого застосовувалася тільки стрілецька зброя, тривав 45 хвилин. 11 червня похований у селі Дермань Друга[129][130].
2585 28-а механізована бригада.png Україна Герега Олексій Віталійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01993-12-1818 грудня 1993, Хмельницький. Сержант з МТЗ 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Служив у ЗСУ за контрактом. 02015-06-088 червня 2015 О 14 годині, поблизу міста Красногорівка (Мар'їнський район Донецька область), у результаті наїзду на протитанкову міну, вибухнув військовий автомобіль ГАЗ-53, який перевозив боєзапас на позиції українських військ. 7 військовослужбовців, шестеро із яких мобілізовані і один контрактник, загинули на місці[131][132].
2586 28-а механізована бригада.png Україна Керницький Сергій Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01984-07-2121 липня 1984, Бронниця Могилів-Подільський район Вінницька область. Солдат, сапер інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Закінчив ПТУ у Мазурівці. Відслужив в армії водієм БТР. Після армії працював водієм на підприємстві, потім далекобійником. Об'їздив усю Україну, Росію, Польщу, Туреччину. Призваний за мобілізацією 9 березня 2015 року. Залишилися батьки і старша сестра. 02015-06-088 червня 2015 О 14 годині, поблизу міста Красногорівка (Мар'їнський район Донецька область), у результаті наїзду на протитанкову міну, вибухнув військовий автомобіль ГАЗ-53, який перевозив боєзапас на позиції українських військ. 7 військовослужбовців загинули на місці[131][133][134].
2587 28-а механізована бригада.png Україна Чорнокнижний Максим Петрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01990-02-1313 лютого 1990, Карпівка (Могилів-Подільський район) Вінницька область. Солдат, сапер інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Закінчив коледж у Вінниці, служив у прикордонних військах. Після повернення працював, і в березні 2015 року його призвали за мобілізацією. Залишилися батьки і молодша сестра. 02015-06-088 червня 2015 О 14 годині, поблизу міста Красногорівка (Мар'їнський район Донецька область), у результаті наїзду на протитанкову міну, вибухнув військовий автомобіль ГАЗ-53, який перевозив боєзапас на позиції українських військ. 7 військовослужбовців загинули на місці[131][133].
2588 28-а механізована бригада.png Україна Бедрій Сергій Леонтійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01978-04-2626 квітня 1978, Кодима Одеська область. Старший солдат, старший водій інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Залишилося двоє дітей. 02015-06-088 червня 2015 О 14 годині, поблизу міста Красногорівка (Мар'їнський район Донецька область), у результаті наїзду на протитанкову міну, вибухнув військовий автомобіль ГАЗ-53, який перевозив боєзапас на позиції українських військ. 7 військовослужбовців загинули на місці[131][135].
2589 28-а механізована бригада.png Україна Дорошенко Олег Вікторович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01971-05-1919 травня 1971, Київ (Шевченківський район). Молодший сержант, начальник радіостанції інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Мобілізований 18 березня 2015 року. Залишились мати, сестра, дружина та двоє неповнолітніх дітей 2000-го р.н. 02015-06-088 червня 2015 О 14 годині, поблизу міста Красногорівка (Мар'їнський район Донецька область), у результаті наїзду на протитанкову міну, вибухнув військовий автомобіль ГАЗ-53, який перевозив боєзапас на позиції українських військ. 7 військовослужбовців загинули на місці. Після процедури упізнання захисника поховали 15 серпня на Берковецькому кладовищі Києва[131][136].
2590 28-а механізована бригада.png Україна Бобкін Олексій Олегович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01991-06-2323 червня 1991, Київ (Святошинський район). Солдат, сапер інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). По закінченні гімназії служив в армії механіком-водієм БМП. Потім працював на Київському авіаційному заводі. Мобілізований 1 березня 2015 року, з травня перебував у зоні АТО. Залишилися мати та сестра. 02015-06-088 червня 2015 О 14 годині, поблизу міста Красногорівка (Мар'їнський район Донецька область), в результаті наїзду на протитанкову міну вибухнув військовий автомобіль ГАЗ-53, який перевозив боєзапас на позиції українських військ. 7 військовослужбовців загинули на місці[131][137].
2591 28-а механізована бригада.png Україна Мостіпан Олександр Вікторович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01983-09-1414 вересня 1983, Київ. Солдат, механік-радіотелеграфіст інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). 02015-06-088 червня 2015 О 14 годині, поблизу міста Красногорівка (Мар'їнський район Донецька область), у результаті наїзду на протитанкову міну, вибухнув військовий автомобіль ГАЗ-53, який перевозив боєзапас на позиції українських військ. 7 військовослужбовців загинули на місці[131].
2592 95-оаембр.svg Україна Тарасенко Олександр Миколайович 01977-02-2020 лютого 1977, Миргород Полтавська область. Солдат, військовослужбовець 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Закінчив Хорольський коледж, проходив строкову службу у Збройних Силах та залишився служити за контрактом. Потім працював у приватному сільськогосподарському підприємстві «Ярмаківське», на КХП № 1 механіком, пізніше — на будівельних роботах, був майстром «на всі руки». Призваний за мобілізацією 30 січня 2015 року. Без батька залишилися дві неповнолітні доньки. 02015-06-099 червня 2015 Помер у військовому шпиталі після операції[138].
2593 24-а окрема механізована бригада.jpg Україна Сак Вадим Андрійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01993-08-2121 серпня 1993, Володимир-Волинський Волинська область. Проживав у селі Хотячів. Старший солдат, старший механік-водій 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Закінчив Володимир-Волинське ВПУ за спеціальністю слюсар-ремонтник. На службу до ЗСУ призваний у жовтні 2011 року, служив за контрактом. Залишилися батьки та сестра (за іншими джерелами — брат). 02015-06-1010 червня 2015 Під час обстрілу російсько-терористичними збройними формуваннями 29-го блокпосту на трасі «Бахмутка» поблизу смт Новотошківське (Попаснянський район Луганська область) отримав поранення, що несумісні з життям. Похований у селі Хотячів[139][140].
2594 Emblem of the Azov Battalion.svg Україна Денисюк Денис Сергійович
(Позивний «Дюс»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01990-07-044 липня 1990, Київ. Солдат, кулеметник Полку особливого призначення «Азов» Національної гвардії України. Активний учасник Революції Гідності. Працював на телеканалі СТБ, кілька років був режисером монтажу у команді «Вікна-новини». З початком бойових дій допомагав українським захисниками як волонтер, а від середини листопада 2014 року став бійцем батальйону. Залишилися батьки. 02015-06-1010 червня 2015 Загинув у бою під час обстрілу російсько-терористичними збройними формуваннями села Широкине (Донецька область), помер від тяжких поранень, не приходячи до тями. Бойовики три години вели обстріл позицій українських захисників з мінометів і САУ. Поховання на Лук'янівському військовому кладовищі[141][142].
2595 30-а механізована бригада.png Україна Пеньков Валентин Іванович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01978-12-1414 грудня 1978, Городище Черкаська область. Солдат, навідник 3 танкового взводу 2 танкової роти танкового батальйону 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Мобілізований 4 лютого 2015 року. Одружений. 02015-06-1010 червня 2015 5 червня, близько 14:50, отримав поранення під час обстрілу з міномета 120 мм калібру опорного пункту під містом Горлівка (Донецька область), був доправлений до Харківського ВМКЦ, потім переведений до Львівського ВМКЦ. 10 червня о 00:25 від отриманих поранень помер. Похований на міському цвинтарі Городища[143].
2596 30-а механізована бригада.png Україна Папіровник Леонід Іванович 01984-04-033 квітня 1984, Чкалове (Веселівський район) Запорізька область. Мешкав у селі Романова Балка Миколаївська область. Солдат 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський) ЗС України. Їздив на заробітки, родина тримала велике господарство, кілька корів. Призваний по мобілізації 26 січня 2015 року. Залишилася мати, дружина та 5-річна донька. 02015-06-1010 червня 2015 Загинув поблизу смт Луганське Артемівський район (Донецька область) коли під час виконання інженерних обладнань позицій співслужбовець при необережному поводженні зі зброєю АКС-74 зробив несанкціонований постріл, у результаті чого Леонід отримав смертельне вогнепальне поранення в груди, від чого помер на місці. Похований у рідному селі Чкалове (Веселівський район).[144]
2597 27 ОРеАБр.svg Україна Лукашук Микола Миколайович 01989-12-088 грудня 1989, Києво-Святошинський район Київська область. З дитинства мешкав у с. Залізничне (Козятинська міська рада) Вінницька область. Солдат, навідник гармати 27-ї ОРеАБр. Єдиний син у сім'ї. Писав вірші, читав реп. Строкова служба — артилерійський дивізіон. Мобілізований 30.01.2015 як доброволець. Мати померла, залишився батько і наречена. Почесний громадянин Козятина (02.06.2017). 02015-06-1111 червня 2015 За офіційною версією, застрелився (постріл у голову) в Бахмутському районі, тіло знайдене біля лісопосадки за кілометр від військової частини. Раніше ЗМІ повідомляли, що загинув від кулі снайпера поблизу Слов'янська. Похований у с. Залізничне. Батько добивається проведення слідства[145].
2598 55-а артилерійська бригада.jpg Україна Ярошенко Андрій Вікторович 01982-12-2828 грудня 1982, Здолбунів Рівненська область. Солдат, артилерист 55-ї окремої артилерійської бригади (Запоріжжя). Працював на залізниці. Був членом Здолбунівськоі сотні самооборони. На фронт пішов добровольцем 10 березня 2015 року. Залишилися мати, 11-річний син. 02015-06-1111 червня 2015 Загинув у Донецькій області. За інформацією з військового комісаріату, помер, заснувши після навчальних стрільб на полігоні.[146]
2599 UA army main.jpg Україна Маркозов Сергій Миколайович 01977-12-044 грудня 1977, Комишуваха (Оріхівський район) Запорізька область. Солдат 40-ї окремої артилерійської бригади (Первомайськ). Призваний за мобілізацією до 55-ї артбригади (Запоріжжя), пізніше переведений до 40-ї бригади. 02015-06-1212 червня 2015 Помер у місті Волноваха (Донецька область). Обставини не уточнено.[147]
2600 95-оаембр.svg Україна Швець Сергій Володимирович 01971-05-2323 травня 1971, Київ. Сержант, командир відділення 6-ї роти 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). 02015-06-1212 червня 2015 Помер у військовому шпиталі Дніпропетровська в результаті поранень, які отримав поблизу м. Авдіївка (Донецька область)[148].
2601 93-я механізована бригада.png Україна Цисар Олександр Миколайович
(Позивний «Шип»)
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
