VDR

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
VDR
PDB 2hb8 EBI.jpg
Наявні структури
PDB Пошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи VDR, NR1I1, PPP1R163, vitamin D (1,25- dihydroxyvitamin D3) receptor, vitamin D receptor
Зовнішні ІД OMIM: 601769 MGI: 103076 HomoloGene: 37297 GeneCards: VDR
Реагує на сполуку
Кальцитріол, calcipotriene, doxercalciferol, lithocholic acid, paricalcitol, tacalcitol[1]
Шаблон експресії
PBB GE VDR 204255 s at fs.png

PBB GE VDR 204254 s at fs.png

PBB GE VDR 204253 s at fs.png
Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
Ensembl
UniProt
RefSeq (мРНК)
NM_000376
NM_001017535
NM_001017536
NM_009504
RefSeq (білок)
NP_000367
NP_001017535
NP_001017536
NP_033530
Локус (UCSC) Хр. 12: 47.84 – 47.94 Mb Хр. 15: 97.85 – 97.91 Mb
PubMed search [2] [3]
Вікідані
Див./Ред. для людей Див./Ред. для мишей

VDR (англ. Vitamin D receptor) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 12-ї хромосоми.[4] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 427 амінокислот, а молекулярна маса — 48 289[5].

Кодований геном білок за функцією належить до рецепторів. Задіяний у таких біологічних процесах, як транскрипція, регуляція транскрипції, альтернативний сплайсинг. Білок має сайт для зв'язування з іонами металів, іоном цинку, ДНК. Локалізований у ядрі.

Література[ред.ред. код]

  • Goto H., Chen K.S., Prahl J.M., Deluca H.F. (1992). A single receptor identical with that from intestine/T47D cells mediates the action of 1,25-dihydroxyvitamin D-3 in HL-60 cells.. Biochim. Biophys. Acta 1132: 103 — 108.  PubMed DOI:10.1016/0167-4781(92)90063-6
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004.  PubMed DOI:10.1101/gr.2596504
  • Mahajan M.A., Samuels H.H. (2000). A new family of nuclear receptor coregulators that integrates nuclear receptor signaling through CBP.. Mol. Cell. Biol. 20: 5048 — 5063.  PubMed DOI:10.1128/MCB.20.14.5048-5063.2000
  • Rochel N., Wurtz J.-M., Mitschler A., Klaholz B., Moras D. (2000). The crystal structure of the nuclear receptor for vitamin D bound to its natural ligand.. Mol. Cell 5: 173 — 179.  PubMed DOI:10.1016/S1097-2765(00)80413-X
  • Tocchini-Valentini G., Rochel N., Wurtz J.-M., Mitschler A., Moras D. (2001). Crystal structures of the vitamin D receptor complexed to superagonist 20-epi ligands.. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 98: 5491 — 5496.  PubMed DOI:10.1073/pnas.091018698
  • Shaffer P.L., Gewirth D.T. (2002). Structural basis of VDR-DNA interactions on direct repeat response elements.. EMBO J. 21: 2242 — 2252.  PubMed DOI:10.1093/emboj/21.9.2242

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]