01979-09-1212 вересня 1979, Сатанів Городоцький район (Хмельницька область). Проживав у м. Хмельницький. Старший лейтенант, командир взводу 2-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади. Закінчив Київський політехнічний інститут. Був приватним підприємцем. Призваний до ЗСУ в серпні 2014 року, проходив підготовку в Академії Сухопутних військ. Став легендою оборони Донецького аеропорту, одним з найкращих саперів сектору «Б», відбудовував укріпрайон «Мурашник». За тиждень мав їхати до дому. Залишилися дружина та двоє дітей, — донька і 4-місячний син. 02015-06-1212 червня 2015 Загинув у районі аеропорту Донецька. Військові їхали з села Водяне до селища Опитне (Ясинуватський район), близько 19:00 їх БТР підірвався на протитанковій міні. Троє військових загинули на місці, ще 5 дістали поранень. Поховали захисника на Алеї Слави кладовища у Раковому[149][150].
2602 93-я механізована бригада.png Україна Угринович Олег Анатолійович
(Позивний «Змій»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01977-04-2525 квітня 1977, Зеленче (Дунаєвецький район) Хмельницька область. Мешкав у місті Дунаївці. Молодший лейтенант, розвідник взводу розвідки 2-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади. Призваний за мобілізацією 30 січня 2015 року. 02015-06-1212 червня 2015 Загинув у районі аеропорту Донецька. Військові їхали з села Водяне до селища Опитне (Ясинуватський район), близько 19:00 їх БТР підірвався на протитанковій міні. Троє військових загинули на місці, ще 5 дістали поранень[149][151].
2603 93-я механізована бригада.png Україна Загребельний Степан Ігорович
(Позивний «Кухар» / «Колобок»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01989-03-033 березня 1989, Коболчин Сокирянський район Чернівецька область. Солдат, навідник-оператор розвідувального відділення взводу розвідки 2-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади. Закінчив Сокирянське вище професійне училище. Після строкової служби в ЗСУ продовжив служити за контрактом. Останнім часом працював у рідному селі на місцевій агрофірмі «Сварог-Буковина». Мобілізований 1 березня 2015 року, після підготовки в центрі «Десна» був відправлений у зону АТО. Залишилися батьки, брат, дружина та 9-місячний син. 02015-06-1212 червня 2015 Загинув у районі аеропорту Донецька. Військові їхали з села Водяне до селища Опитне (Ясинуватський район), близько 19:00 їх БТР підірвався на протитанковій міні і загорівся. Загинули офіцер 2-го батальйону позивний «Шип» і двоє бійців розвідвзводу. Поховали Степана у селі Коболчин[149][152].
2604 93-я механізована бригада.png Україна Мельник Олександр Іванович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01985-08-2121 серпня 1985, Гранів (Гайсинський район) Вінницька область. Мешкав у місті Коломия Івано-Франківська область. Солдат, старший навідник гранатометного взводу 93-ї окремої механізованої бригади. Виріс у багатодітній родині, яка згодом переїхала до сусіднього села Михайлівка. Проходив військову підготовку у роті територіальної охорони м. Гайсин, а 9 березня 2015 року був призваний за мобілізацією до в/ч А4152 (Рівненський полігон). Залишилися мати, двоє братів, сестра, дружина та син 2010 р.н. 02015-06-1212 червня 2015 Помер у військовому госпіталі м. Дніпропетровськ від тяжких поранень, що отримав під час бойових дій під Донецьком. Похований у селі Михайлівка (Гайсинський район)[153].
2605 128-а механізована бригада.svg Україна Тимощук Андрій Петрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01972-08-011 серпня 1972, Теофіполь Хмельницька область. Останні 10 років мешкав у с. Галущинці Підволочиський район Тернопільська область. Солдат, водій 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Призваний за мобілізацією 19 лютого 2015 року. Залишилися дружина та син. 02015-06-1212 червня 2015 О 16:15, бойовики «ЛНР», з боку залізничного мосту (Червоний Яр) обстріляли з АГС-17 позиції сил АТО поблизу смт Станиця Луганська. Двоє військових отримали поранення, один з них від поранень помер. Поховали захисника у с. Галушинці.[154]
2606 30-а механізована бригада.png Україна Кеслер Віктор Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01973-05-1414 травня 1973, Красногорське Ташкентська область Узбекистан. Проживав у с. Курінь (Бахмацький район) Чернігівська область. Старшина, командир танку 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). 1985 року родина Віктора переїхала на батьківщину матері, до міста Борзна (Чернігівська область). Закінчив Конотопське професійно-технічне училища № 4, де здобув професію столяра. 1991 року пішов в армію, служив у танкових військах. Потім працював за спеціальністю, столярем. 2006 року оселився в с. Курінь (Бахмацький район). До мобілізації працював на будівництві в м. Київ. Призваний в лютому 2015 року, після підготовки в 169-му Навчальному центрі «Десна» поїхав у зону АТО. Залишилася дружина. 02015-06-1212 червня 2015 Близько 15:00 під час артилерійського обстрілу опорного пункту ЗСУ поблизу смт Луганське (Донецька область) загинули двоє танкістів, ще один отримав поранення. Поховали Віктора на Меморіалі Слави у центрі села Курінь.[155][156].
2607 30-а механізована бригада.png Україна Дуб Олексій Федорович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01979-02-099 лютого 1979, Овруч Житомирська область. Мешкав у селі Несваткове Кіровоградська область. Солдат, механік-водій танку 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Призваний за мобілізацією. 02015-06-1212 червня 2015 Близько 15:00 під час артилерійського обстрілу опорного пункту ЗСУ поблизу смт Луганське (Донецька область) загинули двоє танкістів, ще один отримав поранення[155].
2608 54th Separate Mechanized Brigade SSI (no tab).svg Україна Рибачок Олег Вікторович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01978-05-2929 травня 1978, Понінка Полонський район Хмельницька область. Солдат, номер обслуги 54-ї окремої механізованої бригади, в/ч 2970. Мобілізований 14 серпня 2014 року, після підготовки у 184 навчальному центрі (Старичі), відправлений у зону АТО. Олега мобілізували разом із братом-близнюком, його брат помер у навчальному центрі. Залишилися батьки. 02015-06-1313 червня 2015 Загинув поблизу міста Попасна (Луганська область)[157]. За даними Луганської ВЦА, неподалік від села Троїцьке (Попаснянський район) у лісосмузі на розтяжці підірвався 37-річний військовий, від отриманих поранень він помер[158].
2609 20 батальйон територіальної оборони.png Україна Куликов Дмитро Олексійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01979-08-3030 серпня 1979, Нікополь Дніпропетровська область. Старшина, стрілець 20-го окремого мотопіхотного батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (раніше — 20 батальйон територіальної оборони «Дніпропетровськ»). Мобілізований 26 березня 2015 року. Залишилися мати і сестра. 02015-06-1313 червня 2015 В боях під містом Мар'їнка (Донецька область) отримав поранення, несумісне з життям.[159]
За повідомленням волонтерів, у ніч з 13 на 14 червня в Мар'їнці 2 бійця загинули і 15 отримали поранення (28 бригада та 20 батальйон)[160].
2610 28-а механізована бригада.png Україна Кучмій Іван Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01992-04-3030 квітня 1992, Богданівка (Доманівський район) Миколаївська область. Солдат, номер обслуги 2 батальйону 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Мобілізований 26 березня 2015 року. 02015-06-1313 червня 2015 Загинув поблизу міста Мар'їнка (Донецька область) у результаті осколкового поранення від прямого попадання міни у бліндаж. Похований у рідному селі Богданівка.[161]
За повідомленням волонтерів, у ніч з 13 на 14 червня в Мар'їнці 2 бійця загинули і 15 отримали поранення (28 бригада та 20 батальйон)[160].
2611 «Dnipro-1» battalion emblem.jpg Україна Канаков Ігор Анатолійович
(Позивний «Риба»)
01969-10-2020 жовтня 1969, Донецьк. Рядовий міліції, міліціонер 5-ї донецької роти Полку патрульної служби міліції особливого призначення МВС України «Дніпро-1». Голова Ленінської районної в м. Донецьк організації ВО «Свобода». Під час війни на Донбасі він встиг повоювати у складі батальйонів «Шахтарськ» та «Дніпро-1», співпрацював із загоном Донецьких партизан «Тіні» та батальйоном «Карпатська Січ», був активним учасником подій Євромайдану у Донецьку. Пройшов Іловайський котел, де отримав важкі травми хребта, наново вчився ходити та після одужання планував повернутися на фронт. Поїздка в Піски була оглядовою перед його офіційним поверненням. В Маріуполі залишились дружина та пасинок 1995 р.н. 02015-06-1414 червня 2015 Загинув під час мінометного обстрілу в селі Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. Поховали воїна на Старокримському цвинтарі Маріуполя[162].
Пасинок Ігора, Бараніченко Владислав Олександрович, 20.02.1995 р.н., теж зібрався на фронт, але мати вмовила його піти спочатку на строкову службу. Солдат в/ч у Черкаському з жовтня 2016 року. Після відпустки повертався з Маріуполя до військової частини, зник у м. Дніпро 22 січня 2017 року. Наприкінці березня тіло знайшли у річці, причини смерті встановлюються експертами. Похований 07.04.2017 в Маріуполі[163].
2612 24-а окрема механізована бригада.jpg Україна Вишневський Степан Іванович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01979-06-033 червня 1979, Черневе (Мостиський район) Львівська область. Солдат, стрілець зенітної установки 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Мобілізований у березні 2015 року, після підготовки на Яворівському полігоні у квітні поїхав у зону АТО. 02015-06-1414 червня 2015 13 червня під час мінометного обстрілу села Кримське (Новоайдарський район), Луганська область, отримав важкі осколкові поранення у живіт та ноги. Пораненого відправили в госпіталь Сєвєродонецька, операція тривала кілька годин, та увечері, 14 червня, Степан помер. Похований на цвинтарі рідного Черневого.[164][165].
2613 72-а механізована бригада.svg Україна Зінченко Богдан Олександрович 01977-10-077 жовтня 1977, Старобільськ Луганська область. Солдат 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Учасник АТО. 02015-06-1414 червня 2015 Помер близько 14:00 в лікарні міста Волноваха (Донецька область) від двобічної пневмонії. Похований у Старобільську[166].
2614 Emblem of the Ukrainian Volunteer Corps «Pravyi sector».svg Україна Стефанович Віктор Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01987-05-1010 травня 1987, Тернопіль. Боєць Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». На фронті — з грудня 2014 року, за цей час лише раз був у відпустці. 02015-06-1515 червня 2015 Загинув у районі села Широкине (Донецька область). Під час обстрілу осколок потрапив у сонну артерію, спинити кровотечу не вдалося. Похований на Алеї Героїв на Микулинецькому кладовищі в Тернополі[167][9].
2615 24-а окрема механізована бригада.jpg Україна Забєлін Кирило Валерійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01993-12-033 грудня 1993, Берислав Херсонська область, проживав у с. Гусачівка Обухівський район Київська область. Старший солдат, кулеметник розвідувального взводу 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). У шкільні років переїхав із сім'єю на Київщину. Строкову військову службу проходив у Феодосії, потім працював на заводі інженерних машин у Києві. Призваний за мобілізацією 23 квітня 2015 року, після підготовки на Рівненському полігоні направлений у зону АТО. 02015-06-1515 червня 2015 О пів на восьму вечора, розвідувальній групі 24-ї омбр ЗСУ довелося вступити у бій з диверсійно-розвідувальною групою противника неподалік села Кряківка (Новоайдарський район Луганська область). Кирило загинув у 2,5-годинному бойовому зіткненні, ще двоє розвідників дістали поранень.[168]
2616 92-а механізована бригада.svg Україна Військовослужбовець ЗС України. 02015-06-1515 червня 2015 Поблизу села Кряківка (Новоайдарський район Луганська область) відбувся бій між українськими військовими та диверсійно-розвідувальною групою бойовиків, що пробралася на контрольовану Україною територію з правого берега річки Сіверський Донець. У результаті бою, двоє українських бійців загинули, ще двоє отримали важкі поранення, — про це повідомили у прес-службі голови Луганської ЦВА Геннадія Москаля.[169]
2617 36obrbeob.png Україна Масний Сергій Анатолійович 01992-10-2929 жовтня 1992, Новопетрівське (Новоодеський район) Миколаївська область. Молодший сержант, командир відділення гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону 36-ї окремої бригади морської піхоти (раніше 36-та окрема бригада берегової оборони ВМС ЗСУ, в/ч А2802 (Миколаїв)). Був мобілізований 27 серпня 2014 року. 02015-06-1515 червня 2015 Загинув під час виконання бойового завдання в зоні АТО. Прощання з Сергієм відбулося в рідному селі воїна 17.06.2015.[170]
2618 25-та повітрянодесантна бригада.jpg Україна Жадько Ігор Віталійович 01976-03-011 березня 1976, Гадяч Полтавська область. Солдат 25-ї Дніпропетровської окремої аеромобільної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). З відзнакою закінчив Гадяцьке СПТУ-47, де здобув професію машиніста-тракториста. В 1994—1995 роках проходив строкову службу в аеромобільних військах механіком БТР. Повернувшись до Гадяча, працював у ПМК-66, потім у ПП «Будівельник». Мобілізований 14 лютого 2015 року, після підготовки на Житомирському полігоні (в/ч А0339) був направлений в зону АТО. Залишилися батьки, брат, дружина та 13-річна донька. 02015-06-1515 червня 2015 Загинув під містом Горлівка (Донецька область) під час виконання бойового завдання. Похований у Гадячі[171]
2619 Західне оперативне командування.jpg Україна Богуславський Олексій Ігорович 01980-07-1818 липня 1980, Пенза, РРФСР. Проживав у місті Рівне. Майор, старший офіцер адміністративного відділу управління Оперативного командування «Захід». 1997 року закінчив Київський Військовий Інститут управління та зв'язку і розпочав службу у Збройних Силах України, служив у рівненському гарнізоні. В зоні АТО провів понад 100 днів. Залишилася дружина та двоє дітей. 02015-06-1616 червня 2015 Наприкінці 2014 року, під час несення служби в зоні АТО, у секторі «А» (Луганська область), захворів на пневмонію. Лікувався у Львівському військовому госпіталі, проте, врятувати життя офіцера медики не змогли. Похований 17 червня на алеї Героїв кладовища «Нове» м. Рівне.[172]
2620 Paradniy.jpg Україна Ніколаєв Микола Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01973-12-1010 грудня 1973, Синельникове Дніпропетровська область. Солдат, старший водій 2-ї «афганської» роти 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар». 02015-06-1717 червня 2015 Загинув у результаті мінометного обстрілу терикону Золоте-4 (шахта «Родіна», Попаснянський район Луганська область), ще трьох бійців було поранено. Поховали воїна в місті Синельникове[173][174].
2621 Emblem of the Ukrainian Volunteer Corps «Pravyi sector».svg Україна Дощенко Геннадій Леонідович
(Позивний «Дощ»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01965-11-2828 листопада 1965, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Командир підрозділу 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Був приватним підприємцем, з 2010 по 2012 — виконавчим директором приватного навчального закладу «Інститут ділового адміністрування», депутатом Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради V скликання. На фронт пішов з початку бойових дій. 02015-06-1717 червня 2015 Загинув у бою під Донецьком від кулі снайпера, прикривши собою бойового товариша[175].
2622 28-а механізована бригада.png Україна Гено Борис Олегович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01993-08-1616 серпня 1993, Миколаїв. Солдат, майстер групи регламенту та ремонту зенітного ракетно-артилерійського дивізіону 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Мобілізований 6 вересня 2015 року. Залишилася мати, у якої Борис був єдиним сином. 02015-06-1717 червня 2015 Загинув у ніч з 17 на 18 червня поблизу міста Красногорівка (Мар'їнський район Донецька область). Розвідники потрапили під кулеметний обстріл противника, відійшли до лісосмуги і підірвались на протипіхотній міні. Від важких осколкових поранень і втрати крові загинули двоє бійців[176].
2623 28-а механізована бригада.png Україна Мельников Володимир Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01971-09-099 вересня 1971, Павлівка (Новобузький район) Миколаївська область. Молодший сержант, радіотелефоніст відділення розвідки 1-го розвідувального взводу 3-го механізованого батальйону 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Призваний за мобілізацією 23 березня 2015 року. Залишилися мати і двоє братів. 02015-06-1717 червня 2015 Загинув у ніч з 17 на 18 червня поблизу міста Красногорівка (Мар'їнський район Донецька область). Розвідники потрапили під кулеметний обстріл противника, відійшли до лісосмуги і підірвались на протипіхотній міні. Від важких осколкових поранень і втрати крові загинули двоє бійців[176][177].
2624 53-а механізована бригада.png Україна Жук Юрій Сергійович
(Позивний «Звіробій»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01981-03-022 березня 1981, Лозуватка (П'ятихатський район) Дніпропетровська область. Солдат, кулеметник 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). У дитинстві працював у лісі, допомагав єгерям. Закінчив Олександрійський сільськогосподарський технікум за фахом ветеринарний фельдшер. Після технікуму три роки попрацював ветфельдшером у колгоспі, пройшов армійську службу в одній з бригад армійської авіації Херсона, потім працював водієм на дослідній станції, слюсарем, грохотником 3 розряду. До військкомату пішов добровольцем. Залишилися мати, дружина та 8-річний син[178]. 02015-06-1717 червня 2015 За даними Книги пам'яті, загинув 17 червня 2015 р. внаслідок підриву на розтяжці в районі ВОП 5311 смт Верхньоторецьке (Ясинуватський район Донецька область)[179].
2625 UA army main.jpg Україна Назаренко Андрій Володимирович
(Позивний «Мєх»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01985-11-2121 листопада 1985, Маріуполь Донецька область. Старший солдат, розвідник-кулеметник 131-го окремого розвідувального батальйону. Наприкінці літа 2014 року став одним із перших учасників Самооборони міста Маріуполь. Після обстрілу російськими терористами мікрорайону «Східний» 24 січня був серед волонтерів «Нового Маріуполя», які допомагали постраждалим. У лютому 2015 із Самооборони перейшов до лав Збройних сил України, спочатку проходив службу в 129-му ОРБ, а потім у 131-му ОРБ. Залишилися батьки і сестри. 02015-06-2020 червня 2015 Загинув у бойовому зіткненні з диверсійною групою противника поміж Чермаликом та Павлопільським водосховищем у районі міста Маріуполь (Донецька область)[180][181].
2626 Emblem of the Ukrainian Volunteer Corps «Pravyi sector».svg Україна Семеряк Ярослав Іванович
(Позивний ("Смерека")
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01965-11-077 листопада 1965, Тростянчик Тростянецький район Вінницька область. Боєць ДУК ПС. 02015-06-1919 червня 2015 Помер у Дніпропетровській обласній клічній лікарні від поранень отриманих 12 червня 2015 року під час виконання бойового завдання в районі шахти "Бутівка", м. Донецьк. Похований в с. Тростянчик[182].
2627 UA army main.jpg Україна Милосердов Володимир Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01980-09-2424 вересня 1980, Павлоград Дніпропетровська область. Сержант, старший розвідник відділення взводу розвідки роти глибинної розвідки 131-го окремого розвідувального батальйону. Закінчив Павлоградське ПТУ № 3, де здобув спеціальність електрозварювальника. За 14 років своєї трудової діяльності працював електрозварником на шахті «Дніпровська», заводі «Павлоградхіммаш» та охоронцем в охоронних структурах міста. До мобілізації працював прохідником дільниці підготовчих робіт № 2 ДТЕК ШУ Тернівське шахти «Західно-Донбаська». На фронт пішов добровольцем, мобілізований 12 лютого 2015 року. Залишилися мати, дружина та 9-річна донька. 02015-06-2020 червня 2015 ЗМІ повідомляють, що Володимир загинув в смт Нікольське (Донецька область), але обставини збігаються з описом бою під Чермаликом — Павлополем. Двоє розвідників загинули у бою з ДРГ противника. Поранений Володимир прикрив собою товаришів, а сам загинув від пострілу в голову. Поховали воїна на центральному кладовищі Павлограда[180][183].
2628 72-а механізована бригада.svg Україна Басюк Олександр Анатолійович 01973-07-2525 липня 1973, Шаргород Вінницька область. Старший сержант, командир відділення 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Призваний за мобілізацією 28 серпня 2014 року. Залишилися мати та сестра. 02015-06-2020 червня 2015 Загинув від кульового поранення у голову в с. Гранітне (Волноваський район) Донецької області. Слідство розглядає дві основні версії — необережне поводження зі зброєю та самогубство[184].
2629 Emblem of the National Guard of Ukraine.svg Україна Захожий Анатолій Володимирович 01977-03-077 березня 1977, Дніпровка (Кам'янсько-Дніпровський район) Запорізька область. Мешкав у м. Кам'янка-Дніпровська. Солдат, стрілець 11-ї стрілецької роти 5-го стрілецького батальйону 23-ї окремої бригади з охорони громадського порядку Національної гвардії України, в/ч 3033 (Запоріжжя). Був мобілізований 8 травня 2015 року, після навчання на Запорізькому полігоні добровольцем поїхав у зону АТО. Служив у районі Маріуполя більше місяця. Залишилися двоє молодших братів і дружина. 02015-06-2020 червня 2015 Під час несення служби в районі міста Маріуполь в Анатолія загострилася виразка. 19 червня йому зробили операцію, яка пройшла успішно, але наступного дня він помер у Маріупольській лікарні від набряку мозку. Поховали захисника у місті Кам'янка-Дніпровська, поряд з батьками[185].
2630 92-а механізована бригада.svg Україна Ломакін Юрій Михайлович 01982-09-1616 вересня 1982, Коробочкине Чугуївський район Харківська область. Сержант, розвідник 92-ї окремої механізованої бригади (Клугино-Башкирівка). Призваний за мобілізацією, пізніше підписав контракт. Брав участь у боях під Іловайськом, в обороні міста Щастя. Залишилася дружина та маленька донька. 02015-06-2121 червня 2015 Місце не уточнено. Загинув у ДТП. Похований під Харковом.[186]
2631 93-я механізована бригада.png Україна Козак Віталій Михайлович
(Позивний «Каспер»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01981-06-2929 червня 1981, Тлумач Івано-Франківська область. Сержант, старший розвідник-радіотелеграфіст розвідувального взводу 1-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Закінчив Міжнародний науково-технічний університет у Києві за спеціальністю «Правознавство». До 2009 року працював у Тлумацькому райвідділі міліції. Останнє місце роботи – територіальний центр соціального обслуговування. Активний учасник Революції Гідності. На фронт пішов добровольцем у лютому 2015 року. Залишилися батьки і син. 02015-06-2121 червня 2015 Загинув у районі Авдіївка — Опитне (Ясинуватський район) Донецької області від кулі снайпера, під час виконання бойового завдання[187].
2632 93-я механізована бригада.png Україна Патук Ігор Феодосійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01963-02-1717 лютого 1963, 52 роки, Херсон. Молодший сержант, кулеметник 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Мобілізований 30 січня 2015 року. Залишилися дружина та донька. 02015-06-2121 червня 2015 Загинув у районі Авдіївка — Опитне (Ясинуватський район) поблизу аеропорту Донецька, під час виконання бойового завдання[188].
2633 Paradniy.jpg Україна Ліверін Олександр Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01970-02-022 лютого 1970, Булавинівка Новопсковський район Луганська область. Солдат, кулеметник 3-ї штурмової «старобільської роти» 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар». Закінчив Сільськогосподарський технікум у с. Веселе Старобільського району, обравши професію агронома. Працював у Булавинівці. З 4 вересня 2014 року захищав свою рідну Луганщину у складі Старобільської самооборони, яка потім перетворилася на «Старобільську роту» батальйону «Айдар». 02015-06-2121 червня 2015 17 червня отримав важкі осколкові поранення в голову під час мінометного обстрілу російськими збройними формуваннями терикону Золоте-4 (шахта «Родіна», Попаснянський район Луганська область). Помер від поранень у лікарні Старобільська. Після прощання в Старобільську захисника поховали в рідній Булавинівці[189]
2634 25-та повітрянодесантна бригада.jpg Україна Васюков Олексій Анатолійович 01995-07-011 липня 1995, 19 років, Маріуполь Донецька область. Солдат, кулеметник розвідроти 25-ї Дніпропетровської окремої аеромобільної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). Захищати Україну пішов ще під час окупації Криму російськими військами. Пройшов багато гарячих точок АТО, воював під Слов'янськом, у Донецькому аеропорту, Дебальцеве, під Широкиним. Повернувшись з війни, зустрів кохану дівчину, з якою хотів одружитись. Планував повернутись до армії, а після війни вивчитись на офіцера. Залишилися батьки, сестра та наречена. 02015-06-2222 червня 2015 Загинув у результаті ДТП в рідному місті Маріуполь (Донецька область). 21 червня о 23:30 у Жовтневому районі на перехресті вул. Октябрьська та вул. Артема автомобіль «швидкої допомоги» полку «Азов», який віз зі Широкиного до лікарні поранених та їхав на червоний сигнал світлофора з увімкненим проблисковим маячком синього кольору, зіткнувся з автомобілем таксі «Деу-Ланос». Унаслідок аварії 5 осіб потрапили до лікарні, серед них з тяжкими травмами пасажири таксі, Олексій та його 20-річна наречена. Олексій отримав черепно-мозкову травму, струс мозку, травму грудної клітки, помер на операційному столі. Похований на кладовищі селища Волонтерівка.[190]
2635 128-а механізована бригада.svg Україна Рущак Роман Йосипович 01978-01-1717 січня 1978, Чортків Тернопільська область. Стрілець гірсько-піхотного батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Їздив на заробітки до Києва, підробляв на будівництві у Чорткові. Мобілізований 1 серпня 2014 року як доброволець, пройшов бої за Дебальцеве, двічі був поранений у зоні АТО та після лікування повертався на передову. Розлучений. Залишилися мати й 9-річний син. 02015-06-2222 червня 2015 Загинув у селі Городище Луганської області. Похований у Чорткові.[191]
2636 20 батальйон територіальної оборони.png Україна Брайченко Олег Віталійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01971-04-2626 квітня 1971, Слобода (Буринський район) Сумська область. Молодший сержант, старший стрілець 20-го окремого мотопіхотного батальйону 93-ї окремої механізованої бригади, в/ч пп В2231 (раніше — 20 батальйон територіальної оборони «Дніпропетровськ»). До мобілізації працював у рідному селі. Призваний до ЗСУ на початку 2015 року. 02015-06-2222 червня 2015 Загинув під містом Мар'їнка (Донецька область) внаслідок обстрілу ворожим снайпером позицій ЗСУ.[192]
2637 57-а мотопіхотна бригада (польовий).png Україна Макаров Сергій Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01990-09-1313 вересня 1990, Вознесенськ Миколаївська область. Сержант, старший стрілець 17-го окремого мотопіхотного батальйону «Кіровоград» 57-ї окремої мотопіхотної бригади. Мобілізований у березні 2015 року. 02015-06-2323 червня 2015 Загинув під містом Мар'їнка (Донецька область) внаслідок обстрілу противником позицій ЗСУ[193]
2638 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Рацюк Максим Анатолійович 01991-11-1515 листопада 1991, c. Полковниче, Ставищенський район, Київська область. Старший солдат ЗСУ (підрозділ не уточнено). Призваний за мобілізацією. Залишилися батьки. 02015-06-2323 червня 2015 За офіційними даними військовий скоїв самогубство навмисне вистрелив собі в голову в розташуванні військової частини у Волноваському районі Донецької області.[194]
2639 Emblem of the State Border Guard Service of Ukraine.gif Україна Гарбар Микола Володимирович 01973-03-044 березня 1973, Нетішин Хмельницька область. Військовослужбовець Державної прикордонної служби України. Залишилися дружина та троє дітей. 02015-06-2424 червня 2015 Отримав серйозні травми в результаті ДТП у Станично-Луганському районі Луганської області. Протягом тижня лікарі в Сєвєродонецьку та Харкові боролись за його життя. Микола переніс 5-годинну операцію, але 24 червня, близько 13:00, він помер у Харківському шпиталі.[195]
Із неофіційних джерел: військового знайшли в машині на узбіччі з вогнепальним пораненням в голову.[196]
2640 80-а аеромобільна бригада.svg Україна Черноус Володимир Миколайович 01964-02-055 лютого 1964, Харків. Солдат 80-ї окремої аеромобільної бригади, в/ч пп В3720. 02015-06-2424 червня 2015 Помер у Військово-медичному клінічному центрі у м. Львів[197]
2641 37-й БТрО ЗСУ.png Україна Дубовик Анатолій Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01987-06-2323 червня 1987, Велика Корениха (Миколаїв). Солдат, розвідник 37-го окремого мотопіхотного батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (раніше — 37-й БТО Запорізької області). Працював електромонтером електроцеха ПАТ «Миколаївська ТЕЦ». Був мобілізований 10 квітня 2015 року. Залишилися мати і брат. 02015-06-2525 червня 2015 Близько 11:00 під Маріуполем (Донецька область) розвідгрупа потрапила у засідку і вступила у ближній бій з противником. Анатолій відстрілювався до останнього, прикриваючи відхід бойових побратимів. У результаті обстрілу з РПГ був поранений осколком у голову, боровся за життя ще дві години, але врятувати воїна не вдалося[198][199].
2642 2-й БТрО «Горинь» Рівненської області.jpg Україна Швець Сергій Олександрович 01975-07-2020 липня 1975, Дубно Рівненська область. Солдат, стрілець 2-го окремого мотопіхотного батальйону Оперативного командування «Північ» (раніше — 2-й БТО «Горинь»). 02015-06-2525 червня 2015 Загинув під селищем Луганське, Артемівський район (Донецька область), — під час проведення лінії зв'язку під артобстрілом у Сергія стався серцевий напад.[200].
2643 28-а механізована бригада.png Україна Хомань Антон Іванович 01984-02-088 лютого 1984, Пісочин Харківський район Харківська область. Солдат, стрілець 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). 2002 року закінчив Харківське СПТУ № 30 за спеціальністю автослюсара. Працював кладовщиком у сфері торгівлі, у ДП «Адідас-Україна», на Малороганському молокозаводі. 02015-06-2525 червня 2015 Загинув за нез'ясованих обставин на блокпосту «Лікарня» (приміщення колишньої лікарні) у місті Мар'їнка (Донецька область) внаслідок травми голови. За даним фактом розпочато кримінальне провадження за ст.115 (вбивство) Кримінального кодексу України. Похований у смт Пісочин[201].
2644 93-я механізована бригада.png Україна Овчаренко Олександр Григорович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01974-01-033 січня 1974, Іларіонове Синельниківський район Дніпропетровська область. Молодший сержант, водій 1-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Залишились дружина та троє дітей. 02015-06-2626 червня 2015 Загинув близько 4:00 під час організації зв'язку біля базового табору в селі Водяне (Ясинуватський район) під Донецьком. Похований в с. Надеждівка Синельниківського району[202].
2645 93-я механізована бригада.png Україна Красько В'ячеслав Леонідович 01984-01-1515 січня 1984, Луб'янка (Синельниківський район) Дніпропетровська область. Старший солдат 1-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Підприємець. 2006 року був обираний депутатом Луб'янської сільської ради[203]. 02015-06-2626 червня 2015 Загинув близько 4:00 під час організації зв'язку біля базового табору в селі Водяне (Ясинуватський район) під Донецьком. Похований у м. Синельникове[202][204].
2646 2-й БТрО «Горинь» Рівненської області.jpg Україна Микитюк Віктор Іванович 01964-08-1313 серпня 1964, Здолбунів Рівненська область. Старший лейтенант, командир взводу 2-го окремого мотопіхотного батальйону Оперативного командування «Північ» (раніше — 2-й БТО «Горинь»). До Збройних Сил України був призваний 29 серпня 2014 року, учасник Антитерористичної операції. Залишилася дружина та двоє дітей. 02015-06-2828 червня 2015 Під час проходження служби занедужав, помер від ускладнення хвороби. Поховали офіцера на кладовищі м. Здолбунів на Алеї Героїв.[205]
2647 93-я механізована бригада.png Україна Стрикун Іван Григорович 01967-08-1313 серпня 1967, Михалківці (Острозький район) Рівненська область. Молодший сержант, старший водій штабних машин 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Мобілізований 12 березня 2015 року. Залишилися мати, дружина та двоє дітей. 02015-06-2929 червня 2015 Помер від серцевої недостатності в смт Желанне (Ясинуватський район Донецька область)[206].
2648 13-й БТрО ЗСУ .png Україна Пономаренко Дмитро Борисович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01985-01-099 січня 1985, Новоселиця (Катеринопільський район) Черкаська область. Старший солдат, стрілець 13-го окремого мотопіхотного батальйону 1-ї окремої танкової бригади (раніше 13-й БТО «Чернігів-1»). Мобілізований у серпні 2014 року. Весною 2015 року отримав поранення, після кількох місяців лікування повернувся до війська. Не одружений. 02015-06-3030 червня 2015 29 червня на блокпосту поблизу села Кліщіївка Артемівський район (Донецька область) отримав поранення в шию, не приходячи до тями, помер у Дніпропетровській лікарні імені Мечникова. ЗМІ повідомляють, що Дмитра вбив офіцер військової частини, обставини не уточнено. Похований у Новоселиці[207].
2649 Emblem of the Azov Battalion.svg Росія Русаков Борис
(Позивний «Ратибор»)
01981 1981, 34 роки, Новосибірськ Російська Федерація. Командир мінометного взводу 2-ї сотні Полку особливого призначення «Азов» Національної гвардії України. Російський доброволець завжди повторював, що бореться не за мир, а за справедливість. Залишилися батьки, дружина та дві доньки. 02015-06-3030 червня 2015 21 червня, під час обстрілу російсько-терористичними збройними формуваннями села Широкине (Донецька область), прикриваючи бійців, отримав осколкові поранення від 120-міліметрового снаряда. Від тяжких поранень помер у лікарні. На прощанні з Ратибором у Києві були присутні його батьки. Похований на Заєльцовському кладовищі Новосибірська[208].

Невстановлена дата смерті[ред. | ред. код]

Україна Палєв Олег Миколайович, 01977-08-022 серпня 1977, Коротич Харківський район Харківська область. Загинув 21 травня 2015 року. Був похований на Краснопільському цвинтарі під Дніпропетровськом як невідомий, упізнаний за експертизою ДНК. Перепоховання в смт Коротич Харківської області (розпорядження виконкому Дніпропетровської міськради про перепоховання № 499 від 03.09.2015)[209]. Потрібна додаткова інформація.

Україна Сальников Герман, 1972 р.н., зареєстрований в Донецьку, після окупації переїхав до Києва. Співробітник податкової служби. 15 червня 2015 року потрапив у полон і був розстріляний бойовиками.[210]

Втрати силових структур в тилу під час війни[ред. | ред. код]

Україна Самойленко Сергій Михайлович, 01994-03-011 березня 1994, Токмацький район Запорізька область. Солдат строкової служби, оператор-електрик 55-ї ОАБр. Призваний на строкову військову службу 13.11.2014 Токмацьким ОРВК. Залишалося кілька днів до демобілізації. Загинув 02015-05-066 травня 2015 під час передислокації під Запоріжжям. О 15:30 поблизу с. Лежине Запорізького району, на польовій дорозі в напрямку Новооленівки, водій МТ-ЛБ не витримав безпечну дистанцію та скоїв зіткнення з гарматою, що буксирувалася попереду, внаслідок чого від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці[211].

Україна Бабух Василь Манолійович, 01971-01-2121 січня 1971, Вікно (Заставнівський район) Чернівецька область. Солдат 24-ї ОМБр. Пішов добровольцем на фронт у серпні 2014, був поранений. Неодружений, залишилися батьки та сестра. Приїхав з фронту додому, скаржився на біль у грудях. Лікувався у Львівському шпиталі. Повернувшись до військової частини у Яворові (Львівська область), через кілька днів сказав, що йому пече у грудях. 02015-05-1111 травня 2015 помер від обширного інфаркту, сидячи на ліжку. Похований у с. Вікно[212].

Україна Іванов Олександр, 01988 1988, Одеса. Проживав у м. Енергодар Запорізька область. Військовослужбовець 37-го ОМПБ «Запоріжжя» 93-ї ОМБр. Мобілізований 06.09.2014. З 24 жовтня по 28 грудня служив у районі Авдіївки, після чого відбув на ротацію, але назад до військової частини не повернувся. Загинув 02015-05-1111 травня 2015 близько 14:20 в Енергодарі від вибуху ручної гранати біля багатоповерхового будинку № 4 на вулиці Юності. Опергрупа міліції, що приїхала на виклик, виявила під будинком чоловіка з рваними ранами тіла, від яких він помер на місці[213].

Україна Кашапов Артур Маратович (позивний «Кило»), 01987-10-1919 жовтня 1987, Миколаїв. Майор, заступник командира 1-го батальйону з бойової підготовки 79-ї ОАеМБр. Випускник ОІСВ. В зоні АТО був із самого початку, в березні 2014 виїхав на кордон з окупованим Кримом, потім пройшов боях за Слов'янськ, Дякове на кордоні з РФ, в аеропорту Донецька, в Логвинове під Дебальцевим. 26.02.2015 року нагороджений Орденом Богдана Хмельницького III ступеня. Із 13 місяців на фронті лише 57 днів був удома.[214]. Загинув увечері 02015-05-1414 травня 2015 в ДТП у Миколаєві на проспекті Героїв Сталінграда біля повороту на Інгульський міст — у недозволеному для руху місці шлях автомобілю Артура перетнув велосипедист; уникаючи наїзду, водій виїхав на зустрічну смугу, де зіткнувся з КамАЗом; машину відкинуло на стовп; військовослужбовець загинув на місці. Артур повертався додому із зони АТО — напередодні в нього померла 8-місячна донька; батько їхав на поховання. Похований на Миколаївському Центральному міському кладовище біля села Мішково-Погорілове. Залишилась дружина[215].

Україна Мельник Геннадій Павлович, 01977-10-1717 жовтня 1977, Олександринівка Згурівський район Київська область. Солдат, стрілець 11-го ОМПБ «Київська Русь». Влітку 2014 добровольцем пішов на фронт, восени дістав поранення, після лікування повернувся на передову. Помер 02015-05-3131 травня 2015 у рідному селі Олександринівка від швидкоплинної хвороби, яка розвинулась внаслідок поранення і контузії під час бойових дій у зоні АТО. Залишився 16-річний син[216].

Україна Таран Олег Миколайович, 01974-07-2626 липня 1974, Нікополь Дніпропетровська область. Водій 72-ї ОМБр. Учасник АТО. Під час виконання службового обов'язку загинув у ДТП 02015-06-1111 червня 2015 поблизу м. Пологи (Запорізька область). Залишилися батьки і неповнолітня донька[159].

Україна Сокол Юрій Вікторович, 01988-12-099 грудня 1988, Людинь Дубровицький район Рівненська область. Солдат 3-ї Харківської БрОПр НГУ. Деякий час їздив на заробітки у Київ та Харків. 2013 року працював у Людині на заводі «Торф Ленд Україна». Мобілізований 28.08.2014. Ніс службу на блокпосту в Запорізькій області. З 16.11.2014 по 05.01.2015 служив біля с. Кримське на Луганщині. Загинув (помер) 02015-06-1515 червня 2015 (за повідомленням у соцмережах, загинув у зоні АТО). З 10 червня не виходив на зв'язок із рідними, батьки поїхали до нього у військову частину в Харків, і дізналися, що Юрія немає в живих. Був єдиним сином у батьків[217].

Україна Трощилов Сергій Юрійович, 01987-01-1010 січня 1987, Львів. Військовослужбовець роти снайперів 25-ї ОПДБр. Учасник АТО, на фронт пішов добровольцем. Приїхав із зони АТО до Львова у відпустку. З друзями пішов до нічного клубу «888», у ніч на 02015-06-2222 червня 2015, вийшов на двір поговорити зі знайомими охоронцями клубу, — що між ними сталося достеменно невідомо. Сергія чи вдарили, чи штовхнули, він впав і вдарився потилицею о бордюр. Після цієї сутички повернувся у приміщення клубу, скаржився, що болить голова. Близько 3:30 на таксі приїхав додому і ліг спати. Коли мати зайшла до нього о 13:20, він вже не дихав[218].

Україна Маляров Борис Анатолійович, 01985-08-088 серпня 1985, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Старший лейтенант, командир взводу 4-ї роти 2-го танкового батальйону 17-ї ОТБр. Мобілізований у липні 2014. Був також і волонтером, ініціював відкриття цеху з пошиву військової форми, яка не горить. У січні 2015 в зоні АТО переніс інфаркт, але після лікування у лікарні Маріуполя був визнаний комісією частково придатним до військової служби і повернувся на фронт. Помер 02015-06-3030 червня 2015 у лікарні м. Кривий Ріг після другого інфаркту. Похований у Кривому Розі. Залишилася дружина та 4 дітей, двоє з яких неповнолітні[219].

Померлі демобілізовані учасники АТО[ред. | ред. код]

Україна Євтушенко Олег Володимирович, 01975-07-2121 липня 1975, Кам'янське Дніпропетровська область. Демобілізований учасник АТО. Працював у ПАТ «Дніпровський меткомбінат імені Дзержинського» розливальником сталі в конвертерному цеху. Мобілізований навесні 2014, ніс службу в зоні АТО. Після демобілізації у квітні 2015 повернувся на роботу на «ДМКД». Помер вдома 02015-05-1010 травня 2015, — зупинилося серце. Похований на Алеї Слави військового кладовища Соцміста у Кам'янському[220].

Україна Салогуб Віталій Андрійович, 01982-07-2424 липня 1982, Кобеляки Полтавська область. Демобілізований учасник АТО. Солдат, стрілець 93-ї ОМБр. Мобілізований у квітні 2014, після навчальної підготовки воював у с-щі Піски, в районі Донецького аеропорту. Демобілізований наприкінці березня 2015. Під час проходження військової служби в зоні АТО почав тяжко хворіти, з листопада 2014 постійно лікувався. Останнім часом перебував на стаціонарному лікуванні у Кобеляцькій ЦРЛ. Помер 02015-05-1414 травня 2015 від тромбозу легеневої артерії. Залишилися дружина та двоє малолітніх дітей[221].

Україна Шурін Олександр Миколайович, 01986-04-033 квітня 1986, Чернігів. Демобілізований учасник АТО. Кулеметник 13-го ОМПБ «Чернігів-1». Служив за мобілізацією з квітня 2014 по квітень 2015. Помер в лікарні 02015-05-2020 травня 2015 внаслідок хвороби. Похований в Чернігові[222].

Україна Борейко Олег Петрович, 01974-06-022 червня 1974, Зазим'я Броварський район Київська область. Демобілізований учасник АТО. Сержант, військовослужбовець 72-ї ОМБр. Працював слюсарем у школі. Мобілізований в лютому 2014, пройшов бої в прикордонній зоні (сектор «Д»), в районі пункту пропуску «Ізварине», Савур-Могили. Після року служби був демобілізований. Під час бойових дій в зоні АТО отримав дві контузії. Після демобілізації його перевели з військового госпіталю у районну лікарню. Олега постійно мучив біль, він весь час був на лікарняному, додому приїздив лише на вихідні, а 02015-06-2222 червня 2015 помер[223].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Автобус із демобілізованими потрапив у ДТП, є загиблі // «Українська правда», 1 травня 2015
    У автокатастрофі на Полтавщині загинув демобілізований з АТО // «Полтавщина», 1 травня 2015
  2. Березань прощалася із загиблим воїном // Бориспільська єпархія УПЦ, 6 травня 2015
  3. Сектор «М» повідомляє про 7 обстрілів його позицій бойовиками за день; один український боєць загинув // «112», 3 травня 2015
    На операційному столі помер поранений снайпером боєць батальйону «Донбас» // «Преса України», 3 травня 2015
    Последние двое суток в Широкино идет практически непрекращающийся бой // facebook Батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас», 3 травня 2015(рос.)
    Умер Ваня. Не спасли… // facebook Евгений Шевченко, 2 травня 2015(рос.)
    «Потенційний тесть» розповів, яким був загиблий на Донбасі волинянин // «Четверта влада», 4 травня 2015 [Архівовано 5 травня 2015 у Wayback Machine.]
    Внаслідок боїв у Широкиному загинув боєць «Донбасу» // Національна гвардія України, 4 травня 2015
    Волиняни на колінах зустрічали тіло загиблого героя Івана Сотника // ВолиньPost, 5 травня 2015
  4. а б Біля Катеринівки підірвалася українська БРДМ. Є загиблі військові // Геннадій Москаль, офіційний сайт, 4 травня 2015
    Військовий з Хмельниччини загинув, підірвавшись на фугасі // «Є», 6 травня 2015 [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
  5. На Сході загинув житель Любомльського району Юрій Гіль // «Буг», 5 травня 2015
  6. На Луганщині загинув солдат з Кам'янця-Подільського // «33 канал», 7 травня 2015 [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
    Кам'янчани прощатимуться із 39-річним бійцем АТО Аркадієм Чухновим // «Є», 8 травня 2015 [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
    «За Ним небо плакало». Кам'янчани прощалися із загиблим Героєм // «Громадське. Поділля», 8 травня 2015 [Архівовано 25 травня 2015 у Wayback Machine.]
    Кам'янець-Подільський попрощався із загиблим бійцем // «Є», 8 травня 2015 [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
  7. У зоні АТО загинув гірник ШУ «Павлоградське» // «Популярні відомості», 6 травня 2015 [Архівовано 9 травня 2015 у Wayback Machine.]
    В зоні АТО загинув павлоградець // «TV-News», 5 травня 2015
  8. Від міни терористів «ДНР» загинув боєць ОУН «Лимон» // «Депо», 4 травня 2015
    Поранений у Пісках боєць батальйону ОУН помер у лікарні // «Українська правда», 4 травня 2015
    Внаслідок важкого поранення в зоні АТО помер волонтер // Сайт Міністерства оборони України, 5 травня 2015
    У Краматорську похоронили загиблого добровольця Дмитра Афанасьєва // Kramatorsk.INFO, 7 травня 2015(рос.)
  9. а б Указ Президента України №97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України»
  10. а б Під Артемівськом внаслідок атаки бойовиків загинули двоє українських військових // УНІАН, 5 травня 2015
  11. Поблизу Дебальцевого диверсанти обстріляли з РПГ військовий транспорт // ТСН, 5 травня 2015
    Ківа розповів подробиці бою під Світлодарськом між РДГ бойовиків і бійцями АТО // «112», 6 травня 2015
    У бою загинув десятий бердичівлянин // «Бердичівські новини», 6 травня 2015 [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
  12. У Києві поховали загиблого кілька днів тому на Луганщині сапера 30-ї бригади // «TCH.ua», 8 травня 2015
    Загиблі // Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація
  13. а б в г Під Авдіївкою на розтяжці підірвався БТР, є загиблі, — волонтер // Еспресо, 6 травня 2015
    У Авдеевке українські військові підірвалися на фугасі — загинули чотири бійці // «Злочинності. НІ», 6 травня 2015
  14. 22-річний кременчужанин Микола Мартинюк загинув під Авдіївкою // «Вісник Кременчука», 6 травня 2015 [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
    У Кременчуці Автомайдан закликає гідно зустріти вбитого на війні Героя // «Вісник Кременчука», 7 травня 2015[недоступне посилання з травня 2019]
    У Кременчуці попрощалися із 22-річним бійцем 95-ї аеромобільної бригади. 11.05.2015, 04:08
  15. Співчуття голови обласної державної адміністрації Олександра Фищука рідним та близьким загиблого у зоні АТО Василя Миханюка // Чернівецька ОДА, 6 травня 2015 [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
    У буковинського військового, який загинув у зоні АТО залишилась неповнолітня донька та хвора мати // «Буковинська правда», 7 травня 2015
    Буковина та побратими сумують за втратою бійця-героя Василя Миханюка, що загинув під Авдіївкою: Похорон у неділю в Рідківцях // «БукІнфо», 8 травня 2015
    У селі Рідківці на Буковині попрощалися із 47-річним бійцем АТО з 95-ї бригади Василем Миханюком // BukNews, 10 травня 2015
  16. БТР з бійцем із Запорізької області підірвався на фугасі // «Заноза», 7 травня 2015(рос.)
    Енергодар попрощався з бійцем Житомирської 95-ї окремої аеромобільної бригади // Фонд сприяння оборони Запорізької області, 8 травня 2015
    Прощання з героєм // Енергодарська міська рада, 8 травня 2015 [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
  17. На Житомирщині прощалися із загиблим десантником. 09.05.2015, 21:13(рос.)
  18. За минулу добу загинуло 5 військових, 12 поранено // УП, 6 травня 2015
  19. Музика Ігор Ігорович // Миколаївська ОДА
    Україна втратила ще одного свого сина // vk Очаков Online, 9 травня 2015
  20. Загиблі в АТО Дніпровчани // Офіційний портал Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації
  21. а б У результаті обстрілу біля Горлівки загинули 2 і поранено 9 українських військових, — Кива // «112», 7 травня 2015 [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
    Бойовики обстріляли сили АТО під Горлівкою, є загиблі і поранені — волонтер // «УП», 8 травня 2015
  22. У зоні АТО загинув військовослужбовець з Гощанського району // Гощанська РДА, 8 травня 2015
    10 травня поховають загиблого Героя // Гощанська районна державна адміністрація, 9 травня 2015
  23. Олександр Чебаненко загинув під Артемівськом. // «Вісник Переяславщини», 12 червня 2015. Архів оригіналу за 14 червня 2015. Процитовано 12 червня 2015. 
  24. Завтра в Херсоні у ДКТ прощання із героєм Колотаєвим // «ХерсонІнфо-24», 10 травня 2015 [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
    Завтра в Херсоні попрощаються із загиблим в АТО бійцем // «Херсон типовий», 11 травня 2015(рос.)
  25. Один український військовослужбовець загинув внаслідок обстрілу терористами Мар'їнки // «5 канал», 8 травня 2015
  26. Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 28 січня 2020. 
  27. Герой з Пустомитівщини загинув під Донецьком, врятувавши 11 побратимів // Galnet, 14 травня 2015 [Архівовано 19 травня 2015 у Wayback Machine.]
    Завтра на Львівщині поховають Володимира Луцишина, який загинув в АТО // 032.ua — Сайт міста Львова, 14 травня 2015
    На Львівщині поховали бійця, що загинув рятуючи життя побратимам // Gazeta.ua, 15 травня 2015
  28. Сторінка vk
  29. Герої не вмирають! // Городоцька РДА, 15 травня 2015
    Вчора отримали погану звістку
  30. 11.05.2015 року, в нашу офіцерську сім'ю прийшло нещастя… // vk Военная АКАДЕМИЯ, 12 травня 2015
    УНСО прощається з Богданом Ліщинським. 13.05.2015
    Викладацький та учнівський колективи глибоко сумують та висловлюють щирі співчуття // vk Чорноострівський професійний аграрний ліцей, 13 травня 2015
    У Хмельницькому районі поховали лейтенанта ВДВ. 14.05.2015, 17:04:05 [Архівовано 18.05.2015, у Wayback Machine.]
  31. Білоцерківці попрощалися з бійцем Олександром Стрільчуком // «БЦ News», 14 травня 2015
    Білоцерківці попрощалися з бійцем Олександром Стрільчуком // Інтернет-щоденник «Біла Церква», 14 травня 2015 [Архівовано 2 червня 2015 у Wayback Machine.]
  32. 11 травня у зоні проведення антитерористичної операції загинув Дмитро Астапов // МГО «Ідейна варта», 12 травня 2015
  33. Герої не вмирають! // Офіційний сайт Веселинівського району, 14 травня 2015
  34. Айдар. 40-днів без «Пуми»
  35. Трагічна звістка: загинув семенівець Грачов Максим Валентинович // Семенівська РДА, 15 Травня 2015
  36. «Максим не міг вчинити самогубства», - кажуть земляки про бійця 41-го батальйону // gorod.cn.ua, 16 січня 2016
  37. Життя віддав за Україну // Ярмолинецька РДА, 21 травня 2015 [Архівовано 27 травня 2015 у Wayback Machine.]
    Прощання з героями // «Подільські вісті», 26 травня 2015
  38. В зоні проведення АТО загинув ще один дніпродзержинець // «Подія», 18 травня 2015 [Архівовано 24 травня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
    Дніпродзержинці проводжають в останню путь бійця АТО Станіслава Кучеровського // «Подія», 19 травня 2015 [Архівовано 24 травня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  39. На Бахмутці внаслідок мінометного обстрілу поранений український військовий // Офіційний сайт Геннадія Москаля, 9 травня 2015
    Поранений на сході доброволець з Рівненщини помер // Рівненська ОДА, 15 травня 2015
    Вчера ночью, 15 мая 2015 года, от минно-взрывных поражений…(рос.)
    В Киеве попрощались с бойцом батальона «Айдар» // informator TV, 16 травня 2015
    Прощались і плакали // «Рівне Вечірнє», 17 травня 2015 [Архівовано 27 липня 2015 у Wayback Machine.]
  40. У Догмарівці попрощалися із загиблим героєм // «Новий Візит», 20 травня 2015 [Архівовано 2015-05-24 у Wayback Machine.]
    У Догмарівці провели в останній путь загиблого у зоні АТО // Генічеська РДА, 20 травня 2015
  41. [[https://web.archive.org/web/20150601003411/http://www.president.gov.ua/news/32959.html Архівовано 1 червня 2015 у Wayback Machine.] Глава держави нагородив військовослужбовців, що затримали російських диверсантів під Щастям. 29.05.2015, 16:49]
  42. Під Щастям під час бою з терористами загинув кременчужанин // «Телеграф», 16 травня 2015(рос.)
    Сьогодні. Кременчужанин загинув в АТО // «Програма Плюс», 16 травня 2015 [Архівовано 22 травня 2015 у Wayback Machine.]
    Кременчужани назавжди прощалися з Героєм Вадимом Пугачовим // «Телеграф», 20 травня 2015
  43. Затриманий у Щасті ГРУшник: Я військовий РФ, на Донбасі з 6 березня // УП, 17 травня 2015
    Військові РФ потрапили в полон, намагаючись захопити стратегічний міст // УП, 17 травня 2015
    Спецназ РФ атаковал из оккупированного Луганска украинский г. Счастье(рос.)
    Бійці розповіли, як затримували російських диверсантів // УП, 18 травня 2015
  44. а б У бою під Луганським загинули два бійці // «LB.ua», 17 травня 2015
  45. 16.05.2015 під Артемівськом під час ракетно-артилерійського обстрілу загинув наш випускник і мій добрий товариш Олександр Закерничний // vk Виктор Тимченко 17 травня 2015
    Пам'яті нашого колеги // vk Арбузинський професійний аграрний ліцей, 18 травня 2015
    Ти вічно житимеш у наших серцях! // Арбузинська РДА, 20 травня 2015
  46. Чередниченко-Москаленко Сергій Юрійович[недоступне посилання з червня 2019]
  47. На Конотопщині попрощалися із загиблим в зоні АТО Андрієм Тавбовцевим // Конотопська райрада, 19 травня 2015
    На Конотопщині в останню путь провели воїна АТО Андрія Тамбовцева, 19 травня 2015
  48. В Конотопе провели в последний путь еще одного бойца АТО (Коментарі) // Конотопский форум, 20 травня 2015. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 18 липня 2015. 
  49. а б Щойно виїхали з Троїцького Попаснянського району… // Hennadii Moskal, 17 травня 2015
    У Генштабі уточнили, що внаслідок підриву автомобіля біля Попасної загинули двоє військових і два волонтери // «112», 17 травня 2015 [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
    Унаслідок підриву автомобіля біля Попасної загинули двоє військових і два волонтери, — АТЦ // «112», 17 травня 2015 [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
    Москаль уточнив про трагедію в Попасній: загинули 2 військових і 2 волонтерів // «Українська правда», 18 травня 2015
    В зоні АТО під час виконання службово-бойових завдань загинуло два військовослужбовця Національної гвардії України // Сайт НГУ, 18 травня 2015
  50. На похорон полковника Андрія Соколенка прийшло півтисячі львів'ян // Gazeta.ua, 20 травня 2015
  51. У зоні АТО загинув воютичанин Іван Попіль // vk Самбір, 20 квітня 2015
    Третій Герой з Воютич // Самбірська РДА, 22 травня 2015 [Архівовано 24 травня 2015 у Wayback Machine.]
    На Львівщині попрощалися із загиблим бійцем АТО Іваном Попілем // НГУ, 6 липня 2015 [Архівовано 22 липня 2015 у Wayback Machine.]
  52. 20 травня Кіровоград прощатиметься з героєм АТО Олександром Шмальком // Перша електронна, 19 травня 2015 [Архівовано 21 травня 2015 у Wayback Machine.]
    Чергова втрата // «21й Канал», 20 травня 2015
  53. У військовому госпіталі Красноармійська застрелився військовослужбовець, — джерело // «112», 18 травня 2015 [Архівовано 24 травня 2015 у Wayback Machine.]
    Вчора загинув ще один хлопець з Нового Калинова Іван Федоренко // vk.com, 19 травня 2015
    У зоні АТО загинув Іван Федоренко // vk.com, 21 травня 2015
  54. а б в г д е На Луганщині розвідники потрапили під мінометний вогонь, а дозорне авто підірвалося на фугасі // ТСН, 19 травня 2015
    Поблизу Катеринівки триває бій, загинули четверо українських військових
    Тіло загиблого прикарпатця доставили у морг Дніпропетровська // «Паралелі», 22 травня 2015 [Архівовано 24 травня 2015 у Wayback Machine.]
    Втрати, яких не афішують офіційно: бій у Катеринівці // «ZN.UA», 22 травня 2015
  55. Кривой Рог скорбит: 26 мая объявлен Днем траура по погибшим в АТО бойцам Сергею Бардасю и Олегу Булатову // 0564.ua — Сайт Кривого Рога, 25 травня 2015(рос.)
  56. а б в Тіла шістьох захисників у п'ятницю відвезуть у різні куточки України // 9 канал, 22 травня 2015. Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 31 травня 2015. 
  57. В зоні АТО загинув розвідник-диверсант із Прикарпаття // «Правда.if.ua», 21 травня 2015
    Боєць АТО Вадим Савчак загинув від обстрілу із засідки – куля влучила просто в серце // «Курс», 21 травня 2015
    На Прикарпатті провели в останню путь загиблого в АТО бійця (фоторепортаж) // «Версії», 23 травня 2015
  58. В Луганській обл. загинув боєць батальйону Дудаєва // «РБК-Україна», 20 травня 2015
    Николай Щуренко // АктерОнлайн [Архівовано 28 травня 2015 у Wayback Machine.]
  59. В зоні АТО загинув військовослужбовець родом з Нової Каховки // «Типовий Херсон», 22 травня 2015(рос.)
    В зоні АТО загинув ще один доброволець — Денис Перепелиця // vk Інформаційний опір, 22 травня 2015
  60. а б У Попаснянському районі на вибуховому пристрої підірвалася БРДМ з військовослужбовцями ЗСУ. Є загиблі та пораненні // УМВС України в Луганській області, 20 травня 2015. Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 31 травня 2015. 
  61. Під час бою на передовій БРДМ підірвався на фугасі — загинув вінничанин // Vinbazar.com, 22 травня 2015
    Вінниччина у скорботі. В районі Попасної загинув боєць Руслан Заєць // «Вінниця.info», 22 травня 2015
    Під Луганськом загинув наш земляк Заєць Р. М. // Липовецька РДА, 22 травня 2015 [Архівовано 24 травня 2015 у Wayback Machine.]
  62. Керівництво району та мешканці Дергачівщини висловлюють співчуття у зв'язку із загибеллю Курилка Сергія // Дергачівська РДА, 22 травня 2015
    Вільшанці прощаются з героем // «vilshany.info», 22 травня 2015
    Герої не вмирають! // «vilshany.info», 11 червня 2015
  63. Помер колишній боєць «Карпатської Січі» Єрмаков // «Преса України», 20 травня 2015
    У лікарні помер поранений під Артемівськом боєць «Легіону Свободи» Олександр («Генерал») Єрмаков // Сайт ВО «Свобода», 20 травня 2015
    Вчера ночью ушёл из жизни наш побратим, офицер, доброволец и патриот Украины — Ермаков Александр // vk Доброполье — это Украина!, 20 травня 2015(рос.)
    В Александрівському районі простились з бійцем ЗСУ // «Новини Донбасу», 21 травня 2015(рос.)
    Навіки в пам'яті земляків… // Донецька ОДА, 22 травня 2015 [Архівовано 24 травня 2015 у Wayback Machine.]
  64. В АТО загинув Тарас Шевченко з Івано-Франківська // «Вікна», 27 травня 2015
    В зоні АТО загинув франківський боєць // Паралелі, 27 травня 2015 [Архівовано 29 травня 2015 у Wayback Machine.]
    Загиблого молодшого сержанта Тараса Ярославовича Шевченка поховають на цвинтарі у Дем'яновому Лазі. 27.05.2015
  65. Біля Новоайдару загинув боєць батальйону «Айдар» «Бімба» // НБН, 21 травня 2015 [Архівовано 22 травня 2015 у Wayback Machine.]
    Прощання з Героєм!
    Завтра, 27.05.2015 р., о 10:00 на Майдані Незалежності в м. Києві біля Стели відбудеться прощання із Героєм України
    У Луганській області боєць «Айдара» силою змусив підвезти його і був убитий в перестрілці з водієм // «112», 22 травня 2015 [Архівовано 26 травня 2015 у Wayback Machine.]
    Херсонський доброволець «Бімба» і 41-й рік який не судилося зустріти...
  66. На Донбасі загинув боєць з Кіровограда. 23 травня відбудеться панахида // «Перша електронна», 22 травня 2015 [Архівовано 24 травня 2015 у Wayback Machine.]
    В нашому батальйоні ще одна втрата // vk 20-й окремий мотопіхотний батальйон (20 БТрО), 21 травня 2015
    Кіровоград у скорботі: в останню путь провели 22-річного Вадима Височина // Novosti.kr.ua, 23 травня 2015 [Архівовано 24 травня 2015 у Wayback Machine.]
    Кіровоград попрощався із загиблим героєм // «Перша електронна», 23 травня 2015 [Архівовано 28 травня 2015 у Wayback Machine.]
  67. У зоні АТО загинув солдат зі Славутчини // «НГП», 22 травня 2015
    У зоні АТО під мінометним обстрілом загинув боєць 17 — го батальйону мотопіхоти з Миколаєва // «Злочинності. НІ», 22 травня 2015
    На Сході України загинув ще один уродженець Славутського району // «Славута NEWS», 22 травня 2015 [Архівовано 24 травня 2015 у Wayback Machine.]
    Внаслідок мінометного обстрілу у зоні АТО загинув славутчанин // «Є», 22 травня 2015 [Архівовано 30 травня 2015 у Wayback Machine.]
  68. Чорнобаївці попрощалися зі своїм земляком Завалко Олександром Івановичем // Чорнобаївська сільська рада, 28 травня 2015
  69. Харківський «Народний фронт» висловлює співчуття рідним Сергія Клюєва, який загинув в зоні АТО // НФ Харківська організація, 24 травня 2015 [Архівовано 28 травня 2015 у Wayback Machine.]
    В Харкові прощались з бійцем 22-го окремого механізованого батальйону // «Об'єктив», 25 травня 2015(рос.)
    Сьогодні у Харкові прощались з бійцем 22-го батальйону територіальної оборони // АТН, 25 травня 2015(рос.)
  70. Малашок Віталій Андрійович
    Віталій Андрійович Малашок [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  71. а б На Луганщині загинули двоє Айдарівців // УП, 27 травня 2015
  72. За последнюю неделю вышли два Указа Президента(рос.)
  73. Тернопільщина знову прощається з героєм, що загинув в АТО // «Тернополяни», 26 травня 2015
    У Красноармійську вдруге за тиждень застрелився військовий // «ТСН», 23 травня 2015
    Тату, якщо я не піду, то комусь іншому доведеться піти… // НОВА Тернопільська газета, 3 червня 2015
  74. Співробітники міліції Артемівська розкрили вбивство військовослужбовця // УМВС України в Донецькій області, 24 травня 2015[недоступне посилання з червня 2019]
    В Артемівську вбили військового
    Міліція затримала другого вбивцю військового в Артемівську
    Постанова від 30.05.2017 № 551/157/17 Шишацький районний суд
  75. Сергей Павлив был настоящим воином, надежным товарищем, патриотом своей страны // РОСТ-info, 28 травня 2015 [Архівовано 31 травня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  76. В Широкиному – інтенсивний бій: загинув боєць «Донбасу» // Канал «24», 24 травня 2015
    У Широкиному йде бій, бойовики просять коротке перемир'я і відновлюють обстріли з наростаючим озлобленням // NEWSru.ua, 24 травня 2015 [Архівовано 27 травня 2015 у Wayback Machine.]
    Сили «ДНР» поновили обстріли позицій ЗСУ під Маріуполем // 0629.com.ua — Сайт Маріуполя, 25 травня 2015
  77. У зоні проведення АТО загинув колишній співробітник ГУ ДСНС України в Одеській області Дмитро Іванов // ГУ ДСНС України в Одеській області, 26 травня 2015 [Архівовано 26 травня 2015 у Wayback Machine.]
    Погибший под Мариуполем житель Одесской области был уволен из ГСЧС за то, что поехал защищать Украину // «Думська», 25 травня 2015(рос.)
    Ананьївський пожежник загинув в бою під Широкино // «Провінція», 25 травня 2015 [Архівовано 26 травня 2015 у Wayback Machine.]
    Із черкаським курсантом-АТОвцем попрощалися на Одещині // «Вікка», 29 травня 2015
    В Одесской области простились с пожарным, погибшим в зоне АТО // «Одеське життя», 28 травня 2015(рос.)
    Ананьев простился с бывшим спасателем, погибшим в зоне АТО под Широкино // «Трасса Е-95», 28 травня 2015
  78. Бойовики розстріляли медичний автомобіль із військовими — загинув боєць // Укрінформ, 26 травня 2015 [Архівовано 26 травня 2015 у Wayback Machine.]
    Світла пам'ять Герою… // Уманська міська рада, 26 травня 2015 [Архівовано 2015-05-27 у Wayback Machine.]
    Куля снайпера забрала життя в героя з Умані // «Вечірня Умань», 26 травня 2015 [Архівовано 27 травня 2015 у Wayback Machine.]
    Уманчани на колінах попрощалися із загиблим Героєм (фото). 28.05.2015, 23:16
  79. В Барі на колінах проводжали офіцера, загиблого в АТО // «Медіа-Бар», 28 травня 2015 [Архівовано 12 червня 2015 у Wayback Machine.]
    В АТО повішався майор із Вінниччини. Родичі переконані, що його вбили// «33 канал», 03 червня 2015 [Архівовано 25 листопада 2015 у Wayback Machine.]
    Повідомив, що їде додому і... застрелився? // «Голос України», 1 червня 2017(рос.)
  80. В зоні АТО загинув військовий, якого називали «посмішкою Айдару» // week.kr.ua, 27 травня 2015 [Архівовано 30 травня 2015 у Wayback Machine.]
    У Києві попрощалися з бійцем «Айдара», криворожанином Євгеном Марчуком // NewsMir.info, 30 травня 2015 [Архівовано 11 червня 2015 у Wayback Machine.]
    У Києві попрощалися з бійцем батальйону «Айдар» Євгеном Марчуком // ТСН, 29 травня 2015
    Марчук Євген Миколайович («Чорний»)
  81. На ротации трагически погиб боец батальона «Донбасс», доброволец из Краматорска Валерий Полянский // «ОбщеЖитие-Онлайн», 29 травня 2015(рос.)
    Полянський Валерій Володимирович («Черкес»)
  82. Завтра у Львові поховають ще одного Героя з АТО // Офіційний портал Львова, 29 травня 2015
    В пам’ять про загиблого в АТО бійця-львів’янина у школі, де він навчався, відкриють меморіальну дошку // Львівська міська рада, 15 травня 2017
  83. Галас: У районі Станиці Луганської на розтяжці підірвалися військові, один загинув // «112», 28 травня 2015. Архів оригіналу за 28 травня 2015. Процитовано 31 травня 2015. 
  84. Чи можливо, тримаючи автомат, застрелити себе в затилок однією кулею? // «Лица», 3 серпня 2015
  85. [1]
  86. На Донбасі загинув боєць батальйону ОУН. 28.05.2015, 22:33
    На Донбасі загинув заступник голови Львівської крайової організації НРУ Василь Кіндрацький. 28.05.2015, 23:07
    Автобіографія. 14 жовтня 2010
    Якщо ви розглядаєте ці фото // facebook Борис Гуменюк, 28 травня 2015
    Завтра Львів попрощається з Василем Кіндрацьким // Офіційний портал Львова, 29 травня 2015
    Львів'яни попрощалися з героєм Василем Кіндрацьким // Gazeta.ua, 30 травня 2015
  87. На Донеччині в результаті обстрілу загинув волонтер // МВС, 29 травня 2015. Архів оригіналу за 25 листопада 2015. Процитовано 31 травня 2015. 
  88. Герої не вмирають! Під Донецьким Аеропортом загинув наш побратим… // facebook Молодіжний Націоналістичний Конгрес, 28 травня 2015
    Сумщина втратила ще одного Героя. 29.05.2015, 21:23
    Суми попрощалися з 25-річним героєм Романом Атаманюком // ТСН, 1 червня 2015
  89. Сьогодні на Донеччині загинув військовий і волонтер, — сектор «Б» // «5 канал», 28.05.2015
  90. Під Волновахою загинув військовий з Кіровоградщини. 29.05.2015, 11:53
  91. Гузієнко Федір Михайлович
  92. На Донбасі загинув боєць з Кіровоградщини // «Перша електронна», 2 червня 2015 [Архівовано 11 червня 2015 у Wayback Machine.]
    Кіровоградщина попрощалася з полеглим воїном АТО (ФОТО) // «Перша електронна», 4 червня 2015 [Архівовано 11 червня 2015 у Wayback Machine.]
  93. В селі Бирлівка відбулася церемонія поховання захисника Вітчизни // Драбівська РДА, 4 червня 2015 [Архівовано 14 червня 2015 у Wayback Machine.]
    На Драбівщині попрощалися з загиблим Героєм // «ПроВсе», 12 червня 2015
  94. Військовому, що загинув сьогодні біля Троїцького, було 24 роки // Сайт Геннадія Москаля, 31 травня 2015
  95. На Донбасі за добу загинув один український військовий, один поранений, — АП // «112», 31 травня 2015. Архів оригіналу за 31 травня 2015. Процитовано 31 травня 2015.